Комунікативний феномен модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

КОМУНІКАТИВНИЙ ФЕНОМЕН МОДЕРАЦІЇ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент Тарасова Олена Владиславівна, Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонового університету, м. Харків, завідувач кафедри іноземних мов.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Шевченко Ірина Семенівна, професор кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу;

кандидат філологічних наук, доцент

Кобякова Ірина Карпівна, доцент кафедри перекладу Сумського державного університету, завідувач кафедри германської філології.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий «23» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.філол.н., доцент І. Г. Альошина

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена дослідженню комунікативного феномена модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі.

Модерація є невід'ємною частиною так званих «культурних сценаріїв» мовленнєвої поведінки англомовної особистості, які примушують мовця зводити до мінімуму когнітивний дисонанс, тобто запобігати загрозі особі співрозмовника, виявляти стриманість та зваженість у висловленні власної думки, твердження, оцінки тощо.

У сучасній лінгвістиці означене явище частково висвітлювалося на матеріалі різних мов в межах різних теоретико-методологічних підходів: логіко-семантичного (G. Lakoff, L. Zadeh), функціонального (Г. Г. Морева, С. Л. Сахно, Ю. Є. Сорокін, І. Л. Шкот), соціолінгвістичного (О. В. Власова, І. В. Гюббенет, W. J. Ball, A. Hubler) та паралінгвістичного (О. В. Долгова, R. Lakoff). Із розвитком комунікативно-прагматичної парадигми набули поширення дослідження деяких проявів модерації як стратегій і тактик адресанта (О. І. Голубнича, Н. В. Гончарова, Т. М. Пудровська, О. В. Яшенкова, А. В. Ярхо). У межах дискурсивних студій слід відзначити виокремлення модерації як частини етикету англомовного наукового дискурсу (О. М. Ільченко). Однак незважаючи на наявність вищеозначених наукових праць, феномен модерації як невід'ємний компонент комунікативної свідомості англомовної особистості не зазнав поки що всебічного висвітлення з погляду його системних зв'язків з іншими стратегіями керування дискурсом. Нерозв'язаною залишається також низка проблем щодо категорійного статусу модерації, особливостей її змісту та вираження в сучасному англомовному художньому дискурсі.

Актуальність дисертації зумовлена зростанням інтересу дослідників до системної організації мовленнєвої комунікації (О. М. Леонтьєв, Ю. С. Степанов, Є. В. Сідоров, О. В. Тарасова), зокрема, структури категорій, що відображають системність не лише мови, але й дискурсу. Актуальність роботи пов'язана також з посиленням синергетичних тенденцій у сучасних лінгвістичних дослідженнях (Л. П. Кіященко, Г. Г. Москальчук, Л. С. Піхтовнікова, О. В. Тарасова), що потребують поглибленого аналізу конкретних комунікативних систем, які функціонують в дискурсі, зокрема, англомовному. Саме це зумовлює своєчасність дослідження модерації як соціокультурно маркованої комунікативно-прагматичної категорії, розробки принципів її системної організації, диференціації її прагматичних варіантів та засобів їхньої реалізації в англомовному художньому дискурсі.

Зв'язок роботи з науковими темами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов «Cтруктурно-семантичні та прагма-когнітивні характеристики лексичних і граматичних мовних одиниць у діахронічному та синхронічному аспектах у художніх та нехудожніх текстах» (реєстраційний номер 0105U002655).

Об'єктом дослідження в роботі виступає комунікативно-прагматична категорія модерації, яка реалізується в мовленнєвій діяльності представників англомовних спільнот у модерованих висловленнях.

Предмет аналізу становлять особливості плану змісту і плану вираження функціонально-прагматичного макрополя модерації як форми організації зазначеної категорії.

Мета дисертаційної роботи - виокремити категорію модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі і обґрунтувати її статус як комунікативно-прагматичної категорії з польовим принципом побудови.

Поставлена мета передбачає необхідність розв'язання таких конкретних завдань:

- систематизувати і охарактеризувати основні комунікативно-прагматичні варіанти модерації;

дати визначення модерованого висловлення і встановити його відмінні ознаки;

встановити функціональний статус засобів вербалізації модерації - модераторів та проаналізувати модератори, що функціонують у сучасному англомовному художньому дискурсі, з погляду їхнього прагматичного потенціалу, прагматичної спеціалізації та комунікативного вектора;

- розробити принципи організації і змоделювати функціонально-прагматичне макрополе модерації (ФПМПМ), що інтегрує п'ять функціонально-прагматичних мікрополів (ФПмП);

- окреслити межі між виокремлюваними мікрополями й розглянути системні зв'язки між ними.

Матеріал дослідження склали 3000 модерованих висловлень, які було дібрано шляхом суцільної вибірки з творів сучасної (друга половина ХХ - початок ХХІ століття) англомовної прози 33 англійських та американських авторів загальним обсягом 12097 сторінок.

Для досягнення поставленної мети й розв'язання конкретних завдань було використано низку методів і прийомів лінгвістичного аналізу. За допомогою індуктивного методу систематизовано дібраний фактичний матеріал. Дедуктивний метод дозволив підтвердити висунуті теоретичні положення. Інтерпретаційний метод залучався при визначенні прагматичних варіантів модерації. За допомогою методу польового моделювання структуроване ФПМПМ. Елементи контекстуального, інтенційного і мовленнєвоактового аналізів залучалися для комплексного опису семантико-прагматичних особливостей модерованого висловлення. Висновки про кількісні характеристики засобів вираження комунікативно-прагматичної категорії модерації зроблені за допомогою кількісного аналізу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлена тим, що на матеріалі англійського художнього дискурсу вперше:

- обґрунтований статус модерації як комунікативно-прагматичної категорії, маніфестованої в англомовному дискурсі системою взаємопов'язаних комунікативних підсистем, об'єднаних спільністю комунікативної інтенції стриманості, що реалізується продуцентом в особливого типу висловленнях - модерованих висловленнях;

- виділене модероване висловлення як особливий тип висловлення в англомовному художньому дискурсі, диференційною ознакою якого є наявність в модусній частині пропозиції модератора - маркера модерації в мовленні;

- встановлений функціональний статус модераторів як іллокутивних показників реалізації мовцем комунікативної інтенції стриманості, проаналізований реєстр модераторів з погляду їхнього прагматичного потенціалу, прагматичної спеціалізації та комунікативного вектора;

- розроблені принципи моделювання функціонально-прагматичного макрополя модерації як синергетичної функціонально-адаптивної системи, презентована його структура, встановлені межі та розглянуті системні зв'язки між мікрополями, що його складають.

Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що виокремлення комунікативно-прагматичної категорії модерації збагачує методологічну базу лінгвопрагматики й теорії дискурсу, доповнюючи існуючі класифікації прагматичних категорій. Структурування ФПМП модерації як функціонально-адаптивної макросистеми, опис його внутрішніх і зовнішніх зв'язків на основі синергетичних принципів взаємодії системи і середовища роблять певний внесок у розвиток теорії лінгвістичного поля. Диференціювання модерованого висловлення як особливого типу висловлення в англомовному художньому дискурсі, висновки й узагальнення щодо його змістово-структурних особливостей є певним внеском в теорію комунікації.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її фактичного матеріалу і конкретних висновків в теоретичних курсах з лексикології (розділ «Семасіологія: лексичне, граматичне і прагматичне значення слова») і граматики (розділ «Прагматика речення») англійської мови, у спецкурсах з теорії мовленнєвої комунікації, прагмалінгвістики та етнопрагматики, у наукових дослідженнях аспірантів і студентів. Результати дослідження можуть виявитися корисними також і в практиці викладання англійської мови з погляду формування комунікативної та соціокультурної компетенції.

Апробація роботи. Основні положення дисертації апробовано на двох міжнародних наукових конференціях: «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2007, 2010); трьох всеукраїнських наукових конференціях: «Мови у відкритому суспільстві» (Чернігів, 2006), «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2008), «Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічна практика» (Дніпропетровськ, 2009), а також на щорічних вузівських науково-практичних конференціях (2006-2010) і на засіданнях кафедри англійської філології Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Публікації. Положення дисертації висвітлено у п'яти статтях, написаних автором особисто й надрукованих у фахових виданнях ВАК України, і п'яти матеріалах та тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, що нараховує 269 найменувань українською, російською, англійською мовами, списку лексикографічних джерел (13 позицій), а також списку джерел ілюстративного матеріалу (33 найменування). Робота містить 2 схеми і 20 таблиць у тексті дисертації та додатках. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки, у т.ч. 176 сторінок основного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне і практичне значення отриманих результатів, охарактеризовано матеріал та методи дослідження, а також наведені дані про апробацію дисертаційної роботи і список положень, які виносяться на захист.

У першому розділі «Комунікативний феномен модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі» обґрунтований комплексний інтегрований підхід до дослідження модерації як комунікативно-прагматичної категорії; поданий критичний аналіз існуючих теоретичних трактувань і підходів до вивчення модерації; визначені прагматичні варіанти модерації; виділене модероване висловлення (оцінного та нейтрально-оцінного типу) як особливий тип висловлення в англомовному художньому дискурсі.

1.1. Рефероване дослідження виконане в межах комунікативно-когнітивної та комунікативно-прагматичної наукових парадигм. Комплексний аналіз об'єкта дослідження інтегрує основні засади комунікативної діяльності - принцип кооперації (H. P. Grice) і принцип ввічливості (P. Brown and S. Levinson, G. Leech), теорії лінгвістичного поля (В. Г. Адмоні, О. І. Беляєва, О. В. Бондарко, З. Н. Вердієва, О. В. Гулига, Ю. М. Караулов, Т. В. Локшина, А. Е. Левицький, З. О. Мітяй, О. В. Тарасова), теорії висловлення (Н. Д. Арутюнова, Г. В. Ейгер, О. С. Іссерс, В. І. Карабан, І. М. Кобозєва, Л. М. Мінкін О. В. Падучева, І. С. Шевченко), когнітології, зокрема, теорії когнітивного дисонансу (L. A. Festinger, K. Gergen, I. Shevchenko, H. C. Triandis), синергетики (І. С. Добронравова, Ю. Л. Клімонтович, В. Г. Пушкін, І. Г. Пригожин, Г. Хакен, Д. С. Чернавський, А. С. Щербаков).

Відомі максими кооперації (кількості, якості, ставлення і способу) (H. P. Grice) і ввічливості (P. Brown and S. Levinson, G. Leech), які передбачають використання мовцем сукупності стратегій мовленнєвої поведінки, спрямованих на запобігання потенційної загрози іміджу реципієнта висловлення і виникнення на цій основі конфліктних ситуацій, склали прагматичну базу для виокремлення категорії модерації в англомовному художньому дискурсі як такої, що детермінована соціокультурними нормами й правилами, які регулюють мовленнєву поведінку англомовної особистості. Застосування методики польового моделювання об'єкта дослідження уможливило розгляд комунікативного феномена модерації з урахуванням усього розмаїття його прагматичних проявів через презентацію його як цілісної синергетичної системи, що самоорганізується. Теорія інтегративної прагматики, яка передбачає взаємодію семантики й прагматики висловлення за провідної ролі останньої (О. О. Худяков), дала змогу по-новому осмислити природу модусного компонента висловлення через виокремлення особливого типу висловлення - модерованого висловлення. Теорія когнітивного дисонансу, в рамках якої ведуться розробки «сценаріїв», що детермінують комунікативну поведінку співрозмовників, уможливила розгляд модерації як етнолінгвокультурного явища - механізму редукції / запобігання когнітивному дисонансу в мовленнєвій діяльності представників англомовних соціумів. модерація англомовний художній висловлення

1.2. Аналіз літератури з релевантної проблематики свідчить, що серед мовознавців немає єдності думок щодо термінології як сутності феномена модерації, так і засобів її вербалізації. В існуючих дослідженнях вживаються терміни «некатегоричність» (Г. І. Гущина, Т. В. Ларина, Т. П. Сонич, О. М. Старикова), «занижена оцінка» (І. В. Гюббенет), «пом'якшення» (С. С. Тахтарова), які однак відбивають лише окремі аспекти специфіки досліджуваного явища. Засоби його вираження в мовленні визначаються як індикатори зниження категоричності (down-toners) (I. Poldauf, R. Quіrk), індикатори невпевненості (hedges) (G. Lakoff), щити (shields) (Г. О. Орлов), прагматичні оператори зняття категоричності оцінки (О. М. Старикова), слова градуальності (degree words / scale words) (R. Close, G. Leech), слова сумніву (doubtful words) (R. Quіrk), сигнали компромісу (compromizers), показники зменшення якості (diminishers) (M. Overstreet) та ін. Подібне термінологічне різноманіття також свідчить про брак системних досліджень модерації в сучасній лінгвістиці.

У реферованому дослідженні терміну «модерація» (Г. У. Фаулер) надається перевага перед усталеним у традиції зарубіжної лінгвістики терміном «mitigation» насамперед у силу того, що останній використовується виключно щодо образознижувальних мовленнєвих актів (B. Frazer), у той час як термін «модерація» передбачає модифікацію як образознижувальних, так і образопідвищувальних висловлень, як оцінних так і нейтрально-оцінних.

1.3. Запропонована у дослідженні концепція модерації ґрунтується на тезах вітчизняних і зарубіжних функціоналістів про інваріантність / варіантність (О. В. Бондарко, В. Г. Гак, Ю. С. Маслов, В. С. Храковський, Г. С. Щур, Р. Якобсон), на накопиченому у лінгвістиці досвіду досліджень комунікативно-прагматичних категорій (Ю. М. Малінович, І. І. Сущинський, А. М. Тарасова, О. А. Утюжникова), інтенції, інтенційного стану мовців й прагматичного значення (Дж. Ален, Л. Р. Безугла, І. М. Кобозєва, О. Г. Почепцов, І. П. Сусов, J. Austin, T. Cohen, J. Searle), а також мовних і мовленнєвих механізмів градуювання іллокутивної сили висловлення (Н. А. Ємел'янова, О. Г. Почепцов, О. М. Старикова, C. Caffi, B. Frazer, J. Holmes).

Згідно цієї концепції, модерація розглядається як комунікативно-прагматична категорія (КПК), категорійний зміст якої становить комунікативна інтенція стриманості (тобто помірності, коректності, зваженості й такту у висловленні думок, оцінок, емоцій і под.), що притаманна представникам англомовних спільнот як етно-соціо-культурно обумовлена особливість їхньої мовленнєвої поведінки. Таким чином, КПК модерації виокремлюється на базі прагматичного значення й комунікативної інтенції мовця, тобто на рівні дискурсу.

Вказана інтенція складає смисловий інваріант КПК модерації і реалізується англомовними комунікантами в п'ятьох прагматичних варіантах, а саме: мітигації (C. Caffi, B. Frazer, J. Holmes), стратегічної невпевненості (А. В. Ярхо, K. Aijmer, J. Channel, G. Lakoff), недомовленості (термін, який, на наш погляд, точніше передає сутність явища, позначуваного в англійській мові словом «understatement» (W. J. Ball, A. Hubler), апроксимацїі (Г. Г. Морева, С. Л. Сахно, Ю. Є. Сорокін, І. Л. Шкот) і девальвації (Н. Д. Арутюнова, С. М. Кишко).

З огляду на той факт, що досліджуваний феномен відображає один з найважливіших культурно-симптоматичних аспектів мовленнєво-мисленнєвої діяльності представників англомовних культур (О. М. Ільченко, В. І. Карасик, Т. В. Ларина, Ю. М. Скребнєв, Й. А. Стернін, G. J. Renier, А. Wierzbicka), модерація розглядається як форма свідомої поведінки уникання мовцем екстремальності в мовленнєвому спілкуванні: moderation - the stаte of being moderate, an avoidance of extremes (World Book Dictionary) і являє собою стратегію комунікативної поведінки.

Прагматичні варіанти реалізації зазначеної інтенції визначаються в такий спосіб.

Мітигація як прагматичний варіант модерації представлена двома функціонально-прагматичними різновидами. Мітигація 1-го типу полягає в пом'якшенні продуцентом негативної оцінки реалій об'єктивної дійсності:

(1) I really think that Mrs. Erskine is a bit insane (Christie, 1982, р.127). У прикладі (1) мовець щадить позитивний імідж Місіс Ерскін, пом'якшуючи силу негативно-оцінного прикметника insane (божевільна) за допомогою модератора-мітигатора a bit. Мітигація 2-го типу полягає в пом'якшенні іллокуції образознижувальних МА - наказу, вимоги, відмови, незгоди, заперечення: (2) I would like to know what the plan is, if you don't mind telling me (Cornwell, p.114). Приклад (2) демонструє пом'якшення іллокутивної сили вимоги (надати відомості про план заходу). (3) I'm sorry but we don't receive visitors at this time of the evening (Perry, p. 113). Продуцент модерує свою відмову, використовуючи стереотипне вираження жалю I'm sorry і дискурсивний модератор - аргументацію, вказуючи причину, через яку змушений відмовити (у вечірній час ми відвідувачів не приймаємо - такі правила).

Стратегічна невпевненість трактується як прагматичний варіант модерації, за допомогою якого мовець, стверджуючи наявний стан справ, навмисно висловлює сумнів в істинності свого судження з метою зменьшення його безапеляційності: (4) - «Would you mind if I thought about it?» - (Sutton blinked and seemed about to ask what.... is there to think about? But she just nodded and said) «It's a big decision. Maybe you should sleep on it. I won't ask the other people I'm considering until tomorrow» (Deaver, р. 186). У прикладі (4) прохання підлеглого дати йому час обміркувати ділову пропозицію викликає роздратування начальниці, яка однак, підкоряючись правилам негативної ввічливості (максима згоди), змушена поступитися. Стратегічне використання сигналу невпевненості мaybe допомагає їй приховати своє невдоволення заради збереження добрих стосунків зі співробітником.

Недомовленість розглядається як прагматичний варіант модерації, за допомогою якого мовець навмисно повідомляє інформацію або виражає своє ставлення до предмета висловлення недостатньо повно, конкретно і однозначно, що породжує ефект невідповідності між пропозиційним змістом висловлення і реальним станом речей: (5) - Oh, yes. I like men better than women. Women are never really nice to me. I can't think why. - Perhaps you are too nice to their husbands (Christie, 1989, p. 309). У висловленні (5) наявне імпліцитно виражене мовцем несхвалення моральної поведінки співрозмовниці. Висловлення містить імплікатуру (+>): «жінки тому тебе не люблять, що ти фліртуєш із їхніми чоловіками». (6) - A pleasant thought. - Not unpleasant. I think of you all the time (Grisham, p. 178). У висловленні (6) мовець вдається до використання літоти not unpleasant як сигналу недомовленості: не наважуючись прямо зізнатися у коханні, він висловлює свої почуття у формі натяку.

Апроксимація розглядається як прагматичний варіант модерації, який модифікує номінацію через неточність, приблизність, невизначеність, релятивність тощо з метою її суб'єктивізації: (7) - This was some sort of competition between Meecham and Bernard (Pearson, p. 278). У прикладі (7) апроксимація використовується для характеристики стосунків двох осіб. За допомогою апроксиматора sort of мовець висловлює таку тезу: "Вважаю, що стосунки між Мікамом і Бернардом схожі на змагання, хоча розумію, що об'єктивно вони можуть бути іншими».

Девальвація виокремлюється як прагматичний варіант модерації, який полягає в деінтенсифікації мовцем позитивної оцінки реалій об'єктивної дійсності з метою об'єктивізації цієї оцінки: (8) Seems a very good idea (Cornwell, p. 367). У висловленні (8) мовець деінтенсифікує позитивну оцінку висловленої співрозмовником думки, надаючи їй характер «удаваності», використовуючи модератор - дієслово відповідної семантики seem.

Всім п'ятьом зазначеним підсистемам модерації властиві ознаки некатегоричності, неімпозитивності й опосередкованості, через які мовець реалізує комунікативну інтенцію стриманості, що складає інваріантну смислову основу КПК модерації як категорії дискурсу.

Виявлено, що найчастіше вживаною в мовленні представників англомовних соціумів є модерація за допомогою мітигації й стратегічної невпевненості - відповідно 27% (810 прикладів) і 26% (780 прикладів) сукупної вибірки фактичного матеріалу. Недомовленість використовується в 23% випадків (690 прикладів). До апроксимації англомовні комуніканти вдаються в 19% (570 прикладів), до девальвації - у 5% (150 прикладів) випадків, зареєстрованих у дослідженому корпусі прикладів.

1.4. Виходячи з прийнятого в лінгвістичній науці визначення висловлення, в дисертації запроваджено поняття модерованого висловлення (МВ), диференційною ознакою якого є наявність в модусній частині пропозиції модератора. Модератори визначаються як іллокутивні показники реалізації мовцем комунікативної інтенції стриманості в тому чи іншому прагматичному різновиді МВ. Наявність модератора сигналізує про інтенцію мовця модерувати іллокуцію мовленнєвого акту - мінімізувати його екстремальність, категоричність і безапеляційність, тобто надати смислу повідомлюваного більш поміркованого, зваженого тону.

Змістова структура МВ може бути описана за допомогою стандартної формули, в яку інтегрований додатковий компонент - модератор суб'єктивної складової: А₁ mS(x) Р А₂ Ч F Ч р де: А_{1, 2}… - компоненти / члени пропозиції; Р - предикат пропозиції; S(x) - суб'єктивна змінна, яка виражає суб'єктивне ставлення мовця до пропозиційного змісту висловлення; m - модератор; F - іллокутивна сила висловлення; р - перлокутивна мета мовця. Структура МВ має три складові, які змінюються залежно від інтенції мовця, а саме, компоненти: m, S(x) і F.

Встановлено, що компоненти m та S(x) взаємозалежні в тому сенсі, що у разі оцінного ставлення «поганий» (S _{evaluation «-»}) до предмета висловлення, бажання, щоб слухач виконав наказ, розпорядження тощо (S_wish) або необхідності виразити відмову (S_apology) мовець вживає модератор-мітигатор (m_m) (див. пр. 1, 2, 3). У разі оцінного ставлення «добрий» (S _{evaluation «+»}) вживається модератор-девальватор (m_d) (див. пр. 8); приблизної оцінки (S _{approximation}) - модератор-апроксиматор (m_a) (див. пр. 7); сумніву в істинності висловлюваного судження (S_doubt) - модератор-сигнал невпевненості (m_h) (див. пр. 4); модератор-сигнал-недомовленості (m_su) демонструє імплікацію (S+>): мовець говорить, що р (де р - оцінювана пропозиція), маючи на увазі, що q (де q - інший зміст) (див. пр. 5, 6). Згідно з п'ятьма виокремленими прагматичними варіантами модерації диференцюються п'ять типів МВ. Іллокутивна сила МВ залежно від його типу може полягати в експлікації негативної / позитивної оцінки (F _{evaluation «-» / «+»}), наказу / вимоги (F!), відмови / заперечення / незгоди (F_d), ствердження зазначеного стану справ у дійсності (F+), ствердження зазначеного стану справ у дійсності із імплікацією (F+ +>).

Виходячи з трактування мовленнєвого акту як трирівневої дії, що складається з локутивного, іллокутивного й перлокутивного актів, які утворюють пропозиційне, іллокутивне й перлокутивне значення висловлення, а також поняття референції як результата і дії (Л. М. Мінкін, І. С. Шевченко), встановлено, що структура МВ характеризується єдністю локутивного, референційно-іллокутивного і перлокутивного актів. Локутивний акт відображає номінативний аспект МВ, тобто певну денотативну ситуацію, що охоплює предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, вияви, відношення між ними і под. Референційно-іллокутивний акт МВ, відображаючи референцію як результат і дію, представлений елементами локутивного плану в комплексі з модератором суб'єктивної змінної та іллокутивною силою висловлення. Перлокутивний акт МВ інтегрує локутивний і референційно-іллокутивний акти і полягає в ослабленні можливого небажаного впливу на адресата або третю особу.

У другому розділі «Когнітивно-прагматична сутність комунікативно-прагматичної категорії модерації» розкрита змістова сутність КПК модерації як системи її мовленнєвих реалізацій. Прагматичні варіанти модерації проаналізовані згідно з шістьома когнітивно-прагматичними критеріями: 1) сфера функціонування; 2) інтенційність; 3) співвіднесеність з аспектом мовної особистості; 4) співвіднесеність з максимами кооперації та ввічливості; 5) характер міжособистісних відносин між комунікантами; 6) об'єкт інтенції мовця.

2.1. Встановлено, що мітигація 1-го типу використовується виключно в оцінних висловленнях з метою пом'якшення іллокуції негативної оцінки, співвідноситься із ціннісним аспектом структури англомовної особистості і ґрунтується на дотриманні мовцем максим позитивної ввічливості, спрямованих на образопідвищення адресата (див пр. 1). Мітигація 2-го типу реалізується в нейтрально-оцінних висловленнях, будучи спрямованою на пом'якшення іллокуції директивних та інших образознижувальних МА, співвідноситься з поведінковим аспектом структури англомовної особистості і базується на дотриманні мовцем правил негативної ввічливості, спрямованих на запобігання образоушкодженню адресата, що часто супроводжується порушенням максими кількості принципу кооперації (див. пр. 2, 3).

2.2. Стратегічна невпевненість реалізується в нейтрально-оцінних висловленнях, будучи спрямованою на модерацію асерції, співвідноситься з поведінковим аспектом структури англомовної особистості, яка свідомо дотримується низки соціально та етнокультурно зумовлених норм і правил негативної ввічливості для запобігання образоушкодженню адресата, що супроводжується порушенням максими способу принципу кооперації (див. пр. 4).

2.3. Недомовленість реалізується в оцінних (83% прикладів) та нейтрально-оцінних (17% прикладів) висловленнях, будучи спрямованою як на модерацію негативної / позитивної оцінки, так і на модерацію асерції, співвідноситься з поведінковим аспектом структури англомовної особистості і ґрунтується на дотриманні адресантом максим позитивної та негативної ввічливості, спрямованих на образопідвищення й уникнення образоушкодження адресата. Недомовленість є засобом непрямої комунікації: мовець порушує максими способу, кількості та якості принципу кооперації (див. пр. 5, 6).

2.4. Апроксимація реалізується в нейтрально-оцінних висловленнях, будучи спрямованою на модерацію асерції, співвідноситься з пізнавальним аспектом структури англомовної особистості; вступає в протиріччя з максимою способу принципу кооперації та спрямована на запобігання образоушкодженню адресата (див. пр. 7).

2.5. Девальвація реалізується виключно в оцінних висловленнях і спрямована на модерацію позитивної оцінки; співвідноситься з поведінковим аспектом структури англомовної особистості та ґрунтується на дотриманні мовцем максим позитивної / негативної ввічливості та максими якості принципу кооперації, спрямованих на образопідвищення адресата (див. пр. 10); проте самодевальвація порушує максиму якості заради дотримання максими скромності (див. пр. 12).

Отже, модерація є загальноприйнятою нормою мовленнєвої діяльності представників англомовних соціумів, яка відбиває систему їхніх соціокультурних цінностей, найважливішою з яких є запобігання когнітивному дисонансу чи його редукція.

2.6. Кожний тип МВ характеризується певною спрямованістю комунікативної інтенції мовця. В оцінних МВ інтенція головним чином спрямована на індивіда та його різноманітні ознаки й характеристики. Денотат «адресат / третя особа» домінує в МВ мітигації (45%): (9) Romus was ugly, but at least he was tall (Kellerman, p. 119); девальвації (37%): (10) She exercises two hours a day and eats only lettuce. To my mind, she looks great (Grisham, p. 14); недомовленості (31%): (11) He wasn't a handsome man (Lesley, p. 690). Оцінка у мовленні англомовної особистості може бути сфокусована на ставленні до свого власного світу. У цьому разі денотат становить «Я - концепція» комуніканта в МВ девальвації (30%): (12) Horn blowing should start at home, I seem to have a knack for it (Baldacci, p. 198); недомовленості (29%): (13) My arthritis and the back of a horse just don't do so well together anymore. It's hell to get old (Rustand, p. 155); мітигації (24%): (14) A place for everything and everything in its place? I'm sort of a slob in my personal life (Baldacci, p. 133). «Ситуація і факти» як об'єкт інтенції домінантний в МВ стратегічної невпевненості, для яких характерна модерація асертивності (75%): (15) - It's got to be your decision. I think the best advice I can give you is sleep on it. - You mean, stay up all night tossing and turning and stewing about it. - That might work too (Deaver, p. 196). Оцінне ставлення мовця до цього денотату наявне в МВ девальвації (27%): (16) No, life's pretty normal around here. Though not too exciting the way your life must be (Cooper, p. 59); мітигації (20%): (17) I'm sorry to have to tell you that she's dead (Daniels, p. 198); недомовленості (8%): (18) It wasn't sort of good that he was in the war (Salinger, p. 148). «Предмети реальної дійсності та їхні властивості» є фокусом інтенції мовця в МВ, спрямованих як на модерацію асертивності висловлення, так і оцінного ставлення мовця. Зазначений денотат домінує в МВ апроксимації (55%): (19) He had one of those very piercing whistles that are practically never in tune (Salinger, p. 49), однак є найменш характерним для МВ стратегічної невпевненості (6%): (20) In a tight situation, a Magnum might be the preferred weapon (Kellerman, p. 75). Оцінне ставлення мовця до цього денотату наявне в МВ мітигації (11%): (21) The garden is rather bedraggled, I'm afraid (Yorke, p. 68); девальвації (6%): A fine country, I should think (Christie, 1982, p. 53); недомовленості (5%): (22) The room was in guite good condition, but why were people like Mrs. Hengrave so fond of that mustard-cum-biscuit shade of wall paint (Christie,1982, p. 10).

У третьому розділі «Польова інтерпретація комунікативно-прагматичної категорії модерації» встановлений функціональний статус засобів вираження КПК модерації; наведені класифікації модераторів, що функціонують у сучасному англомовному художньому дискурсі, з погляду їхнього прагматичного потенціалу, прагматичної спеціалізації і комунікативного вектора; змодельовано функціо-нально-прагматичне макрополе модерації і обґрунтована правомірність його трактування як синергетичної комунікативної системи, що самоорганізується; описані мікрополя, що його конститують, розглянуті системні зв'язки між ними.

3.1. Якщо смисловий інваріант КПК модерації та його прагматичні варіанти належать системі мовлення / дискурсу, то засоби вербалізації цього інваріантного смислу в усіх його варіантних значеннях, тобто предметно-знаковий аспект реалізації інваріанта / варіантів - системі мови.

Засобами вираження модерації є модератори, представлені лексичними, лексико-граматичними, синтаксичними і стилістичними одиницями англійської мови, а також риторичними прийомами - дискурсивними засобами аргументації і компенсації. Класифікація модераторів здійснена на підставі трьох критеріїв - прагматичний потенціал, прагматична спеціалізація й комунікативний вектор.

Прагматичний потенціал модераторів визначається кількістю реалізованих ними в мовленні комунікативно-прагматичних функцій. За цим критерієм модератори поділяються на моно- і поліфункціональні. До монофункціональних модераторів належать контекстуально-незалежні одиниці, яким інгерентно властива модерація смислу висловлення як елемент їхньої лексичної чи граматичної парадигматики. Монофункціональні модератори використовувані для вираження одного конкретного прагматичного варіанту модерації, а саме:

- кваліфікатори: approximately, аround, at a guess, like, midway between, or so, or something, something like, relatively вживаються виключно для вираження апроксимації;

- модальні дієслова і модальні слова зі значенням імовірності: could, might, maybe, perhaps, probably, possibly та мовленнєві стереотипи модусу припущення as far as I can tell, from all I can make out, I'm not sure, іt seems to me, іf I am not mistaken, іf I remember rightly та под. «спеціалізуються» на вираженні стратегічної невпевненості;

- мовленнєві стереотипи вираження жалю / вибачення (apologies): I'm afraid, I'm sorry to say / to tell, I regret to say / to tell, to put it mildly та под., а також дискурсивні модератори - компенсація (див. пр. 23) і аргументація (див. пр. 24): (23) Nothing fancy (ідеться про кафе) but the coffee is respectable, the food is good (Cooper, p. 185): (24) - Maybe уou'll come to New York to visit me some day? - El Paso is too big, and that is as far as I go. New Yoork would be like going to the moon (Rustand, p. 43) завжди є ознаками мітигації;

засоби літоти та мейозису, евфемізми, евфемістичні структури перифрастичного типу: (25) There's not much chance. Not much at all (Rustand, p. 267); (26) I'm so very sorry, Miss Jennings, but she's gone. (Lesley, p. 289); (27) He used his friendliest voice with the reporters assuring them over the telephone that there really was no problem, just kind of a routine technical situation (ідеться про загрозу нападу з використанням біологічної зброї) (Preston, p. 287) неодмінно сигналізують про недомовленість.

Отже, зазначені засоби складають групи модераторів-апроксиматорів, сигналів невпевненості, мітигаторів і сигналів недомовленості відповідно. Щодо девальвації як прагматичного варіанту модерації, то вона може бути реалізована винятково поліфункціональними модераторами.

До поліфункціональних модераторів належать контекстно-залежні мовні одиниці, здатні виконувати більше, ніж одну модерувальну функцію залежно від характеру комунікативної інтенції адресанта. Контекстуальний і інтенційний аналізи уможливили виокремлення дво-, три- та чотирифункціональних модераторів.

Двофункціональні модератори (12 одиниць) представлені кваліфікаторами: practically, somewhat, somehow, slightly, nearly, hardly / scarcely / barely, сурядними структурами, пов'язаними протиставним сполучником but, та допустовими структурами, пов'язаними сполучниками although / though / if.

До трифункціональних модераторів (приблизно 20 одиниць) відносяться кваліфікатори: a bit / a little, more or less, fairly, in a way / in a sense, дієслова «удаваності» seem / appear, мовленнєві стереотипи зі значенням невизначеності: how shall I say? / how can I put it?, what you would call / what could be called, мовленнєві стереотипи-диз'юнктиви: as it were, if you ask me, if I say so, so to speak, структури з дієсловом в умовному способі.

До чотирифункціональних модераторів (понад 10 одиниць) належать кваліфікатори: sort of / kind of, quite, rather, pretty та мовленнєві стереотипи модусу припущення: I think (guess, believe та ін.), to my mind та под.

Поліфункціональність виявляє шифтерні властивості модераторів, що зумовлює їхню прагматичну спеціалізацію, тобто які саме прагматичні варіанти модерації вони здатні актуалізувати. Якщо монофункціональні модератори більш-менш міцно закріплені за одним конкретним варіантом, то поліфункціональні модератори реалізують різні прагматичні варіанти модерації в залежності від інтенції мовця в конкретному комунікативному контексті - оцінному (позитивному / негативному) або нейтрально-оцінному. Проілюструємо ідею прагматичної спеціалізації на прикладі модератора fairly. В позитивно-оцінному МВ в поєднанні з прислівником well або прикметником з оцінкою «+» останній реалізує виключно функцію девальвації: (28) But really, Mrs. Wade, coaching nowadays is so good that almost anyone can play fairly well (Christie, 1989, p.309); (29) He's not the kind of man you notice very much. A fairly good servant. Adequate but not polished (Christie, 1989, p. 326). Проте в негативно-оцінному МВ він виконує функцію мітигації, пом'якшуючи негативну ознаку, виражену в наступному прикладі прикметником pointless («безглуздий», «безперспективний»): (30) - Look, this is fairly pointless, Peter. Believe it or not, I really do have quite a good grasp of where I am and what I need to do (Walters, p. 239). У разі нейтрально-оцінного контексту той же самий модератор реалізує функцію апроксимації: (31) - I thought we might go to the candle-light service in Bethlehem, Pennsylvania. People come long distances to see it but it's a fairly short ride from here (Bartel, p. 125). Отже, шифтерні властивості модератора fairly обумовлюють його прагматичну спеціалізацію як девальватора, мітигатора та апроксиматора.

Модератори різної прагматичної спеціалізації виявляють тенденцію до взаємодії на рівні висловлення, що зумовлює виникнення перехідних випадків, приналежність яких до того чи іншого прагматичного варіанту важко визначити однозначно. Співіснування різного типу модераторів в одному МВ сприяє посиленню ефекту модерації через ускладнення інтенціональної структури висловлення, в якому тісно переплетені декілька комунікативних інтенцій мовця: (32) I'm afraid it may be rather unpleasant for you (Christie, 1983, р. 30). Використання адресантом трьох модераторів: мітигатора I'm afraid, сигнала невпевненості may та мітигатора rather спрямовано на максимальне зменшення шоку, який чекає на адресата (ідеться про впізнання трупа в морзі).

Залежно від комунікативного вектора модератори поділяються на п'ять груп: 1) іллокутивні показники модерації негативної оцінки (мітигатори й сигнали недомовленості); 2) іллокутивні показники модерації позитивної оцінки (девальватори й сигнали недомовленості); 3) іллокутивні показники модерації асерції (сигнали невпевненості, апроксиматори, сигнали недомовленості); 4) іллокутивні показники модерації директивності (мітигатори й сигнали невпевненості); 5) іллокутивні показники модерації відмови, незгоди або заперечення (мітигатори, сигнали невпевненості й сигнали недомовленості).

Аналіз комунікативних параметрів модераторів виявив як подібність, так і відмінності в їхньому функціонуванні. Мітигатори та девальватори модерують відповідно негативну або позитивну оцінку, виражену у висловленні експліцитно: (33) She is practically a half-wit, as far as I can make out (Christie, 1989, p. 297); (34) Things are pretty good (Rustand, 12). Проте сигнали недомовленості є засобом імплікації негативної або позитивної оцінки: (35) Sammy was never much of a student (Patterson, 80); (36) I'd forgotten what it was to feel married. Not too bad (Kellermann, p. 178).

Модерація ассерції наявна у нейтрально-оцінних висловленнях завдяки сигналам невпевненості, які зазвичай знижують категоричність тону всього висловлення: (37) I think that the only possibility I've heard that makes sense is that Berme set it up before he died (Perry, p. 173); апроксиматорам, які спрямовані на один елемент висловлення, виражаючи приблизну характеристику того чи іншого конкретного об'єкта реальної дійсності: (38) The person who sees you forms a picture of you in his memory. It's like a movie (Perry, p. 103); сигналам недомовленості, які породжують імплікації, унаслідок чого висловлення набуває характеру натяку (див. пр. 5, 6).

У разі модерації директивності мітигатори та сигнали невпевненості є засобами імплікації спонукальності: (39) - So, what shall I do? - If I had all the names and addresses of new people on this forum, I might be able to figure something out from a pseudonym, or just the address (Willett, p. 219); (40) - I'm John Blair. I'm here neither to oppose nor support. But I feel the available information is inadequate for a sound judgement. There are some questions perhaps the council can answer (Bartel, p. 84).

У разі модерації відмови, незгоди або заперечення мітигатори (див. пр. 3), сигнали недомовленості та сигнали невпевненості імплікують відповідний комунікативний смисл: (41) - You be interested in having dinner with me? - The thing is I sort of have a boy friend. - Sure, yeah. I'm sorry (Deaver, p. 351). У прикладі (41) адресат вдається до непрямого способу висловлення відмови з метою збереження як свого позитивного іміджу, так й іміджу адресанта. Пояснення причини, через яку вона змушена відкинути запрошення на вечерю (тобто вживання аргументації - вказівки на наявність «друга»), разом з використанням сигналу недомовленості (кваліфікатор sort of) дозволяє жінці вийти зі скрутного становища, не образивши при цьому співрозмовника. (42) - But you can tell me certain things that aren't confidential or that won't jeopardize our investigation. - I'm not sure I know what you mean (Baldacci, p. 199). У висловленні (42) мовець не бажає дати необхідну детективу інформацію. Прикидаючись, що не розуміє, про що його просять, він вдається до стратегічної невпевненості, використовуючи мовленнєвий стереотип модусу припущення як модератор іллокуції відмови. (43) - She'll make an excellent doctor's wife.- Do you think that's likely? I don't think she's the marrying type.- Perhaps not, but she could do with a baby or two (Walters, p. 467). Приклад (43) ілюструє м'який вияв незгоди / заперечення: адресант намагається відстояти в суперечці свою думку (ідеться про те, чи може з дівчини вийти гарна дружина для лікаря). Не заперечуючи прямо думці опонента (вона не з тих жінок, які прагнуть вийти заміж), він проте її не поділяє, делікатно висловлюючи свою незгоду за допомогою стратегічної невпевненості, сигналом якої виступає модальне слово perhaps. При цьому мовець ще більше підсилює імплікацію незгоди, використовуючи дискурсивний модератор, а саме, аргумент - природне бажання жінки мати дітей.

3.2. Згідно з традиційним трактуванням поняття поля, у дисертації запроваджено поняття функціонально-прагматичного макрополя модерації. На відміну від граматико-лексичних, функціонально-семантичних та інших описаних у мовознавстві полів, ФПМПМ структурується на базі не мовної, а комунікативно-прагматичної категорії як система взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільністю комунікативної інтенції стриманості, що реалізується продуцентом у висловленні. Об'єднувальним чинником виступає в даному випадку категорійне (інваріантне) значення модерації, яке й становить план змісту макрополя. Водночас варіантні значення (мітигації, стратегічної невпевненості, недомовленості, апроксимації та девальвації) становлять плани змісту відповідних мікрополів в його складі.