Фразеосемантичне поле "праця/неробство" в польській мові

Фразеологізми з компонентами-назвами продуктів харчування, страв та напоїв фразеосемантичного поля “праця/неробство” - це переважно застарілі фраземи (chodzic po pytanym chlebie “жебрати”, tlusty polec smarowac “марно витрачати час, байдикувати”, rura do barszczu “нездара”), які активно не вживаються в сучасній польській мові, що засвідчує Національний корпус польської мови. Отримані кількісні дані дозволяють стверджувати, що найвищу фразеотворчу активність має лексема chleb (23 ФО), яка вживається у складі ФО у прямому (zjadacz chleba “дармоїд”, darmo chleb jesc “абсолютно нічого не робити, байдикувати”) та переносному (pojsc za chlebem “шукати роботу”, ciezki chleb “важка, виснажлива робота”) значеннях.

Було виділено найпродуктивніші структурно-семантичні моделі, такі, наприклад, як “znac (rozumiec) sie + jak + назва тварини + na + назва рослини = wcale sie nie znac” (znac sie na czym jak koza (kura, swinia, wieprz, ges) na pieprzu, rozumiec sie na czym jak prosie na fiolkach), “pracowac (harowac, zasuwac) + jak + назва тварини = bardzo ciezko, intensywnie pracowac” (pracowac (harowac) jak piec, zasuwac jak lew i sto tygrysow), “wozic (nosic) + назва предмету + do + назва місця його локалізації = proznowac” (nosic wode do Wisly, wozic ryby do Lwowa), “zdatny + jak + назва національності + назва діяльності (знаряддя праці) = nie nadajacy sie do wykonania czynnosci” (zdatny jak zyd do wiazki siana, zdatny jak zyd do kosy).

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження дало підстави зробити такі висновки:

Одиниці на позначення поняття “праця” та “неробство” становлять у польській мові численне фразеосемантичне поле. Більшість фразеологізмів цього поля співвідносяться з роботою, щоправда негативно забарвленні ФО, що характеризують процес та суб'єкт діяльності, переважають над позитивно конотованими фразеологізмами, що пов'язано з тенденцією мови фіксувати відхилення від норми в негативний бік.

Ієрархічна структура фразеосемантичного поля “праця/неробство” є досить розгалуженою.

Вона включає 2 фразеосемантичних мікрополя, 5 фразеосемантичних груп, 34 фразеосемантичні підгрупи, 112 синонімічних рядів. Межі фразеосемантичних мікрополів, груп, підгруп та семантичних рядів не є замкненими.

Фразеологізм одночасно може входити до двох фразеосемантичних груп одного фразеосемантичного мікрополя (4 одиниці), двох фразеосемантичних підгруп однієї фразеосемантичної групи (51 одиниця), трьох фразеосемантичних підгруп однієї фразеосемантичної групи (1 одиниця), двох синонімічних рядів однієї фразеосемантичної підгрупи (6 одиниць).

Ядерні зони фразеосемантичних мікрополів займають одиниці, що називають діяльність або бездіяльність, суб'єкт трудової діяльності відповідно до роду занять, характеризують працівника і трудову діяльність. До периферії належать фразеологізми, які імпліцитно “включають” в архісему поняття “ледарювати”, називають та характеризують діяльність, яка може бути трудовою, характеризують людину як потенційного суб'єкта трудової діяльності.

Варіантність (275 фразеологічних варіантів), синонімія (112 синонімічних рядів) та антонімія (29 антонімічних рядів та пар) дуже широко представлені у межах фразеосемантичного поля “праця/неробство”, натомість полісемія має одиничні вияви (20 ФО).

Польська зоофразеологія зберігає найдавнішу міфологічну форму сприйняття світу - анімалістичну: в основі фразеологічного образу лежить аналогія “тваринний світ - людський світ”.

У більшості випадків семантика зоофразеологізмів пов'язана зі способом життя тварин, меншою мірою - сюжетами байок, поганськими традиціями, кулінарною й мисливською практикою, давніми розвагами. В основі мотивації ФО з рослинними компонентами лежить символіка рослин, сюжети байок, традиції як польського, так і інших народів.

Семантика ФО з компонентами-антропонімами та компонентами-топонімами пов'язана з сюжетами грецьких та римських міфів, Біблії, популярних фільмів, телевізійних та мультиплікаційних серіалів, літературних творів.

В основі мотивації більшості ФО з назвами народів та націй лежать етнічні стереотипи польської спільноти. Мотивація більшості ФО з соматичними компонентами пов'язана з функціональними властивостями частин тіла людини, жестами і позами, при яких задіяні соматизми. Іноді ФО цієї тематичної групи мотивуються певними сценаріями, забобонними уявленнями.

Часто для розкриття внутрішньої форми ФО з соматичним компонентом велике значення мають іменні форми, що окреслюють цей соматизм. Необразні ФО з компонентами-колоремами, що виникли на основі метонімічного зближення, переважають над ФО з назвами кольорів у символічному значенні.

У складі ФО з компонентами-назвами продуктів харчування, страв та напоїв використовуються традиційні для даного ареалу страви й нопої, що були невід'ємними атрибутами щоденного побуту поляків. Найвищу фразеотворчу активність має лексема хліб, що пов'язано з культурно-народною символікою цього продукту.

При дослідженні семантики фразеотематичних груп було відзначено значну подібність польської фразеології з аналогічними фразеотематичними групами української, російської, чеської, верхньолужицької, а також англійської та французької мов.

Подібні зіставлення становлять чималий науковий інтерес у плані встановлення типологічних паралелей та мовних універсалій і можуть стати предметом наших подальших досліджень.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мирошніченко І. М. Семантичне поле “праця/неробство” засобами польських фразеологізмів з ономастичним компонентом / І. М. Мирошніченко // Украинский лингвистический сборник. - Донецк, 2007. - Вып. 11. - С. 52-61.

2. Мирошніченко І. М. Людина працьовита - людина лінива: формування образу через зоонім та орнітонім (на матеріалі польських фразеологічних словників)/ І. Мирошніченко // Slowo. Tekst. Czas IX: Czlowiek w przestrzeni slownika i tekstu: materialy IX miedzynar. konf., 8-10 list. 2007 r - Szczecin, 2008, S. 187-192.

3. Мирошніченко І. М. Польські фразеологізми з компонентом-колоремою семантичного поля “праця/неробство” / І. М. Мирошніченко // Лігвістика. - Луганськ: Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2008. - № 3 (15). - С. 49-54.

4. Мирошніченко І. М. Варіанти польських фразеологічних одиниць семантичного поля “праця/неробство” / І. М. Мирошніченко // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (Мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 81 (1). - С.141-145.

5. Мирошніченко І. М. Польські фразеологізми з рослинним компонентом семантичного поля “праця/неробство” / І. М. Мирошніченко // Мовні і концептуальні картини світу. - К., 2009. - Вип. 26. - Ч. 2. - С. 250-254.

6. Мирошніченко І. М. “Семантичне поле “праця/неробство” засобами польських теріофразеологізмів” / І. Мирошніченко // Lihguodidactica. - Bialystok, 2009. - T. XIII. - C. 137-152.

АНОТАЦІЯ

Мирошніченко І. М. Фразеосемантичне поле “праця/неробство” в польській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 - слов'янські мови. - Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню фразеосемантичного поля “праця/неробство” в польській мові. Подано теоретико-методологічні основи дослідження, його термінологічний апарат. Здійснено аналіз ієрархічної структури фразеосемантичного поля “праця/неробство”. Змодельовано фразеосемантичні мікрополя, встановлено їхні ядерні та периферійні зони. Проаналізовано системні зв'язки у межах фразеосемантичного поля “праця/неробство” - варіантність, синонімію, антонімію, полісемію. Розкрито внутрішню форму фразеологізмів досліджуваних тематичних груп і простежено її зв'язок з етнокультурними факторами. Здійснено спробу уточнити етимологію окремих фразеологізмів.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеосемантичне поле, внутрішня форма фразеологізму, опозиція “праця/неробство”.

АННОТАЦИЯ

Мырошниченко И. М. Фразеосемантическое поле “труд/безделье” в польском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03 - славянские языки. - Институт языковедения им. А. А. Потебни НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена комплексному изучению фразеосемантического поля “труд/безделье” в польском языке. Представлены теоретико-методологические основы исследования, его терминологический аппарат. Осуществлен обзор предыдущих достижений в области изучения лексикосемантических, лексико-фразеосемантических и фразеосемантических полей. Обосновывается целесообразность моделирования автономных фразеосемантических полей. Предпринят анализ основных лексикографических источников польской фразеологии. Рассмотрены различные подходы к классификации фразеологизмов по формальному, семантическому и функциональному принципам.

Фразеосемантическое поле “труд/безделье” передается широким диапазоном фразеологических средств польского языка. Наша фразеологическая картотека насчитывает 1007 единиц. Большая часть из них соотносятся с работой, при этом отрицательно коннотированные фразеологизмы, характеризующие процесс и субъект деятельности, преобладают над положительно коннотированными, что связано с тенденцией языка фиксировать отклонение от нормы в отрицательную сторону.

Исследована иерархическая структура фразеосемантического поля “труд/безделье”. В составе поля выделено 2 фразеосемантических микрополя, 5 фразеосемантических групп, 34 фразеосемантические подгруппы, 112 синонимических рядов. Ядерные зоны фразеосемантических микрополей занимают единицы, которые называют деятельность либо бездеятельность, субъект трудовой деятельности согласно роду занятий, характеризуют работника и трудовую деятельность. К периферии принадлежат фразеологизмы, которые имплицитно “включают” в архисему понятие “бездельничать”, называют и характеризуют деятельность, которая может быть трудовой, характеризуют человека как потенциального субъекта трудовой деятельности.

Рассмотрены системные явления фразеосемантического поля “труд/безделье”. Выяснено, что наиболее распространенными являются вариантность, синонимия и антонимия, тогда как полисемия имеет единичные проявления.

Исследована семантика польских зоофразеологизмов, фразеологических единиц с компонентами-этнонимами, компонентами-колоремами, компонентами-названиями продуктов питания, растительными, ономастическими, а также соматическими компонентами. Раскрыта их внутренняя форма с учетом лингвистических и экстралингвистических данных. Семантика зоофразеологизмов связана с образом жизни животных, сюжетами басен, языческими традициями, кулинарной и охотничьей практикой, давними развлечениями.

Названия растений отображены в составе фразеологических единиц, главным образом, благодаря наблюдениям человека за разными видами флоры и средой, где они растут. На мотивацию семантики фразеологизмов оказывает влияние символика растений, сюжеты басен, народные традиции.

Семантика фразеологических единиц с ономастическими компонентами связана с сюжетами греческих и римских мифов, Библии, популярных фильмов, телевизионных и мультипликационных сериалов, литературных произведений.

Фразеологизмы с этнонимами мотивированы этническими стереотипами польского общества. Безoбразные фразеологические единицы с компонентами-колоремами, возникшие на основе метонимического сближения, в количественном отношении преобладают над фразеологизмами с названиями цветов в символическом значении. Мотивация фразеологизмов с соматическими компонентами связана с функциональными свойствами частей тела человека, жестами и позами, при которых задействованы соматизмы. Иногда единицы этой фразеотематической группы мотивируются определенными сценариями, суеверными представлениями. В составе фразеологических единиц с компонентами-названиями продуктов питания используются традиционные для данного ареала блюда и напитки, которые были неотъемлемыми атрибутами ежедневного быта поляков.

Ключевые слова: фразеологическая единиц, фразеосемантическое поле, внутренняя форма фразеологизма, оппозиция “труд/безделье”.

SUMMARY

Myroshnichenko I. M. Phraseosemantic field “work/idleness” in Polish language. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of philological sciences on speciality 10.02.03 - Slavonic languages. - O. O. Potebnia Institute of Linguistics of the Ukrainian National of Science. - Kyiv, 2010.

The dissertation is a complex investigation of the phraseosemantic field “work/idleness” in Polish language. Theoretical and methodological foundation of the study, its terminology have been observed. The hierarchical structure of the phraseosemantic field “work/idleness” has been investigated. Phraseosemantic microfields have been developed, their central and peripheral zones have been established. The author has also analysed such system communications within the phraseosemantic field "work/idleness" as variability, synonymy, antonymy, polysemy. The inner form of phraseological units of the investigated lexical sets has been determined. The attempt to specify the etymology of phraseological units has been carried out.

Key words: phraseological unit, phraseosemantic field, inner form of phraseological unit, opposition “work/idleness”.

Размещено на Allbest.ru