Емотивність молодіжного лексикону (на матеріалі сучасної німецької мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

ЕМОТИВНІСТЬ МОЛОДІЖНОГО ЛЕКСИКОНУ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі німецької філології та перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ГАМЗЮК Микола Васильович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри німецької філології, декан факультету німецької мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ІЩЕНКО НІНА ГРИГОРІВНА Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент Ковбасюк Лариса Анатоліївна Херсонський державний університет, доцент кафедри німецької мови

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано « 27 » травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,
доцент С. В. Волкова

Загальна характеристика роботи

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми емотивності соціального варіанту мови, що визначається як «молодіжний лексикон».

Антропоцентрична спрямованість сучасних мовознавчих студій передбачає не тільки вивчення мовної системи у її відношенні до людини-мовця, але й залучення до дослідження людини як мовної особистості, що пізнається за допомогою мови. Одним із пріоритетних напрямків сучасних лінгвістичних досліджень постає дослідження взаємодії мови та емоційної сфери людини, що пояснюється важливою роллю емоцій у житті та діяльності людини.

”Емотикон мовної особистості” (М. О. Красавський) виражається як паравербальними, тобто екстралінгвальними засобами (міміка, жести), так і за допомогою вербальних знаків, до яких належать різнорівневі засоби мови, причому найчастіше серед них вживаються лексичні засоби. Наявність різнорівневих засобів репрезентації емоційного досвіду людини у мові зумовлює можливість виділення емотивності як окремої категорії (В. І. Шаховський), яка в цій роботі розуміється як результат відбиття емоційного компонента у мові.

Однією з важливих складових, що формують словникову базу будь-якої мови, є молодіжний лексикон. Останній утворює власну субсистему, яка перебуває в тісному взаємозв'язку з іншими мовними субсистемами. Нові форми суспільних відносин завжди певною мірою впливають на молоде покоління - соціально найбільш перспективний прошарок суспільства, мовна компетенція й мовленнєва поведінка якого багато в чому визначає напрямок розвитку інших соціальних систем мови, в тому числі побутового спілкування та літературної мови. Молодіжний лексикон як мова широкого діапазону вживання у спілкуванні молоді є своєрідним показником їхнього рівня розвитку, інтересів, смаку, потреб тощо.

У сучасній лінгвістичній науці можна окреслити три основних підходи до вивчення природи молодіжного лексикону: онтологічний (визначення поняття «молодіжний лексикон», виявлення його характерних ознак); гносеологічний (причини виникнення та основні етапи розвитку молодіжного лексикону) і комунікативний, представники якого вивчають функціонування молодіжного лексикону з урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та ін.). Дане дослідження базується на трьох підходах, що уможливлює комплексний характер аналізу емотивності сучасного німецького молодіжного лексикону.

Функціонування молодіжного лексикону передбачає зміни нормативного мовлення як у лексико-семантичній, так і в граматичній системі, що в першу чергу пов'язані з категорією емотивності, оскільки молодь як вікова/соціальна група відрізняється від решти соціальних груп саме експресивністю мовлення.

Проблема дослідження емотивності як лінгвістичного аспекту емоційності, розмежування категорій емотивності, експресивності та емоційності привертають останнім часом увагу науковців. На сьогоднішньому етапі лінгвістична наука накопичила чималий матеріал, що стосується вивчення емотивності, яка досліджувалась у різних напрямках: структурно-семантичному (Л. Г. Бабенко, Т. А. Графова, Е. В. Зуєва, Т. О. Трипольська, Л. І. Шахова та ін.), функціонально-семантичному (Н. В. Вітт, О. М. Вольф, Е. М. Вольфсон, Е. П. Єршова, О. Г. Кравченко, Д. А. Романов, О. В. Стуліна та ін.), прагматичному (О. Ю. Булигіна, Л. А. Піотровська, Т. В. Стародубцева, В. І. Шаховський та ін.), когнітивному (О. Л. Бєссонова, О. О. Бориcов, А. Ортоні, А. Коллінз, М. Bamberg, F. Daneљ та ін.), лінгвокультурологічному (М. О. Красавський, В. І. Шаховський, Z. Kovecses, B. Palmer та ін.), психолінгвістичному (В. І. Жельвіc, Е. Л. Носенко, О. Ю. Мягкова та ін.). Вивчалися аксіологічний (О. Л. Бєссонова, О. М. Вольф та ін.), комунікативний (В. Г. Гак, В. І. Шаховський та ін.) аспекти цієї категорії, досліджувались окремі групи емотивної лексики (Л. Г. Бабенко, Н. О. Лук'янова, К. Reunins та ін.), методи дослідження емотивного компонента значення (В. І. Шаховський), емотивність фразеологічних одиниць (М. В. Гамзюк, Е. Г. Чалкова, Л. Г. Бабенко та ін.), емоційний синтаксис (О. В. Олександрова, Ю. М. Малинович та ін.), проблеми емотивності тексту (В. І. Болотов, С. В. Гладьо, В. Г. Гак та ін.), емотивний потенціал нейтральної лексики (А. М. Троцюк), проблеми перекладу емотивної лексики (Е. А. Вайла), фонетичні засоби актуалізації емотивності (А. А. Калита), розглядалися деякі діахронічні аспекти емотивних одиниць (В. Д. Моісеєв, М. В. Степанова, М. Д. Пипіна та ін.).

Актуальність вивчення емотивного молодіжного лексикону зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення проблеми вираження емоцій засобами мови, відсутністю в германістиці всебічного опису сучасного мовлення молоді, а також мінливістю й нестабільністю соціолекту, що знаходиться під постійним впливом низки екстралінгвальних факторів і потребує нових досліджень через певні інтервали часу. Різнобічність емоційних станів мовців, їх вплив на емотивність мовлення молоді, ситуативно (комунікативно) обумовлений вибір лексики, а також вивчення особливостей функціонування емотивних одиниць молодіжного лексикону в художньому тексті недостатньо вивчені в сучасній лінгвістичній науці.

Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному вивченні емотивності молодіжного лексикону в сучасній німецькій мові та мовленні.

Дана мета передбачає розв'язання низки дослідницьких завдань:

з'ясувати співвідношення категорій емотивності, експресивності та емоційності;

визначити особливості формування та функціонування молодіжної лексики в німецькій мові;

виявити лексико-семантичні засоби вираження емотивності в німецькому молодіжному лексиконі;

здійснити ідеографічний опис емотивних одиниць сучасного німецького молодіжного лексикону;

розробити класифікацію емотивних одиниць молодіжного лексикону згідно з функціями, які вони виконують у художньому тексті;

визначити частоту вживання емотивно-експресивних одиниць німецького молодіжного лексикону у мові та мовленні

Об'єктом роботи є емотивний молодіжний лексикон сучасної німецької мови. молодіжний лексикон німецький мова

Предмет дослідження складають лексико-семантичні, словотвірні механізми формування та особливості функціонування емотивних одиниць молодіжного лексикону в сучасній німецькій мові та мовленні.

Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань при аналізі мовного матеріалу у роботі було використано такі методи дослідження:

метод інтерпретаційно-текстового аналізу з використанням методики лінгвостилістичного аналізу тропів і фігур з метою встановлення лексико-стилістичних особливостей молодіжних висловлень;

метод дистрибутивного аналізу уможливив здійснення класифікації емотивних одиниць на основі виявлення їхньої сполучуваності з іншими лексичними одиницями в тексті;

функціонально-прагматичний аналіз надав змогу встановити вплив мовних та позамовних чинників на зміст і прагматичну зумовленість виникнення емотивності молодіжних висловлень;

метод кількісного аналізу застосовано для здійснення кількісного опису емотивних одиниць досліджуваного соціолекту.

Матеріалом дослідження слугують дві дослідницькі бази: лексикографічні джерела (3275 лексичних одиниць) і художні твори сучасних німецьких письменників (473 фрагменти тексту - 1277 лексичних одиниць). Такий підхід передбачає концентрацію на певній частині дослідницької вибірки з метою найбільш повно представити явище, що аналізується. Загальний обсяг вибірки становить 4552 лексичні одиниці.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше вивчено емотивність молодіжного лексикону сучасної німецької мови та мовлення на основі комплексного підходу. Уперше розкрито особливості формування емотивного молодіжного лексикону; здійснено його ідеографічний опис. Новизною відзначається запропонована у дисертації класифікація емотивних лексичних одиниць за функціями, яка уможливила окреслення особливостей вживання емотивної лексики у контексті певної комунікативної ситуації.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшому вивченні емотивності в сучасних дослідженнях з комунікативної лінгвістики (визначення емотивності з огляду комунікативного підходу), функціональної лінгвістики (окреслення функцій емотивних одиниць у художньому тексті), теорії мовленнєвих актів (прогнозування стратегій і тактик комунікативного акту залежно від експресивної своєрідності висловлень), теорії емотивності (виокремлення категорій емотивності та експресивності), лексикографії (принципи укладання словників емотивних одиниць молодіжного лексикону).

Практичне значення дисертації вбачається у можливості використання її положень і результатів у теоретичних курсах з лексикології сучасної німецької мови (розділи «Соціальна стратифікація словникового складу сучасної німецької мови», «Типи словників сучасної німецької мови»); стилістики німецької мови (розділи «Стилістична лексикологія», «Стилістична семантика», «Стилістичні засоби вираження емотивності в тексті»); спецкурсах з прагматики, теорії мовленнєвої комунікації, міжкультурної комунікації, а також під час укладання словників, написання курсових і випускних робіт з філології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової науково-дослідної теми кафедри німецької філології та перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету “Соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний і прагматичний аспекти мови: синхронія та діахронія досліджень” (номер державної реєстрації 0110U005870). Тема дисертації затверджена вченою радою Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 1від 31. 08. 2010 р.).

Загальний обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок, з них - 169 сторінок основного тексту (у тому числі 1 схема, 1 рисунок, 2 діаграми та 2 таблиці). Список використаних джерел складається з 229 найменувань праць українських, російських і зарубіжних авторів, у тому числі 50 іноземними мовами. Окремою рубрикою виділено список довідкових джерел, який містить 12 словників.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення й результати дослідження викладено у доповідях на наукових конференціях різного рівня репрезентації: Міжнародна наукова конференція «Теоретические проблемы современной лингвистики», (Симферополь, 2006); V Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови пам'яті професора В.Л.Скалкіна, (Одеса, 2007); ХVIII Міжнародна наукова конференція «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго, (Київ, 2009); науково-практична конференція “Актуальні проблеми і технології філологічних досліджень та навчання іноземним мовам, (Ізмаїл, 2005).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 одноосібних публікаціях, надрукованих у наукових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 3,34 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел фактичного матеріалу та додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційної праці, сформульовано мету й конкретні завдання, об'єкт і предмет, окреслено методи дослідження, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні засади дослідження категорії емотивності в сучасній лінгвістиці» надається теоретичне обґрунтування категорії емотивності; уточнено термінологічний апарат дослідження; окреслено особливості формування та функціонування німецького молодіжного лексикону; визначено роль і місце молодіжного лексикону в сучасній німецькій мові та мовленні.

Основна увага в першому розділі зосереджена на аналізі визначення понять емотивності й експресивності та співвідношення між ними. У нашій роботі ми поділяємо думку дослідників, які розмежовують поняття емотивності та експресивності, розглядаючи їх як категорії, що доповнюють одна одну, взаємодіють між собою (В. І. Шаховський, А. М. Троцюк, Т. В. Ларина, С. В. Гладьо та інших).

Існування емоційної й емотивної компетенції свідчить про те, що емоційність та емотивність розглядаються як різні поняття мовної системи, розмежування яких тісно пов'язане з неконтрольованістю/контрольованістю вираження емоцій у процесі мовлення. Емоційність у такому випадку є спонтанною, непередбачуваною ознакою мовлення. Вона відбиває прояв емоційного стану мовців у момент спілкування. Емотивність, навпаки, передбачувана, усвідомлювана ознака мовлення, яка з'являється внаслідок уживання таких мовних засобів, які цілеспрямовано надають мовленню емоційності й експресивності, тобто призводять до навмисно створеного емоційного ефекту комунікації (Я. В. Гнезділова). В.І.Шаховський визначає емотивність як одну з складових частин експресивності поряд з інтенсивністю, оцінністю та образністю.

Експресивність є семантико-стилістичною, психологічно й соціально вмотивованою особливістю мовних одиниць, і сприймається як інтенсивне вираження емоцій, що на тлі загального, нейтрального виділяє окремі одиниці мовлення. Експресивність породжується не лише емоціями, а й мисленням, інтелектом, етикою, естетикою, конкретним світосприйманням мовців.

У результаті критичного аналізу теоретичних праць із проблем категорії емотивності мовлення можемо стверджувати, що на становлення мовлення окремої особистості впливає передусім її соціальний статус, до ознак якого належать стать, вік, національність, соціальний стан, освіта, професія, досвід, рівень володіння мовою.

Важливим фактором соціальної організації спілкування взагалі та мовленнєвої взаємодії зокрема є вік комунікантів. Він асоціюється з рольовою структурою в сім'ї і в певній соціальній групі, з вибором певної тональності та засобів комунікації. Дослідження вікових особливостей комунікантів становлять значний інтерес тому, що розширюють наші уявлення не тільки про оволодіння мовою, але також про саму мову, про її функціонування в мовленнєвій діяльності; не тільки про становлення пізнавальних та інших психологічних процесів, але й про їх побудову, розширюють наші знання про людину в цілому.

Кожній віковій групі притаманний певний стиль мовлення. Вікова диференціація знаходить своє відображення передусім на лексичному рівні мовної ієрархії, що дозволяє виділити ексклюзивно-вікові, преферентно-вікові та нейтрально-вікові особливості мовлення дітей/ підлітків і дорослих. Так, ексклюзивно-віковою особливістю ідіолекту дітей, підлітків та молоді є вживання сленгізмів та вульгаризмів (abkotzen, Scheisse, das ist Sahne, mach Welle). Слід зазначити, що сленг є своєрідним лінгвістичним кордоном при асиметричних відносинах та символом солідарності в симетричних ситуаціях спілкування. Преферентно-віковим є вживання високочастотних дієслів (machen, fahren, hauen, haben) та іменників широкої семантики (Kopf, Gebдude, Wasser). У підлітковому віці діти/ підлітки застосовують також найбільш вживані й стилістично нейтральні прикметники (alt, gut, stark, hart, schцn). Характерним для мовлення дітей/ підлітків, молоді є вживання слів «розмитої» семантичної структури (weisste, weiЯt du was…), що викликано недостатнім лексичним запасом комунікантів або послабленням інтелектуального контролю при спілкуванні в межах однієї вікової групи (Галапчук О. М.). Велика кількість лексичних одиниць вживається у мовленні молоді у переносному значенні, завдяки чому воно набуває посиленої експресивності.

Дане дослідження є спробою розглянути емотивність та емоційно-оцінні взаємини на матеріалі сучасного молодіжного варіанту німецької мови. Надмірній емотивності молоді приділено в нашій роботі значну увагу. Це пов'язано насамперед з тим, що соціальна група «молодь» одна з небагатьох ланок суспільства, представники якої виражають свій емоційний стан не лише поведінкою та способом життя, але й за допомогою своєї мови, що уможливлює створення власного специфічного стилю вираження думки через використання нових слів, висловлювань, значень.

У контексті роботи молодіжний лексикон витлумачено слідом за Б. М. Головіним, як «соціальний міні-варіант мови, що має замкнену сферу використання і характеризується специфічністю лексичних і граматичних одиниць, які не виходять зазвичай за її межі. Молодіжний лексикон охоплює майже всі сфери життя, описує практично всі ситуації, оскільки специфічні лексичні одиниці молодіжного мовлення народжуються як результат емоційного ставлення мовця до предмета розмови. Молодіжний лексикон - це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної гри. Нерідко саме комічний, жартівливий ефект є головним у мовленні молоді.

Німецькі лінгвісти (Х. Хенне, Х. Еманн та інші) виділяють три етапи розвитку німецького молодіжного лексикону: перший етап включає період з ХVІІ до 30-х років ХХ століття; другий етап визначається 50-ми - початком 70-х років ХХ століття; третій етап розпочався наприкінці минулого століття. Молодіжний лексикон першого етапу - це передусім мовлення студентів і школярів, до того ж мовлення школярів було подібним до студентського сленгу, оскільки учні завжди наслідували спосіб життя та висловлення думок студентів. Мовлення студентів здійснювало також великий вплив на німецьку мову пересічного спілкування більшості громадян, мешканців невеликих університетських містечок зокрема.

Мовлення молоді другого етапу також не можна розглядати як засіб спілкування якого-небудь певного кола молоді, оскільки в той час існували різноманітні молодіжні рухи. Молодіжний лексикон цього часу визначається лінгвістами як “Teenager- und Twensprache” (німецька мова підлітків) (термін Б. Давід). Це визначення дозволяє припустити, що молодіжний лексикон використовувалася більш широким колом людей, оскільки завдяки віковому обмежуванню до нього приєднуються молоді люди різних соціальних прошарків, незалежно від освіти, статі тощо.

Німецькі лінгвісти Б. Шеферс і М. Хайнеманн розподіляють категорію “молодь” третього етапу на три фази:

пубертатний період (13-18 років);

постпубертатний період (18-21 рік);

“молоді дорослі” (21-25 років) - молоді люди, що за своїм соціальним статусом і поведінкою ще розглядаються як молодь.

Третій етап розвитку німецького молодіжного лексикону відзначається також наявністю двох абсолютно різних варіантів мовлення завдяки існуванню до початку 90-х років ХХ століття часу на території сучасної Німеччини двох держав (НДР і ФРН), які відрізнялися низкою політичних, економічних та соціальних ознак. Так, у той час, як словосполучення drauf sein/haben вживалося представниками молодого покоління Західної Німеччини у значенні «drogenabhдngig sein» (бути наркоманом), у молодіжному мовленні НДР його семантика відповідала значенню модального дієслова kцnnen (вміти щось робити). Семема молодіжного неологізму Joint містила у лексиконі ФРН три основні семи Haschisch (гашиш), Zigarette, (Pausen)Kaffee, перша з яких була відсутня в мові молоді НДР (Joint - сигарета, кава), що відповідало ідеології та основним принципам життя суспільства. Лексема Stoff означала важливі для молоді обох німецьких держав поняття: (ФРН - Droge (наркотик), НДР - Geld (гроші).

Молодіжний лексикон, таким чином, є засобом комунікації та ідентифікації, маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Привабливість молодіжного лексикону полягає у тому, що його інколи презирлива, зневажлива, пейоративна лексика надає мовленню експресивної забарвленості, що є специфічною ознакою молодіжного лексикону.

У другому розділі - «Засоби реалізації емотивності в сучасному німецькому молодіжному лексиконі» виявляються засоби вираження емотивності німецького молодіжного лексикону, здійснюється ідеографічний опис емотивного молодіжного лексикону сучасної німецької мови.

Емотивність на лексичному рівні досягається через вживання слів, які виражають емоції: вигуків, модальних часток, оцінних прикметників і посилювачів експресивності. Серед емотивних одиниць німецького молодіжного лексикону важливу роль відіграє також тропеїзована лексика: метафора, метонімія, евфемістичний перифраз, оказіональні утворення, фразеологізми.

Категорія емотивності відображається в молодіжному лексиконі через різні типи емотивних одиниць. За семантичним критерієм емотивні одиниці поділено нами на 4 групи:

До першої групи включено емотивні слова та висловлення, які зазнають десемантизації і використовуються для позначення емоцій. До них належать передусім лексеми gell, echt, voll та інші, що використовуються в німецькому молодіжному лексиконі зазвичай як емоційні вигуки і посилювачі експресивності висловлення. Емотиви Mann, Mist, ScheiЯe виникли на основі повнозначних слів (як правило, іменників). Виконуючи роль емоційних вигуків, вони часто втрачають своє денотативне значення, яке витискається акцентованим у даній ситуації емотивним компонентом значення. До цієї групи входять також слова voll korrekt, Messe, які також виконують у мовленні функцію вигуку. Так, іменник Messe у стандартній німецькій мові вживається у значенні ярмарок. У мовленні молоді слово зазнає десемантизації і використовується як вигук: клас, супер для вираження емоційного стану захвату.

Особливістю даних слів і висловлень є їхня неоднозначність, оскільки вони передають емоцію у загальному вигляді, і, залежно від ситуації, можуть виражати різноманітні - аж до протилежних - емоції: розчарування, роздратування, захват, здивування, радість тощо. Більш менш адекватне розпізнавання емоції, що виражається, здійснюється лише з урахуванням інтонації, міміки, жестикуляції мовця, а також контексту. Такі випадки тлумачимо як вияв емотивної амбівалентності одиниць молодіжного лексикону. Іноді емотивні слова і висловлення можуть передавати ставлення мовця до будь-якого факту, події виразніше: деякі емотиви виражають загально позитивні або загально негативні емоції. Більш чітка диференціація емоційних відтінків є майже неможливою, оскільки позитивні або негативні емоції, виражені емотивами першої групи, характеризуються «стягненням» схожих почуттів навколо декількох більш загальних. Серед емотивних лексичних одиниць, які виражають загально позитивні емоції, найчастіше вживаються у мовленні молоді geil, geilomat, bombig, granatenmдЯig. Значення таких емотивів можна передати словами «добре», «чудово». Семантика емотивних одиниць, які виражають загально негативні емоції: null Bock, minus Bock haben, man ist… voll am Arsch, зводиться до значень «погано», «жахливо».

2. Друга група містить емотивні одиниці молодіжного лексикону, які одночасно актуалізують обидва значення - денотативне та конотативне. До цієї групи належать передусім словосполучення auf etw. abfahren, geiles Feeling haben (переживати приємні почуття, відчувати позитивні емоції), дієслова sich kugeln, auf etw. stehen, abfliegen, abspritzen, abspacen (відчувати насолоду, задоволення), abschnallen (бути здивованим) та інші. Слід зазначити, що такі слова та словосполучення виражають емоції узагальнено, як стан психологічного комфорту або дискомфорту. Дана група лексико-семантичних одиниць містить також емотиви minus Bock haben, Griff ins Klo, які вже згадувались раніше. У разі, якщо такі одиниці акцентують контекст: Ich habe null Bock auf nix (мені не хочеться нічого робити), Das war wohl ein Griff ins Klo (це була помилка), вони не тільки виражають емоційний стан мовця, але й називають його, конкретизуючи своє значення.

3. До третьої групи належать емотивні одиниці, які поряд з денотативним значенням акцентують конотативний компонент. Дані емотиви мають конкретне денотативне значення та емотивний компонент, який передає емоційне ставлення мовця до денотата. Серед одиниць третьої групи переважає так звана фамільярна лексика. Під фамільярністю ми розуміємо емоційний відтінок у ряді емоцій: фамільярність - зневажання - зневага - приниження, розташованих за ступенем посилення негативного змісту емоції. Так, у мовленні німецьких школярів зустрічаються такі лексичні одиниці, як Pauker, Arschpauker, Schuster, Pietschhund (вчитель), Direx, ZцЯgeneral, Schulrat (директор школи), Opi, Knacker, Komposti (представник старшого покоління). Вживання у мовленні таких емотивів демонструє прагнення мовця знизити громадський статус осіб в очах слухача і, тим самим, підвищити свій власний. Молоді люди старшого віку також вживають у своєму мовленні велику кількість фамільярної лексики відносно соціально значущих явищ та осіб, які традиційно поважаються в суспільстві: батьків - Oldies, Grufties, meine Alten; померлих і самому факту смерті - Leiche, die Hufe hochreЯen, den Lцffel abgeben, in die Grube springen; стосунків між чоловіком та жінкою - jmdn. anmachen, anbaggern, testen (фліртувати, знайомитися), fusionieren, sich krцnen, unter die Haube kommen (одружитися), pimpern, ficken, poppen, bumsen, in die Kiste springen (вступити в інтимну близкість) тощо.

Причиною вживання фамільярної лексики є той факт, що суб'єктивна ціннісна система молодого покоління з притаманним йому нонконформізмом і нігілізмом не завжди співвідноситься з ціннісною системою суспільства. Явища, важливі з точки зору суспільних норм, часто трактуються молодими людьми як «цінності батьків» і саме тому сприймаються скептично. З іншого боку, дуже точним є, на нашу думку, висловлення В. І. Жельвіса: «інвективне глузування не лише не свідчить про те, що для мовця немає нічого святого, але зовсім навпаки: про глибоку повагу перед сакральним поняттям, що висміюється». Це спостереження є справедливим і до сленгових найменувань дорогих речей, матеріальних цінностей: Flimmerkiste, Pantoffelkino (телевізор), Knete, Koks, Mдuse, Kies, Asche (гроші) та інших. Частина фамільярної лексики вживається для найменування звичних, повсякденних дій і процесів: walzen, tigern, watscheln (йти), bechern, alken, tanken, sich die Birne zuschьtten (вживати алкогольні напої); частин тіла: Rьbe, Birne, Glocke (голова), Rьssel, Riechbolzen (ніс), Fressritze, Schnapper, Futterluke (рот) тощо. У таких випадках фамільярність виявляється саме через звичність, побутову приземленість перелічених явищ, а в найменуваннях частин тіла - іноді як результат самоіронії.

4. Четверту групи утворюють емотивні одиниці, які реалізують оцінний компонент, що насамперед обумовлено превалюванням у молодіжному лексиконі сучасної німецької мови одиниць саме з негативною оцінкою. До цієї групи належить перш за все презирлива і зневажлива лексика. Розмежувати презирливий і зневажливий відтінки в емотивах досить складно, іноді навіть неможливо, тому ми беремо за основу положення, що у зневажливих словах емотивний компонент значно яскравіше виражений, ніж оцінний (наприклад: Promollologe, Alki, Suffkopp - алкоголік; Bohnenstange, Grдte - висока, худорлява дівчина). У презирливих словах переважає оцінний компонент, наприклад, Nutte, Pferdchen, Tusse, Zicke - дівчина, Asozialer, Rьpel, Ignorant - примітивна особа та інші. Слід відзначити, що презирлива і зневажлива лексика часто вживається як лайлива, внаслідок чого у даних емотивів сильно акцентується емотивно-оцінний компонент, а денотативне значення відходить на другий план.

Емотивно-оцінні одиниці молодіжного лексикону виражені зазвичай оцінними іменниками (Mist, Arie - щось огидне на вигляд; Firlefanz, Quatsch mit SoЯe, Blech - щось неварте уваги) та прикметниками (irre, groovy, funky, spitze - гарний, чудовий; mies, blцd, дtzend - огидний, поганий). Емотивний відтінок таких слів залежить від позитивної або негативної оцінки, вираженої в їх денотативному значенні.

У різних стилях мови, насамперед у художній літературі, в публіцистиці, у побутовому мовленні, зокрема у молодіжному лексиконі широко вживаються мовні засоби, які посилюють дієвість висловлення завдяки тому, що до його логічного змісту додаються різні експресивно-емоційні відтінки. Підсилення виразності мовлення досягається різними засобами, у першу чергу, за рахунок використання тропів. Універсальним засобом формування молодіжного лексикону й головним механізмом утворення переносних значень є метафоричне перенесення. Наприклад, Brьllgorilla - особа, яка гучно розмовляє; Dachpappe - шапка; Milchtьte - дитина; Rьssel - рот. У дослідженому корпусі тропеїзованих лексем виділяємо такі моделі метафори:

1. Анімалістична: Bдr- коханець, Biene- гарна дівчина, Fischkopf - дурень, Flцhe, Mьcke - гроші, Mдuse - поліція, Bergdrossel - людина, яка багато говорить, Brьsselschweine - політики Європейського Союзу, Igel - особа з відповідною зачіскою (ірокез), Kameltдnzer - ідіот, Affe - стан наркотичного похмілля у тяжкій формі.

2. Артефактна: Glocke, Pfanne, Lampe - голова (частина тіла), Rohr - автомобіль, мотоцикл, bombig, granatenmдЯig - чудово, Donnerkanone - людина, яка дуже голосно розмовляє, Wдrmflasche - дівчина, Brett - гарна пісня, Eisbeutel - холоднокровна людина.

3. Ботанічна: Blume - наркотична речовина рослинного походження, Kirsche - романтична дівчина, Kohle - гроші, Bonsai - низькорослий чоловік, Kьrbis, Melone, Tomate, Wirsing - голова (частина тіла), Spargel - чоловічий статевий орган, total Banane - суцільна нісенітниця, Schlotterpalme - боягуз.

4. Антропна: Braut - дівчина, Mutter - дівчина старша за віком, Scheich - чоловік, Sultan - коханий чоловік, бойфренд, Patient - людина з «хворою» думкою, Scheriff - учитель, Manager - будь-яка авторитетна людина.

5. Звукова: knusper - порядок, knuspern - здійснювати статевий акт, hдmmern - важко працювати, Sound - музика.

6. Речовинна: Kalkleisten - батьки, Knete, Sand - гроші, Urin - інтуїція.

7. Фізична: Space - кімната, світ почуттів, Himmelspisse - дощ, wassern - відправляти малу нужду.

8. Механістична: Gerдt - дівчина, чоловічий статевий орган.

9. Просторова: Savanne - ландшафт, регіон.

Оказіональні новоутворення або слова-унікуми приваблюють своєю нестандартністю, неочікуваністю, оригінальністю. Вони завжди виникають імпульсивно, під впливом певних емоцій, і передбачають конкретний контекст, не претендуючи на повторне відтворення: Наприклад,… Du bist so braun, gehste auch immer auf'n Proletentoaster? ... Неочікуване поєднання слів Prolet (пролетарій) і Toaster (тостер) утворює лексему для найменування солярію, яка безперечно викликає комічний ефект з огляду на те, що складові новоутвореного слова є несумісними.

До основних типів емотивного молодіжного словотвору належать словоскладання (Intelligenzallergiker (нерозумна людина), Knallwasser (пиво), Teppichporsche (маленький собака), афіксація (bдrig, Softi, gigahart, megastark), словоскорочення (BUKAKO (Bundeskanzler Kohl), MOF - Menschen ohne Freunde ), словозлиття (Joga + Gymnastik = Joganastik; Aero + Akrobatik = Aerobatik), креативна гра слів (sterb-sterb - sehr mьde, erschцpft; Okidoki - o'key).

Ідеографічний опис сучасного німецького молодіжного лексикону дозволив об'єднати суттєву частину лексики словників (1241 лексичні одиниці) у 7 тематичних полів, які відображають життєві цінності представників німецької молодіжної культури. Ці поля являють собою «філософське» коло диференційованих за багатьма ознаками визначень молоді всього того, що представляє для них певний інтерес (див. діаграму 1).

Діаграма 1. Ідеографічна класифікація молодіжного лексикону

До першого поля входять лексичні одиниці, що називають об'єкт - позитивні або негативні найменування осіб за тією чи іншою ознакою (598 одиниць, 48,2 %); наступне за кількістю маніфестованих у словниках лексичних одиниць тематичне поле «наркотики, алкоголь» (199 одиниць, 16 %); третє поле з умовною назвою «статеві стосунки» включає в себе найменування частин тіла людини, статевих органів, статевого акту, засобів контрацепції (192 одиниці, 15,5 %); у четвертому полі «матеріальні засоби» (73 одиниці, 5,9 %) поєднано метафоричні назви грошей, осіб за наявністю або відсутністю останніх; наступне тематична поле «музика» (70 одиниць, 5,6 %) містить найменування музичних напрямків, виконавців, музичних приладів; шосте поле «автівка, засоби пересування» (57 одиниць, 4,6 %) представляють назви засобів пересування за певними ознаками; найменш частотне тематичне поле з умовною назвою «стан нервової напруги» (52 одиниці, 4,2 %) складають лексеми зі значенням «втратити розум», «утрачати самовладання».

Запропонований у другому розділі розподіл емотивних одиниць сучасного німецького молодіжного лексикону уможливив диференціацію категорій емотивності, експресивності та емоційності у мовленні молоді.

Третій розділ - «Функціонування емотивних одиниць сучасного німецького молодіжного лексикону в художньому тексті». Проведений у роботі аналіз функціонування емотивних одиниць молодіжного лексикону в художніх творах сучасних німецьких авторів дозволяє дійти висновку про ієрархічний характер функцій емотивних одиниць (див. рис. 1).

Рисунок 1. Функції емотивних одиниць молодіжного лексикону в художньому тексті

Вважаємо за доцільне виділити виражальні функції емотивних одиниць молодіжного лексикону - тобто такі, що репрезентують емоційне ставлення мовця до об'єкту комунікативної ситуації: характеризуючу, оцінну, номінативну та прагматичні функції, що спонукають співрозмовника до певної дії та реакції: демонстративну та регулятивну. Залежно від мовленнєвої ситуації, яку спричиняють як екстралінгвальні, так і лінгвальні умови, більшість емотивних одиниць здатні виконувати у тексті декілька функцій одночасно. Тому виокремлюємо також номінативно-оцінну, номінативно-характеризуючу, оцінно-характеризуючу, демонстративно-оцінну, демонстративно-характеризуючу, демонстративно-регулятивну функції.

У ієрархічній структурі функціональної своєрідності емотивних одиниць в художньому тексті перше місце посідає характеризуюча функція (589 одиниць - 43%), яку реалізують переважно лексико-стилістичні емотивні одиниці - метафора, гіпербола, оказіоналізм, порівняння, антитеза, зевгма та інші, однак це не виключає наявність лексичних і граматичних емотивних засобів, які у сукупності створюють реалістичну, хоча й суб'єктивну характеристику явища, що описується. Слід зауважити, що характеристика людей, подій, явищ навколишнього світу у наведених прикладах є частіше негативною, враховуючи схильність молоді до критичного сприйняття суспільства, рідше позитивною і лише в окремих випадках - нейтральною. Характеризуючі молодіжні висловлення тематично розподілено наступним чином:

а) характеристика стану людини, наприклад: Aber das, heute, ist wirklich total abgespacet, der Megahammer, mein Ende;

б) характеристика особи, наприклад: so'n Kompostie mit Kassenbrille;

в) характеристика зовнішності, наприклад: Klosterschьlerin;

г) характеристика музичних напрямків, наприклад: Mдdchenknaller und Jungsknaller…;

д) характеристика рекламованих товарів, наприклад: Pickelwunderkacke, die ja doch niemandem hilft.

Емотивні одиниці, що виконують демонстративну функцію (282 одиниці - 20%) у тексті, використовуються молоддю для вербальної демонстрації почуття власної вищості, гідності, своєї індивідуальності, унікальності: Wenn ich blцd wдre, wьrde ich jetzt ein deutsches Hip-Hop-Lied schreiben. Aber ich bin klug und gehe mich betrinken. Важливу роль у створенні демонстративних висловлень відіграють стилістично марковані одиниці, елементи так званих фатичних мовленнєвих жанрів, такі як іронічні, саркастичні висловлювання, метафори, евфемізми.

Серед емотивів, які реалізують оцінну функцію (203 одиниці - 15%) у молодіжному лексиконі найбільш розповсюдженими є такі, що належать до тематичної групи «оцінка людини», наприклад, die verwцhnten Дrsche, яка зазвичай містить стилістично знижену лексику, фразеологічні одиниці, вульгаризми, табуїзми. Семантична підгрупа емотивних одиниць з позитивно-оцінним значенням є невеликою за кількістю. Це пов'язане насамперед з екстралінгвальними факторами. Психологічно людина (тим більше представники вікової категорії «молодь») схильна передусім помічати негативні характеристики людей, що її оточують, і вважає, що вони можуть бути небезпечними. Позитивні якості сприймаються як «нормальні», звичайні. Серед емотивних мовних одиниць, які виконують у тексті функцію оцінки, найчастіше зустрічаються оцінні прикметники, посилювачі, метафори, гра слів, словотвірні засоби (зменшувальні суфікси, оцінні напівпрефікси).

У періоди так званого емоційного «затишшя», коли на зміну бурхливим емоціям (захват, радість, розпач, відчай, розчарування та ін.) приходять більш спокійні, врівноважені (здивування, зацікавленість) або взагалі байдужість, емотивні одиниці вживаються «за інерцією», за звичкою, виконуючи у тексті номінативну функцію (157 одиниць - 11%). До таких емотивів належать молодіжні неологізми, оказіоналізми, слова, утворені шляхом семантичної деривації (метафора, метонімія), евфемізми. Наприклад, Das StreЯkomitee hatte sich einigermaЯen beruhigt. (батьки трохи заспокоїлись)

Регулятивну функцію емотивних одиниць (46 одиниць - 3%) пов'язуємо не стільки з її інтенціональним використанням для регуляції людської поведінки, скільки з регулятивною природою власне мовного знаку, який, за Л. С. Виготським, є «засобом оволодіння поведінкою - чужою чи власною».

Конкретну мету регулятивних висловлень можна визначити лише у контексті окремої мовленнєвої ситуації. Визначаємо декілька типів регулятивних мовленнєвих актів за метою (мотивацією) висловлювання.

Образа: Дh, Pferdefresse, wat willse?

Метою даного висловлення є викликати адресата на «двобій», примусити його відчути негативні емоції, відповісти образою на образу і, тим самим, дістати дозвіл на подальше приниження останнього. Якщо йдеться про підлітків, причинами таких випадів можуть бути будь-які подразники: незадоволення діями співрозмовника, невідповідність зовнішніго вигляду людини уподобанням мовця або юнацький максималізм.

Насмішка: Nu mal halblang, Opi, Hautkontakt mit so jungem Gemьse haut dir die Pumpe auseinander.

У наведеному прикладі юнак звертається до дідуся з будинку для людей похилого віку, яким він опікується в якості покарання за свій невдалий жарт під час шкільного уроку. Хоча зменшувальний суфікс i в іменнику Opi свідчить про поблажливе ставлення хлопця до свого підопічного, висловлювання в цілому носить негативний характер. Використовуючи фразеологізм Hautkontakt mit so jungem Gemьse haut dir die Pumpe auseinander, хлопець глузує зі старого, вказує йому на його нездатність зав'язувати стосунки з особами протилежної статі, принижує за віковою ознакою. Дане висловлення спонукає адресата заспокоїтися, не парубкувати, покоритися своєму становищу.

Погроза: Besser du schiebst ab, mit deiner Gewitterwachtel, Opi steht nicht auf liebestolle Alte

Мовленнєвий акт «погроза» у регулятивній функції вказує, як правило, на прагнення довести власну вищість, значущість своєї думки, змусити співрозмовника підкоритися волі адресанта. Наведений приклад являє собою спонукальне речення, що містить приховану погрозу, виражену за допомогою метафори з негативною конотативною семою Gewitterwachtel та іронії Opi steht nicht auf liebestolle Alte.

Провокація: … so klapprig biste doch noch nicht und behindert auch nicht, also mach die Fliege, Alte, der Sitz ist meiner. Aber bleib da vorne stehen, dann kann ich deine Stelzen besser sehen.

Не збираючись поступатися жінці місцем у громадському транспорті, юнак фамільярно звертається до неї у другій особі однини, вживаючи у мовленні ідіому mach die Fliege з метою нагнати її, звільнити для себе місце. За допомогою субстантивованого прикметника Alte, предметно-логічне значення якого змінене шляхом семантичної деривації, хлопець підкреслює вік жінки. Спонукальне речення наприкінці висловлювання містить метафору deine Stelzen (ходулі), що принижує адресата й за статевою ознакою.

Для регулятивних висловлень характерним є вживання стилістично маркованих емотивних засобів: метафори, авторських оказіоналізмів, сарказму, гіперболи і т.ін.

Висновки

Поняття емоційності та емотивності розглядаються в площині мови і відображають дзеркально протилежні процеси. Емоційність є спонтанною, непередбачуваною властивістю мовлення, а емотивність, навпаки, - це передбачувана, усвідомлювана властивість мовлення, пов'язана з пошуком мовних засобів, які цілеспрямовано надають йому емоційності для впливу на адресата. Емотивність є лінгвістичним аспектом емоційності. Експресивність визначено як ознаку інтенсифікації значення слів за шкалою зменшення та збільшення різних денотативних і конотативних ознак, зокрема логічного змісту, оцінок й емотивності. Емотивність витлумачено як властивість мовних одиниць називати емоції або виражати емоційне ставлення до них.

Молодіжний лексикон визначено у роботі як ненормовану, нестабільну відкриту систему, що реалізує субкультурну функцію у спілкуванні представників вікової категорії «молодь». Молодіжний лексикон досліджено в структурному аспекті (як інвентар мовних одиниць) і у функціональному (як засіб реалізації експресивно-емотивного потенціалу).

Емотивність на лексичному рівні досягається через вживання слів, які виражають емоції: вигуків, модальних часток, оцінних прикметників і посилювачів їхньої експресивності. Серед емотивних одиниць німецького молодіжного лексикону важливу роль відіграє також тропеїзована лексика: метафора, метонімія, евфемістичний перифраз, оказіональні утворення, фразеологізми. До основних типів емотивного молодіжного словотвору належать метафоричне словоскладання, афіксація, словоскорочення, словозлиття, креативна гра слів.

Ідеографічний опис молодіжного лексикону уможливив вивчення екстралінгвальних чинників його емотивності. Суттєву частину лексики словників (1241 лексичну одиницю) класифіковано у 7 тематичних полів, які відображають життєві цінності представників німецької молодіжної культури: «найменування осіб», «наркотики, алкоголь», «статеві стосунки», «матеріальні засоби», «музика», «засоби пересування», «стан нервової напруги». Дана класифікація дає змогу виявити три зони емотивності виділених фрагментів мовної картини світу молодого покоління відповідно до локалізації молодіжного сленгу в лексиконі сучасної німецької мови. До основних умов, які визначають зони емотивності, належать: 1) ступінь облігаторності оцінки значення лексеми; 2) співвідношення номінативного та експресивно-емотивного компонентів значення; 3) докладність лексикалізації фрагменту молодіжної картини світу (кількісний показник). Зона емотивності 1 представлена одиницями, що маніфестують зміст тематичних груп, які відповідають усім трьом названим параметрам. До зони емотивності 2 належать лексичні одиниці, що маніфестують зміст тематичних груп, які відповідають першим двом параметрам. Зона емотивності 3 містить одиниці з амбівалентною оцінкою. В даному випадку вирішальним стає другий критерій, в той час, як кількісний показник відіграє роль додаткового параметра.

Аналіз текстів художньої літератури сучасних німецьких авторів надав змогу розробити класифікацію емотивних лексичних одиниць молодіжного сленгу за функціями, які вони виконують у контексті. Кількість емотивів, які здійснюють у тексті характеризуючу функцію, складає 43%, оцінну функцію - 15%. Номінативну функцію виконують у тексті 11% досліджуваних мовних одиниць, у той час як на емотивні лексичні одиниці, що виконують демонстративну функцію у тексті, припадає 20%, а на такі, що спонукають співрозмовника до певної реакції або дії у відповідь (регулятивна функція), лише 3%. Частка емотивних одиниць, які здійснюють у тексті так звані комбіновані функції, становить 8% від загального обсягу досліджуваного ілюстративного матеріалу.

Аналіз лексикографічних джерел німецького молодіжного сленгу й дані кількісного спостереження визначили такі закономірності: із загальної кількості проаналізованих емотивних одиниць (3275) молодіжні неологізми й слова, вжиті в переносному значенні складають 83,2%, на запозичення з інших мов припадають 13,7%. Крім того, на матеріалі художньої літератури було досліджено 1277 емотивних одиниць. Серед них 40 % складають модальні частки, 32 % - специфічні молодіжні лексеми, 10 % - вигуки, 9,8 % - морфеми та 8 % усталені словосполучення. Таку різницю між словником і текстом художньої літератури можна пояснити тим, що словниковий склад діалогів, наведених у художніх текстах, хоч і є ретельно підібраним автором, проте має передавати спонтанні, невимушені висловлення мовця, його емоції, в той час як у словнику підібрані лише лексичні одиниці, що можуть надавати висловленню емоційної забарвленості. Модальні частки, вигуки, звуконаслідування набувають емоційного значення лише у контексті, чим і пояснюється їх відсутність у словнику.