Лінгвостилістичні особливості українських перекладів Біблії у ХХ столітті

Тропи в текстах Біблії І. Огієнка та І. Хоменка оптимізують емоційно-експресивний вплив на свідомість читача (слухача). Вони виконують функцію активного мовно-психологічного фактору, що визначає коло ціннісних ідеалів та орієнтирів людини, критерії істини та емотивно-чуттєвого сприйняття матеріального світу.

Використання асонансу в біблійних текстах сприяє акцентуванню на значущості та першості осіб у творенні роду Великого (Мт. 1: 2-4), підсиленню образу “главенства і могутності особи” (Мт. 8: 9), напруженого, емоційного стану народу (Мт. 9: 8) та зображення стихійних явищ, неспокою навколишнього середовища (Мт. 8: 24), передачі докору та жвавості подій (Мт. 11: 17), непохитної думки про свідоцтво Бога і Слова на землі (Ів. 1: 1,2) тощо. Тоді як алітерація підсилює звуковий образ великого землетрусу та передає емоційне наростання зображуваного (Об. 16: 18), сприяє розширенню єдиного образу “сили, могутності, непоборності та життєвості” у всьому світі (Ів. 5: 26), образу “звучання голосу” (Євр. 12: 19), “самості” (Ів. 8: 18), передає достовірність, здійсненність і прийдешність зазначеного факту в біблійному контексті (Ів. 5: 43), безмежність всеохоплювальної віри (Мт. 8: 10) тощо. На фонетичному рівні переклад І. Огієнка відзначається більшою милозвучністю, експресивністю та евфемістичним характером. Загалом обидва переклади сприяють створенню виразних поетичних образів та покращенню їхнього сприймання.

Епітет допомагає увиразнити біблійні тексти на лексичному рівні. У перекладах Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка виокремлено п'ять стилістично маркованих макрогруп епітетів (вічний, святий, Божий, Господній і Христовий), що сполучаються з різними семантичними групами лексем (абстрактні поняття на позначення душевних почуттів, фізичних і внутрішньопсихологічних станів (голосіння велике, великий жах, велика скорбота, гнів Божий, Божа добрість), назви церковних (великий Бог, Первосвященик, Пастир) і божественних (святі пророки, апостоли, Божі мужі; Син Божий) осіб, назви на позначення проміжків часу (життя вічне, вічні часи, віки) тощо). Подані епітети переважно не зазнали лексичних змін у перекладах, бо є незаперечною істиною для всього християнського народу. Натомість шоста макрогрупа з епітетом великий, поєднувана з найбільшою кількістю дистрибутів, у перекладі І. Хоменка зазнає лексичної варіантності. Це зумовлено належністю атрибута великий до загальновживаної лексики й особливостями перекладу біблійних текстів І. Хоменком: тяжіння до вищого ступеня прикметникової епітетизації. Часте вживання наведених епітетів у біблійних текстах детерміноване ідейно-функціональним спрямуванням книг Святого Письма.

Метафора в Біблії покликана створити високоурочистий текст для підсилення переконливості та впливовості Божого Слова. У перекладах Святого Письма ХХ ст. виділено п'ять груп лексем, що найчастіше зазнають метафоризації: 1) частини тіла людини (око, правиця, нога, вухо, голова); 2) предмети й явища природи (гора, хмара, зоря, хвилі, каміння); 3) назви тварин і птахів (ослиця, птахи, кінь, орел); 4) матеріальні й абстрактні поняття (їжа, дух, буква, голод, любов); 5) словосполучення чи вирази, що охопили переносні образи (книжка, немов мед той, солодка; блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя). Групи слів на позначення явищ природи, тварин та птахів переважно зазнають лексичної варіантності одиниць і різної граматичної будови МК в обох перекладах, що зумовлено індивідуально-авторським баченням зображуваних предметів і явищ навколишнього середовища. Відмінні лексичний і граматичний плани вираження МК не порушують семантики співвідносних біблійних контекстів. Тотожність лексичного вираження метафори пояснюється сталістю біблійної думки як непохитної Божої настанови.

Уживання порівняння в текстах Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка посилює уявлення про певний зображуваний предмет, активізує увагу й образне мислення та викликає певні естетичні асоціації у вірян. У перекладах Біблії зазначених авторів зафіксовано спільний лексичний план вираження тих об'єктів порівняння, які є символічними образами в біблійних текстах (вівці, голубки, змії). Українські переклади розрізняються граматичним вираженням ПЗ, а лексична варіантність слів веде до зміни загальної семантики біблійного тексту (“І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій” (Об. 13: 11) (Ог.) та “І бачив я іншого звіра, що виходив із землі, і мав два роги, немов агнець, а говорив, як дракон” (Хом.)) тощо. Загалом переклад І. Хоменка відзначається таким граматичним вираженням ПЗ, який властивий сучасній українській літературній мові - родовий відмінок ознаки (як паща лева, як зерно гірчиці, мов цвіт трави). Натомість у текстах І. Огієнка наявні ПК з узгодженим означенням (немов лев'яча паща, як зерно гірчичне, як той цвіт трав'яний).

Стилістичне навантаження оксиморона в українських перекладах Святого Письма ХХ ст. є сталим. У біблійних текстах цей троп виконує функцію наголошення на чудодійних Христових учинках (Мт. 11: 5, Мт. 9: 33), на могутній силі Бога, яка властива тільки Йому (Рим. 4: 17), підсилення величі досконалості та високого Божого поклику (Фил. 3: 11), акцентування на можливості після смерті повернутися до Бога (1 Петр. 4: 6) тощо.

Тексти українських Біблій ХХ ст. у перекладі І. Огієнка та І. Хоменка є стилістично й лексично самодостатніми та відзначаються насиченням мовно-виразових засобів, що відіграє значну роль у творенні мовної картини світу українського народу та відтворює мовні традиції певного часу. Попри індивідуально-авторський набір мовностилістичних домінант перекладачам вдалося передати основну непохитну думку для всіх вірян про існування Бога-Творця та Божого Царства і довести, що Біблія - це дійсно Слово Боже, а не витвір художньої літератури.

Отже, дисертаційна праця засвідчила вагомість дослідження лінгвостилістичних особливостей українських перекладів Біблії у ХХ ст., які є невід'ємним складником духовного життя українського народу і допомагають йому звертатися до Бога рідною мовою. Попри власне авторські лексичні та художні засоби перекладачі донесли до читача (слухача) єдиний, непохитний зміст Божого Слова.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Сбітнєва І.М. Святе Письмо в контексті правописної системи української літературної мови / Сбітнєва І.М. // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь, 2008. - Т. 2, № 142. - С. 244-247.

2. Сбітнєва І. Біблія - репрезент концептуальної картини світу / Ірина Сбітнєва // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Укл. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - Вип. 18. - С. 283-287.

3. Сбітнєва І.М. Біблійні апелятиви у фразеологічній системі української літературної мови / Сбітнєва І.М. // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник / отв. ред. В.А. Глущенко. - Славянск : СГПУ, 2009. - Вып. ХVІІ. Часть 1. - С. 72-81.

4. Сбітнєва І.М. Лінгвостилістичні дослідження проблеми теорії і практики перекладу Святого Письма українською мовою / Сбітнєва І.М. // Мова і культура. (Науковий журнал). - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 12. - Т. VІ (131). - С. 316-320.

5. Сбітнєва І.М. Своєрідність лексичного складу конфесійного стилю / Сбітнєва І.М. // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь, 2009. - Т. 2, № 168. - С. 219-221.

6. Сбітнєва І.М. Засоби реалізації антонімічних відношень у перекладах Біблії І. Огієнка та І. Хоменка / Сбітнєва І.М. // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник / отв. ред. В.А. Глущенко. - Славянск : СГПУ, 2009. - Вып. ХVІІІ. Часть 1. - С. 189-198.

7. Сбітнєва І.М. Риторичні засоби вираження тропеїчної образності в українських перекладах Біблії ХХ століття / Сбітнєва І.М. // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник / отв. ред. В.А. Глущенко. - Славянск : СГПУ, 2010. - Вып. ХІХ. Часть 1. - С. 143-151.

8. Сбітнєва І.М. Епітет як засіб естетизації текстів Святого Письма у ХХ ст. / Сбітнєва І.М. // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь, 2010. - Т. 2, № 1. - С. 216-218.

9. Лобачова І.М. Функціонування оксиморона в українських перекладах Святого Письма ХХ століття / Лобачова І.М. // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : научно-методический сборник / отв. ред. В.А. Глущенко. - Славянск : СГПУ, 2010. - Вып. ХХ. Часть 1. - С. 190-197.

10. Сбітнєва І.М. П. Куліш і “кулішівка” у мовно-культурному процесі другої половини ХІХ століття / Сбітнєва І.М. // Освіта і культура в контексті Болонського процесу / Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених (філологічний факультет, 22-24 квітня 2009 р. / відп. ред. Н.М. Маторіна. - Слов'янськ : СДПУ, 2009). - С. 143-146.

11. Сбітнєва І.М. Дієслівні антилексеми в українських перекладах Біблії ХХ століття / Сбітнєва І.М. // Освіта і культура в контексті Болонського процесу / Матеріали науково-теоретичної та науково-методичної конференції викладачів та студентів Слов'янського державного педагогічного університету, учителів загальноосвітніх закладів (філологічний факультет, 20-22 квітня 2010 р. / відп. ред. Н.М. Маторіна. - Слов'янськ : СДПУ, 2010). - Вип. 2. - С. 112-114.

АНОТАЦІЯ

Лобачова І.М. Лінгвостилістичні особливості українських перекладів Біблії у ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвостилістичних особливостей українських перекладів Біблії у ХХ ст. Аналіз проведено на матеріалі українськомовних перекладів Святого Письма (Новий Завіт) І. Огієнка та І. Хоменка з урахуванням основних напрямів розвитку словникового складу (синонімічні й антонімічні лексеми, біблійні фраземи) та стилістичних можливостей української літературної мови ХХ ст.; визначено зв'язок Біблії з правописною системою української мови, проаналізовано специфіку конфесійного стилю на тлі перекладів Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка.

У роботі виокремлено синонімічні й антонімічні пари іменників і дієслів, які переважно функціонують в одній строфі чи в одному реченні, як центральні лексеми вираження біблійної думки, що увиразнюють й естетизують зміст Святого Письма. Проаналізовано найвідоміші біблійні фразеологічні одиниці. Досліджено тропіку українськомовних текстів Біблії ХХ ст. та визначено стилістичну й естетичну функції кожного тропа у співвідносних контекстах Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка.

Ключові слова: Біблія, правописна система, конфесійний стиль, синоніми, антоніми, фразеологічна одиниця, троп.

АННОТАЦИЯ

Лобачёва И.Н. Лингвостилистические особенности украинских переводов Библии в ХХ ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2011.

Диссертация посвящена исследованию лингвостилистических особенностей украинских переводов Библии в ХХ ст. Анализ проведен на материале украинских переводов Святого Письма (Новый Завет) И. Огиенко и И. Хоменко с учетом основных направлений развития словарного состава (синонимические и антонимические лексемы, библейские фраземы) и стилистических возможностей украинского литературного языка ХХ ст. Определена связь Библии с системой правописания украинского языка. Доказано, что её письмо изменялось согласно функционированию новых правописных норм для предоставления украинскому народу права проводить богослужения на родном языке. Рассмотрена методика перевода Святого Писания на украинский язык, разработанная И. Огиенко. Она представляет собой ценные советы по поводу образцового украинского перевода библейских книг. Проанализирована специфика конфессионального стиля на фоне переводов Библии ХХ ст. Определен его лексический состав и стилистические средства, которые способствуют влиянию на эмоционально-психологическое восприятие человека.

В диссертации выделены синонимические и антонимические пары существительных и глаголов, которые преимущественно функционируют в одной строфе или в одном предложении, как центральные лексемы выражения библейской мысли, что делает выразительным и эстетически богатым содержание Святого Писания. Выявлены особенности употребления анализированных пар, что дало возможность сделать вывод о лексическом богатстве текстов Библии и о существовании индивидуально-авторского набора лексем. Определено, что перевод И. Огиенко отличился широкой системой синонимических пар существительных, большим эмоциональным наполнением. Лексические единицы, использованные И. Хоменко, совпадают с лексемами украинского перевода Библии ХІХ ст. П. Кулиша. Выделенные пары синонимических пар глаголов подтвердили, что оба переводчика опирались на традиции библейского переводческого дела, основанного в ХІХ ст. В переводе И. Хоменко употреблено глаголы, которые принадлежат к книжной и устаревшей лексике, тогда как в тексте И. Огиенко она стилистически нейтральная и разговорная. В целом лексемы имеют тождественные значения, поэтому не нарушают семантику библейского текста. Среди антонимических пар существительных выявлено стилистически нейтральную, разговорную лексику и собственно библейские слова. Определено, что различия в выборе той или иной лексической единицы обусловлено индивидуально-авторским видинием сущности изображаемого и языковым чувством каждого переводчика. Тождественность лексем объяснено постоянством антонимических пар в лексико-семантической системе украинского языка или в языке Библии. Установлено, что глагольные пары антилексем, образованные при помощи отрицательной частицы не и парных приставок, не подверглись лексическим изменениям в переводах Библии ХХ ст.

Проанализированы самые известные библейские фразеологические единицы. Выяснено, что фраземы, которые непосредственно (прямо) заимствованы с текстов Библии, то есть цитатные библиизмы, преимущественно не подверглись изменениям. Лексическая вариантность в фразеологических единицах не влияла на общую семантику библейского выражения. Контексты украинских переводов Святого Писания И. Огиенко и И. Хоменко несут одинаковое семантическое наполнение, поэтому могли стать основой для фразем, которые детерминированы общим содержанием текстов Библии, то есть сюжетных.

Исследовано тропику украинских текстов Библии ХХ ст. и определено стилистическую и эстетическую функции каждого тропа в тех самых контекстах Святого Писания И. Огиенко и И. Хоменко. Определено, что звуко-семантическое сближение слов широко используется в украинских переводах Библии ХХ ст. и способствует расширению изображаемого образа и усилению передачи определённого семантического аспекта библейского контекста. В работе выявлено шесть эпитетов, часто употребляемых в переводах обоих переводчиков; установлено основные отличия атрибутов, которые проявились на лексическом и синтаксическом уровнях. Выделено и охарактеризовано пять групп лексем, которые наиболее часто подвергаются метафоризации. Проанализированы особенности употребления сравнения и определены его основные различия в обоих переводах. В диссертации осуществлен анализ оксиморона, стилистическая функция которого состоит в образовании нового образа более широкого и содержательного, что побуждает читателя к глубокому осмыслению изображаемой действительности в текстах Святого Писания ХХ ст.

Ключевые слова: Библия, система правописания, конфессиональный стиль, синонимы, антонимы, фразеологичная единица, троп.

SUMMARY

Lobachova I.M. Lingvostylistic features of the Ukrainian translations of the Bible in the ХХth century. - Manuscript.

Dissertation for the degree of the candidate of philological sciences in speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Donetsk national university. - Donetsk, 2011.

Dissertation is dedicated to the research of lingvostylistic features of the Ukrainian translations of the Bible in the ХХth century. The analysis is based on the material of the Ukrainian translations of the Holy Scripture (The New Testament) by І. Ogiyenko and I. Khomenko according to the basic directions of the development of the vocabulary (synonymic and antonymic lexemes, biblical phraseological units) and stylistic possibilities of the Ukrainian literary language of the ХХth century; the connection between the Holy Bible and the spelling system of the Ukrainian language is determined, the peculiarities of the confession style on the background of the translations of the Holy Scripture by І. Ogiyenko and I. Khomenko are analyzed.

The synonymic and antonymic pairs of nouns and verbs which mainly function in one strophe or in one sentence are selected in the research, as the central lexemes of the rendering of the biblical thought that makes the Bible's contents more expressive and esthetic. The most known biblical phraseological units are analyzed. The tropic of the Ukrainian texts of the Holy Bible of the ХХth century is explored and the stylistic and esthetic functions of each trope in the same contexts by І. Ogiyenko and I. Khomenko are determined.

Key words: the Bible, spelling system, confessional style, synonyms, antonyms, phraseological unit, trope.

Размещено на Allbest.ru