Соціолінгвістична варіативність дискурсу англійського “реального” телебачення (на матеріалі реаліті шоу “Великий Брат”)

Размещено на http://allbest.ru

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'27'42:808.51:621.397

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА ВАРІАТИВНІСТЬ ДИСКУРСУ АНГЛІЙСЬКОГО «РЕАЛЬНОГО» ТЕЛЕБАЧЕННЯ

(НА МАТЕРІАЛІ РЕАЛІТІ ШОУ «ВЕЛИКИЙ БРАТ»)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Мележик Карина Олексіївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу й соціолінгвістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор Прокопова Лариса Іванівна, завідувач кафедри теорії, практики та перекладу німецької мови Національного технічного університету України «КПІ»

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Васько Роман Володимирович, завідувач кафедри германської і фінської філології

Київського національного лінгвістичного університету

кандидат філологічних наук Захарова Юлія Миколаївна, доцент кафедри іноземних мов Національної академії Служби безпеки України, м. Київ

Захист відбудеться “8” квітня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий “4” березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради д. філол. н. Л. М. Ягупова

Реферована дисертація присвячена вивченню особливостей соціолекту «реального» телебачення на матеріалі телесеріалу «Великий Брат».

Проблеми аналізу багатовимірної взаємозалежності мови й суспільства, використання мови з комунікативною метою, вияву соціальних норм, що детермінують мовленнєву поведінку, методологічної побудови механізму відбору соціально значущих варіантів піддані всебічному розгляду в наукових розвідках мовознавців (А. Д. Бєлова, Ю. О. Жлуктенко, Л. Т. Масенко, О. Д. Петренко, Л. І. Прокопова, О. Є. Семенець, О. О. Тараненко, О. Б. Ткаченко, О. І. Чередниченко, R. T. Bell, J. J. Gumperz, D. Hymes, W. Labov, J. Milroy, L. Soudek, P. Trudgill та ін.).

Значущість варіативності в загальній картині мовного розвитку зумовлює інтерес сучасної лінгвістики до проблеми мовного варіювання, що виявляється в розмаїтті типів соціальної й територіальної диференціації мови, а також до статусу соціолектів, діалектів і варіантів мови (Н. А. Закуткіна, Т. І. Єрофеєва, Е. Ш. Ісаєв, М. П. Кочерган, Г. І. Медведєв, Д. О. Петренко, О. Д. Петренко, Л. О. Ставицька, Д. М. Храбськова, A. H. Fabricius, W. Labov, P. Trudgill).

При розгляді питань сучасної соціокультурної ситуації в Англії використовуються основні тези соціолінгвістики (О. С. Александрова, М. М. Бахтін, Ю. О. Жлуктенко, А. В. Коновалов, Л. Б. Нікольський, Т. І. Шевченко, U. Altendorf, J. Fiske, J. Maidment, G. Parsons), лінгвокультурології й лінгвокраїнознавства (Ю. М. Захарова, В. П. Коровушкін, У. О. Потятиник, О. Я. Присяжнюк, О. Е. Семенець, С. Г. Тер-Мiнасова, В. А. Хомяков, J. Honey, P. Kerswill, D. Rosewarne).

Соціолінгвістичні тенденції нейтралiзацiї специфічних особливостей територіальних діалектів шляхом взаємовпливу та взаємопроникнення їхніх форм призводять до появи нових соціолектів на територіях, для яких характерною є інтенсивна соціолінгвістична мобільність носіїв англійської мови, які там мешкають (Г. В. Дмитрієнко, Н. Н. Казаєва, А. В. Коновалов, М. М. Маковський, Є. А. Устинович, D. Britain, P. Coggle, D. Crystal, P. Foulkes, P. Kerswill). Детермінація нових соціолектів, закріплення їхнього територіально-соціального статусу це результат дії соціально-політичних, економічних, географічних та інших чинників. Одним із важливих факторів, що визначають сучасні тенденції розвитку англійської мови, є телебачення. Вплив лондонського телебачення на мовленнєву комунікацію англійської телеаудиторії є настільки потужним, що багато авторів говорять про появу особливого соціолекту - т. зв. “реального” телебачення, під яким розуміють інтерактивні телепрограми, що забезпечують взаємодію з телеглядачем у режимі реального часу (S. Hoggart, P. Kerswill, E. Levine, T. McArthur, Ph. Norman, T. Radford, E. Siapera, S. Swinford, T. Syvertsen). Запропоноване в дисертації дослідження соціолекту, який функціонує, насамперед, у межах Лондона і прилеглих до нього регіонів південної та центральної Англії, ґрунтується на основоположному уявленні про зв'язок мови із соціальними умовами її існування: співтовариством людей, що використовують цей соціолект, соціальною структурою цього колективу, соціально-комунікативною системою, мовною ситуацією, мовною соціалізацією.

Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу сучасної соціолінгвістики до статусу мовних та мовленнєвих варіантів, територіальних і соціальних діалектів мови, необхідністю подальшого розкриття проблеми соціально- й культурно-зумовленої варіативності англійської мови, недостатнім вивченням питань впливу телебачення на динаміку соціолінгвістичних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексної наукової теми, що розробляється на факультеті іноземної філології Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Варiативнiсть нацiональної мови як цiлiсної структури” (номер державної реєстрації 0109U005240; індекс УДК 812.7).

Мета дослідження полягає у виявленні морфосинтаксичних, лексико-семантичнич і фонетичних особливостей соціолекту “реального” телебачення на матеріалі телесеріалу “Великий Брат” (далi ВБ) і визначенні специфики функціонування зазначеного соціолекту в сучасному англійському мовному континуумі.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі завдання:

- проаналізувати поняття мовної ситуації й мовного варіювання, уточнити критерії розмежування термінів “соціолект” і “діалект”, “стандартні / нестандартні норми”, “соціолект” і “сленг”, розглянути територіальне варіювання англійської мови в сучасній Англії з урахуванням соціолінгвістичних і лінгвокультурологічних чинників;

- систематизувати жанрові особливості й фактори побудови дискурсу в реаліті шоу ВБ, надати соціолінгвістичну характеристику його аудиторії та учасників, визначити соціолінгвістичну роль соціолекту ВБ;

- створити базу даних на основі аудіозаписів і скриптів комунікативних ситуацій ВБ і сформувати групу аудиторів - носіїв англійської мови, які мають філологічну освіту;

- встановити й описати нестандартнi морфосинтаксичнi форми згідно з відхиленнями від настанов нормативної граматики британського варіанта англійської мови;

- виявити варіативність нестандартних лексичних одиниць, що класифіковані згідно з екстралінгвістичними концептами ціннісної орієнтації учасників ВБ;

- визначити список соціофонетичних змінних у соціолекті ВБ, систематизувати варіанти їх реалізації, здійснити лінгвістичну оцінку й соціофонетичний аналіз експериментального матеріалу.

Об'єктом дослідження є мовлення учасників Британського реаліті шоу “Великий Брат” як представників соціолекту “реального” телебачення.

Предмет дослідження - морфосинтаксичні, лексико-семантичні й фонетичні змінні, що ідентифікують новий нестандартизований соціолект “реального” телебачення - найбільш популярного за останнє десятиліття реаліті шоу “Великий брат”.

Сформульовані мета і завдання зумовили використання комплексу методів і прийомів дослідження:

1) методу зіставного аналізу об'єктивних і суб'єктивних характеристик мовленнєвої поведінки;

2) експериментально-фонетичного методу, що застосовується для опису об'єктивних фізичних параметрів вимови інформантів;

3) методу аналізу кількісних значень частотності, вікової і гендерної зумовленості використання соціолінгвістичних змінних;

4) методу лінгвістичного спостереження, пов'язаного із суб'єктивним аналізом, здійсненим аудиторами - українськими викладачами англійської мови - з метою відбору матеріалу для подальшого дослідження;

5) методу аудиторського аналізу, виконаного носіями мови - філологами - з метою вияву й опису соціофонетичних змінних у соціолекті ВБ на сегментному рівні;

6) прийому лінгвістичної інтерпретації даних, отриманих у ході аудиторського аналізу.

Наукова достовірність отриманих результатів забезпечена як двоетапною структурою дослідження природи варіативності соціолінгвістичних змінних, основних операційних одиниць аналізу соціальної диференціації мови, так і наявністю експериментального матеріалу дослідження. Джерелом матеріалу постали відібрані з Інтернету й безпосередньо iз супутникового ТБ відеозаписи випусків реаліті шоу “Великий Брат”: за 2006 р. - випуск 7 (загалом 14 год. 15 хв.), за 2007 р. - випуск 8 (загалом 16 год. 02 хв.), за 2008 р. - випуск 9 (загалом 16 год. 43 хв.). В оцифрованому вигляді відеоматеріал у форматі *.flv на DVD-ROM охоплює 8,69 Гб пам'яті.

Матеріал граматичного й лексичного дослідження склали 28 типів нестандартних морфосинтаксичних форм і 1040 нестандартних лексичних одиниць, розподілених на 18 груп. Матеріал фонетичного дослідження склали аудіозаписи 150 комунікативних ситуацій учасників ВБ (по 50 комунікативних ситуацій із серіалів 2006, 2007, 2008 рр.) й аудіозаписи 15 інтерв'ю учасників із ведучими ВБ (по 5 інтерв'ю з кожного серіалу) сумарною тривалістю звучання 681 хв. (11 год. 21 хв.). Із них були виділені для подальшого аналізу 1650 синтагм загальною тривалістю звучання 178 хв., що містять аналізовані соціофонетичні змінні. Загальна кількість вивчених реалізацій приголосних і голосних фонем склала 24 750, в оцифрованому вигляді матеріал на CD-ROM забирає 627 Мб пам'яті. На сегментному рівні аналізу підлягали 27 соціофонетичних змінних: 7 приголосних, реалізованих 22 алофонами, 8 дифтонгів, реалізованих 34 алофонами, 12 монофтонгів, реалізованих 30 алофонами. Загальна кількість зафіксованих алофонів склала 86.

В експертній оцінці матеріалу взяли участь 22 аудитори - носії англійської мови, які мають лінгвістичну освіту, і 6 аудиторів - українських викладачів англійської мови. Обробка записів комунікативних ситуацій здійснена за допомогою програм комп'ютерної обробки відеосигналу для Windows XP - DVD Lab Pri2, Macromedia Flesh 8 Video Encoder і RealPlayer і програм комп'ютерної обробки звукового сигналу для Windows XP - MediaCoder 0.7.1.4433, Soni Sound Forge 8.0, Nero WaveEditor, Blaze Media Pro і WaveSurfer 1.8.5 - 2005.

Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлена тим, що в ньому вперше об'єктом комплексного соціолінгвістичного дослідження постає новий соціолект телевізійного реаліті шоу, що здійснює функцію соціолізації особистості як члена певного соціально-культурного й мовного співтовариства, функцію інтеграції індивіда, телеглядача й учасника ВБ у соціально-культурний і мовний простір колективної комунікації шляхом засвоєння й використання соціолектних норм.

Вперше виявлені ідентифікувальні соціолінгвістичні змінні соціолекту ВБ на морфосинтаксичному, лексико-семантичному й фонетичному рівнях.

Положення, що виносяться на захист:

1. В Англії сформувалася збалансована ендоглосна мовна ситуація, комунікативні підсистеми якої співіснують в умовах взаємопроникного функціонального розподілу і є рівнозначними в соціальному й культурному розумінні, тобто поняття норми і стандарту однаковою мірою стосуються літературної англійської мови і стандартної англійської вимови й кожного з діалектів / соціолектів, хоча мають принципово відмінний характер.

2. Соціолінгвістичні тенденції згладжування специфічних особливостей комунікативних підсистем шляхом взаємовпливу і взаємопроникнення їхніх форм приводять до появи нових соціолектів у регіонах, характеризованих інтенсивною соціолінгвістичною мобільністю місцевих носіїв англійської мови.

3. Мова “реального” телебачення являє собою соціолект, що поєднує окремі морфосинтаксичні, лексико-семантичні та фонетичні характеристики Кокні й діалекту Гирла - нового англійського територіально-соціального діалекту, що склався в регіоні Великого Лондона, але має свою специфіку, пов'язану зі специфікою телевізійного дискурсу.

4. Соціолектна мовна особистість у реаліті шоу ВБ становить не тільки впізнаваний образ представника певної субкультури, але й впізнаваний образ носія соціолекту, мовлення якого відрізняється набором нестандартних морфосинтаксичних форм, що несуть як соціолектну, так і розмовну конотацію, властиву дискурсу малоосвічених верств міського населення.

5. Варіативність нестандартних лексичних одиниць та елементів сленгу, властивих комунікації молоді, виявляє себе в стійких моделях комунікативної поведінки учасників реаліті шоу ВБ, яка регулюється їхнім механізмом ціннісної орієнтації.

6. Діапазон зафіксованої в соціолекті ВБ алофонічної реалізації соціофонетичних змінних, описаних для вимови діалекту Гирла й Кокні, доводить, що він склався як самостійний соціолект із певною позицією в англійському мовному континуумі.

Теоретичне значення дослідження полягає в подальшій розробці на новому мовному матеріалі теорії соціолінгвістичного варіювання і, зокрема, в узагальненні диференціювальних ознак соціолінгвістичних змінних, в уточненні взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників, що визначають механізм формування соціолекту. Дисертація робить внесок у вивчення функціонально-стилістичної ролі сучасних англійських соціальних діалектів, виявляючи закономірності й тенденції їхнього розвитку, тобто в теорiї соцiофонетики, cоцiалектологiї та фоностилicтики.

Практичне значення дисертації визначене можливістю використання її матеріалів у викладанні стилістики (розділ “Фоностилістика”), теоретичної фонетики (розділ “Особливості вимови в діалектах і варіантах англійської мови”), практичної граматики і практичної фонетики англійської мови, спецкурсів із лінгвокраїнознавства й англійської діалектології, соціолінгвістики, соціофонетики (розділ “Соціальні діалекти”), а також у навчанні англійської мови.

Апробація роботи. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлені в доповідях і повідомленнях на 5 наукових конференціях, у т. ч. чотирьох міжнародних: “Міжкультурні комунікації: традиції і нові парадигми”, “Міжкультурні комунікації: стратегії освіти і методика навчання мовам” (Алушта, 2005); Міжнародній науковій конференції “Мови, культури і переклад у добу глобалізації”, присвяченій 90-річчю від дня народження професора Ю. О. Жлуктенка (Київ, 2005); Міжнародній науковій інтернет-конференції з питань сучасної комунікації, журналістики, комунікативних технологій, медіа-освіти “Сучасний інформаційний простір: Журналістика та медіа-освіта” (Сiмферополь, 2009); ХХХVІІІ Науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів ТНУ ім. В. І. Вернадського (Сiмферополь, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 6 одноосiбних статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 217 сторiнок (обсяг основного тексту - 160 сторiнок) складається зі вступу, перелiку умовних скорочень, трьох розділів, висновкiв до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаної лiтератури (363 джерела, 171 із них - iноземними мовами). Робота містить 27 таблиць і 23 рисунки в основному тексті й додатках, а також фрагменти скриптів аудіозаписів разом з їхньою транскрипцією.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано сутність досліджуваної наукової проблеми, її актуальність, визначено мету, завдання й наукову новизну роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, описано методику, застосовувану для вирішення основних завдань; указано на теоретичне і практичне значення, форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи опису соціолекту “реального” телебачення” подана загальна характеристика релевантних для цього дослідження соціолінгвістичних концепцій, а також визначені вихідні поняття: мовне співтовариство, соціально-комунікативна система, мовна ситуація, мовна соціалізація, комунікативна компетенція, мовний код та ін. Концепція національної мовної ситуації традиційно являла собою модель соціально-функціонального розподілу соціально-комунікативних систем і підсистем, центральне місце в якій посідала загальнонаціональна літературна мова, а на периферії перебували територіальні й соціальні діалекти. У сучасній соціолінгвістиці ця модель критично осмислюється й доповнюється розумінням того, що на всіх рівнях мовленнєвої комунікації виявляється варіативність.

Методологічні основи теорії соціально зумовленої мовної варіативності були закладені У. Лабовим, у моделі якого використовується поняття мовної змінної - величини, що характеризує ймовірність появи того чи іншого варіанта в мовленні носія мови. Така величина значною мірою залежить від ситуації і соціальної характеристики мовця, тобто йдеться про один код, який відзначається внутрішньою варіативністю, що свідчить про співіснування в мовній компетенції індивіда різних субкодів однієї і тієї самої мови (у соціолінгвістичному розуміні цього слова) (У. Лабов).

Стратифікаційна варіативність пов'язана із соціально-класовою структурою суспільства, при цьому основною одиницею аналізу є мовні колективи - сукупності соціально взаємодіючих індивідів, які виявляють спільність використовуваних мовних систем (А. Т. Базієв, М. І. Ісаєв). Ситуативна варіативність знаходить свій вияв у диференційованому використанні мови залежно від соціальної ситуації, під впливом якої може спостерігатися або кількісне варіювання, або якісне (А. Д. Швейцер).

Мовна ситуація характеризується стратифікаційною й ситуативною варіативністю, зв'язок між якими виявляється в тому, що внаслідок накладання стратифікаційних розбіжностей на ситуативні одна й та сама модель ситуативної варіативності може реалізовуватися по-різному у представників різних соціальних груп. При цьому стратифікація виступає тим методологічним підходом, який дозволяє аналізувати закономірності мовленнєвої поведінки людини в реальних умовах (У. Лабов).

Соціально зумовлена варіативність мовних засобів виявляється на граматичному, лексико-семантичному й фонетичному рівнях. Головною операційною одиницею соціальної диференціації мови є соціолінгвістичні змінні - кореляти стратифікаційної та ситуативної варіативності мови. Проблеми варіативності мовної компетенції широко розроблені в соціолінгвістичних дослідженнях української наукової школи соціофонетики / фоностилістики професора О. Д. Петренка, в наукових працях Л. І. Прокопової, Н. П. Шумарової, Р. В. Боднар, В. Ю. Кочубей, Г. В. Поліщук та ін.

У реферованій дисертації вивчається новий тип стратифікаційної варіативності, що постав унаслідок складних процесів розвитку соціальної структури і традиційних діалектів - один із сучасних англійських міських соціолектів. У межах певної соціально-мовленнєвої спільноти соціолект являє собою некодифіковану норму мовного спілкування, реалізовану в різноманітних комунікативних ситуаціях колективом мовців, об'єднаних сукупністю спільних соціальних ознак (О. Д. Петренко). Прикладом сучасного англійського територіально-соціального діалекту, широко обговорюваного як у мовознавчих розвідках, так і в засобах масової інформації, є Estuary English - “діалект гирла Темзи” (далі ДГ), термін Д. Роузуорна. ДГ розглядається як широко використовуваний у побуті, на радіо, телебаченні варіант, що поєднує риси стандартної англійської вимови (далі СВ) - Received Pronunciation - і вимови, прийнятої в південно-східних регіональних діалектах: “варіант модифікованого регіонального мовлення, суміш надрегіональної і місцевої південно-східної вимови”. ДГ відображає соціальні зміни, що ведуть англійське суспільство до стирання майнових бар'єрів, демократизації суспільно-політичної системи і, відповідно, до усунення відмінностей “соціолінгвістичного походження” носіїв ДГ (D. Rosewarne). Географічна дифузія лінгвістичних новацій веде до появи подібних соціолектів у регіонах таких великих промислових центрів як Ліверпуль, Ньюкасл, Лідс, Глазго, Белфаст (P. Trudgill). Ці соціальні діалекти характеризуються наборами соціолінгвістичних змінних, специфічних кількісних і якісних відмінностей, що відповідають стратифікації певного класу (W. Bright).

Нормативність літературної мови, діалектів і соціолектів полягає, насамперед, у тому, що обов'язковість норм закріплена кодифікацією - реєстрацією сукупності правил, що забезпечують регулярне відтворення в мовленні зразкового варіанта мови. Норми “нелітературні” створюються варіативним узусом, письмово не зафіксовані й не кодифіковані, але діалектні відмінності також носять регулярний і систематичний характер. Нестандартний діалект або соціолект, подібно до стандартного, має повний набір словника, морфології, синтаксису, норм вимови, але не підтримується державними інститутами. Якщо стандартизація літературної мови складається із процесів детермінації, стабілізації та кодифікації, то нормалізація діалекту або соціолекту складається із процесів детермінації та стабілізації. Детермінація соціолекту - це результат дії географічних, соціально-політичних, економічних й інших чинників. Стабілізація діалекту або соціолекту є обов'язковою умовою закріплення його територіально-соціального статусу. Це - процес, упродовж якого він набуває суспільно визнаної в цьому мовному колективі фіксованої усної форми, а результати його стабілізації можуть фіксуватися у спеціальних словниках і граматиках.

Робоча гіпотеза цього дослідження полягає в тому, що мова, використовувана у британських телевізійних реаліті шоу, є соціолектом, який значною мірою пройшов процес детермінації та стабілізації на фонетичному, лексико-семантичному й морфосинтаксичному рівнях і має особливості, що відрізняють його від ДГ.

Соціолект реаліті шоу має досить високий ступінь нормованості, його лексика містить значний шар сленгу, але має свою специфіку, пов'язану зі специфікою телевізійного дискурсу. У дисертації сленг розглядається як експресивний, знижений шар словникового складу мови, що характеризується інтегрованою соціальною обмеженістю. Видається неправильним ставити знак рівності між соціолектом і сленгом, оскільки соціолект відзначається специфічною нормованістю на рівні вимови, лексики і граматики, тоді як специфіка сленгу виявляється переважно в лексиці, і він може виступати в ролі основного складника лексики соціолекту.

У другому розділі “Варіативність реалізації морфосинтаксичних і лексико-семантичних змінних у соціолекті телевiзiйного реаліті шоу” представлена програма, методика дослідження соціолекту на граматичному та лексичному рівнях, описано функціонування нестандартних морфосинтаксичних і лексичних одиниць у дискурсі ВБ. Реаліті шоу (далi РШ) “Великий Брат” - новий телевізійний жанр, що ґрунтується на спостереженні за життям звичайних людей, є продовженням “натуралістичної” традиції телебачення, яке створює реальну дійсність у штучних умовах. Корпус глядачів ВБ складають близько 60% жінок і близько 40% чоловіків - міських мешканців із низьким освітнім цензом, які використовують у своєму дискурсі ідентифікаційні формули, мовні звороти, соціолектні мовні одиниці, за допомогою яких вони ідентифікують й ототожнюють себе з героями шоу.

Три основні характеристики реаліті шоу визначають специфіку функціонування його соціолекту: по-перше, РШ є телевізійною грою і як таке воно підлягає дії критеріїв, що характеризують мовленнєву комунікацію телевізійного шоу; по-друге, реаліті шоу являє собою соціально значущий надтекст, що привертає до себе підвищену увагу широкої аудиторії й отримує багатократну, варіативну реалізацію; по-третє, дискурс РШ є способом актуалізації виражальних засобів мови згідно з особливостями цього телевізійного жанру, в якому мовна особистість учасника формується передусім на основі його мовленнєвої поведінки.

Узагальнений демографічний портрет учасника “Великого Брата” відображає демографічні критерії глядацької аудиторії: більш ніж дві третини учасників мешкають у Лондоні й у безпосередній близькості від столиці. Близько 30% учасників взагалі не використовують нестандартні граматичні форми у своєму мовленні - це люди 35-60 років із вищою освітою, люди вільних професій або студенти. Учасники 29-34 років використовують менше нестандартних форм, ніж молоді люди; жінки 18-34 років уживають менше нестандартних форм, ніж чоловіки. Практично кожна нестандартна граматична форма використовується одним і тим самим учасником разом зі стандартним еквівалентом, тобто не через незнання, а за вибором мовця. Соціолектна мовна особистість у реаліті шоу ВБ являє собою не тільки впізнаваний образ представника певної субкультури, але й упізнаваний образ носія соціолекту, що відзначається включенням численних нестандартних форм та елементів сленгу, властивих комунікації молоді, морфосинтаксичними й лексичними особливостями.

Для проведення функціонально-стилістичної оцінки нестандартних морфосинтаксичних форм (НМСФ) корпус вибірки був запропонований експертам. Стилістична індексація визначувана на підставі збігу думок не менш ніж чотирьох експертів. Таким чином, були виділені 28 типів нестандартних морфосинтаксичних форм, зведені в ході експертного аналізу до шістьох груп згідно із зафіксованими відхиленнями від морфосинтаксичних норм:

1. Дієслівні НМСФ презентовані сімома типами: а) there is/there was із подальшими іменниками у множині в екзистенційних реченнях; б) was із підметом у множині й, навпаки, were з підметом в однині; в) нестандартні форми часу, виду, перфекта; г) isn't it (innit) як запит підтвердження в розділових питаннях, незалежно від числа підмета, часу, способу, виду дієслова-присудка; ґ) нестандартні особові форми парадигми правильних і неправильних дієслів; д) неособові НМСФ неправильних дієслів за моделлю особових форм та особових НМСФ неправильних дієслів за моделлю неособових форм; е) НМСФ for to + інфінітив замість to + ініфінітив в обставинах мети, переважне використання інфінітива, а не герундія після дієслів to begin, to start, to continue, to hate, to love:

2. НМСФ займенників: а) вказівні this або these з іменниками щодо особи, не згадуваної раніше; б) особовий them замість they і those; в) особові me, him, her, us і them у складних підметах та у виразах згоди / незгоди, НМСФ youse замість you, me замість I/my; г) займенник us замість однини me з дієсловами give, let, tell, show, pass у наказовому способі; ґ) НМСФ зворотних займенників.

3. НМСФ прикметників: а) використання як прислівників у ролі визначників дієслова; б) вживання вищого ступеня прикметників замість вищого ступеня прислівників, а також подвійного вищого ступеня; в) реалізація емфатичних НМСФ із прикметниками, емфатичного and stuff замість and so on, емфатичного dead у значенні `very', емфатичного dead loads у значенні `very well', емфатичного loads and loads у значенні `a lot of', емфатичного something у ролі прислівника ступеня iз прикметником або дієприкметником, емфатичного прислівника majorly, незафіксованого у словниках. англійський мова соціолінгвістичний телебачення

4. НМСФ заперечення: а) інваріантна форма ain't замість hasn't, haven't, amn't, aren't або isn't; б) подвійне заперечення; в) форма don't iз підметом у 3-й особі однини замість doesn't; г) емфатичне заперечення never, no one ever, nowt; ґ) субстандартні форми canna, dunno, don't wanna.

5. НМСФ у номінативних словосполученнях: а) відсутність закінчення множини в іменників на позначення одиниць часу й відстані, після показника кількості; б) відсутність прийменника of у НМСФ у прийменникових словосполученнях; в) заміна прийменника on прийменником off у словосполученні cut yourself on something.

6. НМСФ у складнопідрядних і питальних реченнях: а) сполучне слово what або as замість that; б) НМСФ as what, than what або like, sort of like замість as, than або as if для приєднання обставини або підрядного порівняння; в) використання who's після антицедента на позначення множини і like для введення прямої мови; г) регулярне вживання безсполучникового поєднання підрядних замість that після дієслів to think, to say, to know; регулярна заміна займенника whom займенником who в питальних реченнях; ґ) широке використання еліптичних речень.

НМСФ, що прийшли з Кокні, склали 48%, звороти-просторіччя - 26% і звороти, використовувані в неформальній комунікації освічених людей - 26% корпусу НМСФ. З-поміж встановлених найбільш частотних 12 НМСФ тільки 4 одностайно відзначені експертами як форми Кокні: ain't, hisself, not ...no, them books.

Багато НМСФ хоч і не відповідають граматичним стандартам, але передають конотацію, властиву дискурсу малоосвічених верств міського населення. Будь-яка гендерна залежність вживання НМСФ не встановлена. Близько 30% участників не використовують нестандартні граматичні форми у своєму мовленні - це люди з вищою освітою, студенти, особи вільних професій, представники вікової групи від 35 до 60 років. Багато НМСФ передають діапазон граматико-стилистичної варіативності, що реально виявляється в соціолекті значної соціально-вікової групи населення Лондона й південно-центральних регіонів Англії.

Виділений у ході дослідження корпус нестандартних лексичних одиниць (далі НЛО) охоплює три основні сфери ціннісних інтересів учасників: емоційно-оцінний аспект гендерних відносин, ситуативно-негативне сприйняття партнерів комунікації, емотивно-експресивні параметри побутових міжособистісних відносин.

Лексико-семантичне поле емоційно-поведінкових проявів гендерних відносин представлено п'ятьма лексико-семантичними групами (ЛСГ) одиниць сленгу: 1) дієслова й дієслівні словосполучення зі значенням `закохатися', `мати романтичні стосунки' (to fall in with smb `"запасти" на когось'); 2) дієслова й дієслівні словосполучення зі значенням `мати секс' (to have a turn with); 3) сленгові номінації романтичних стосунків і їхніх учасників - чоловіків і жінок (woo-some twosome `закохана парочка'); 4) дієслова й дієслівні словосполучення на позначення проявів прихильності, використовувані як жінками, так і чоловіками (to give one a peck `поцілувати в щоку, “клюнути”'); 5) номінації позитивної та негативної оцінки (a sound bird, a normal, decent bird; a geezer bloke `cтарший за віком непривабливий дивакуватий чоловік'). Гендерне закріпленння емоційно-оцінного аспекту чітко простежується в дискурсі учасників ВБ, причому жіноча номінаційна активність має більш творчий характер.

Другою за кількістю встановлених одиниць є сфера використання НЛО - вияв негативної емоційної реакції на поведінку, дію чи висловлювання партнерів по комунікації, презентована сімома ЛСГ із семантичним кваліфікатором: 1) “скаржитися, бурчати” (to have a rant about `скаржитися на підвищених тонах'); 2) “діяти на нерви, роздратовувати(ся)” (to fray one's nerves, to give one a sore head `“дістати”, довести до нервового зриву'); 3) “активно виявляти гнів, незадоволення” (to gut smb (to get gutted) `осипати лайкою, образити, принизити'); 4) “з'ясовувати стосунки, сваритися” (to have jitters with `посваритися'); 5) “сварка, лайка” (hoohah `голосне обговорення, сварка', jitters `нервова сварка'); 6) “говорити, сказати” (to talk turd `вульг. говорити дурниці' (від turd `екскременти'); to drool `возвеличувати, лестити, сходити слиною'); 7) ЛСГ експлетивно-інвективних й експлетивно-вокативних висловлювань, а саме вульгаризми, які відзначаються табуйованістю у сферах неформального мовленнєвого спілкування (Bleeding hell! Flippin' hell! Dammit!, Darn it!). Експлетивно-вокативні НЛО є спільними сленгізмами, тобто стилістично маркованими лексемами, що відрізняються своєрідною етико-стилістичною зниженістю (Trudge in! `Заповзай! Заходь!', Waddle off! `Відчепись!').

НЛО актуалізації емотивно-експресивних параметрів побутових міжособистісних стосунків розподілені за шістьома групами: 1) тематична група, що відбиває важливі концепти матеріального світу у сфері споживання, з-поміж яких - ряди сленгових одиниць зі значенням `харчі, продукти, їжа, паління та алкоголь, елементи одягу й догляду за зовнішністю' (grub `їжа, продукти', munchies, tuck `їжа, жратва'); 2) група НЛО, що передає значення фізіологічних відправлень людини у прямому й переносному значенннях (to flee to the loo, to check into a bath `піти в туалет'); 3) група НЛО, що відображають різноманітні аспекти міжособистісних відносин та емоцій учасників ВБ (to fanny around `переходити від однієї групи співрозмовників до іншої'; to big smb up `хвалити'; to gel with the group enough `зійтися, злитися, влитися'); 4) група емотивно-експресивних НЛО, що актуалізують відносини з Великим Братом (BB's jailbirds `ув'язнені Великого Брата'); 5) група НЛО, які актуалізують демонстрацію концептів інтелектуальної сфери в міжособистісних стосунках (to smart-ass `мудрувати, see-through people `проникливі люди'); 6) нестандартні формули звертання, ввічливості (Ta-ta!, Tatty-Bye!, Beddy-Bye!, Cheery-Bye! `До побачення! Добраніч!') й експлетивно-експресивні НЛО (My bum-bum! `Ой-ой!'). Головна відмінність експлетивно-експресивних від експлетивно-вокативних НЛО полягає в тому, що вони не містять концепт діяльності, а передають емотивно-експресивну оцінку ситуації.

НЛО актуалізації емотивно-експресивних параметрів побутових міжособистісних відносин у матеріальній сфері презентують передусім культурно- і лише потім - соціально-зумовлений феномен. Соціальні ціннісні домінанти, демонстровані в колективі ВБ, згладжуються внаслідок матеріально обмежених умов існування й замінюються культурними домінантами, більш стабільними в соціолекті ВБ.

У третьому розділі "Варіативність вимови в соціолекті реаліті шоу" виявлено особливості низки соціофонетичних змінних (далi СФЗ) соціолекту ВБ у зіставленні зі СВ, вимовою ДГ і діалекту Кокні. Для виконання цього завдання застосовано аудиторський аналіз, у ході якого філологами-носіями англійської мови були відзначені відхилення від стандартних норм вимови. Подальший аналіз цих відхилень дозволив установити не тільки артикуляційні ознаки СФЗ соціолекту ВБ, але також їхню певну вікову й гендерну кореляцію. СФЗ подані нижче в порядку зменшення їх частотності.

L-вокалізація спостерігається в ДГ у 77,4% можливих випадків, а в соціолекті ВБ ця величина складає 70%, альвеолярний латеральний сонант --зберігається у 24%, елізія відбувається в 6%.

Уперше встановлені варіанти алофонічної реалізації L-вокалізації - це 5 середньо-закритих вокоїдів заднього або середньо-заднього ряду з різним ступенем тривалості та лабіалізації. L-вокалізація здійснювана учасниками ВБ наприкінці слова й у початковій позиції.

Індивідуальні показники частоти L-вокалізації в мовленні інформантів варіюються від 4,3% до 92,6%. При цьому частота L-вокалізації в складотворчій позиції (people) становить 100% у всіх інформантів. Важливої гендерної залежності частоти L-вокалізації не спостерігається, але зафіксована певна вікова залежність: група учасників ВБ до 25 років реалізує L-вокалізацію на 25% частіше.

T-глоталізація спостерігається в мовленні інформантів як у кінці, так і в середині слова, за винятком позиції після зімкнених і щілинних приголосних і перед зімкненими. У початковій позиції подiбна реалiзацiя не зафіксована.

Середня частота T-глоталізації в мовленні участників ВБ складає 41%, що на 9% вище, ніж у ДГ, причому середня розбіжність між чоловіками і жінками - від 6% до 9,4%, вікова варіативність також незначна. T-глоталізація в інтервокальній позициії доходить до 100% у мовленні інформантів афро-британського походження.

Послаблення [t] до одноударного альвеолярного приголосного або послаблення [t] до повної елізії і посилення [t] аспірацією, африкатизацією і, нарешті, гортанною змичкою - це явища одного порядку, що доповнюють одну з головних фонетичних змінних соціалекту ВБ. У мовленні учасників ВБ були помічені випадки заміни гортанною змичкою в кінцевій позиції дзвінкого альвеолярного зімкненого приголосного [d], глухого зімкненого велярного приголосного [k], глухого зімкненого лабіального [p] (9% для всіх інформантів), а також глоткового посилення, аспірації та елізії: [k].

Африкатизація [tj] і [dj] у мовленні учасників ВБ має місце не тільки в позиції між ненаголошеними складами й на початку ненаголошеного складу, як стверджується в літературі нормативної фонетики, але і в наголошених складах. Була помічена певна рівновага варіантів реалізації [tj] і [dj]: традиційна вимова зберігається однаковою мірою поряд з африкатизацією і втратою [j], позиченою з Кокні.

Опущення придихового [h] в початковій позиції та між голосними, що також перейшло з Кокні, у слабких формах сягає 70%, а в повнозначних словах знижується до 25% і загалом використовується тими учасниками ВБ, чиє мовлення співвідносне з діалектом Кокні. У мовленні багатьох учасників ВБ опущення [h] у повнозначних словах не спостерігалося.

Перехід міжзубних фрикативних--[T,--D] в лабіодентальні фрикативні [f, v] (th-fronting) найбільш яскраво виражений у мовленні афро-британців (100%), а в мовленні більшості інформантів така заміна або була майже цілковито відсутня, або не перевищувала 5,8%, оскільки використовувалася як прийом для імітації певного акценту. Всупереч твердженню про те, що лабіо-дентальна артикуляція th є нормою в Кокні, але не допускається в СВ і ДГ, у мовленні учасників ВБ, які не вважають себе носіями Кокні, від 59% до 67% усіх випадків th [D] і від 55% до 58% усіх випадків th [T] не відповідають міжзубній артикуляції, а 18-32% демонструють перехід [D][v] і 26%-29% - перехід [T][f]. Спостерігається також алофонна реалізація [D]--як [d] і гортанної змички поряд з нульовою реалізацією.

Перехід велярного носового [N] в альвеолярний носовий [n] у закінченні -ing, характерний для Кокні, не прийнятий у СВ і ДГ. У мовленні учасників ВБ простежується залежність варіанта заміни велярного носового сонанта [N] в кінці слова від характеру морфеми: в cуфіксі -ing і в морфемі -thing, [N] частіше за все реалізується як [n], [nk],--[Nk] або [nk]. Той чи інший варіант заміни має місце в 52,7% і не відбувається в 47,3% можливих випадків.

R-інтрузія (включення альвеолярного нелатерального апроксиманта в кінці слова, що закінчується на голосний (@,--I@,--A:,--O:), коли наступне слово починається з голосного), узята з Кокні і спостерігається в соціолекті ВБ рідко. У мовленні деяких учасників реалiтi шоу реалізується з губною артикуляцією (5%), яку можна пояснити тим, що артикуляційний жест/рух губ випереджає початок інших артикуляційних жестів при вимові [i]. Для жіночого мовлення характерним є його включення замість гортанної змички в кінці слова.

Соціофонетичні змінні в системі голосних, за якими відбувається зіставлення соціолекту ВБ, СВ, ДГ і Кокні, описані менше, ніж у системі приголосних.

Рис. 1. Схема артикуляції монофтонгів і дифтонгів

Дослідження соціолінгвістичних змінних, характерних для системи голосних монофтонгів ДГ, розглядають переважно подовження і певну напруженість кінцевого ненаголошеного [I][i], нейтралізацію голосних перед вокалізованим [l], зміну вимови голосного [ж] у двох варіантах - вузькому [ж][E] і відкритому [ж][V], послаблення кінцевих ненаголошених голосних до шва [@]. Більш детальну картину дають зафіксовані в соціолекті ВБ варіанти реалізації монофтонгів.

У мовленні всіх інформантів зустрічаються певні подовження й напруженість кінцевого ненаголошеного [I][i]. Тенденція збільшення напруженості наголошеного [I][i] відчутно простежується перед подальшою гортанною змичкою.

Найбільш закритий передній [i:] може зберігати довготу перед сонантом або у відкритому складі, але посувається до центра [i:], або в такому самому оточенні він може набувати слабко дифтонгоїдного характеру [i:][^@i] із більш відкритим початком. Така дифтонгізація в мовленні учасників ВБ може йти у двох напрямках: від середнього отвору до закритого [i:][@i], залишаючись у центральній позиції -key [k@i], і від центральної позиції до передньої [i:][1I], залишаючись у закритому положенні.

У вимові учасників ВБ закритий заднього ряду нелабіалізований короткий [u] завжди сильно лабіалізується й набуває середньо-закритого характеру [u][Y]. Закритий заднього ряду нелабіалізований довгий [u:] також може лабіалізуватися, втрачаючи при цьому довготу, [u:][Y], тобто в мовленні окремих учасників зникає кореляція за довжиною між [u] і [u:]. У вимові інших [u:] посувається до середнього ряду й лабіалізується [u:], зберігаючи довжину, або ж змінюється в бік дифтонгізації [u:], де другий елемент лабіалізований і посунений до середнього ряду. Дифтонг у слові cool [ko] фонетично відрізняється від дифтонга у слові coo [k1}], оскільки перший має більш задню, а інший - більш центральну якість.

Відкритий передній змінюється у трьох варіантах: він може, як у Кокні, ставати середьо-відкритим і дещо більш посуненим до центра [E]. З іншого боку, він може набувати більш відкритої, ніж у Кокні, і дещо менш відкритої, ніж у СВ, якості, зберігаючи переднє положення або посуваючись до центра [A].

Середньо-закритий передній [e] може зберігати свою якість або набуває середньо-відкритого характеру [e][E], або переходить у середньо-закритий середньо-переднього ряду дифтонг [e] перед сонантами [m]--і--[n].

Нейтральний ненаголошений голосний середнього ряду середнього отвору у вимові учасників ВБ набуває звучання, близького до середньо-відкритого, або ще більш відкритої артикуляції, близької до [V]----[Q].--Після губного приголосного він може набувати лабіалізованого характеру. На відміну від СВ відкритий нейтральний ненанолошений голосний постійно з'являється в суфіксі -tion.

У мовленні учасників ВБ довгий середньо-відкритий лабіалізований голосний заднього ряду [O:] міг реалізуватися без змін або виявити дещо більш відкриту артикуляцію [O:][O:щ], або реалізуватися як лабіалізований дифтонгоїд із середньо-закритим закінченням [O:][Oo], або перейти в дифтонг [O:][O@] з лабіалізованим ядром і глайдом середнього ряду.

Середньо-відкритий голосний [V]--середньо-заднього ряду зазвичай змінюється в бік середнього ряду і збільшення відкритої артикуляції: [V][Q][a]. У вимові окремих учасників цей голосний може піддаватися лабіалізації і ставати середньо-закритим [V][o].

Щодо голосних [3:],--[A:]--і--[O]:--середньо-закритий довгий [3:]--середнього ряду у вимові учасників ВБ стає середньо-відкритим і втрачає довготу [3:][Q]. Відкритий довгий монофтонг заднього ряду [A:]--зазвичай втрачає довготу і певною мірою посувається в бік середнього ряду [A:][A]. Середньо-закритий лабіалізований монофтонг заднього ряду [O] втрачає свою лабіалізацію і змінюється в бік середнього ряду й більш відкритої артикуляції [O][Q].

Розрiзнюється відкрита реалізація дифтонгів, яка виявляється в тому, що дифтонги СВ [eI],--[aI], [??] і [a?] найчастіше вимовляються в ДГ відповідно [?I],--[AI],--[?U], і [ж?]. Детальний аналіз дифтонгів у соціолекті ВБ дозволив визначити алофонічні варіанти їх відкритої реалізації, включаючи їх відкриту монофтонгізацію.

Дифтонг [eI] реалізується як дещо більш відкритий [e--I]--або ще більш відкритий з відкритим переднім нелабіалізованим ядром [aI], іноді як більш відкритий порівняно з ядром [e] середньо-відкритий центральний нелабіалізований монофтонг [E]--/--[E:]

Дифтонг [aI] реалізується як більш задній [AI], ядро якого представлене відкритим заднім нелабіалізованим голосним [A], часто з дуже коротким глайдом [IA], або як відкритий задній нелабіалізований монофтонг [A].

Дифтонг [@U] реалізується, по-перше, як більш відкритий або як більш відкритий із закритим середнього ряду лабіалізованим глайдом, по-друге, як дифтонг, ядро якого представлене просуненим високим середньо-відкритим заднім лабіалізованим голосним, а глайд - середньо-закритим середньо-переднього ряду лабіалізованим [OY] або середньо-закритим середньо-переднього ряду нелабіалізованим [OI], і, по-третє, як такий, що складається із середньо-відкритого переднього нелабіалізованого ядра й середньо-закритого середньо-переднього ряду нелабіалізованого глайда [OI].

Дифтонг [aU] реалізується як:

1) дифтонг зі слабко лабіалізованим посуненим опущеним середньо-відкритим заднім ядром і середньо-закритим середньо-заднього ряду лабіалізованим глайдом--[AU],

2) довгий відкритий задній нелабіалізований монофтонг [A:],

3) дифтонг із відкритим заднім нелабіалізованим ядром і середньо-закритим середньо-переднього ряду лабіалізованим глайдом [AY],

4) дифтонг із відкритим заднім нелабіалізованим ядром і закритим середнього ряду лабіалізованим глайдом або як дифтонг із відкритим заднім нелабіалізованим ядром і середньо-закритим середньо-заднього ряду лабіалізованим глайдом.----При швидкому темпі мовлення другий елемент дифтонга приймає середньо-закриту позицію середнього ряду і стає більш нейтральним: [A@].

Дифтонги [I@],--[e@],--[U@]. Закритий дифтонг [I@] переднього ряду реалізується або без змін, або з більш відкритим глайдом, або з більш закритим глайдом [IO], або з більш відкритим ядром, переходячи в середньо-відкритий переднього ряду дифтонг або [e], або монофтонгізується, втрачаючи глайд, в [i:] або [i]. Іноді міг зберігатися дуже слабкий глайд [i:^@].