Прагмалінгвістичні особливості функціонування текстів анотацій (на матеріалі російськомовних текстів анотацій до художніх творів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

УДК 81'42: 811.161.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Прагмалінгвістичні особливості функціонування текстів анотацій (на матеріалі російськомовних текстів анотацій до художніх творів)

10.02.02 - російська мова

Хабарова Наталія Анатоліївна

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Зірка Віра Василівна, Дніпропетровський університет економіки і права, професор кафедри англійської філології та перекладу

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Прадід Юрій Федорович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, декан факультету української філології, завідувач кафедри українського мовознавства

кандидат філологічних наук, доцент Сидельников Валентин Павлович, Донецький національний університет, доцент кафедри російської мови

Захист відбудеться « 9 » грудня 2010 р. о 13 .00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна,72, корп.1, ауд. 1209.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8).

Автореферат розісланий « 9 » листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент Н.В. Левун

Загальна характеристика роботи

У соціумі ХХІ століття текст анотації зараховується до інформаційного дискурсу, відіграє особливу роль у сучасному суспільстві, формуючи систему цінностей, стереотипи поведінки і мовленнєвий смак масової аудиторії. Моделювання інформаційного дискурсу належить до тих напрямів теорії дискурсу, які найбільш активно розвиваються, при цьому його жанрові й лінгвістичні характеристики визначаються в багатьох працях неоднозначно. Виділяють два типи дискурсу: персональний та інституціональний (Т. ван Дейк, В.І. Карасик, Л.А. Фірстова, О.І. Шейгал, Ю.В. Южакова та ін.).

Співвідношення понять текст, дискурс і жанр не є новим, актуальним у лінгвістичних дослідженнях, але, набуваючи нових смислів, конотацій на стикові суміжних дисциплін, залишається базою при вивченні різних типів тексту. Неоднозначне трактування тексту і дискурсу є передумовою для виділення тексту як ціліснооформленої одиниці інформації. У нашій роботі розглядається гібридний жанр анотації як інтелектуальний рекламний текст у рамках прагмалінгвістики.

Як свідчать численні лінгвістичні праці, виникає нова актуальна галузь наукового знання - психологія маніпулювання. Порушуються складні дискусійні питання про межі ефективного впливу реклами і маніпулювання громадською свідомістю про можливість і необхідність використання маніпулятивних прийомів, конструювання соціальної реальності під впливом ЗМІ (А.А. Брудний, Л. Геращенко, М. Димшиць, В.В. Зірка, О.С. Іссерс, С.Г. Кара-Мурза, Г.А. Копніна, О.М. Лебедєв, Т.М. Лівшиць, Н.О. Остроушко, Ю.К. Пирогова, Л.І. Рюмшина, І.А. Стернін, О.О. Феофанов та ін.).

Механізми мовленнєвого впливу та мовного маніпулювання текстів інформаційного дискурсу мають інтегративний комплексний характер і здійснюються в єдності раціонального й емоційно-чуттєвого начала.

Вплив за допомогою мовленнєвих засобів переконання й аргументації спрямований на зміну поведінки адресата і заснований на раціональному: спонукати до звернення / незвернення посткомунікативних дій. Засоби мовленнєвого впливу визначаються на основі певних типів тексту і є історично сформованою, закріпленою в суспільній практиці формою взаємодії людей.

Розглядаючи маніпулювання свідомістю як невід'ємний комунікативний процес, необхідно відзначити, що деяка частка «маніпулятивності» наявна в будь-якому висловлюванні. Вплив під час передачі й сприйнятті повідомлення здійснюється за рахунок того, які мовні засоби використовує адресант у процесі інтерпретації реальних фактів у мовленні.

Текст анотації належить в нашому дослідженні до рекламно-інформаційного жанру і є частиною книготорговельної продукції певного інституту, а саме видавництва, що зумовлює його належність до інституціонального дискурсу.

Використання мовних засобів, які репрезентують різні маніпулятивні прийоми в інтелектуальному рекламному тексті, тобто в анотації, базується, за нашими спостереженнями, на вербальних і невербальних знаках. Вони можуть бути описані тільки в межах комплексного підходу певної сукупності одиниць, конструктів, які вводяться в текст анотації для реалізації загальної цільової настанови - читання анотації до кінця і купівля оригіналу художнього твору.

Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім ступенем вивчення текстів анотацій до художніх творів у прагмалінгвістичному і функціональному аспектах з позиції впливу й маніпулювання. Це визначається, передусім, інтенсивністю рекламної діяльності у сфері видавничої справи і зміною функціональних орієнтирів реклами взагалі.

Актуальним видається завдання визначення функціонально значущих вербальних компонентів підштовхування до дії в анотації як інтелектуальному рекламному тексті, у тому числі визначення оцінки як категорії прагматики в межах соціально орієнтованих функцій впливу й маніпулювання, пояснення інформативності іншомовних слів у тексті анотації, ролі комунікативного ефекту фразеологічних феноменів як різновиду особливого мовного впливу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми «Культурологічний і комунікативний аспекти навчання та вивчення мов», яка розробляється на кафедрі перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Тему кандидатської дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол №7 від 18 лютого 2010 року) й уточнено на засіданні ради факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства (протокол №11 від 22 червня 2010 року).

Мета роботи полягає в комплексному вивченні текстів анотацій до художніх творів, уміщених в російськомовних журналах, а також видавничих анотацій. Дослідження проведено в аспектах прагмалінгвістики і базується на функціонально-прагматичному підході до обраного об'єкта з урахуванням комунікативних функцій тексту.

Досягнення поставленої мети потребує розв'язання низки окремих завдань, а саме:

1) розробити теоретичні основи дослідження російськомовних текстів анотацій до художніх творів (ТАдоХТ) в руслі прагмалінгвістики;

2) визначати статус і місце ТАдоХТ як жанру інформаційного дискурсу;

3) вивчити структурно-композиційну організацію текстів анотацій до художніх творів як різновиду інтелектуальних рекламних текстів;

4) проаналізувати функціональну специфіку текстів анотацій до художніх творів;

5) виділити й розглянути лексичні прийоми засобів впливу та маніпулювання в ТАдоХТ шляхом аналізу їхніх компонентів;

6) дослідити мовні одиниці впливу та маніпулювання підсвідомістю адресата і його поведінкою в ТАдоХТ: оцінно-емотивну лексику, фразеологічні одиниці, метафору, іншомовні запозичення, розмовну та новомодну лексику.

Об'єктом дослідження є російськомовні тексти анотацій до художніх творів як гібридні інтелектуальні рекламні тексти, які належать до текстів масової інформації, і як маніпулятивний інструмент, що суттєво впливає на формування духовних і матеріальних цінностей сучасного суспільства на прийняття споживачами книжкової продукції відповідних рішень.

Предмет дослідження становлять функціонально-прагматичні, композиційні та лексико-семантичні особливості ТАдоХТ у їхній маніпулятивній спрямованості.

Матеріалом дослідження слугували тексти анотацій до художніх творів, уміщенні в російськомовних журналах з 2005 року до сьогодні, а також видавничі анотації сучасних друкованих видань і сайтів Інтернет. Загальний обсяг текстів склав більше 3000 контекстів. Було проаналізовано анотації, вилучені з журналів: «Арбат престиж», «Домашний очаг», «Досуг», «Журнал культурного сопротивления Шо», «Корреспондент», «Легко худеем», «Натали», «Cosmopolitan», «Diva», «Elle», «Glamour», «Mini», «Story», «Shape».

Методи дослідження. Характер об'єкта, мета, завдання й загальна спрямованість цього дослідження зумовили використання відповідних методів лінгвістичного аналізу. Основним є описовий метод з усім комплексом його прийомів, зокрема способом зовнішньої інтерпретації, який демонструє зв'язки мовної одиниці з позначуваною нею реальністю. Використовувалися також прийоми кількісного й порівняльного аналізу. Для виявлення лексичної семантики досліджуваних одиниць використано компонентний аналіз, який базується на даних словникових статей.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше комплексно досліджено анотації до художніх творів з позиції прагмалінгвістики. Уперше розглянуто місце анотації в системі рекламно-інформаційних жанрів; визначено функціональну специфіку ТАдоХТ; встановлено лінгвістичні прийоми впливу та маніпулювання в ТАдоХТ, виявлено лексико-семантичні особливості анотації як гібридного інтелектуального рекламного тексту.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в комплексному вивченні ТАдоХТ як інтелектуального рекламного тексту, що належить до типу текстів масової інформації, який досі не одержав однозначного наукового пояснення; у розвитку положень теорії прагмалінгвістики; в уточненні характеристики текстів масової інформації; у поглибленому вивченні лексичних прийомів впливу та маніпулювання в ТАдоХТ. Дисертаційне дослідження робить певний внесок у вивчення активних явищ прагмалінгвістики в українській русистиці.

Практичне значення роботи визначається тим, що теоретичні положення, матеріали й висновки, які є результатом нашого дослідження, можуть знайти застосування в лекційних курсах із лексикології, загального мовознавства, стилістики. Матеріали дисертації можуть бути використані в спецкурсах і спецсемінарах з російської мови, рекламознавству, лінгвокульторології, соціолінгвістики, лексикології, прагмалінгвістики, а також у практиці викладання російської мови іноземним студентам, під час написання дипломних і курсових робіт.

Апробація роботи. Результати дослідження і висновки представлені на Міжнародних наукових конференціях «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2009), «Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур» (Дніпропетровськ, 2010), «Актуальні проблеми лексикології й ономастики слов'янських мов» (Мозирь, 2010), Міжнародних науково-практичних конференціях «Мова і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2010), «Актуальні проблеми фразеології» (Сімферополь, 2009), «Міжкультурні комунікації» (Алушта, 2009, 2010), на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми філологічної науки і педагогічної практики» (Дніпропетровськ, 2010), на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДНУ імені Олеся Гончара (2010), Дніпропетровського університету економіки і права (2008, 2009, 2010).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображені в 9 публікаціях, 7 з яких опубліковано в спеціалізованих наукових виданнях, затверджених ВАК України. Усі результати одержані особисто автором.

Структура роботи. Дисертація складається зі Вступу, трьох розділів, Висновків, списку використаної літератури, джерел фактичного матеріалу. Обсяг тексту дисертаційної роботи становить 187 сторінок, загальний обсяг роботи 212 сторінок, Зміст супроводжується 2 схемами, 1 таблицею і додатком у вигляді 2-х таблиць.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, названо методи й прийоми аналізу, визначено об'єкт і предмет дослідження, наукова новизна, теоретичне й практичне значення дисертаційного дослідження, схарактеризовано матеріал дослідження.

У першому розділі - «Науково-теоретичні основи жанру анотації як вторинного тексту в прагмалінгвістиці» - розглянуто сучасні аспекти дослідження текстів масової інформації, показано загальні підходи до розуміння дискурсу і тексту, жанрів інформаційного дискурсу в науковій парадигмі мас-медійного простору, загальні умови виникнення текстів масової інформації й анотації як його функціонального різновиду - інтелектуального рекламного тексту.

Теоретичною базою дослідження служили дві основні групи праць. По-перше, здійснено аналіз наукової літератури з теорії прагматичних видів дискурсу - інституціонального дискурсу, який є частиною масової комунікації й основою вивчення тексту (В.А. Маслова, Г.Г. Москальчук, А.І. Новиков та ін.).

Другий напрям репрезентовано вивченням праць з інших галузей гуманітарного знання - соціолінгвістики, психолінгвістики і власне лінгвістики, присвячених питанням прагматики (Ф.С. Бацевич, В.В. Богданов, Т.А. Космеда, Г.Г. Почепцов, О.О. Селіванова, К.С. Серажим, І.П. Сусов та ін.). Теорія інформаційного дискурсу (В.Г. Бороботько, В.Г. Григор'єва, Н.Л. Моргун та ін.) - різновиду інституціонального дискурсу - базується на положеннях прагматики мови і більшою мірою займається з'ясуванням механізмів, які визначають вибір мовних засобів у різних комунікативних ситуаціях. Відзначено, що прагмалінгвістика виявляє використання і функціонування мовних знаків у процесі комунікації в проекції на інтерактивність його суб'єктів, замовлену їхніми особливостями і самою ситуацією спілкування. Таким чином, ідеться про вивчення значення в контексті або відносно мовленнєвої ситуації. Особливості загальної прагматики можуть бути описані через соціопрагматику, психопрагматику конкретних мов і через прагмалінгвістику.

Увесь обсяг інформації, відображуваної в інформаційному дискурсі, розподіляється на жанри відповідно до цілого ряду принципів поділу: мета і завдання комунікації; особливості змісту; структурно-композиційна характеристика; лінгвостилістичні особливості; мовний плив; характер аргументації; функціональна спрямованість і ступінь умовності; прагматична або інтенціональна настанова (Е.Г. Багіров, А. Вежбицька, Н.В. Вакурова і Л.І. Московкін, М.Р. Желтухіна, С.Ю. Медведєва, О.О. Тертичний). Кожний конкретний текст, що входить до складу системи інформаційного дискурсу, має набір певних характеристик. Виникнення таких характеристик може бути або відносно вільним (коли адресант не задумується на тим, яким має бути його текст), або в результаті спеціальних творчих зусиль автора (коли він наперед визначає, що має бути відображено в тексті, як саме і з якою метою).

У рамках рекламно-інформаційного жанру лінгвісти виділяють тексти масової інформації (К.А. Долинін, Т.М. Дрідзе, Б.О. Зільберт, В.Г. Костомаров, Г.Я. Солганік, С.І. Трєскова, Н.М. Трошина та ін.), до яких належать різні газетні тексти, тексти телебачення, радіо та Інтернет - репортаж, інтерв'ю, хроніка подій, блоги, тексти анотацій, які зустрічаються в рубриках журналів з анонсами книжок, кіно-, відео-, аудіо товарів, а також прикнижкові та видавничі анотації, які розглядаються в нашій дисертаційній роботі як різновид рекламних текстів з елементами впливу та маніпулювання (В.В. Зірка, С.Г. Кара-Мурза, І. Соколова). Структурно-семантична і композиційна організація таких типів тексту спрямована на спрощене сприйняття інформації адресатом з метою привернення уваги, збудження інтересу й спонукання до дії.

Різні форми текстів масової інформації, як відомо, містять спільні текстотвірні категорії, сукупність яких дозволяє визначити набір мовних знаків як текст. Таким чином, підкреслюється те, що тексти масової інформації характеризуються ознакою інституціональності, що виражається в соціальному досвіді, узагальненому органами масової інформації. Іншою особливістю текстів масової інформації є категорія оцінності в поєднанні з впливом і маніпулюванням, орієнтація на певного адресата. Загальними, як відзначають більшість лінгвістів, є вісім базових текстових категорій: когезія, когерентність, інтегративність, інформативність, модальність (емотивність, оцінність, експресивність), ситуативність (хронотоп, текстові час і простір, континуум подій), адресатність (наявність адресанта й настанова на адресата), інтертекстуальність (В.М. Беньямінова, І.Р. Гальперін, О.Л. Каменська, О.М. Мороховський та ін.).

У дисертаційному дослідженні виявлено, що анотація, рецензія і реклама як різновиди типів текстів масової інформації мають спільні й відмінні функціональні, лексичні та структурно-композиційні особливості. Спільним для названих текстів є настанова на певного адресата, наявність оцінного компонента, подібність у композиційно-структурному оформленні. Відмінність анотації і реклами від рецензії виявляється в присутності критичного аналізу, виконаного фахівцем-професіоналом у певній галузі.

Лінгвістичні напрями в дослідженні реклами досить специфічні, вони реалізуються у двох планах: у більш загальному - на стикові психології й лінгвістики із загальним описом особливостей мови реклами (Л.А. Кочетова, О.О. Ксензенко, О.М. Лебедєв і О.К. Боковиков та ін.); у більш конкретному - власне лінгвістика самостійних текстів, які характеризуються певними ознаками змісту і зовнішнього оформлення, певними функціональними ознаками (Х. Кфтанджієв, В.Л. Музикант, В.В. Ученова і Н.В Старих та ін.). Об'єднання психологічного аналізу реклами з мовними дослідженнями, настанова на виявлення ілокутивного впливу інформації, повідомлення на прагматичність комунікативних ціленастанов - характерна риса наукових досліджень у сучасній лінгвістиці (С.Н. Бердищев, В.В. Зірка, С.Г. Кара-Мурза, А. Кромптон, Т.М. Лівшиць, О.В. Медведєва, Н.О. Остроушко, П.Б. Паршин, Ю.К. Пирогова, Л.І. Рюмшина, та ін.).

До форми рекламного тексту відносять клішовані мовні засоби, завдяки яким створюються «ефективні рекламні тексти» (В.Л. Музикант) і які є головними в композиції такого роду текстів і, таким чином, у композиції анотації:

- мовні маркери «фантастичних» стандартів, наприклад:

фантастический ряд свойств, великолепный выбор, эпохальное решение, гигантский, сверхбольшой, огромный ассортимент;

- мовні засоби інтимізації, які створюють тональність дружньої комунікації (перечитайте наши неповторимые издания, вы будете довольны; ощутите ауру нашей литературы);

- форми «суб'єктивного» синтаксису: імперативи й апелятиви.

Наприклад: Будь дизайнером своей жизни! Мы знаем, как интересно провести время, - попробуйте и Вы!; Спешите приобрести Европейский Best!;

- уміле використання конотативних значень з метою прихильного настроювання адресата на певний товар, послугу, тобто значень, які часто не мають ніяких зв'язків із самими предметами: концептуально новая; единственный в мире литературы; изысканная неповторимость;

- номінація товарів за допомогою назви, яка запам'ятовується, привертає увагу аудиторії: любовь, счастье, искусство, красота, семья, дети, питание, образование та ін.

Відзначимо, що рекламний вплив має більш конкретний характер, ніж будь-який нерекламний матеріал, вміщений в різних друкованих джерелах. Одним із важливих компонентів рекламного тексту є відображення адресата.

Вторинний тип тексту «анотація» вивчається в нашому дисертаційному дослідженні як гібридний інтелектуальний рекламний текст, оскільки поєднує в собі характеристики інформаційного тексту з елементами впливу, оцінювання і рекламування. Поняття «інтелектуальна реклама» виділяється на підставі класифікації рекламних повідомлень на такі види: комерційні, соціальні, інтелектуальні. Об'єктом інтелектуальної реклами виступають товари, які належать до видавничої справи і поліграфії, які є галуззю національної економіки і потребують певного промоушну. Анотація, яка є спільною колективною творчістю видавництва і / або копірайтерів, створюється з метою інформування, впливу і маніпулювання поведінкою адресата.

Анотація - це реклама книжки, використовувана для заманювання читача і спонукання його до купівлі анонсованого художнього твору (книжкового). У рекламних анотаціях часто містяться найбільш ефектні сцени. Однак, цей жанр потребує подачі не найбільш ефектної сцени, а найбільш інтригуючої. З цієї причини об'єктом анотацій є саме ті сцени, які найбільше інтригують і вимагають від читача розгадати загадку, розкрити наведену таємницю.

Стиль твору, настанова на читача зумовлюють певне лінгвістичне наповнення і композиційну структура. Шляхом специфічного усічення і відбиття вихідної інформації створюється вторинний текст, який, у свою чергу, реалізує прагматичну функцію впливу і маніпулювання за допомогою певних вербальних і невербальних рекламних засобів.

У другому розділі - «Комунікативно-прагматичні особливості анотацій до художніх творів у рамках функціонально-мовленнєвого різновиду текстів» - основну увагу приділено інтерпретації та опису функцій текстів анотацій: когнітивно-інформативній, апелятивній, комунікативній, аргументації і переконування, впливу й маніпулювання.

Термін «функція» кваліфікується в роботі як закодований у тексті комунікативний інструмент, що виявляється в цьому тексті, інтенція, виражена певними конвенціональними, тобто прийнятими в комунікативному співтоваристві засобами (В.О. Аврорін, В.І. Заїка, Л.А. Кочетова, Н.О. Слюсарева, Р.О. Якобсон та ін.).

Встановлено, що основними показниками вияву когнітивно-інформативної функції в ТАдоХТ є прийоми, за допомогою яких можлива модифікація моделі світу адресата. Текст анотації представлено в дослідженні як концептуальне відображення (на мовному рівні) бачення автором анотованого твору з погляду адекватності його сприйняття і як вираження настанови видавництва, яке контролює написання таких текстів. Когнітивно-інформативна функція стосовно текстів анотацій є однією з базових функцій, у ядрі якої знаходиться інформація, знання з елементами оцінювання: можно находить что-то ошеломляющим, нормальным, правильным, интересным; можно что-то приветствовать, можно чем-то гордиться, быть удовлетворенным чем-то та ін.

Когнітивно-інформативна функція виражається в тексті дієсловами: информировать, сообщать, утверждать, предлагать, констатировать, доводить до сведения, уведомлять, извещать, настаивать, обосновывать, доказывать, осведомлять, давать нужную информацию та ін. Ця функція часто пов'язана з тематичними настановами, які базуються на ступені впевненості адресанта в інформації, що передається ним адресату. Так, адресант маже подати зміст тексту як дійсний, більшою чи меншою мірою вірогідний або взагалі неіснуючий. Це виражається за допомогою таких формул: я знаю / мне известно, что…; общеизвестный факт; я думаю о том, что автор хочет сказать. Что ожидает персонажей романа в новом мире? Какую судьбу уготовили им новые друзья? Если бы главная героиня выиграла в телевизионном конкурсе, посвященном «ужастикам», путевку… та ін. російськомовний анотація художній прагмалінгвістика

У зв'язку з тим, що когнітивно-інформативна функція є базовою в усіх інформативних текстах, зокрема й у текстах масової інформації, розмежування понять «інформація» й «інформативність» співвідноситься умовно з поняттями сприйняття і прочитання тексту. Інформативність тексту - це смислова і змістова новизна (нова інформація) для читача, наявність авторської концепції, системи авторських оцінок предмета думки.

Наявність у тексті анотації низки інших функції (комунікативної, прагматичної функції впливу і маніпулювання, переконування й аргументації) дає право говорити про багатофункціональність його інтенціональних настанов.

Спираючись на прагматичну теорію комунікації, запропоновану О.С. Іссерс, виділено комунікативну функцію як функцію становлення контакту в ТАдоХТ, оскільки в процесі комунікації необхідною ланкою є цілі, наміри та учасники спілкування.

У роботі підкреслюється, що інформаційний матеріал тексту піддається двобічній обробці спочатку адресантом у процесі кодування, потім адресатом у процесі декодування інформації. Відзначено, що дії першого суб'єкту з кодування інформації в тексті як в плані змісту, так і в плані вираження з точки зору психології, відбуваються на свідомому рівні, а дії другого суб'єкта з декодування - більшою мірою на несвідомому, не становлять ніяких труднощів і найчастіше залишаються не поміченими ним. Такі процеси свідчать про збільшення ефективності сприйняття інформації адресатом і підкреслюють майстерність адресанта. У процесі кодування і декодування інформації створюються передумови для встановлення контакту між адресатом і адресантом. Адресат може бути названий у тексті у вигляді звертання до певної категорії населення, спираючись на так званий гендерний аспект, наприклад: предназначено для любительниц романтики; рекомендуется покорителям галактик; для детей; предназначено для необузданных авантюристов; для жаждущих экстрима; рекомендуется для семейного прочтения; для тех, кто любит путешествовать; для любителей детективов; читать тем, кто верит, что счастье непременно ждёт за новым поворотом; пропустить принципиально не читающим любовные романы; не для слабонервных; читать, желающим сбросить несколько килограммов та ін.

Апелятивна функція в ТАдоХТ виявляється експліцитно за допомогою певних дієслів, а саме формами наказового способу (Вперед, навстречу приключениям! Только не стоит забывать! Читайте! Не пропустите, Спешите! тощо), інфінітивними конструкціями (сразиться, спасти, превратить, стать, потребовать, подружиться тощо), питальними конструкціями. Апелятивний комплекс виражається також на рівні заголовка і підзаголовка в особливому шрифтовому і кольоровому оформленні, які закликають, заманюють адресата до подальшого ознайомлення з текстом анотації.

Функція аргументації і переконування проявляється на лексичному рівні через подання фактологічної інформації з елементами оцінювання. Раціональні аргументи базуються на документальних фактах, які переплітаються з емоційними аргументами, що виражають оцінку: За это произведение автор получил Пулитцеровскую премию. Снятый по нему фильм был номинирован на «Оскар». Отличный роман в жанре психологической прозы или один день из жизни писательницы, домохозяйки, редактора… После выхода в свет нового романа писателю была присуждена Дублинская премия та ін.

Кількісні показники належать до раціональних аргументів, які наводяться з метою переконання читача в достовірності інформації, а також тому, що цифри і всілякі переліки краще за все запам'ятовуються: книга напечатана миллионным тиражом, роман переведён на многие языки мира, во-первых, во-вторых, в-третьих, сперва, затем, далее та ін.

Відзначено, що для анотації як різновиду інтелектуальних рекламних текстів домінуючими є прагматичні функції впливу і маніпулювання. Маніпулювання в анотації має місце там, де адресатові-читачеві завуальовано нав'язують нові цілі. Підкреслимо, що свідоме й цілеспрямоване використання особливостей будови і вживання мови відрізняє мовленнєве маніпулювання від впливу, що базується на словесній аргументації і риториці тобто переконування словом за допомогою тих або інших доказів. Там, де йдеться про маніпулювання, аргументація і переконування не виступають його компонентом.

Засобами прояву функції маніпулювання є «слова-пастки», які притягують увагу читачів, «як світло метеликів» (В.Г. Костомаров). До таких слів-пасток, що функціонують у ТАдоХТ, відносимо приклади, які характеризують книжку або видавництво: бесплатно, впервые на русском языке, дебютный, модный, популярный, первый роман, последний, самая потрясающая и самая скандальная книга, одно из замечательных произведений, красивейший из европейских романов, популярнейший бестселлер, самое известное произведение, вдохновляющие притчи, эксклюзивное, демократичное издание, несравненное качество та ін.

З метою найбільш ефективного впливу на адресата в текст анотації часто вводиться «стресовий елемент», який репрезентує особливий рекламний елемент, що створює в ТАдоХТ ситуацію тиску, напруги або стресу: спешите, торопитесь, впервые на русском языке, выпущенный миллионным тиражом, только в этом издательстве, переведённый на 33 языка та ін.

Вплив у рекламному тексті може ґрунтуватися на прийомі-альтернативі переконування за допомогою протиставлення і підштовхування адресата до вибору лінії поведінки, тобто на відміну від маніпулювання, надається деяка свобода дій, самостійна активність. У процесі маніпулювання адресат позбавлений вільного вибору, точніше створюється ілюзія цього вибору. Мета функції маніпулювання в ТАдоХТ як прихованого способу впливу на адресата, при якому примусовий тиск маскується, полягає в тому, щоб схилити адресата-читача до сприйняття певної інформації за істину і спонукати його до прочитання анотації до кінця.

У третьому розділі - «Лексичні прояви функцій впливу і маніпулювання в російськомовних ТАдоХТ» - ідентифіковано і розкрито роль оцінно-емотивної лексики як атрибутивної цінності і категоріальної ознаки тексту. Оцінно-емотивна лексика визначена як значущий маніпулятивний інструмент інтелектуального рекламного тексту - анотації. Розкрито рольові функції прикметника, іменника, дієслова в комунікативному просторі підштовхування споживача до дії. Схарактеризовано комунікативні завдання інформативності й маніпулювання іншомовних слів в анотації досвідом читача. Визначено роль і комунікативний ефект фразеологічних одиниць, наведено їх види в ТАдоХТ, підкреслено значущість розмовної і новомодної лексики, виділено метафору як когнітивний інструмент пізнання і спосіб цілеспрямованої актуалізації лексики в досліджуваних текстах.

Анотація, що є, перш за все, коротким викладом змісту книжки, рекламує інтелектуальний продукт - художній твір і належить до малоформатних, вторинних типів текстів, до текстів діяння, текстів-впливів, містить максимум інформації при мінімальному лексичному втіленні.

Підвищена частота лексичних одиниць позитивної оцінки - головна особливість сучасних рекламних текстів, їхній категоріальний атрибут, їхня константа. Категорія оцінки знаходить своє специфічне відображення і в текстах анотацій, перш за все в експансії оцінних прикметників, які не просто інформують читача, але й впливають на його підсвідомість.

Найбільш яскравим, традиційним і широко вживаним маніпулятивним засобом в ТАдоХТ є оцінно-емотивна лексика. Апеляція до ціннісних категорій, ціннісне аргументування - досить вагомі в мові інтелектуального рекламного тексту.

Прагматична спрямованість анотації проявляється в актуалізації тих вербальних компонентів, які діють на адресата, активізують інтелектуальні й емоційні реакції, викликають відповідні дії. До них належать прикметники, прислівники, дієслова й іменники. Саме прикметнику приділяється основна увага в анотаціях через велику концентрацію в ньому оцінності: блестящий, бесподобный, великолепный, классный, суперклассный, настоящий, истинный, невероятный, непревзойдённый, неотразимый, несравненный, отличный, превосходный, прекрасный, сногсшибательный, фантастический, головокружительный, добрый, выгодный, высокий, изысканный, идеальный,

первый, отменный та ін.

Так, наприклад, оцінна лексика в ТАдоХТ зустрічається в описі сюжетної лінії та стилю твору: заброшенный дом, уютный мирок, неисчерпаемая жизнь, популярный роман, стремительное парнокопытное, яркие и свежие воспоминания, загадочная семейная тайна, прекрасные отношения главных персонажей, роскошный сюжет, идеальный, доступный стиль, лаконичный, совершенный слог, выдержанный тон та ін.

Значення оцінно-емотивного прикметника посилюється прислівником, інтерпретація якого зумовлена семантикою опорного компонента: скандально известный, весьма популярный, достаточно интригующий, значительно впечатляющий, необычайно красивый, принципиально новый, бесконечно удивляющий, непременно восхищающий та ін.

Дієслівна лексика робить інформацію в анотаціях більш динамічною, експресивною, а також має впливовий характер, оскільки підштовхує читача до дії: приглашать, заглянуть, выбирать, воспользоваться, мечтать, испытать, покупать / купить, получать, увеличивать / уменьшать, выглядеть, сделать, открыть, выиграть, приобретать / приобрести, познавать / узнавать / открывать, представить, вообразить та ін.

За допомогою емоційно забарвлених іменників укладач ТАдоХТ виражає суб'єктивну оцінку персонажів, автора або безпосередньо сюжетної лінії твору. У тексті анотації вони часто мають біля себе означення, виражені прикметниками, що також мають емоційне забарвлення і несуть, таким чином, «подвійне» смислове інформаційне навантаження: излюбленная тема, великий талант, безграничная вера, очаровательная сказка, доступный путь, верный путь, эффективная молва, достоверная молва, горячее желание, универсальный рецепт, возрастной рубеж, прекрасный принц, полезная информация, краткое введение, независимый взгляд, изысканный, элегантный роман, неотразимые перипетии, лучший детективный роман, идеальное сочетание та ін.

Лексичне наповнення з елементами впливу в текстах анотацій об'єднується в особливому структурно-композиційному оформленні, відмінному в різних видавництвах і залежному від індивідуальних уподобань автора. Проте тексти анотацій до художніх творів мають загальну зовнішню структуру:

1. Заголовок = назва твору.

2. Підзаголовок, який містить таку інформацію:

- жанр твору;

- короткий зміст сюжету всієї книжки (часто у формі

одного речення або номінативної групи);

- найбільш вагома й інтересна інформація про твір.

3. Переказ подій у книжці за правилами передачі короткого

змісту.

4. Оцінка книжки / автора (вербальна й невербальна).

5. Ілюстрації обкладинки книжки або портрета автора.

6. Додаткова інформація (обов'язкова вказівка на рік

написання книжки і місце видавництва).

Функціональною особливістю ТАдоХТ, як і рекламних текстів, є те, що нейтральна об'єктивна лексика в них набуває оцінного значення. У цьому виявляється маніпулятивність ТАдоХТ: у читача формується стійкий образ рекламованого твору, його персонажів або загальної сюжетної лінії.

Використання іншомовних, розмовних та новомодних слів, сполучень морфоелементів, іншомовних слів з поширеними російськими словами (SPA-центр, IQ-показатель, fashion-блоггер. Про любоff / on. Жизнь а la mode. P.S. Я люблю тебя та ін.) в російськомовних анотаціях досліджуваного періоду - своєрідний показник належності до еталонної соціальної групи. Англіцизмам (63 %) належить важлива роль у ТАдоХТ. Головною метою їх вживання є функція привернення уваги читача, яку можна вербалізувати як - «зверніть увагу»: имиджмейкер, кастинг, бестселлер, хит, лавстори, хэппи-энд, секьюрити, и-мейл, дансинг, ит-гёрлз, кавер-гёрл, ди-джей, копирайтер, дресс-код, фрилансер, тим-билдинг, бизнес-гуру, баддинг, найт-клаб, тинейджер, ток-шоу, тип-топ, хайскул, хай тек, копирайтер, копирайтинг, промоушн, драйв, экшн, имидж, дайджест, пэчворк, слоган та ін.

Серед іншомовних запозичень зафіксовано й галліцизми, найчастіше вживані в ТАдоХТ (27 %): биллион, ассорти, ботильоны, ботокс, брутальный, дефиле, дивертисмент, деним, глясе, гранд, гран-при, эпатаж, эпатировать, резонанс, резюме, прет-а-порте, преференция, пилотаж, от кутюр, инженю, импозировать, жалон, жалюзи, комильфо та ін.

Іншомовні слова в ТАдоХТ навмисно вводяться без перекладу. Вони незвичні за звучанням, а нерідко й за значенням, що дозволяє віднести їх до модних, сучасних слів, які відображають реалії, потреби, бажання сучасності: саспенс, чик-лит, маст-хэв, нуар, хоррор, хэнд-мейд, хэппи-энд, винтажное направление, респект, эдвертайзинг, шоу-рум, шорт-лист, сиквел, снази, аниме та ін.

Основний потік новомодних слів, так званих «тимчасових» слів, походить з розмовного мовлення професійних галузей і жаргонів різних соціальних груп (стрелялки, бродилки, реалити-шоу, юзать, та ін.). До «тимчасових» слів віднесено варваризми: крезанутый, дикий, погоал хомать, флэт, зафрендить, фьюче саунд, лаккий, голдовый та ін. З одного боку, розмовна лексика і новомодні слова привертають цільову аудиторію російськомовних анотацій, виступають як загравання з читачем, а з іншого, діють відразливо на інших отримувачів інформації, що, без сумніву, треба враховувати, укладаючи анотації.

Розмовна лексика орієнтована на неформальне спілкування в умовах комунікації, тому в анотаціях літературно-розмовні, фамільярні (просторічні), а іноді й вульгарно-грубі елементи розмовного мовлення (класифікація І.Р. Гальперіна) виконують комунікативну функцію, створюючи ефект інтимізації стосунків в умовах дистантної комунікації з метою максимального наближення до плану вираження адресата. Автор свідомо порушує єдність стилю і підкреслює саме «повсякденність», «звичність» спілкування, прагне досягти довірчості спілкування і зробити позитивний або негативний емоційний вплив. Прикладом може слугувати анотація до роману Родріго Кортеса «Толмач». Навмисне використання негативної розмовної лексики в ньому вказує на негативну оцінку твору: залихватский, бесстыжий, сработан аккуратно, кровище, ерунда, прикольно, настоящая свистопляска. Розмовна лексика в анотації до роману Естер Браун «Маленькая леди в большом городе» (російськомовний переклад) характеризує головну героїню як позитивно, так і негативно: нытик, сногсшибательная блондинка-милочка, неотесанная, жуткая, суперняня.

Встановлено, що одним із способів актуалізації лексичних одиниць є феномен метафоризації значення слів у ТАдоХТ. З одного боку, метафора - це спосіб пізнання і подачі інформації, а з іншого, словесні перетворення в метафорі мають «притягальну», приваблюючу силу, акцентують увагу на самому тексті, тому в метафорі завжди є ресурс для маніпулювання: собирать по кусочкам историю своей жизни, роман становится сборником фантазий, ошибок и откровений, обрести корни на прекрасной земле, растопить лед непонимания, его персонажи горят огнём желаний.

З метафори «собирать по кусочкам историю своей жизни» не випливає, що життя - це ваза, яку можна склеїти. Тут немає рівності, а є авторське прирівнювання, але це, як правило, не обговорюється, а приймається імпліцитно, як добровільна угода між комунікантами.

Метафора зберігає одну з основних властивостей - принцип мовної економії, винятково важливий у рекламному тексті. Саме в тексті анотації метафора повністю відповідає інформативній насиченості - у лаконічному висловлюванні міститься інформативно насичений зміст: И если женщину не взять штурмом, необходимо готовиться к осаде.

Когнітивний потенціал метафори робить її ефективним мовним засобом маніпулювання поведінкою адресата і впливає на бачення ситуації, формуючи ставлення читача до анотованого твору, тобто вона впливає на сприйняття дійсності: На зеленой траве серыми комьями лежали овцы … Он расположился, как садятся милиционеры, агитаторы и ночные гости. То есть боком к обеденному столу … Лицо, тем не менее, оставалось заурядным, как бельевая пуговица … В нём горел огонь жизни … Похож на растворение капли в океане (пристосування організму) Похоже на горошину среди горошин. Похоже на луч фонарика (спрямоване зосередження активності)

Текстам анотацій притаманна не тільки актуалізація оцінної лексики, але й образні елементи, оскільки перш ніж переконати читача, треба привернути його увагу. З цієї точки зору показовим є подібність рекламного тексту і тексту анотації. Тому в ТАдоХТ часто зустрічаються незвичні номінації, в тому числі утворені з порушенням мовних норм (оказіональні). Пор. анотацію до роману Барбари Евінг «Розетта»: Тайны прошлого, тайны женщины, тайны судьбы… Клэмпинг Вам обеспечен… (www. bookz.ru). Клемпінг - авторський оказіоналізм, гра слів, утворено шляхом злиття англійських слів «camping» і «lux», означає відпочинок класу люкс.

Метафора в тексті анотації поєднує минуле з майбутнім. Пізнання невідомого можливе тільки через добре знайоме, а адекватне мовне відображення цього нового можливе завдяки використанню добре знайомих слів, уміщених у нові контексти. Пор. метафору в анотації, яка має маніпулятивний характер: Новый роман Любко Дереша из тех книг, которые не читаются быстро, по диагонали. Примерно две трети книг, (которые, кстати, читаются без особого интереса), Дереш потихоньку подводит читателя к основным размышлениям… Его персонажи горят огнём желаний… (Досуг 08/07).

Метафора «в персонажах горит огонь желания» - це перефразована метафора О.С. Пушкіна «в крови горит огонь желания», яка пізнається в новому контексті і є імпліцитним засобом передачі інформації. Важливим способом впливу і маніпулювання підсвідомістю читача є використання фонових знань. Мова йде про фразеологічні одиниці - про код, який надає тексту нового значення. Їх часте використання в інтелектуальній рекламі свідчить про те, що дії людини навіть в епоху комп'ютерних технологій багато в чому зумовлені пам'яттю, традицією і міфом: пор. наприклад:

- «…терпение, труд и капля хорошего вкуса…» (Харукі Муракамі. «Послемрак») - заміна компонента російського народного прислів'я «терпение и труд все перетрут»;

- «… но превращение в тыкву и бального платья в лохмотья - цветочки, по сравнению с тем, что ждёт Клер…» (Крістіан Хармел. «Как переспать со звездой») - усічення компонента приказки «это еще цветочки, а ягодки будут потом»;

- «…а потому к жизни они были неприменимы - ни дать ни взять сущие ангелы» (Ксенія Агалія. «Василиса и ангелы») - крилатий вислів (В. Маяковський) - у нетрансформованому вигляді.

Проаналізувавши корпус ТАдоХТ, ми зробили висновок про те, що основними джерелами «включених текстів» (фразеологічних одиниць, прислів'їв, приказок, крилатих висловів) є такі сфери:

1. Міфологічні персонажі, біблійні сюжети: связать узами Гименея, ахиллесова пята, агнец божий, адамова голова, адамово яблоко, троянский конь, падший ангел, кануть в Лету, гомерически смешон, вавилонская башня, авгиевы конюшни, дамоклов меч, прометеев огонь, танталовы муки.

2. Назви художніх творів, фільмів і мультфільмів: и снова здравствуйте, господин Зюскинд («Здравствуйте, я ваша тётя»); над пропастью во ржи (название романа Сэлинджера); спасать публику стрельбой по мёртвым душам (Н.В. Гоголь «Мертвые души»); мужчина в расцвете сил («Малыш и Карлсон»); душераздирающее зрелище («Вини-Пух»); нормальные герои всегда идут в обход («Айболит 66»); покачивая перьями на шляпах («Мушкетёры»).

3. Російські народні прислів'я і приказки: не имей сто рублей, а имей сто друзей; как хорош тот, у кого умная голова и доброе сердце; яркое слово слушает сердце, книга в счастье украшает, а в несчастье утешает; книга - маленькое окошко, через него весь мир виден; испокон века книга растит человека; за хорошим идет плохое, за плохим - хорошее.

Висновки

1. Прагмалінгвістика займається вивченням мовних засобів впливу і виявляє використання та функціонування цих засобів у процесі комунікації в проекції на інтерактивність його суб'єктів, зумовлену їхніми особливостями і самою ситуацією спілкування.

2. Жанрова різноманітність кваліфікується відповідно до мети і завдань комунікації, особливостей змісту, структурно-композиційної характеристики, лінгвостилістичних особливостей, мовного впливу, комунікативної інтенції, прагматичної ціленастанови тексту, належного до певного дискурсу.

3. Тексти масової інформації є ціліснооформленою одиницею інформації і мають певну закінчену форму, яка відповідає основним вимогам текстуальності. Спираючись на спільні для всіх ТМІ характеристики - інформування, оцінювання, простоту, дохідливість змісту, виділено тип тексту «анотація».

4. Анотація - коротка характеристика художнього твору з точки зору оцінних настанов тексту, характеристики персонажів, інформації про автора, визначення адресата, структурно-композиційної організації тексту, особливо мовного наповнення, яке виявляється в рекламних прийомах маніпулювання і способах мовленнєвого впливу.

5. Функціональна специфіка ТАдоХТ як різновид коротких гібридних інтелектуальних рекламних текстів репрезентовано широким спектром функцій: когнітивно-інформаційною, комунікативною, апелятивною, впливу, маніпулювання, функцією аргументації і переконування.

6. Механізми мовного маніпулювання представлені на рівні підсвідомості і виявляються в особливих лінгвістичних прийомах, які передають інформацію у завуальованому вигляді. Було зафіксовано такі прийоми маніпулювання інформацією в ТАдоХТ: а) розмивання інформації; б) кількісні маркери; в) посилання на авторитет як засіб залучення, інформування, утримування інтересу і спонукання до дії.

7. Комунікативна функція проявляється у вказівці на гендерно-вікову категорію читачів, визначену в ТАдоХТ жанром анотованого твору або прямою вказівкою на тих, кому призначена книжка. Функція аргументації і переконування проявляється на лексичному рівні через подану фактологічну інформацію з елементами оцінювання, а також за допомогою раціональних аргументів.

8. Структурно-композиційне оформлення ТАдоХТ характеризується базовими інформаційними блоками, вираженими в заголовку / назві твору, в підзаголовку (може містити інформацію про жанр книжки), які визначають загальний ефект прагматичного впливу.

9. Серед лексичних засобів емоційно-суб'єктивної й об'єктивної оцінки в анотаціях провідну роль відіграють прикметники, порівняно з іменниками, прислівниками, дієсловами та дієприкметниками, які в сукупності сприяють реалізації прагматичних функцій впливу і маніпулювання, щоб спонукати до ознайомлення з анотацією повністю і підштовхнути до прочитання тексту оригіналу або до його придбання.

10. Актуалізовані лексичні одиниці в ТАдоХТ: оцінна лексика, фразеологічні феномени, метафора, іншомовні запозичення, розмовна і новомодна лексика як засіб мовної гри - апелюють до розуму адресата або його почуттів. Вони коротко й лаконічно передають велику інформацію про властивості книжки, особливості персонажів, автора, виступаючі маніпулятивними прийомами збудження інтересу, виявлення й утримання уваги читача.

Основні положення і висновки дисертації висвітлено в таких публікаціях автора

1. Хабарова Н.А. Автор-читач в аспекті комунікативної перспективи тексту / Н.А. Хабарова // Англістика та американістика: зб. наук. праць / [ред. кол. А.І. Анісімова, Т.М. Потніцева та ін.]. -Д.: ДНУ, 2005. - Вип. 2. - С. 55 - 59.

2. Хабарова Н.А. Воздейственность лексических единиц в информационном дискурсе / Н.А. Хабарова // Вісник ДНУ: Серія Мовознавство. - Д.: ДНУ, 2009 . - Вип. 15. - Т. 1. - № 15. - С. 334 - 340.

3. Хабарова Н.А. Информационная насыщенность инфо-текстов / Н.А. Хабарова // Уч. зап. ТНУ им. В.И. Вернадского: Филология. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2009. - Т. 22 (61). - № 2. - С. 671 - 676.

4. Хабарова Н.А. Комунікативно-прагматичні типи дискурсу з позиції інституціонального дискурсу / Н.А. Хабарова // Система і структура східнослов'янських мов. До 175-річчя нац. пед. у-ту ім. М.Г. Драгоманова: зб. наук. праць. - Київ: Знання України, 2009. - С. 178 - 183.

5. Хабарова Н.А. К понятию об информативности и информационной насыщенности / Н.А. Хабарова // Лингвистика. Лингвокультурология. - Д.: ДНУ, 2009. - С. 203 - 212.

6. Хабарова Н.А. Лексические и манипулятивно-прагматические особенности современных русскоязычных аннотаций / Н.А. Хабарова // Уч. зап. ТНУ им. В.И. Вернадского: Филология. Социальные коммуникации. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2010. - Т. 23 (62). - № 2.- С. 477 - 483.

7. Хабарова Н.А. Манипулятивность лексических единиц информационного дискурса / Н.А. Хабарова // Современные проблемы лексикологии и ономастики славянских языков: материалы II науч. конф. / [ред. кол. В.В. Щур и др.]. - Мозырь: УА МДПУ им. И.П. Шамякина, 2010. - С. 305 - 307.

8. Хабарова Н.А. Метафора как средство художественной выразительности в аннотациях / Н.А. Хабарова // Уч. зап. ТНУ им. В.И. Вернадского: Филология. Социальные коммуникации. - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2009. - Т. 22 (61). - № 4 (2). - С. 280 - 285.

...