Сучасна американська церемоніальна промова в лінгвокультурному та лінгвопрагматичному аспектах

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СУЧАСНА АМЕРИКАНСЬКА ЦЕРЕМОНІАЛЬНА ПРОМОВА В ЛІНГВОКУЛЬТУРНОМУ ТА ЛІНГВОПРАГМАТИЧНОМУ АСПЕКТАХ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ГУНДАРЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі германської філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Паращук Валентина Юліївна, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка, доцент кафедри германської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Мартинюк Алла Петрівна, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент Гладьо Світлана Вікторівна, Вінницький державний педагогічний університет, доцент кафедри англійської філології

Захист відбудеться “15” вересня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано “13” серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Волкова

АНОТАЦІЯ

Гундаренко О.В. Сучасна американська церемоніальна промова в лінгвокультурному та лінгвопрагматичному аспектах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню сучасної американської церемоніальної промови крізь призму лінгвокультурного та лінгвопрагматичного підходів. Вивчення лінгвокультурних особливостей сучасної американської церемоніальної промови уможливило визначення її статусу як культурно (ціннісно) маркованого тексту, де ключова роль належить концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та сукупності інших культурних концептів: EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ, FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ / СВОБОДА, PATRIOTISM / ПАТРІОТИЗМ, FAMILY / СІМ'Я, FAITH / ВІРОСПОВІДАННЯ, SECURITY / БЕЗПЕКА, PEACE / МИР, HEALTH / ЗДОРОВ'Я, EQUALITY / РІВНІСТЬ, CHANGE / ЗМІНА, CAPITALISM / КАПІТАЛІЗМ, OPPORTUNITY / МОЖЛИВІСТЬ, RESPONSIBILITY / ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, DEMOCRACY / ДЕМОКРАТІЯ, SCIENCE / НАУКА, які входять до концептуальної системи сучасної американської церемоніальної промови та об'єктивують ціннісні домінанти американської культури. Виокремлено одиниці структурування, збереження й трансляції культурно значущої інформації текстів церемоніальної промови, а саме - лінгвокультурні концепти та прецедентні феномени. У роботі визначено прагматичну настанову текстів сучасної американської церемоніальної промови шляхом обґрунтування й опису провідних функцій (інтегративної, персуазивної та інспіративної), що виражають безпосередній вплив на аудиторію, і встановлено мовно-комунікативні засоби їхньої реалізації у текстах сучасної американської церемоніальної промови.

Ключові слова: американська церемоніальна промова, культурно маркований текст, лінгвокультурний концепт, прецедентні феномени, концепт ЄДНАННЯ/ TOGETHERNESS, інтегративна функція, персуазивна функція, інспіративна функція.

АННОТАЦИЯ

Гундаренко Е.В. Современная американская церемониальная речь в лингвокультурном и лингвопрагматическом аспектах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2010.

Диссертация посвящена исследованию современной американской церемониальной речи с позиций лингвокультурного и лингвопрагматического подходов. В работе описаны базисные характеристики американской церемониальной речи как типа публичной коммуникации, обоснованы ее основные текст-типологические характеристики, исследован ее функционально-прагматический аспект.

Изучение лингвокультурных особенностей современной американской церемониальной речи дало возможность определить ее статус как культурно-маркированного текста, где ключевая роль принадлежит концепту TOGETHERNESS / ЕДИНЕНИЕ, который в совокупности с другими культурными концептами EDUCATION / LITERACY / ОБРАЗОВАНИЕ / ГРАМОТНОСТЬ, FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ / СВОБОДА, PATRIOTISM / ПАТРИОТИЗМ, FAMILY / СЕМЬЯ, FAITH / ВЕРА, SECURITY / БЕЗОПАСНОСТЬ, PEACE / МИР, HEALTH / ЗДОРОВЬЕ, EQUALITY / РАВНОПРАВИЕ, CHANGE / ПЕРЕМЕНА, CAPITALISM / КАПИТАЛИЗМ, OPPORTUNITY / ВОЗМОЖНОСТЬ, RESPONSIBILITY / ОТВЕТСТВЕННОСТЬ, DEMOCRACY / ДЕМОКРАТИЯ , SCIENCE / НАУКА формируют концептуальную систему американской церемониальной речи.

Будучи лингвокультурным образованием, ключевой концепт TOGETHERNESS / ЕДИНЕНИЕ имеет трехкомпонентную структуру, состоящую из понятийной, образной и ценностной составляющих.

Понятийная составляющая концепта объективируется лексическими единицами, создающими образ единой американской нации, совокупность которых дает возможность предложить такую его дефиницию: “Togetherness - we / all of us, Americans and everybody / everyone / each / every member of American unity / community / nation in the composition of the United States / the USA united together both in joy and trouble to preserve our common national values for further generations of America, by this emphasizing the great power of our unity.” Когнитивную основу образной составляющей анализируемого концепта составляет ряд концептуальных метафор и метонимий, способствующих формированию нового знания о национальном единстве США в текстах церемониальной речи. Исследование ценностной составляющей культурного концепта доказало исключительно позитивную оценочную коннотацию лексических средств экспликации TOGETHERNESS / ЕДИНЕНИЕ, что объясняется преимущественно самой природой церемониальной речи.

В диссертации предложена типологическая классификация прецедентних феноменов как единиц сохранения, передачи культурной информации и носителей интертекстуальных связей. Типология прецедентних феноменов в текстах включает прецедентные имена, прецедентные высказывания, прецедентные ситуации и тексты, выделенные по коммуникативно-речевому параметру, а также социумно-прецедентные и национально-прецедентные феномены, которые определены по субъекту сознания.

В текстах американской церемониальной речи прецедентные феномены выполняют номинативную, персуазивную, парольную и людическую функции, которые апеллируют к позитивному историческому опыту американского общества.

Интенциональная специфика текстов американской церемониальной речи устанавливается путем анализа прагматических функций ее текстов. Прагматический потенциал современной американской церемониальной речи реализуется интегративной, персуазивной и инспиративной функциями, которые обеспечивают непосредственное воздействие на аудиторию, актуализируясь в текстах специфическими языковыми и коммуникативными средствами.

Прагматическая заданность интегративной функции заключается в объединении участников коммуникативного события в единое сообщество с целью акцентирования социально-значимых достижений нации, сохранения ее ценностных ориентиров. Сила персуазивной функции современной американской церемониальной речи проявляется в убеждении членов национально-культурного сообщества оставаться преданными ценностным ориентирам нации и достойно продолжать лучшие традиции своих предшественников. Суть инспиративной функции состоит в побуждении адресата к определенным физическим, интеллектуальным, духовным действиям, что предполагает воодушевление нации на великие свершения, успех в жизнедеятельности.

Проведенное исследование текстов современной американской церемониальной речи с позиций лингвокультурного и лингвопрагматического подходов способствует реконструкции их культурного кода и экспликации прагматической информации, что позволяет сформировать представление об особенностях современной американской ценностной картины мира.

Ключевые слова: американская церемониальная речь, культурно-маркированный текст, лингвокультурный концепт, прецедентные феномены, концепт ЕДИНЕНИЕ / TOGETHERNESS, интегративная функция, персуазивная функция, инспиративная функция.

американський церемоніальний промова лінгвокультурний

RESUME

Hundarenko O.V. Contemporary American Сeremonial Speech: Linguistic, Cultural and Pragmatic Perspectives. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kherson State University. - Kherson, 2010.

This thesis focuses on linguistic, cultural and pragmatic peculiarities of ceremonial speeches of contemporary American public figures. From linguistic and cultural perspectives it is assumed that concepts and precedent phenomena are the main units of structuring, preserving and transmitting cultural information implied in American ceremonial speech. The system of concepts that actualize the American culture core values in the texts is developed; the key concept TOGETHERNESS is singled out and its structure is depicted by way of analysis its means of verbalization. The precedent phenomena in American ceremonial speeches - precedent names, precedent situations, precedent utterances, and precedent texts - are classified according to the types and frequency of their usage; their role in American ceremonial speeches is defined. The status of American ceremonial speech as a culturally-marked text is established.

From а pragmatic perspective it is proved that American ceremonial speech performs three leading functions - the integrative, persuasive, and inspirational ones - aimed at consolidation of American nation, dedication to its values and inspiration for success. Specific linguistic and communicative means of realization of these functions in the analysed texts are presented.

Key words: American ceremonial speech, culturally-marked text, cultural concept, concept TOGETHERNESS, precedent phenomena, integrative function, persuasive function, inspirational function.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційна праця присвячена вивченню сучасної американської церемоніальної промови як особливого типу тексту на матеріалі виступів американських публічних діячів новітнього часу в руслі лінгвокультурного та лінгвопрагматичного підходів.

Номінативна парадигма поняття „церемоніальна промова” не є усталеною у вітчизняній лінгвістиці. У науковому обігу функціонує кілька назв: „промови з певної нагоди” (О. М. Мацько), „урочисте красномовство” (В. М. Вандишев), „суспільно-побутове красномовство” (Н. П. Осипова) або „соціально-побутове красномовство” (І. М. Кузнєцов, Н. Г. Чибісова). В американській лінгвістиці така публічно-соціальна комунікація називається „церемоніальною промовою” (ceremonial speaking) (S. J. Beeb, М. Osborn, S. Osborn).

Під церемоніальною промовою (далі - ЦП) розуміємо гібридний тип тексту, що діалектично поєднує усне мовлення, присвячене соціально вагомій урочистій / пам'ятній події, яке надає особливого значення згуртованості національної або етнічної спільноти та її ціннісним орієнтаціям, і письмовий текст з усіма властивими йому текст-типологічними ознаками як засіб відображення цінностей культури. Церемоніальній промові властива певна прагматична настанова, реалізація якої вимагає ретельного відбору та організації мовних засобів різних рівнів, оскільки основне завдання таких текстів полягає в згуртуванні суспільства з метою збереження його цінностей та надиханні на активну життєдіяльність, пропонуючи позитивні культурно-історичні приклади з життя нації як зразки для наслідування.

У пострадянському та зарубіжному мовознавстві вивченню публічних промов приділяється значна увага: виокремленні та описані їхні специфічні ознаки, характеристики та функції (І. А. Мальханова, Ю. В. Рождественський, P. H. Andrews, J. R. Andrews, S. E. Beeb, S. J. Beeb, G. L. Grice, C. L. Griffin, M. S. Hanna, D. D. Larche, D. W. Sellnow, K. Spang, J. S. Tuman і D. M. Fraleigh, D. Zarefsky); визначені структурні особливості публічного мовлення (І. М. Кузнєцов, Х. Леммерман, Л. І. Мацько та О. М. Мацько, А. В. Філіпов, В. В. Шахиджанян); представлені його типологічні класифікації (В. М. Вандишев, Н. П. Осипова, Н. Г. Чибісова, S. E. Lucas, M. Osborn та S. Osborn); описані засоби мовної експресивності публічного мовлення та його мовленнєвий етикет (Л. А. Введенська, О. А. Івін, Н. М. Романова).

Попри значну увагу дослідників до публічних промов, сучасна американська церемоніальна промова (далі - САЦП) дотепер не була об'єктом спеціального дослідження. Нагальними для вирішення залишаються питання класифікації ЦП як особливого типу публічного мовлення, виокремлення підходів до вивчення текстів ЦП , визначення їхніх загальних і специфічних ознак, розробка методики їхнього дослідження в лінгвокультурному та лінгвопрагматичному аспектах. Окрім того, нерозкритим залишається питання відображення культурних цінностей у текстах САЦП. Мовно-комунікативні особливості вираження механізму персуазивності, авторських інтенцій, а також реалізація мовних засобів ЦП є актуальними лінгвістичними проблемами, що ґрунтуються на античних риторичних засадах, але вимагають нового наукового погляду та оцінки.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на з'ясування особливостей механізмів публічного мовлення і, зокрема, на поглиблене вивчення функціонування мовних засобів у тексті, установлення й опис комунікативних інтенцій мовця та визначення впливу національно-культурних чинників на процес спілкування в різних типах публічної комунікації. Виявлення специфічних рис текстів САЦП шляхом опису їхніх лінгвокультурних і лінгвопрагматичних особливостей сприятиме експлікації культурної та прагматичної інформації, релевантної для побудови ефективних моделей вербальної комунікації.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти та науки України „Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології" (код 0105 ИОО 1846) (затвердженої вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, протокол №5 від 27.12.2004).

Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні статусу сучасної американської церемоніальної промови як культурно маркованого тексту зі своєрідною прагматичною настановою.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

систематизувати текст-типологічні ознаки ЦП та з'ясувати її місце в публічній комунікації;

розробити методику дослідження САЦП з позицій лінгвокультурного й лінгвопрагматичного підходів;

визначити та описати ключовий концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ в концептосистемі САЦП;

виокремити інвентар культурних концептів САЦП як одиниць структурування культурно значущої інформації;

класифікувати прецедентні феномени як одиниці зберігання та трансляції культурної інформації в текстах САЦП;

установити провідні функції САЦП, що актуалізують лінгвопрагматичну настанову її текстів, та описати мовно-комунікативні засоби їхньої об'єктивації.

Як робоча гіпотеза висувається припущення про те, що сучасна американська церемоніальна промова є ціннісно маркованим текстом, у якому зберігається культурно значуща інформація американської лінгвокультури у вигляді концептів і прецедентних феноменів. Своєрідність прагматичної настанови САЦП створюється реалізацією інтегративної, персуазивної та інспіративної функцій, що репрезентуються в текстах специфічними мовно-комунікативними засобами.

Об'єктом дослідження є лінгвокультурна та лінгвопрагматична специфіка САЦП.

Предмет вивчення складають мовно-комунікативні засоби експлікації культурної та прагматичної інформації в текстах САЦП.

Матеріал дослідження - 215 текстів церемоніальних промов відомих американських публічних діячів початку XXI ст. загальним обсягом 175 393 слововживання, з яких 117 558 є повнозначними лексичними одиницями. Пошук матеріалу відбувався шляхом суцільного обстеження текстів промов у мережі Internet.

Дослідження здійснювалось на основі використання таких методів: загальнонаукових (узагальнення, індукція, дедукція) та емпірико-теоретичних методів (аналіз, синтез) - з метою огляду загального стану проблеми церемоніального мовлення; компонентного аналізу, що уможливив встановлення семантичної структури лексем-репрезентантів культурних концептів; контекстуально-інтерпретаційного аналізу - для з'ясування особливостей експлікації культурної та прагматичної інформації в текстах аналізованих церемоніальних промов; а також концептуального аналізу, що включає низку дослідницьких процедур, необхідних для визначення структурної організації ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та інших концептів, що входять до концептосистеми САЦП; комунікативно-прагматичного аналізу, спрямованого на з'ясування прагматичної настанови текстів САЦП. Опрацювання результатів дослідження проводилось за допомогою статистичних та кількісних методів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертаційній праці вперше обґрунтовано характер САЦП як культурно маркованого тексту, що інкорпорує основні цінності сучасного американського суспільства; новизною відзначене виокремлення та тлумачення основних одиниць збереження й передачі культурної інформації в текстах церемоніальних промов - культурних концептів та прецедентних феноменів. На основі емпіричного матеріалу вперше встановлено й обґрунтовано ключову роль концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ, який експлікує ідею єдності американської національної спільноти, визначено інвентар культурних концептів концептуальної системи САЦП, які об'єктивують ціннісні домінанти сучасної американської культури. У дисертації вперше описано специфіку прагматичної настанови текстів САЦП, яка полягає в реалізації провідних функцій - інтегративної, персуазивної та інспіративної - через актуалізацію властивих їм мовно-комунікативних засобів.

Теоретичне значення дисертаційної праці визначається її внеском у лінгвокультурологію, лінгвістику тексту й прагмалінгвістику. Отримані результати сприятимуть подальшому вивченню культурно зорієнтованих текстів, де концепт виступає одиницею структурування культурної інформації, а прецедентні феномени є одиницями її збереження й трансляції. Теоретично значущим є визначення місця церемоніальної промови як типу тексту в межах типології текстів сфери публічної комунікації, що відкриває нові ракурси досліджень. З'ясування специфіки мовно-комунікативних засобів актуалізації провідних функцій текстів - інтегративної, персуазивної та інспіративної - поглиблює знання про особливості їхньої лінгвопрагматичної настанови, тобто цілеспрямованого впливу на адресата задля досягнення певної мети. Методика аналізу, представлена в дисертації, може знайти своє застосування при вивченні інших типів текстів публічної комунікації на матеріалі різних мов.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їхнього використання в нормативних курсах зі стилістики (розділи „Стилістика тексту”, „Стилістична лексикологія ”, „Стилістичні засоби синтаксису”), інтерпретації тексту (розділи „Когнітивний та інтерпретативний підходи до аналізу тексту”, „Прагматика тексту”), а також спецкурсах з лінгвокультурології, лінгвістики тексту, американських студій, прагмалінгвістики, риторики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної праці доповідалися на звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів і студентів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (лютий 2004, 2005, 2006), на засіданнях кафедри германської філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2003-2006 роки), а також на 8 конференціях, із них 4 Міжнародні: Міжнародно-практична конференція „Актуальні проблеми американознавства” (Київ, березень 2004, квітень 2006); XIII Міжнародна наукова конференція імені професора Сергія Бураго „Мова і культура” (Київ, червень 2004); VI Міжнародна наукова конференція „Міжкультурні комунікації: стратегії освіти і методика навчання мовам” (Алушта, травень 2007); 3 Всеукраїнські конференції: „Комунікація в глобальну епоху” (Київ, березень 2005); XI Всеукраїнська наукова філологічна конференція „Проблеми розвитку сучасної лінгвістики, світової літератури та перекладознавства” (Черкаси, травень 2005); „Гуманістичний та прагматичний підходи до вивчення англійської мови” (Київ, квітень 2007); 1 Регіональна конференція: „Сучасні напрями у викладанні та вивченні англійської мови в Україні” (Хмельницький, жовтень 2004).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в шістнадцяти публікаціях автора, а саме: в одинадцяти статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, та п'яти матеріалах і тезах виступів на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 4,5 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації складає 175 сторінок (у тому числі 13 таблиць та 4 рисунки), загальний обсяг праці разом із бібліографією і додатками становить 248 сторінок. Список використаної літератури включає 283 джерела, з яких 51 - іноземними мовами. Список довідкових джерел налічує 12 позицій, список джерел ілюстративного матеріалу містить 27 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. „Теоретичні засади дослідження сучасної американської церемоніальної промови”. У сучасних наукових дослідженнях вивчення публічних промов вважається актуальним як у теоретичному, так і в прикладному аспектах з метою пізнання механізмів вербального спілкування, підвищення ефективності різних форм публічної комунікації тощо.

У дисертаційній праці церемоніальна промова розглядається як гібридний тип тексту, який охоплює усне мовлення і письмовий текст в комунікативній єдності. Отже, з одного боку, церемоніальна промова є типом публічної комунікації, який об'єктивує соціально марковану комунікативну подію в житті певної національної (етнічної) спільноти (A. Beeb, S. Lucas, M. Osborn). Метою церемоніальної промови є об'єднання суспільства заради збереження його цінностей та натхнення на подальші спільні справи шляхом наведення чисельних культурно-історичних прикладів, значущих для життя країни. Відповідно до функцій комунікації та інтенцій мовців виокремлюються такі види ЦП: похвальні промови (speeches of presentation), промови-подяки (speeches of acceptance), вітальні промови (greeting speeches), вітально-гостьові промови (speeches of introduction), дорадчі промови (speeches of inspiration), застільні промови (after-dinner speeches), пам'ятні промови (commemorative speeches), які включають вшанувальні промови (speeches of tribute) та похоронні промови (eulogies) (В. М. Вандишев, І. М. Кузнєцов, Л. І. Мацько, Н. П. Осипова, Н. Г. Чибісова, S. Lucas, M. Osborn).

З іншого боку, при аналізі тексту ЦП й інтенцій адресанта з позиції текстового аспекту важливим є поняття категорій тексту, що відображають найбільш загальні й суттєві його ознаки та виконують текстотвірну функцію. Аналіз теоретичних розвідок дає підстави вивести типологію категорій церемоніальної промови: обов'язкові / облігаторні, які включають змістовно-структурні категорії, такі як когерентність і когезія, інформативість, інтертекстуальність, завершеність. Інваріантними категоріями для ЦП вважаємо категорії прагматичної спрямованості: адресатність, інтенційність, ситуативність, акцептабільність, а також категорії експресивності та оцінної модальності, що характеризують церемоніальну промову як прагматичний тип тексту.

Серед підходів до вивчення текстів САЦП у дисертації ключовими обрані лінгвокультурний та лінгвопрагматичний. Завдання лінгвокультурного дослідження полягає у вивченні національно-культурної складової мовних одиниць (В. В. Воробйов). Метою лінгвокультурного підходу в нашому дослідженні є опис культурно специфічних феноменів американської культури, що об'єктивуються в текстах ЦП та відображають особливості сучасної американської ціннісної картини світу. Лінгвопрагматичний підхід до тексту тлумачить його як комунікативну одиницю та вивчає засоби реалізації мовного впливу в тексті, тобто уможливлює дослідження прагматичної настанови ЦП.

Визначення ідіоетнічних особливостей САЦП, що відображають типові риси американської лінгвокультури, вимагає розгляду провідних цінностей сучасного американського суспільства та засобів їхнього відображення в мові. У ціннісній картині світу віддзеркалюються найбільш суттєві для певної культури смисли, культурні домінанти (ціннісні домінанти), сукупність яких і утворює певний тип культури, що підтримується та зберігається в мові (В. І. Карасик). Вивчення ціннісних домінант текстів САЦП тісно пов'язане з поняттям „концепт”, адже методика вивчення культурних домінант у мові складає систему послідовних процедур, спрямованих на висвітлення різних складових концепту. Лінгвокультурний концепт визнається базовою одиницею культури та вивчається у структурі ціннісної картини світу (С. Г. Воркачов, В. І. Карасик, Д. С. Лихачов, С. Х. Ляпін, Ю. С. Степанов). Оскільки концепт є одиницею культури, його центром завжди виступає цінність (В. І. Карасик). Саме наявність ціннісної складової відрізняє культурний концепт від інших ментальних одиниць, якими оперує сучасна лінгвістична наука.

Умовою збереження й трансляції культурного досвіду є його фіксація в особливій знаковій формі (В. С. Стьопін). Прецедентні феномени (далі - ПФ) - прецедентне ім'я, прецедентне висловлення, прецедентна ситуація та прецедентний текст - вважаються одиницями збереження та трансляції культурно значущої інформації в текстах (Ю. М. Караулов, В. В. Красних). ПФ входять до когнітивної бази лінгвокультурної спільноти, тобто певним чином структурованої сукупності знань та уявлень, якою володіють майже всі її члени (Д. Б. Гудков). Вивчення САЦП як поля дослідження прецедентних феноменів уможливлює визначення ступеню „прецедентної щільності” текстів ЦП, яка зумовлюється їхніми інтертекстуальними зв'язками, а також сприяє розумінню сучасної американської лінгвокультури.

Важливим аспектом організації прагматики текстів американської ЦП є їхні функціональні особливості. САЦП виконує емотивну, експресивну (емоційно-виразну), інтегративну, інспіративну, інформативну, комунікативну, контактновстановлювальну, культурологічну, персуазивну або впливову, розважальну та регулятивну функції. Своєрідність прагматичної настанови ЦП визначається завданнями, які стоять перед нею та зумовлюють добір і функціонування мовно-комунікативних засобів.

Розділ 2. „ Сучасна американська церемоніальна промова як культурно маркований текст”. Вивчення САЦП у лінгвокультурному аспекті сприяє визначенню рівня культурної маркованості її текстів. У досліджених текстах САЦП культурний концепт виступає основною одиницею структурування культурної інформації, а відтак реконструкція концептуальної системи САЦП уможливлює розуміння американської ціннісної картини світу.

Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ є ключовим у текстах САЦП, що підтверджують показники частоти вживання засобів його лексикалізації. Ідея єдності нації є характерною для текстів САЦП, тому що саме вони експліцитно наголошують на спільності національних цінностей, які об'єднують американців у єдине суспільство. Концепт TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ як лінгвокультурна одиниця має трикомпонентну структуру, що включає поняттєву, образну та ціннісну складові. Поняттєвий зміст TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ об'єктивується засобами непрямої назви концепту, що складають 8% від загальної кількості повнозначних слів у текстах досліджених промов, - вони разом відтворюють загальний образ єдності та спільності американської нації.

Сукупність експонентів поняттєвого змісту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ уможливлює виведення такої його дефініції: “Togetherness - we / all of us, Americans, and everybody / everyone / each / every member of American unity / community / nation in the composition of the United States / the USA, united together both in joy and trouble to preserve our common national values for further generations of America, by this emphasizing the great power of our unity.” (“Єднання - це всі ми, американці, та кожний представник американської спільноти / нації у складі Сполучених Штатів Америки, об'єднані разом як у радощах, так і в біді, щоб зберегти наші спільні національні цінності для наступних поколінь Америки, у такий спосіб наголошуючи на міцності нашої згуртованості”).

Образна складова ключового концепту об'єктивується низкою концептуальних метафор, в основі яких лежать такі асоціації: 1) єднання - це спільне щасливе майбутнє: If the American people come together and put their shoulder to the wheel of history…[Obama, 12.24.2008]; We work to build a brighter future for our Nation and for all of the world's people [Bush, 03.06.2002]; 2) єднання - це символ державної та національної єдності: It is this spirit that binds us together as one American family [Obama, 11.27.2008]; We're a country stitched together by communities of character [Bush, 08.14.2001]; 3) єднання - це символ дружби, співпраці: …the ties of friendship and respect that bind us together [Bush, 03.12.2002]; September the 11th has reinforced these bonds of friendship [Bush, 03.12.2002]; 4) єднання - це збереження національних ідеалів, цінностей: …tonight we proved once more that the true strength of our nation comes not from the might of our arms or the scale of our wealth, but from the enduring power of our ideals: democracy, liberty, opportunity, and unyielding hope [Obama, 11.04.2008].

Фігура метонімії є іншим засобом формування нового знання про „ЄДНАННЯ” у САЦП, що вербалізується у текстах: 1) номінативними одиницями the USA, the United States, America, а також nation, community, які заміщують поняття „американська спільнота / американці”, „представники народу”, „люди”, таким чином об'єднуючи їх в однодумців; 2) номінативними одиницями, в яких відбувається перенесення значення з частини на ціле, - вказівка на характерні людині ознаки, у такий спосіб імплікуючи суспільну єдність, її важливе значення для життя всієї країни, наприклад: So this weekend - with one heart, and one voice, the American people can give thanks that a new and brighter day is yet to come [Obama, 11.27.2008]; …and making this place a place where all voices can be heard [Mrs Obama, 12.05.2009].

Аналіз ціннісної складової концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ доводить, що вербальні засоби її експлікації, а саме висловлення, мають лише позитивну оцінну конотацію, а це свідчить про „позитивний ” характер ЦП, що передбачає об'єднання суспільства задля збереження його ключових цінностей.

Концептуальна система САЦП утворюється ключовим концептом TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ й сукупністю інших культурних концептів, ієрархічно представлених у текстах САЦП, засоби вербалізації яких складають 5% від загальної кількості усіх повнозначних лексичних одиниць у матеріалі дослідження: EDUCATION / LITERACY / ОСВІТА / ГРАМОТНІСТЬ, FREEDOM / LIBERTY / ВОЛЯ / СВОБОДА, PATRIOTISM / ПАТРІОТИЗМ, FAMILY / СІМ'Я, FAITH / ВІРОСПОВІДАННЯ, SECURITY / БЕЗПЕКА, PEACE / МИР, HEALTH / ЗДОРОВ'Я, EQUALITY / РІВНІСТЬ, CHANGE / ЗМІНА, CAPITALISM / КАПІТАЛІЗМ, OPPORTUNITY / МОЖЛИВІСТЬ, RESPONSIBILITY / ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, DEMOCRACY / ДЕМОКРАТІЯ та SCIENCE / НАУКА.

Прецедентні феномени є одиницями збереження і трансляції культурно значущої інформації в текстах САЦП і характеризуються розгалуженою типологією, що охоплює за комунікативно-мовним параметром (В. В. Красних) прецедентне ім'я, прецедентну ситуацію, прецедентне висловлення та прецедентний текст, вивчення яких сприяло виокремленню базисних культурно-історичних реалій у житті американської національної спільноти. 215 досліджених текстів САЦП містять 1 655 ПФ.

Прецедентні імена належать до найуживаніших ПФ - 62% від їхньої загальної кількості (рис. 1). Вони апелюють у САЦП як до імені-символу, що вказує на деяку еталонну сукупність певних якостей, так і до індивідуальних імен, пов'язаних із загальновідомою ситуацією для носіїв мови. Імена-символи більш поширені в САЦП (майже 60%), звернення до яких пов'язано з характеристикою певної особистості, наприклад: Sakajawea - корінна американка, яка супроводжувала експедицію Льюїса та Кларка, досліджуючи західну частину США на початку XIX століття; Martin Luther King - активний американський громадський діяч XX століття, борець проти нерівності та расової дискримінації. Друга група прецедентних імен є малочисельною та складає 2% від ПФ в САЦП, серед прикладів: Cold war - глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками з одного боку та США - з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років; Easter Bunny - символічний казковий персонаж Великодня, що, за легендою, приносить дітям кошики повні яєць, цукерок та іграшок напередодні свята.

Прецедентні ситуації у текстах САЦП складають 17% від усіх ПФ (рис. 1) та охоплюють три групи за характером описаної події: 1) прецедентні ситуації релігійного характеру (усього 11%) включають біблійні історії, а також пов'язані з ними алюзії: the story of miracle in the holy temple of Jerusalem; the Resurrection of Jesus Christ; 2) прецедентні ситуації культурно-історичного характеру (4%), наприклад: Iftaar dinner; National Pearl Harbour day; 3) прецедентні ситуації суспільно-політичного характеру (2%), серед них: Castro regime; The Taliban regime.

Прецедентні висловлення в американській ЦП включають цитати та текстові ремінісценції і налічують 13% від загальної кількості ПФ (рис. 1). Досліджені нами тексти характеризуються частотною апеляцією до фрагментів Біблії шляхом вживання такого різновиду текстової ремінісценції, як алюзія (7%), наприклад: May God bless America / us / you /people; love a neighbor just like you'd like to be loved yourself; service to others brings joy. Джерела цитат (6% у САЦП) класифікуються як: 1) висловлення попередників американського президента; 2) висловлення відомих суспільних та політичних діячів; 3) патріотичні слова воїнів-героїв США та їхніх близьких; 4) висловлення з творів відомих письменників та поетів; 5) біблійні вирази; 6) витяги із законів, резолюцій, державних актів США; 7) висловлення близьких і друзів президента та його оточення.

Назви прецедентних текстів складають 8% від загальної кількості ПФ у САЦП (рис. 1) і належать до: 1) державних документів - Constitutional Bill of Rights; the Declaration of Independence; 2) священних книг - the Scripture; Psalm 27; Torah; 3) пісень - “Safe in the arms of Jesus”; “Lord, keep me day by day”; 4) відомих книг - The Hoffman Book; Novel “The secret life of bees”; The Goose bumps books.

За суб'єктом свідомості (В. В. Красних) усі ПФ поділяються на дві групи: національно-прецедентні феномени та соціумно-прецедентні феномени і виконують номінативну, персуазивну, лудичну й парольну функції. До національно-прецедентних феноменів американської ЦП, які складають 65% від загальної кількості ПФ, відносяться ті, що позначають імена, висловлення, ситуації та тексти, відомі майже кожному пересічному американцю. Знання цих ПФ свідчить про національну ідентичність особистості та її обізнаність з власною культурою, історією тощо.

Національно-прецедентні феномени в текстах САЦП охоплюють: 1) імена й висловлення політичних діячів США: John Adams (другий президент Сполучених Штатів Америки, роки правління 1797-1801) once advised his son: “You will never be alone with a poet in your pocket”; Thomas Jefferson (третій президент США, автор Декларації про Незалежність Америки) wrote: “The God who gave us life, gave us liberty at the same time”; 2) імена й висловлення героїв країни: Joshua Chamberlain (лейтенант-полковник піхоти під час американської громадянської війни XIX століття); Martin Luther King said: “The true neighbour will risk his position, his prestige and even his life for the welfare of others”; 3) імена першовідкривачів, винахідників та науковців США: Neil Armstrong та Buzz Aldrin (перші астронавти на місяці); Alan Shepard (перший американець у космосі); 4) стереотипні імена, ситуації, що є символічними для американської лінгвокультури: Dallas cowboy fan (професійна команда з американського футболу міста Даллас штату Техас); the Carolina story (історія життя простих людей штату Північної Кароліни, котрі вибороли право расової рівності в школах, вигравши відповідний судовий процес); 5) національні свята та дні пам'яті США: Columbus Day (святкування відкриття Америки Христофором Колумбом); National Pearl Harbour Remembrance Day (день пам'яті загиблих під час повітряного бомбардування американської території Перл Харбор японцями); 6) назви державних документів: the US Constitution (основний закон США від 1787 року, що має вищу юридичну силу); the Voting Rights Act (законопроект, що заборонив будь-яку дискримінацію у виборчому праві).

Соціумно-прецедентні феномени є менш частотними в текстах САЦП - 35% від усіх ПФ і включають феномени, що поширюються в межах певного соціуму (релігійного, політичного, наукового тощо) та входять до його когнітивного простору. Вони апелюють до: 1) біблійних тем: Hanukkah - фестиваль ліхтарів, під час якого єврейський народ відзначає річницю свободи та надії; St. Patrick's Day - день ірландського святого, котрий проповідував християнську релігію; 2) імен, висловлень культурних діячів різних країн: Placido Domingo - іспанський оперний співак, тенор;

the eminent historian McCullough has said, “The work of history - writing history, teaching history - calls for mind and heart”;3) імен відомих політичних діячів різних часів: King Mohammed - теперішній король Марокко; President Karzai - колишній президент Афганістану; 4) імен відомих науковців різних галузей науки: Andrei Sakharov; Albert Einstein; 5) політичного устрою, ідеології країн у певний часовий відрізок: the Nazi terror in Europe, global communism.

Результати статистичної обробки досліджуваних текстів промов доводять, що обраховані коефіцієнти стабільності вживання культурно значущих одиниць, а саме вербалізаторів виокремлених концептів, а також прецедентних феноменів коливаються в межах 0,7 - 0,9. Це свідчить про певну рівномірність використання таких одиниць у САЦП й одночасно про низьку похибку обрахування кількісних даних.

Вивчення лінгвокультурних особливостей САЦП підтверджує її статус як культурно маркованого тексту, де концепти виступають одиницями структурування культурно значущої інформації, а прецедентні феномени одиницями її зберігання та трансляції.

Розділ 3. „Лінгвопрагматичні особливості текстів сучасної американської церемоніальної промови”. До провідних функцій САЦП, які обумовлюють безпосередній вплив на аудиторію, тобто функцій зосереджених на факторі адресата спілкування, належать інтегративна, персуазивна та інспіративна.

Інтегративна функція відіграє провідну роль у текстах САЦП, оскільки її прагматична спрямованість полягає в об'єднанні учасників комунікативної події в одну спільноту заради вшанування соціально значущих досягнень нації, збереження її ціннісних орієнтирів. Визначена функція реалізується лексичними засобами вербалізації ключового концепту TOGETHERNESS / ЄДНАННЯ та інших культурних концептів, які уособлюють основні цінності сучасного американського суспільства та утворюють концептуальну систему САЦП. Національно-прецедентні та соціумно-прецедентні феномени, що вміщують як характерні для американського суспільства імена героїв, їхні вирази, пов'язані з ними ситуації і тексти, так і відомі певним соціальним колам культурно-історичні імена, події, свята, біблійні джерела - є також засобами реалізації інтегративної функції американської ЦП, експлікуючи необхідність єдності та консолідації представників усіх етнічних спільнот усередині країни.

Особливістю персуазивної функції САЦП видається те, що вона передбачає зміну стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери адресата спілкування. До найбільш ефективних засобів реалізації персуазивної функції в текстах ЦП належать оцінна та емоційно-експресивна номінації. Так, слова-оцінки поділяються на позитивні, негативні та дипломатичні. САЦП характеризується позитивним змістом оцінки висловлення (74% від загальної кількості оцінних слів у текстах промов), на відміну від негативних оцінних одиниць, відносна частота яких дорівнює 16%. Дипломатична оцінка в текстах САЦП формується низкою імпліцитних мовнодискурсивних засобів, які складають 10% від загальної кількості досліджених оцінних номінацій. Позитивна семантика оцінних номінацій американської ЦП закладена в природі цього типу публічного мовлення, адже промовець має на меті підкреслити важливість події шляхом наголошування на спільних цінностях, що об'єднують людей у демократичне суспільство.

Емоційно-експресивна номінація текстів САЦП реалізується шляхом уживання низки експресивних мовнориторичних засобів, серед яких відповідними постають засоби вираження емфази, що включають: 1) емфатичні лексичні одиниці; 2) риторичний прийом „експлетив”(О. М. Ільченко); 3) дієслово-підсилювач do; 4) емфатичні займенники; 5) засоби епістемічної модальності; 6) емфатичні конструкції it is worth + Ving, it was…that/who, а також стилістичні засоби метафори й іронії та гумористичні ситуації, які завдяки своїй експресивності привертають увагу адресата до найважливіших фрагментів тексту, чим впливають на формування думки аудиторії стосовно певних об'єктів дійсності.

Емфатичні лексичні одиниці позначилися в текстах САЦП такими прикладами: many, many; so many; as much as; as long as; above all; entirely, significantly, very. Цими засобами створюється прагматичність висловлення, що будується на „класичній теорії кількості” (Т. В. Булигіна). Адресант, вживаючи емфатичні лексичні одиниці, акцентує увагу на тих фрагментах промови, що мають привернути увагу адресата: He is a fine, fine man, who cares deeply about people and who loves his country just as much as I do [Bush, 09.02.2002]; In fact, Ronald Reagan's words were courageous and optimistic and entirely correct [Bush, 11.06.2003].

Риторичний прийом „експлетив” включає низку вставних слів, що виконують певну синтаксичну функцію у висловленні, але не мають смислового навантаження, серед них: actually, after all, at least, for all that, importantly, I think, I hope, indeed, in fact, it seems, of course, remarkably, to be sure. Експлетив уживається для надання виразності або всьому висловленню, або головній його частині, тим самим виконуючи функцію привертання уваги адресата, наприклад: In fact, Ronald Reagan's words were courageous and optimistic and entirely correct [Bush, 11.06.2003]; Indeed, it is appropriate to mark this occasion by remembering the words of President Jefferson [Bush, 05.18.2001].

Певне експресивне навантаження в САЦП також мають емфатичні конструкції з дієсловом-інтенсифікатором do. Вони передають значення інтенсивності дії та часто підкреслюють наполегливість у розв'язанні певного питання, наприклад: We're going to pay for the accountability systems to make sure that we do get excellence [Bush, 01.08.2003].

Значна частина САЦП, виголошених президентами Сполучених Штатів Америки, закінчується вживанням мовленнєвих актів-декларативів, що вміщують дієслово proclaim та дієслово-інтенсифікатор do, що підсилює його значення, - усього 65 прикладів з 215 досліджених текстів, тобто 30% від загальної кількості промов, серед них: NOW, THEREFORE, I, BARACK OBAMA, President of the United States of America, do hereby proclaim May 10, 2009, as Mother's Day [Obama, 03.08.2009]; NOW, THEREFORE, I, GEORGE W. BUSH, President of the United States of America, by virtue of the authority vested in me by the Constitution and laws of the United States, do hereby proclaim the Fourth Anniversary of USA Freedom Corps [Bush, 01.30.2006]. Такого типу проголошення констатують важливість певної події в житті американської спільноти, а вживання дієслова-інтенсифікатора do підсилює виразність висловлення, що, як результат, має відповідний вплив на аудиторію.

За допомогою емфатичних займенників myself, himself, herself, itself, ourselves, themselves, yourself, yourselves висловлення набуває виразності у текстах САЦП. Акцентуючи увагу на певному об'єкті, промовець привертає увагу адресата до найважливіших моментів тексту, наприклад: Our third award recipient has restored a site almost as old as America, itself [Bush, 03.14.2005]; I was most impressed by how - by the discussion of the beaver dams and the care for not only the trail system, but for the beavers, themselves [Bush, 04.22.2002].

Епістемічна модальність відноситься до функціонально-семантичної категорії, що містить оцінку мовцем власного повідомлення, яке є достовірним. У текстах САЦП епістемічна модальність реалізується такими словами: clearly, certainly, surely, confident, що виконують функцію передачі впевненості, наприклад: And certainly, living where we live, we have a special fondness and a special respect for Abraham Lincoln [Bush, 10.14.2005]; Without that shelter, every one of them would have almost surely have been killed during those weeks and months of merciless terror [Bush, 11.09.2005].

Емфатичні конструкції типу it is worth + Ving; it was…that / who вживаються для підсилення виразності висловлень у текстах САЦП та сприяють формуванню думки реципієнта відносно певних об'єктів чи предметів дійсності: Let us remember that it was a man from this state who first carried the banner of the Republican Party to the White House - a party founded on the values of self-reliance, individual liberty, and national unity [Obama, 11.04.2008]; It was on another September 11th - September 11th, 1941 - that construction on this building first began [Bush, 10.11.2001].

Cтилістична фігура метафори є ефективним засобом емоційно-експресивної номінації, що пояснюється здатністю метафори віддзеркалювати фундаментальні культурні цінності. Найбільш поширеними джерелами метафори, що притаманні текстам ЦП, є людина, її життя, переживання, основні цінності та оточуючий її світ, наприклад: Dale was an American icon who made great contributions to his sport [Bush, 02.22.2001]; Andrei Sakharov served a beacon of hope and inspiration [Bush, 05.21.2001]. Визнання своєї національної винятковості - “American exceptionalism”, та сили національного духу, роль талановитої та активної людини в суспільстві знаходять відображення в метафоричній образності САЦП.

Об'єкти гумору в текстах САЦП охоплюють: 1) соціально-побутові теми; 2) оточення близьких та друзів президента; 3) чинних політичних діячів США; 4) відомих соціально-політичних діячів різних часів; 5) дитячий фольклор. Наприклад: Mr. Secretary, you were an easy pick. Another member of my team who is here who helps us have a strong and certain foreign policy is Senorita Condoleezza Arroz. That means rice [Bush, 05.18.2001]. Приклади самоіронії колишнього президента США Дж. Буша, як правило, зустрічаються при його зверненні до теми сімейних відносин, наприклад: Laura's a great First Lady. I'm really lucky she said yes when I asked her to marry me. Some of her friends in Texas are wondering even now how lucky she was [Bush, 08.14.2002]. Іронічна оцінка мовця у САЦП розрахована на позитивний вплив, що пояснюється його інтенцією зняти емоційну напругу, яка характерна для початку зустрічі з аудиторією.

Специфіка інспіративної функції САЦП полягає у спонуканні адресата до виконання певних фізичних, інтелектуальних, духовних та інших дій, іншими словами, натхненні нації на майбутні великі справи й успіх в її життєдіяльності. Засобами реалізації інспіративної функції в САЦП є стилістичні фігури: антитеза, різні види повтору (лексичний, морфемний та синтаксичний), гіпербола, метонімія, а також дієслова-перформативи.

Особливістю вживання антитези в корпусі досліджуваних текстів є її поділ на декілька груп відповідно до найбільш поширених опозицій, які властиві зіставлюваним об'єктам, а саме: 1) „добро - зло”, „хороший - поганий”; 2) „горе - радість”; 3) „свобода - гніт”, „гніт - надія”; 4) „знання - неуцтво”; 5) „жорстокість -жалість / співчуття / сміливість”, наприклад: This nation is confronting a terrible evil, and we are overcoming evil with good [Bush, 07.04.2002]; або The moral choice between oppression, which is always wrong, and freedom, which is eternally right [Bush, 11.04.2005].

Для САЦП характерним є використання лексичного повтору в поєднанні з синтаксичним, а також дистантного повтору з контактним, що привертає й акцентує увагу аудиторії, сприяє запам'ятовуванню найважливіших фрагментів тексту. САЦП характеризується прикладами повторів синтаксичних конструкцій, емфатичних конструкцій з варіюванням часових форм дієслова, повтором спільнокореневих слів з метою введення додаткової інформації та концентрації уваги на темі повідомлення, наприклад: I want to encourage families to try to have all the same celebrations you would have. Mrs. Bush, what word of encouragement can you give to those children whose mom or dad might be deployed over the holidays? [Bush, 12.12.2005] - повтор спільнокореневих слів; I truly believe that we can achieve peace. I believe we can achieve peace at home and I believe we can achieve peace abroad. Likewise, I believe we can achieve a hopeful, hopeful future [Bush, 01.30.2003] - повтор синтаксичної конструкції.