Соціолінгвістична варіативність дискурсу англійського “реального” телебачення (на матеріалі реаліті шоу “Великий Брат”)

Середньо-відкритий дифтонг [e@] переднього ряду у вимові учасників ВБ зазвичай реалізується з дещо більш відкритим ядром [E@], але при швидкому темпі мовлення втрачає другий елемент і перетворюється на монофтонг [E:] або [E], кількість якого може змінюватися залежно від темпу мовлення.

У більшості випадків реалізації середньо-закритого дифтонга--[U@] середньо-заднього ряду практично не помітними є зміни його слабко лабіалізованого ядра, але глайд завжди посувається в бік середньо-відкритої позиції [U@],--[U],--[UA]--і--[UA]. У вимові окремих учасників має місце значно сильніша лабіалізація ядра [U]. Спостерігалися також випадки, коли дифтонг переходить у шва або загалом зникає в ненаголошеній позиції.

Дифтонг [OI]--у мовленні більшості учасників ВБ був єдиним, який не зазнавав змін у бік більш відкритого ядра або глайда. У тих окремих учасників, які реалізували закритий середньо-переднього ряду нелабіалізований монофтонг [I]-- як закритий середнього ряду нелабіалізований [1], подібні зміни спостерігалися і в реалізації другого елементу дифтонга [OI].

Загальною тенденцією системи голосних соціолекту ВБ є набуття більш відкритої артикуляції, втрата кореляції за довжиною, часткове переломлення монофтонгів і монофтонгізація дифтонгів, зміна характеру лабіалізації голосних.

ВИСНОВКИ

1. Соціолінгвістичні тенденції згладжування або нейтралiзацiї специфічних особливостей територіальних діалектів шляхом взаємовпливу і взаємопроникнення їхніх форм приводить до появи нових мовленнєвих форм, нормалізація яких складається із процесів детермінації, тобто результату дії географічних, соціально-політичних, економічних та інших чинників, і стабілізації, тобто процесу набуття суспільно визнаної в певному мовному колективі фіксованої усної форми.

Соціолект ВБ значною мірою пройшов процес детермінації та стабілізації на морфосинтаксичному, лексико-семантичному і фонетичному рівнях і має особливості, що відрізняють його від територіально-соціального діалекту, який склався в регіоні Великого Лондона (Estuary English). Реаліті шоу ВБ відображає зміни в соціальній стратифікації суспільства, коли на зміну традиційним уявленням про соціально-майновий, освітній, расовий розподіл суспільства приходить т. зв. демократія участі, а його учасники можуть репрезентувати розмаїття соціального, етнічного, освітнього спектра. Соціолінгвістична роль ВБ полягає в тому, що він є одним із чинників формування як телеглядача, так і учасника як мовної особистості, тобто стійкої системи соціально-значущих мовних рис, що характеризують індивіда як члена певного соціально-культурного й мовного співтовариства.

2. Диференційною рисою дискурсу ВБ є використання більшістю учасників нестандартних морфосинтаксичних форм поряд зі стандартними еквівалентами, тобто не через незнання, а за вибором мовців. Вони складають 28 типів і зведені у шість груп згідно із зафіксованими відхиленнями від морфосинтаксичних норм: 7 типів дієслівних НМСФ; 5 типів НМСФ займенників; 3 типи НМСФ прикметників; 5 типів НМСФ заперечення; 3 типи НМСФ в номінативних словосполученнях; 5 типів НМСФ - сполучників і сполучних слів у складнопідрядних і питальних реченнях:

НМСФ, що прийшли з діалекту Кокні, склали 48%, звороти-просторіччя - 26%, звороти, використовувані в неформальній комунікації освічених людей, - 26% корпусу НМСФ. З-поміж встановлених 12 найбільш частотних НМСФ вісім хоч і не відповідають граматичним стандартам, передають розмовну конотацію, властиву дискурсу малоосвічених прошарків міського населення, і лише 4 одностайно відзначені експертами як форми Кокні. Гендерна залежність вживання НМСФ не встановлена. Близько 30% учасників взагалі не використовують нестандартні граматичні форми у своєму мовленні - це люди з вищою освітою, студенти, особи вільних професій, представники вікової групи від 35 до 60 років.

3. Виявлена варіативність НЛО регулюється механізмом ціннісної орієнтації й умовами замкненості матеріального світу ВБ, де діапазон ціннісних інтересів учасників включає: емоційно-оцінний аспект гендерних відносин, ситуативно-негативне сприйняття партнерів комунікації, емотивно-експресивні параметри побутових міжособистісних відносин, згідно з якими виділено 18 груп НЛО.

Лексико-семантичне поле емоційно-поведінкових проявів гендерних відносин представлене п'ятьма лексико-семантичними групами одиниць сленгу. Гендерна зумовленість емоційної оцінки чітко простежується в дискурсі учасників ВБ, причому жіноча номінаційна активність має більш творчий характер.

4. Друга за кількістю встановлених одиниць сфера використання НЛО -вияв негативної емоційної реакції на поведінку, дію або висловлювання партнерів комунікації, представлена сімома групами. Відзначені в цьому полі експлетивно-інвективні НЛО становлять вульгаризми, що вирізняються табуйованістю у сферах неформального мовленнєвого спілкування. Вони не спрямовані на приниження партнерів комунікації і являють собою більш “м'які”, традиційні англійські вирази. Експлетивно-вокативні НЛО є спільними сленгізмами, тобто стилістично маркованими лексемами, що вирізняються своєрідною етико-стилістичною зниженістю.

5. НЛО актуалізації емотивно-експресивних параметрів побутових міжособистісних відносин розподілені за шістьома групами. Головна відмінність експлетивно-експресивних НЛО від експлетивно-вокативних НЛО полягає в тому, що вони не містять концепт діяльності, а передають емотивно-експресивну оцінку ситуації. НЛО актуалізації емотивно-експресивних параметрів побутових міжособистісних відносин у матеріальній сфері становлять передусім культурно- і лише потім - соціально-зумовлений феномен. Соціальні ціннісні домінанти, демонстровані в колективі ВБ, згладжуються внаслідок матеріально обмежених умов існування й замінюються культурними домінантами, більш стабільними в соціолекті ВБ.

19,7% корпусу НЛО складають вульгаризми, 32,5% - просторіччя, 20,2% - фамільярно-розмовні і 27,6% - нейтрально-розмовні одиниці. Близько 60% усіх зафіксованих НЛО відзначені як одиниці сленгу британського варіанта англійської мови, близько 30% походять від американського і близько 10% - з австралійського сленгу. Встановлена чітка гендерна залежність вибору НЛО, причому близько 49% вульгаризмів і просторіч реалізується чоловіками за відсутності жінок і близько 23% - жінками за відсутності чоловіків. Простежується й вікова залежність вибору НЛО: представники вікової групи від 35 до 60 років практично не вживають вульгаризми і просторіччя.

6. Особливості вимови в соціолекті ВБ виявлені за основними соціофонетичними змінними для СВ, вимови ДГ і Кокні. Найбільш характерними для соціолекту ВБ є L-вокалізація і T-глоталізація.

L-вокалізація спостерігається в соціолекті ВБ із тією самою частотністю, що й у ДГ, однак для неї характерний більший набір варіантів алофонної реалізації. Це 5 середньо-закритих вокоїдів заднього або середньо-заднього ряду з різним ступенем довготи й лабіалізації. Важливої гендерної залежності частоти L-вокалізації не спостерігається, але зафіксована певна вікова залежність: група учасників ВБ до 25 років реалізує L-вокалізацію на 25% частіше.

Середня частота T-глоталізації в соціолекті ВБ дещо вища за ДГ і нижча за Кокні. В реалізації вікової групи до 25 років посування від альвеолярної артикуляції до гортанної в соціолекті ВБ є більш складним процесом і реалізується в 6 алофонних варіантах - від послабленого [t] до однонаголошеного альвеолярного приголосного і повной елізії та, з іншого боку, від посиленого [t], через аспірацію й африкатизацію, до гортанної змички. Середня гендерна і вікова розбіжність складає від 6% до 9,4%. T-глоталізація сягає 100% у мовленні інформантів афро-британського походження. Спостерігається тенденція заміни гортанною змичкою в кінцевій позиції дзвінкого альвеолярного зімкненого приголосного [d], глухого зімкненого велярного приголосного [k], глухого зімкненого лабіального [p] (9% для всіх інформантів), а також глоткового посилення, аспірації та елізії: [k].

П'ять інших соціофонетичних змінних (перехід міжзубних фрикативних--в лабіодентальні фрикативні [f, v], африкатизація, перехід велярного носового [N] в альвеолярний носовий [n], опущення придихового та R-інтрузія) загалом використовуються в соціолекті ВБ тими учасниками, чиє мовлення співвідносне з діалектом Кокні, і не можуть розглядатися як ідентифікувальні чинники вимови цього соціолекту.

7. Соціофонетичні змінні в системі голосних найбільш чітко простежуються у відкритій реалізації дифтонгів [eI],--[aI], [??] і [a?], детальний аналіз яких дозволив визначити в соціолекті ВБ значну кількість не описаних у літературі алофонічних варіантів їх відкритої реалізації, включаючи й відкриту монофтонгізацію. Дифтонги [I@],--[e@],--[U@] також реалізуються без змін або з більш відкритим ядром, або монофтонгізуються, втрачаючи глайд, в [i:] або [i],--[E:] або [E].

Особливості системи голосних монофтонгів у соціолекті ВБ виходять за межі набору соціолінгвістичних змінних, описаних для ДГ (подовження й напруженість кінцевого ненаголошеного [I][i], нейтралізація голосних перед вокалізованим [l], зміна вимови голосного [ж] у вузькому [ж][E] й відкритому [ж][V] варіантах, послаблення кінцевих ненаголошених голосних до шва [@]). Поряд з ними помічені численні алофонічні варіанти реалізації й інших монофтонгів. Загальною тенденцією системи голосних соціолекту ВБ є зсув до більш відкритої артикуляції, втрата кореляції за довжиною, часткове переломлення монофтонгів і монофтонгізація дифтонгів, зміна характеру лабіалізації голосних.

Проведене дослiдження продемонструвало зi всiєю наочностю, що на відміну від діалекту Гирла, який демонструє характерну для діалекту Кокні вимову, але використовує стандартну граматику й лексику, у соціолекті ВБ зафіксовані соціолінгвістичні змінні на морфосинтаксичному, лексико-семантичному і фонетичному рівнях. Вони дають підстави стверджувати, що в англійському мовному континуумі склався новий соціолект - соціолект “реального” телебачення, дослідження якого дає можливість розкрити сучасні тенденції розвитку англійської мови.

Подальше вивчення особливостей нового англійського соціолекту британського “реального” телебачення може сприяти більш цілісному розумінню мовних процесів не лише на території поширення діалекту Гирла, а й в інших географічних регіонах Великобританії, для яких також характерна інтенсивна соціолінгвістична мобільність носіїв англійської мови, які там мешкають.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Мележик К. А. Единицы британского сленга как социальные маркеры «скинхедов»/ К. А. Мележик // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия : Филология. - Т. 18, № 1. - 2005. - С. 150-153.

2. Мележик К. А. Сферы, в которых наблюдаются различия между значениями британских и американских единиц сленга / К. А. Мележик // Культура народов Причерноморья : [науч. журнал]. - 2005. - № 76. - С. 73-76.

3. Мележик К. А. Явление синонимии в британском сленге / К. А. Мележик // Культура народов Причерноморья : [науч. журнал]. - 2005. - № 68. - С. 58-61.

4. Мележик К. А. Сленг как конгломерат-посредник между лексикой ограниченного употребления и разговорной нормой / К. А. Мележик // Мовні і концептуальні картини світу (до 90-річчя від дня народження професора Ю. О. Жлуктенка) : [зб. наук. праць]. - К., 2006. - Вип. 17. - С. 259-262.

5. Мележик К. А. Реалити шоу - новый жанр телевизионной коммуникации / К. А. Мележик // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : [наук. журнал]. - 2009. - Т. 6, № 2. - С. 36-45.

6. Мележик К. А. Социофонетические переменные системы согласных диалекта устья (на материале реалити шоу «Большой Брат») / К. А. Мележик // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия : Филология. - Т. 22, № 4. - 2009. - С. 75-81.

АНОТАЦІЯ

Мележик К. О. Соціолінгвістична варіативність дискурсу англійського “реального” телебачення (на матеріалі реаліті шоу “Великий Брат”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню соціолекту “реального” телебачення на матеріалі телесеріалу “Великий Брат”. Доведено, що мова “реального” телебачення являє собою соціолект, який поєднує окремі морфосинтаксичні, лексико-семантичні та фонетичні характеристики Кокні й діалекту Гирла - нового англійського територіально-соціального діалекту, що склався в регіоні Великого Лондона. Виокремлено 28 типів нестандартних морфосинтаксичних форм, об'єднаних у 6 груп згідно із зафіксованими відхиленнями від норм. Встановлено варіативність лексичних одиниць у стійких моделях комунікативної поведінки учасників реаліті шоу, яка регулюється механізмом їх ціннісної орієнтації. Встановлено особливості вимови в досліджуваному соціолекті за 7 головними соціофонетичними змінними. Обґрунтовано появу нової некодифікованої норми мовленнєвої поведiнки в англійському мовному континуумі.

Ключові слова: соціолект, некодифікована норма, морфосинтаксичні, лексичні, соціофонетичні змінні, нестандартні одиниці, комунікативна ситуація, комунікативна поведінка.

АННОТАЦИЯ

Мележик К. А. Социолингвистическая вариативность дискурса английского “реального” телевидения (на материале реалити шоу “Большой Брат”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2010.

Диссертация посвящена исследованию социолекта “реального” телевидения на материале телесериала “Большой Брат”. Доказано, что язык “реального” телевидения представляет собой социолект, соединяющий отдельные морфосинтаксические, лексико-семантические и фонетические характеристики Кокни и диалекта Устья - нового английского территориально-социального диалекта, сложившегося в регионе Большого Лондона. В пределах конкретной социально-речевой общности социолект представляет собой некодифицированную норму языкового общения, реализуемую в разнообразных коммуникативных ситуациях коллективом говорящих, объединенных совокупностью общих социальных признаков.

Социально обусловленная вариативность языковых средств проявляется на грамматическом, лексическом и фонетическом уровнях. Основной операционной единицей анализа социальной дифференциации языка являются социолингвистические переменные - корреляты стратификационной и ситуативной вариативности языка.

Анализ реализации морфосинтаксических и лексических переменных в социолекте реалити шоу позволил выделить 28 типов нестандартных морфосинтаксических форм, объединенных в 6 групп в соответствии с зафиксированными отклонениями от норм.

Установлена вариативность лексических единиц в устойчивых моделях коммуникативного поведения участников реалити шоу, которое регулируется механизмом их ценностной ориентации и включает: эмоционально-оценочный аспект гендерных отношений, ситуативно-негативное восприятие партнеров коммуникации, эмотивно-экспресивные параметры бытовых межличностных отношений, в соответствии с которыми выделяются 18 групп нестандартных лексических единиц.

Выявлены особенности произношения в исследуемом социолекте по 7 основным социофонетическим переменным. Наиболее характерными из них оказались L-вокализация и T-глоттализация. Общей тенденцией системы гласных является сдвиг в сторону более открытой артикуляции, утрата корреляции по долготе, частичное преломление монофтонгов и монофтонгизация дифтонгов, изменение характера лабиализации гласных.

В работе обосновано появление новой некодифицированной нормы речевой коммуникации в английском языковом континууме.

Ключевые слова: социолект, некодифицированная норма, морфосинтаксические, лексические, социофонетические переменные, нестандартные формы, нестандартные единицы, коммуникативная ситуация, коммуникативное поведение.

ANNOTATION

Melezhik K. O. Sociolinguistic Variability of the English “Real” Television Discourse (based on the reality show “Big Brother”). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2010.

The thesis focuses on the study of language peculiarities of “real” television sociolect on the basis of the TV series “Big Brother”. It has been shown that the language of “real” television can be regarded as a sociolect combining certain morphosyntactic, lexico-semantic and phonetic characteristics of Cockney and the Estuary dialect, a new English socioterritorial dialect which came into existence in the area of Big London. The analysis of morphosyntactic and lexico-semantic variables in the sociolect in question has made it possible to distinguish 28 types of non-standard morphosyntactic forms falling into 6 groups in accordance with registered deviations from the norm. Variability of non-standard lexico-semantic units in the invariable patterns of the reality show participants' communicative behavior conditioned by the system of their socio-cultural value dominants has been traced. A number of pronunciation parameters of the sociolect under analysis in accordance with 7 sociophonetic variables have been described. The conclusion has been made that the sociolect of reality show is a non-codified norm of language communication used in diverse communicative situations by a group of speakers united by common social characteristics.

Key words: sociolect, a non-codified norm, tactic, lexico-semantic, sociophonetic variables, non-standard forms, non-standard units, communicative situation, communicative behavior.

Размещено на Allbest.ru