Опис пейзажу в англомовному художньому дискурсі XVIII – початку XX століть

Виявлена індивідуально-авторська експлікація гіперконцепту ПЕЙЗАЖ складається під впливом численних чинників (особистий життєвий досвід, виховання, психологічні особливості характеру автора та ін.) і заснована на національній і навіть загальнолюдській картині світу, однак іноді дещо видозмінює її. Основними літературними течіями XVIII ст. були: класицизм, реалізм, сентименталізм і романтизм, які знаменували появу високохудожніх епічних творів (пригодницькі, біографічні, дидактичні романи). В ОП цієї епохи домінує зображення погодних умов, від яких нерідко залежало життя наратора. Лексичними одиницями переважно актуалізовано макроконцепти: sky/WEATHER, water. ОП зосереджується навколо макроконцепту GROUND / land під час змалювання сільської місцевості. Передаються вони з певною схематичністю предметно-поняттєвого наповнення, що пояснюється успадкуванням закономірностей документальної прози, напр.,

(11) In search of a place proper for this, I found a little plain on the side of a rising hill…; on the other side of this rock there was a hollow place, worn a little way in, like the entrance or door of a cave (D. Defoe).

У розповіді про освоєння людиною природи на незаселеному острові зображення місцевості наділено рисами суворості (11), при якому простежується калейдоскоп конститутивних ознак - рівнина, пагорб, печера тощо. Англійські письменники цього століття створили передумови для розширення концептополя ПЕЙЗАЖ в АХД.

ХІХ ст. ознаменоване розмаїттям літературних течій (романтизм, сентименталізм, натуралізм, неоромантизм). Важливе місце в ОП зазначеного періоду посідають об'єкти, що репрезентують sky/WEATHER, GROUND / land з особливим зосередженням уваги на рослинному світі, напр.:

(12) Ivy mantled its sides in some places, and in others oaks and holly bushes, whose roots found nourishment in the cliffs of the crag (W. Scott).

Визначальним для роману “Ivanhoe” є мезоконцепт ФЛОРА, який профілюється катаконцептами `forest, wood, tree, oak, oak-tree, ivy, root, bushes'. Ці фіто-номінанти передають красу лісу та є своєрідним тлом для зображення історичних подій (12).

Мовна профілізація гіперконцепту ПЕЙЗАЖ в АХД ХХ ст. є різноманітною та розлогою: повнота й докладність предметного зображення залежать від функціонального навантаження, а глибина психологічного аналізу сприяє його насиченості смислами (10).

Створені у ХІХ-ХХ ст. ОП прагнуть до зображення реалістичних картин краєвиду і/або погодно-кліматичних умов, у яких не останнє місце належить людині. Лексичні репрезентанти концепту не просто актуалізують натурфакти у свідомості індивіда; вони перекидають місток між реальним і підсвідомим. Переплітаючи номінативні смисли з ейдемічними, зооніми й фітоніми вписуються в єдиний індивідуально-авторський гіперконцепт ПЕЙЗАЖ. У реальному вимірі - це опис певного природного оточення, у віртуальному - опосередкована психологічна характеристика персонажа.

Висновки

Головна увага дослідження спрямована на з'ясування системної та концептуальної організації мовленнєвого жанру ОП в АХД XVIII-початку XX століть, специфіка якого полягає в актуалізації наративного простору художнього твору. Під таким кутом зору ОП є мікротекстом, інтегрованим в одиницю вищого порядку - макротекст (художній твір), а через нього - у дискурс. Із лінгвістичної точки зору ОП є текстовим компонентом художнього твору, а останній - невід'ємним складником художнього дискурсу. Як текстовий компонент АХД опис пейзажу є зображенням об'єктів краєвиду і/або явищ природи у тісній взаємодії з персонажем, його внутрішнім станом і настроєм, у якому відтворено індивідуально-авторський світогляд та ідейно-художню позицію. У такий спосіб ОП постає мовленнєвим жанром, об'єднанням когнітивних, комунікативних та композиційних компонентів змісту, що задаються когнітивно-дискурсивним алгоритмом. Звідси стає очевидним той факт, що дискурсивний механізм реалізації ОП зумовлений трьома методологічно релевантними чинниками - мотиваційно-інтенційним, пропозиційним та композиційним. Усі вони виявляються принципово відкритими для індивідуально-авторських змалювань ОП із цілеспрямованим використанням усіх вербальних ресурсів англійської мови. Особливо виразно це простежується на шляхах і способах вибору лексико-семантичних та структурно-граматичних засобів його вербальної організації.

Художнє зображення ОП в АХД спирається на палітру різнорівневих мовленнєвих засобів і прийомів - нейтральних, узуально-експресивних та оказіонально-експресивних, що базуються на стилістичних можливостях фонетики, лексики та граматики. Специфіка ОП полягає у актуалізації стилістичних прийомів і засобів його експресивного зображення для психологізації опису пейзажу, що веде до урізноманітнення функціонального навантаження в АХД.

Гіперконцепт ПЕЙЗАЖ експлікується найбільш узагальненим поняттям, яке є родовим відносно прагматичних, семантичних і конструктивних складників ОП та організаційним центром його концептосистеми. Жанрово й дискурсивно детермінована концептосистема ОП ґрунтується на чотирьох макроконцептах, безпосередньо пов'язаних із художньою репрезентацією інформації, у межах якої актуалізуються макроконцепти SKY/WEATHER, GROUND/LAND, FIRE, WATER з подальшою їх диференціацією на лінгвокультурно й дискурсивно марковані образи.

Вербальна експлікація концептів різного статусу спирається в ОП на метафори, алюзії тощо. Особливо активно вона супроводжується процесами метафоризації, які виступають домінувальними засобами створення неповторних образів природи й її об'єктів у широкому спектрі уявлень, асоціацій і рефлексій. Профілізація відображає ідіоспецифіку художніх інтенцій, фантазії та майстерність автора, що сприяє передаванню загального й часткового, типового і нетипового, гармонійного та дисгармонійного у навколишньому середовищі. Опис пейзажу в АХД віддзеркалює головні ознаки національної ментальності - гармонійне світовідчуття й оптимізм. У ньому простежується органічний зв'язок зображеного природного довкілля й персонажів.

Дослідження закономірностей реалізації смислових механізмів гетерогенного конституювання довело, що розвиток ОП, характерний для АХД, проходив від нейтрально-декоративного тла, засобу характеристики персонажів до етно-психо-ментального зображення. Концептуальне осмислення пейзажу в АХД пов'язане з усвідомленням того, що сповнена гармонії та краси природа наявна не сама по собі, а у контексті реального світу людини. Цій ідеї підпорядковується вся система засобів об'єктивації та профілізації пейзажу. Поєднуючи у собі поняттєві начала концептів із образними й оцінними, ці засоби ніби перекидають місток між реальним та нереальним, свідомим і підсвідомим, традиційним та інноваційним у зображенні ОП. У такому розумінні гіперконцепт пейзаж виступає когнітивно-семантичним інваріантом ОП, а його гіпоніми - макро-, мезо- й (ката)концепти - варіативними ментальними сутностями.

Інакше кажучи, опис пейзажу - це структурно, змістово й функціонально скомпонований та ієрархічно орієнтований текстовий фрагмент, статико-динамічне зображення зовнішнього простору людини, яке включає фізичні елементи (землеформи, флору, фауну, небо), погодні умови й артефакти (створена людиною навколишня дійсність).

Запропонована наукова розвідка визначає й деякі перспективні напрями подальших досліджень опису типології дискурсів і когнітивно-семантичної організації їхніх складників (текстотипів) під кутом зору сучасної теорії жанрів, лінгвокультурології та стилістики як на матеріалі германських, так і інших мов.

Основні публікації автора

1. Пасічник Г.П. Формування концептуальних ознак на основі лексеми “sea” в англійському романі XVIII століття / Г.П. Пасічник // Записки з романо-германської філології. - Одеса: ФЕНІКС, 2003. - Вип. 14. - С. 138-147.

2. Пасічник Г.П. Фреймова лексична група “опис природи” в романі “Humphry Clinker” Т. Смоллетта / Г.П. Пасічник // Проблеми романо-германської філології. - Ужгород : Патент, 2003. - С. 76-84.

3. Пасічник Г.П. Інтерпретація пейзажу в романах англійських письменників Л. Стерна і О. Голдсміта / Г.П. Пасічник // Мова і культура. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. 4. - Т. ІІІ. - Ч. 2. - Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 330-338.

4. Пасічник Г.П. Лексико-семантичне вираження концепту “пейзаж” у тексті англійського роману / Г.П. Пасічник // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: МЦ “Крым”. - 2004. - Т. 1. - № 49. - С. 49-51.

5. Пасічник Г.П. До питання адекватності перекладу / Г.П. Пасічник // Вісник Сумського держ. ун-ту. - Серія “Філологічні науки”. - № 4 (63). - Суми : СумДУ, 2004. - С. 114-117.

6. Пасічник Г.П. Когнітивний дисонанс. Аналіз концепту AUTUMN у романах Т. Гарді / Г.П. Пасічник // Записки з романо-германської філології. - Одеса : Фенікс, 2004. - Вип. 15. - С. 185-190.

7. Пасічник Г.П. До проблеми гендерних характеристик у лексико-структурних параметрах англійського роману / Г.П. Пасічник // Проблеми романо-германської філології. - Ужгород: Ліра, 2004. - С. 92-100.

8. Пасічник Г.П. Синтаксична специфіка інтратекстових змалювань пейзажу в англомовній художній прозі / Г.П. Пасічник // Записки з романо-германської філології. - Одеса: Фенікс, 2007. - Вип. 18. - С. 119-129.

9. Пасічник Г.П. Специфіка використання стилістичних прийомів і фігур в описах пейзажу англомовної прози / Г.П. Пасічник // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Ч. 2. - № 23. - С. 253-258.

10. Пасічник Г.П. Об'єктивація макроконцепту “пейзаж” в англомовному художньому дискурсі / Г.П. Пасічник // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Вип. 11. - К.: Логос, 2007. - С. 261-265.

11. Пасічник Г.П. Лінгвокогнітивні передумови онтологізації пейзажу в англомовному художньому дискурсі / Г.П. Пасічник // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - К.: ВЦ КНЛУ, 2007. - Т. 10. - № 2. - С. 37-44.

12. Пасічник Г.П. Лінгвокогнітивні особливості конвергенції стилістичних прийомів і засобів у описах пейзажу художньої прози / Г.П. Пасічник // Культура народов Причерноморья. - Симферополь : МЦ “Крым”, 2008. - № 137. - Том. 2. - С. 134-139.

13. Пасічник Г.П. Концепт як значущий елемент композиційної організації тексту / Г.П. Пасічник // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - К. : ВЦ КНЛУ, 2010. - № 2. - С. 159-163.

14. Пасічник Г.П. Лексичні особливості авторського індивідуального стилю в романах У. Теккерея / Г.П. Пасічник // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного ун-ту імені В. Гнатюка. Мовознавство. - № 2 (10). - Тернопіль: ВЦ ТДП, 2003. - С. 130-134.

15. Пасічник Г.П. Особливості лексико-семантичної репрезентації художнього концепту “пейзаж” (на матеріалі роману “The Invisible Man” Г. Веллса) / Г.П. Пасічник // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: “Львівська політехніка”, 2007. - № 586. - С. 131-137.

16. Пасічник Г.П. Розгортання інтенсіональної гами слова “bleak” в описових контекстах роману “Bleak House” Ч. Діккенса / Г.П. Пасічник: Матеріали міжнар. наук конф. “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика на шляху до інтеграції”. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 136-138.

17. Пасічник Г.П. Когнітивно-дискурсні концепти як проблема розмежування термінологічних понять / Г.П. Пасічник: Матеріали міжнар. наук. конф. “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 224-226.

18. Пасічник Г.П. Деякі смислові трансформації концепту “пейзаж” в англомовних художніх текстах / Г.П. Пасічник: Матеріали міжнар. наук. конф. “Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю ХНУ: Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. - С. 212-215.

19. Пасічник Г.П. Конститутивні ознаки художнього дискурсу (на матеріалі англомовної художньої прози) / Г.П. Пасічник: Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: “Рейтинг”, 2008. - С. 220-222.

Размещено на Allbest.ru