Комунікативний феномен модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі

План вираження ФПМПМ складають модератори, яких, за даними кількісного аналізу, налічується понад 100 одиниць. З них план вираження ФПмП недомовленості налічує 53 одиниці, ФПмП мітигації - 49 одиниць, ФПмП апроксимації - 36 одиниць, ФПмП стратегічної невпевненості - 27 одиниць, ФПмП девальвації - 20 одиниць.

Відмінною рисою ФПМПМ є те, що воно не має явно вираженого центра і являє собою розмите утворення (fuzzy set), гетерогене як у плані змісту, так і в плані вираження. Попри те, що макрополе в цілому є децентралізованим, мікрополя, які входять до його складу, організовані більш традиційно, тобто в них тією чи іншою мірою спостерігається протиставлення ядра і периферії. За критерій розмежування ядерних і периферійних елементів кожного конкретного мП узято їхній прагма-тичний потенціал. Ядра мікрополів є сферами відносної стабільності системи. Вони являють собою атрактори, які «притягують» до себе компоненти відповідної прагма-тичної спеціалізації, і в чотирьох з п'яти виокремлених мП (виняток становить мП де-вальвації) представлені монофункціональними модераторами. Периферія - сфера «хаотичності» і нестійкості - презентована поліфункціональними модераторами, шифтерні властивості яких спричиняють флуктуації, тобто актуалізацію модера-тором того чи іншого прагматичного варіанту модерації залежно від контексту.

3.3. Відсутність чітких меж між мікрополями ФПМПМ зумовлює їхній перетин переважно на периферійних ділянках. Виявлено 12 секторів перетину:

1) в зоні зосередження кваліфікаторів sort of / kind of, quite перетинаються мП девальвації, мітигації, апроксимації, недомовленості; 2) кваліфікатора pretty - мП стратегічної невпевненості, мітигації, девальвації, апроксимації; 3) кваліфікатора rather - мП стратегічної невпевненості, мітигації, апроксимації, недомовленості; 4) мовленнєвих стереотипів модусу припущення - мП стратегічної невпевненості, мітигації, девальвації, недомовленості; 5) дієслова «удаваності» seem - мП стратегічної невпевненості, мітигації, девальвації; 6) кваліфікаторів a bit / a little, more or less - мП мітигації, апроксимації, недомовленості;

7) кваліфікаторів fairly, in a way / in a sense, аbоиt - мП мітигації, апроксимації, девальвації; 8) мовленнєвих структур зі значенням невизначеності, структур умовного способу зі значенням гіпотетичної модальності - мП стратегічної невпевненості, мітигації, недомовленості; 9) мовленнєвих стереотипів диз'юнктивів - мП стратегічної невпевненості, девальвації, апроксимації;

10) кваліфікаторів practically, somewhat, somehow, almost, nearly, to a certain extent - мП мітигації, апроксимації; 11) кваліфікаторів hardly, scarcely, bаrеly - мП апроксимації, недомовленості; 12) сурядних структур, пов'язаних протиставним сполучником but та допустових структур, пов'язаних сполучниками although / though / if - мП мітигації, девальвації.

Проілюструємо подібну внутрішньосистемну взаємодію на прикладі функціонування кваліфікатора sort of / kind of. Як периферійний компонент мП апроксимації цей модератор вживається для висловлення приблизної характеристики: (44) I've got something special for you - a kind of sirop that the sheikhs drink in Morocco (Christie, 1989, p. 322). Як компонент периферії мП мітигації - пом'якшує негативну оцінку: (45) It was sort of irritating to get this kind of advice from Gene - when he's telling you the obvious, telling you what you already know (Patterson, p. 246). Як компонент периферії мП девальвації - деінтенсифікує позитивну оцінку: (46) She was sort of cute (Salinger, p. 86). Як компонент периферії мП недомовленості - породжує імплікацію (див. пр. 41).

Крім численних перетинань на периферії, спостерігається взаємна атракція ядерних компонентів деяких мП модерації. Так, приклад (47) I'm not sure - William, was it? Or George? Maybe Charles or something like that (Rustand, p. 23) ілюструє взаємодію ядерних одиниць мП апроксимації та стратегічної невпевненості. Приклад (48) I'm not much of an expert, I'm afraid (Walters, p. 408) - взаємодію ядерних одиниць мП мітигації та недомовленості (вибачення і літота). У МВ (49) Not a very pleasant man, perhaps (Christie, 1989, p. 212) взаємодіють структура літоти й модальне слово - ядерні компоненти мП недомовленості та мП стратегічної невпевненості відповідно. Факт «між'ядерного тяжіння» демонструє взаємонакладання підсистем-мікрополів як інформаційних просторів схожих за комунікативно-прагматичною сутністю.

Висновки

1. Модерація розглядається як комунікативно-прагматична категорія, інваріантний зміст якої становить комунікативна інтенція стриманості, що притаманна представникам англомовних спільнот як етно-соціо-культурно обумовлена особливість їхньої мовленнєвої поведінки. В англомовному художньому дискурсі модерація представлена системою взаємопов'язаних комунікативних варіантів (підсистем), а саме, мітигацією, стратегічною невпевненістю, недомовленістю, апроксимацією й девальвацією.

2. У сучасному англомовному дискурсі виокремлюється особливий тип висловлення - модероване висловлення, диференційною ознакою якого є наявність в модусі пропозиції модератора як іллокутивного показника реалізації мовцем комунікативної інтенції стриманості.

Відмінною рисою кожного типу МВ є ставлення мовця до пропозиційного змісту висловлення, що відбивається у його складовій - суб'єктивній змінній. Остання в залежності від комунікативної інтенції мовця виражає абсолютну оцінку «поганий» або «добрий», приблизну характеристику предмета висловлення, сумнів продуцента в істинності висловлюваного судження. Крім того суб'єктивна змінна може передавати бажання мовця щодо виконання адресатом наказу або розпорядження, чи його бажання виразити жаль у разі необхідності висловити відмову, заперечення чи незгоду.

Другою суттєвою характеристикою МВ є обмежена інтенсивність його іллокутивної сили, яка завжди детермінована ступенем стриманості, поміркованості, некатегоричності тощо у висловленні продуцентом свого ставлення до предмета опису, оцінки і под.

3. Клас модераторів налічує понад 100 мовних (лексичних, лексико-граматичних, синтаксичних, стилістичних) і дискурсивних (аргументація, компенсація) засобів вираження модерації в мовленні.

Розмежування модераторів за прагматичним потенціалом на моно- та поліфункціональні має значення для демонстрації процесу самоорганізації системи ФПМПМ як діалектичної єдності стійкості й мінливості. Перші, будучи контекстно-незалежними і максимально прагматично спеціалізованими, утворюють ядра відповідних мП. Інші, унаслідок властивого їм ширшого прагматичного потенціалу, утворюють периферії мП і часто опиняються при цьому в зонах перетину взаємопов'язаних мікросистем модерації.

Із п'яти виділених типів модераторів найбільшу комунікативну «багатовекторність» виявляють сигнали недомовленості, що пояснюється їхнім головним функціональним призначенням - породження імплікативного смислу висловлення. Унаслідок цього вказаний тип модераторів здатний модерувати негативну і позитивну оцінку, асерцію, відмову, незгоду і заперечення.

Комунікативний вектор мітигаторів також може бути різноспрямованим: до сфери їхнього функціонування входить модерація негативної оцінки, директивності, відмови, незгоди / заперечення. Найбільш специфічною функцією мітигаторів є модерація директивності через надання ними смислу висловлення імпліцитної іллокуції спонукання.

Комунікативний вектор сигналів невпевненості спрямований переважно на модерацію категоричності загального тону висловлення, а також на модерацію іллокуції наказу, незгоди чи заперечення.

Комунікативний вектор девальваторів та апроксиматорів є найбільш фіксованим, будучи спрямованим у першому випадку на модерацію позитивної оцінки, в другому - на приблизну номінацію окремого компонента змісту висловлення.

4. Формою організації КПК модерації є ФПМПМ. Від суто лінгвістичних полів, що виокремлюються в системі мови, ФПМП модерації відрізняється тим, що в його змістову основу покладена не мовна, а мовленнєва, а саме, комунікативно-прагматична категорія, яка існує на рівні дискурсу.

Відповідно до кількості прагматичних варіантів модерації ФПМПМ складається з п'яти функціонально-прагматичних мікрополів. План змісту макрополя в цілому становить загальне категорійне інваріантне значення модерації, плани змісту мікрополів - варіантні реалізації цього інваріантного значення. План вираження ФПМПМ представлений модераторами. Відмінною рисою ФПМПМ є відсутність явно вираженого центра: воно являє собою розмите утворення (fuzzy set), гетерогене як у плані змісту, так і в плані вираження. Проте мікрополя, що входять до його складу (за винятком мП девальвації), виявляють організацію за принципом «ядро-периферія». За критерій розмежування ядерних і периферійних елементів кожного конкретного мП узято їхній прагматичний потенціал.

5. П'ять мікрополів, що входять до складу ФПМПМ, мають, з одного боку, певну змістову та формальну автономію, з іншого, будучи безпосередньо пов'язаними один з одним, утворюють області функціональної взаємодії. Через варіативність поліфункціональних модераторів, зосереджених на периферії, мікрополя перетинаються один з одним. Простежується взаємозалежність між прагматичним потенціалом модератора та його активністю, а саме, чим більший цей потенціал, тим активніші його флуктуації. В структурі ФПМПМ наявні чотири сектора, де перетинаються чотири мікрополя; п'ять секторів - три мікрополя; три сектора - два мікрополя.

Прагматична узгоджена взаємодія на рівні висловлення компонентів різних мП (як ядерних, так і периферійних) і виникнення на цій основі перехідних випадків зумовлює внутрішню динаміку макрополя і є доказом самоорганізації макросистеми модерації в результаті синергії її складових частин.

Дифузність структури ФПМПМ, наявність вкладених підсистем-мікрополів, відсутність чітких меж між ними та активна внутрішньосистемна взаємодія компонентів (як периферійних, так і ядерних) характеризує його саме як синергетичну функціонально-адаптивну (макро)систему.

Дослідження модерації перспективно продовжити в напрямку розробки проблем міжкультурної комунікації, зокрема, спілкування представників германських, романських та слав'янських лінгвокультур, а також з погляду соціолінгвістики.

Основні ідеї та положення дисертації викладено в таких одноосібних публікаціях

1. Кишко С. Н. Модерация в свете теории высказывания / С. Н. Кишко // Вiсник Харкiв. нац. ун-ту iм. В.Н.Каразiна. - 2007. - № 537. - С. 51-54.

2. Кишко С. Н. Категория модерации с позиций теории вежливости и принципа кооперации / С. Н. Кишко // Нова філологія. Випуск 32. - Запоріжжя, 2008. - С. 117-120.

3. Кишко С. Н. К вопросу о плане выражения категории модерации /

4. С. Н. Кишко // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Випуск 75 (2). - Кіровоград, 2008. - С. 54-57.

5. Кишко С. М. Прояви прагматичної інтенції стриманості в англомовному дискурсі / С. М. Кишко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 105. Вип. 92. Філологія. Мовознавство. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - С. 42-45.

6. Кишко С. Н. Функционально-прагматическое макрополе модерации: синергетический аспект / С. Н. Кишко // Англістика та американістика. Збірник наукових праць. - Випуск 7. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського нац.ун-ту ім. Олеся Гончара, 2010. - С. 52-57.

7. Кишко С. Н. Дискурсивные особенности модерированного высказывания как разновидности оценочного / С. Н. Кишко // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація. - Харків, 2007. - С. 157-158.

8. Кишко С. Н. К вопросу о взаимодействии синергетической системы и среды / С. Н. Кишко // Матеріали IX Міжнародної наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація. - Харків, 2010. - С. 118-119.

9. Кишко С. Н. К вопросу о модерации высказывания (на материале английского языка) / С. Н. Кишко // Мови у відкритому суспільстві (матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції). - Чернігів, 2006. - С. 22-27.

10. Кишко С. Н. Функционально-прагматическая категория модерации: план выражения / С. Н. Кишко // Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація. - Харків, 2008. - С. 143-145.

11. Кишко С. Н. Функционально-прагматическое макрополе модерации (ФПМПМ): внутрисистемные связи / С. Н. Кишко // Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічна практика. Матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару 4-5 грудня, 2009. - Дніпропетровськ: Вид-во Іновація, 2010. - С. 68-70.

Анотації

Кишко С.М. Комунікативний феномен модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2011.

Робота присвячена дослідженню комунікативного феномену модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі.

У дисертації обґрунтований статус модерації як комунікативно-прагматичної категорії, що існує на рівні дискурсу. Її категорійний зміст складає комунікативна інтенція стриманості, регулярно вербалізована англомовними мовцями в особливому типі висловлень - модерованих висловленнях. Показано, що вказана інтенція може бути реалізована як мітигація, невпевненість, недомовленість, апроксимація чи девальвація, які складають п'ять комунікативно-прагматичних варіантів модерації. Визначене поняття модераторів як іллокутивних показників вербалізації продуцентом комунікативної інтенції стриманості, розглянуті реєстр і класифікація модераторів з погляду їхнього прагматичного потенціалу, прагматичної спеціалізації та комунікативного вектора. Змодельовано функціонально-прагматичне (макро)поле модерації як форми організації досліджуваної категорії, презентована його структура як сукупність п'яти функціонально-прагматичних мікрополів, встановлені їхні межі та розглянуті системні зв'язки між ними.

Кишко С. Н. Коммуникативный феномен модерации в современном англоязычном художественном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2011.

Робота посвящена исследованию коммуникативного феномена модерации в современном англоязычном художественном дискурсе.

В диссертации обоснован статус модерации как коммуникативно-прагматической категории, выделяемой на уровне дискурса, содержание которой составляет коммуникативная интенция сдержанности, вербализуемая англоязычными говорящими в особого типа высказываниях - модерированных высказываниях.

Показано, что указанная интенция может быть реализована продуцентом посредством пяти взаимосвязанных коммуникативно-прагматических вариантов, а именно, митигации, стратегической неуверенности, недоговорености, аппроксимации и девальвации. Соответственно разграничиваются пять типов модерированного высказывания, отличительным признаком которого является наличие в его модусной структуре модератора - иллокутивного показателя вербализации говорящим коммуникативной интенции сдержанности.

Модераторы представлены лексическими, лексико-грамматическими, синтаксическими и стилистическими единицами английского языка, а также некоторыми дискурсивними приемами. Рассмотрен реестр и предпринята классификация модераторов, функционирующих в современном англоязычном художественном дискурсе, с точки зрения их прагматического потенциала, прагматической специализации и коммуникативного вектора. Показано, что выбор того или иного модератора является средством манипуляции говорящим дискурса с целью избежать культурно неодобряемой безапелляционности и категоричности в высказывании продуцентом мнения, оценки или отношения к сообщаемому.

Смоделировано функционально-прагматическое макрополе модерации как формы организации изучаемой категории, представлена его структура в виде совокупности пяти функционально-прагматических микрополей, установлены их границы, рассмотрены системные связи между ними.

Макрополе модерации рассматривается как открытая синергетическая функционально-адаптивная система, функционирующая как диалектическое единство устойчивости и изменчивости. Данной системе присуща аморфная, диффузная структура, характерная для так называемых «нечетких множеств», или «размытых понятий», при которой каждая из составляющих ее подсистем-микрополей, с одной стороны, обладает определенной смысловой и формальной автономией, с другой, тесно связана с другими, образуя с ними обширные области функционального взаимодействия.

Kyshko S.N. Communicative Phenomenon of Moderation in English Fiction Discourse. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2011.

The dissertation presents a research into the phenomenon of moderation in English fiction discourse. Moderation is viewed as a culturally specific communicative-pragmatic category reflecting English speakers' intention of showing discretion (reserve) in pronouncing statements, expressing opinions or evaluations. The above сommunicative intention can be realized through such pragmatic varieties as mitigation, hedging, understatement, approximation or devaluation, each having its own specific set of language and discursive means of expression, called moderators. The latter are defined as illocutionary markers of the communicative intention of discretion (reservе), occur in the so-called “moderated utterances” and are analyzed as to their pragmatic potential, pragmatic specialization and communicative vector. The category of moderation is structured as a functional-pragmatic macrofield - a dynamic self-organizing synergetic system with five embedded interrelated functional-pragmatic microfields.

Размещено на Allbest.ru