Фразеосемантичне поле "праця/неробство" в польській мові

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМЕНІ О. О. ПОТЕБНІ

УДК 811.162.1:81'373.7

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ “ПРАЦЯ/НЕРОБСТВО”

В ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.03 - слов'янські мови

Мирошніченко Ілона Михайлівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі західно- і південнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Даниленко Людмила Іванівна, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, старший науковий співробітник відділу західно- і південнослов'янських мов.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Баландіна Надія Францівна, Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства та журналістики;

кандидат філологічних наук, доцент Дем'яненко Наталія Борисівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри полоністики.

Захист відбудеться “19” жовтня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано “ __” вересня 2010 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук Т. Я. Марченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дослідження фразеології за семантичними полями спрямовано на ґрунтовне вивчення мовних одиниць як системи. Актуальність таких досліджень визначається можливостями поглибити опис конкретного матеріалу із залученням теорії поля, посилити прикладні аспекти його застосування. Фразеологічна ідеографія різних мов розвивається нерівномірно. Найбільші здобутки мають російські фразеологи: вони описали значну частину фразеологічного фонду російської мови. Зокрема, фразеосемантичне поле “праця/неробство” досліджувалося у працях Л. В. Басової, Т. В. Гоннової, Т. О. Зуєвої, М. Л. Ковшової, Г. В. Токарєва, О. Є. Чєрнової. Ідеографічному аналізу діалектних фразеологізмів семантичного ряду “байдикувати, нічого не робити” присвячено розвідки українських мовознавців Р. В. Міняйло, М. Я. Олійник. Опис фразеосемантичного поля “праця” у порівнянні з лексико-семантичним і паремійним фрагментами на матеріалі російської та англійської мов здійснила О. В. Ганапольська. Концепти дозвілля, ледарство, бездіяльність у французькій та російській фразеології аналізувала І. Цибова. Досліджуючи тематичні групи фразеологічних одиниць (далі ФО) польської мови, науковці частково вивчали певні сегменти фразесемантичного поля “праця/неробство” (роботи В. Височанського, Л. Заремби, А. Кравчик-Тирпи, Г. Крайчинської, А. Кравчук, А. Новаковської, М. Пасюрківської, М. Рак, Є. Тредера та ін.). Водночас польські фразеологізми на позначення поняття “праця” та “неробство” ще не були предметом спеціального вивчення, що зумовлює актуальність реферованої дисертації.

Зв'язок праці з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (протокол № 1 від 25 січня 2007 р.) та Науковою радою “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” НАН України (протокол № 3 від 19 червня 2008 р.). Праця виконана в межах теми, що розробляється відділом західно- і південнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України “Слов'янська лексикографія кінця XX - початку XXI століть: теорія і практика” (НДР № 0106U005095).

Метою дослідження є поглиблене вивчення особливостей структури фразеосемантичного поля “праця/неробство” в польській мові, опис його семантики.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

· проаналізувати основні поняття фразеосемантики в контексті проблематики дослідження;

· здійснити короткий огляд основних польських лексикографічних джерел, у яких представлено польську фразеологію;

· змоделювати мікрополя фразеосеамнтичного поля “праця/неробство”;

· дослідити ієрархічну структуру фразеосемантичного поля “праця/неробство”, визначити його ядро та периферію;

· вивчити системні зв'язки в межах поля (варіантність, синонімію, антонімію, полісемію);

· встановити внутрішню форму ФО досліджуваних тематичних груп і простежити її зв'язок з етнокультурними факторами.

Об'єктом дослідження в дисертації виступають польські одиниці фразеосемантичного поля “праця/неробство”.

Предметом дослідження є структура фразеосемантичного поля “праця/неробство”, системні зв'язки одиниць, що його формують, внутрішня форма фразеологізмів цього поля.

Матеріалом лінгвістичного аналізу стали польські одиниці фразеосемантичного поля “праця/неробство”, зібрані методом суцільної вибірки з лексикографічних праць. Загальна кількість проаналізованих фразеологізмів становить 1007 одиниць.

Джерельну базу дисертації становлять фразеологічні, тлумачні, розмовні, сленгові та діалектні словники польської мови, збірки прислів'їв та приказок, Національний корпус польської мови.

Теоретичною основою дисертації є праці з теорії лексичного та фразеологічного полів, монографічні дослідження, присвячені слов'янській фразеології, лексикології та лінгвокультурології.

Методи дослідження: описовий, польове структурування, історико-етимологічний, лінгвокультурологічний, а також метод кількісних підрахунків.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що вона є першою спробою комплексного дослідження польової організації семантики на прикладі фразеологічного поля “праця/неробство”. Водночас пропонована праця є першою в полоністиці дисертацією, присвяченою вивченню структури фразеологічного значення методом опозиції “праця/неробство”. Вперше здійснено аналіз парадигматичних зв'язків і внутрішньої форми одиниць, що формують досліджуване фразеосемантичне поле.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що положення і висновки проведеного дослідження мають перспективу для подальшого вивчення семантичних аспектів польської мови на фразеологічному рівні; вони поглиблюють уявлення про традиційні й сучасні механізми фразеотворення, його метафоричну природу, про когнітивні процеси, що лежать в основі усталених образних номінацій.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані в лексикографічній практиці при укладанні ідеографічного словника польської фразеології, перекладних фразеологічних словників. Вони знайдуть місце в лекційних курсах та спецкурсах “Фразеологія польської мови”, “Країнознавство Польщі”, “Польська етнолінгвістика”, “Лексикологія польської мови”, “Порівняльна фразеологія слов'янських мов” та ін.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримано здобувачем самостійно, наукові розвідки написано без співавторства.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено й рекомендовано до захисту на засіданні відділу західно- і південнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Результати дослідження було оприлюднено на IX Міжнародній науковій конференції “Слово. Текст. Час: Людина в просторі словника та тексту” (Щецин, Польща, 2007), Міжнародній науковій конференції “Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі” (Київ, 2008), III Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2009), науковій конференції “Міжмовна взаємодія в культурному житті соціуму” до 90-річчя від дня народження професора Г. П. Їжакевич (Київ, 2009), семінарі відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення й результати наукового дослідження викладено у шести публікаціях, чотири з яких вийшли друком у фахових виданнях, затверджених ВАК України, дві - в закордонних виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури (311 позицій), лексикографічних джерел та довідкової літератури (61 позиція), переліку умовних скорочень та двох додатків. У першому додатку у вигляді схем представлено розподіл ФО за зонами мікрополів. Другий додаток - польський ідеографічний словник фразеосемантичного поля “праця/неробство”. Загальний обсяг дослідження становить 252 сторінки, з них основний текст - 178 сторінок. Додатки налічують 35 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної праці, сформульовано її мету, основні завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження, окреслено методи та джерельну базу, з'ясовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ “Теоретичні дослідження фразеосемантичного поля у славістичній науці” присвячено висвітленню теоретичних основ дисертації, з'ясуванню змісту її ключових понять (фразеологічна одиниця, фразеологічний синонім, фразеологічний варіант, фразеосемантична підгрупа, фразеосемантична група, фразеосемантичне мікрополе, фразеосемантичне поле). Здійснено короткий огляд попередніх досягнень у галузі вивчення лексикосемантичних (праці В. М. Русанівського, Л. М. Васильєва, Г. С. Щура, Н. І. Філічєвої), лексико-фразеосемантичних (праці Л. Л. Банкової, О. В. Ганапольської) та фразеосемантичних (праці Н. Ф. Грозян, Н. Б. Дем'яненко, І. Б. Іванової, Н. Ф. Крисенко, Е. М. Покровської, Ю. Ф. Прадіда) полів. Обґрунтовується доцільність моделювання автономних фразеосемантичних полів. Для дослідження фразеосемантичного поля “праця/неробство” запропоновано ієрархічну структуру ідеографічної класифікації ФО, яка має такий вигляд: фразеологічна одиниця > синонімічний ряд > фразеосемантична підгрупа > фразеосемантична група > фразеосемантичне мікрополе > фразеосемантичне поле.

Аналіз польської фразеографії засвідчує, що сучасна польська фразеологія найповніше представлена у “Великому фразеологічному словнику польської мови” П. Мюлднера-Нєцковського. Великий ілюстративний матеріал містить “Фразеологічний словник сучасної польської мови” за редакцією С. Бомби та Я. Ліберика. Польську фразеологію минулого століття досить повно презентують “Фразеологічний словник польської мови” С. Скорупки та “Словник польської мови” за редакцією В. Дорошевського.

Нами узагальнюються класифікації фразеологізмів за формальним, семантичним та функціональним критеріями. При формальному поділі класифікація здійснюється відповідно до граматичних категорій компонентів, які входять до ФО, та описуються зв'язки, що виникають між ними. При семантичному поділі береться до уваги ступінь лексикалізації окремих компонентів ФО, а також відношення цілісного значення ФО до значення її складників. Відповідно до того, яку функцію фразеологізми виконують у реченні, здійснюється їх типологічний поділ. Новою в польській мовознавчій традиції є функціональна класифікація П. Мюлднера-Нєцковського, коли до уваги автор бере не лише функціонування фразеологізмів, але й участь особи у їх створенні.

У сучасному мовознавстві немає загальноприйнятого визначення та єдиного розуміння поняття “фразеологічна одиниця”. Усталилося два діаметральних погляди на обсяг фразеології: фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. Прихильники ширококого трактування обсягу фразеології (Ф. П. Медведєв, Л. Г. Скрипник, О. І. Єфімов, С. Скорупка) до фразеологічного фонду мови зараховують ідіоми, прислів'я та приказки, крилаті вислови, мовні штампи та кліше, каламбурні сполуки, складені терміни. Представники вузького розуміння обсягу фразеології (Л. Г. Авксентьєв, В. М. Мокієнко, Ю. Ф. Прадід, П. Мюлднер-Нєцковський, С. Бомба, Г. Дзямська, Я. Ліберек) об'єктом дослідження вважають лише ті звороти, які в семантичному відношенні рівнозначні слову або словосполученню. Так, зокрема, В. Д. Ужченко та Д. В. Ужченко до фразеології у вузькому розумінні пропонують відносити метафоризовані сполуки різної структури і походження (сушити голову, до сьомого поту), метафоризовані професійні словосполучення (на живу нитку (з мовлення кравців), закласти фундамент (з мовлення будівельників)), компаративні фразеологізми (як корова язиком злизала, мов на долоні), допустові фразеологічні одиниці, найчастіше структурно оформленні за допомогою допустового сполучника хоч та дієслова наказового способу (хоч водою розливай, хоч око вийми), сполучення повнозначного слова зі службовим (з-під поли, не за горами), метафоризовані крилаті вирази різного походження (синій птах, буря в склянці води), метафоризовані деривати, тобто еліптичні частини ширших усталених висловів (піймати синицю в руку (з паремії краще синиця в руках, ніж журавель в небі), кувати залізо < куй залізо, поки гаряче Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: [навч. посіб.] / Віктор Дмитрович Ужченко, Дмитро Вікторович Ужченко.- К.: Знання, 2007. С 28-29.. Проміжну позицію між широким та вузьким розумінням обсягу фразеології займають, на нашу думку, вчені (В. М. Телія, О. В. Кунін, А. Новаковська), які фразеологічними одиницями вважають семантично цілісні, відносно стійкі, відтворювані одиниці, організовані за моделлю не лише словосполучення, але й речення. Так, наприклад, А. Новаковська фразеологічними одиницями вважає не лише фразеологічні звороти та усталені порівняння, але й прислів'я. Натомість крилаті вислови, складені терміни, мовні штампи, кліше та перифрастичні звороти дослідниця виносить за межі фразеології Nowakowska A. Swiat roslin w polskiej frazeologii / Alicja Nowakowska. -Wroclaw: Uniwersytet Wroclawski, 2005. S.28-45..

У нашому дисертаційному дослідженні ми дотримуємося вузького розуміння обсягу фразеології: фразеологізмами вважаємо семантично неподільні, відносно стійкі, відтворювані одиниці, організовані за моделлю словосполучення переважно експресивного характеру.

У другому розділі «Системні відношення у фразеосемантичному полі “праця/неробство”» здійснено аналіз ієрархічної структури фразеосемантичного поля “праця/неробство”, змодельовано фразеосемантичні мікрополя, визначено їхні ядерні та периферійні зони. Проаналізовано такі системні явища фразеосемантичного поля “праця/неробство”, як варіантність, синонімія, антонімія, полісемія.

Семантичний аналіз фразеологічних засобів польської мови, що об'єднуються у фразеосемантичне поле “праця/неробство”, дає підстави у межах поля виділили два мікрополя: фразеосемантичне мікрополе “діяльність/бездіяльність”(670 ФО) та фразеосемантичне мікрополе “суб'єкт діяльності/бездіяльності”(337 ФО).

Фразеосемантичне мікрополе “процес діяльності/бездіяльності” утворюють три семантичні групи: фразеосемантична група “займатися/не займатися корисною діяльністю” (265 ФО), фразеосемантична група “діяльність відповідно до роду занять” (53 ФО), фразеосемантична група “характеристика діяльності” (352 ФО).

Встановлено, що 89 % одиниць фразеосемантичної групи “займатися/не займатися корисною діяльністю” співвідносяться з неробством (piasek liczyc “марно витрачати час, байдикувати”, nie kiwnac palcem [w bucie] “абсолютно нічого не робити, байдикувати”, chowac pod siebie “залишати без уваги, відкладати виконання, здійснення чого-небудь”, wylizywac cudze garnki “бути на чиємусь утриманні”, jechac na czyichs karkach “використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя”, odbic pileczke “перекладати на іншу особу виконання своєї роботи”, zawiesic cos na kolku “припинити діяти, займатися певною справою”, wyciagac reke “жебрати”) і лише 11 % - з роботою (nie na fiolki chodzic “працювати”, nie zasypiac gruszek w popieli “не зволікати з виконанням роботи, одразу приступати до роботи”, przysiasc faldow “взятися за яку-небудь роботу, діяльність, справу”). З'ясовано, що частина фразеологізмів цієї групи (фразеологізми зі значенням “шукати роботу” (isc na bandosy, pojsc za chlebem), “втратити роботу” (pojsc na Grzybow, pojsc na zielona trawke) не містить негативної конотації.

Дослідження показало, що 70 % одиниць фразеосемантичної групи “характеристика діяльності” - це негативно забарвлені фразеологізми (ciagnac jak szewc skore “повільно виконувати яку-небудь діяльність”, pracowac na czarno “неофіційно працювати”, robic cos na kolanie “недбало, поверхово виконувати яку-небудь діяльність”, pracowac na pol gwizdka “працювати не на повну силу, не викладатися в роботі”). Позитивно конатовані ФО, що характеризують діяльность, становлять лише 30 % цієї групи (robota mu w reku rosnie “швидко працює”, robic cos na sto dwa “добре, якісно виконувати яку-небудь діяльність”, pracowac jak mrowka “наполегливо працювати”, mucha nie siada “бездоганно виконана робота”). Наші підрахунки підтверджують загальноприйняте твердження про те, що типологічно в мові негативне завжди переважає над позитивним.

Одиниці фразеосемантичного мікрополя “процес діяльності/бездіяльності” вступають між собою в антонімічні відношення. У межах мікрополя виділяються антонімічні ряди та пари, що ґрунтуються переважно на якісному протиставленні (robic na chybcika “швидко працювати займатися чимось”, ruszac jak mucha w rosole “швидко працювати, займатися чимось”/robic co lelum-polelum “повільно працювати, займатися чимось”, ruszac sie jak martwe ciele ogonem “повільно працювати, займатися чимось”; nie czczedzic rak “наполегливо працювати”, przesiadywac nad czym kamieniem “наполегливо працювати”/pracowac na pol gwizdka “працювати не на повну силу, не викладатися в роботі”, pracowac na pol pary “працювати не на повну силу, не викладатися в роботі”).

Моделювання фразеосемантичного мікрополя “діяльність/бездіяльність” показало, що його семантичний центр (ядро) становлять фразеологізми, які називають трудову діяльність (byc na nogach “працювати”, chodzic za plugiem (amerykiem, socha, oraczka) “займатися землеробством”, macac drob (kury, gesi) “займатися птахівництвом”, zajmowac sie lokciem i kwaterka “займатися торгівлею”, stac na bramce “працювати охоронцем”), характеризують трудову діяльність (pracowac jak zolw “повільно працювати”, zasuwac jak lew i sto tygrysow “важко, виснажливо працювати”, mrowcza praca “кропітка праця”, pracowac lopata “фізично працювати”, praca Penelopy “безрезультатна, позбавлена сенсу робота”, praca na bialo “легальна робота”, pracowac na lewo “неофіційно працювати”), називають бездіяльність (lezec do gory brzuchem (pepkiem) “байдикувати”, kiwac (machac) palcem w bucie “байдикувати”, psie zbyry “неробство”). Периферію займають ФО, які імпліцитно “включають” в архісему поняття “ледарювати” (chowac (scowac, trzymac) cos pod sukno (suknem) “зволікати з виконанням роботи”, chodzic od drzwi do drzwi “жебрати”, wyciagac nogi pod czyjs stol “бути у когось на утриманні”), називають діяльність, яка може бути трудовою (moczyc kij [w wodzie] “рибалити”, kopac pilke “грати футбол”, stac na bramce “бути воротарем”, siedziec za kolkiem “водити машину”), характеризують діяльність, яка може бути трудовою (byc dobrym w te klocki “вправно виконувати яку-небудь діяльність”, robic cos jak maly Kazio “невміло виконувати яку-небудь діяльність”, obrastac w piorka “набувати досвіду”).

Аналіз структури фразеосемантичного мікрополя “процес діяльності/бездіяльності” засвідчує, що межі його фразеосемантичних груп, підгруп та семантичних рядів не є замкненими. Фразеологізм одночасно може входити до двох синонімічних рядів однієї фразеосемантичної підгрупи (byc na bezrobociu “1) жити на кошти, що дає держава як допомогу по безробіттю, стояти на біржі праці; 2) не працювати, бути безробітним”), двох фразеосемантичних підгруп однієї фразеосемантичної групи (lapac dwie sroki za jeden ogon “одночасно займатися декількома справами, але жодної не виконувати добре”, robic cos na zlamanie karku “швидко, але неякісно виконувати яку-небудь діяльність”, praca syzyfowa “безрезультатна праця, яка вимагає великих зусиль”) або двох фразеосемантичних груп цього мікрополя (isc na ulice “1) втратити роботу; 2) займатися проституцією”, lekki chleb “1) легка робота; 2) проституція”, grubsza robota “1) важка, виснажлива робота; 2) основна робота”).

Фразеосемантичне мікрополе “суб'єкт діяльності/бездіяльності” формують дві фразеосемантичні групи: фразеосемантична група “працівник” (198 ФО) та фразеосемантична група “характеристика суб'єкта діяльності” (140 ФО).

Варто констатувати, що серед одиниць фразеосемантичної групи “працівник” переважають фразеологізми на позначення непрестижних професій, а саме: повії (upadly aniol, cora Koryntu, zywe mydelko), вчителя (koganek oswiaty, rozpruwacze umyslowe), міліціонера (niebieski piesek, pani Wladzia), прибиральника (zielony wojek, piekna Meri), охоронця (straznicy Teksasu, rycerz miotly). Не зафіксовано ФО на позначення юриста, економіста, банкіра, митника, програміста та інших престижних та високооплачуваних професій.

Дослідження показало, що 75 % одиниць фразеосемантичної групи “характеристика суб'єкта діяльності” - це негативно забарвлені ФО (doctor panczoszka “некомпетентний лікар”, kucharka od swietego Marka “некомпетентний кухар”, majowy robotnik “ледар”, niedzielny kierowca “недосвідчений водій”). Позитивно конатовані фразеологізми, що характеризують працівника, становлять лише 25 % цієї групи (czlowiek renesansu “майстер широкого профілю”, mol ksiazkowy “працьовитий студент”, wilk morski “досвідчений моряк”).

Одиниці фразеосемантичного мікрополя “суб'єкт діяльності/бездіяльності” вступають між собою в антонімічні відношення. У межах мікрополя виділяються антонімічні ряди, що базуються на гендерному (czarna dama “черниця”, siostra milosierdzia “черниця”/czarny kruk “чернець”, bracia milosierdzia “ченці”) та якісному (majster popsuj “некомпетентний працівник”, figurant terenowy “некомпетентний працівник”/czlowiek renesansu “майстер широкого профілю”, majster klepka “майстер широкого профілю”) протиставленні.

Моделювання фразеосемантичного мікрополя “суб'єкт діяльності/бездіяльності” засвідчує, що ядро мікрополя складають ФО, які називають суб'єкт трудової діяльності відповідно до роду занять (zielone ogolone “солдати”, podkasana muza “танцівниця кабаре”, lowcy skor “працівники ретуальних служб”, pracownik mozgu “науковець”, smoluch w maciejowce “робітник”, mistrz od dratwy i pociegla “швець”, bozy duda “органіст”), характеризують працівника (papierkowy doktor “некомпетентний лікар”, pracowity jak Polak “про дуже працьовиту людину”, leniwy jak osiol (mul, wol, byk) “про ліниву людину”, majster popsuj “некомпетентний працівник”). На периферії мікрополя виявилися ФО, що характеризують людину як потенційного суб'єкта трудової діяльності (majowy szofer “недосвідчений водій”, cieple kluski “повільна, малоенергійна людина”, starosta przemyski “спритна, швидка людина”, byl na wozie i pod wozem “досвідчена людина”, czlowiek orkiestra “всесторонньо обдарована людина”).

Дослідження структури фразеосемантичного мікрополя “суб'єкт діяльності/бездіяльності” показало, що межі його фразеосемантичних підгруп та семантичних рядів є відкритими. Фразеологізми цього мікрополя можуть одночасно входити до двох синонімічних рядів однієї фразеосемантичної підгрупи (anielski czlowiek “1) директор школи; 2) шкільний охоронець”), двох фразеосемантичних підгруп однієї фразеосемантичної групи (niebieski ptak “1) тюремний наглядач; 2) контролер білетів у автобусі або трамваї”), трьох фразеосемантичних підгруп однієї фразеосемантичної групи (“1) лікар; 2) ксьондз, який веде у школі уроки релігієзнавства”).

Встановлено, що для фразеосемантичного поля “праця/неробство” властиве лексичне, формальне та змішане варіювання компонентів ФО. Прикладом лексичного варіювання компонентів є ФО lapac (gonic) muchy (motyle) “марно витрачати час, байдикувати”, [cudze] konopie (przenice, proso) oganiac “марно витрачати час, байдикувати”, pracowac (harowac tyrac, orac, zasuwac) jak [dziki, bury] osiol “важко, виснажливо працювати”, chodzic jak [kon (osiol, mul, bydle)] w kieracie “важко, виснажливо працювати”. Прикладом формального варіювання компонентів можуть слугувати ФО panna z Modlina (panna Modlinska) “повія”, babcia (babka) klozetowa “прибиральниця”, majowy robotnik (majowa robotnica) “ледар”, іsc (pojsc) na grzybki “втратити роботу, посаду”. Прикладом змішаного варіювання компонентів є фразеологізми pluc i lapac (na klebek (w klebuszek) zwijac) “марно витрачати час, байдикувати”, czekac (siedziec, stac, przegladac sie, przypatrywac sie) z zalozonymi rekami (rekoma) “абсолютно нічого не робити, байдикувати”. Визначено, що найактивнішими в утворенні лексичних варіантів ФО є іменник (leniwy jak osiol (mul, wol, byk) “про дуже ліниву людину”, wysadzic kogos z siodla (ze stolka) “звільнити когось з роботи, посади”, kon (wol) roboczy “людина, яка береться за виконання важкої роботи”) та дієслово (palcem nie kiwnac (nie ruszyc) “абсолютно нічого не робити, байдикувати”, siedziec (lezec) za piecem “абсолютно нічого не робити, байдикувати”, pracowac (robic) rekami “фізично працювати”). З'яcовано, що у складі ФО найчастіше замінюється тільки один компонент (pracowac glowa (mozgiem) “розумово працювати”, zalegac kanape (lozko, prycze) “абсолютно нічого не робити, байдикувати”, lezec [martwym] bykiem “абсолютно нічого не робити, байдикувати”). Це свідчить, що в мові діє стримуюча тенденція: заміни декількох компонентів ведуть до нестійкості форми, порушують тотожність фразеологізму. Прагнення до стабільності виявляється в тому, що полікомпонентні заміни зустрічаються надзвичайно рідко. У нашому матеріалі зафіксовано лише три ФО, де замінюються три компоненти.

Дослідження показало, що більшості одиниць фразеосемантичного поля “праця/неробство” властива однозначність. Лише 2 % загальної кількості досліджуваних нами одиниць є полісемантичними, напр.: czarny kruk “1) лікар-патологоанатом, 2) священик, який веде уроки з релігієзнавства”; niebieskie ptaszki “1) дармоїди, нероби, 2) поліціанти, 3) контролери білетів у автобусі або трамваї”. Розвиток багатозначності ФО може відбуватися різними шляхами: вторинне переосмислення ФО (czlowiek orkiestra “1) музикант, який грає на багатьох інструментах, 2) всебічно обдарована людина”; straznicy Teksasu “1) охоронці, 2) вчителі, які чергують під час перерви”), паралельна метафоризація (stac na bramce “1) працювати охоронцем, 2) бути воротарем”; pojsc na ulice “1) втратити роботу, 2) займатися проституцією”). Особливе місце серед багатозначних ФО займають фраземи з двома протилежними значеннями, де полісемія супроводжується експресивно-емоційним (starosta przemyski: 1) розм., жарт. “спритна, підприємлива людина”, 2) розм., ірон. “ледар, дармоїд”) або стилістичним (ktos z bozej laski: 1) книж. “здібна, обдарована людина”, 2) розм., ірон. “нездара”) розшаруванням одиниць.

У третьому розділі «Механізми формування та розвитку семантики одиниць фразеосемантичного поля “праця/неробство”» розкривається внутрішня форма ФО досліджуваних тематичних груп і простежується її зв'язок з етнокультурними факторами. Здійснюється спроба уточнити етимологію окремих фразеологізмів.

Найчисельнішу тематичну групу фразеосемантичного поля “праця/неробство” становлять фразеологізми з компонентами-зооназвами. Зоофразеологізми, які позначають поняття “праця” та “неробство” ми поділили на чотири групи: 1) теріофразеологізми, тобто ФО з компонентами-назвами ссавців: а) ФО з компонентами-назвами домашніх звірів (pracowity jak kot na piecu “про дуже ліниву людину”, chodzic jak kon w kieracie “важко працювати без відпочинку”, taki do roboty jak pies do galasu “про дуже ліниву людину”, pracowac jak grabiezna kobyla “повільно працювати”); б) ФО з компонентами-назвами диких звірів (wilk morski “досвідчений моряк”, ktos nadaje sie do czegos jak wilk do karety “про людину, яка абсолютно не придатна до якої-небудь роботи”); в) ФО з компонентами-теріопартонімами, тобто компонентами-назвами частин тіла звірів (lezy jak krowski ogon na kupie gnoju “абсолютно нічого не робить, байдикує”, pracownik jak z koziego rogu traba “некомпетентний працівник”); 2) орнітофразеологізми, тобто ФО з компонентами-назвами птахів: а) ФО з компонентами-назвами диких птахів (strzelac gawrony “марно витрачати час, байдикувати”, siedziec krukiem “наполегливо, невтомно та довго працювати”); б) ФО з компонентами-назвами домашніх птахів (kura domowa “домогосподарка”, znac sie na czym jak ges na szafranie “зовсім не тямити в роботі”); в) ФО з компонентами-орнітопартонімами, тобто компонентами-назвами частин тіла птахів (smarowac piorkiem po papierze “працювати службовцем”, czlowiek piora “письменник”); 3) ентомофразеологізми, тобто ФО із компонентами-назвами комах та павуків (liczyc muchy na suficie “марно витрачати час, байдикувати”, pracowity jak mrowka “про дуже працьовиту людину”); 4) ФО з компонентами-назвами риб, молюсків та ракоподібних (sledzia solic “марно витрачати час, байдикувати”, nosic ryby do stawu “марно витрачати час, байдикувати”, rakom swistac “марно витрачати час, байдикувати”). Аналіз семантики зоофразеології засвідчив, що в основі фразеологічного образу лежить аналогія “тваринний світ - людський світ”. Образи тварин представлені в польській фразеології багатими конотаціями. Для відображення позитивного ставлення до роботи, характеристики позитивних якостей людини в польських фразеологізмах залучено образи борсука (zyc jak borsuk “бути дуже зайнятим, багато працювати”), бджілки (pracowity jak pszolka “про дуже працьовиту людину”), мурахи (pracowac jak mrowka “наполегливо, інтенсивно працювати без відпочинку”, mrowcza praca “наполеглива, кропітка праця, яка вимагає терпіння та точності”), молі (mol ksiazkowy “працьовитий студент”). Натомість лінь та неробство в польській фразеології уособлюють образи кота (spracowac sie jak kot na piecu “абсолютно нічого не робити, байдикувати”, leniwy jak stary kot “про дуже ліниву людину”), бика (leniwy jak byk “про дуже ліниву людину”), теляти (ciele na niediele „ледар, нероба”, pracowac jak ciele ogonem “абсолютно нічого не робити, байдикувати”), мухи (pracuje jak senna mucha “про людину, яка повільно, ліниво працює”), воші (leniwy jak wesz “про дуже ліниву людину“). Амбівалентні асоціації в польській фразеології мають образи собаки (leniwy jak pies “про дуже ліниву людину, дармоїда”, pies nа co “нероба”, pracowac (harowac) jak pies “ важко, виснажливо працювати ”, psi chleb “важка, виснажлива робота”), вола (pracowity jak wolek “про дуже працьовиту людину”, leniwy jak wol “про дуже ліниву людину”), віслюка (harowac jak dziki osiol “важко, виснажливо працювати”, osli trud “важка, виснажлива робота”), мула (chodzic jak mul w kieracie “важко, виснажливо працювати”, leniwy jak mul “про дуже ліниву людину”) та курки (gospodarzyc jak slepka (де slepka діалектна назва курки) “наполегливо працювати”, siedziec jak kura na grzedzie “абсолютно нічого не робити, байдикувати”). Встановлено, що у процентному відношенні “позитивні” фразеологізми з компонентами-зооназвами (25 %) поступаються “негативним” (65 %), що пов'язано з тенденцією мови фіксувати відхилення від норми в негативний бік. У зоофразеології польської мови фіксуємо як дійсно існуючі риси, що відповідають реальній поведінці тварин (зооморфні), так і приписувані їм на основі стереотипного уявлення людей про тварин (незооморфні) риси. До зооморфних властивостей тварин відносимо: здатність п'явки, ґедзя та воші ссати кров; природне вміння риби плавати; нездатність трутнів збирати корм та їх непристосованість до виконання будь-яких робіт у вулику; відсутність у раків органів слуху; здатність слимака ховатися у раковину; особливість зозулі не висиджувати потомство, а підкидати свої яйця у гнізда інших пташок; погані смакові якості м'яса ворони, кажана та бугая. До незооморфних властивостей зараховуємо судження про те, що осел - це вперта та лінива тварина. фразеологізм мовний польський

Трапляються випадки, коли декодування деяких зворотів ускладнено омонімією назв тварин. Так, наприклад, лексема bak у польській мові має щонайменше десять значень (“бугай”, “ґедзь”, “жартівливо про дитину”, “дзиґа”, “гіроскоп”, “помилка”, “цибук”, “фальшиві гроші”, “дуда”, “човен”), що ускладнює мотивацію ФО zbijac baki “марно витрачати час, байдикувати”. Є. Тредер пов'язує фразему zbijac baki з мисливською практикою ходити на бугая й підкріплює свою точку зору варіантами цього зворота: strzelac baki, baki sadzic, za bakami chodzic, gawrony strzelac, wrony strzelac, polowac na wrony. Л. Заремба відкидає орнітологічне значення лексеми bak у складі ФО zbijac baki та пов'язує цей зворот з беззмістовним заняттям - ловити комах. Проте у Словнику польських діалектів ми знайшли вираз zbijac baki z cebuli, що означає “байдикувати”. Походження цієї фраземи пов'язане з колишньою розвагою сільської молоді збивати насіння з цибулі, що вочевидь є неефективним і навіть шкідливим витрачанням часу. Звідси, на нашу думку, випливає значення вислову zbijac baki. Відтак, пропонуємо такий мотиваційний ланцюжок, у який можна вкласти значення фразеологізму zbijac baki: збивати цибулю > завдавати шкоди > марнувати час > ледарювати.

Вивчення ФО з рослинними компонентами показало, що попри багату флору країни (польська флора нараховує понад 2300 видів судинних рослин і понад 2000 видів талофітів), назви рослин незначної її частини зафіксовані у складі одиниць фразеосемантичного поля “праця/неробство” (33 флороназви). Одиниці фразеосемантичного поля “праця/неробство” з рослинними компонентами - це переважно застарілі фраземи (drzewa w lesie liczyc “марно витрачати час, байдикувати”, szyszki do boru wozic “марно витрачати час, байдикувати”, gruchy obijac “марно витрачати час, байдикувати”), низька фразеотворча активність компонентів яких у новітній період зумовлена розвитком промисловості та пов'язаним з нею міським стилем життя, що обмежив контакт сучасної людини з природою. У фразеологізмах з рослинними компонентами ми знаходимо інформацію про традиції як польського, так і інших народів (nie zasypiac gruszek w popieli “не зволікати з виконанням роботи, одразу приступати до роботи”, zasnac na laurach “припинити працювати, задовольнившись попередніми досягненнями”), дані про регіони Польщі, де вирощування зернових культур давало найкращі результати, а тому возити туди жито з інших регіонів - це зайве гаяння часу (wozic zyto na Powisle (Zawisle) “марно витрачати час, байдикувати”), відомості про основних експортерів перцю (pieprz do Hindustanu posylac “марно витрачати час, байдикувати”), приписи, де не слід сіяти рослини, аби отримати бажані результати (siac groch na piecu “марно витрачати час, байдикувати”), поради, яка діяльність є даремним марнуванням часу (plewy wiac “марно витрачати час, байдикувати”, [cudze] konopie (przenice, proso) oganiac “марно витрачати час, байдикувати”, mlocic slome (siano, sieczke, plewy) “марно витрачати час, байдикувати”, piwo z sieczki warzyc “марно витрачати час, байдикувати”).

Ономастичні одиниці фразеосемантичного поля “праця/неробство” ми поділили на дві групи: 1) ФО з компонентами-топонімами (zawracac kijem (patykiem) Wisle “марно витрачати час, байдикувати”, robotnik z Bogucic “некомпетентний працівник”, panna z Nowego Swiata “повія”), 2) ФО з компонентами-антропонімами (herkulesowa praca “важка, фізична робота”, czekac na Godota “марно витрачати час, байдикувати”, uczen Eskulapa “лікар”). Переосмислення власних назв у складі одиниць фразеосемантичного поля “праця/неробство” відбувається метонімічно (lac wode do Dunaju “марно витрачати час, байдикувати”, robic cos jak maly Kazio “невміло виконувати яку-небудь роботу через відсутність знань”, pociejowska robota “недбало виконана робота”) та метафорично (jechac na Saksy “виїжджати за кордон у пошуках нелегальної сезонної роботи”, hapie jak Isaura “про людину, яка наполегливо та сумлінно працює”). Дослідження засвідчило, що для польської фразеології фразеосемантичного поля “праця/неробство” не властиве каламбурне обігрування вигаданих назв водойм, населених пуктів чи внутрішньоміських топографічних об'єктів, натомість каламбурне обігрування вигаданих імен та прізвищ людей - улюблений прийом (panna Babska “акушерка”, ciocia Bakteria “вчителька біології”, pan Fikalski “танцівник”, babcia Kwas “вчителька хімії”).

Аналіз польських ФО з назвами народів та націй показав, що для польської фразеології фразеосемантичного поля “праця/неробство” релевантними є етноніми єврей (zdatny jak zyd do roli “про людину, яка абсолютно не придатна до якої-небудь роботи”), циган (zna sie jak Cygan na koniach “про компетентну та досвідчену людину в певній галузі”), негр (pracowac jak Murzyn “важко, виснажливо працювати”), бедуїн (pracowac jak Beduin “важко, виснажливо працювати”), поляк (pracowity (robotny) jak Polak “про дуже працьовиту людину”), німець (pracowity jak Niemiec “про ліниву людину”).

Дослідження польських ФО з компонентами-колоремами засвідчило використання у їхньому складі основних кольороназв: білий (bialy zabek “шкільний дантист”, bialy personel “працівники охорони здоров'я”), чорний (czarny robotnik “малооплачуваний робітник, який виконує важку фізичну роботу”, czarna siostra “повія”), жовтий (miec zolto w dziobie “погано розбиратися у чомусь, не орієнтуватися в певній сфері через відсутність досвіду”), червоний (czerwony czapka “черговий залізничної станції”), зелений (zielony wujek “двірник”, zielone ogolone “солдати”), блакитний (blekitni chlopcy “міліціонери”, niebiescy chlopcy “моряки”) бурий (pracowac (harowac, tyrac, zasuwac) jak [bury] osiol “важко, виснажливо працювати”), рожевий (rozowe kolnierzyki “працівники, зазвичай жінки, які виконують розумову роботу, але їхня професія не вважається престижною; секретарі, бібліотекарі”).

З'ясовано, що фразеологізми з компонентом-колоремою виникали як на власне польському ґрунті (czarne berety „танкісти в Польщі”, niebieskie kapeluszki “міліціонери”), так і запозичувалися з інших мов та культур, підтвердженням цього є побутування в польській фразеології інтернаціоналізмів (biale kolnierzyki “працівники громадського сектору, які працюють розумово, а не фізично; службовці, юристи”, blekitne helmy “миротворці ООН”). Одиниці цієї фразеотематичної групи в польській мові утворюють опозиційні пари не лише на основі традиційних, контрастних кольоропозначень “чорний/білий” (praca na czarno “нелегальна робота”/praca na bialo “легальна робота”; pracowac na czarno “неофіційно працювати”/pracowac na bialo “легально працювати, сплачуючи податки”), “чорний/червоний” (czarne berety „танкісти у Польщі”/czerwone berety „повітряні десантники у Польщі”), а й на основі інших колоративів, які у звичайному вживанні не утворюють опозиційних пар: “білий/блакитний” (biale kolnierzyki “працівники громадського сектору, які працюють розумово, а не фізично; службовці, юристи”/niebieskie kolnierzyki “люди, які працюють фізично, робітники”), “блакитний/рожевий” (niebieskie kolnierzyki “люди, які працюють фізично, робітники”/rozowe kolnierzyki “працівники, зазвичай жінки, які виконують розумову роботу, але їхня професія не вважається престижною; секретарі, бібліотекарі”), “блакитний/червоний” (blekitne berety “морські піхотинці в Польщі”/czerwone berety „повітряні десантники в Польщі”), “чорний/блакитний” (czarne berety „танкісти в Польщі”/blekitne beretyт “морські піхотинці в Польщі”).

Вивчаючи ФО з соматичними компонентом, ми з'ясували, що найвищу фразеотворчу активність має соматизм reka (38 ФО), високою чисельністю характеризується соматизми glowa (14 ФО), palec (12 ФО), tylek (11 ФО), що цілком логічно відбиває суть процесу, пов'язаного з роботою або неробством.

З'ясовано, що при творенні фразеологізмів цієї тематичної групи широко використовується механізм синекдохи, коли назва частини тіла людини у складі ФО використовується для її позначення як суб'єкта дії (lowca glow “людина, яка працює в агентстві з працевлаштування”, doswiadczone oko “досвідчений фахівець”, zlota raczka “людина, яка все вміє полагодити; майстер широкого профілю”). ФО з соматичними компонентами в польській мові утворюють опозиційні ряди (pracowac rekami “працювати фізично”/pracowac glowa “працювати розумово”, pracowac mozgiem “працювати розумово”; miec zlote rece “мати технічні здібності, справлятися з будь-якою роботою”/miec slomianne rece “не мати здібностей до будь-якої діяльності”, miec raczki z waty “не мати здібностей до будь-якої діяльності”, miec raczki z masla “не мати здібностей до будь-якої діяльності”; miec zlote palce “мати технічні здібності, справлятися з будь-якою роботою”/miec drewniane palce “не мати здібностей до будь-якої діяльності”, miec jajeczne palce “не мати здібностей до будь-якої діяльності”.