11. (There + V)_p + S^ell - 0,2%;

12. [There^ell + (V^ell + C)]_p + S

- 0,4%;

[There ^ell + (V + C)]_p + S - 0,1%.

На рис. 4 відтворено ще одну гештальт-проекцію аналізу елементарних комунікативних одиниць. У вигляді векторів М1, М2, М3, М4 показано сумарна частотність виокремлених моделей з координованими членами у відсотках. При цьому М1, М2, М3, М4 відповідають виокремленим моделям 1, 2, 3, 4. Кожну з осей умовно приймемо за 100 %. Очевидно, у плані координування членів максимально продуктивною є синтаксично найпростіша модель. Отже, гештальт-центром координації головних членів простого речення є модель 1 (S + V_p).

Рис. 4. Порівняльна продуктивність моделей простого речення з урахуванням координованих членів (у відсотках): М1, М2, М3, М4 - моделі з координованими членами 1, 2, 3, 4 відповідно:

1. 1. S + V_p - 68,2 % ;

2. S + (V + С)_р - 29, 4 %;

3. (There + V)_p + S - 1, 7 %;

4. (There + [V + C])_p + S - 0,7 %.

У розділі зроблено висновок про те, що статус речень з координованими членами визначається на основі аналізу глибинної структури й контексту та аналізується в кожному конкретному випадку окремо. Просте речення розглянуто як таке, що співвідноситься з одним елементарним процесом, в ускладненому ж реченні таких процесів репрезентується хоч би два. Наведене ілюструє ще одну гештальт-якість предикатного простого речення - кореляцію з елементарним процесом об'єктивної дійсності. У реченнях, які містять координовані члени, зафіксовано зміщення гештальт-центру в бік простішої двокомпонентної моделі.

Третій розділ «Взаємозв'язок соціо-психологічного портрету комуніканта зі структурою його мовлення». У розділі продовжено таксономічне дослідження основних гештальт-якостей елементарних комунікативних одиниць, тобто проаналізовано властивості «матеріалу», складові частини і властивості суті об'єкту.

Як відомо, антропоцентричне розуміння мовленнєвої діяльності «вміщує» особистість у дискурс. На цій підставі в залежності від статевовікового та соціального типу імітованої особистості комуніканта схарактеризовано зміни гештальт-властивостей простого речення, а також з'ясовано комунікативні смисли й умови появи у мовленні структурно-непредикатних речень.

Очевидно, речення як продукт людської свідомості і його відображення на вербальному рівні - результат когнітивної діяльності не абстрактної людини, а конкретної особистості. Кожний персонаж художнього твору як віртуальний конструкт реального мовця має свій, відмінний від інших персонажів, соціо-психолінгвістичний портрет. Останній визначається віковими, гендерними, соціальними і психологічними чинниками життєдіяльності індивідуума. Реалізація соціолекту персонажу в процесі спілкування пов'язана з мовленнєвими особливостями певного класу, верстви чи групи, до якої належить мовець.

Через це всі персонажі художніх творів, згідно з класиком соціологічних досліджень У.Л. Ворнером, умовно поділено на три групи: «еліта» (вищі верстви суспільства, люди з вищою освітою); «середні верстви» (робітники, фермери, сфера побутового обслуговування) та «люмпени» (соціальні низи без освіти). Як показує матеріал дослідження, що вищим є соціально-культурний рівень мовців, то менше помітна їхня статевовікова різниця. У мові персонажів нижчих верств («люмпенів») і специфічної «невизначеної групи» (до якої ми уналежнили дітей до 7 років, чиє мовлення, за визначенням психологів (О.М. Шахнарович, 1979; Б.О. Єрмолаєв, 1991; К.С. Холл, 2008), поки не має конкретних статевовікових чи соціальних характеристик) домінують прості речення, які становлять більше трьох четвертих усіх конструкцій даної групи (відповідно 78 % і 76,3 %). Але й у мовленні груп «еліта» й «середні верстви» прості речення складають понад половину всіх уживаних синтаксичних побудов (56,5 % і 60 % випадків).

Стосовно соціолінгвістичної тенденції щодо використань різних структурних типів простих речень встановлено наступне. Мовлення персонажів, належних до «еліти» і «середніх верств», переважно представлене нееліптичними реченнями (відповідно 78,1 % і 75,9 %). У мовленні «люмпенів» представників «нижчих верств» і «невизначеної групи» (дітей) кількість нееліптичних конструкцій помітно зменшується (відповідно 44,5 % і 47,6 %) на користь збільшення еліптичних і непредикатних структур. Ареал уживання простого речення в мовленні представників різних соціальних і статевовікових груп графічно позначимо колом. На проведених із центру осях, відповідним нееліптичним (Н-Е), еліптичним (Е) і структурно-непредикатним (С-Н) реченням, умовно прийнятих за 100 %, відкладемо частотність уживання тих чи інших видів речень у відсотках. Отримані фігури будуть відповідати гештальту простого речення в його проекції на мовлення соціально і психологічно різних комунікантів (див. рис. 5).

Так, гештальт-центр простого речення зміщується в залежності від соціальної належності комунікантів, що свідчить про істотні відмінності кодування інформації, повідомлюваної в реченні.

Зроблено висновок, що найбільші розбіжності у мовленні персонажів, різних за статевовіковою категорією, виявляються в частотності використання ними структурно-непредикатних конструкцій. Причому рівень освіти і культури впливав на мовлення всіх представників соціальної групи з деякими статевими й віковими розбіжностями.



Рис.5. Гештальт-проекція простого речення в різних соціальних групах:

Частотність уживання:

Н-Е - нееліптичних речень;

С-Н - структурно-непредикатних речень;

Е - еліптичних речень;

- - - - - еліта: Н-Е = 78,1 %; С-Н = 5,6 %; Е = 16,3%;

середні верстви: Н-Е = 75,9 %; С-Н = 6,1 %; Е = 18,0%;

невизначена група: Н-Е = 47,6%; С-Н = 12,5 %; Е = 39,9 %;

- - - люмпени: Н-Е = 44, 5%; С-Н = 15,5%; Е = 40, 0 %.

Таким чином, таксономічний ізоморфізм простого речення мотивується, разом з іншими факторами, належністю мовця до конкретної статевовікової й соціальної групи певного суспільства. Отже, у процесі мовленнєвої комунікації соціальні статевовікові ознаки комунікантів є детермінантами гештальт-якостей простого речення.

У процесі дослідження таксономії елементарних комунікативних одиниць встановлено, що найбільш частотними (понад 2/3 усього корпусу висловлень) є чотири групи непредикатних реплік:

1) ті, що виражають коротку відповідь на закрите питання типу

«Yes» і «No»;

2) фатичні, або метакомунікативні, конструкції типу «Hello»,

«Good-bye»;

3) ізольовані звертання типу «Marry», «Dear sir»;

4) вираження емоцій і почуттів: «Ouch!», «Oh!», «Boy!».

На основі перетину певного числа характерних «властивостей-ознак» виявлено прототип кожної семантичної непредикатної групи і здійснено комплексний аналіз функціонування чотирьох типів непредикатних речень, наведених вище. Використання поняття прототипу дало змогу простежити формування найбільш загальних категорій непредикатного речення від типових випадків до маргінальних. Спираючись на загальні положення граматичної модальності і формальної логіки, непредикатні речення, які становлять коротку відповідь на закрите питання, кваліфікуємо як істинно-оцінні й групуємо за наступними параметрами:

1) репліки, що виражають твердження;

2) репліки, що виражають заперечення;

3) репліки, що виражають невизначеність.

Було виявлено, що частотність структурно-непредикатних побудов, які становлять твердження, майже утричі вища, ніж таких, що становлять заперечення. Репліки, що ілюструють невизначеність, складають лише десяту частину від усіх істинно-оцінних висловлень. Зміщення гештальт-центру такого типу речень у бік позитивності пояснюємо психологічною необхідністю підтримувати контакт між тими, хто спілкується. Мовець свідомо чи підсвідомо будує своє мовлення таким чином, щоб викликати симпатію співрозмовника, завоювати його довіру

Також розглянуто фатичні речення як-то: «Good bye», «Bye-bye», «Hello», «Morning», «Thanks». Аналіз використання еліптичних і нееліптичних, а також структурно-непредикатних фатичних конструкцій у діахронії трьох століть (XVIII, XIX i XX ст.) дає підстави зробити припущення про те, що сучасні фатичні репліки типу «Good night» сягають структурно-предикатних синтаксичних конструкцій. Спільною гештальт-властивістю всіх фатичних речень є їх клішований характер.

У роботі запропоновано нову класифікацію речень типу «звертання» за принципом номінації. Такий підхід до проблеми звертання дає змогу, на наш погляд, класифікувати як ізольовані звертання, так і звертання у складі речення. При цьому всю сукупність мовленнєвих зразків розподілено на два кількісно нерівних класи за типом номінації: означено-номінативні та неозначено-номінативні (відповідно, репрезентовані підметом і неозначеним займенником типу «somebody», «you»).

Означено-номінативні звертання класифікуємо на предметні й такі, що означають властивості. Предметні звертання розпадаються на власні й загальні. При цьому перші утворюють дві групи: умовно названі «прізвищеві» та «прізвиськові», а другі - «нейтральні» й «оцінні». Встановлено, що основну масу звертань складають варіанти означено-номінативного характеру (97,2 %). Неозначено-номінативні становлять лише 2,8 % від усіх аналізованих мовних зразків. У класі означено-номінативних звертань основну масу становлять звертання, співвідносні з поняттям предметності (78,1 %). Звертання, що позначають властивості адресата, використовуються приблизно в чотири рази менше (19,1 %). У групі власне предметних звертань переважають прізвищеві - близько половини всіх предметних звертань (46,4 %). Звертання-прізвиська використовуються приблизно у два рази менше й складають 20,6 %. До цієї ж групи у роботі уналежнено прізвиська, утворені не лише на морфологічній базі іменника, але й узагалі всіх інших субстантивованих частин мови. Звідси, за типом звертання, вжитого у складі висловлення чи ізольовано, можна судити про характер адресації слухача з боку мовця.

В аспекті граматичного змісту цього типу непредикатних речень встановлено, що будь-яке звертання також може співвідноситись із субстанцією процесу, вираженого в реченнях. Інакше кажучи, звертання співвідноситься з підметом, і цілком природно, що в еліптичних конструкціях, характерних для спонукальних речень, воно заповнює лакуни з відсутнім підметом. Крім того, детальне вивчення семантики звертання, зафіксованої у фактичному матеріалі, не дає підстав говорити про будь-яку суттєву різницю між звертанням і підметом у межах речення. Основою мовленнєвого впливу прямого звертання на комуніканта вважаємо глибинні процеси умовного реагування, реалізовані у збудженні психологічного інтересу. Таким чином, суттєвою гештальт-властивістю речень такого типу є конкретна адресація повідомлення.

Емотивні непредикатні речення класифіковано в роботі за принципом первинних і похідних, при цьому як перші, так і другі розглянуто залежно від їхньої форми (одноелементні та багатоелементні). Здійснений аналіз дає змогу встановити, що первинні й похідні непредикатні речення використовуються в діалогічному мовленні приблизно з однаковою частотністю (51 % і 49 %), ілюструючи тенденцію до конвергенції різних типів емотивних речень. Проте їхня структурна організація засвідчує прямо протилежне. Серед первинних емотивних непредикатних конструкцій переважають одноелементні (46,8 %). Причину такого розподілу частотності пояснюємо тим, що первинні емотивні репліки беруть початок від рефлекторних мимовільних вигуків і звуків, які є безпосередньою реакцією суб'єкта на події довкілля. Похідні ж, у свою чергу, утворюються від повнозначних частин мови, внаслідок чого можуть легко складати словосполучення, не втрачаючи емотивного забарвлення. Порівняємо, наприклад, «Good God!», «Good my God!», «For God's sake!», «God Almighty!» тощо.

Функціонування непредикатних речень у діалогічному дискурсі розглядаємо як результат ступеня конекції співрозмовників, що спирається на різні види зв'язків: контролюючий (істинно-оцінні висловлення), мовно-етикетний (фатичні речення), ідентифікуючий (звертання), емоційно-афективний (емотивні речення).

Ідентифікація типу непредикатних речень через їхній прототип уможливила формування узагальненого поняття непредикатного простого речення в цілому. Вважаємо, що головною гештальт-якістю непредикатного типу речень є сфокусована у мовних символах логіка висловлення, яка визначає ступень контакту партнерів з комунікації.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі запропоновано нове розв'язання фундаментальної наукової проблеми таксономії і функціонування елементарних комунікативних одиниць англійської мови у світлі гештальт-теорії.

Дослідження базується на розумінні елементарних комунікативних одиниць як відповідних типів простого речення. Їхня таксономія розглядається з урахуванням зв'язків з іншими елементами синтаксичної системи, теорії інформації та індивідуально-особистісними характеристиками мовця. На підставі того, що високорозвинені структури свідомості і мови мають тенденцію до завершеності, єдності, простоти, правильності й симетрії, у роботі обґрунтовано концепцію про можливість одержання об'єктивного гештальту простого речення.

Відповідно до філософського розуміння гештальту будь-якого об'єкта як якісно нового утворення формальної суми його гештальт-властивостей, створення об'єктивного гештальту простого речення зводиться до виявлення його категоріальних характеристик, або гештальт-якостей. Виходячи з припущення про ідентичність між гештальтами безпосередньо сприйнятого (поверхової форми речення) та процесами, що відбуваються у свідомості людини, в дисертації розроблено теорію таксономічного ізоморфізму простого речення. Доведено, що загальна когнітивна база свідомості і мовленнєвої діяльності відбивається в подібності ізоморфних таксонів мови та свідомості. Останні наочно існують у мовленні у формі комунікативно орієнтованих речень, оформлених за законами певної мови. Отже, таксономію елементарних комунікативних одиниць у контексті роботи проаналізовано за наступними критеріями:

- за структурою, де основним принципом виступає репрезентація в реченні первинної структури предикації;

- за морфолого-синтаксичними моделями, де синтаксичне моделювання використано з метою визначення відносної комунікативної значущості синтаксичних конституєнтів речення;

- за лінгво-прагматичними властивостями, де просте речення розглянуто в процесі мовленнєвої інтеракції;

- у плані становлення, де сучасну таксономію простого речення кваліфіковано крізь призму діахронії (три століття);

- в аспекті соціально-психологічної детермінованості, де основним принципом розподілу структурно-синтаксичних типів речення виступає тип імітованої особистості художнього твору.

Окремо деталізовано таксономію структурно-непредикатних типів простого речення, виокремлених згідно з їхнім формальним складом і комунікативною семантикою.

Реконструкція таксономічного ізоморфізму простого речення дає об'єктивну картину динамічної структури його гештальту в колективній свідомості носіїв мови. Запропонований у роботі комплексний підхід розкриває граматичну сутність елементарних комунікативних одиниць в єдності їхньої поверхової структури й семантичного наповнення. Такий підхід дав змогу проаналізувати просте речення як інструмент та засіб вербального впливу на модель світу кожного з учасників комунікації. Для людського мислення характерною є здатність до подолання неповноти, неоднозначності, суперечливості мовлення. Ці властивості людського інтелекту визначають його універсальність з позиції осмислення повідомлення і фіксуються на рівні синтаксису. Формально аналогічні структури можуть бути наповнені різним комунікативним змістом. Відповідно, аналогічний комунікативний зміст може мати різне мовне вираження.

Узагальнюючи отримані результати, робимо висновок про першу гештальт-якість простого речення - ареал його функціонування в сучасній англійській мові. При цьому встановлено векторний зсув гештальт-центру наміченого ареалу в бік художнього діалогу.

Встановлено, що еволюція вербальної комунікації відбувається в напрямку структурного спрощення й лінійного скорочення довжини речення, яке не втрачає при цьому свого інформаційного навантаження. Діахронічна тенденція до перерозподілу інформації на рівні синтаксису сприяє загальній синтаксичній редукції конституєнтів речення до еліптичних побудов та поширенню непредикатних одиниць, тобто змістовій компресії мовленнєвого повідомлення. Так, виокремлено ще одну гештальт-якість простого речення - його збільшувану продуктивність. Доведено, що, незважаючи на загальну тенденцію до синтаксичного спрощення, гештальт-центр простого речення зміщено у бік нееліптичних поширених конструкцій.

Дослідження функціонування простого речення в складі діалогічної єдності виявило, що інформаційна модель знання, вербалізована в діалогічному дискурсі, має інтеррогативно-декларативний характер. Доповнено та вдосконалено таксономію простих питальних речень в аспекті їхньої комунікативної значущості. Розглянуто основні прагматичні типи простого речення в первинній та вторинній ініціації діалогічного спілкування. Встановлено, що у функціональній гештальт-проекції простого речення домінуючим мовленнєвим актом є запит. Кодування інформації в реченні визначає подання одиниць повідомлення у вигляді морфолого-синтаксичних моделей, що легко розпізнаються і є типовими для певної мови. Для вивчення інформаційного ізоморфізму елементарних комунікативних таксонів розглянуто базові моделі простого речення у плані структурної значущості конституєнтів.

Все розмаїття простих еліптичних речень зведено до дванадцяти морфолого-синтаксичних моделей, утворених на базі раніше виокремлених чотирьох ядерних. Встановлено, що основну масу еліптичних конструкцій (94,5%) складають речення, в основі яких присудок становить собою дієслівну форму й комплемент, що виступає приблизно в 60 % випадків. Отже, центром гештальту простого речення є його трикомпонентна модель, що імплікативно зберігається навіть за умови еліптування обов'язкових конституєнтів речення.

Встановлено, що лише за умов контекстуального та глибинно-структурного аналізу можна визначити статус речень з координованими членами. Просте речення відображає один елементарний процес, проте ускладнене є імпліцитно чи експліцитно співвіднесеним з декількома такими процесами. Звідси випливає ще одна гештальт-якість предикатного простого речення - кореляція з елементарним процесом об'єктивної дійсності. Найбільш частотною за наявністю координованих членів є синтаксично найпростіша модель, де підмет поєднується з кількома простими дієслівними присудками. Таким чином, у реченнях, що містять координовані члени, засвідчено зсув гештальт-центру в бік двокомпонентної моделі.

Гносеологічний характер і соціальна зумовленість людського мислення іконічно відбиваються в структурі простого речення як основній одиниці повідомлення. У роботі зроблено висновок про наявність у синтаксичній структурі простого речення характеристик, за якими можна визначити тип імітованої особистості-творця мовленнєвого твору.

У результаті аналізу структурно-непредикатних речень було виявлено їхні функціональні розбіжності з предикатними побудовами. Саме за типом структурно-непредикатних речень можна визначити тип мовленнєвої взаємодії комунікантів: контролюючий (істинно-оцінні речення), мовленнєвоетикетний (фатичні речення), ідентифікаційний (звертання), емоційно-афективний (емотивні речення). Предикатні речення в цьому аспекті є інформаційно-нейтральними.

З метою визначення гештальт-центру непредикатних речень у роботі виокремлено чотирнадцять типів комунікативних значень непредикатних побудов. Найбільш частотними (понад 2/3 випадків уживання структур непредикації) є чотири групи непредикатних речень. Головною гештальт-якістю непредикатних речень вважаємо конденсацію змістової інформації на рівні образів та емоцій. Остання реалізується у різних видах зв'язків, які забезпечуються відповідним комунікативним типом речення.

Отже, гештальт-центром простого предикатного речення є його трикомпонентна нееліптична стверджувальна форма. У процесі синтаксичної репрезентації семантичного інваріанту обирається та форма простого речення, яка відповідає комунікативній інтенції мовця, а також усій сукупності мовних і позамовних чинників, необхідних для успішної комунікації. Встановлено, що залежно від умов функціонування в діалогічному дискурсі гештальт-центр простого речення може зміщуватися, наприклад, у бік питання (для вторинної ініціації мовленнєвого спілкування) або в бік двокомпонентної моделі (у випадку координування членів).

Таким чином, елементарний комунікативний таксон сучасної англійської мови - просте речення - становить собою багатовимірне й різнобічне утворення, яке може функціонувати у вигляді предикатних і непредикатних побудов з динамічно зміщуваним гештальт-центром залежно від проекції розгляду. Зроблено висновок, що формування загального поняття простого речення є головним у сприйнятті й передаванні інформації. Довівши таксономічний ізоморфізм простого речення, ми одержуємо ключ до розуміння мовленнєвих процесів у цілому.

Дослідження таксономії елементарних комунікативних одиниць, а також виявлення їхніх якісних та кількісних властивостей дало підстави отримати варіанти гештальтів простого речення в системі англійського синтаксису; запропонований у роботі підхід дає можливість по-новому витлумачити будь-яке лінгвістичне явище. Перспективним напрямом подальшого опрацювання теми вважаємо створення когнітивних моделей виокремлених нами типів простого речення англійської мови, а також відтворення узагальненого гештальту простого речення в германських мовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Морозова И. Б. Структурно-организующая роль простого предложения в различных функциональных стилях и формах общения (на материале современного английского языка) : монография / И. Б. Морозова. - Одесса : АО БАХВА, 1998. - 108 c.

2. Морозова И. Б. Структурно-организующая роль простого предложения в различных функциональных стилях и формах общения (на материале современного английского языка) : монография / И. Б. Морозова. - [2-е изд., доп. и расш.]. - Одесса : АО БАХВА, 1998. - 192 c.

3. Морозова І. Б. Парадигматичний аналіз структури і семантики елементарних комунікативних одиниць у світлі гештальт-теорії в сучасній англійській мові : монографія / І. Б. Морозова. - Одеса : Друкарський дім, 2009. - 384 с.

4. Морозова И. Б. Эллиптические предложения в диалоге (на материале английского языка) / И. Б. Морозова // Мовознавство. - Киев : Наукова думка, 1988. - № 4. - С. 32-37.

5. Морозова И. Б. Функционирование структурно-непредикатных высказываний типа «Yes» и «No» в англоязычном художественном диалоге / И. Б. Морозова // Вестник Харьковского государственного университета. - Харьков : Константа, 1992. - № 372. - С. 55-58.

6. Морозова И. Б. Грамматическое содержание эмотивных реплик в англоязычном художественном диалоге / И. Б. Морозова // Вестник Харьковского государственного университета. - Харьков : Константа, 1994. - Т. 2., № 384. -- С. 118-120.

7. Морозова І. Б. Діахронія функціонування висловлень одним словом в діалозі (на матеріалі англійського роману XVIII-XX ст.) / І. Б. Морозова // Склад і слово в діахронії. - К. : ІСДО, 1994. - С. 85-89.

8. Морозова И. Б. Функционирование различных типов диалогических единств в англоязычном художественном диалоге / И. Б. Морозова // Вісник Харківського державного університету. - Харків : Константа, 1996. - № 386. - С. 87-89.

9. Морозова И. Б. Эволюция синтаксической организации английского диалога в романе / И. Б. Морозова // Філологічні проблеми зарубіжної літератури XVIII-XX ст. - Одесса : А-Профит, 1996. - С. 53-54.

10. Морозова И. Б. Грамматические особенности простого вопросительного предложения (на материале английского языка) / И. Б. Морозова // Вісник Харківського державного університету. - Харків : Константа, 1997. - № 390. - С. 113 - 115.

11. Морозова И. Б. Изменение синтаксической организации и линейные характеристики простого предложения в диахронии XVIII-XX вв. (на материале английского языка) / И. Б. Морозова // Вісник Харківського державного університету. - Харків : Константа, 1999. - № 435. - С. 97-100.

12. Морозова И. Б. Синтаксическая организация авторского монолога в художественном тексте / И. Б. Морозова // Вісник Харківського державного університету. - Харків : Константа, 1999. - № 430. - С. 108-110.

13. Морозова І. Б. Ситуативні умови появи структурно-непредикативних висловлень у діалозі / І. Б. Морозова // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Ізмаїл : Ізмаїльський державний педагогічний інститут, 1999. - Вип. № 7. - С. 123-127.

14. Морозова И. Б. Функционирование минимально-кратких реплик в рамках диалогического единства / И. Б. Морозова // Вісник Харківського державного університету. - Харків : Константа, 1999. - № 461. - С. 166-168.

15. Морозова И. Б. Анализ поверхностной структуры императивных предложений / И. Б. Морозова // Записки з романо-германської філології. - Вип. № 7 : Ювілейне видання, присвячене 135-річчю Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. - Одеса : Латстар, 2000. - С. 201-209.

16. Морозова И. Б. Виды обращения по типу номинации в современном английском языке / И. Б. Морозова // Записки з романо-германської філології. - Одеса : Латстар, 2000. - Вип. № 6. - С. 75-81.

17. Морозова И. Б. Обращение как одна из основных речеэтикетных единиц в современном английском языке / И. Б. Морозова, Е. В. Сорочинская // Записки з романо-германської філології. - Одеса : Латстар, 2000. - Вип. № 8. - С. 180-190.

18. Морозова І. Б. Запитання як стимул вербального спілкування (на матеріалі сучасної англійської мови) / І. Б. Морозова // Записки із загальної лінгвістики. - Одеса : Астропринт, 2001. - Вип. № 2.- С. 27-38.

19. Морозова І. Б. Комунікативна активність особистості в процесі мовного діалогічного спілкування / І. Б. Морозова, В. Г. Александрова // Проблеми семантики слова, речення і тексту : [зб. наук. ст.]. - К. : Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2001. - Вип. № 5.- С. 131-134.

20. Морозова И. Б. Социально-ситуативная вариативность использования метакоммуникативных высказываний в современном английском языке / И. Б. Морозова, Л. С. Ткаченко // Записки з романо-германської філології. - Одеса : Латстар, 2001. - Вип. № 9.- С. 127-136.

21. Морозова І. Б. Частотність різних типів конструкцій у мовленні персонажів як індикатор їх соціальної і статевовікової приналежності / І. Б. Морозова // Записки із загальної лінгвістики : [зб. наук. праць]. - Одеса : Астропринт, 2001. - Вип. № 3.- С. 96-101.

22. Морозова І. Б. Типологічний ізоморфізм простого речення у світлі гештальт-теорії (на матеріалі англійської мови) / І. Б. Морозова // Семантика слова, речення та тексту. - К. : Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2002. - № 8. - С. 225-228.

23. Морозова И. Б. Грамматические аспекты введения нового тематического узла в диалоге / И. Б. Морозова // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. - Черкаси : Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2003. - Вип. 44. - С. 154 - 159.

24. Морозова І. Б. Основні прагматичні типи простого речення в первинній і вторинній ініціації діалогічного спілкування / І. Б. Морозова // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. - Чернівці : Рута, 2003. - Вип. № 165 - 166. - С. 130 - 136.

25. Морозова И. Б. Особенности синтактики поэтического текста (на материале английского языка) / И. Б. Морозова // Мова. Текст і його складники. - Одесса : Астропринт, 2003. - №7. - С. 162 - 164.

26. Морозова И. Б. Методологические аспекты сопоставления терминов и понятий «простое предложение» и «элементарное суждение» (на базе английского языка) / И. Б. Морозова // Записки з романо-германської філології. Одеса : Латсар, 2006. - Вип. 18. -- С. 92 - 99.

27. Морозова І. Б. Функціональна проекція простого речення на стилістично варіативну сукупність англомовних текстів / І. Б. Морозова // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород : ТзОВ «Папірус-Ф», 2006. - Вип. 4. - С. 273 - 279.

28. Морозова И. Б. Коммуникативные типы простого предложения в свете теории информации / И. Б. Морозова // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород : ТзОВ «Папірус-Ф», 2007. - Вип. 5. - С. 317 - 323.

29. Морозова И. Б. Грамматическое содержание простых эмотивных предложений в англоязычном художественном диалоге / И. Б. Морозова // Сучасні дослідження з іноземної філології : [зб. наук. праць]. - Ужгород : ТзОФ «Папірус-Ф», 2008. - Вип. 6. - С. 503-507.

30. Морозова И. Б. Формальный состав и коммуникативное значение эмотивных безглагольных предложений / И. Б. Морозова // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород : ТзОВ «Папірус-Ф», 2008-2009. - Вип. 6. -- С. 503 - 507.

31. Морозова І. Б. Subjective modality of the utterance in the process of speech communication // The Use of Modal Verbs: [навч. посіб. для студентів пед. інститутів та університетів за спец. № 2103 «Іноземна мова»; 10.02.04 «Германські мови»] / І. Б. Морозова, І. Ф. Чайковська. - [2-ге вид., переробл. та доповн.]. - Одеса : Друкарський дім, 2008. - С. 6-8. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №2/1861 від 24.11.2000 р.).

32. Морозова И. Б. Отражение коммуникативного типа простого предложения в синтактике его информационной модели / И. Б. Морозова // Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К.Д. Ушинського. Лінгвістичні науки : [зб. наук. праць]. Одеса : Астропринт, 2009. - С. 84-92.

33. Александрова В. Г. Кореляція лінійних характеристик висловлень із соціально-психологічними характеристиками особистості мовця / В. Г. Александрова, І.Б. Морозова // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. - Ізмаїл : Ізмаїльський державний педагогічний інститут, 2000. - Вип. № 8. - С. 129 - 132.

34. Морозова И. Б. Грамматическое содержание изолированных непредикатных речевых отрезков / И. Б. Морозова // Проблемы синтаксиса словосочетания и предложения в современном английском языке. - Пятигорск : Пятигорский государственный педагогический институт иностранных языков, 1987. - С. 109-113.

35. Морозова И. Б. Контрастивный анализ лексического и грамматического содержаний фатических словосочетаний в английском, немецком, русском и польском языках / И. Б. Морозова // Вопросы романо-германской и русской филологии (типология, прагмалингвистика, грамматика, словообразование) : [межвузовский сборник научных трудов]. - Пятигорск : Пятигорский государственный педагогический институт иностранных языков, 1993. - С. 217-220.

36. Морозова И. Б. Синтаксическая организация современной англоязычной поэзии / И. Б. Морозова // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 1998. - № 38(105). - С. 52-58.

37. Морозова И. Б. Синтаксический состав эллиптического предложения / И. Б. Морозова // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 1998. - № 93(160). - С. 98-102.

38. Морозова И. Б. Коммуникативная роль обращения в процессе диалогизирования / И. Б. Морозова, Е. В. Сорочинская // Наша школа. - Одесса : Наша школа, 2000. - № 2 - 3. - С. 129-132.

39. Морозова И. Б. Культурно-историческая обусловленность контекстуальной интерпретации предложения / И. Б. Морозова, Т. И. Рожко // Мова і культура. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 7. - С. 5 - 9.

40. Морозова І. Б. Віддзеркалення культурологічних змін суспільства у поверхневій структурі простого речення протягом XVIII-XX ст. / І. Б. Морозова // Мова і культура. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2006. - Вип. 8 . - С. 5 - 12.

41. Морозова И. Б. Синтаксическое обоснование эффективности диалогического общения в тематичском узле / И. Б. Морозова, Т. И. Рожко // Мова. Одесса : Астропринт, 2007 (2005). -- № 10. -- С. 168 - 171.

42. Морозова І. Б. Діахронічні зміни у поверхневій структурі простого речення протягом XVIII-XX ст. / І. Б. Морозова // Наукові записки міжнародного гуманітарного університету. - Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2008. -- Вип. 12. -- С. 86 - 90.

43. Морозова И. Б. Основные морфолого-синтаксические модели простого структурно-предикатного предложения : [методические указания по теоретической грамматике англ. языка для студентов дневной формы обучения] / И. Б. Морозова, А. К. Корсаков. - Одесса : Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова, 1987. - 16 с.

44. Морозова И. Б. Конституирующий состав простого предложения немецкого языка : [методические указания по синтаксису нем. языка для студентов дневной и заочной формы обучения] / И. Б. Морозова, А. Н. Чумаков. -- Одесса : Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова, 1988. - 18 с.

45. Морозова И. Б. Конструктивный анализ простого усеченного предложения в современном английском языке : [методические указания по теоретической грамматике англ. языка для студентов дневной формы обучения] / И. Б. Морозова, А. Н. Чумаков. -- Одесса : Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова, 1988. - 20 с.

46. Морозова И. Б. Конструктивный анализ усеченных предложений в английской диалогической речи : [методические указания по теоретической грамматике англ. языка для студентов дневной формы обучения] / И. Б. Морозова, А. Н. Чумаков. -- Одесса : Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова, 1988. - 18 с.

47. Морозова І. Б. Основні морфолого-синтаксичні моделі простого структурно-предикатного речення : [методичні вказівки з теоретичної граматики англ. мови для студентів заочної форми навчання] / І. Б. Морозова, В. Г. Александрова, Л. С. Ткаченко. - Одеса : Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, 2003. - 27 с.

48. Морозова И. Б. К вопросу об эллиптировании трехчленной синтаксической конструкции в современном английском языке / И.Б. Морозова, Н. И. Андрейчук // Вопросы языка и стиля научно-технической и художественной литературы. Львов, 1988. . 23 - 24. - Деп. в ИНИО СССР 8.06.89, №38263.

49. Морозова И. Б. Синтаксическая природа изолированных метакоммуникативных или фатических высказываний (на материале английского языка) / И. Б. Морозова // Проблемы изучения лингвистической структуры текста : Материалы республиканской конференции. - Измаил : Измаильский государственный педагогический институт, 1993. - С. 35-36.

50. Морозова И. Б. Структурная организация диалогического текста на материале современного английского языка / И. Б. Морозова // Актуальные проблемы межкультурной коммуникации в новых геополитических условиях : Материалы международной научно-практической конференции. - Тирасполь : РИО ПГУ, 2002. - С. 315 - 317.

51. Морозова И. Б. Функциональная роль и формальный состав английских эмотивных непредикатних предложений / И. Б Морозова // Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы : Материалы конференции. Ялта : Крым Фарм Трейдинг, 2002. - С. 168-169.

52. Морозова И. Б. Корреляция понятий «простое предложение» и «элементарное суждение» в английском языке / И. Б. Морозова // Лингвистическая теория: наследие, актуальные проблемы и перспективы развития : Материалы конф., посвященной 90-летию проф. Корсакова А.К. - Одесса : Международный гуманитарный университет, 2006. -- С. 25 - 29.

53. Морозова И. Б. Выражение эмоций в речи на синтаксическом уровне простого предложения (на материале англоязычного художественного диалога) / И. Б. Морозова // Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства : ІІІ Міжнародна наукова конференція : Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. -- Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2009. -- № 5. -- С. 56 - 60.

54. Морозова И. Б. Специфика синтактики художественного диалога в современном англоязычном детективе / И. Б. Морозова, О. А. Степаненко // Культура народов Причерноморья : І Международный лингвистический конгресс. - Ялта : Крым, 2009. - Т. 2, № 168. - С. 112-114.

55. Морозова И. Б. Сравнительная характеристика функционирования и лексического наполнения фатических словосочетаний в английском, немецком, русском и польском языках / И. Б. Морозова // Проблемы словосочетания как самостоятельного объекта и как структурного компонента в образовании производных и сложных слов : Материалы республиканской конференции. - Пятигорск: Пятигорский государственный педагогический институт иностранных языков, 1992. - С. 243 - 250.

У роботах, опублікованих у співавторстві, формування наукової проблеми, методика дослідження, обробка експериментальних даних і висновки належать І. Б. Морозовій.

АНОТАЦІЇ

Морозова І.Б. Таксономія елементарних комунікативних одиниць у сучасній англійський мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. - Одеса, 2010.

В дисертації досліджено проблему таксономії та структурного ядра синтаксичної системи англійської мови в плані організації вербальної комунікації. Запроваджено новий підхід до таксономії елементарних комунікативних одиниць, що функціонують як на рівні мовлення у вигляді висловлень, так і на рівні мови - у вигляді парадигматично оформлених речень. Визначено особливий категоріальний статус простого речення як гештальт-утворення, що є якісно новою похідною його гештальт-властивостей. Відбиття гештальт-теорії віддзеркалюється в таксономічному ізоморфізмі простого речення в сучасній англійській мові. Введено новий термінологічний апарат: «первинна і вторинна ініціація діалогічного спілкування», «діалогічна мережа», «істинно-оцінне висловлення», «теорія таксономічного ізоморфізму». Проаналізовано функціонування простого речення в різностильових текстах, у діахронії та синхронії, з'ясовано рушійні сили і структурний склад реплік у діалозі, взаємозв'язок соціо-психологічних характеристик мовця зі структурою і прагматичним типом його висловлення та найбільш частотні смисли і комунікативне навантаження структурно-непредикатних речень. Розроблено систему морфолого-синтаксичних моделей простого речення, що розкриває сутність відносної комунікативної значущості його конституєнтів. Виокремлено основні опозиції в таксономії простого речення та з'ясовано їхні структурно-семантичні й функціональні особливості.

Виявлені в роботі якісні та кількісні закономірності розв'язують проблему ролі простого речення в системі основних комунікативних одиниць і дають підстави схарактеризувати його комплексний гештальт як унікальне і багатопланове мовленнєве утворення, що має когнітивну значущість.

Ключові слова: таксономія, елементарна комунікативна одиниця, просте речення, гештальт, гештальт-утворення, ізоморфізм, структурно-непредикатне речення, модель.

Морозова И.Б. Таксономия элементарных коммуникативных единиц в современном английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2010.

В работе исследована проблема таксономии элементарных коммуникативных единиц, функционирующих как на уровне речи в виде высказываний, так и на уровне языка - в виде парадигматически оформленных предложений. При этом как элементарный коммуникативный таксон английского языка рассматривается простое предложение. Под последним понимается всякий изолированный, интонационно оформленный и коммуникативно-направленный речевой отрезок, содержащий не более одной первичной структуры предикации или непредикатной (в терминах подлежащно-сказуемостного ядра) конструкции. В работе сделана установка на соединение кроссекционного и вертикального подходов к проблеме таксономического варьирования простого предложения.

Предлагаемый в работе подход концептуально основывается на понимании любого гештальт-образования как качественно новой производной его гештальт-качеств. Применение гештальт-анализа в синтаксисе реализовано в теории таксономического изоморфизма простого предложения. При этом общее понятие «простое предложение» является языковым образованием, чьи существенные качества не сводимы к суммированию отдельных его свойств, а определяются гештальт-качествами собственно целостного образования.

Такой подход позволяет получить многомерный центрированный гештальт предмета исследования и прогнозировать его эволюционные изменения.

В работе проанализировано 23 781 речевой образец, отобранные по методу сплошной выборки из 25 675 страниц. Материал исследования представлен параллелями специальных и художественных текстов, диалогов персонажей и авторских монологов, горизонтальными срезами текстов XVIII, XIX, XX веков. Достоверность полученных данных проверялась на основе статистических методов математической лингвистики и методом «насыщения моделей», принятым для количественной обработки лингвистических данных.

В результате проведенного исследования сформулированы следующие выводы. Определен ареал функционирования простого предложения в различных функциональных стилях. При этом установлено векторное смещение гештальт-центра намеченного ареала в область художественного диалога. Конкретный стиль является возможным определить по частотности употребления в нём структурно различных типов предложения.

Проведенный в работе вертикальный трёхвековой срез художественного диалога позволил выявить тенденцию современного английского языка к увеличению числа простых предложений (сравним явное превалирование сложных предложений в XVIII веке - 2,4:1, и перевес в пользу простых в XX веке - 2:1, с одной стороны, и сокращение линейной протяжённости высказывания этого периода, с другой).

Исследование функционирования простого предложения в составе диалогического единства выявило, что информационная модель знания, вербализованная в диалогическом дискурсе, имеет интеррогативно-декларативный характер. Выявлено диалектическое противоречие в гештальте простого предложения. Прототипичное простое предложение - декларативно-центрированное. В процессе же речевой интеракции его гештальт-центр смещается в сторону вопроса.

Зафиксированные в работе тенденции современного английского языка к синтаксическому упрощению, выделение наиболее частотных моделей эллиптического предложения и изучение механизма эллиптирования различных структурных элементов высказывания позволили раскрыть сущность этого процесса на уровне его семантической и психологической значимости для диалога.

Все многообразие простых эллиптических предложений сведено к двенадцати морфолого-синтаксическим моделям, образованным на базе ранее выделенных четырёх ядерных. Установлено, что основную массу эллиптических конструкций (94,5 %) составляют предложения, в основе которых сказуемое представляет собой глагольную форму и комплемент, который сохраняется примерно в 60 % случаев, являясь информативно, а следовательно, и структурно-семантически значимым элементом высказывания.

Изучена продуктивность различных моделей предложений, содержащих координированные члены. Наиболее частотной по наличию координированных членов является модель, где одно и то же подлежащее согласуется с несколькими простыми глагольными сказуемыми. Эта модель составляет около половины всех случаев употребления предложений с координированными членами, что объясняется ее синтаксической простотой.

Исходя из антропоцентрического понимания дискурса, гештальт-свойства простого предложения изменяются в зависимости от социальной принадлежности говорящего. В работе сделан вывод о наличии в синтаксисе простого предложения характеристик, которые позволяют определить тип имитированной личности - творца речевого произведения.

Установлены существенные различия между структурно-предикатными и структурно-непредикатными предложениями. При этом гештальт-центром простого предложения является его трехкомпонентная неэллиптическая модель.

Ключевые слова: таксономия, элементарная коммуникативная единица, простое предложение, гештальт, гештальт-образование, изоморфизм, структурно-непредикатное предложение, модель.

Morozova I.B. Taxonomy of the Elementary Communicative Units in Modern English. - Manuscript.

Thesis for a Doctoral degree in Philology : Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Odesa Mechnikov National University. - Odesa, 2010.

The thesis focuses on the problem of taxonomy and structural nexus of the English syntax in the way of verbal communication organization. It suggests a new approach to the taxonomy of the elementary communicative units, which function both on the level of speech - as utterances and on the level of language - as paradigmatically formed sentences. The categorical status of the simple sentence is defined as a gestalt-formation which represents a principally new derivative of its gestalt-qualities. The author finds reflection of this theory in taxonomical isomorphism of the simple sentence in modern English. New terminology is introduced: «primary and secondary initiation of dialogical communication», «dialogical net», «truth-evaluation utterances», «theory of taxonomical isomorphism». Functioning of the simple sentence is studied on the basis of texts, belonging to different functional styles, in diachronic and synchronic projections. The study analyzes a mechanism of the dialogue body and the structural organization of dialogical remarks, the correlation of socio-and-psycho characteristics of the speaker and the structure of his speech, the communicative senses and semantic loading of the predication and non-predication structured sentences. The worked out system of models of the simple sentence discloses the essence of the relative communicative value of its components.

The qualitative and quantitative regulations discovered solve the problem of the simple sentence status in the system of basic communicative units in English and characterize its comprehensive gestalt as a unique and multi-sided language formation of cognitive value.

Key-words: taxonomy, elementary communicative unit, simple sentence, gestalt, gestalt-formation, isomorphism, non-predication-structured sentence, model.

Размещено на Allbest.ru

...