Семантика та прагматика фразеологічних біблійних одиниць у сучасному французькому публіцистичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 811.133.1'373.7

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Семантика та прагматика фразеологічних біблійних одиниць у сучасному французькому публіцистичному дискурсі

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Вигнанська Ірина Михайлівна

Київ 2010

Загальна характеристика роботи

Одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасного мовознавства є вивчення питань, пов'язаних із дослідженням прагматико-комунікативних і структурно-семантичних особливостей функціонування фразеологічних одиниць (ФО), закономірностей їхнього розвитку.

Сучасні дослідження фразеології не обмежуються суто лінгвістичними методами, а підходять до її вивчення з використанням методів інших наук, що дає змогу розкрити глибинну сутність ФО через їхній зв'язок з мисленням людини, а, отже, розглянути їх як інформаційні одиниці, що відображають матеріальну та духовну культуру народу, його менталітет. Проблеми французької фразеології досліджували В. Бардочі, М. Біербак, С. де Бор, С. Бурідан, П. Гіро, А. Греймас, Г. Грекіано, Ф. Гусман, Г. Грос, М. Грос, І. Піно, М. Ра, А. Рей, П. Робер, Н. Рювет, А. Сеше, Ф. де Соссюр, Г. Тун, І. Фонажі та ін.

Біблійна фразеологія (БФ) представлена динамічною, структурованою підсистемою, яка не обмежується лише біблійною референційною сферою, а об'єднує різноманітні лексеми, запозичені з різних джерел як наслідок постійних трансформаційних процесів і завдяки широті своїх конотативних ознак тяжіють до використання в публіцистичній сфері. Функціонально-стильова лімітація газетних текстів пояснюється тією важливою роллю, яку відіграють мас-медіа в житті сучасного суспільства. Адже, з одного боку, мова газети є багатством інноваційних процесів, а з іншого ? через використання кліше, газетних штампів простежуються глибинні, вкорінені компоненти мовної картини світу відповідного соціуму.

Оскільки питання, які розглядає публіцистичний дискурс (ПД), мають чітко виражену соціальну значущість, вибір мовних засобів зумовлюється їхніми соціально-оцінними властивостями. ПД на сучасному етапі розвитку друкованих ЗМІ оперативніше відгукується на потреби суспільства, вбирає і відображає характерні мовленнєві тенденції, є відкритою зоною для мовознавчих досліджень. Отже, БФ перебуває в постійному русі, структурно-семантична динаміка якого відчувається на кожному етапі її розвитку, що дає змогу застосовувати комплексний аналіз, який забезпечує всебічне вивчення основних еволюційних процесів семантики та прагматики ФБО у жанрових варіантах ПД.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлено необхідністю здійснити системний аналіз ФБО з метою визначення їхнього семантико-прагматичного потенціалу в дискурсі сучасної французької преси, виявити чинники впливу текстового та контекстуального оточення на комунікативний характер ФБО відповідно до сфер професійної діяльності людини. Актуальність дослідження мотивовано недостатнім рівнем вивчення процесів становлення й функціонування ФБО у різних жанрових варіантах ПД та визначенням перспективних напрямів використання досліджуваних одиниць.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка 23 лютого 2000 року (протокол №11/2). Роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка за темою “Вивчення структурно-контенсивної еволюції та чинників функціонування германських, романських і класичних мов” (номер державної реєстрації 0108U006466).

Основна мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб за допомогою комплексного аналізу виявити семантичні та прагматичні аспекти актуалізації ФБО у мові сучасної газетної преси, простежити закономірності їхнього трансформованого фразеотворчого розвитку. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання основних завдань:

? здійснити аналіз сучасних класифікацій ФО, окреслити поняття ФБО й охарактеризувати основні мовні та позамовні чинники, які сприяють процесу фразеологізації фрагментів біблійного тексту;

? з'ясувати причини, яким підпорядковуються вибір та вживання ФБО у міні- та макроконтекстах для досягнення прагматичного ефекту;

? відобразити вмотивованість значення ФБО шляхом аналізу їх функціонування в публіцистичних виданнях;

? виявити вплив оцінної маркованості на інформаційний характер ФБО в газетних заголовках;

? дослідити процес семантичного переосмислення внаслідок метафоризації та метонімізації, а також характер процесу символізації біблійної власної назви;

? з'ясувати джерела оновлення структури ФБО та чинники переходу ФБО до загального фразеологічного фонду мови, а також вплив структурно-семантичних змін на процеси дефразеологізації ФБО;

? простежити особливості функціонування синонімічних ФБО;

? розмежувати узуальну та оказіональну варіантність в результаті процесів вторинного фразеотворення.

Об'єкт дослідження: семантико-прагматичні особливості ФБО у сучасному французькому публіцистичному дискурсі.

Предмет дослідження: вивчення семантичних процесів, що супроводжуються структурною трансформацією ФБО та впливу текстового і контекстуального оточення на подальше використання ФБО у жанрових варіантах публіцистичного дискурсу.

Матеріалом дослідження слугували сучасні французькі періодичні видання, що вийшли друком протягом 2000 ? 2009 рр. Проаналізовано 1207 газетних статей, що містять 1890 мовленнєвих використань ФБО. Основними джерелами стали друковані випуски газет і журналів: le Canard enchaоnй, la Croix, l'Humanitй, l'Evйnement du jeudi, le Figaro, Libйration, le Monde, Marianne, le Nouvel Observateur, le Parisien, le Point, Quotidien de Paris, le Soir, Sud-ouest, l'Express, la Tribune. Добір матеріалу для додатка здійснено зі словника: O. Odelain, R. Seguineau. Dictionnaire des noms propres de la Bible. Paris: Йd. Cerf-Desclйe de Brouwer 2002.

Методи дослідження ґрунтуються на системному підході до об'єкта вивчення, який передбачає комбіноване використання різних методів, мотивованих поставленими завданнями, теоретичною та практичною спрямованістю роботи. Компонентний аналіз дав змогу визначити семантичні особливості ФБО, описовий і структурний - охарактеризувати трансформаційні чинники ФБО; дескриптивний - проаналізувати прагматико-функціональні параметри ФБО; порівняльний - дослідити біблійний та авторський фонд вживання ФБО у ПД.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних аспектів функціонування ФБО в сучасному французькому ПД, визначено головні чинники, що впливають на ступінь активності вживання ФБО та сприяють процесу їх фразеологізації. Виконано порівняльний аналіз традиційної біблійної форми ФБО з її оказіональним варіантом, висунуто й доведено гіпотезу залежності між активізацією функціонування ФБО у текстах Біблії та сучасному ПД, визначено кореляцію їх тлумачень. Окрім того, новизна дисертаційного дослідження визначається її матеріалом, який у найповнішому обсязі відібрано з французьких текстових фрагментів сучасного ПД.

На захист виносяться такі положення:

1. ФБО ? одиниця комунікації, оскільки володіє певним обсягом інформації, що дає змогу вважати її прагматико-комунікативно спрямованою.

2. Публіцистичний дискурс - особливий вид мовленнєвої комунікації, що передбачає розгляд цінностей, норм і правил соціального життя. Частота використання ФБО в французьких текстових фрагментах сучасного ПД залежить від: жанрового різновиду, тематики і дати газетної публікації.

3. ФБО використовують у заголовках, що слугує знаком статті, скеровує увагу читача на головну змістову сутність. Його головною установкою є стереотипність, експресивно-оцінна семантика. Задля підвищення експресивності висловлення змінюється загальноприйнятий графічний вигляд ФБО. Графічні засоби озвучують текст, накладають на нього “живий” ритмічно-інтонаційний малюнок.

4. Публіцистичний образ є правилом, а не винятком: це органічна необхідність, де поєднуються елементи логічно-абстрактного і конкретно-образного мислення. Образність трактуємо як подвійну інформацію, переосмислення одного мовного знаку в контексті іншого.

5. ФБО зазнають метафоричного або метонімічного переосмислення. Метафоричне переосмислення, порівняно з метонімічним, характеризується вищим ступенем мовної абстракції, фігурує як експресивніша форма образності, глибша семантична трансформація.

6. Унаслідок відсутності чітких меж між стилями, ФБО можуть, залежно від ситуації, змінювати свою стилістичну приналежність, переходити з біблійної лексики у загальновживану. ФБО підлягає процесу газетно-публіцистичної спеціалізації, яка полягає в узагальненні значення, набутті експресивного соціально-оцінного забарвлення для вираження соціально-політичного змісту.

7. Структурно-семантичні трансформації ФБО зумовлюються прагматичною вмотивованістю, прагненням досягти стилістичного ефекту, завдяки контрасту між традиційною формою ФБО та її трансформованим варіантом. Підставою для фразеологічних модифікацій слугують: видозміна структури ФБО та її інтенціональна інтеграція в контексті

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно є певним внеском у вивчення сутності структурно-семантичних і прагматичних ознак ФБО у засобах масової комунікації, розширює уявлення про еволюційні процеси сучасної французької фразеології та культурно-комунікативну концепцію мовця, сприяє розкриттю взаємодії мовних і позамовних чинників у формуванні нових значень ФБО, ілюструє системні вияви трансформованих процесів ФБО у сучасному ПД.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її положень, висновків і фактичного матеріалу для підготовки навчальних посібників, методичних розробок, спецкурсів з французької фразеології, теоретичних курсів лексикології та стилістики, а також перспективою застосування отриманих результатів у лексикографічній практиці для укладання словника ФБО.

Апробацію основних положень і результатів дисертації здійснено на науково-методичних семінарах, щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2001-2005); Міжнародній науковій конференції, Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України (Львів, 2002, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес“ (Чернівці, 2004); ІV міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов та літератур” (Донецьк, 2006); І Міжнародній науково-практичній конференції “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Мова та культура: проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики” (Горлівка, 2007); Науковій конференції “Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007); ІІ Всеукраїнській науковій конференції романістів “Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства” (Чернівці, 2008).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у семи статтях і п'яти тезах доповідей конференцій, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України. Усі публікації є одноосібними.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (379 бібліографічних позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (24 позиції) та додатків (2 діаграми та 1 таблиця). Обсяг основного тексту становить 194 сторінки, загальний обсяг - 244 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, сформульовано основну мету та завдання, визначено його об'єкт і предмет, новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів; конкретизовано методи дослідження; подано перелік положень, що виносяться на захист; представлено апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі “Біблійна фразеологія як об'єкт дослідження в системі французької мови” здійснено огляд наукової літератури, викладено основні теоретичні положення дисертаційної роботи, виявлено низку напрямів, кожен з яких слугує певним відображенням концептуальної орієнтації різних фразеологічних шкіл. Розглянуто категоріальні поняття фразеологічна одиниця (ФО) та фразеологічна біблійна одиниця (ФБО); основні мовні та позамовні чинники, які сприяли процесу фразеологізації фрагментів біблійного тексту. Акцентовано увагу на розвиткові фразеологічної школи, представниками якої є Ш. Баллі, В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, О. В. Кунін, А. Г. Назарян, О. І. Смирницький, І. І. Чернишова, Н. М. Шанський та ін. Серед українських фразеологів виокремлюємо таких вчених: М. Ф. Алефіренко, Я. А. Баран, М. Білоноженко, В. І. Гаврись, М. В. Гамзюк, М. Т. Демський, С. Н. Денисенко, Р. П. Зорівчак, Г. П. Їжакевич, А. П. Коваль, Л. Г. Скрипник, Г. М. Удовиченко та ін. Дослідження французької фразеології знаходить своє втілення у працях В. Бардочі, І. Бинизека, М. Біербака, С. Бурідана, Р. Галіссона, Ж. Генрі, Г. Грекіано, П. Гіро, А. І. Греймаса, Г. Гроса, М. Гроса, Ф. Гусмана, К. Дунетона, Д. Канделя, С. Клаваля, Б. Лафльора, Лопеса-Крае, І. Мельчука, І. Піно, М. Ра, Н. Рювета, А. Сеше, Ф. де Соссюра, Г. Туна, І. Фонажі та ін. Лексикографічний аналіз словникового складу Біблії в зарубіжному мовознавстві започатковано семітологами Р. Г. Кентом і Д. Хіллом; лінгвістичне дослідження БФ з позицій сучасної семасіології закладено Дж. Баром (“The Semantics of Biblical Language”), викладено у монографії М. Сільви “Біблійні слова та їх значення”.

Аналіз лінгвістичних праць засвідчує поглиблений інтерес науковців до вивчення ФБО, які прямо або опосередковано запозичені з Біблії, характеризуються особливим розмаїттям експресивно-емоційних та оцінних нюансів, є унікальним мовним феноменом, що слугує важливим засобом побудови аргументованого публіцистичного викладу інформації. БФ є частиною фразеологічної системи, а отже, набуває її диференційних ознак, зумовлених походженням та функціями у мові: відтворюваності, структурної усталеності, семантичної цілісності, об'єму, стилістичної забарвленості.

ФБО є способом виявлення культурно-національної конотації (КНК), що посилює маркованість змісту газетних текстів. КНК властива усім ФБО, хоча здатність мовців до культурної референції різна. У ФБО to cross over Jordan - mourir (вмерти); to raise Cain - faire le diable (підняти шум) вдається простежити розбіжності (заміщення елементів), що свідчать про відмінності в осмисленні й трактуванні ФБО представниками різних мовних соціумів. Наприклад, для позначення останньої вечері Христа з учнями в англійському та іспанському відтворенні цієї події актуалізується перша риса The last supper, La ultima cena, у французькому - актуалізація відсутня - Une Cиnе. Незважаючи на те, що символіка ФБО iнтернацiональна, в системі національної мови біблійний компонент отримує нову конотацію. ФБО відображають типові уявлення (прототипи), виконують роль стереотипів національно-культурного світобачення. Отож, біблійна спадщина інтерпретується та відтворюється не тотожно, а Біблія - не лише інтегруючий чинник, а й багате джерело національного самовираження та збагачення мови.

Дослідження функціонування ФБО дало підстави для виокремлення двох груп ФО: цитатні або контекстуальні та ситуативні або сюжетні. Між цими типами немає чіткої розмежувальної лінії. Контекстуальні ФБО можуть зазнавати трансформацій кількісного порядку (спрощення та додавання) або якісного (заміна слів і граматичних форм) та перетворюватися в ситуативні. Цитата Voir une paille dans l'оеіl du prochain et ne pas voir la poutre dans le sien (Мath. 7, 5) представлена зредукованою формою: Jospin: la paille et la poutre (Marianne, 5 aoыt 2006) і розглядається як ситуативна.

У розділі представлено предметно-поняттєву класифікацію ФБО у лексикографічних джерелах. Для відтворення ФБО у словниках враховано: лексикографічні вимоги (словник меншого формату використовує найуживаніші ФБО; різниця в структурі включення ФБО до словника, відбір ФО біблійного та небіблійного походження, реорганізація у сприйнятті ФБО різними лексикографами); мовні вимоги (необхідність відтворення ФБО так, як у текстах першоджерела, а вже згодом - їхні варіанти); дидактичні вимоги (урахування мовних і соціально-культурних потреб). Розбіжності у лексикографічних виданнях щодо представленості ФБО зумовлені об'єктивними причинами: тип видання, завдання словника, авторська установка упорядника. Отож їхні тлумачення об'єктивні й відповідають вимогам лексикографів-теоретиків.

У другому розділі “Прагматико-комунікативний аспект інтерпретації ФБО в сучасному публіцистичному дискурсі” проаналізовано їхні внутрішні закономірності у міні- та макроконтекстах публіцистичних видань. Вихідним моментом дослідження ФБО є визнання їх комунікативного аспекту, який спрямований на виявлення прагматичного потенціалу і представлення способів його реалізації. Прагматичний аспект комунікації багатогранний, і виокремлення компонентів прагматики важливе з позиції тлумачення цієї комунікативної категорії. Прагматичний зміст має складний, неоднорідний характер, що пояснюється різноплановістю компонентів ФБО, які сприяють формуванню прагматичної інформації. Оскільки ФБО ? одиниця комунікації, увагу сконцентровано на її прагматико-комунікативних властивостях: Il (Fr. Mitterrand) ne pouvait plus arbitrer le conflit entre deux frиres ennemis (Fabius et Jospin) et, faute de pouvoir tre Dieu, il йtait Ponce Pilate (La 5, 9 mars 2000). Образ двох єдинокровних братів є архетипом міфологічних героїв (Etйocle, Polinique). Біблійні лексеми, потрапляючи в публіцистичний контекст, вступають у відповідні тематичні та значеннєві відносини з іншими лексичними і стилістичними засобами передавання інформації, реалізують власний інформаційний потенціал, впливають на своє оточення, зазнають його впливу, унаслідок чого відбувається ілокутивно-перлокутивний зв'язок. Отже, особливістю публіцистичних видань є поєднання двох функцій: повідомлення (інформації) та впливу.

Публіцистичний дискурс (ПД), як особливий вид мовленнєвої комунікації, передбачає критичний розгляд цінностей, норм і правил соціального життя. Сучасний ПД застосовує біблійну тематику, у якій ФБО несуть семантико-впливовий потенціал у різних газетних жанрах. Частота використання ФБО у ПД залежить від: 1) жанрового різновиду публікації: інформаційні та аналітичні статті - 1364,7 (72 %); новини - 525,3 (28 %); 2) тематики й дати газетної публікації: політика/економіка - 718,2 (38%); соціальна тема - 510,3 (27%); культура - 378 (20%); спорт/анонси - 207,9 (11%); подорож/нерухомість - 75,6 (4%). Активність використання ФБО пов'язана з висвітленням подій глобального масштабу, а отже підвищенням соціально-політичної емоційної напруженості.

Завдяки індивідуально-творчому характеру у ПД експресія превалює над стандартом. Стандартизовані ФБО використовуються у газетних заголовках, що є опорним елементом, який містить максимально стислу інформацію, слугує прагматичним регулятором, маркованим композиційним блоком статті. Головною установкою заголовка є стереотипність, експресивна семантика. Мета заголовка: інформувати, привертати читацький інтерес, впливати на свідомість та емоційну сферу адресата. Лаконічність газетного заголовка та експресивна забарвленість дають змогу представити його кількома типами:

- заголовок-резюме: L'immigration: cheval de bataille de Nicolas Sarkozy а l'Union europйenne (Le Monde, 2 juillet 2008);

- заголовок-лозунг: Crachez pas sur la vendange! (Le Monde, 4 mars 2005);

- заголовок-символ: Le veau d'or du Pentagone (L'Express, 30 septembre 2001); фразеологічний біблійний одиниця публіцистичний

- заголовок-реклама: Une voiture qui fait damner un saint (Nissan Almera) (Le Figaro, 5 fйvrier 2007), Parfum «Passion №5», odeur de saintetй (Passion du Christ+Chanel №5) (Marianne, 25 avril 2004).

Поряд з експресивною функцією ФБО виконує оцінну, яка займає домінуюче положення в прагматичній структурі ПД, є одним із основних змістовних компонентів ФБО, створює інтенціональний контекст, реалізується у двох варіантах: меліоративному та пейоративному. Заголовок Premier ministre - premier apфtre! Que cache votre baiser de Judas? (La 5, 21 mars 2007) завдяки семантиці дієслова cacher збуджує на рівні передінформації іронічне ставлення до подій, а ім'я Judas виконує функцію символьного позначення зради. Так, у лексемі Molek (Lйv.18,21) досягнуто зміну значення слова. У мові фінікійців застосовували Mеlek (володар) на позначення поваги та стосовно бога персів - Mоlеk. Бінарна паронімічна форма Molek / Mеlek, завдяки альтернації голосних, змінювала своє значення у напрямі закріплення семи образи, символу ненажерливої сили. Причиною була та обставина, що в жертву богу природи спалювали живцем малолітніх дітей. Текстові асоціативні зв'язки закріпили за іменем негативну оцінну конотацію.

Задля підвищення експресивності висловлення змінюється загальноприйнятий графічний вигляд ФБО, який накладає на текст “живий” ритмічно-інтонаційний малюнок. Одним із компонентів інтонаційної системи у французькій мові є наголос (accent d'insistance), який поділяють на логічний та емфатичний. Фіксація логічного наголосу засобами графіки дає змогу звернути увагу на деталі, які не повинні залишатися непомітними: A qualitй йgale, Fauchon est beaucoup plus cher que d'autres traiteurs. Fauchon est un pa-ra-dis terrestre, - dit-elle, en dйtachant les syllabes (Les Nouvelles littйraires, 25 fйvrier 2002). Покупець робить покупки у найдорожчому магазині (paradis terrestre), що маркує його високий соціальний статус. Складове відтворення виразу супроводжується коментарем журналіста (en dйtachant les syllabes), який привертає увагу читача до форми відтворення думки, стимулює бажання глибше зрозуміти змістові відтінки висловлювання. Збільшення довготи приголосної початкового складу при емфатичному наголосі передається її багаторазовим повторенням: Boris Eltsine, grrrand rйformateur devant l'Eternel (La 5, 4 fйvrier 2000).

Аналіз вмотивованості засвідчує різницю між вмотивованістю одиниць, утворених на основі біблійних лексем, присутніх у фразеологічній системі та вмотивованістю одиниць, що виникли на основі загальновживаних слів шляхом спеціалізації чи перенесення значення. Отже, розрізняємо поняттєву та загальновживану вмотивованості. Типологічні ознаки: вмотивованість за зовнішньою (фонетична) формою та внутрішньою (морфологічна, семантична) формою. Вмотивованість за зовнішньою формою має не абсолютний, а відносний характер, внаслідок чого простежується зв'язок між значенням біблійної лексеми та її звучанням. Вмотивованість за внутрішньою формою представлено такими типами ФБО: немотивованими, частково мотивованими та повністю мотивованими. У повністю мотивованих ФБО всі компоненти повинні вживатися у буквальному значенні, а це суперечить її суті, адже хоча б один компонент має бути семантично зсунутим. Що сильніший семантичний зсув компонентів ФБО, то важче він піддається вмотивованості за його внутрішньою формою.

У ФБО boire le calice jusqu'а la lie (Psaumes 75,9) дієслово boire виконує головну вмотивовану роль, тоді як у ФБО tre pauvre comme Job (Job 1,13) на дієслово tre припадає категоріальна сема, а головне вмотивоване навантаження реалізується прикметником pauvre. Відповідно, якщо зміст ФБО не виводиться і не вмотивовується загальною сумою буквальних значень його компонентів, то він мотивується лексичним значенням одного або кількох компонентів.

Розглянемо ФБО з двома мотивованими значеннями: Jeter le manteau de Noй (Gen.9,20) (викидати/приховувати грішні справи): L'ancien prйsident connaissait les fils de cette tйnйbreuse affaire... les sarkoziens seront peut-кtre tentйs de jeter sur ces turpitudes le manteau de Noй (Libйration, 17 juin 2008). У виразі можливе двояке осмислення образу, що сприяє утворенню різної мотивації значень ФБО. Мотивація образу з живою внутрішньою формою у ФБО присутня завжди, в якому б смисловому відношенні не були ФБО чи їхні синтаксичні варіанти.

У третьому розділі “Семантичні особливості функціонування фразеологічних біблійних одиниць” визначено джерела оновлення структури ФБО у ПД, як результат структурно-семантичних трансформацій, а також чинники переходу ФБО до загального фразеологічного фонду французької мови. Акцентовано увагу на понятті публіцистичний образ як показник семантичного перетворення, побудови аргументованого викладу інформації, яка полягає у вираженні значення ФО та її прототипу. ФО passer l'arme а gauche (перекласти зброю на ліве плече / віддати Богові душу, вмерти) пояснюється грою слів, яка побудована на подвійному значенні дієслова passer. Основою ФО слугував метафоричний образ: перекладаючи зброю на ліве плече, солдат перебуває в положенні “вільно”, у стані спокою, що асоціюється з людиною, яка знайшла “вічний спочинок”: Le Pen veut se refaire une virginitй avant de passer l'arme а gauche (Le Quotidien de Paris, 12 avril 2006). Лексико-граматична цілісність ФБО зберігається, а новий контекст вживання, не нейтралізує асоціацій, пов'язаних з біблійним образом ФБО, хоча надає їй нового змісту. Поява нового смислового значення збільшує прагматичну маркованість ФБО.

ФБО піддаються метафоричному та метонімічному переосмисленню. Принцип метафоризації спрямований на формування оцінного аспекту семантики ФБО, зумовлюючи цим високий рівень її прагматичних аспектів комунікації, невід'ємним компонентом яких є намір автора на певний ілокутивний ефект: Le secrйtaire gйnйral de l'Йlysйe, Claude Guйant, a pris par deux fois le chemin de Damas (L'Humanitй, 4 avril 2008). ФО prendre son chemin de Damas (Actes des Aptres 9,3) образно означає перетворення Савла на Павла, змінити погляди. Що багатозначнішим та інформативно насиченішим є значення ФБО, то легше воно метафоризується. Отож, у межах метафори існують дві категорії - образ і виокремлений із нього зміст.

Метонімічне, порівняно з метафоричним, є менш поширеною формою семантичного перетворення, адже метонімія зазвичай не створює контекстуального самостійного значення, чим пояснюється її обмежене функціонування у ПД. Перенесення на основі внутрішніх чи зовнішніх зв'язків між предметами можуть зумовлюватися певними асоціаціями: а) просторовими: Hakeldama - champ de sang (Actes 1,18) > земля крові / прокляте місце; б) часовими: Sabbat (Deut.15,13) - субота - відпочинок у євреїв, неділя у протестантів / шабаш відьом; в) причинними: macabre (danse macabre - танець смерті)> мученики Маккавеї: моторошний, пов'язаний зі смертю; г) символічними: Baals (Jйremie 9,14) - володар, ім'я божества / фальшивий бог, ідол; д) функціональними: Simon (Actes 8,9) міфічний волхв, який отримав за гроші дар творити чудеса / Simonie - купівля та продаж церковних посад або духовного сану; e) інструментальними: maison de Lazar = lazaret від італ. lazareto = lazarro (прокажений) + nazareto, церква у Венеції Santa Maria di Nazaret, яка утримувала лікарню / карантинна гавань.

Спостерігаються випадки переходу метонімічних ФБО у метафоричні, що пов'язано зі зникненням семи, спільної для значення метонімічної ФБО та її прототипу: суміжність переходить у подібність. Диференційна сема porte йtroite (Luc 13,24) (вузькі двері) перейшла в розряд потенційних (важкий шлях, який приводить до мети): A 8000 francs par an, les portes de l'йternitй sont bien йtroites (Le Soir, 15 juillet 2001) (hormones de croissance contre la vieillesse). Що більше “відірваний“ індивідуальний образ від ФБО, то вірогіднішим є необразне походження ФБО. ФБО, в яких спостерігається порушення образності у процесі фразеологізації або внаслідок семантичних змін компонентів, піддаються процесу необразного переосмислення. Можна помітити тяжіння необразних ФБО до образності, і коли таке наближення є максимальним ? констатують їхній своєрідний синкретизм.

Біблійний символ широко представлений в ономастичній фразеології, в якій за семантичної трансформації відбувається символізація біблійної власної назви: paradis du mer Pacifique (Тихоокеанський рай - Гаваї), Gomorrhe moderne (Сучасна Гомора - Нью-Йорк), cimetiиre de l'Atlantique (Кладовище Атлантиди - Північна Кароліна) та ін. Зміст символу полягає в мотивації мовного знаку, пов'язаній не з перенесенням значення, як це характерно для тропів, а з прагматикою. Серед біблійних символів виокремлюємо ті, що цілком абстраговані від позначуваних ними денотатів і виявляють своє наповнення завдяки контексту, і ті, символічне значення яких визначається семантикою слова. Трапляються випадки, коли образ втрачає власну біблійну символіку, залишаючись вмотивованим нею: Qu'est-il arrive au vtrinaire (ministre des Finances) le veau d'or lui a allong un coup de pied en vache (la bourse est en grve) (Le Nouvel Obs., 19 mai 2001)> le veau d'or (Exode 32,35). Внаслідок відсутності чітких меж між стилями, ФБО можуть змінювати свою стилістичну приналежність, переходити з біблійної лексики у загальновживану. У такий спосіб латентні елементи, що характеризують властивості й ознаки репрезентованого денотата, утворюють стрижень з новим символічним значенням.

Відтворення ФБО у ПД супроводжується певними труднощами, які виникають унаслідок незнання глибинного змісту Біблії. Різна інтерпретація ФБО дає право говорити про проблему їх дисфункціонального використання. Незаплановані порушення в процесі передавання інформації спричинюють до того, що ФБО змінює змістові відтінки, утворює іронічну конотацію. Як наслідок, виникає контраст між стандартною формою ФБО Travailler dans la vigne du Seigneur (трудитися в лоні церкви) (Exode 5,1) та її несподіваним змістом Tomber dans la vigne du Seigneur (забагато випити): La presse franзaise oublie de parler d'un sujet sensible: le plus haut reprйsentant de l'Etat tombй dans les vignes du Seigneur (La Tribune, 10 juin 2007). Отже, фразеологічної ефективності досягають: через специфічний добір, не порушуючи мовної норми, та через вмотивовану модифікацію компонентів, задля досягнення виразності та незвичності.

ФБО піддаються актуалізації їхніх потенційних сем у незвичних контекстах публіцистичної спрямованості, випробовуючи цим латентні власні семи: Rien ne sort, l'estomac se fait tirer l'oreille pour "rendre а Cйsar ce qui appartient а Cйsar" (L'Evenement du Jeudi, 27 juin 2001) (rendre - vomir). З'являється нове ситуативне значення, що привносить додаткові відтінки в структуру прагматичного компонента. Текст актуалізує інноваційну семантику ФБО, поглиблює оцінний та експресивний аспект оповіді.

У заміні біблійного слова загальновживаним відбувається концептуальне перенесення старих елементів на нові, які розвиваються у новому функціональному стилі, а отже по-різному реалізуються в різних комунікативних ситуаціях представниками різних соціально-професійних груп. Ступінь семантичної автономності залежить від ступеня зв'язку, який існує між його новим і старим значеннями: що більш віддалений такий зв'язок, то швидше слово сприймається як окреме, що прискорює процес дефразеологізації. Це процес у якому компоненти ФБО отримують семантичну автономію, самостійний синтаксичний розвиток, можливість вступати у нові тематичні та смислові відносини, здійснювати ілокутивно-перлокутивний зв'язок. Процес дефразеологізації є завершеним тоді, коли нове значення ФБО настільки віддаляється у змістовому відношенні від свого прототипу, що сприймається вже як омонім: pape (f) au riz ? pape (f) (каша) є омонімом іменника pape (m) (понтифік, папа).

Оскільки структурно-смислові трансформації ФБО пов'язані зі зміною плану вираження ФБО та збереженням чи модифікацією її плану значення, у дослідженні проаналізовано трансформації які порушують структуру ФБО, та ті, що не порушують її структуру. Необхідність трансформацій зумовлюється прагматичною метою: прагненням досягти стилістичного ефекту між традиційною формою ФБО та її трансформованим варіантом. Активні процеси в семантичному розвитку найбільше виявляються в тих випадках, коли різні типи трансформацій спричинюють розпад ФБО. Враховуючи характер трансформаційних процесів доцільно зазначити: що тісніший зв'язок ФБО з ПД, то більш структурним і семантичним змінам вона підлягає.

У розділі розглянуто синонімічні фразеологічні одиниці як джерело зображувальних можливостей біблійної лексики. ФБО поділяють на дві групи синонімічних рядів: 1) ті, в яких синонім має біблійну ознаку (внутрішньосистемна біблійна синонімія); 2) ті, в яких поряд з біблійними ознаками вжито слова загальновживаної мови (міжсистемна загальномовна синонімія). Дотримуємось думки, що синонімічні фразеологізми - це ФБО, які за різної внутрішньої форми мають однотипне категоріальне значення: messe des morts (похоронна відправа) ? la messe est dite (калька з нідерландської мови - обідня закінчена). Два значення відтворюють одну ідею фізичного кінця. У синонімічних відношеннях між ФБО за робочий критерій визнано можливість їхнього взаємозаміщення. Розглянемо заміщення окремих компонентів ФБО, ідентичних за образом: L'obole / denier de la veuve (Marc 12,41) (обол, динарій - назви різних монет); Etre renvoy de Pilate Hrode (Luc 2,3) (заміна одного імені іншим) - калька німецької ФО Von Pontius zu Pilatus schicken, архаїчний варіант renvoyer de Caiphe а Pilate. Замінний варіант семантично відмінний від початкового, а тому його не слід вважати лексико-структурним варіантом однієї й тієї ж ФБО. Синонімічний ряд є мікросистемою, породженою можливістю різного називання явищ об'єктивної дійсності, що реагує на закономірності розвитку мови збільшенням чи зменшенням кількості членів, їхнім перегрупуванням.

Виявлено, що узуальна та оказіональна варіантність ФБО є проявом процесів вторинних фразеотворень. В основу розмежування узусу та оказіональності покладено семантичний та прагматичний критерії, відповідно, зміни структури ФБО є узуальним використанням, що дає змогу продуцентові з обмеженої кількості ФБО творити “необмежену” кількість модифікацій, реалізувати прагматичну установку. Фразеологічні модифікації (ФМ) є оказіональним перетворенням семантики та/або структури ФБО, одним із засобів “мовної економії”: сприяють компресії інформації, розбудові узуального образу. Підставою для ФМ слугують два процеси: видозміна структури ФБО та специфічна інтенціональна інтеграція ФБО в контексті. Аналіз оказіонально модифікованих ФБО, дозволяє зробити висновок, що оказіональну трансформацію розглянуто як особливий авторський прийом, завдяки якому можна виявити складні мовні процеси у французькій періодиці. ФБО з часом потенційно може стати узуальною, оскільки фразеологічна система мови є відкритою і перебуває в постійному розвитку, функціональне навантаження якого є - слугувати лексико-фразеологічним пластом, виражальним засобом понять сфери духовного життя.

Висновки

1. Аналіз фразеологічного фонду французької мови засвідчує значну кількість ФО, які прямо або опосередковано запозичені з Біблії, що стали фактами живого мовлення, активно функціонують у засобах масової інформації, є невід'ємною частиною зображально-мовного репертуару

2. Інтерпретація ФБО як комунікативних одиниць є одним зі способів виявлення культурно-національної конотації, яка підсилює маркованість змісту газетних текстів. ФБО проявляються у двох вимірах: з одного боку, ці мовні одиниці є свідченням існування християнської релігії та пов'язаних з нею денотативних унiверсалiй, а з іншого - втратою колишньої біблійної ознаки, оскільки відбувається постійна деривація ФБО, ідентичних за образом, які співвідносяться і структурно, і семантично.

3. Публіцистичний дискурс, як один із засобів комунікації, має чітко виражену соціальну значущість. Отож вибір мовних засобів зумовлюється передусім соціально оцінними властивостями, які виокремлюють ПД з-поміж інших функціональних стилів. Однією з комунікативно-функціональних ознак ФБО є їхній прагматичний аспект, який спрямований на виявлення запланованого суб'єктом мовлення ефекту на адресата. Складний різноплановий характер прагматичного змісту ФБО спостерігається у різних газетних жанрах, у яких ФБО проявляють властивість до нерегулярних видозмін і переосмислень. ФБО володіє соціально-усвідомленою конотацією, слугує важливим засобом побудови аргументованого публіцистичного викладу інформації.

4. Газетний заголовок слугує прагматичним регулятором, маркованим композиційним блоком статті, вміщує максимально стислу, експресивно-оцінну інформацію. Оцінна маркованість ФБО займає домінуюче положення в прагматичній структурі ПД, слугує одним із основних змістовних компонентів ФБО, створює інтенціональний контекст і реалізується у двох варіантах: меліоративному та пейоративному.

5. Вмотивованість є фіксатором загальних характеристик внутрішньої форми ФБО. Йдеться про такий стан внутрішньої форми, як “наповненість” асоціативно-образною інформацією. Спостерігається різниця між вмотивованістю ФБО, утворених на основі біблійних лексем, присутніх у фразеологічній системі, та вмотивованістю одиниць, що виникли на основі загальновживаних слів шляхом спеціалізації чи перенесення значення.

6. У ПД переплітаються поняття образу та символу. Біблійний символ широко представлений в ономастичній фразеології, в якій відбувається символізація біблійної власної назви. Образність як показник семантичного перетворення відіграє важливу роль у розвитку БФ, трансформує дійсність відповідно до діючих у публіцистиці традицій. ФБО піддаються процесу семантичного переосмислення внаслідок метафоризації та метонімізації. Що більше “відірваний“ індивідуальний образ від ФБО, то вірогіднішим є необразне походження ФБО.

7. Унаслідок семантичних змін у компонентах ФБО відбувається втрата ознак біблійного значення, що зумовлює перехід одиниці до загального фразеологічного фонду мови. Виявлено: що тісніший зв'язок ФБО з ПД, то більш структурним і семантичним змінам вона підлягає.

8. У сучасному ПД ФБО набуває нових стильових та експресивних відтінків, біблійне значення узагальнюється, з'являється можливість вступати у нові тематичні та смислові відносини, реалізувати власний інформаційний потенціал, здійснювати ілокутивно-перлокутивний зв'язок. Відбувається явище дефразеологізації.

9. ФБО поділяють на дві групи синонімічних рядів: 1) ті, в яких синонім має біблійну ознаку (внутрішньосистемна біблійна синонімія); 2) ті, в яких поряд з біблійними ознаками вжито слова загальновживаної мови (міжсистемна загальномовна синонімія).

10. В процесі оказіонального перетворення відбувається не тільки семантична, але й функціональна ускладненість узуальних ФБО. Оказіональні структурно-семантичні перетворення ФБО зумовлено авторською інтенцією, що є вагомим засобом ілокутивних відношень.

Перспективою подальших досліджень слугує залучення матеріалу інших мов (напр., англійської) для виявлення міжмовної типології у БФ та проведення аналізу ФБО на всіх рівнях їхньої структурно-семантичної організації у публіцистичному дискурсі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Байцар І. М. Ґенеза та семантико-стилістична характеристика фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом біблійного походження / І. М. Байцар // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. іноземні мови. - Львів, 2001. - Вип. 9. - С.168-177.

2. Байцар І. М. Тематична характеристика релігійної лексики як компонента фразеологічних одиниць / І. М. Байцар // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. іноземні мови. - Львів, 2002 - Вип.10. - С. 215-224.

3. Байцар І. М. Релігійна лексика фразеологічних сполучень у мові газетної публіцистики (на матеріалі французьких періодичних видань) / І. М. Байцар // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. іноземні мови. - Львів, 2003. - Вип.11. - С. 209 -220.

4. Байцар І. М. Релігійна лексика як образно-смисловий центр формування фразеологічних одиниць у газетно-публіцистичному дискурсі (фактори розходжень в українській та французькій мовах) / І. М. Байцар // Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. [“Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов”], (Тернопіль, 25-26 березня 2004 р.) / Тернопільський держ. пед. ун-т. - Тернопіль, 2004. - С. 6-9.

5. Байцар І. М. Процеси фразеотворення біблійних фразеологічних зворотів у публіцистичному дискурсі французької мови / І. М. Байцар // Матеріали Міжнар. наук. конф. [“Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес“], (Чернівці, 24-25 листопада 2004 р.) / Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2004. - С. 8-10.

6. Байцар І. М. Фразеологічна деривація як процес семантичного переосмислення релігійних зворотів газетно-публіцистичного дискурсу французької мови / І. М. Байцар // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: КНЛУ, 2005. - Вип. 13. - С. 36-43.

7. Байцар (Вигнанська) І. М. Особливості перекладу фразеологічних біблійних одиниць у газетній публіцистиці української та французької мов / І. М. Байцар (Вигнанська) // Матеріали 4-ої міжвузівської конф. молодих учених [“Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов та літератур”], (Донецьк, 1-3 лютого 2006 р.) / Донецький нац. ун-т. - Донецьк, 2006. - С. 82-84.

8. Байцар (Вигнанська) І. М. Фразеологічні біблійні одиниці у жанровій варіативності публіцистичного дискурсу / І. М. Байцар (Вигнанська) // Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць: актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології / Запорізький нац. ун-т. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 26. - С. 221-226.

9. Байцар (Вигнанська) І. М. Чинники трансформації біблійної лексики в загальновживану. Створення нових публіцистичних образів-символів / І. М. Байцар (Вигнанська) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки, 2007. - Вип. 3. - С. 307-312.

10. Байцар (Вигнанська) І. М. Комунікативно-прагматичний аспект дослідження фразеологічних біблійних одиниць у контексті сучасного публіцистичного дискурсу / І. М. Байцар (Вигнанська) // Матеріали 3-ої Міжнар. наук.-практ. конф. [“Мова та культура: проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики”], (Горлівка, 17-18 травня 2007 р.) / Горлівський держ. пед. ін-т іноз. мов. - Горлівка, 2007. - Т.1. - С. 11-14.

11. Байцар (Вигнанська) І. М. Мотивованість значення як структурно-семантична характеристика біблійних фразеологічних зворотів французької мови / І. М. Байцар (Вигнанська) // Матеріали 2-ої Всеукр. наук. конф. Романістів [“Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства”], (Чернівці, 16-18 жовтня 2008 р.) / Чернівецький нац. ун-т імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2008.- С. 107-108.

12. Вигнанська (Байцар) І. М. Слова-символи як домінанта утворення фразеологічних біблійних одиниць / І. М. Вигнанська (Байцар) // Науковий вісн. Чернівецького ун-ту / Зб. наук. пр. Вип. 484: Романо-слов'янський дискурс. - Чернівці, 2009. - С.15-20.

Анотація

Вигнанська І. М Семантика та прагматика фразеологічних біблійних одиниць у сучасному французькому публіцистичному дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

У дисертації проаналізовано семантико-прагматичні особливості функціонування фразеологічних біблійних одиниць (ФБО) у контексті сучасного французького публіцистичного дискурсу. Розглянуто внутрішні закономірності, яким підпорядковується вибір та адекватне вживання ФБО як комунікативних одиниць у різних жанрових варіантах публіцистичних видань. Представлено ФБО в заголовках, що слугують прагматичним регулятором, який вміщує максимально стислу інформацію. Визначено джерела оновлення структури ФБО, як результат постійних змін компонентів і структурно-семантичних трансформацій. Досліджено поняття “біблійний символ” в ономастичній фразеології, в якій за семантичної трансформації відбувається символізація біблійної власної назви. Виокремлено властивості образних ФБО, які піддаються семантичному переосмисленню, внаслідок процесів метафоризації та метонімізації. Виявлено вплив фразеологічних модифікацій на утворення нових ФБО, що дає змогу виявити напрями процесів вторинних фразеотворень, дослідити явище дефразеологізації. Встановлено характер синонімічних зв'язків, а також здійснено аналіз узуальної та оказіональної варіантності ФБО, які обумовлені авторською інтенцією і слугують вагомим засобом ілокутивних відношень.

Ключові слова: фразеологічна біблійна одиниця, публіцистичний дискурс, комунікативно-прагматична інформація, оцінна маркованість, дефразеологізація, символізація біблійної власної назви, національно-культурна конотація, публіцистичний образ, оказіональна трансформація.

Аннотация

Выгнанская И. М. Семантика и прагматика фразеологических библейских единиц в современном французском публицистическом дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

В диссертации проанализированы семантико-прагматические особенности функционирования фразеологических библейских единиц (ФБЕ) в контексте современного французского публицистического дискурса. Рассмотрены внутренние закономерности, которым подчиняется выбор и адекватное функционирование ФБЕ как коммуникативный единиц в различных жанровых вариантах публицистических изданий. Представлено ФБЕ в заглавиях, которые выступают прагматическим регулятором, содержащим максимально сконцентрированную информацию. Определено источники обновления структуры ФБЕ, как результат постоянных изменений компонентов, структурно-семантических трансформаций. Исследовано понятие “библейского символа” в ономастической фразеологии, в которой при семантической трансформации происходит символизация библейского имени собственного. Выделены свойства образных ФБЕ, которые поддаются семантическому преобразованию, в результате процессов метафоризации и метонимизации, а также выражено влияние фразеологических модификаций на образование новых ФБЕ, что даёт возможность раскрыть процессы вторичных фразообразований, изучить явление дефразеологизации. Определён характер синонимических отношений, осуществлен анализ узуальной и окказиональной вариантности ФБЕ, которые обусловлены авторской интенцией и выступают весомым средством иллокутивных отношений.

Ключевые слова: фразеологическая библейская единица, публицистический дискурс, коммуникативно-прагматическая информация, оценочная маркированность, дефразеологизация, библейское имя собственное, национально-культурная коннотация, публицистический образ, окказиональная трансформация.

Summary

Vygnanska I. M. Semantics and Pragmatics of the Bible Phraseological Units in Modern French Mass-media Discourse. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree of Philology. Speciality - 10.02.05: Romance Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

The survey of the problems connected with the research of pragmatic-communicative and structural-semantic peculiarities of the Bible Phraseological Units (BPU), the peculiarities of their development and functioning determine the main priorities in the development of Modern Linguistics. In the First Chapter, "Biblical Phraseology as the Object of the Research in the System of the French Language", an extensive survey of academic, subject-related literature was conducted; the main theoretical statements of the Dissertation are laid out. Moreover, there were discovered a range of investigation lines, each being a certain reflection of conceptual orientation of different phraseology schools. Biblical phraseology (BP) in this Dissertation is presented as a dynamic, structured subsystem, which is not only limited to the Bible referential scope, but also includes a variety of lexemes borrowed from various sources as a result of constant processes of transformation and that by virtue of their latitude connotative signs tends to be used in the domain of publicist style. There were considered categorical concepts of a phraseological unit and BPU, directly or indirectly borrowed from the Bible and characterized by a peculiar variety of expressive and evaluative-emotional nuances that proved to be a unique linguistic phenomenon that serves as an important tool for constructing argumentative presentation of information. The subject-conceptual classification of the BPU in lexicographical sources is suggested as well as the linguistic and extra-linguistic factors that contribute to the process of phraseologization of fragments of any biblical text are elucidated. The Dissertation presents the BPU as units, possessing certain amount of information in peculiar national-cultural environment, which is a means of detecting national-cultural connotation. The BPU reflect the typical representation (prototypes), perform the function of national stereotypes and cultural viewpoints.

In the Second Chapter, "Pragmatic-Communicative Aspect of the Bible Phraseological Units Interpretation in Modern Mass-media Discourse” the intrinsic patterns of the BPU have been analyzed, which regulate their choice and adequate use as communicative units in mini- and macro contexts of various genre variants in mass-media publications, aiming at reaching a certain pragmatic effect. Pragmatic meaning is marked by its complex, heterogeneous nature, because of diversity of the BPU components that contribute to the formation of pragmatic information. As the BPU are units of communication, the attention is focused on its pragmatic-communicative properties. The emphasis is laid on the research of semantic processes accompanied by the BPU structural transformation as well as the effect of textual and contextual environment upon further use of the BPU in mass-media discourse. The frequency of the BPU occurrence in a mass-media text depends on the following: publication genre type; themes of newspaper publication, and, indirectly, on the date of publication. An attempt to determine the chronology of the activity of use of the BPU in mass-media discourse allowed to make the assumption concerning the connection between the description of the events on a global scale and the rise of the BPU.