Комунікативно-прагматичні та семантико-стилістичні особливості медіа-жанру "інтерв’ю-монолог" (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний університет імені Івана Франка

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Комунікативно-прагматичні та семантико-стилістичні особливості медіа-жанру “інтерв'ю-монолог” (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів)

Крижанівська Галина Тадеївна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент Яхонтова Тетяна Вадимівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри іноземних мов для природничих факультетів

Офіційні опоненти

доктор філологічних наук, професор Морозова Олена Іванівна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, професор кафедри англійської філології.

кандидат філологічних наук, доцент Кульчицька Ольга Остапівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри англійської філології

Захист відбудеться “21” березня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано “17” лютого 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент О. А. Шпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

Реферовану дисертацію присвячено вивченню комунікативно-прагматичних та семантико-стилістичних особливостей медіа-жанру “інтерв'ю-монолог” сучасних англомовних жіночих журналів. Дослідження ґрунтується на головних засадах сучасної лінгвістичної генології, принципах функціональної стилістики, прагматики та антропоцентричної семантики.

Сучасні засоби масової комунікації стають все потужнішим інструментом впливу на громадську думку, формують світоглядні стереотипи, поширюють цінності, визначають моделі поведінки людини. Важлива роль у цьому процесі належить жіночим журналам, масштабність та різноманіття яких свідчить про їхнє чимале значення для сучасної жіночої аудиторії. Вони функціонують як засоби формування ідеологічних уподобань, світогляду та естетичних смаків сучасної жінки, сприяють підтримці та утвердженню її культурних та суспільних цінностей, що робить їх привабливими для сучасних комунікативно-орієнтованих мовознавчих досліджень (С. Альперина, В. Демченко, А. Жукова, О. Соболєва, Т. Старченко, C. Caldas-Coulthard, M. del-Teso-Craviotto, M. Ferguson, M. Talbot та ін.).

Комунікативно-прагматичний вектор сучасної наукової лінгвістичної парадигми зосереджує основний дослідницький інтерес на різнобічному висвітленні особливостей використання мови у різних комунікативних ситуаціях. Важливою постає проблема аналізу різноманітних дискурсів (Ф. Бацевич, А. Бєлова, О. Морозова, М. Полюжин, С. Потапенко, К. Серажим, Т. van Dijk, N. Fairclough, D. Schiffrin та ін.) та жанрів (Ф. Бацевич, Ст. Гайда, К. Долінін, Т. Шмельова, Т. Яхонтова, G. Kress, B. Paltridge, J. Swales, T. Threadgold та ін.) як найефективніших механізмів інтерпретації у розгляді ситуацій використання мови. З огляду на це, дисертацію присвячено розгляду такого поширеного на сторінках сучасних англомовних жіночих журналів жанру, як “інтерв'ю-монолог”. “Інтерв'ю” - один із провідних жанрів у сучасних ЗМК - неодноразово привертав та й продовжує привертати увагу мовознавців (Г. Апалат, Н. Гапотченко, О. Саламатіна, О.Соболєва, М. Штельмах, K. Hдrnqvist, G. Lauerbach та ін.), однак такий його різновид, як інтерв'ю-монолог, ще не ставав об'єктом мовознавчих досліджень. У його основі лежить одне запитання журналіста до жінки, яка представлена як така, що реально існує, на значущу для жіночої аудиторії тему; відповідь жінки подано у формі розповіді - історії з її особистого життя.

Вивчення жанру “інтерв'ю-монолог” на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів закономірно акцентує категорію “гендер”, яка також знаходиться у центрі уваги багатьох сучасних лінгвістів (О. Бєссонова, О. Дудоладова, А. Кириліна, А. Мартинюк, В. Слінчук, А. Шиліна, D. Cameron, J. Coates, J. Holmes, L. Litosselity, D. Tannen та ін.).

Актуальність дослідження полягає у важливості вивчення сучасного медіа-дискурсу та різноманітних форм його реалізації; потребі дослідити такий провідний жанр жіночих журналів, як “інтерв'ю-монолог”; жанрознавчому підході, його зорієнтованості на комплексний аналіз різнорівневих рис різних текстів у межах комунікативно-функціональної методологічної парадигми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації відповідає профілю наукових досліджень, які проводяться на факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка у межах наукової держбюджетної теми “Вивчення текстів різної типології, проблеми текстотвірності” (номер державної реєстрації 0108U006467). Тема дисертації затверджена Вченою Радою Львівського національного університету імені Івана Франка 26 червня 2008 р. (протокол № 25/6), уточнена 17 березня 2010 р. (протокол № 12/3).

Мета дисертації полягає у розкритті комунікативно-прагматичних та семантико-стилістичних характеристик жанру “інтерв'ю-монолог” і передбачає реалізацію таких завдань:

визначити комунікативно-прагматичні, семантико-стилістичні та жанрові характеристики сучасного медіа-дискурсу;

окреслити особливості жанрової моделі “інтерв'ю” у сучасній пресі;

виявити конститутивні ознаки жанру “інтерв'ю-монолог”;

розкрити особливості структурної та композиційної організації текстів інтерв'ю-монологів;

показати функціональну роль візуальних елементів у структурі й композиції жанру “інтерв'ю-монолог”;

з'ясувати роль оцінної лексики у формуванні ідеологічного потенціалу інтерв'ю-монологу; прагматичний інтерв'ю монолог дискурс

узагальнити та концептуалізувати провідні мовні стратегії реалізації ідеологічної спрямованості досліджуваного жанру.

Матеріалом дослідження слугує вибірка 420 текстів жанру “інтерв'ю-монолог” із сучасних англомовних жіночих журналів Cosmopolitan, Marie Claire, SHE та Woman & Home за 2005 - 2009 роки. Усі зазначені журнали належать до глянцевих, однак займають різні позиції на ринку ЗМК: Cosmopolitan та Marie Claire - міжнародні журнали, тоді як видання Woman & Home та SHE не мають такого статусу, проте їхні аналоги можна знайти у багатьох країнах. Такий вибір журналів уможливлює відстеження рекурентних та девіантних ознак досліджуваного жанру.

Об'єкт дослідження - жанр “інтерв'ю-монолог” як утілення та відображення домінантних особливостей дискурсу сучасних англомовних жіночих журналів.

Предмет дослідження - комунікативно-прагматичні, структурно-композиційні та семантико-стилістичні риси жанру “інтерв'ю-монолог”.

Теоретико-методологічним підґрунтям роботи є антропоцентричний та текстоцентричний підходи до вивчення функціонування мовних одиниць різних рівнів. Відповідно до мети та завдань роботи, процес дослідження вимагав комплексного застосування таких методів, як індуктивно-дедуктивний - для спостереження, опису та класифікації виокремлених характеристик інтерв'ю-монологу; описово-аналітичний - для безпосереднього аналізу мовних фактів у конкретних комунікативних ситуаціях з подальшим співставленням й узагальненням отриманих результатів; метод текстового аналізу та прагматичної інтерпретації тексту - для аналізу інтенційного змісту тексту інтерв'ю-монологу та визначення комунікативно-прагматичних особливостей його складових частин; компонентний аналіз - для встановлення семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць з метою подальшої класифікації їх у лексико-семантичні групи; метод кількісних підрахунків - для отримання об'єктивних даних про жанрові риси інтерв'ю-монологу.

Наукова новизна дисертаційної праці полягає у здійсненні комплексного, різнобічного аналізу жанру “інтерв'ю-монолог” сучасних англомовних жіночих журналів з урахуванням останніх досліджень у мовознавстві, лінгвістиці, психолінгвістиці та теорії мовленнєвої комунікації: окреслено місце цього жанру в системі сучасних ЗМК, визначено механізми його функціонування й специфічного ідеологічного впливу, розкрито функціональні особливості його семантичної структури, виявлено провідні мовностилістичні засоби реалізації його комунікативної спрямованості. Уперше з'ясовано та концептуалізовано домінантні принципи жанрової організації інтерв'ю-монологу, показано парадоксальну, діалектичну природу цього жанру, розкрито комунікативні механізми формування його маніпулятивної сутності.

Теоретичну значущість роботи зумовлено тим, що виявлення комунікативно-прагматичних, структурно-композиційних та семантико-стилістичних особливостей інтерв'ю-монологу є внеском у розробку питань теорії жанру, тексту та дискурсу. Гендерний підхід до аналізу функціональної спрямованості інтерв'ю-монологу відповідає тенденціям подальшого розвитку антропоцентричної парадигми мовознавства і дає змогу точніше визначити фактор людини у здійсненні мовленнєвої комунікації. Дослідження маніпулятивних стратегій цього жанру сприятиме подальшим розвідкам у межах такого наукового напряму, як медіа-екологія.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у теоретичних курсах зі стилістики англійської мови, комунікативної лінгвістики, дискурсного аналізу, жанрознавства, лінгвістики тексту, риторики. Результати дослідження можна використовувати у галузі журналістики, зокрема у плані адаптації національних видань до рівня міжнародних, прогнозування впливу глянцевих журналів на масового читача тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням. Отримані результати, теоретичні положення й висновки сформульовані безпосередньо автором. Статей за тематикою дисертації, опублікованих у співавторстві, немає.

Апробація роботи. Окремі розділи та дисертацію обговорено на засіданнях кафедри іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка (2007 - 2009 рр.). Основні положення та результати дослідження висвітлено у доповідях та обговорено на 10-й міжнародній конференції TESOL “Комунікація у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків” (Київ, 3-5 березня 2005 р.), міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 26-29 червня 2006 р.), міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 31травня-1 червня 2007 р.), 2-й всеукраїнській науковій конференції “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк-Світязь, 6-8 червня 2008 р.), на наукових семінарах кафедри іноземних мов для природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, квітень 2008 р., лютий 2009 р.).

Основні положення та результати дослідження відображено у 7 статтях, опублікованих в українських фахових наукових виданнях, та 2 тезах доповідей (заг. обсягом 4, 2 др. арк.).

Обсяг і структура роботи. Мета, завдання та концепція дослідження визначили структуру дисертації, яка складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел із 284 найменувань. Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок; основний текст роботи складає 180 сторінок; дисертація включає 9 таблиць та 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, сформульовано мету й завдання роботи, визначено її об'єкт та предмет, зазначено матеріал та методи дослідження, з'ясовано його теоретичну та практичну цінність, викладено наукову новизну, подано інформацію про апробацію роботи, окреслено її структуру та обсяг.

У першому розділі “Жанр “інтерв'ю-монолог” у сучасному англомовному медіа-дискурсі” викладено трактування поняття “жанр” у сучасному мовознавстві; створено інтерпретаційний контекст досліджуваного жанру: узагальнено основні характеристики дискурсу ЗМК, розкрито особливості його жанрового складу й розглянуто жанрову модель “інтерв'ю” у сучасній пресі; визначено специфіку дискурсу сучасних англомовних жіночих журналів, який обрано комунікативним контекстом дослідження жанру “інтерв'ю-монолог” (далі - ІМ); з'ясовано конститутивні ознаки ІМ.

Сучасні дослідження розвитку, типології, функціональних та структурно-семантичних рис жанрів ґрунтуються на трактуванні жанру як гнучкого сценарію комунікативної поведінки, який дає уявлення про певний комплекс жанрових ознак. У бахтініанському сенсі жанри є тематичними, композиційними та стилістичними типами висловлювань, зумовленими певними функціями і умовами мовленнєвого спілкування. Усвідомлення єдності соціокомунікативних чинників, змісту, стилю та композиції, на основі яких ґрунтується розуміння жанру, дає змогу диференціювати його від таких, на перший погляд, близьких до нього понять, як “дискурс” і “текст”.

Медіа-дискурс - явище складне й динамічне, що перебуває під впливом різноманітних чинників, зокрема культурного, технологічного та гендерного. Ідеологічна та регулятивна функції медіа-дискурсу передбачають реалізацію його трьох основних стратегій: привернути увагу, поінформувати та вплинути на аудиторію. Визначальними рисами медіа-дискурсу є чергування та контрастування стандартизованих та експресивних засобів, соціальний характер комунікації, комунікативна загальнозначущість та доступність й мультимодусність. Комунікативно-прагматичні особливості медіа-дискурсу реалізуються крізь його специфічні мовні характеристики: наявність стандартних вербальних форм, поєднання нейтральних за своїм забарвленням лексичних одиниць із емотивно-експресивними, використання засобів текстового лаконізму та лексичної конденсації.

Сучасний медіа-дискурс володіє надзвичайно розвинутою жанровою палітрою. Розвиток медіа-жанрів відбувається на основі активної взаємодії рис, притаманних різним жанрам, їхньому синтезі, взаємовпливі, що веде до утворення якісно нових журналістських матеріалів. Варіативність жанрового матеріалу, швидка видозмінюваність, різноманіття та дифузність жанрових форм віддзеркалюють намагання якнайкраще врахувати інтереси й уподобання читача, відобразити специфіку видання і свідчать про те, що система жанрів сучасних ЗМК є потужним механізмом впливу на аудиторію.

Інтерв'ю - популярний жанр світової преси - постійно перебуває у процесі еволюції. Його розмаїті трансформації, викликані різними жанровими рисами: наявністю авторської позиції, метою повідомлення, предметом повідомлення, обсягом тощо, - привели до виникнення низки різновидів й модифікацій цього жанру, що вказує на розмитість меж сучасного інтерв'ю, його швидку видозмінюваність та постійне розширення жанрових можливостей як пошук у з'ясуванні питання найоптимальнішого впливу на читачів та задоволення їхніх потреб.

Дискурс сучасних англомовних жіночих журналів - один із різновидів медіа-дискурсу. Він має низку власних комунікативно-прагматичних особливостей, під дією яких формуються ідеологічні уподобання, світогляд та естетичні смаки сучасної жіночої аудиторії. Важливе значення у цьому процесі належить специфіці тем, привабливому зовнішньому вигляду цих видань та рекламі. Різнорівневі характеристики жіночих журналів сприяють формуванню фемінно-маркованого типу медіа-дискурсу, який характеризується синтезом комунікативно-риторичних стратегій солідарності та субординації. Стратегія солідарності передбачає формування довірливих приятельських стосунків з аудиторією, а стратегія субординації спрямована на виникнення у неї відчуття недосвідченості, потреби у підтримці та допомозі, що надає журналу ролі “експерта” й сприяє генеруванню певної жіночої соціокультурної спільноти.

Вирішальність фактора аудиторії, під впливом якого формується дискурс жіночих журналів, закономірно акцентує категорію “гендер”, яка є одним із параметрів конструювання та відображення соціальної ідентичності мовця в межах чітко окреслених соціогруп та усього суспільства. Репрезентація гендерних моделей поведінки знаходить вияв на мовному і жанровому рівнях та відображає типові тенденції у спілкуванні жінок та чоловіків у різноманітних сферах суспільного життя і на шпальтах жіночих журналів.

Одним із популярних жанрів сучасних жіночих часописів є ІМ як втілення та відображення домінантних особливостей дискурсу цих видань. В основі жанру лежить одне запитання журналіста до конкретної жінки, яка представлена як така, що реально існує, на потенційно цікаву для жіночої аудиторії тему. Комунікативна мета ІМ полягає у тому, щоб запропонувати, на прикладі досвіду жінки, розв'язання важливої життєвої проблеми та сформувати належне ставлення до зображеної ситуації. Наративна природа жанру зумовлює такі його конститутивні риси, як сюжет, наявність події та виклад від першої особи, а яскраве та оригінальне зовнішнє оформлення вказує на його мультимодусність.

Розповідь від першої особи є ознакою суб'єктивності викладу, завдяки якій зменшується психологічна відстань між адресантом та адресатом повідомлення. Сюжет передбачає певну структурну організацію жанру. Подія як свідчення відхилення від нормативного стану, завдяки своїй новизні та несподіваності, формує оцінне ставлення з боку читачів. Специфічна знакова система досліджуваного жанру, мультимодальна за своєю сутністю, сприяє привабливості ІМ, його диференціації з-поміж решти жанрів.

У другому розділі “Комунікативно-прагматичні особливості структури та композиції жанру “інтерв'ю-монолог” розглянуто функціонально-смислову організацію жанру, зумовлену соціокомунікативними чинниками; простежено характерні ознаки його зовнішнього оформлення; проаналізовано комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості заголовка, врізу та основного тексту ІМ.

ІМ як продукт мовленнєвої діяльності має свої риси композиційного оформлення змісту, свою типову структурну модель, яка забезпечує реалізацію його комунікативно-функціональної спрямованості. Композиція ІМ складається з вербального та невербального аспектів її організації. Вербальний аспект включає заголовок, вріз та основний текст, а його смислова структура відтворює структурну організацію усної розповіді, запропоновану В. Лабовим: вона містить такі повторювані епізоди, як “резюме”, “інтродукція”, “ускладнення, “розв'язка”, “оцінка” та “кода”. Невербальний аспект композиції ІМ виражений ілюстраціями, фотографіями, шрифтами різної форми та кольору й пунктуаційними знаками.

Заголовок ІМ реалізується синтаксичною моделлю, конститутивними рисами якої є конструкції поширеного двоскладного та складного речень (“I'm living with cancer, not dying from it” [Woman & Home Oct 2007]; “Cancer stole my sex life but it won't get me” [Cosmo Aug 2006]), що уможливлює його функціонування як “резюме” у смисловій структурі ІМ. Взаємозв'язок суб'єктивного та егоцентричного у потенціалі жанру реалізується у таких детермінантних особливостях його заголовків, як використання експресивної конструкції “пряма мова” та наявність займенника першої особи однини. Семантико-стилістичний аналіз засвідчив важливу роль алюзій (“I was a teenage Lolita” [Marie Claire Jan 2007]), метафор (“I escaped uncle Saddam's clutches” [Woman & Home Dec 2005]), слів із сильним асоціативним полем (“My eye infection turned out to be cancer” [SHE Feb 2008]), прийомів протиставлення та заперечення (“Was I a girl or a boy?” [Cosmo Sep 2007]; “I don't want kids - don't hate me” [Marie Claire Sep 2006]), а також квантифікативних одиниць (“I'm a mother first, disabled second” [Marie Claire June 2006]) у реалізації ідеологічного потенціалу заголовків ІМ, які акцентують на пріоритетах та цінностях аудиторії жіночих журналів. Зміст заголовків співвідноситься з орієнтирами на приватність, внаслідок чого формується притаманна жанру невимушена атмосфера приятельського спілкування.

Вріз як елемент композиції ІМ виконує подвійну роль “резюме” та “інтродукції” у його смисловій структурі. Функціональна спрямованість врізу зорієнтована на підтримку та доповнення прагматики заголовка, що реалізується в особливостях його структурно-семантичної організації (Suzy Alexon is one of life's survivors; having coped with more in her 42 years than most people experience in a lifetime, she proves that, with courage and confidence, you really can get back on your feet - no matter what life throws at you. Here she tells her incredible story to Shoshana Goldberg /SHE Dec 2007/; Constance Briscoe overcame the horrors of her childhood to become one of Britain's first black female judges. Katy Regan hears her inspirational story [Marie Claire March 2006]). Деталізованість викладу у врізі, введення інформації про особу автора ІМ та використання особових займенників множини слугують формуванню симетричних відносин між адресатом та адресантом. Автоцентричність врізу зумовлено його насиченістю емотивно-оцінною лексикою, експресивністю синтаксичних конструкцій та викладом від третьої особи, судження та оцінка якої мають важливе значення для читачок жіночих журналів.

Комунікативна спрямованість жанру ІМ реалізується крізь функціональні особливості структурних елементів його тексту - текстових блоків (термін А. Мецлера) - “резюме”, репрезентованого заголовком та врізом; “інтродукція”, “ускладнення, “розв'язка”, “оцінка” та “кода”, що складають основний текст ІМ. Наявність усіх зазначених блоків та їхня чітка послідовність вказують на високу передбачуваність структури текстів ІМ, яка діє як маніпулятивний механізм, спрямований на формування в аудиторії певних очікувань, навіювання виразного комунікативного смислу. Незначну варіативність у розміщенні текстових блоків можна трактувати як структурну інверсію, загалом характерну для усіх жанрів.

У дослідженні прагматики функціонально-зумовлених семантичних особливостей текстових блоків ІМ фокусуємо увагу на зв'язках та відношеннях речень (А. Мамалига, О. Реферовська), завдяки яким формується смислова цілісність кожного блоку. Текстовий блок “інтродукція” передбачає таку характеристику місця, часу, обставин та головних дійових осіб, яка відображає інтереси, акцентує на спільному досвіді й цінностях жінки - суб'єкта розповіді, та аудиторії жіночих журналів, що сприяє формуванню їхнього когнітивно-психологічного унісону (у термінах А. Бєлової). Синтаксична організація “інтродукції” спрямована на пояснення, розширення, коментування інформації основних речень цього блоку, що надає йому інформаційної насиченості (Основне речення I'd had a miserable few years since my father died of cancer in September 2000. Коментування My mum and I had nursed him at our home in Penarth, near Cardiff, for 13 months. I'd given up my job as a makeup artist to go back to University and do a psychology degree, which left me short of money. I was also single and all my friends were getting married and starting families. I felt lonely at a different place in my life to everyone around me [Cosmo March 2006]). Смислове наповнення “інтродукції” навіює аудиторії відчуття солідарності, емоційної співучасті з героїнею, під впливом чого відбувається належне сприйняття інформації у наступних текстових блоках ІМ.

“Ускладнення” дає характеристику основних конфліктних подій та стосунків, що розкривають головну проблематику текстів ІМ, з експліцитною драматичною тональністю. Синтаксична побудова цього текстового блоку характеризується відношеннями інтелектуально-емоційного реагування і передбачає радше акцентуацію, аніж презентацію інформації (Основне речення By the time I got home, I was a mess. Інтел-емоц. супровід To have your gender questioned is barbaric. There's no worse insult for a woman than to be told that the nation thinks she's a man [Cosmo March 2006]). Вона моделює ситуацію “охоплення емоціями” з метою переконання, реалізуючи аргументативний потенціал цього блоку. Безпосереднє переживання, характер та сила емоцій, які відчуває жінка - суб'єкт розповіді, передаються аудиторії і стають чи не єдиним, проте достатнім аргументом для винесення оцінного судження.

Функціональна спрямованість текстового блоку “розв'язка” ґрунтується на його тісному зв'язку з попередніми блоками, що маніфестується крізь різноманітні засоби тематичного зв'язку: просторово-часові координати, вказівні займенники, іменники-назви події тощо. Синтаксична конструкція цього текстового блоку спрямована на введення інформації про міркування, асоціації, почуття жінки - суб'єкта розповіді, стосовно розв'язання проблеми (Основне речення After about three months, I decided it was time to pull myself together. Розширення I wouldn't let this beat me. I decided I could either emigrate, or get myself looking fabulous and show the nation the real Lisa that was hidden inside [Cosmo March 2006]). Це, з одного боку, формує атмосферу неквапливості, вказує на поступовий та логічний рух думки, з іншого - дає орієнтири для сприйняття та оцінки повідомлення.

Текстовий блок “оцінка” несе інформацію про думки та почуття героїні ІМ стосовно викладеної у попередніх блоках ситуації. Важливою особливістю його мовної організації є поєднання часових категорій теперішнього та минулого та приєднувальні конструкції, які, підтверджуючи повідомлення основного речення, зміщують акцент із суб'єктивного на об'єктивне у формуванні оцінної спрямованості висловлювань (Основне речення It wasn't easy, but gradually I took control and, six years on, I'm winning. Аргументування I do some work for Welsh radio. I feel like I've turned my life around [Cosmo June 2006]). Аксіологічний потенціал “оцінки” спрямовано на маніфестацію активної позиції жінки у сучасному суспільстві, що конструює її образ як сильної, цілеспрямованої, спроможної з'ясовувати проблеми особистості.

Текстовий блок “кода” - останній елемент смислової структури ІМ - надає розповіді логічної завершеності й відіграє важливу роль у інтерпретації викладеної інформації. Особливістю його структурно-семантичної організації є використання особових, неозначених, означальних займенників, інфінітивних конструкцій у ролі підмета, викладу інформації у Present Indefinite (You never know what's round the corner - a reminder for us all to enjoy everyday to the full [SHE Feb 2008]); I hope that by talking about the emotional aftermath of suicide, I can help others find a different path out of their desperation [Marie Claire July 2007]), спрямованих акцентувати загальний характер представленої ситуації. Прагматика блоку реалізується крізь його паралельний зв'язок із заголовком, що сприяє цілісності текстів ІМ.

Важливою жанроворелевантною особливістю текстів ІМ є їхнє специфічне графічне оформлення. Поєднання шрифтів різного розміру, форми та кольору розмежовує композиційні елементи ІМ, виділяє важливу для сприйняття інформацію, акцентує деталі, задає емоційну тональність. Знаки пунктуації імплікують емоційний стан мовця й роблять внесок у реалізацію комунікативно-прагматичної спрямованості текстових блоків жанру ІМ: відображають деталізований характер “інтродукції”, напругу та схвильованість викладу “ускладнення”, спад емоційної напруги й логіку розгортання думки “розв'язки”.

Візуальні засоби у текстах жанру ІМ - фотографії та ілюстрації - фіксують моменти особистого життя жінки й, таким чином, відображають приватність тем ІМ. Своїм натуралізмом вони створюють своєрідний візуальний образ світу, у якому існує сучасна жінка. Фотографії та ілюстрації є виразниками логічно-смислового членування вербального тексту ІМ, вводять ритм та динаміку у його сприйняття. Зображення підтримує та інтенсифікує емотивно-оцінне звучання текстів ІМ, а його фрагментарність відповідає деталізованому викладу вербальної інформації.

Вирішальна роль у візуальній диференціації жанру належить першій фотографії. Вона співвідноситься з інформацією у заголовку та врізі й надає текстовому блоку “резюме” комунікативної виразності. Образ жінки на цій фотографії вказує на буденність теми й формує в аудиторії відчуття належності до однієї культурної спільноти.

Одноманітність та повторення вищезгаданих жанрових рис, відсутність у них девіацій свідчить про чітку композиційно-структурну модель жанру ІМ. Тісна інтегрованість вербального та невербального аспектів жанру дає змогу, по-перше, чітко демонструвати образ сучасної жінки - стиль її життя, моральні орієнтири, бажані форми соціальних взаємовідносин тощо, по-друге, емоційно залучити читача в процес самоідентифікації зі зображеними героями, що сприяє успішній реалізації комунікативно-прагматичної спрямованості ІМ.

У третьому розділі “Оцінна лексика як провідний семантико-стилістичний засіб реалізації ідеологічної спрямованості жанру “інтерв'ю-монолог” з'ясовано загальні особливості оцінки у текстах ІМ, викладено результати аналізу функціонування оцінної лексики в ІМ, виявлено її роль у структурній організації жанру, його емотивному та аргументативному звучанні, ідеологічному потенціалі.

Суб'єктом оцінки у ІМ є конкретизована мовленнєва особистість жінки як синтез образів автора та респондента. Об'єкт оцінки - предмети, явища, події, процеси, ідеї, дії, стани тощо, з якими вона стикається у повсякденному житті. Підставою оцінки є певні позиції та переконання, які грунтуються на стереотипах та нормах, притаманних усій спільноті читачів жіночих журналів. Характер оцінки відображає кваліфікацію об'єкта на основі не лише його властивостей, а й утилітарних, естетичних та моральних характеристик аудиторії жіночих журналів.

Дослідження впливу оцінної лексики на формування ідеологічного потенціалу жанру ІМ проведено на основі функціонування у його текстах таких чотирьох базових блоків оцінних лексем, як іменники, прикметники, дієслова та прислівники. У межах кожного блоку виділено семантичні групи оцінних лексем, які відзначаються високою частотністю використання, формуючи смислову домінанту текстів ІМ.

Лексичний блок прикметника у текстах ІМ характеризується домінуванням слів семантичних груп “характеристика людини” та “відчуття”. Аналіз прикметників як засобів оцінки у ІМ здійснено відповідно до об'єкта їхньої оцінки. Прикметники, які характеризують героїнь ІМ за їхніми зовнішніми та внутрішніми ознаками, синтагматично співвідносяться із субстантивною лексикою, утворюючи сталі словосполучення (healthy look, warm voice, friendly face, sexy eyes, subtle make up; strong girl, confident person, etc). Емотивні та експресивні прикметники у граматичних конструкціях to be + adj. та to feel+ adj. використовуються для характеристики психоемоційного стану жінки: негативну оцінку несуть лексичні одиниці, які характеризують жінку як беззахисну, безпомічну, відірвану від суспільства (scared, isolated, lonely, frustrated, etc.), а позитивний заряд отримують слова, які репрезентують її як сильну, рішучу, активну у вирішенні власних проблем (strong, settled, confident, smart, etc.), проте не позбавлену традиційних жіночих рис (warm, sensitive, tender, devoted, etc.). Отже, у змалюванні портрета сучасної жінки відчутно закріплення чітких оцінок, які сприяють формуванню її образу відповідно до ідеології сучасного західного суспільства.

Об'єктом оцінки прикметників у текстах жанру ІМ є подія (We began fast and furuios relationship [Cosmo Jan 2007]), її час та місце (He called me the next day to invite me to dinner and we drove out to a quiet country pub [Cosmo June 2006]). Велику функціональну групу утворюють прикметники, які характеризують в аксіологічному плані різноманітні предмети (My parents were farmers and we lived in a tiny house [Marie Claire May 2006]; I challenged my boyfriend Josh to don my extra-tight mini skirt and gravity-defying high heels [Cosmo May 2006]). З одного боку, вони реалізують таку важливу рису жанру, як деталізований виклад інформації, а з іншого - відображають орієнтацію на жіноче сприйняття з його специфічною увагою до деталей. Зазначені функціональні групи представлені прикметниками різних семантичних типів. Поєднання їх у одній атрибутивній низці призводить до накладання сем цих слів й виникнення нового, асоціативного значення.

У процесі дослідження аксіологічних характеристик іменників та дієслів у текстах ІМ використано класифікацію їхніх семантичних типів, запропоновану О. Бєссоновою. Аналіз лексичного блоку іменника проведено на рівні оцінних іменників абстрактної семантики, репрезентованих у текстах ІМ семантичними типами абстрактних іменників дії (мовленнєва, ментальна, фізична, емоційна, деструктивна, соціальна, а також дія як поведінка й дія як результат); стану (емоційний, фізичний, соціальний та стан речей); ставлення й стосунків (емоційні, соціальні); властивостей та події. Дослідження функціональної спрямованості лексичного блоку дієслова здійснено на рівні таких його семантичних груп, як дієслова дії (мовленнєва, інтелектуальна, фізична, емоційна, деструктивна), стану (емоційний, фізичний), стосунків та ставлення (міжособистісні, соціальні).

Евалюативний потенціал оцінних іменників та дієслів у контексті жанру досліджено у межах кожного семантичного типу. Аспектом оцінки у виборі іменників та дієслів мовленнєвої дії є прагматична ситуація, за якої відбувається ця мовленнєва дія (We discussed the possibility of adopting a child [Marie Claire Sep 2006]; He informed that he stopped paying mortgage [Woman & Home Sep 2005]), що акцентує важливі моменти комунікативного акту: розподіл ролей, наявність довіри, взаємоповаги, підтримки тощо. Лексичні одиниці ментальної дії, з'являючись у вузлових моментах розповіді, формують каркас для розвитку подій й отримують у контексті ІМ позитивне забарвлення (Charlotte was spending more time with child minders than with me, so I decided to give up my job and buy a small house. It was then that I thought about egg donation <…> I considered all alternatives <…> So I decided to get in touch with the organization called Surrogacy UK [Cosmo Jan 2006]). Вони наголошують на логічності розвитку дій, що імплікує здатність жінки вірно оцінити ситуацію, прийняти рішення, яке відповідає її особистим потребам, і формує стереотип сучасної жінки як розумної, активної у з'ясуванні проблем.

Використання іменників та дієслів фізичної дії дає змогу відтворити в уяві поведінку суб'єкта та відчуття, які виникають внаслідок неї (Sometimes she would drag me out of bed by my knickers and beat me. She would hold me against the wall, grab hold of my breasts and squeeze my nipples [Marie Claire March 2006]). Повторення та різноманітність лексичних одиниць фізичної дії у текстах ІМ сприяє неперервному виникненню у свідомості читачів відчуттів, які супроводжують ці дії, формуючи атмосферу співучасті. Іменники та дієслова емоційної дії та емоційного стану функціонують як барометри емоційної атмосфери жанру (I bumped into my sister one day and she stared at me in horror. <…>As I explained, she held my hair in shock. <…> From the moment I woke up, there was a whine of terror in my mind [Marie Claire June 2006]). Одна емоція провокує та аргументує виникнення іншої, зумовлюючи емотивно-аргументативне звучання ІМ.

Аксіологічний потенціал лексичного блоку прислівника у текстах ІМ досліджено на рівні експліцитно-оцінних, модально-оцінних і прислівників-інтенсифікаторів. Експліцитно-оцінні прислівники функціонують як засіб експресії, характеризуючи стани та реакції, створюють яскраве уявлення про дії (I stood in the car park screaming hysterically [SHE Feb 2006]), що навіює належний для сприйняття інформації емоційний настрій. Модальні прислівники завдяки здатності посилювати вплив на адресата функціонують як оператори прагматичного значення (He wasn't patronizing, he seemed genuinely interested in me, literally hanging on my every word [Marie Claire Jan 2007]) - акцентують на достовірності, істинності аргументів, закріплюють перлокутивний ефект повідомлення. Прислівники-інтенсифікатори долучаються до підсилення аксіологічного забарвлення висловлювань (I felt lucky to be alive but incredibly frustrated that I couldn't be normal [Cosmo Aug 2006]), надають викладу виразного експресивного звучання.

Оцінна лексика рівномірно розподілена в усіх текстах ІМ, проте із домінуванням лексики із негативним забарвленням, що зумовлено такою рисою жанру, як наявність події - відхилення від звичного стану справ. Взаємозв'язок пейоративної та меліоративної лексики у межах жанру надає йому композиційної чіткості та системності.

Інтенсивне використання оцінних лексем, які належать до семантичних груп “характеристика людини”, “емоції”, “відчуття”, “сприйняття”, “стан” свідчить про те, що їм належить важлива роль у формуванні смислової домінанти текстів ІМ - зображенні почуттів сучасної жінки під впливом різноманітних обставин життя. Превалювання одиниць зазначених семантичних груп однієї частини мови корелює зі значною кількістю лексем, які мають подібну сему, в іншій частині мови, що зумовлює формування оцінного лексико-семантичного поля текстів ІМ. Емоційне сприйняття дійсності, переважання емоцій над раціо реципієнтів ІМ зумовило формування лексико-семантичного поля із архітемою “відчуття та емоції”, що дає підстави характеризувати ІМ як емотивний жанр. Оцінні слова, серед яких вирізняються прикметники та прислівники, долучаються до реалізації таких домінантних рис жанру, як деталізованість, емотивність, експресивність та суб'єктивність викладу.

У межах жанру у структурі лексичного значення відбуваються зміни і на передній план виходить образно-оцінний компонент, який корелює з різними фізичними, психічними, соціальними характеристиками аудиторії жіночих журналів. Емотивний та експресивно-оцінний заряд прикметників, іменників, дієслів та прислівників сприяє породженню атмосфери емоційної співучасті, моделює ситуацію “охоплення емоціями” з метою переконання. Евалюативний потенціал цих слів спрямований на відображення системи цінностей аудиторії жіночих журналів, а відтак вказує на аргументативну функцію аксіологічних лексем.

Функціональне навантаження оцінних слів сприяє формуванню у свідомості читачів чітких норм та пріоритетів, під впливом чого моделюється образ сучасної жінки - стиль її життя, способи інтерпретації та з'ясування проблем, бажані форми соціальних взаємовідносин тощо. Ця модель закарбовується у свідомість читача , що свідчить про важливу роль оцінної лексики у формуванні ідеологічного потенціалу жанру ІМ.

ВИСНОВКИ

Жанр “інтерв'ю-монолог” - один із різновидів жанру інтерв'ю. Його автор - журналіст, представник конкретного видання, виконує роль первинного реципієнта. Адресантом у інтерв'ю-монолозі є особа жінки, досвід якої, на думку редакції, може бути корисним для їхніх читачок, які виконують роль вторинного реципієнта, тобто адресатів інтерв'ю-монологу. Системотвірними чинниками цього жанру є такі дискурсивні риси, як відсутність зворотнього зв'язку та наявність вторинного тексту у моделі комунікативного акту, а також основні риси дискурсу жіночих журналів - чергування та контрастування стандартизованих та експресивних засобів, соціальний характер комунікації, комунікативна загальнозначущість та доступність, мультимодусність, синтез стратегій солідарності та субординації.

Комунікативна мета інтерв'ю-монологу полягає у тому, щоб запропонувати, на прикладі досвіду жінки, з'ясування важливої життєвої проблеми та сформувати належне ставлення до зображеної ситуації. Комунікативна мета жанру реалізується крізь такі його конститутивні ознаки, як наявність сюжету, події, виклад від першої особи та мультимодусність.

Проведене дослідження дає змогу, на основі узагальнення отриманих результатів, зобразити прототипову структуру жанру “інтерв'ю-монолог” у вигляді схеми (див. Рис. 1).

Рис. 1. Прототипова структура жанру “інтерв'ю-монолог”

Завдяки сюжету композиційно-структурний рівень інтерв'ю-монологу будується відповідно до чіткої моделі, з цілком незначними змінами у структурі тексту, зумовленими існуванням вторинного адресанта у його комунікативно-когнітивному просторі. Характерною особливістю цієї моделі є наявність експліцитно ідентифікованих текстових блоків. У межах кожного текстового блоку речення функціонують як елементарні ілокутивні елементи, спрямовані на вираження мотивів, інтенцій, ментальних та емоційних актів мовця, під впливом яких в аудиторії формується належне розуміння та оцінка ситуації. Завдяки цьому відбувається кристалізація та корекція світогляду аудиторії.

Значний оцінний потенціал цього жанру зумовлений наявністю події - явища, яке відображає певне відхилення від усталеного, нормативного стану та є одним із засобів відображення змін, які відбуваються у суспільстві. Подія, завдяки своїй новизні й несподіваності, обов'язково викликає формування певного оцінного ставлення з боку читачів. Присутність події у структурі жанру спричиняє інтенсивне вживання оцінних лексем із семою “емоція”, які формують відповідне лексико- семантичне поле як смислову домінанту текстів інтерв'ю-монологів. Емотивний ореол надає викладу емотивно-аргументативного характеру, який впливає на адресата й підштовхує його прийняти запропоновану адресантом точку зору. Категорію оцінки, таким чином, можна вважати функціонально-семантичним ядром текстів інтерв'ю-монологів, яке визначає ідеологічну природу цього жанру.

Важливу роль у реалізації комунікативної спрямованості інтерв'ю-монологу відіграє розповідь від першої особи як його обов'язкова, домінантна риса. Вона зумовлює суб'єктивність викладу, завдяки якій зменшується психологічна відстань між адресантом та адресатом тексту, створюється довірлива тональність, яка приваблює читачок та “втягує” їх в оповідь, робить “співучасницями” емоційних переживань жінки - суб'єкта розповіді.

Специфіка жанру визначається і його візуальним оформленням, яке відіграє роль облігаторної риси. Невербальний аспект інтерв'ю-монологу маніфестується крізь графічні маркери прямої мови та фотографії, що відкривають приватні моменти жіночого буття. Візуальні засоби у структурі жанру додатково реалізують аспекти його змісту в іншій семіотичній площині, надають йому особливої вірогідності, яка підсилює вплив на реципієнтів, полегшує сприйняття тексту, приваблює та затримує їхню увагу за допомогою унаочнення й супровідного емоційно-естетичного ефекту.

Усі виявлені типові риси жанру “інтерв'ю-монолог” характеризуються двома важливими моментами: 1) простотою реалізації, доступністю для сприйняття широкою жіночою аудиторією, підкреслено демократичним загальним характером; 2) жорсткою заданістю, відсутністю девіацій, дивовижною повторюваністю. Зумисна простота і ригідність жанрової організації постійно навіює певні очікування, а передбачуваність, рекурентність ознак створює ефективний механізм соціальної взаємодії між журналом та його аудиторією, викликаючи в неї відчуття належності до єдиної спільноти. Це веде до психологічного ефекту “узалежнення” від жанру, що сприяє успішній реалізації його комунікативно-ідеологічної спрямованості - формуванню і корегуванню стереотипу сучасної жінки. Отже, зовнішню простоту композиційно-смислової схеми, звичайність мовних рис та рекурентність, стереотипність цих конститутивних ознак жанру можна трактувати, в теоретичній перспективі, як домінантні принципи організації інтерв'ю-монологу.

Парадоксальна, діалектична природа цього жанру криється у поєднанні ординарності його оформлення з потужним ідеологічним впливом. Це дає підстави характеризувати інтерв'ю-монолог як маніпулятивний жанр, комунікативна сутність якого полягає у здійсненні завуальованого сугестивного тиску, який провокує виникнення в читачів думок і намірів, що можуть не збігатися з їхніми актуально наявними бажаннями. Ця маніпулятивність “підживлюється” двома провідними, невід'ємно пов'язаними комунікативними стратегіями дискурсу сучасних жіночих журналів - солідарності та субординації, якими оперують його жанрові форми, передусім інтерв'ю-монолог. “Заломлення” цих стратегій крізь жанрову структуру створює особливий ідеологічний потенціал інтерв'ю-монологу.

Отже, жанр “інтерв'ю-монолог” посідає чітко окреслене місце в системі сучасних ЗМК та робить свій внесок у систему засобів і прийомів психологічного впливу на масову свідомість. Розуміння сутності цього жанру, обізнаність з його провідними рисами та їхня адекватна інтерпретація дає можливість не лише пізнати його, а й протистояти його потужній дії. Тому проведене дослідження комунікативно-прагматичних та семантико-стилістичних особливостей інтерв'ю-монологу, яке розкрило механізми функціонування і специфічного впливу цього жанру, є важливим для медіа-екології, значення якої дедалі більше усвідомлюється сучасним суспільством.

З огляду на проведене дослідження та його результати, перспективними видаються дослідження інших жанрів та реклами, що використовуються на сторінках сучасних жіночих журналів. Актуальними також можуть стати порівняльні розвідки дискурсу жіночих та чоловічих журналів, їхніх жанрів, питання їх маніпулятивних стратегій, а також зіставний аналіз дискурсу та жанрів закордонних й вітчизняних ЗМК. Запропоновані напрямки досліджень можуть зробити вагомий внесок у розвиток як медіа-лінгвістики й медіа-генології, так й медіа-екології та гендерології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Крижанівська Г. Т. Аксіологічний потенціал іменників у текстах жанру “інтерв'ю-монолог” сучасних англомовних жіночих журналів // Г. Т. Крижанівська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. - 2009. - № 867. - С. 33-38.

Крижанівська Г. Т. Діалогічність текстів first-person narrative як спосіб моделювання адресата (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів) / Г. Т. Крижанівська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - Вип. 28. - С. 148-151.

Крижанівська Г. Т. Прагматика візуального аспекту текстів first-person narrative сучасних англомовних жіночих журналів / Г. Т. Крижанівська // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - Вип 9. - Т. 7. - С. 214-220.

Крижанівська Г. Т. Прагматика композиції типу тексту first-person narrative в сучасних англомовних жіночих журналах / Г. Т. Крижанівська // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т. ІІ. - С. 253 - 258.

Крижанівська Г. Т. Прагматика невербальних елементів у текстах сучасних англомовних жіночих журналів / Г. Т. Крижанівська // Нова філологія. - Запоріжжя : Запорізький національний університет. - 2008. - № 32. - С. 144 - 149.

Крижанівська Г. Т. Семантичні особливості заголовків текстів медіа-жанру first-person narrative сучасних англомовних жіночих журналів / Г. Т. Крижанівська // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. праць. - Спецвипуск 1. - К. : Міленіум, 2008. - С. 297 - 307.

Крижанівська Г. Т. Функціональні особливості оцінних прикметників та прикметникових конструкцій у текстах жанру first-person narrative (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів) / Г. Т. Крижанівська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія “Філологічні науки”. - 2008. - № 5. - С. 96 - 101.

Крыжанивская Г. Т. Современные тенденции формирования гендерных стереотипов средствами оценочности (на материалах современных англоязычных женских журналов) / Г. Т. Крыжанивская // Тил Тизими Ва Социал Мухит : материалы Республиканской научно-практической конференции. Самарканд, 27 ноября 2007 г. - Самарканд : СГПУ, 2007. - С. 14 - 16.

Kryzhanivs'ka H. Structure and composition of first-person narratives in women's magazines / H. Kryzhanivs'ka // Комунікації у вік глобалізації: десять років успішного розвитку та здобутків: матеріали 10-ї Міжнародної конференції TESOL, Київ, 3-5 березня 2005 р. : тези доповіді. - Львів : ПП “Марусич”, 2005. - С. 114 - 115.

АНОТАЦІЇ

Крижанівська Г. Т. Комунікативно-прагматичні та семантико-стилістичні особливості медіа-жанру “інтерв'ю-монолог” (на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу різнорівневих рис медіа-жанру “інтерв'ю-монолог” на матеріалі сучасних англомовних жіночих журналів Cosmopolitan, Marie Claire, Woman & Home та SHE. Окреслено основні характеристики сучасного медіа-дискурсу та дискурсу жіночих журналів, з'ясовано особливості жанрової моделі інтерв'ю у сучасній пресі, з'ясовано конститутивні риси жанру “інтерв'ю-монолог” у жіночих журналах. Досліджено риси композиційної та функціонально-смислової організації цього жанру, а також роль невербальних елементів у його структурі й композиції. Виявлено важливу роль оцінної лексики - іменників, прикметників, дієслів та прислівників - у формуванні ідеологічного потенціалу інтерв'ю-монологу. Окреслено домінантні принципи його типової організації, показано парадоксальну, діалектичну природу цього жанру, розкрито комунікативні механізми формування його маніпулятивної сутності.

Ключові слова: жанр, інтерв'ю-монолог, жіночий журнал, структура, композиція, невербальний елемент, оцінка.

Крыжанивская Г. Т. - Коммуникативно-прагматические и семантико-стилистические особенности медиа_жанра “интервью-монолог” (на материале современных англоязычных женских журналов). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франка. - Львов, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию различных уровней организации жанра “интервью-монолог” на материале современных англоязычных женских журналов Cosmopolitan, Marie Claire, Woman & Home и SHE. В работе рассмотрены ключевые характеристики современного медиа-дискурса и дискурса женских журналов в частности, определены особенности жанровой модели интервью в современной прессе, выявлены конститутивные черты жанра “интервью-монолог” современных англоязычных женских журналов. Исследованы особенности композиционной и функционально-смысловой организации интервью-монолога, а также роль визуальных элементов в структуре и композиции текстов этого жанра. Выявлена важная роль оценочной лексики - существительных, прилагательных, глаголов и наречий - в формировании идеологического потенциала исследуемого жанра. Cформулированы доминантные принципы жанровой организации интервью-монолога, показана парадоксальная, диалектическая природа этого жанра, раскрыты коммуникативные механизмы формирования его манипуляционной сущности.