Функціонально-семантичне поле неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

УДК 811.161.2'373'38(043.5)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Функціонально-семантичне поле неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Семененко Олександра Юріївна

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор БОНДАР Олександр Іванович, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор ОЛЕКСЕНКО Володимир Павлович, директор Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету, завідувач кафедри журналістики;

кандидат філологічних наук, доцент БРОНІКОВА Світлана Анатоліївна, Національна академія державного управління при Президентові України (м. Київ), доцент кафедри україністики.

Захист відбудеться "24" червня 2011р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. 166. семантичний конституант поетичний

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано "23" травня 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Петлюченко

Загальна характеристика роботи

Однією з категорій людського пізнання є категорія кількості, в межах якої виокремлюють означену, неозначену та приблизну кількість. Ці різновиди вияву кількості в мові пов'язані зі специфікою когнітивної та практичної діяльності людини, з певними умовами перебігу комунікативних процесів, із прагматичною скерованістю повідомлення.

Вивчення різноманітних засобів реалізації кількісних значень у мові й мовленні привертає останнім часом велику увагу лінгвістів, оскільки сприяє усвідомленню шляхів пізнання власне кількості як онтологічної категорії, дослідженню її структури і семантичного наповнення.

Філософське осмислення категорії кількості знаходимо у роботах В. І. Єфимова, В. В. Ільїна, Г. В. Левіна, аналіз цієї категорії з точки зору логіки здійснили А. Н. Полянський, Н. М. Сайфуллаєв. Визначення поняття "кількість" міститься й у працях таких провідних лінгвістів, як О. В. Бондарко, В. М. Вовк, Л. Д. Чеснокова, С. О. Швачко та ін.

У роботі здійснено аналіз структури функціонально-семантичного поля неозначеної кількості (ФСП НК) з позицій функціональної граматики. Функціональний підхід до вивчення мовних явищ, теорію функціонально-семантичних полів (ФСП) і функціонально-семантичних категорій (ФСК), специфіку й структурування різних полів розробляли В. М. Алпатов, О. І. Бондар, І. Р. Вихованець, О. В. Гулига й О. І. Шендельс, А. П. Загнітко, З. Я. Тураєва й Я. Г. Біренбаум. Систему різних ФСП проаналізовано в шеститомній праці науковців Ленінградської школи функціональної граматики. Функціональний підхід актуалізує вивчення об`єкта дослідження у напрямку "від функції до засобів" (від семантики до форми), водночас посилюється роль поняттєвої категорійності й у напрямку "від засобів до функції" (від форми до семантики). Такий тип опису, на думку О. В. Бондарка, зорієнтовано на з'ясування важливої проблеми - синонімії різнопланових засобів мови.

Загальну структуру та систему функцій макрополя квантитативності на матеріалі різних мов уже ґрунтовно досліджено. Структуру ФСП квантитативності в сучасній німецькій мові вивчили Л. Г. Акуленко, Д. А. Кашина, у російській мові - В. В. Акуленко, автори монографії "Теория функциональной грамматики: Качественность. Количественность", в українській мові - С. А. Бронікова, В. І. Дмитрук тощо.

Різні ділянки ФСП НК активно розробляли протягом II пол. XX ст. Генітивні конструкції, стрижневим компонентом яких виступає іменник із метафоричним неозначено-кількісним значенням, ставали одним із численних об'єктів аналізу в роботах Н. А. Басілая, А. В. Бельського, Л. Д. Чеснокової, І. К. Марковського. Лексико-фразеологічну мікросистему "багато" в сучасній російській мові вивчали М. Ю. Тихонова, В. В. Новицька, Т. П. Перетятько, О. І. Лашкевич. На матеріалі української, російської й англійської мов метафоричні квантитативно-номінативні сполуки зі значенням оцінки неозначеної кількості опрацювали В. М. Вовк, С. О. Швачко, лексико-фразеологічні засоби вираження НК у зіставному й перекладацькому аспектах - Н. Л. Клименко, С. І. Кравцова, А. В. Моренцова. Аналіз різноманітних засобів імпліцитної реалізації НК на рівні висловлення (пропозитивна номінація) і дискурсу (текстова номінація) започаткував Л. Х. Кабальєро Діас. Метафоричні мовні засоби оцінки НК як конституенти мікрополів неозначено великої кількості (НВК) і неозначено малої кількості (НМК) у німецькій і російській мові описали Л. Г. Акуленко, у французькій - Л. М. Бєляєва, А. І. Копилова, в англійській - О. В. Щебетенко тощо. На матеріалі українського художнього мовлення різноманітні засоби експлікації поняттєвої категорії неозначеної субстанціональної квантитативності висвітлили О. М. Бонецька, К. Г. Городенська, З. О. Митяй та ін. Попри наявність таких робіт слід зауважити, що вони описують лише певні фрагменти функціонування НК і не створюють загального уявлення про семантичну та функціональну специфіку цієї категорії.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю системного і комплексного аналізу функціонування конституентів ФСП НК на різних ярусах мовної системи, бо саме такий підхід до опису мовних фактів уможливлює вивчення мови у її реальному функціонуванні, коли мовні одиниці на основі виконуваних ними функцій і спільної категорійної семантики розглядаються як складники системно організованого ФСП. Необхідність аналізу структури ФСП НК на матеріалі українського поетичного мовлення зумовлена як відсутністю таких розвідок в українському мовознавстві, так і високою частотністю використання різноструктурних репрезентантів цього значення в поетичному дискурсі.

Об`єктом дисертаційної роботи є категорія неозначеної субстанціальної квантитативності. Предметом дослідження є функціонально-семантичне поле неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі.

У роботі структуровано систему прийомів та засобів вираження неозначеної кількості на матеріалі поетичного мовлення видатних митців XX - поч. XXI століття Ю. Андруховича, В. Бобинського, М. Вінграновського, І. Калинця, Л. Костенко, В. Симоненка, В. Стуса та багатьох інших. Усього зібрано 6.000 карток, де зафіксовано одиниці, що реалізують функцію оцінки НВК / НМК.

Мета дисертаційної роботи - визначити обсяг і структуру ФСП неозначеної квантитативності, систематизувати мовні засоби репрезентації ФСК НК в українському поетичному дискурсі. Досягненню цієї мети сприяє розв'язання таких завдань:

- визначити місце функціонально-семантичного поля неозначеної квантитативності у структурі макрополя кількісності;

- систематизувати зібраний ілюстративний матеріал, з'ясувавши структурні й номінаційні особливості групування конституентів поля НК, особливості взаємодії парадигматичних і синтагматичних аспектів функціонування зазначених одиниць;

- установити семантичне оточення неозначено-кількісних квантитативів, тобто їхню реалізовану семантичну валентність у сполученні з актуалізаторами цього значення - генітивами і засобами модифікації неозначено-кількісної семантики;

- виокремити на лексичному рівні ті тематичні та лексико-семантичні групи слів, що, зазнаючи семантичної транспозиції, активно стають донорами для ФСП НК і репрезентантами значення неозначено великої кількості / неозначено малої кількості, тобто операторами функції неозначеної квантифікації;

– каталогізувати засоби прямої, вторинної й опосередкованої номінації НК субстанцій і з'ясувати, які саме мовні образи стають підґрунтям виникнення в них секундарних ЛСВ2 із метафоричним значенням НК;

- розподілити збірний матеріал за частиномовною та структурною основами, тобто виокремити з-поміж конструкцій такі, де семи 'НВК' і 'НМК' виражаються лексемою, нерозкладним словосполученням (кількісно-іменною сполукою), фразеологізмом, предикативною одиницею, імпліцитно (дискурсивно);

- описати структуру ФСП НК, його складники і виявити системні відношення в межах мікрополів НВК / НМК.

Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети і завдань у роботі використано як загальнонаукові методи дослідження: метод спостереження; індуктивно-дедуктивний метод; описово-аналітичний метод для виявлення всіх засобів вираження оцінки НВК та НМК субстанцій; так і власне лінгвістичні, зокрема метод семантико-прагматичної інтерпретації текстових фрагментів, який полягає у встановленні зв`язків мовних одиниць із контекстом; для визначення семантичної своєрідності примарних і секундарних значень лексем із семантикою оцінки НК залучено метод компонентного і дистрибутивного аналізу; принагідно використовується кількісний метод; трансформаційний прийом структурного методу для визначення семантичної еквівалентності синтаксично відмінних структур-носіїв неозначеного квантитативного значення.

Наукова новизна реферованого дослідження полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві всебічно висвітлено склад операторів функції неозначеної квантитативної номінації у різноманітних структурах-репрезентантах з актуалізованою семою 'НВК' / 'НМК', встановлено та систематизовано лексико-семантичні, функціонально-стилістичні, експресивно-аксіологічні особливості їхнього використання в сучасному поетичному дискурсі.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона містить комплексний аналіз ФСП НК у художньому стилі, уможливлюючи подальші розробки ФСП НК на матеріалі інших структурно-функціональних стилів сучасної української мови з метою всебічного вивчення різноструктурних і різнорівневих складників цього системного утворення, їхньої представленості в цілому у структурі мови / мовлення, для порівняння системи конституентів-носіїв значення НК в українській й інших мовах, для уточнення місця ФСП НК у макрополі кількості і з'ясування наявності репрезентантів цього значення на периферії інших ФСП тощо. Отримані результати сприятимуть подальшому поглибленому вивченню функціональної граматики української мови, дослідженню інших ФСП незамкненої структури.

Практична цінність. Матеріали дисертації можуть використовуватися в навчальному процесі при вивченні лексикології, морфології, синтаксису і стилістики української мови, при читанні спецкурсів із лінгвостилістики, комунікативної лінгвістики, функціональної граматики сучасної української мови, написанні курсових та дипломних робіт, а також на факультативних заняттях з української мови в загальноосвітніх школах. Зібраний у роботі фактичний матеріал може прислужитися при укладанні словників мови поетів.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової наукової теми кафедри української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова "Актуальні питання лексичної та граматичної системи української мови" (номер державної реєстрації № 0101001415). Тему дисертації затверджено координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 41 від 14 лютого 2008 р.).

Апробацію результатів дисертаційного дослідження здійснено на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: на XV Міжнародній лінгвістичній конференції "Мова і світ" (Ялта, 2008), XVII Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2008), "Українське мовознавство: досвід і перспективи" (Одеса, 2008), "Лінгвалізація світу: теоретичний та методичний аспекти" (Черкаси, 2008), "Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст" (Херсон, 2008), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, 2006-2010).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено в 7 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України.

Структура дисертації. Робота складається зі списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії (334 позиції) і переліку джерел ілюстративного матеріалу (266 найменувань). Загальний обсяг дисертації - 249 с., із них 197 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету та конкретні завдання роботи, деталізовано джерельну базу й методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність одержаних результатів та форми їх апробації.

У першому розділі "Категорія кількості як об'єкт вивчення у мовознавстві" докладно проаналізовано сутність та загальну структуру ФСП кількості, визначено місце ФСП неозначеної кількості у структурі цього макрополя.

Узагальнивши погляди науковців на структуру і принципи організації поля НК, транспонувавши наявні теорії на зібраний та описаний ілюстративний матеріал, зроблено висновок про те, що поле НК в українській мові в цілому збігається з композицією таких полів в інших європейських мовах.

ФСП НК є одним із складників макрополя кількості. Основу досліджуваного ФСП становить загальна мисленнєва категорія неозначеної кількості. До складу цього поля входять два мікрополя кількісної оцінки - НВК і НМК, які утворюють опозицію. Кожне з них має домінанту, напівпериферію й периферію. Центральне місце мікрополів НВК і НМК посідають лексичні засоби мовної реалізації цієї категорії. Функціонально-семантичний характер поля НК зумовлений його міжрівневою природою (мікрополе НВК має лексичні, фразеологічні й синтаксичні засоби реалізації, а НМК - переважно лексичні і фразеологічні).

Дослідники виокремлюють два підходи до вивчення структури поля НК - польовий функціонально-семантичний і номінаційний. На думку Л. Г. Акуленко, номінаційний принцип є основним для тих ФСП, де превалюють засоби образного вираження домінантного значення. Цей принцип є більш вагомим й інформативним для розуміння шляхів актуалізації значення НК, ніж загальнопольовий принцип, пов'язаний із визначенням місця домінантної семи НВК / НМК у структурі значення лексико-фразеологічних конституентів.

Актуальні для поетичного мовлення засоби вираження значення НК розподілено на три групи - засоби прямої, вторинної й опосередкованої номінації. До засобів прямої номінації НК уналежнюємо лексеми, в яких значення НВК / НМК є денотативним, примарним. Засоби вторинної номінації становлять лексеми-квантитативи, у структурі значення яких окремий ЛСВ або відтінок примарного значення - носій НВК / НМК існує чи контекстуально виникає як переносне, секундарне значення, що ґрунтується на метафоризації певних сем примарного значення. Засоби опосередкованої номінації, не називаючи НК безпосередньо, відбивають реакцію людини на наявну кількість кого-, чого-небудь. У процесі аналізу засобів вторинної номінації НВК / НМК масив репрезентантів цих значень розподілено на тематичні й лексико-семантичні групи, спираючись на примарні ЛСВ, оскільки навіть за умови метафоризації частина сем примарного значення не елімінується і залишається як у структурі значення ЛСВ2, так і в дистрибуції квантитатива - табун громів ірже у небесах; паслися табуни вітрів; накосив добрий сніп нервів; непокошене поле поем.

У межах виокремлених груп конституенти мікрополів об'єднуються з опорою на той мовний / мовленнєвий образ, що є підставою виникнення у певних лексем метафоричного ЛСВ2 і набуття ними статусу оператора функції неозначеної квантитативної номінації.

Поділ лексем-носіїв значення НК на тематичні, а цих об'єднань - на лексико-семантичні групи уможливлює розуміння того, які саме сегменти екстралінгвальної дійсності можуть, зазнаючи метафоризації, ставати підґрунтям зародження нових смислів у структурі значення лексем і репрезентантами значення НК. Наявні в текстах узуальні / потенційні оператори функції НК є ситуативними індикаторами мовленнєвих преференцій митців. Вибір авторами-продуцентами поетичних творів тих чи тих конституентів ФСП НК каузується комунікативною перспективою висловлення.

Засоби експлікації НК, маючи різні плани вираження, об'єднані спільним планом змісту, основою якого є ФСК оцінки неозначеної кількості. ФСК НВК реалізується у мові / мовленні різноманітно. На лексичному рівні - власне кількісними числівниками з метафорично-символічним значенням НВК, іменниковими лексемами-операторами функції НВК (надмір, безліч), словоформами з адвербіальним значенням (з надлишком, з гаком), квантитативами прислівникового походження (достобіса, донесхочу), орудним знаряддя (вагонами, возами), орудним порівняльним (лавинами, цілими оберемками), стійкими сполуками (несть ліку, нема одбою); на синтаксичному рівні - різноструктурними одиницями: квантитативно-номінативними сполуками (рої / зграї / отари / каскади / дощі / зливи думок), ад?єктивно-субстантивними сполуками (піратські зграї, чорнильні моря), прикладковими сполуками (роки-рої), прийменниково-іменниковими комплексами-кванторами (до холери, по брови), монопредикативними двоскладними реченнями: У нас є свого клопоту - оттак (О. Різниченко), А диму, диму - аж по білоруси (В. Затуливітер), Комарів там - Господи, прости! (Н. Фурса), односкладними генітивними реченнями: Черемхи вам в душу, днів бездоганних! (І. Драч), ампліфікацією тих самих або різних словоформ: Тепер слова, слова, слова, слова (М. Суховецький), Все дуже просто: три стіни і двері, / І далі три фарбовані стіни, / Знов двері, стіни, двері, стіни, двері… (С. Антонишин), певними структурами - модель N1 за N5, N1 на N6 тощо: Президент за президентом - президентів ціла тьма (І. Драч), Тепер провина в мене на провині (В. Березінський), поліпредикативними одиницями різної структури (складнопідрядними порівняльними реченнями - Бо вже і вождиків при касі, / Як бліх у свиті короля (С. Стриженюк); складнопідрядними прикомпаративно-об'єктними реченнями - Назбиралось гріхів / Більше, ніж давньогрецьких богів (Т. Федюк); складнопідрядними займенниково-співвідносними реченнями фразеологічного типу - Ми родили з тобою стільки слів, / що ними можна місяць заселити (М. Йогансен) і навіть цілими сегментами тексту (НВК - перифраза) - Жінка, як жінка. / Не богиня. / Не лауреат конкурсу краси. / Але коли я одного разу / до кожної із її турбот / підключив лампочку, / то освітив цілий квартал / мого величезного міста (В. Березінський).

Виникнення значення НВК як результат ампліфікації словоформ у монопредикативних структурах, генітивні односкладні речення, наведені поліпредикативні конструкції й НВК-перифрази уналежнюємо до опосередкованих засобів номінації неозначено великої кількості. У полі НВК виокремлюємо один клас прямої і дванадцять класів вторинної номінації. Засоби вторинної номінації, що реалізують значення НВК переважно на рівні кількісно-іменних сполук, об'єднуємо у 12 груп (із них 10 груп - сполуки зі стрижневим зметафоризованим іменником-квантитативом, одна - це кількісні й порядкові числівники з переносним значенням НВК, останню групу репрезентують прийменниково-іменникові комплекси до+N2, по+N4 у ролі кванторів). Засоби опосередкованої номінації становлять три групи. До першої уналежнюємо різноструктурні засоби передачі прагматико-емоційної реакції адресанта на наявну кількість, масу субстанції, до другої - випадки редуплікації, триплікації тощо словоформ, до третьої - поліпредикативні конструкції з актуалізованим значенням НВК.

До засобів первинної лексичної номінації НВК уналежнюємо гіперонім багато і такі засоби первинної номінації НВК, для яких це значення є єдиним або основним, денотативним, примарним: много (заст.), чимало, достобіса, *мнозі, *множество, *мнозтво, *прорва, *уйма (астериском позначені лексеми, відсутні в сучасних словниках) тощо.

Засоби вторинної лексичної номінації НВК представлені такими групами:

1. Лексеми-квантитативи групи сільськогосподарська лексика, тваринництво. Кількісні характеристики виражаються іменниками, співвідносними з назвами сукупностей істот не-осіб (тварин, птахів, комах): рій, зграя, стадо тощо; із сукупностями предметів, зв`язаних, складених разом (злаків, збіжжя, квітів тощо): скирта, сніп, гроно тощо.

2. Лексеми-квантитативи тематичної групи водні об'єкти - море, ріка, океан тощо.

3. Лексеми-квантитативи тематичної групи географічні об'єкти, ландшафтні особливості. Виникнення у лексем цієї групи здатності квантифікувати певні субстанції спирається на систему мовних образів, що відбиті в семних множниках примарного значення. Це образи великих нерівностей рельєфу, розташованих вертикально вгору: гора, скеля, кучугура; вертикально вгору з можливістю виверження: вулкан; вертикально вниз: безодня, прірва, западина; великої площі суходолу: поле, лан, материк тощо.

4. Лексеми-квантитативи тематичної групи атмосферні явища та природні стихії. Ця група представлена такими підгрупами лексем: ті, що пов'язані з водою: дощ, хвиля, потоп; ті, що пов'язані з вітром: ураган, смерч, шквал; ті, що пов'язані одночасно і з водою, і з вітром: хвища, завірюха, хурделиця. Виникнення ЛСВ2 із значенням НВК спирається на образи інтенсивних природних стихій, атмосферних явищ.

5. Лексеми-квантитативи на позначення сукупностей осіб і предметів. Серед конституентів мікрополя НВК, в основі примарного значення яких міститься сема сукупності, виокремлюємо дві групи: ті, актуалізація значення НВК яких ґрунтується на мовному образі сукупності осіб, і ті, актуалізація значення НВК яких ґрунтується на образі сукупностей предметів. Переносне значення базується на образі впорядкованих сукупностей людей: батальйон, когорта, легіон (військова термінологія), оркестр, хор, конклав (на позначення професійних, релігійних об'єднань); упорядкованих сукупностей людей у русі: хоровод, кавалькада, кортеж; невпорядкованих сукупностей людей: юрба, ватага, натовп; невпорядкованих сукупностей людей у русі - стовпотворіння, карнавал. В основі переносних значень квантитативів на позначення НВК предметів лежить мовний образ сукупності предметів, а саме впорядкованих сукупностей предметів: пласт, гірлянда, вервечка; впорядкованих сукупностей у русі: конвеєр; сукупностей предметів, іззовні об'єднаних в одне ціле: оберемок, клубок, партитура; невпорядкованих сукупностей: купа, ворох, завал тощо.

6. Лексеми-вимірники тематичної групи резервуари, посуд мотивуються образом великих вмістищ: чаша, торба, цистерна тощо.

7. Мезуративи як оператори функції НВК. Репрезентативними є такі вимірники: кілограм, пуд, тонна (міри ваги), кілометри, кілометри метрів, стадій (міри довжини), кубометр (міра об'єму), десятина (міра площі), мегатонни (міра потужності ядерного заряду) тощо.

8. Лексеми-квантитативи тематичної групи споруди, будівлі, їх частини. До зазначених уналежнюємо лексеми, переносне значення яких мотивується мовними образами великих споруд, будівель: хата, універсам, вежа і великих перешкод, перепон: тин, барикада, живопліт тощо.

9. Лексеми-квантитативи тематичної групи засоби пересування: вагон, віз, хура тощо.

10. Лексеми-квантитативи тематичної групи території, густо порослі деревами. Переносне значення НВК спирається на образи великих територій, густо засаджених деревами: ліс, гай, сад, і на мовні образи територій, густо засаджених деревами з додатковою семою 'труднопрохідний': хащі, пущі, джунглі тощо.

11. Власне кількісні числівники і відчислівникові утворення з актуалізованою семою НВК. Метафоризація числівників базується на образі великого числа, потужної множинності: власне кількісні числівники - сто, тисяча,*стомільйон; лічильні іменники - сотні сотень, сотні тисяч; числівникові, іменниково-числівникові групи (з дієсловами або без): тричі по три а то й по триста; сотню помножити на сорок; 100 по 100 мільйонів; неозначено-кількісні числівники - *надцять, стонадцять; дробові - три чверті, півтораста; порядкові - стосоттисячний, квантильйонний тощо.

12. Прийменниково-іменникові комплекси. Репрезентативними для сучасного поетичного мовлення слід визнати такі прийменниково-іменникові комплекси-квантори, що узуально / контекстуально передають НВК у структурах до+N2: до сліз, до чорта, до обрію; у структурах по+N4: по стріху, по сонце, по зав'язку тощо.

Конституенти мікрополя НМК, що кількісно значно поступаються засобам вираження НВК, так само розподілено на засоби первинної лексичної номінації: мало, обмаль, мізерія тощо, вторинної номінації: крапля, ковток, горстка тощо і нечисленні засоби опосередкованої номінації: …бо відомо й дитині малій, що у Музи цієї цноти / вже не більше, / ніж у повій (В. Симоненко); А в тебе ж вірності, / як у шелягу срібла (Л. Костенко).

У другому розділі "Конституенти мікрополя неозначено великої кількості (НВК)" досліджено різні за структурою засоби вираження мультипліцитності (НВК) - синтетичні (пряма лексична номінація неозначеної множинності) й аналітичні (експоненти вторинної й опосередкованої номінації). Актуальними для поетичного мовлення засобами реалізації функції НВК є понад 450 квантитативів (лексико-фразеологічних одиниць).

У сучасних словниках не всі зафіксовані в роботі оператори функції НВК мають кодифіковані метафоричні ЛСВ із таким значенням. Окремий ЛСВ або відтінок примарного значення на позначення НВК кого-, чого-небудь кодифіковано у лексем рій, сонм (книжн.), сила (розм.), туча (рідко) тощо; на позначення НВК чого-небудь - у лексем лантух, хура (розм.), скирта (розм.); на позначення НВК предметів + сема 'скупчення', 'маса' - хащі (розм.), ряснота, зграя; на позначення НВК + 'маса' + 'рухатися' - лавина, потік; на позначення НВК + 'падає', 'сиплеться' - дощ, злива; на позначення НВК людей + семи 'неорганізована', 'група' - отара (зневажл.), череда (розм.), орава (розм.); на позначення НВК + 'рідина' - озеро тощо. Решта квантитативів таких кодифікованих ЛСВ не має, але набуває їх у контексті завдяки наявності у структурі примарного значення квалітативних, параметричних, локативних, темпоральних та інших сем, що в сильному прагматичному оточенні можуть метафоризуватися. Гіперсема 'велика кількість' не представлена в інтенсіоналі лексем букет, ставок, вулкан тощо і належить до імплікаціоналу. У лексеми асортимент ситуативне значення НВК базується на актуалізації семи 'набір', у гроно - 'скупчення', у поле - 'значна площа', у кварта, відро, мішок - 'певна кількість' того, що вміщується або наповнює ці предмети.

Компаративема (орудний порівняльний) також може бути носієм семи НВК. Зазвичай вона фіксується у межах реєстрового слова-іменника як окремий ЛСВ або як відтінок певного ЛСВ із позначкою - у знач. присл. Таке значення кодифіковане у лексем стадами, рікою / ріками, хмарою, навалою тощо і відсутнє у лексем косяками, снопами, літровими банками та ін., які набувають такого значення у поетичному мовленні.

Найширшою є дистрибуція операторів функції НВК, що виступають конституентами первинної лексичної номінації. Лексико-фразеологічним засобам з оцінно-квантитативною функцією (конституентам вторинної й опосередкованої номінації) властива вибіркова сполучуваність, зумовлена семним складом примарного значення, а саме тими семами, на яких ґрунтується мовний образ, що уможливлює виникнення секундарного ЛСВ із метафоричним значенням НВК.

У поетичному мовленні в ролі генітивів-актуалізаторів, що зазнають квантифікації операторами функції НВК, зазвичай виступають назви часових проміжків, флорономени, соматизми (сльози, кров, піт), лексеми слова, думки, вірші, хмари, також активно залучаються до оцінної квантифікації актуалізатори абстрактної семантики на позначення позитивних властивостей особистості, почуттєво-інтелектуальної діяльності людини, негативно конотовані лексеми морально-етичної сфери.

При операторах функції НВК зафіксовано такі інтенсифікатори, як незліченний (незліченні отари зірок), нескінченний (нескінченний карнавал будинків), нестримний (нестримна повінь пісень), невичерпний (невичерпні криниці праці), нечуваний (нечувана безліч проблем), безкраїй (безкрає море бід), безмежний (безмежна юрма колосків), круглий (круглі товпища людей), добрий (добрий сніп нервів), рясний (рясний букет сліз), превеликий (превелика сила словес), цілий (ціла могила гризот), аж цілий (аж цілі гурти дум), аж (снігу аж по груди), *тьмочисленний (тьмочисленна орда пісень), самісінький (по самісінький горизонт клопотів і гризот), весь / увесь (все море ласки і тепла), <…> з горою (тому тисяч літ з горою), повний <…> з горою (повне відро муки з горою), <…> і одна (до тисячі моїх печалей іще одна - і не одна) тощо.

Образи НВК / НМК сенсибілізуються шляхом актуалізації антитези квантитативно-генітивних сполук: Я накосив лиш нервів добрий сніп / Та вимолотив радощів півжмені (М. Вінграновський); І купує село / У Дмитра всякий крам: / Хто завзяття кіло, / А хто - радості грам (П. Педа); компаративем (орудний порівняльний, орудний знаряддя) - Біда, та й годі, з нашим Петькою, / До благ він рветься напролом: / Якщо державі дать - піпеткою, / А у держави взять - відром (Ю. Кругляк); Совок живе, як гном / З уявою багатою: / Мріє землю копати совком, / А гроші гребти лопатою (П. Осадчук).

Численними є випадки ампліфікації операторів функції НВК, наявні градаційні висхідні ряди квантитативів: … ліс питань / хащі / джунглі питань…(Ю. Покальчук); Колосок до колоска - / тисячі, мільйони, мільярди - / тьми колосків / безмежна юрма колосків (П. Перебийніс); Ти [серце - О. С.] не одне - мільйон! / І не мільйон - світи… (Є. Плужник).

У ролі операторів функції мультипліцитності (НВК) виступають і оніми, і деонімізовані апелятиви. Це переважно конституенти різних розрядів топонімів: гідроніми (Ніагара сліз, потечуть чуття Почайнами, ринуть мовними Дунаями), що імплікують значення ріками, тобто 'у великій кількості'; ороніми (Еверести підлоти, еверести олжі, монблани брехні, тібет імли, Говерла мудрості); ойконіми (Севілья сибілл, помпея сяйва); хоронім (клондайк літер). Натрапляємо й на міфоніми, хрематоніми (Вавилонська вежа брехні, семірамідами акацій). Розширення бази операторів функції НВК детерміноване прагматичною інтенцією адресанта. Стратифікація підбору таких засобів експлікації думки зумовлена особливостями мовної картини світу митця, що тісно пов'язана з аксіологічно вагомою етнокультурною фоновою інформацією. І тому етнозначущі пропріальні назви, навіть за умов метафоризації та набуття секундарного значення НВК, найчастіше зберігають і відповідне графічне оформлення, і граматичні властивості (відсутня корелятивна за числом пара), вимірюються ними позитивно конотовані денотати, пор.: еверести фальші, олжі, фарисейства, підлоти, брехні, печалі, але Говерла мудрості. Власні назви у ролі операторів функції НМК нами не зафіксовані.

У третьому розділі "Конституенти мікрополя неозначено малої кількості (НМК)" проаналізовано засоби вираження функції паукальності (НМК). Актуальними для поетичного мовлення засобами реалізації функції НМК є близько 80 квантитативів. Кількісний склад операторів функції НМК і розмаїття засобів вираження цього значення суттєво поступається мовним засобам вираження НВК, що пов'язано із селективною специфікою роботи людської свідомості.

Серед засобів вторинної номінації домінують лексеми з партитивним значенням (квантитативи з інтегральним примарним значенням частина цілого, шматок); лексеми з інтегральним значенням зв'язані, зібрані разом однорідні предмети; вимірники (мезуративи з метафоричним значенням) і числівники, метафоризація яких ґрунтується на мовному образі малого числа. Система засобів опосередкованої номінації НМК малорозвинена і представлена нечисленними прикладами.

Отже, не всі зафіксовані нами оцінно-квантитативні оператори функції НМК мають кодифіковані метафоричні ЛСВ із таким значенням. Переносні ЛСВ зі значенням «найменша кількість чого-небудь» є у полісеманта атом і моносеманта порошина (відтінок основного значення); зі значенням «дуже мала, незначна, мізерна кількість чого-небудь» - у полісемантів крапля, росина, цята (розм.), крихта, окрушина; зі значенням «невелика кількість кого-, чого-небудь» - у полісемантів горстка, жменя, пригорща; «незначна, мала кількість чого-небудь» - у полісемантів дрібка, ложка (відтінок примарного значення маркований як розмовний) і ковток (з обмеженою нормативною сполучуваністю - незначна кількість їжі, питва); зі значенням 'декілька, небагато' - у сполук один-два, два-три, у числівника два (розм.). Всі інші квантитативи таких кодифікованих ЛСВ не мають. Йдеться про низку лексем з інтегральним значенням «окрема відділена, відрізана, відбита частина». Це полісеманти шматок, грудка, окраєць (рідко), латка, клаптик, недогризок (розм.), огризок (розм., рідко) тощо і моносеманти кавалок (розм.), друзки / дрізки (розм.); з інтегральним значенням «невелика в'язка чого-небудь», «пучок» - полісеманти жмуток, китиця, в'язка тощо, моносемант кетяг (з обмеженою валентністю - пучок ягід або квітів). Відсутній ЛСВ2 зі значенням НМК й у лексем, що позначають певну кількість: доза, пайка, пучка, щіпка, півкварти, шкалик тощо. Про набуття ними значення НМК сигналізують релаксатори й квантифіковані актуалізатори-генітиви.

Деякі квантитативи, наприклад, букет, зграя, отара, хмара є операторами, що реалізують функцію НВК у складі метафоричних генітивних бінарм, а деривати букетик, зграйка, отарка, хмарка є операторами функції НМК. Саме поява словотворчого форманта -к- / -ик- уможливлює зміну функціонального навантаження цих операторів і сигналізує про словотвірний спосіб актуалізації семи НМК.

Натрапляємо й на випадки антонімічної номінації, коли у ролі оператора функції НМК виступають контрадикторні антоніми до операторів функції НВК: небагато, негусто, нещедро, не завізно тощо.

Численними є приклади ампліфікації операторів функції НМК. Типовим є застосування такої стилістичної фігури, як спадна градація (антиклімакс): Не дрібнись! ?/ неподільною душу лиши, / ворох вчинків своїх воруши ?/ цю жорстоку шкалу треба знати: / половина душі, / четвертина душі, / енна частка душі… / Все! Крихта душі - один атом! (В. Корж).

Репрезентативними для поетичного мовлення слід визнати такі релаксатори при операторах функції НМК: малесенький (нас малесенька щопта), скупий (скупі міліграми знань), мізерний (мізерний відсоток від претензій), блошиний (блошина доза щирої любові), блідий (нас бліда тисяча), якийсь (якась дрібка душі), якийсь там (якась там жменька удач), провізорський (провізорська доза полегші), один (одна крапелина надії), лиш (вкраїни лиш півкварти на денці), ледве (смислу ледве на мізинець), хоча би (хоча би зо два слова), хіба що (хіба що скількасот душ) тощо.

Залежно від використаного релаксатора / інтенсифікатора квантитативи з дифузним значенням можуть репрезентувати або значення НМК, або НВК: блошина доза щирої любові, провізорська доза полегші - така коняча доза наркозу; нас бліда тисяча - нас аж ціла тисяча;якась там жменька удач, убога жменька днів - повні жмені зірок.

Активну сполучуваність з операторами функції НМК у поетичному мовленні виявляють актуалізатори абстрактної семантики любов і щастя, пор.: краплина / ріска / окрайчик / блошина доза любові / жмуток любовей; крапелька / крихта / окрайчик / скибка / друзка / латочка / наперсток щастя, а з-поміж конкретних - земля (латка / клаптик / грудка / порошина / жменька / ложка / крупочок землі). Найчастіше квантифікації операторами функції НМК зазнають назви часових проміжків, позитивні властивості людини й лексеми на позначення почуттєво-інтелектуальної діяльності людини.

Висновки

У висновках узагальнено теоретичні та практичні результати дослідження функціонально-семантичного поля неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі. ФСП неозначеної кількості - один із складників макрополя квантитативності. Воно знаходиться в опозитивних відношеннях із ФСП означеної кількості. ФСП НК містить два мікрополя: ФСП НВК і ФСП НМК. Кожне з мікрополів структуроване. Домінантне значення для НВК - 'багато', для НМК -'мало'. Серед засобів реалізації цих значень виокремлюємо засоби прямої, вторинної й опосередкованої номінації НВК / НМК. Засоби прямої номінації НВК / НМК зазвичай позбавлені експресивності, інші - аксіологічно й експресивно забарвлені, метафоричні, образні.

У роботі проаналізовано функціонування всіх актуальних для поетичного мовлення засобів експлікації категорійного значення НК, тобто систему тих різнорівневих і різноструктурних операторів функції НВК і НМК, які є конституентами ФСП неозначеної кількості, розкрито їхній внутрішній та зовнішній дистрибутивний потенціал, впливи особливостей структури лексичного значення зметафоризованих квантитативів і генітивів-актуалізаторів на контекстуально експліковане значення метафоричної кількості, можливості синонімізації різних операторів функції НК і обмеження їхнього варіювання.

Лексичні одиниці зі спільним поняттєвим змістом НК інтегровано в тематичні групи на ґрунті примарних значень, з'ясовано, які саме групи лексем спроможні передавати ці значення, які ядерні семи примарного значення стають основою виникнення секундарних значень, які семи елімінуються. У межах тематичних груп виокремлено ЛСГ зі спільним поняттєвим змістом на підставі тих мовних / мовленнєвих образів, які уможливлюють семантичну транспозицію.

Репрезентативними для поетичного мовлення є понад 450 лексико-фразеологічних одиниць з оцінно-квантитативною семантикою НВК. Категорійне значення оцінки НВК реалізується у мові / мовленні лексико-фразеологічними засобами, може виражатися й певними синтаксичними структурами - кількісно-іменними і субстантивно-ад'єктивними словосполученнями, сполуками прикладкового типу, словоформами з адвербіальним значенням (орудний порівняльний та орудний знаряддя), прийменниково-іменниковими сполуками у ролі кванторів при генітивах вимірюваних субстанцій, конструкціями N1 за N5 тощо, ампліфікацією тих самих або різних субстанціальних лексем, монопредикативними структурами з кількісною предикацією (двоскладними реченнями, де підмет виражено генітивом), односкладними генітивними реченнями, поліпредикативними конструкціями різної структури, сегментами тексту (НВК - перифрази).

У полі НВК виокремлено один клас прямої лексичної номінації (3 % від загальної кількості операторів функції НВК) і дванадцять класів вторинної номінації (70 %). Засоби опосередкованої номінації містять три групи. Першу репрезентують різноструктурні засоби передачі прагматико-емоційної реакції адресанта на наявну кількість, масу субстанції (13 %), другу - випадки редуплікації, триплікації тощо словоформ (6 %), третю - поліпредикативні конструкції (8 %).

Узуальна, потенційна метафоризація значення ЛСВ1 і набуття лексемами здатності ставати операторами функції НВК ґрунтується на таких мовних образах, як образ великих сукупностей істот (осіб і не-осіб), предметів; великих водних об'єктів; великих географічних об'єктів; інтенсивних природних явищ; великих вмістищ; великих споруд; великої міри, ваги; великого числа; реакції людини на наявну НВК субстанції.

Категорійне значення оцінки НМК реалізується в мові / мовленні переважно лексико-фразеологічними засобами на рівні кількісно-іменних сполук, прийменниково-іменникових комплексів із генітивом. Кількісний склад операторів функції НМК (близько 80 одиниць) і структурна обмеженість експлікації цього категорійного значення переконливо доводять, що у мовленнєво-мисленнєвій діяльності людської свідомості при сприйнятті неозначеної кількості субстанцій спостерігається певна асиметрія: значно важливішою виявляється диференційована, градуйована, аксіологічно маркована, «нюансова» номінація неозначено великої кількості кого-, чого-небудь, ніж неозначено малої, мізерної кількості.

Конституенти мікрополя НМК теж розподілено на засоби первинної лексичної номінації (3 % від загальної кількості операторів функції НМК), три класи вторинної номінації (90 %) і засоби опосередкованої номінації (7 %).

Мовними образами, які уможливлюють семантичний трансфер ЛСВ1 до ЛСВ2 із функцією НМК, є такі: образ малої частинки, шматка; малої міри, ваги; малого вмістища або малого заповнення вмістища; малих сукупностей істот, предметів; малого числа; реакції людини на наявну НМК субстанції.

Одиниці, що образно виражають поняття НК, не утворюють замкнену систему. Корпус таких емоційно-оцінних лінгвістичних знаків постійно поповнюється новими, транспонованими із різних тематичних груп лексемами-квантитативами. Виникнення нових операторів - це результат свідомої лінгвокреативної діяльності носіїв мови.

Одиниці з кількісною семантикою, що у примарному значенні вказують на означену кількість (числівники, мезуративи), можуть у певних синтагматичних умовах десемантизуватися, набувати значення НВК / НМК і ставати засобами експресивізації й оцінки позначеної кількості.

Певні конституенти ФСП оцінки неозначеної кількості мають дифузну семантику й залежно від синтагматичних партнерів реалізують значення або мультипліцитності, або паукальності.

Аналіз узуальних, потенційних і оказіональних різноструктурних засобів вираження НК у системі сучасного поетичного дискурсу сприяв усвідомленню не лише загальної номінативної стратегії митців слова, а й ідентифікації особистісного імплікаціоналу мовлення поетів, що вдаються до мовленнєвих експериментів, до розширення семантичних структур лексем новими ЛСВ2 на позначення НВК і НМК. Індивідуально-авторська «кількісна» параметризація аксіозабарвлених субстанцій навколишнього реального / віртуального світу детермінує вибір тих чи інших метафоричних індикаторів-вимірників, які зазвичай відбивають етнонаціональний модус мислення поетів. Функціонування певних пріоритетних вимірників в індивідуальній репрезентативній системі митця, як доводять результати дослідження, пов'язане з комплексом його когнітивно-емоційних переживань, із системою релевантних для особистості концептів, відбиває особливості його вербальної поведінки, специфічність шляхів об'єктивації важливих для нього фрагментів дійсності як об'єктів сталої рефлексії.

У поетичному мовленні найчастіше квантифікуються лексеми абстрактної семантики, пов'язані з процесами інтелектуальної діяльності людини, з її здібностями, обдаруваннями; процеси і результати мовленнєвої діяльності; почуття; соматизми; часові проміжки; просторові назви.

ФСП НК взаємодіє з іншими полями та частково перетинається з ними - це ФСП суб'єктивної модальності, ФСП квалітативності, ФСП компаративності, ФСП параметричності, ФСП темпоральності, ФСП локативності, ФСП інтенсивності тощо.

Перспективність подальших розробок аналізованої проблематики пов'язуємо зі всебічним вивченням структури ФСП НК в інших функціональних стилях і можливістю порівняльного аналізу складу й обсягу конституентів цього поля в інших дискурсах, із вивченням різнорівневих і різноструктурних мовних засобів експліцитного / імпліцитного вираження не лише значення НК субстанцій (предметокількості), а й ознакокількості та процесокількості як складників макрополя кількісності.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Семененко О. Ю. Засоби мовної репрезентації значення невизначеної множинної кількості / великої маси в українському поетичному мовленні / О. Ю. Семененко // Мова і культура: [науковий журнал / гол. ред. Д. С. Бураго]. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т.119 (VII). - С. -45.

2. Семененко О. Ю. Лексеми тематичної групи географічні об`єкти у ролі операторів функції квантитативної номінації (на матеріалі поетичного мовлення) / О. Ю. Семененко // Записки з українського мовознавства: [зб. наук. пр. / відп. ред. О. І. Бондар]. - Одеса: Астропринт, 2007. - Вип. 17. - С. 109-116.

3. Семененко О. Ю. Один із різновидів прагмастилістичних індефінітно-квантитативних ситуацій у сучасному українському поетичному мовленні / О. Ю. Семененко // Новітня філологія: [науковий журнал / гол. ред. А. М. Науменко]. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. - №7 (27). - С. 125-137.

4. Семененко О. Ю. Прагмастилістичний потенціал квантитативно-номінативних сполук зі стрижневими словами тематичної групи "сільське господарство та тваринництво" у поетичному мовленні / О. Ю. Семененко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": [зб. наук. пр. / гол. ред. В. Олексенко]. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. - Вип. VI. - С. 180-185.

5. Семененко О. Ю. Прийменниково-іменникові комплекси по+N2 зі значенням гіперболізованої кількості у сучасному поетичному мовленні / О. Ю. Семененко // Записки з українського мовознавства: [зб. наук. пр. / відп. ред. О. І. Бондар]. - Одеса: Астропринт, 2009. - Вип. 18. - С. 73-80.

6. Семененко О. Ю. Прийменниково-іменникові комплекси по+N4 зі значенням неконкретизованої множинної кількості, великої маси в сучасному поетичному дискурсі / О. Ю. Семененко // Мовознавчий вісник: [зб. наук. пр. / відп. ред. Г. І. Мартинова]. - Черкаси: Відлуння-Плюс, 2008. - Вип. 7. - С.256-262.

7. Семененко О. Ю. Функціонування операторів-квантитативів із зметафоризованим значенням «невизначено мала кількість» у поетичному мовленні (на рівні нерозкладних кількісно-іменних сполук) / О. Ю. Семененко // Культура народов Причерноморья [научный журнал / отв. ред. Ю. А. Катунин]. - Симферополь: Изд-во Таврического национального университета, 2008. - №142. - Т.2. - С.254-257.

Анотація

Семененко О. Ю. Функціонально-семантичне поле неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - Одеса, 2011.

Дисертацію присвячено аналізу структури функціонально-семантичного поля неозначеної субстанціальної квантитативності. Досліджено систему різнорівневих і різноструктурних засобів вираження поняття "неозначена кількість" в українському поетичному дискурсі. Серед конструкцій із залежними актуалізаторами-генітивами систематизовано мовні засоби вираження цього значення, виявлено склад тих мовних образів, на яких ґрунтується метафоризація стрижневих лексем квантитативно-субстантивних сполук різних тематичних груп. У межах цих груп виокремлено лексико-семантичні групи, об'єднані спільною категорійною ознакою. Розкрито внутрішній та зовнішній дистрибутивний потенціал операторів функції квантитативної номінації, вивчено впливи особливостей структурного значення стрижневого і залежного компонентів, інтенсифікаторів на контекстуально експліковане значення неозначено великої кількості (мультипліцитності) і неозначено малої кількості, можливості синонімізації в поетичному мовленні різних структурно-семантичних моделей словосполучень із різними операторами функції квантитативної номінації, визначено синтагматичні обмеження варіювання метафоричних квантитативів. Схарактеризовано різноструктурні синтаксичні комплекси у межах простого речення, прості речення різних моделей, певні різновиди СПР, що набувають здатності прямо чи опосередковано передавати значення метафоричної кількості.

Ключові слова: функціонально-семантичне поле, неозначена субстанціальна квантитативність, неозначено велика кількість (мультипліцитність), неозначено мала кількість, оператор функції квантитативної номінації, актуалізатор-генітив, інтенсифікатор, український поетичний дискурс.

Аннотация

Семененко А. Ю. Функционально-семантическое поле неопределённого количества в украинском поэтическом дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова. - Одесса, 2011.

Диссертация посвящена изучению структуры и объёма функционально-семантического поля неопределённого количества в украинском поэтическом дискурсе. В состав данного поля входят два микрополя - неопределённо большого количества (НБК) и неопределённо малого количества (НМК). Весь корпус собранных операторов функции квантитативной номинации распределен на способы прямой, вторичной (метафорической) и опосредованной номинации. Репрезентативными для украинской поэтической речи являются свыше 450 лексико-фразеологических единиц с оценочно-квантитативной семантикой НБК, или мультиплицитности. Выявлено, что категориальное значение оценки НБК реализуется лексико-фразеологическими средствами, определёнными синтаксическими структурами - квантитативно-номинативными словосочетаниями с комплетивными семантико-синтаксическими отношениями, субстантивно-адъективными словосочетаниями, атрибутивно-аппозитивными сочетаниями, словоформами с адвербиальным значением, компаративемами в творительном падеже с синкретичным сравнительно-квантитативным значением, словоформами в творительном падеже со значением орудия или средства действия, предложно-падежными словоформами в роли кванторов при генитивах, амплификацией субстанциальных лексем, монопредикативными двусоставными предложениями с количественной предикацией, односоставными генитивными предложениями, определёнными полипредикативными конструкциями (сложноподчинёнными предложениями со сравнительной придаточной частью, сложноподчинёнными прикомпаративно-объектными предложениями, сложноподчинёнными местоименно-соотносительными предложениями фразеологического типа), сегментами текста.

Категориальное значение оценки НМК реализуется в основном лексико-фразеологическими единицами на уровне квантитативно-номинативных словосочетаний и предложно-падежными комплексами при актуализаторах-генитивах количественного значения. Репрезентативными экспликаторами неопределённо малой субстанциальной квантитативности выступают около 80 единиц.

Ряд квантитативов-носителей значения НМК представлен несколькими однокорневыми дериватами, словообразовательные форманты которых передают модификационное, частично градуальное значение.

Имеющиеся в тексте узуальные / потенциальные операторы функции НК выступают ситуативными индикаторами речевых преференций адресантов. Выбор авторами поэтических произведений данных квантитативов для исчисления или измерения актуализированных денотатов определяется коммуникативной перспективой высказывания.

Установлено, что границы ФСП НК не замкнуты и оно постоянно пополняется новыми конституентами. Некоторые операторы функции квантитативной номинации обладают диффузной семантикой, то есть могут в зависимости от наличия интенсификаторов передавать значение НБК или НМК. Мезуративы, разные разряды числительных могут в определённых контекстуальных условиях приобретать значение неопределённо большого или малого количества.