Лексичні та граматичні особливості англійської як міжнародної допоміжної мови (на матеріалі текстів адміністративних документів Європейського Союзу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

УДК 811.138.1'42

Лексичні та граматичні особливості англійської як міжнародної допоміжної мови (на матеріалі текстів адміністративних документів Європейського Союзу)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Пожидаєва Надія Петрівна

Херсон 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Горлівського педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Максімов Сергій Євгенович,

Київський національний лінгвістичний університет,

доцент кафедри зіставного мовознавства і теорії та практики перекладу

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Мартинюк Алла Петрівна,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

Козяревич Ліана Василівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

завідувач кафедри іноземних мов і перекладу

факультету слов'янської філології

Захист відбудеться “27” жовтня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий “26” вересня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент С.В. Волкова

англійський адміністрація комунікативний семантичний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В останні десятиліття в лінгвістичній літературі значна увага приділяється проблемам міжкультурної комунікації, а також поняттям мовної картини світу і психоментальних відмінностей у міжкультурному спілкуванні (А. Вежбицька, Д. Б. Гудков, Т. ван Дейк, В. І. Заботкіна, О. С. Кубрякова, О. С. Постовалова, О. Г. Почепцов, О. О. Селіванова, І. А. Стернін, О. Д. Сулейменова, Г. Храмова). Сьогодні, поза сумнівом, можна говорити про багатомовну Європу, яка об'єднується і поступово перетворюється на єдине культурне ціле. При цьому слід звернути увагу на різноманітність національних культур і численність національних мов Європи. Після утворення Європейського Союзу інтеграційні процеси набули особливого значення - постає необхідність в єдиній мові спілкування, як мінімум на адміністративному рівні, прийняття якої розв'язало б проблеми неоднозначності й невизначеності, що виникають у тлумаченні текстів документів з численних мов Європи. Практика показує, що такою мовою може стати англійська мова, оскільки вона вже визнана де-факто глобальною мовою та міжнародною допоміжною мовою (далі - МДМ) адміністративного спілкування (U. Ammon, C. Andersen, R. Arntz, T. Rouse, J. Witt). Стандартна англійська мова у чистому вигляді не може виконувати роль міжнародної допоміжної мови, оскільки спільна мова комунікації між представниками різних національних культур неодмінно зазнає суттєвого впливу з боку тих національних мов, між носіями яких відбувається спілкування. У свою чергу, самі комуніканти належать до певної професійної культури, а їх мова несе на собі відбиток цієї культури. У світлі європейської інтеграції і глобалізації всіх сфер життєдіяльності людини питання про те, якою мірою основні мови Європи впливають на розвиток МДМ, а відхилення від норм стандартної англійської мови на рівні лексико-граматичної системи відбивають вплив інших національних культур, стає надто актуальним.

Використання англійської мови як міжнародної є об`єктом великої кількості лінгвістичних досліджень з мовознавства (S. Canagarajah, D. Graddol, B. Kachru), граматики (A. Breiteneder), фонетики (J. Jenkins), прагматики (J. House), методики (T. McArthur, S. McKay, M. Modiano, A. Pakir), соціолінгвістики (G.Neuner), стилістики (M.-L. Pitzl), перекладу (A. Pym, B. Seidlhofer, C. Truchot). Проте особливості лексико-граматичної системи англійської як міжнародної допоміжної мови в рамках європейського адміністративного дискурсу і досі залишається поза увагою дослідників.

Таким чином, актуальність роботи визначається іі відповідністю загальним спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень з вивчення мовної інтерференції на виявлення й пояснення причин лексико-граматичних змін, що відбуваються на всіх рівнях сприймаючої мови. Актуальність поставленої проблеми зумовлена зростанням інтересу сучасної лінгвістики до статусу мовних варіантів, необхідністю подальшого розкриття проблеми соціально- й культурно-зумовленої варіативності англійської мови. Актуальність теми підтверджується також відсутністю комплексних досліджень, присвячених установленню статусу англійської адміністративної міжнародної допоміжної мови (далі - АдмМДМ), яка належить до порівняно нового розряду підмов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає профілю досліджень, які проводить кафедра англійської філології Горлівського педінституту іноземних мов в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України КПКВ 2201020 „Англійська мова та культура в контексті глобалізації світових процесів” (протокол № 6 від 1 грудня 2010 р.). Тема дисертації затверджена вченою радою (наказ № 31), уточнена (наказ № 226).

Мета дослідження - виявлення тенденцій та закономірностей у становленні англійської як мови спілкування між представниками адміністрації Європейського Союзу (АдмМДМ).

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- визначити, які сфери стандартної англійської мови підпадають під найінтенсивніший вплив з боку європейських мов;

- окреслити фактори, які впливають на формування специфічних ознак англійської АдмМДМ;

- сформулювати ключові поняття дослідження, такі як адміністративна культура, адміністративна підмова, фонові знання;

- визначити комунікативну специфіку семантичного навантаження англійської АдмМДМ;

- визначити шляхи поповнення адміністративної терміносистеми англійської АдмМДМ як засобі міжнаціонального спілкування між країнами ЄС;

- з'ясувати ступень впливу французької та німецької мов на граматичну систему англійської АдмМДМ шляхом аналізу текстів адміністративних документів.

Об'єктом дослідження постає англомовний адміністративний дискурс європейських інститутів управління.

Предметом дослідження є лексико-граматичні особливості англійської як міжнародної допоміжної мови, що виникають внаслідок впливу європейських мов на англійську МДМ.

Матеріалом для дослідження стали тексти (загальна кількість 1584) документів Парламентської Асамблеї Ради Європи, звітів і доповідей про роботу Європейської Комісії, директив Комітету Міністрів Ради Європи, рішень Європейського суду з прав людини, текстів конференцій з питань культурної і політичної європейської самобутності, клопотань, запитів, рекомендацій і висновків різних організацій Європейського Союзу (всього 4050 сторінок), а також деякі електронні джерела (Europaworld).

Досягнення поставленої мети й розв'язання конкретних завдань дисертаційного дослідження ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу з використанням елементів загальнонаукових методів (абстрагування, узагальнення, формалізація). Метод комунікативно-прагматичного аналізу дозволив схарактеризувати комунікативну специфіку і прагматичну спрямованість процесів семантичного навантаження адміністративної терміносистеми. Семантичний аналіз запозичень з різних мов та їх порівняння із синонімічними одиницями стандартної англійської мови разом з кількісним аналізом застосовано для з'ясування тенденцій та закономірностей їхнього функціонування в англійській як АдмМДМ. Дослідження англомовного адміністративного дискурсу й опрацювання його результатів здійснювалися на основі компаративного аналізу нормативів стандартної англійської мови з лексико-граматичними особливостями англійської АдмМДМ.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вперше було проведено комплексне дослідження лексико-граматичної системи англійської як міжнародної допоміжної мови в межах європейського адміністративного дискурсу; із застосуванням функціонального підходу розкрито роль і механізм впливу конкретних соціально-культурних чинників. Уперше шляхом багатоаспектного аналізу доведено, що англійську МДМ характеризують такі лексичні та граматичні особливості, які виникають під впливом європейських мов, в першу чергу французької та німецької; систематизовано міжмовні відповідності адміністративних термінів, які зумовлюють організацію лексико-семантичної системи англійської МДМ в межах адміністративного дискурсу. На новітньому матеріалі документів Парламентської Асамблеї Ради Європи визначено статус адміністративної підмови, яка несе на собі відбиток європейської адміністративної професійної культури.

На захист виносяться такі основні положення:

Дослідження характерних особливостей англійської АдмМДМ і його результати підтверджують гіпотезу, що процеси інтернаціоналізації та дестандартизації інтенсивно проявляються під час спілкування багатомовних комунікантів нерідною мовою. Англійська АдмМДМ є засобом спілкування на адміністративному рівні Європейського Союзу. Граматична та лексична системи англійської АдмМДМ зазнають відхилень від норм стандартної англійської мови.

Європейський адміністративний дискурс є втіленням особливостей лексичного та граматичного наповнення мовної картини світу багатомовних представників європейського уряду. Особливості європейського адміністративного дискурсу зумовлені: 1) мовною ситуацією Європи, яка характеризується численними міжмовними контактами; 2) спільною для його учасників професійною підмовою та професійною культурою.

Французьке оточення європейського уряду та сильні політичні позиції німецькомовних урядовців Європейського Союзу сприяють розвитку міжмовної інтерференції на рівні АдмМДМ. Відхилення від норм стандартної англійської мови характеризують АдмМДМ як окрему підмову, обмежену тематично із специфічною сферою використання.

Лексична система англійської АдмМДМ є відкритою до процесів запозичення через те, що ця підмова у ситуації мовних контактів зазнає впливу з боку лексичних систем інших європейських мов, зокрема французької, німецької, італійської, російської.

Інноваційні процеси зумовлені такими соціально-економічними факторами, як глобалізація і розвиток нових культурно-політичних відносин на території Європи. Поява інновацій в англійській АдмМДМ відбувається як наслідок необхідності заповнити семантичні лакуни, викликані такими відносинами. Дискурсивні стратегії білінгвів передбачають необхідність фонових знань для успішного комунікативного процесу в контексті європейської інтеграції і міжкультурної комунікації.

Граматична система англійської АдмМДМ зазнає суттєвого впливу з боку французької і німецької мов. У процесі взаємовпливу мов відбувається спрощення морфологічних і синтаксичних структур і їх уподібнення структурам вищеназваних мов - переважання фраз із постпозиційним зв'язком на зразок аналітичного genitive, заміна моделі SVO+Adv на модель SV+Adv+O, формування “рамкової” структурної моделі на кшталт німецької SV1AdvV2.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається її внеском у розвиток таких галузей мовознавства, як лексикологія і стилістика англійської мови, термінознавство і соціолінгвістика. Представлена робота дозволяє доповнити дослідницькі сфери дискурсивного аналізу такими реаліями, як адміністративна (професійна) підмова та адміністративна (професійна) культура. Теоретично значущим є запропонована в роботі методика лінгвістичного аналізу адміністративних термінів. Соціокультурний підхід до аспекту кореляції багатомовності комунікантів та професійної культури, що розглядається в дисертації, дозволяє не лише висвітлити процеси виникнення структурно-семантичних особливостей адміністративної англійської МДМ, але й пояснити їхню природу і внутрішню суть. Теоретично важливим для теорії міжкультурної комунікації є запропонований у роботі системно-структурний підхід до вивчення міжмовної інтерференції, двомовності й мовних контактів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання основних положень і результатів дослідження у викладанні курсів з лексикології (розділи „Запозичення”, „Інновації”) і стилістики англійської мови (розділ „Функціональні стилі”), загального мовознавства (розділи „Інтерференція”, „Двомовність”, „Мовні контакти”) і спецкурсів з термінознавства, а також у курсах за вибором з когнітивної лінгвістики (розділ „Роль мови як засобу концептуалізації світу”), етно- та соціолінгвістики (розділи „Мовні картини світу”, „Міжкультурна комунікація”, „Соціокультурний статус мовця”, „Мова як етнічна ознака”), психолінгвістики (розділ „Іншомовна компетенція”), культури мовлення (розділ „Мова і культура”). Фактичний матеріал може бути використаний у лексикографічній практиці при укладанні англо-українського словника термінів адміністративних інститутів Європейського Союзу на матеріалі нових адміністративних термінів. Результати дослідження можуть бути використані під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт та при укладанні навчально-методичних посібників з граматики, лексикології та стилістики англійської мови. Контрастивний аналіз міжмовних відповідностей деяких адміністративних термінів у семантичному і прагматичному плані може бути використаний у ході викладання курсу теорії і практики перекладу.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснено на десяти конференціях, з них на 8 міжнародних науково-методичних конференціях: „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (5-11 травня 2003, м. Гурзуф), „Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики” (19-20 травня 2003, м. Горлівка), „Методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції” (28 жовтня 2003, м. Харків), „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (20-22 травня 2004, м. Суми), на 5-му міжнародному семінарі „Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта” (4-6 листопада 2004, м. Луганськ), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Moving with the Times” (18-19 березня 2010, м. Горлівка), на міжнародній науковій конференції “Граматичні читання - VI” (3-4 лютого 2011, м. Донецьк), на V Міжнародній науково-практичній конференції „Мови і світ: дослідження та викладання” (24-25 березня 2011, м. Кіровоград); на 2 науково-практичних конференціях: І Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасні лінгвістичні парадигми” (12-13 березня 2010, м. Горлівка), ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасні лінгвістичні парадигми” (15 березня 2011, м. Горлівка).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в чотирнадцяти публікаціях загальним обсягом 4,51 друкованих аркушів: у восьмі наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (3,35 др. арк.), та шістьох тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях (1,16 др. арк.).

Загальний обсяг роботи. Обсяг дисертації разом із бібліографією й додатками становить 222 сторінки: основний текст - 170 сторінок, додатки - 25 сторінок. Список використаної літератури включає 277 джерел (із них 112 джерел іноземними мовами, 11 лексикографічних джерел) та 32 джерела ілюстративного матеріалу.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Розділі 1. „Теоретико-методологічні засади дослідження англійської як міжнародної допоміжної мови” описано передумови для набуття англійською мовою статусу міжнародної допоміжної мови (МДМ), проаналізовано мовну ситуацію в Європі в цілому і в адміністративних інститутах ЄС зокрема. На основі критичного аналізу наукового доробку з проблеми особливостей функціонування англійської як мови міжнародної комунікації у реферованій роботі 1) сформульовані ключові поняття дослідження, такі як адміністративна культура, адміністративна підмова, фонові знання; 2) уточнені термінопоняття "міжнародна англійська мова", "стандартна національна англійська", "варіанти англійської мови", "лінгва франка" й 3) обґрунтовано статус англійської як міжнародної допоміжної мови в Європейському адміністративному дискурсі (англійська АдмМДМ).

Визначення поряд зі стандартною національною англійською мовою суттєво відмітної англійської як міжнародної допоміжної мови, лінгвокультурні норми якої не контролюються носіями мови, є необхідним і достатнім (A.Breiteneder, M.Modiano, R.Phillipson, M-L.Pitzl). Міжкультурне спілкування серед представників адміністрації ЄС впливає на формування характерних особливостей професійної адміністративної культури. Адміністративна підмова європейського різновиду англійської мови має свої диференційні ознаки і властивості. АдмМДМ належить до англомовного адміністративного дискурсу, комунікативна спрямованість обмежена адміністративною професійною культурою, її метою є функція складання текстів адміністративних документів. Професійна підмова адміністрації ЄС має свої характерні особливості як на структурному, так і на лексичному рівнях, які зумовлені приналежністю членів адміністрації до різних мовних культур. Переважаюча кількість інформації, тобто матеріальні і духовні цінності, створені людським суспільством, у тій чи іншій професійній сфері передається спільною для всіх членів професійної культури мовою (D. Graddol). Англійська МДМ є такою мовою в межах європейського адміністративного дискурсу. Лексична та граматична системи англійської АдмМДМ віддзеркалюють багатомовність адміністративної культури й інтеграційні процеси в Європі на рівні національних культур. Вони становлять собою злиття елементів, що належать до різних мовних культур (B. Kachru). Лексико-граматична система англійської АдмМДМ виражає приналежність останньої до певної сфери діяльності людини, а саме управління державною структурою, і містить такі елементи, що є характерними для такого регістру.

У контексті роботи доведено, що становлення й розвиток англійської як мови спілкування між представниками адміністрації Європейського Союзу зумовлено такими позамовними чинниками, як глобалізація й інтеграція, які, у свою чергу, зумовлюють мовні процеси інтернаціоналізації (наявність відомих крилатих висловів, мовних кліше) та ідіосинкретизації (прагнення до самобутності, що виражається у надмірному вживанні екзотизмів, варваризмів тощо). До позамовних чинників, що впливають на формування специфічних ознак англійської АдмМДМ, відносимо й локалізацію, тобто місце, територію, на якій відбувається спілкування. Так, переважання назв місць і установ французькою мовою (Palais de l'Europe, Conseil d'Etat) зумовлено тим, що всі інститути управління й Рада Європи знаходяться на території Франції або франкомовних країнах.

Методика дослідження лексико-граматичних особливостей в англійській АдмМДМ базується на комплексному підході до аналізу змін, втілених в інноваційних номінативних одиницях і включає декілька етапів.

На першому етапі шляхом інтерпретаційно-текстового й контекстного аналізу виявлені й класифіковані інноваційні одиниці з фрагментів аналізованих текстів.

Другий етап спрямовано на виокремлення й словотворчий аналіз адміністративних термінів, запозичених з різних мов-донорів. Шляхом компаративного семантичного аналізу запозичень та їхніх синонімічних еквівалентів у стандартній англійській мові виявлені тенденції й закономірності формування й функціонування інноваційних одиниць в АдмМДМ.

Третій етап передбачає визначення особливостей граматичної системи англійської АдмМДМ, що зумовлені процесом дестандартизації і дією двох протилежних тенденцій - аналітизації й синтезації.

У Розділі 2. „Лексико-семантичні особливості англійської як міжнародної допоміжної мови” виявлено особливості лексичного складу адміністративної англійської МДМ. Доведено, що характер цих особливостей, а саме відхилення від норм стандартної англійської мови, тобто процеси дестандартизації, інтернаціоналізації й ідіосинкретизації обумовлені як позамовними факторами (основними характерними рисами європейського адміністративного дискурсу як результату взаємодії європейських мов та культур), так і мовними чинниками, які відбивають загальні тенденції і закономірності розвитку різних мов: аналітичність, синтетизм, мовна економія, прагнення термінів до однозначності й визначеності.

Адміністративна терміносистема англійської МДМ поповнюється новими одиницями шляхом запозичень з європейських мов. У ході комплексного аналізу цих запозичень доходимо висновку, що найактивнішими мовами-донорами слід вважати французьку, німецьку, італійську та російську мови.

Лексичний склад і семантичний характер адміністративної підмови утворюють вирізнювальні ознаки англійської МДМ. Лексична система адміністративної англійської МДМ є відкритою для процесів запозичення через те, що ця підмова зазнає масивного впливу з боку лексичних систем інших європейських мов у ситуації мовних контактів. Більшість лексичних запозичень, проходячи через стадію адаптації в адміністративній англійській МДМ, зазнає ряду семантичних змін, які реалізуються у звуженні семантичного поля запозичених одиниць: rapporteur - фр.: доповідач, донощик, транспортер; адм. анг.: доповідач; mezzanine - італ.: антресоль, напівповерх, приміщення під сценою; адм. анг.: проміжний; troika - рос.: збруя коней, оцінка в школі, розмір, що складається з трьох частин; адм. анг.: що складається з трьох частин.

На основі контекстуального аналізу з'ясовано, що деякі лексичні запозичення до адміністративної англійської МДМ доцільно віднести до розряду іншомовних вкраплень, оскільки вони використовуються тільки у вузькому контексті й вказують на вияв у контексті тих реалій, які властиві національній мові, з якої було запозичено це слово: lieu de memoire - фр.: пам'ятне місце; politikverdrossenheit - нім.: незадоволеність політикою; prokuratura - рос.: державний орган, що здійснює нагляд за виконанням законів.

Латинські запозичення додають особливого характеру при інтерпретації контексту, характеризують його з погляду функціонального стилю і визначають особливості лексичної системи підмови, яку використовують адміністративні органи Європейського Союзу. Запозичення з латинської мови (vis-а-vis; force majeure; carte blanche), набувають особливого статусу в адміністративній англійській МДМ - статусу кліше і крилатих висловів. Такі кліше, як inter alia, ipso facto, de facto, de jure є інтернаціоналізмами і зберігають, принаймні, свою звукову форму в будь-якій з європейських мов. Вони є характерною ознакою лексичної системи адміністративної англійської МДМ. Представники адміністративної культури активно використовують у своїй промові латинські крилаті вислови, які співвідносяться з нормами мовної поведінки: pacta sunt servanda; actio popularis; in flagrante delicto; aut dedere aut iudicare, що доводить необхідність наявності фонових знань для успішного результату комунікації. Аналіз терміну ad hoc із звуженим термінополем - спеціальний, обмежений певними культурними рамками, стосується тільки країн-членів Європейського Союзу і подій, що відбуваються на території Європи, підтверджує наші спостереження, а також імпліцитно відносить фрагменти текстів до адміністративної культури європейського типу: А High Contracting Party performs an ad hoc operation in the territory of another State party to the Convention. Where agents of one HCP exercise de facto control over persons and property abroad in а more or less limited, incidental, ad hoc fashion in the territory of another State party to the Convention, the case of Stocke is the only authority to date. The different Council of Europe's bodies should feel free to co-operate, on an ad hoc basis, with NGOs which do not enjoy participatory status. The Committee of Ministers is currently seized with the proposal to assign ad hoc terms of reference to the European Committee for Legal Cooperation…Прийняття адміністративною терміносистемою англійської МДМ запозичень із споріднених їй мов зумовлює необхідність єдиних фонових знань, а також єдиної концептуальної картини світу.

У процесі міжкультурної комунікації виникають передумови для поповнення лексичних і семантичних систем національних мов, які вступають у контакт, різного роду запозиченнями. Проте сам процес запозичення має як позитивну, так і негативну сторону. З одного боку, запозичення з мови-донора збагачують ряд синонімів, поповнюють мову-реципієнта. З іншого боку, ці запозичення можуть витісняти національний варіант, який називає відповідні поняття. Наведемо фрагменти тексту із запозиченим з французької мови словом rapporteur: ...in the light of the reports presented by the Chair of the Rapporteur Group on Relations with the European Union. Report by Mrs Gogoberidze, Rapporteur on relations between the Council of Europe and Non-Governmental Organisations, to the 837th meeting of the Ministers' Deputies. Проте rapporteur - це не просто `reporter' (доповідач), а відповідальна особа, представник певної країни-члена Ради Європи, який працював над проблемою і підготував доповідь на цю тему для Парламентської Асамблеї, а також особа, уповноважена проводити розслідування певних проблем на європейському рівні. Поряд із іменником rapporteur уживається іменник `report' (доповідь), хоч похідне від нього `reporter' повністю витіснене з адміністративної підмови його французькою калькою. Лексична система адміністративної англійської МДМ через запозичення забезпечує певний підтекст комунікативній ситуації. Витіснення лексичної одиниці, яка належить до стандартної англійської мови, сприяє уникненню двозначностей, додає характерних особливостей англійській АдмМДМ. Проілюструємо тенденцію формування особливостей лексичної системи АдмМДМ такими запозиченнями, як acquis communautaire - body of EU law (сукупність правових норм ЄС), або agricultural acquis, conventional acquis, European Union acquis; cumul des mandates (суміщення повноважень); politikverdrossenheit (неприємності політичного характеру); quadripartite і tripartite (чотирипартійний/ чотирибічний, трибічний); propiska; parliamentary troika.

Учасники англомовного адміністративного дискурсу спілкуються в межах одного каналу з використанням єдиної англійської МДМ, лексичні й семантичні особливості якої визначаються в тому числі й позамовними чинниками. До таких чинників можна віднести номінативні потреби мовної спільноти, тобто адміністративної культури в контексті Європейського Союзу. Такого роду потреби виникають, зокрема, у зв'язку з появою нових понять, розширенням або звуженням семантичного поля вже існуючих лексичних одиниць, прагненням до перетворення лексичної системи за принципом мовної економії, а також номіналізації граматичної системи мови. Наведемо приклади нових понять, створених шляхом словоскладання - kin-minority (національна меншість), statelessness (у стосунку до неприналежності до держави, “безгромадянськість”); розширення семантичного поля - fuzzy citizenship (невстановлене громадянство); мовної економії - agri-foodstuffs (сільгосппродукти), historicise (відносити до історії); номіналізації - secondment (другий за значущістю, підпорядкованість або підзвітність першому), regionalisation (районування, поділ на регіони), compartmentalisation (поділ на відсіки, частини), marginalisation (незначущість, позамежність, відсторонення від участі в житті суспільства).

При аналізі особливостей адміністративної англійської МДМ на лексичному й семантичному рівні доходимо висновку, що інноваційні одиниці в цій підмові утворюються відповідно до словотворчих моделей в стандартній англійській мові, за рахунок словотворчої та семантичної деривації - афіксація, словоскладання, зворотній дериват, семантичні неологізми. При афіксальному утворенні неологізмів використовуються основні продуктивні афікси стандартної англійської мови: -ness, -ity, -ise (-ize), -ation, -ment, -able, -ish. До особливостей адміністративних неологізмів (знову створених синонімів до вже існуючого слова на позначення відомого поняття) та інновацій (знову створених на матеріалі рідної мови в повній відповідності з існуючими в мові словотворчими моделями слів або словосполучень, що позначають нові, раніше невідомі, неіснуючі поняття) слід віднести їх особливе семантичне забарвлення - всі нові одиниці наділені глибинним змістом, що відносить їх до контексту європейської інтеграції і міжкультурної комунікації. Прикладом цього служить зростання активності таких словотворчих елементів, як -conscious, inter-, trans-, supra-, extra-, Euro-. Більшість нових дериватів і складних слів з'являється у зв'язку з необхідністю найменувати ті поняття, які виникають у світлі утворення і функціонування нової політичної і економічної формації - Європейського Союзу і одного з його адміністративних органів Ради Європи - EuroSpeak, free-trade, extraterritoriality, kin-state. Семантичні неологізми та інновації відображають мовними засобами ті зміни, які відбуваються в Європі, включаючи негативні моменти і також утворення конституційної основи для подальшого розвитку об'єднаних держав - Transfrontier Crime, inter-community relations, trafficking in aliens .

У Розділі 3. „Граматичні особливості англійської як міжнародної допоміжної мови” схарактеризовано структурні особливості граматичної системи адміністративної англійської МДМ. Дослідження європейського адміністративного дискурсу уможливлює встановити, що англійська модель N3<N2<N1 “an oak-wood table”- препозиційний зв'язок з розвитком від окремого до загального діє тільки на 35% у висловленнях представників адміністративної культури і поступово замінюється французькою моделлю N1>N2>N3 “a table of wood of oak” - постпозиційний зв'язок з розвитком від загального до окремого. При здійсненні комунікативного акту між представниками різних мовних спільнот включаються різні моделі, властиві членам одного „інформаційного співтовариства”. При переключенні моделей у ході обміну інформацією можливі порушення відносно норм стандартної англійської мови щодо підпорядкування. Це викликає структурні варіювання моделей, які будуються не рідною, а адміністративною англійською МДМ. Такі особливості відбиваються у формуванні конкретних ознак граматичної системи АдмМДМ. Проілюструємо відмінності граматичної системи англійської МДМ фрагментами текстів, які містять французьку модель N1>N2>N3: ...approved the terms of reference of the subordinate bodies of the CDLR and group of specialists...; ...the expiry of the period of validity of the Certificate; …to the creation of the Network of National Assosiations of Local Authorities of countries of the Stability Pact for South-Eastern Europe; Mr Johannes de Jonge, Director of External Relations of the Directorate General of Political Affairs of the Council of Europe, visited China in August. На основі кількісного аналізу англомовних адміністративних документів було з'ясовано, що моделі N1>N2>N3 і N3<N2<N1 корелюються як 65% і 35% відповідно.

Іменники, що набувають за правилами граматики стандартної англійської мови форми синтетичного genіtive, втрачають цю форму в адміністративній англійській МДМ і перебувають у постпозиційному зв'язку з означуваним словом на зразок аналітичного genіtive. За даними кількісного аналізу форма аналітичного genіtive є найпоширенішою (75%) при породженні мовленнєвих висловлювань учасників адміністративного дискурсу, що вказує на особливості організації граматичної системи англійської АдмМДМ.

Результати опрацювання даних опитування носіїв англійської мови та його аналізу свідчать, що властивим стандартній англійській мові є структурування англомовної фрази за такою моделлю: 1) локалізація об'єкту повідомлення; 2) головна інформація про об'єкт повідомлення; 3) додаткова інформація - Europe's Congress of Local and Regional Authorities' Committee on Social Cohesion. Визначено, що моделі, властиві адміністративній англійській МДМ, відрізняються на структурному рівні та відповідають схемі у зворотному порядку - the Committee on Social Cohesion of the Congress of Local and Regional Authorities of Europe - від додаткової інформації до головного та локалізації об'єкту.

Вирізнювальною ознакою адміністративної англійської МДМ слід вважати предикативні конструкції з дієсловами у пасивному стані, що пропонуємо називати „моделлю узагальнення”. Наведемо фрагменти текстів із такою моделлю: However, it is not specified in the law what criteria they will be applying. It is hoped that the government strategy will become а first step towards breaking the vicious cycle of poverty. In Austria, it is intended that the prosecutor take over criminal investigations. Такі конструкції свідчать про формування ідіосинкратичних особливостей адміністративної культури з її „жаргоном”, який відрізняє таку професійну культуру від інших професійних груп.

За такої мовної ситуації в Європі, що склалася на сьогодення, простежується тенденція до спрощення структури англійського речення під впливом німецької мови. Англійська та німецька - споріднені мови, які мали схожий синтаксичний лад і форму відмінкових закінчень на початку свого розвитку. Тепер, коли ці мови знову увійшли в тісний контакт і взаємодію, стандартна англійська мова на граматичному рівні зазнає варіювання, унаслідок чого її європейський різновид (АдмМДМ) стає гнучкішим стосовно місця прямого додатку, що є характерним для мови з морфологічно вираженими відмінками. Проілюструємо наші спостереження такими фрагментами: …which included in the nineteenth century mass deportations to the Ottoman Empire, i.e. Turkey and Middle East and in the twentieth century to Central Asia and Siberia…; The Council of Europe, which includes among its members several countries of the region, has а major duty to contribute to the confidence-building measures…; We have in Turkey а critical mass of engineers, doctors, researchers… Кількісний аналіз досліджуваного матеріалу уможливлює встановити, що відбувається порушення чіткого порядку прямого додатка й адвербіалія, а структурна модель висловлень на рівні АдмМДМ вибудовується за німецьким зразком. Фіксований порядок слів зазнає варіативності, а модель SVO+Adv поступово перетворюється у вільну спрощену модель SV+Adv+O, де адвербіалій може передувати прямому додатку.

Така модель висловлення, що втілює ознаки німецької рамкової конструкції, стає типовою і майже нормативною для адміністративного дискурсу: (1) Decisions to try out new crops capable of filling empty market niches, thereby reducing rivalry between producers, must be taken…; (2) But one should not forget that the message which came from the free countries to the people living under dictatorship had especially in the free societies almost fallen into oblivion. Спрощення структури нормативного англійського висловлення пояснюється прагненням уникнути норм розташування слів у реченні тими, для кого такі норми є чужими, нерідними. Шляхом ідіосинкретизації англійська АдмМДМ набуває своїх норм і характерних особливостей, відмінних від норм стандартної англійської граматики, саме як варіювання моделі SVO+Adv (40%) на кшталт SV1Adv1Adv2Adv3V2 як у фрагменті (2), SV1AdvOV2, SAdv1Adv2Adv3V1V2 як у фрагменті (1). Проте в процесі взаємовпливу мов граматична структура зазнає тільки часткового варіювання. Для представників таких професійних культур, як от: філологічна, юридична, технологічна, такі норми структурних моделей, як SV1AdvOV2, SAdv1Adv2Adv3V1V2 створюють комунікативну перешкоду. Проте в межах адміністративної культури такі дестандартизовані структури є такими, що характеризують її з погляду процесів ідіосинкретизації і не впливають на якість одержання повного змісту інформації.

ВИСНОВКИ

Сьогодні багатомовна Європа перебуває у єдиному економічному, політичному й соціальному просторі. Глобалізаційні й інтеграційні процеси відіграють важливу роль у формуванні європейського культурного простору із загальними цінностями, традиціями і мовою. Англійська мова набуває статусу міжнародної допоміжної мови не лише завдяки ектралінвальним факторам, а більшою мірою завдяки мовним чинникам. До мовних чинників, які забезпечують потенційну властивість англійської МДМ стати офіційною мовою Європейського Союзу, відносимо мовні процеси і тенденції, що зумовлюють закономірності і системний характер функціонування інноваційних одиниць у АдмМДМ. Результативними процесами, які відмежовують англійську АдмМДМ від інших її різновидів, вважаємо дестандартизацію й ідіосинкретизацію.

Процес дестандартизації актуалізується у тенденціях лексико-граматичної системи до аналітизації й синтезації і проявляється у превалюванні вживання аналітичних форм замість флективних, домінуванні постпозитивних конструкцій. Під впливом французької мови препозиційний тип зв'язку стандартної англійської мови замінюється постпозиційним, і фраза набуває форми, характерної для неаналітичної французької мови.

Інновації в адміністративній терміносистемі англійської МДМ з'являються відповідно до існуючих моделей словотворення стандартної англійської мови - афіксація, словоскладання, конверсія та усічення. Такі інновації постають як наслідок необхідності заповнити семантичні лакуни, що появляються з розвитком нових відношень і реалій у такій відносно новій формації, як Європейський Союз: kin-minority, ethnicity, statelessness, historico-cultural, multilingualism.

Кількісний аналіз англомовних адміністративних документів засвідчує тенденцію до економії мовних зусиль - territoriality, typicality, agree-foodstuffs, land-use. Аналітичний характер англійської мови є могутнім стимулом для утворення інновацій за такими моделями. Словосполучення territorial integrity або ethnic group змістовно повністю відповідають словам territoriality або ethnicity. У ході дослідження виявлено, що найпоширенішими словотворчими елементами, які з'явилися в контексті Європейського Союзу, є Euro-, -Speak, -conscious, -minded, -based, infra-, multi-, trans-.

Метою утворення семантичних інновацій, таких як international players, field offices, fuzzy citizenship, domestic slavery, transit migration, trafficking in children, є дати найменування тим поняттям, які постають у процесі функціонування нової політичної, економічної і соціальної формації. Деякі з таких інновацій обумовлені негативною конотацією незаконних дій і утворені для заповнення лексичних лакун, які виникають з розвитком транснаціональних відносин.

Наявність у багатомовних комунікантів фонових знань є необхідною умовою для досягнення комунікативного ефекту при спілкуванні між представниками різних мовних, проте спільної професійної, культур.

Аналіз досліджуваного матеріалу встановлює, що під впливом німецької мови модель англомовного висловлення з чітким впорядкуванням слів замінюється за німецьким зразком моделлю з „рамковою” конструкцією (framed construction). Найбільш характерними є структури за такою моделлю - SV1Adv1Adv2Adv3V2, де медіальна позиція адвербіаліїв “обрамлюється” предикатом. Така структура відповідає нормам німецької граматики. Спрощення структури англійського висловлення набуває нормативного статусу - SV1AdvOV2; SAttrVO превалюють над SVO+Adv.

Англійську і німецьку мови пов'язує спільне історичне коріння. У своєму ранньому розвитку англійська мова, як і німецька, мала розгалужену систему відмінкових закінчень. Тоді як англійська мова пізніше перетворилася на аналітичну, німецька мова залишилася синтетичною. Аналітична англійська мова має фіксований порядок слів - SVO+Adv. У стандартній англійській мові прямий додаток, безпосередньо залучений у дію, розміщується у фінальній позиції до дієслова - SVO. Установлено, що в адміністративній англійській МДМ під впливом синтетичної німецької мови така модель перетворюється у гнучку модель, де адвербіалій займає медіальну позицію: V+Adv+O.

Доведено, що вирізнювальною ознакою адміністративної англійської МДМ є вживання предикативних конструкцій з дієсловами у пасивному стані, які доцільно називати „моделлю узагальнення”. Такі моделі є характерною особливістю адміністративної культури і її норм мовної поведінки. Результати опрацювання даних кількісного аналізу свідчать, що нормативного статусу для адміністративної англійської МДМ набувають такі конструкції, як it is intended, it is hoped, it is submitted, it is agreed, it is felt, it is proposed, it is specified, it is alleged. Така модель узагальнення є найпоширенішею і корелює з нульовим маркером узагальненості у відношенні 5:1.

До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження лексичних та граматичних особливостей адміністративної англійської МДМ слід віднести: виявлення вирізнювальних ознак англійської МДМ різних типів дискурсу, які підкреслюють значущість такого новітнього уявлення; вивчення гендерної зумовленості формування характерних особливостей адміністративної англійської МДМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пожидаєва Н.П. Профессиональный административный подъязык или стиль официальных документов (на материале евро-английского языка) / Н. П. Пожидаєва // Наукові записки Луганського педагогічного університету. Серія „Філологічні науки”. - Луганськ : Альма-матер, 2004. - Вип. 5. - Т.II. - С. 195-206.

2. Пожидаєва Н.П. Языковые контакты и евро-английский язык (на материале административной терминологической системы) / Н. П. Пожидаєва // Вісник Сумського державного університету. Серія „Філологічні науки”. - Суми : СумДУ, 2004. - №4(63). - С. 139-144.

3. Пожидаєва Н.П. Про роль англійської мови в інститутах адміністрації ЄС / Н. П. Пожидаєва // Гуманітарний Вісник. Серія „Іноземна Філологія”: Всеукр. зб. наук. пр. - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - Число 9. - С. 272-275.

4. Пожидаєва Н.П. Структурні зміни граматичної системи адміністративної підмови в євроанглійській мові як результат взаємовпливу різних когнітивних моделей / Н. П. Пожидаєва // Наукові записки Луганського педагогічного університету. Серія „Філологічні науки”. - Луганськ : Альма-матер, 2006. - Вип. 6. - С. 232-245.

5. Пожидаєва Н.П. До проблеми надання англійській мові статусу європейської міжнародної допоміжної мови / Н. П. Пожидаєва // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка (38). - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2008. - С. 193-197.

6. Пожидаєва Н.П. Двуязычная коммуникация в рамках административного подъязыка / Н. П. Пожидаєва // Новітня філологія. - №16(36). - Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - С. 16-22.

7. Пожидаєва Н.П. Англійська лінгва франка як мова спілкування в європейському адміністративному дискурсі / Н. П. Пожидаєва // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. - Донецьк : ДонНУ, 2011. - Вип. 23. - С. 221-225.

8. Пожидаєва Н.П. О некоторых особенностях европейской разновидности английского языка / Н. П. Пожидаєва // Наукові записки. - Вип. 81 (4). - Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 4 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. - С. 570-573.

9. Пожидаєва Н.П. О некоторых особенностях административной терминосистемы в евроанглийском языке / Н.П. Пожидаєва // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції» (Харків, 28 жовтня, 2003 р.). - Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 146-147.

10. Пожидаєва Н.П. Английский как международный вспомогательный язык или «лингва франка» расширяющейся Европы / Н. П. Пожидаєва // Лінгвістичні дослідження : збірник наукових праць. Збірник присвячено матеріалам Міжнародної науково-методичної конференції «Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики» (Горлівка, 19-20 травня, 2003 р.). - Вип. 3. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2003. - С. 222-230.

11. Пожидаєва Н.П. Становление евро-английского языка в рамках административного дискурса / Н. П. Пожидаєва // Иностранные языки в контексте культуры : сб.ст. по материалам VII междунар. науч.-практ. конф. «Иностранные языки и литературы в контексте культуры», посвящ. 115_летию со дня рождения В. В. Вейдле (Пермь, 23 апреля, 2010 г.) : в 2 т. - Пермь : Перм. гос. ун-т., 2010. - Т.2 : Актуальные проблемы теории дискурса, переводоведения и межкультурной коммуникации. - С. 79-85.

12. Пожидаєва Н.П. Обучение английскому языку в контексте межкультурной коммуникации / Н. П. Пожидаєва // Лінгвістичні дослідження : матеріали Міжнар. наук. практ. конф. «Інноваційні технології у навчанні іноземних мов» (Горлівка, 18-19 березня, 2010 р.). - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2010. - С. 144-146.

13. Пожидаєва Н.П. Европейский административный дискурс: контекстуальные трудности для переводчиков / Н. П. Пожидаєва // Сучасні наукові парадигми: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (Горлівка, 12 березня, 2010 р.). - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2010. - С. 190-192.

14. Пожидаєва Н.П. Структурна модель узагальнення в текстах адміністративних документів Європейського Союзу / Н. П. Пожидаєва // Сучасні наукові парадигми: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Горлівка, 15 березня, 2011 р.). - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2011. - С. 82-84.

АНОТАЦІЇ

Пожидаєва Н.П. Лексичні та граматичні особливості англійської як міжнародної допоміжної мови (на матеріалі текстів адміністративних документів Європейського Союзу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2011.

Дисертацію присвячено виявленню мовних тенденцій і закономірностей, які зумовлюють лексичні й граматичні особливості у формуванні англійської як міжнародної допоміжної мови (МДМ) у ситуації міжкультурної комунікації та мовних контактів Європейського Союзу.

На основі комплексного аналізу інноваційних номінативних одиниць, притаманних адміністративному дискурсу ЄС, визначені позамовні (глобалізація й інтеграція, певна локалізація комунікантів та їх міжкультурна взаємодія) і мовні (інтернаціоналізація, дестандартизація, ідіосинкретизація) чинники формування адміністративної підмови європейського різновиду англійської мови (АдмМДМ).

Дестандартизація проявляється у відхиленнях від норм стандартної національної англійської, зумовлених специфікою вживання запозичень (особливо з французької і німецької) та способами їх адаптації в МДМ. Доведено, що тенденції до мовної економії, лаконічності й лапідарності висловів актуалізуються у словотворенні, для якого закономірним виявилося утворення нових слів шляхом звуження або розширення семантичного навантаження запозиченої лексичної одиниці, а також через її метафоричне чи метонімічне переосмислення. Процес ідіосикретизації прослідковується у поповненні адміністративної терміносистеми прямими запозиченнями з латині чи французької (крилаті вислови), кальками з російської (варваризми), іноваціями, які є результатом гібридизації (приєднання до запозиченої лексеми англійських афіксів), що надає МДМ самобутності, екзотичності, емоційності.

Установлено кореляцію між аспектом рідна/нерідна мова та преференціями щодо використання аналітичного/синтетичного genitive. Розкрито механізм пересуву адвербіалія у медіальну позицію і формування рамкової конструкції в межах граматичної системи англійської як міжнародної допоміжної мови.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, адміністративна підмова, мовна економія, аналітичний/синтетичний genitive, рамкова конструкція, медіальна позиція адвербіалія.

Пожидаева Н.П. Лексические и грамматические особенности английского как международного вспомогательного языка (на материале текстов административных документов Европейского Союза). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2011.

Диссертация посвящена выявлению языковых тенденций и закономерностей, которые предопределяют возникновение лексических и грамматических особенностей формирования английского как международного вспомогательного языка (МВЯ) в ситуации межкультурной коммуникации и языковых контактов.

На основе комплексного анализа инновативных номинативных единиц, присущих административному дискурсу ЕС, обозначены внеязыковые (глобализация и интеграция, определённая локализация коммуникантов и их межкультурное взаимодействие) и языковые (интернационализация, дестандартизация, идиосинкретизация) факторы формирования административного подъязыка европейской разновидности английского языка (АдмМВЯ). В контексте работы доказано, что внеязыковые факторы определяют языковые, что проявляется в основных тенденциях и закономерностях становления АдмМВЯ: аналитичность, синтетизм, языковая экономия, стремление терминов к однозначности и определённости.