Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

УДК: 81'25: 81'373: 32

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.16 - Перекладознавство

Політична лексика як об'єкт перекладу (на матеріалі текстів політичних заяв, звернень, промов, статей та анекдотів)

Соловей Ганна Сергіївна

Херсон - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі російської та зарубіжної літератури факультету слов'янської філології і журналістики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Новикова Марина Олексіївна, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, професор кафедри російської та зарубіжної літератури

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна,Сумський державний університет, завідувач кафедри теорії та практики перекладу кандидат філологічних наук, доцент Некряч Тетяна Євгенівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

Захист відбудеться «30» червня 2011 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано « 27 » травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Волкова.

Загальна характеристика роботи

У наукових розвідках, присвячених політичній лексиці (далі ПолітЛ), все більшої актуальності набувають різноманітні аспекти її перекладу. Необхідність вирішення проблем, пов'язаних з перекладом ПолітЛ, зумовлена процесами глобалізації й підвищенням уваги світової спільноти до питань міжнародної політики, а також прагненням нашої країни стати активним діячем на міжнародній політичній арені. Зростає кількість політичних текстів, які підлягають перекладу - від документів до мемуарів політичних діячів. Незважаючи на те, що проблеми перекладу й функціонування окремих груп ПолітЛ (політичних термінів, політичних реалій тощо) вже розглядалися у наукових працях Ю.А. Зацного, Р.П. Зорівчак, В.І. Карабана, Т.Р. Кияка, В.Н. Коміссарова, В.М. Крупнова, С.Є. Максімова, Г.Э. Мирама, О.В. Ребрiя, Л.М. Черноватого та інших учених, відтворення ПолітЛ як цілісної системи лишається малодослідженим. Дискусійність розпізнавання і диференціації груп ПолітЛ становлять для перекладача певні перешкоди в процесі роботи над різними текстами й ускладнює вибір адекватних стратегій їх перекладу як у текстах політичного дискурсу, так і в текстах політичної тематики інших дискурсів. Імовірні шляхи вирішення цих проблем полягають у систематизації та інтеграції лінгвістичних і перекладознавчих підходів до вивчення ПолітЛ.

Актуальність дослідження визначається, таким чином, загальною спрямованістю сучасних перекладознавчих розвідок на створення методологічних засад для лінгвокультурологічного дослідження оригінальних та перекладних текстів, що належать різним інституціональним дискурсам, а також необхідністю комплексного вивчення ПолітЛ з позицій перекладознавства й випрацювання перекладацьких стратегій і тактик для адекватного відтворення ПолітЛ в різних типах текстів. Крім того, актуальним убачається висвітлення особливостей перекладу різних груп ПолітЛ, а саме політичних термінів, реалій, символів і новотворів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дослідження виконано в рамках комплексної наукової теми кафедри російської та зарубіжної літератури факультету слов'янської філології і журналістики й кафедри теорії та практики перекладу і соціолінгвістики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського «Актуальні проблеми історії і теорії російської і зарубіжної літератури» (номер держреєстрації 98V005637) та «Соціолінгвістична варіативність у мові та мовленні» (номер держреєстрації 0104U005407). Тема дисертації затверджена вченою радою Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського № 2 від 22 лютого 2005 р.

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки перекладу ПолітЛ в текстах власне політичного дискурсу й неполітичних дискурсів політичної тематики. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- уточнити поняття «політичний дискурс», «політичне», «політична лексика», «політичний новотвір», «політичний текст», а також лінгвоконцепт ПОЛІТИК/ПОЛІТИКА з позицій перекладознавства;

- обґрунтувати необхідність застосування системи певних методик і класифікацій, адекватних проблемам перекладознавчого й перекладацького аналізу ПолітЛ;

- запропонувати загальну систему перекладацьких критеріїв для відтворення ПолітЛ в текстах різного типу;

- описати передумови відтворення етнокультурної специфіки ПолітЛ у перекладі;

- визначити перекладацькі стратегії і тактики адекватні для збереження універсальності/етноспецифічності ПолітЛ у перекладі;

- висвітлити своєрідність перекладу ПолітЛ різного статусу в ядерних, периферійних і маргінальних типах текстів політичного дискурсу;

- окреслити специфіку перекладу ПолітЛ в текстах неполітичних дискурсів.

Об'єктом дослідження є специфіка перекладу ПолітЛ в політичних і неполітичних текстах різного типу. Предметом вивчення є політичні терміни, політичні реалії, політичні символи й політичні новотвори в текстах оригіналів і перекладів (далі -ВТ і ПТ).

Матеріалом дослідження слугували 5 типів політичних текстів (далі ПолітТТ), із них 2 ядерних типи текстів (політична заява й політичне звернення), 2 периферійних (політична промова й політична стаття) і 1 маргінальний (політичний анекдот); а також 1 тип тексту неполітичного (драматургічного) дискурсу (п'єса). Окремі приклади з інших типів політичних текстів аналізувалися як фоновий матеріал. Тексти було досліджено в двох лінгвокультурних традиціях (американській (США) та українській), як фонова також залучалися британська і російська лінгвокультурні традиції.

Переклади розглядались у 2 основних напрямах (англо-українські, українсько-англійські переклади) та у 4 додаткових (російсько-українські, українсько-російські, російсько-англійські, англо-російські переклади).

Загальний обсяг матеріалу становить близько 11240 умовних сторінок з оригіналів і перекладів політичних текстів (2000-2011 рр.) та неполітичних текстів, що дозволяє забезпечити об'єктивність і достовірність результатів дослідження.

У роботі використано такі методи дослідження: дефінітивний - для визначення базисних понять та типів ПолітЛ, тезаурусний метод і лексико-семантичний аналіз - для встановлення значення одиниць ПолітЛ й виявлення, з одного боку, універсальних/ентоспецифічних, а з іншого боку, усталених/нових елементів семантики аналізованих одиниць; структурно-типологічний метод і ядерно-полевий аналіз - для розподілу критеріїв «політичного» і ПолітТТ на ядерні, периферійні та маргінальні, а також для встановлення кореляції груп ПолітЛ з різними ПолітТТ у оригіналах і перекладах; дистрибутивний - для розподілу структурно-композиційних і лексико-семантичних ознак різних ПолітТТ на інваріантні/варіативні, облігаторні/необлігаторні/факультативні та інтегральні й диференційні; перекладозначно-зіставний - для аналізу оригіналів і перекладів ПолітТТ, контекстологічний - для визначення контекстів, обов'язкових для перекладу ПолітЛ, крос-культурний - для виявлення етноспецифіки ПолітЛ в текстах оригіналів і текстах перекладів відмінних лінгвокультурних традицій, етимологічний аналіз - для визначення походження одиниць ПолітЛ і їх семантичних зв'язків з іншими лексичними/фразеологічними одиницями; концептуальний і слотовий аналіз - для виокремлення і опису лінгвоконцепту ПОЛІТИК/ПОЛІТИКА та його складових, а також метод інтерпретації символів - для вичленування політичних символів, їх диференціації та перекладознавчого аналізу в текстах різних типів, елементи кількісного аналізу - для з'ясування характеру функціонування одиниць ПолітЛ у різних ПолітТТ. Усі зазначені методи, застосовані до перекладацьких цілей, у сукупності складають систему, що слугує підґрунтям перекладацького аналізу оригіналів і перекладів ПолітЛ.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що виконана робота:

1) запроваджує перекладознавчу класифікацію ПолітЛ; 2) виявляє кореляцію типів перекладацьких відповідників ПолітЛ різного статусу з ПолітТТ під час перекладу; 3) пропонує парадигму ПолітТТ у мові оригіналу й перекладу з огляду на ступінь їх термінологічності, етноспецифічності, символічності та неологічності; 4) установлює чинники, що впливають на відтворення універсальності/етноспецифічності ПолітЛ в перекладі; 5) окреслює перекладацькі стратегії і тактики адекватні для збереження універсальності/ етноспецифічності ПолітЛ.

Теоретичне значення дисертаційної праці визначається її внеском у загальну та часткову теорії перекладу (окреслення етноспецифіки ПолітЛ і ПолітТТ у зіставлюваних лінгвокультурах), дискурсологію (систематизація критеріїв виокремлення й диференціації політичного дискурсу, уточнення типології текстів політичного та неполітичного дискурсів), лінгвістику тексту (системний опис структурно-композиційних, функціональних і лексико-семантичних характеристик ПолітТТ), лінгвокультурологію (виявлення лінгвальних й екстралінгвальних чинників функціонування ПолітЛ різного статусу) та неологію (впровадження перекладознавчої класифікації новотворів).

Отримані результати доповнюють текст-типологічні моделі перекладу; становлять певний внесок у вирішення проблеми еквівалентності й адекватності перекладу ПолітЛ, виявляючи співвідношення статусу одиниць ПолітЛ й адекватності перекладу ПолітТТ у світлі крос-культурної проблематики; обґрунтовують ймовірні й найдоцільніші стратегії і тактики перекладу різних груп ПолітЛ. Методики аналізу, представлені в дисертації, можуть знайти своє застосування при вивченні інших типів текстів/дискурсів на матеріалі різних мов.

Практичне значення матеріалів дослідження визначається тим, що їх результати можуть бути використаними: 1) для перекладу й редагування перекладів політичних текстів; 2) під час укладання і/або інтерпретації політичних текстів, розрахованих на адресатів, які належать до різних лінгвокультурних традицій; 3) в процесі викладання академічних курсів з теорії та практики перекладу (розділи «Проблеми перекладу безеквівалентної лексики», «Жанрологія в перекладознавстві»), лексикології (розділи «Семасіологія», «Фразеологія», «Неологія»); спецкурсах з лінгвістики тексту й дискурсології, а також у підготовці відповідних підручників і посібників.

Апробація результатів роботи.

Основні положення і результати дослідження були предметом наукових доповідей та обговорень на 17 наукових конференціях різного рівня: І Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу `2004» (Дніпропетровськ, 2004), І Міжнародному симпозіумі «Література-Театр-Суспільство» (Херсон, 2005), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 180-річчю повстання декабристів в Санкт-Петербурзі та в Україні (Херсон, 2005), V Міжнародній науковій конференції «Межкультурные коммуникации: проблемы русско-украинского билингвизма» (Алушта, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції «Лингвистические чтения памяти профессора О.М. Соколова» (к 80-летию) (Сімферополь, 2006), VII Міжнародній науково-методичній конференції з актуальних питань перекладознавства на межі нового століття (Суми, 2007), Міжнародній науковій конференції присвяченій 70-річчю русистики у Вірменії та 30-річчю факультету російської філології ЄДУ (Єреван, 2007), Міжнародному українському науковому конгресі дослідників зарубіжної літератури та культури «Світова література на перехресті культур і цивілізацій» (Севастополь, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції «Высшее лингвистическое образование в процессе преобразований» (Єреван, 2010), Міжнародній науковій конференції «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур» (Київ, 2010), IV Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (Харків, 2007), Всеукраїнській науковій конференції «Лінгвістика тексту: теорія та практика» (Херсон, 2009), V Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (Харків, 2009), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Переклад у мультикультурному просторі: школи, традиції, перспективи» (Херсон, 2010), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Англійська мова в контексті сучасних наукових парадигм» (Херсон, 2010).

Публікації. Основні положення, методологію та результати дослідження висвітлено у 17 одноосібних публікаціях. З них 12 статтей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у збірнику наукових праць і 4 тези доповідей у матеріалах конференцій різних рівнів. Загальний обсяг публікацій становить 6,14 друкованих аркушів.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури, списку використаних лексикографічних джерел, а також списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації становить 265 сторінки, із них 191 сторінок основного тексту. Список використаних наукових джерел містить 344 позиції робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, список лексикографічних джерел - 96 позицій.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методику дослідження й положення, що виносяться на захист, подано відомості про апробацію роботи.

У першому розділі «Політична лексика в перекладі: теоретичний і методологічний аспекти» висвітлено базові поняття, релевантні для даного дослідження та запропоновано систему методик, необхідних для перекладознавчого аналізу, випрацьовано класифікації, отримані на підґрунті окреслених методик.

Понятійний компонент лінгвоконцепту ПОЛІТИК/ПОЛІТИКА базується на понятті «політичне», що містить універсальні критерії для визначення політичного дискурсу, а саме: 1) ядерні критерії - загальнозначущість, публічність; 2) периферійні критерії - директивність, конфліктність, міфологічність; 3) маргінальні критерії - аксіологічність і емотивність. Для перекладу будь-яких елементів тексту політичного дискурсу ці ж ознаки є головними критеріями відбору перекладацьких рішень. Позаяк для політичного дискурсу ядерними й облігаторними ознаками є «загальнозначущість» і «публічність», то будь-який варіант перекладу ПолітЛ і ПолітТТ має передбачати його публічне застосування для широкої аудиторії. Подана класифікація дозволяє певною мірою уточнити визначення політичного дискурсу й політичного тексту.

Політичний дискурс - це особливий вид інституціонального дискурсу, детермінований основними критеріями «політичного» і базовим лінгвоконцептом ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК. Політичними вважаємо лише ті тексти, які відповідають ядерним і периферійним критеріям «політичного». Щодо текстів, у структурі й семантиці яких діють периферійні й маргінальні критерії, вони є пограничними між власне політичними й неполітичними текстами.

Відповідно, до ядерних ПолітТТ належать політична заява, політичне звернення, політична програма. Периферійні ПолітТТ охоплюють політичну промову, політичну рекламу, політичний слоган, політичну біографію, політичне інтерв'ю, політичну статтю. Маргінальними для політичного дискурсу є такі типи текстів, як політичний анекдот, політична пародія, політичний афоризм, політичні мемуари, політичні чутки тощо. Значення поданої типології для перекладачів полягає в тому, що вона допомагає визначити домінуючі стратегії перекладу за шкалою від репродуктивних до гранично адаптивних (В.В. Демецька).

До ПолітЛ відносимо будь-які лексико-семантичні чи фразеологічні одиниці, що співвідносяться з лінгвоконцептом ПОЛІТИК/ПОЛІТИКА, і в семантичній структурі яких сема «політичний» є облігаторною як у ВТ, так і в ПТ, наприклад: elections, authority, imperial domination, global terrorism, провладна партія, центрвиборчком, мажоритарний, вертикаль влади тощо.

За перекладознавчого підходу в ПолітЛ виділяємо: 1) політичні терміни (coalition forces, outlaw regime, органи місцевого самоврядування, виборчі перегони, парламентська коаліція); 2) політичні реалії (the White House, State of the Union, Clear Skies legislation, Верховна Рада, «Регіони»); 3) політичні символи (Nation's Founders, The Cold War, Голодомор).

Висока динамічність політичного дискурсу зумовлює виникнення значної кількості лексичних, семантичних і фразеологічних новотворів, які створюють певні труднощі у кодифікуванні й перекладі ПолітЛ. Під політичним новотвором ми розуміємо слово або словосполучення, новизна й незвичність якого відчувається носіями певної мови, має значення «політичний» та/або функціонує в текстах політичного дискурсу. Термін «новотвір» охоплює дві великих групи - новотвори-неологізми й новотвори-оказіоналізми. Перші в подальшому можуть увійти до лексичного складу мови, наприклад: saddamists, адмінресурс, реприватизація, кінгмейкер. Другі, найімовірніше, залишаться надбанням мовлення: blue-staters, кабмінресурс, коаліївщина. Це розмежування актуальне і для перекладознавця, і для перекладача, оскільки для різних типів новотворів домінують різні способи перекладу. Неологізми, в процесі їх розповсюдження і/або застаріння, фіксуються у словниках. Таким чином, перекладач отримує придатні для безпосереднього використання прямі і/або варіантні відповідники. Переклад оказіоналізмів, навпаки, вимагає від перекладача більш творчих прийомів, наприклад, утворення авторських аналогів.

Застосовуючи перекладознавчу класифікацію ПолітЛ до новотворів, ми виокремлюємо:

1) політичні новотвори-терміни (pro-democracy, політкоректність),

2) політичні новотвори-реалії (7/7 bombers, «пані Ю»),

3) політичні новотвори-символи (the Axis of Evil, Nine Eleven).

Така класифікація висуває до перекладача потрійну вимогу: 1) зберегти політичну семантику; 2) зберегти неологічність (новизну), 3) зберегти статус кожної конкретної одиниці (термін, реалія, символ). Здебільшого одночасне дотримання всіх цих умов у перекладі видається неможливим, тому залежно від ПолітТТ та загальної стратегії перекладу перекладач має вирішити, чим саме він «жертвує» при створенні ПТ й обрати відповідні перекладацькі тактики: термінологізації/ детермінологізації, збереження етноспецифічності/втрати етноспецифічності, символізації/ десимволізації, неологізації/ втрати неологічності тощо.

У другому розділі «Політична лексика як об'єкт перекладу: текст-типологічний та лінгвокультурологічний аспекти» виявлено функціональні, структурно-композиційні й лексико-семантичні ознаки, домінантні для перекладу ПолітТТ; з'ясовано закономірності функціональної кореляції між одиницями ПолітЛ і ПолітТТ; установлено етнокультурну специфіку ПолітТТ в американській (США) та українській лінгвокультурних традиціях; визначені чинники, що впливають на відтворення етнокультурної специфіки та зміну ієрархічного статусу одиниць ПолітЛ у політичних текстах різного типу.

Оскільки в ядерних ПолітТТ (заяві та зверненні) домінує інформативна функція, специфіка перекладу ядерних ПолітТТ полягає в тому, щоб насамперед була відтворена саме вона. У периферійних ПолітТТ (політичній промові й політичній статті) основними функціями є аксіологічна і апелятивна, при цьому інформативна, емотивна, експресивна, магічна і фатична функції є допоміжними. При перекладі маргінальних ПолітТТ (політичного анекдоту) разом з апелятивною і фатичною слід враховувати домінування аксіологічної, емотивної та експресивної, а також посилення естетичної, метамовної та креативної функцій.

Поряд з функціональними особливостями, на вибір тих чи інших способів і прийомів відтворення ПолітЛ можуть вплинути структурно-композиційні моделі досліджуваних ПолітТТ. Так, при перекладі політичної заяви обов'язковому збереженню підлягають обсяг тексту, зазначення події, з якої політик робить заяву, і титулатура адресанта, що є представником певної потужної політичної сили. При перекладі політичного звернення облігаторними є вказівка на адресата та/або пряме звертання до нього і збереження обсягу сильних позицій (термін В.А. Кухаренко). Серед політичних виступів політична промова має найбільшу варіативність у структурно-композиційних ознаках, що допускає зменшення або збільшення обсягів тексту при перекладі.

Політична стаття належить до гнучких, нежорстко детермінованих типів текстів, тому в ПТ облігаторно відтворюються тільки ім'я автора (адресант) і заголовок статті. Однак перекладачеві слід звернути увагу на політичні статті зі складною структурою та додатковими сильними позиціями всередині кожної з частин політичної статті. За умови досить великого обсягу переклад політичних статей може варіюватися від повного перекладу до перекладу-огляду.

При перекладі політичного анекдоту необхідно зберегти його малоформатність, фольклорність, двочастинність і несподіване закінчення. Наявність у ПТ анекдоту «метатекстового» введення (термін О.Я Шмельової) є облігаторною ознакою. В перекладі «метатекстове» введення може виконувати функції перекладацького коментаря. Варіативному збереженню в ПТ підлягає структурна кореляція політичного анекдоту з розповіддю, афоризмом, пародією.

До того ж при перекладі слід враховувати співвіднесеність ПолітТТ з тими чи іншими слотами лінгвоконцепту ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК: диференціальними слотами для політичної заяви є слоти «причина» і «час», для політичного звернення - слот «об'єкт», для політичної промови - слот «місце», для політичної статті - слоти «якість», «спосіб дії» і «причина», для політичного анекдоту - групи компаративних слотів («схожість / тотожність / подібність»).

Особливість перекладу ПолітЛ визначається співвідношенням ПолітТТ і різних одиниць ПолітЛ. Ядерні ПолітТТ корелюють з політичними термінами, периферійні та маргінальні ПолітТТ - з політичними реаліями і символами. При цьому символічність ядерних ПолітТТ реалізується на гіпотекстовому рівні у вигляді одиничних символів; символічність периферійних ПолітТТ посилюється за рахунок залучення окремих контекстів текстового рівня; символічність маргінальних ПолітТТ реалізується на текстовому/гіпертекстовому рівнях. Отже, для перекладу ядерних ПолітТТ облігаторним є збереження критерію політичності й термінологічності, а для перекладу маргінальних ПолітТТ - критерію етноспеціфічності й символічності.

Проведений нами аналіз політичних новотворів у межах політичного дискурсу виявив найбільш істотні відмінності в ПолітТТ. Це дозволило висунути парадигму неологічності ПолітТТ, яка обернено пропорційна ступеню реалізації критерію політичності. Маргінальні ПолітТТ є максимально неологічні, периферійні займають середній рівень, а ядерні належать до найменш неологічних. Тому збереження новотворів у перекладі є облігаторним для маргінальних ПолітТТ, факультативним для периферійних ПолітТТ і найменш релевантним для ядерних ПолітТТ.

При зіставленні ПолітТТ у різних лінгвокультурних традиціях, відзначається симетрія або асиметрія функціональних, структурно-композиційних та/або лексико-семантичних ознак в межах одного типу тексту. Симетрія засвідчує, що перекладач може вдатися до власне перекладу, а асиметрія вказує на те, що перекладачеві треба адаптувати текст. Найбільш симетричними в американській і українській лінгвокультурах є моделі ядерних ПолітТТ, а найбільш асиметричними - моделі маргінальніх ПолітТТ.

Крім того, вибір між власне перекладом і перекладом-адаптацією буде залежати від 1) симетрії/асиметрії мови оригіналу (ВМ) та мови перекладу (ПМ) і/або сінхронії/асінхронії лінгвокультур ВТ та ПТ; 2) орієнтації ПТ на приймаючу або вихідну лінгвокультури. Залежно від зазначених причин перекладач може визначити зону власне перекладу й зону адаптації в межах структурно-композиційних і лексико-семантичних компонентів конкретного типу тексту.

Збереження або зміна одиницями ПолітЛ свого статусу (термін > реалія > символ) у ПТ впливають на збереження або зміну типу тексту в перекладі.

Якщо аналогічні типи текстів створюються у близькоспоріднених лінгвокультурах, одиниці ПолітЛ відтворюються переважно одиницями того самого статусу: термін - терміном, реалія - реалією, символ - символом. Наприклад, реалія «кришування» у промові українського президента В. Ющенка перекладається подібною російською реалією: «кришування» злочинних схем - «крышевание» преступных схем. У разі приналежності аналогічних типів текстів до певною мірою дистанційних лінгвокультур, статус одиниць ПолітЛ у перекладі може змінюватися. Так, у відтворенні наведеного прикладу англійською мовою відбувається заміна реалії лексемою “patronizing”. За своєю сутністю ця заміна є генералізацією, позаяк лексема “patronizing” має більш широке значення. Така заміна спричиняє послаблення мовної етноспецифічності й політична промова в перекладі постає більш термінологічною, що зближує її з ядерними ПолітТТ.

Таким чином, перекладачеві слід ураховувати, що зміна статусу одиниць ПолітЛ у ПТ перетворює сам ПолітТТ в перекладі з ядерного на периферійний, з периферійного на маргінальний, і навпаки.

Співвідношення статусу одиниць ПолітЛ й адекватності перекладу у світлі крос-культурної проблематики може бути представлено трьома різними стратегіями: 1) відсутність зсуву статусу (термін - термін, реалія - реалія, символ - символ) - повна адекватність, 2) зсув на один крок у парадигмі (термін - реалія, реалія - символ) - часткова адекватність, 3) зсув на два кроки в парадигмі (термін - символ) - повна неадекватність. При перекладі ПолітЛ треба враховувати еволюційні та інволюційні зміни в її семантиці, які потребують додаткових стратегій і тактик, способів і прийомів перекладу.

Наприклад, статус лексеми «майдан» дуже швидко змінився на статус символу як для україномовної, так і для англомовних культур. «Майдан» як термін архітектури та містобудування - повний еквівалент “square”, «майдан» як реалія у текстах культури - графічна калька (транслітерація) “maidan” (Майдан Незалежності - графічна калька “Maidan Nezalezhnosti” або комбінована реномінація, що поєднує транслітерацію та буквальний переклад - “Maidan Nezalezhnosti (Independence Square)”) - трансформація реалії у символ, що позначає місце політичних подій осені 2004 року (помаранчевий Майдан - the Orange Maidan), символ Майдан - the Maidan. На сьогодні найпоширенішим варіантом перекладу є “the Maidan”. Завдяки ЗМІ іншокультурний комунікант побачив і пережив події на Майдані практично синхронно з українцями. Ці події стали емблематичними як для України, так і для інших країн. Таким чином, лексема «Майдан» в англійській мові не встигла пройти традиційно довгий етап покомпонентного перекладу, а майже відразу почала перекладатися графічною калькою без коментарів і конкретизаторів й набула статусу символу.

Статус одиниць перекладу може піддаватися як еволюційним, так й інволюційним змінам. Тому цілком імовірно, що незабаром політичний символ «Майдан» постане історико-політичною реалією, а потім перетвориться на політичний термін, що буде згадуватися здебільшого у спеціальних текстах (підручниках з політології, з міжнародної дипломатії тощо).

У третьому розділі «Політична лексика і процес перекладу» визначено переваги й обмеження можливих способів перекладу одиниць ПолітЛ певного статусу в ядерних, периферійних і маргінальних типах текстів політичного дискурсу; окреслено специфіку перекладу ПолітЛ в неполітичних дискурсах на матеріалі драматургічного дискурсу.

Переклад ПолітЛ в ядерних ПолітТТ має певну специфіку. Політичні терміни перекладаються за допомогою стійких відповідників (еквівалентних або варіантних, повних або часткових), створених переважно засобами калькування, наприклад: 1) еквіваленти: патерналізм - paternalism; політична корупція - political corruption; політичний саботаж - political sabotage; non-governmental organizations (NGOs) - неурядові організації; 2) варіантні відповідники: terrorist attacks - терористичні напади, акти массового террору, теракти; депутатська недоторканність - the deputy immunity, deputy inviolability right.

За наявності варіантних відповідників політичних термінів, перевага надається одиницям, що зберігають інформативність оригіналу та не викликають негативних асоціацій у адресата перекладу. NATO - Північноатлантичний Альянс, альянс НАТО, на відміну від Північноатлантичний союз, блок НАТО.

Особливі труднощі становить переклад одиниць ПолітЛ суміжного статусу. Так, при перекладі політичних термінів-реалій варто обирати такі відповідники, що адекватно відтворюють і термінологічність, і етноспецифічність згаданих одиниць; якщо йдеться про переклад політичних термінів із символічними асоціаціями в окремих контекстах, то перевага надається відтворенню термінологічного значення.

Політичні реалії в перекладі ядерних ПолітТТ послаблюють свою етноспецифічність, іноді переходячи на статус терміну, за рахунок застосування варіантних відповідників та адекватних замін.

Адекватні заміни послаблюють етноспецифіку реалій у ПТ, як, наприклад, у наведеному реченні, де політичні реалії відтворено дескриптивною перифразою термінологічного характеру: We will reform Social Security and Medicare <…> (George W. Bush). - Ми зреформуємо державні системи пенсійного та медичного забезпечення <…>. Теоретично збереження етноспецифіки реалій Social Security и Medicare можливе за умови використання відповідників на основі калькування: «Соціальний захист» і «Медікер». Проте в такому разі політичні тексти втрачають: 1) зрозумілість, 2) політичність, 3) термінологічність.

Відтворення політичних символів та символів, що набули контекстуальної політичної семантики, вимагає впровадження стійких відповідників у мові перекладу, з урахуванням наявних перекладів цих символів у прецедентних текстах, наприклад: Founding Fathers (отці-засновники), We the People («Ми, народ»). Загальною тенденцією відтворення політичних символів є послаблення символічності в тексті перекладу, спричинене використанням адекватних замін (заміни символу реалією) та надмірним калькуванням, у результаті якого постає буквальний переклад.

Політичні новотвори-терміни переважно калькуються, новотвори іншого статусу (новотвори-реалії, новотвори-символи) певною мірою ускладнюють переклад, що призводить до втрати певних відтінків значення (політика каст недоторканих - policy of inviolable castes, каста недоторканих - caste of inviolable), а в окремих випадках - до їх повної елімінації (Каруселей чи вояжів з відкріпними талонами більше не буде).

Через збільшення обсягів тексту й порушення композиційної цілісності астосування комбінованої реномінації, дескриптивної перифрази та позатекстового коментування є обмеженим при перекладі будь-яких одиниць ПолітЛ у ядерних типах ПолітТТ.

Специфіка перекладу ПолітЛ в периферійних і маргінальних ПолітТТ полягає у зменшенні ролі словникових відповідників і залученні більш творчих способів перекладу. Політичні терміни відтворюються відповідниками зі спеціальних словників ПолітЛ або термінології та за допомогою варіантних відповідників зі словників інших типів (енциклопедичних, тлумачних, словників загальновживаної лексики, словників лексики інших сфер тощо). Також широко застосовуються кальки різних видів, дескриптивна перифраза та комбінована реномінація, наприклад: 1) pro-European - проєвропейські, проевропейские (калька морфологічна (покомпонентна); “single economic space” - Єдиний економічний простір, Единое экономическое пространство; honest public discourse - чесний суспільний дискурс; a new Green Revolution - нова Зелена Революція (калька фразеологічна (покомпонентна); 2) She was off to meet her congresswoman, someone she was sure was good and important and might be a role model. - Вона прийшла сюди, щоби познайомитися із представницею Конгресу від свого міста, з людиною, яка для неї була гарною, важливою, а може і взірцем для наслідування (дескриптивна перифраза); 3) military transparency - транспарентність у военній сфері (комбінована реномінація = варіантний відповідник+дескриптивна перифраза).

При перекладі політичних реалій переважають кальки різних видів («любі друзі» - “dear friends”, “Congress on Your Corner” - «конгрес на вашому перехресті»), комбінована реномінація (Al Arabiya - телеканал «Аль-Арабія»), зміна реалій оригіналу реаліями мови перекладу (відкріпні талони - absentee ballots). Варто зауважити, що absentee ballot - не є повним еквівалентом української реалії відкріпний талон. У США це бюлетень для заочного голосування, що надає можливість завчасно проголосувати поштою. В Україні відкріпні талони такого права не надають. Проте, незважаючи на часткову втрату етноспецифіки, заміна реалії в політичній статті виправдана, оскільки цей тип тексту не є документом і не передбачає юридичної відповідальності за точність відтворення ВТ.

Політичні символи відтворюються як усталеними відповідниками, так і засобами калькування, або за допомогою лексико-семантичних трансформацій.

Яскравою ілюстрацією лексико-семантичних трансформацій є переклад заголовоку статті “Ukraine's watershed election”. У ПТ застосовано лексико-семантичну трансформацію модуляції: «Вирішальний вибір України». Такий спосіб перекладу хоча й не сповна зберігає символічне значення (символіку часової межі, перетнувши яку, країна починає відлік нового періоду своєї історії), проте адекватно відтворює денотативну та емотивну семантику одиниці ПолітЛ, що дозволяє заголовку ПТ повною мірою виконувати фатичну функцію.

При перекладі ПолітЛ в периферійних ПолітТТ широко застосовуються дескриптивна перифраза, комбінована реномінація та післятекстовий коментар.

Переклад політичних новотворів вирізняється використанням кальок (Obamamania - Обамаманія, широка коаліція - “broad coalition”; біло-блакитні - white-and-blues, TV Refugees From Moscow - Телебіженці з Москви) та авторських аналогів різних типів (Коаліївщина (від «коаліція» та «Коліїмвщина» - селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 р.) - Tug-of-coalition), що дозволяють якнайповніше відтворити неологічність та експресивність цих одиниць.

Переклад ПолітЛ у маргінальних ПолітТТ (політичних анекдотах) викликає неабиякі труднощі. Оскільки в них превалює безеквівалентна етноспецифічна лексика (новотвори-оказіоналізми, реалії та символи), це спонукає перекладача до пошуку максимально нестандартних рішень. Позаяк кількість доступних перекладів маргінальних ПолітТТ обмежена, у дослідженні використовувались експериментальні переклади текстів політичних анекдотів і окремих прикладів з політичних пародій, які в тексті автореферата позначено зірочкою (*).

На особливу увагу при перекладі маргінальних ПолітТТ заслуговує відтворення політичних новотворів, і передусім новотворів-оказіоналізмів, адже політичні новотвори є домінантним типом одиниць в аналізованих типах текстів. Політичні новотвори-терміни в політичному анекдоті формально імітують термінологічну лексику, але контекстуально й семантично мають пародійний характер, наприклад: weapons of maths instruction - зброя математичного навчання, математична зброя, зброя математичного зчислення (від weapons of mass destruction - зброя масового знищення). Провідні способи перекладу таких одиниць - калькування й добір авторських аналогів різних видів. Наприклад, в одному з американських політичних анекдотів вживаються два квазітерміни: Algor* та Blinton*. Пародійна назва мови програмування Algor містить алюзію на ім'я політика Альберта Гора. Blinton - викривлене ім'я Білла Клінтона. Таким чином, за двома вигаданими мовами програмування приховано двох реальних політиків.

I've heard there's a new programming language out from University of Tennessee. It's called Algor. <…> Its survival is also partially dependent upon an even slower and lower quality language called Blinton (www.ahajokes.com). - Я чула, що в університеті Теннессі з'явилася нова програмна мова. Вона називається «Алгор». <…> Її життєдіяльність залежить частково від ще більш загальмованої і недорозвиненої мови, що зветься «Блінтон»*.

Algor - це слово, утворене способом словоскладання від імені й прізвища Al Gore. Крім того, це медичний термін (algor - озноб) і паронім до комп'ютерного терміна (algol - мова програмування). Blinton утворено за допомогою телескопії від Bill Clinton, і також має паронімічну пару: Blinton - blind/blink. Оскільки ім'я Альберта Гора не відтворюється українською та російською мовами у скороченій формі (Al Gore), переклад за допомогою транслітерації (Алгор) буде незрозумілим для української/російської аудиторії. Адекватнішими були б переклади-аналоги, свідомо побудовані, як і в оригіналі, на гумористичних асоціаціях: АлкоГор*, Гор-лодер*, Гор-мон*. У другому випадку застосування транслітерації, навпаки, більш виправдано: Blinton - Блінтон. Але при цьому виникає специфічна асоціація з російським словом блин, яке вже стало міжнаціональним субстандартизмом на пострадянському просторі. Тому, хоча формально такий спосіб перекладу - це абсолютна калька, по суті лексична одиниця переосмислюється. В англомовного одержувача це прізвище асоціюється зі сліпою або неуважною людиною, в українського/російського адресата - із субстандартизмом блин. Проте, основні функції - емотивна й аксіологічна - зберігаються завдяки пейоративності асоціації. переклад політичний лексика

Створення перекладачем авторського аналога за моделями ПМ є найбільш творчим і гранично адекватним способом перекладу саме для маргінальних ПолітТТ. Такий аналог справляє максимально наближений ефект на адресата ПТ. Так, у наведеному прикладі обіграється пародійна назва Дня незалежності: July 4th is no longer a public holiday. November 2nd will be a new national holiday, but only in England. It will be called Indecisive Day. У перекладі українською мовою можна запропонувати такі аналоги: День Незадіяності*, День Незаможності*, які за морфемною структурою та звучанням близькі до українського слова незалежність.

Більшість авторських аналогів побудовані за семантичною подібністю, або є комбінацією різних видів аналогів та калькування, наприклад: Dubya - Дуб'ян* (прізвисько Дж.У. Буша); McPresident - БігМакПрезидент* (прізвисько Б. Клинтона),“Bush's poodle” - душка Буша* (прізвисько Т. Блэра), George Dubbawa - Джордж Дубинофф* (прізвисько Дж.У. Буша), Commander-in-thief - Враль-генераль* (прізвисько Б. Клинтона).

Збереження комічного ефекту при перекладі окремих політичних анекдотів та пародій вимагає від перекладача застосування стратегії повної адаптації, як, наприклад, у пародіях на телепрограму “The Taliban's Fall TV Line-up” (Програма передач каналу «Боротьба Талібану») та назви найкоротших книжок: “Husseinfeld” - «Хусеїнина» / «Хусейнщина»; “M*U*S*T*A*S*H” (від назви американський телесеріалу «M*A*S*H») - Військово-польовий госпіталь «М*У*С*Т*А*Ф*А*Ш*», «Операция «Ы» и другие приключения Усамы», “Who Wants To Execute A Multimillionare” - «Гаряче електричне крісло з Володимиром Зеленським», Nazi-Feminists that Makes Sense - «Чуттєвий фашизм»; “Why People are More Important than Animals”, Greenpeace - Грінпіс «Людина в Червоній кризі»; Roger Clinton: My Career Without My Brother Bill - Роджер Клінтон «Я, знову я, і тільки я»*.

Художні тексти слугують своєрідним контр-фоном гранично ядерних ПолітТТ як з позицій функціонування ПолітЛ, так і з позицій її перекладу. Вибір найбільш адекватних способів перекладу ПолітЛ у драматургічному дискурсі зумовлений специфічними функціями драми та зміною статусу політичних одиниць з терміна в реалію та з реалії в символ. У художньому дискурсі відбувається перерозподіл слотів лінгвоконцепту ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК: маргінальні слоти стають периферійними чи ядерними, а ядерні посуваються в область периферії. Це призводить до того, що, потрапляючи в контексти, нетипові для політичного дискурсу, семантика ПолітЛ розширюється. Вона втрачає вузькоспецифічну спрямованість, її значення генералізується, що зумовлює широке застосування в художньому перекладі прийому генералізації: incorruptibility - безгрішність, political life - общественная жизнь.

Розшарування лінгвоконцепту ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК на декілька субконцептів відповідно до певних персонажів п'єси О. Вайлда «Ідеальний чоловік» (“An Ideal Husband”) (професія (career), влада (power), махінації (schemes), багатство (fortune), нудьга (dull thing), державний діяч (statesman), аристократ (людина високого соціального статусу, nobleman), людина високих моральних якостей (man of high moral tone), нудна людина (dull person), інтриган (schemer) створює додаткові проблеми для перекладача, бо вимагає врахування всіх субконцептів єдиного лінгвоконцепту, і водночас розширює можливості застосування контекстуальних відповідників і адекватних замін.

Політичні терміни відповідають субконцептам професія, державний діяч, сконцентровані переважно в мовленні персонажів-політиків і відтворюються за допомогою еквівалентів (the Ambassador - посол, the Government - уряд (сер Роберт Чилтерн); the Radicals - радикали, the Prime Minster - Прем'єр-міністр, Parliament - Парламент (лорд Кавершем), варіантних (a seat in the Cabinet - посада міністра) і контекстуальних відповідників. Крім того, залучається прийом додавання, що експлікує інформацію, розміщену в контексті: Mrs. Cheveley. <…> Not a year passes in England without somebody disappearing. <…>. - Місіс Чівлі. <…> Року не проходить, щоб тось у Англії не зник з політичної арени (Т. Некряч).

З метою підкреслення національного колориту в ПТ здійснюється зміна статусу одиниці ПолітЛ: політичний термін заступає політична реалія як, наприклад: Sir Robert Chiltern. The House of Commons had not yet passed the bill; it might have been rejected. - Сэр Роберт Чилтерн. Билль еще не прошел в парламент. Его могли отвергнуть (О. Холмська). В українському перекладі політичний термін замінено нетермінологічною одиницею, що до того ж не містить етноспецифічної інформації: Сер Роберт Чилтерн. Палата Громад ще не ухвалила тоді це рішення; його могли відхилити (Т. Некряч). Однак у такому варіанті перекладу дотримано принципу сценічності, адже під час постановки п'єси українською мовою слово білль створює хибні фонетичні асоціації внаслідок омонімії, а слово законопроект не досить милозвучно для сценічного вимовляння. До того ж національний колорит у ПТ компенсується одиницею Палата Громад, на відміну від генералізації парламент у російському ПТ.

Політичні реалії актуалізують субконцепт аристократ (людина високого соціального статусу), притаманні мовленню майже всіх персонажів і перекладаються за допомогою комбінованої реномінації та лексико-семантичних трансформацій.

Політичні символи виникають при взаємодії ключового концепту п'єси ІДЕАЛ і його субконцептів з лінгвоконцептом ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК. До особливостей їхнього перекладу варто зарахувати відтворення загальнокультурних символів стійкими відповідниками (tower of ivory - вежа із слонової кістки) та передавання символічності суміжних з ПолітЛ одиниць за допомогою контекстуальних відповідників

Отже, художній (драматургічний) дискурс зумовлює відбір, з одного боку, найбільш вдалих, модельних, типізованих способів та прийомів перекладу ПолітЛ, а з іншого боку, - найбільш креативних і несподіваних.

Висновки

У межах перекладознавчого аналізу поняття «політичний» і лінгвоконцепт ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК слугують для вичленування політичного дискурсу і власне політичних текстів і дозволяють відмежувати політичний дискурс від неполітичних дискурсів, політичні типи текстів від неполітичних, ПолітЛ й ПолітФ від неполітичних лексики й фразеології. Соціокультурна специфіка перекладу ПолітЛ в текстах політичного дискурсу зумовлена високим ступенем вияву таких його ознак, як: 1) неоднорідність, 2) динамічність, 3) соціальна відповідальність. Політичний дискурс неоднорідний генетично, що й спричиняє ситуативну і текстову неоднорідність, а відтак і неоднорідність перекладацьких настанов. Динамічність політичного дискурсу стимулює виникнення великої кількості лексичних, семантичних і фразеологічних новотворів. Водночас, цей дискурс потребує посиленої відповідальності як від автора текстів, так і від їх перекладача, що передбачає одночасно неухильне дотримання еквівалентності й адекватності перекладів.

Встановлено, що для перекладу найбільш доцільним є розподіл ПолітТТ на ядерні (політична заява і звернення), периферійні (політична промова й стаття) і маргінальні (політичний анекдот). Саме така класифікація дозволяє визначити облігаторність / факультативність / маргінальність, а також інваріантність / варіативність відтворення різних груп ПолітЛ в перекладі. Найбільш адекватними для ядерних ПолітТТ є еквівалентні відповідники, для периферійних - варіантні й контекстуальні відповідники, для маргінальних - лексико-семантичні трансформації та структурні транспозиції.

У дисертації запропоновано перекладознавчу класифікацію ПолітЛ:

1) політичні терміни, 2) політичні реалії, 3) політичні символи. Перекладознавча класифікація політичних новотворів містить політичні новотвори-терміни, політичні новотвори-реалії й політичні новотвори-символи. Ці групи політичних новотворів в свою чергу поділяємо на неологізми і оказіоналізми, оскільки для різних типів новотворів домінують різні способи перекладу.

Кожна з груп ПолітЛ передбачає різні перекладацькі стратегії і тактики: термінологізації/ детермінологізації, збереження етноспецифічності / втрати етноспецифічності, символізації / десимволізації, неологізації / втрати неологічності тощо. Облігаторність / необлігаторність збереження у ВТ термінологічності / етноспецифічності / символічності / неологічності одиниць ПолітЛ залежить від типу тексту, в якому вони функціонують. При перекладі ядерних ПолітТТ обов'язковим є дотримання критеріїв політичності й термінологічності, а при перекладі маргінальних ПолітТТ - критеріїв неологічності й символічності.

У різних лінгвокультурах найбільше зближуються між собою ядерні ПолітТТ. Найбільше розходження простежується в маргінальних ПолітТТ. Таким чином, ядерні ПолітТТ дозволяють залучати стратегії власне перекладу, а маргінальні ПолітТТ потребують креативних стратегій або повної адаптації тексту перекладу до моделей сприймаючої мови й культури. Застосування адаптивних стратегій і тактик перекладу призводить до зміни статусу одиниць ПолітЛ (термін - реалія - символ), що у свою чергу, може зсунути сам тип ВТ від ядерного до периферійного, від периферійного до маргінального, і навпаки.

Під час перекладу ядерних ПолітТТ політичні терміни відтворюються за допомогою словникових відповідників (еквівалентних або варіантних), більшість із яких було створено різними видами калькування. Політичні реалії та політичні символи відтворюються через варіантні й контекстуальні відповідники та адекватні заміни. Впровадження структурних транспозицій та різних комбінованих прийомів перекладу, що змінюють обсяг ВТ, є суворо обмеженим при перекладі будь-яких одиниць ПолітЛ.

У периферійних і маргінальних ПолітТТ переважають такі способи і прийоми перекладу: 1) політичні терміни - кальки, дескриптивна перифраза, комбінована реномінація; 2) політичні реалії - кальки, варіантні й контекстуальні відповідники, дескриптивна перифраза, комбінована реномінація, заміна реалії ВМ реаліїю ПМ, лексико-семантичні трансформації; 3) політичні символи - постійні відповідники, кальки, лексико-семантичні трансформації (модуляція), а також структурні транспозиції. Політичні новотвори в ядерних ПолітТТ перекладаються здебільшого кальками й контекстуальними відповідниками, а в периферійних і маргінальних ПолітТТ - комбінованою реномінацією та авторськими аналогами.

Неполітичні дискурси посилюють динамічність статусу ПолітЛ, що зумовлює збільшення ролі креативних перекладацьких стратегій і тактик у процесі її перекладу. Так, в межах драматургічного дискурсу лінгвоконцепт ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК може розшаровуватись на декілька субконцептів, що співвідносні з певними дійовими особами. З одного боку, це створює додаткові труднощі при перекладі ПолітЛ, а з іншого - збагачує перекладацькі можливості, дозволяючи широке застосовування контекстуальних відповідників, лексико-семантичних трансформацій і структурних транспозицій.

Перспективи подальших наукових розвідок можуть бути пов'язані з екстраполяцією системи методик і загальних (базисних) підходів дослідження до вивчення особливостей відтворення у перекладі лексичних і фразеологічниїх одиниць інших дискурсів, застосуванням методики вичленування субконцептів лінгвоконцепту ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК до окремих ПолітТТ, і зокрема політичної статті, політичного інтерв'ю, політичних мемуарів та ессе, з метою встановлення найбільш адекватних шляхів відтворення лінгвоконцепту ПОЛІТИКА/ПОЛІТИК в перекладі.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Шепель А.С. Театрализация в политике: лингвокультурный аспект (на материале пьесы О. Уайльда «Идеальный муж») / А. С. Шепель // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. - Вип. 28. - С. 128-132.

2. Соловей А.С. Фразеологизация концепта «политика» в историко-культурном контексте / А. С. Соловей // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. - Вип. 28. - С. 128-132.

3. Соловей А.С. Политический документ и другие типы текстов в политическом дискурсе: к проблеме перевода / А. С. Соловей // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. - Серия : Филология. - 2006. -

4. Т. 19 (58), № 2. - С. 247-251.

5. Соловей (Шепель) А.С. Новообразования в политическом дискурсе: оценка способов перевода (методический аспект) / А.С. Соловей // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. - Серия : Филология. - 2007. - Т. 20 (59), № 1. - С. 378-384.

6. Соловей А.С. Политические выступления: типологический и переводческий аспекты / А.С. Соловей // Вісник Сум. держ. ун-ту. - Серія : Філологічні науки. - 2007. - Т. 2, № 1. - С. 165-169.

7. Соловей А.С. Новообразования-символы в политическом дискурсе: функционально-прагматический и переводческий аспекты / А.С. Соловей // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. - Х. : Константа, 2007. - Вип. 51. - № 772. - С. 64-66.