Просодична організація іспанської народної казки (експериментально-фонетичне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.61 81'342.8/9

АВТОРЕФЕРАТ

Просодична організація іспанської народної казки (експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Наваренко Інна Анатоліївна

Київ - 2011

Робота виконана на кафедрі іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Скробот Алла Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра романської філології, доцент

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гетьман Зоя Олексіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра іспанської та італійської філології, професор

кандидат філологічних наук, доцент Семенова Олена Валентинівна, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, кафедра французької філології, доцент

Захист відбудеться "20" жовтня 2011 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розіслано "19" вересня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент Н. Є. Лисенко

іспанський казка спектральний добро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню просодичної організації іспанської народної казки, а саме експериментально-фонетичному визначенню взаємодії всіх просодичних підсистем в актуалізації комунікативно-прагматичної стратегії тексту.

Аналіз робіт, присвячених вивченню просодії, свідчить, що проблема взаємодії просодичних підсистем останнім часом привертає увагу науковців і є предметом розгляду багатьох лінгвістичних студій: просодія трактується як поліфункціональне лінгвальне явище, що матеріалізується у вигляді складної компонентної системи і виокремлюється серед одиниць синтаксичного рівня (А. М. Антипова, Л. П. Блохіна, Л. В. Бондарко, Є. О. Бризгунова, О. В. Олександрова), а також як супрасегментна одиниця мови, яка не лише накладається на одиниці фонемного, лексичного, граматичного рівнів мови, а пронизує їх усі, додаючи їм виразності (М. О. Баршак).

Сучасні експериментально-фонетичні дослідження спрямовуються до вияву взаємодії семантики й просодії (Л. П. Блохіна, Ю. О. Дубовський, В. І. Перебийніс, Р. К. Потапова), висвітлюється комунікативно-прагматична функція просодії (Т. М. Ніколаєва, О. І. Стеріополо, Л. К. Цеплітіс, A. Бlvarez Muro), вивчається фонетична структура слова в мовленні (Л. В. Златоустова), розглядаються соціолінгвістичні аспекти мовлення (І. Г. Торсуєва), аналізується вираження емоційних значень просодичними засобами (А. А. Калита), а також теоретично обґрунтовується фоносемантичний аналіз мовлення (О. П. Журавльов, С. В. Воронін). Значна увага приділяється виявленню процесів функціонування просодичних одиниць в озвученому тексті, що є результатом перенесення акценту з фразової просодії на просодію тексту (В. В. Іванов, І. О. Лисичкіна, О. В. Семенова, А. І. Скробот, Л. І. Тараненко). Набуває актуальності лінгвокогнітивний підхід до вивчення сегментних і надсегментних ознак мовлення (О. Р. Валігура). На цьому ґрунті формуються погляди щодо ролі просодичних засобів в актуалізації смислу висловлювання (Є. О. Бризгунова, М. П. Дворжецька, Т. Navarro Tomбs, A. Quilis).

У зв'язку із цим експериментально-фонетичне дослідження передбачає виявлення і визначення просодичних характеристик на рівні окремого слова, словосполучення і фрази, а також вивчення співвіднесеності цих одиниць у межах усього тексту. Такий підхід ураховує стилістичні особливості тексту, його композиційну структуру, форму викладення сюжету тощо. Актуальним залишається комплексне вивчення текстів у площині взаємодії семантичного, прагматичного і комунікативного рівнів його будови, а також висвітлення специфіки просодичного оформлення різних за жанром текстів.

Текст народної казки неодноразово виступав об'єктом досліджень етнографів (М. І. Костомаров, П. О. Куліш, І. І. Манжура, Є. М. Мелетинський), літературознавців (О. М. Афанасьєв, А. Аарне, О. Ю. Бріцина, М. П. Драгоманов, В. Я. Пропп), педагогів (А. О. Маніченко, Л. Б. Фесюкова), філософів (К. Густав Юнг, М. Луїза фон Франц). Філологи розглядали жанрові особливості різних видів казок (A. В. Анікін, О. Д Нефьодова, Л. B. Овчинникова), мовну картину казки (О. Ф. Лавриненко, К. П. Єсипович), семантико-синтаксичну структуру казки і структурну форму мовлення персонажів (Т. І. Вавринюк, О. Ф. Леонтьєва), особливості комунікативно-прагматичної організації (Н. Л. Мастилко, A. Lorenzo Vйlez, A. Mendoza Fillola), висвітлювались питання інтонаційної динаміки казки (М. П. Дворжецька, Т. І. Саєнко, А. І. Скробот). Але, незважаючи на багатовекторність напрямів аналізу, є малодослідженою роль просодичної організації у реалізації комунікативно-прагматичного потенціалу тексту іспанської народної казки.

Актуальність обраної теми визначається спрямуванням сучасних експериментально-фонетичних досліджень на вияв механізму взаємодії просодичних підсистем і специфіки їх реалізації. Актуальність теми підтверджується також необхідністю комплексних досліджень, присвячених визначенню інтеграції просодичних підсистем в актуалізації комунікативно-прагматичної динаміки казки, зокрема встановлення лінгвопрагматичної і просодичної моделей іспанської народної казки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету в межах комплексної теми "Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика роботи входить до кола питань, що розглядаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" № 0103U003178, яка розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).

Метою експериментально-фонетичного дослідження є визначення просодичної організації іспанської народної казки шляхом розкриття механізму взаємодії всіх просодичних підсистем.

Досягнення поставленої мети зумовило розв'язання таких завдань:

- обґрунтувати теоретичні засади експериментально-фонетичного дослідження просодичної організації іспанської народної казки;

- з'ясувати лінгвопрагматичні особливості іспанської народної казки;

- установити й охарактеризувати комунікативно-прагматичну парадигму логіко-композиційної структури текстів іспанської народної казки;

- розробити програму і методику експериментально-фонетичного дослідження просодичної організації іспанської народної казки;

- розкрити закономірності функціонування просодичних підсистем за даними інформантного аналізу;

- виявити просодичні параметри іспанської народної казки за даними аудиторського аналізу;

- визначити акустичні параметри взаємодії тональної, часової, динамічної й спектральної підсистем;

- з'ясувати експериментальним шляхом просодичну домінанту оформлення образів добра і зла в іспанській народній казці;

- побудувати просодичну модель іспанської народної казки за даними аудитивного й акустичного аналізів і встановити її варіантні реалізації;

- здійснити лінгвістичну інтерпретацію результатів експерименту.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступає усна реалізація іспанської народної казки.

Предметом наукової роботи є просодична організація іспанської народної казки.

Матеріалом дослідження слугували тексти іспанських народних казок, записані у виконанні семи дикторів (професійні актори) чоловічої статі, вимова яких відповідає літературній нормі іспанської мови. Обсяг матеріалу, який підлягав спеціальному експериментальному дослідженню, складається з 28 аудіо- і 48 друкованих текстів. Загальний обсяг звучання експериментального корпусу складає 5 годин. Тривалість звучання відібраних сегментів становила 90 хвилин. Обсяг корпусу дикторського мовлення створив необхідну базу мовленнєвих зразків, що стали вихідним матеріалом для проведення аудитивного й акустичного аналізів.

Досягнення мети, а також розв'язання низки поставлених завдань дослідження ґрунтується на експериментально-фонетичному методі проведення аудитивного й акустичного аналізів та статистичному - для опрацювання отриманих результатів експерименту. Акустичний аналіз передбачає використання комп'ютерних технологій, а саме спеціальних програм Praat Version 4,5; Sound Forge Version 4,5; Speech Analyser, Speech Filing System WASP. Також були застосовані метод лінгвістичного спостереження при визначенні жанрових характеристик іспанської народної казки, метод семантичного й комунікативно-прагматичного аналізів для визначення структурної будови тексту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше експериментально визначено просодичні параметри - тональні, темпоральні, динамічні й тембральні - іспанської народної казки і здійснено їх лінгвістичну інтерпретацію. Новизною відзначається побудова просодичної і лінгвопрагматичної моделей іспанської народної казки, в яких було виокремлено їх варіантну й інваріантну моделі актуалізації. Новим є виявлення просодичної домінанти в оформленні образів добра і зла в тексті іспанської народної казки. Встановлено способи тема-рематичного членування іспанської народної казки на основі вияву головної та фонової інформації. Уперше на матеріалі іспанської народної казки висвітлено й доведено, що просодичні характеристики відбивають комунікативно-прагматичне навантаження тексту, його жанрову специфіку, формують образну систему мови казки.

Теоретичне значення роботи полягає у подальшому вивченні проблем інтонології, фоностилістики та теорії комунікації. Розроблена методика аналізу тексту казки розширює й поглиблює знання про механізм інтеграції просодичних підсистем на рівні тексту, з'ясовує експериментальним шляхом просодичну домінанту образної системи в озвучених текстах іспанської народної казки. Розкритий характер взаємодії тональної, часової, динамічної й спектральної підсистем сприятиме подальшому експериментально-фонетичному вивченню взаємозв'язку просодії й прагматики. Аналіз просодичної організації іспанської народної казки суттєво доповнить фонетичну інтерпретацію супрасегментного рівня іспанської мови і зробить внесок у загальну й теоретичну фонетику, інтонологію та фоностилістику.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання у курсах практичної (розділи "Інтонація мовлення", "Фоностилістика") і теоретичної фонетики ("Сегментний і надсегментний рівень мови"), стилістики іспанської мови ("Стилістика усної та писемної форми", "Стилістика тексту", "Загальні стилістичні норми усного мовлення", "Стилістика мовлення"), при укладанні навчальних посібників і практичних рекомендацій із фонетики. Робота може слугувати джерелом для написання курсових, дипломних і магістерських робіт з практичної і теоретичної фонетики іспанської мови.

Апробація основних положень та результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на одинадцяти науково-практичних конференціях, у тому числі чотирьох міжнародних: "Постигането на висшето образование - 2008" ("Досягнення вищої освіти - 2008") (Софія, 2008 р.), “Tras las huellas de Miguel Hernбndez” (Харків, 2010 р.), V Міжнародна науково-практична конференція "Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікації" (Київ, 2011 р.), "Сучасні напрямки викладання гуманітарних дисциплін у середніх та вищих навчальних закладах: мова, література, історія" (Горлівка, 2011 р.); семи науково-практичних конференціях: "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 2007 р.), "Фонетика і фонологія: сучасні парадигми дослідження та формування фонетичної комунікативної компетенції в мовному вищому навчальному закладі" (Київ, 2008 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 2008 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій - ІІ" (Київ, 2009 р.), "Сучасні тенденції розвитку мов" до 175-річчя Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Київ, 2009 р.), "Мова, освіта, культура в контексті євроінтеграції" (Київ, 2010 р.), "Через вивчення мов і культур - до культури миру і стабільності: проблеми і перспективи" (Київ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 8 публікаціях автора, а саме в 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях ВАК України (0,86 др. арк.), і матеріалах трьох науково-практичних конференцій (0,34 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 1,2 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, додатків із таблицями, списків використаної літератури та ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінки, обсяг основного тексту дисертації складає 168 сторінки. Додатки обсягом 22 сторінки містять таблиці, інтонограми, спектрограми, що ілюструють результати проведеного дослідження, а також статистичні обрахунки отриманих даних. У списку джерел ілюстративного матеріалу подано перелік довідників і словників, назви студій, де записувалися тексти казок. Список використаних джерел складається з 133 позицій вітчизняних і 31 зарубіжних авторів. Список джерел довідкової літератури та ілюстративного матеріалу нараховує 13 позицій.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її теоретичне і практичне значення; визначено мету, наукову новизну, завдання, об'єкт і предмет роботи; сформульовано гіпотезу і положення, що виносяться на захист.

У першому розділі розглянуто теоретичні засади дослідження просодичної організації іспанської народної казки як жанру, визначено специфіку смислової будови казки; узагальнено семантичні передумови зображення образів добра і зла в текстах казки; охарактеризовано основні підсистеми просодії в їхньому взаємозв'язку, висвітлено зумовленість просодії семантикою і комунікативно-прагматичним навантаженням.

У другому розділі викладено програму й методику експериментального дослідження просодичної організації іспанської народної казки, сформульовано принципи відбору матеріалу й виведено алгоритм організації аудитивного й інструментального аналізів, наведено методи статистичної обробки одержаних даних.

У третьому розділі наведено результати аудитивного й акустичного аналізів, здійснено їх статистичне опрацювання, узагальнення і виконано лінгвістичну інтерпретацію даних експерименту. Встановлено основні закономірності просодичної організації озвучених текстів іспанської народної казки й побудовано лінгвопрагматичну і просодичну моделі їхньої реалізації.

У загальних висновках викладено результати теоретичного й експериментального дослідження просодичної організації іспанської народної казки, сформульовано основні положення дисертаційної роботи й окреслено перспективи подальшого наукового пошуку з обраної проблематики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. "Теоретичні засади дослідження просодичної організації іспанської народної казки" присвячений висвітленню основних питань закономірності взаємодії просодичних засобів із одиницями інших рівнів мови в актуалізації комунікативно-прагматичного потенціалу.

Сучасний підхід до аналізу просодії полягає у визначенні її як засобу формування висловлювання (М. Г. Торсуєва) і як засобу реалізації комунікативного акту (Н. П. Карпов, Т. Navarro Tomбs, A. Quilis), що маніфестує його успіх та ефективність. Просодичні засоби забезпечують адекватну звукову форму усного тексту з метою створення найкращих умов для його сприйняття на слух та зумовлюють взаємодію усіх учасників мовленнєвого акту (А. А. Метлюк, Н. І. Портнова).

Просодія бере участь у передаванні смислової інформації тексту, її тематичної організації та членуванні на смислові фрагменти різної ієрархії (Т. М. Дридзе). Будь-який зміст розгортається шляхом взаємодії вже відомої його частини з новою інформацією. Універсальним засобом розгортання інформації є тема-рематичні відносини. Тема-рематичне оформлення певного типу тексту є тим фактором, що сприяє швидкій і точній орієнтації в його інформації. Тема-рематичні інформативні центри виділяються за допомогою просодичних засобів, виокремлюючи тим самим головну і фонову інформацію. Отже, просодія в тексті виконує як власне функцію структурування при формуванні тексту, так і несе певне смислове навантаження, важливе для адекватного сприйняття смислової перспективи повідомлення (А. І. Скробот).

Дослідження просодичної організації іспанської народної казки як загальної проблеми актуалізації художніх текстів доповнює цілісну картину мовної системи, яка відрізняється своїм яскравим національним колоритом і своєрідністю звучання.

Становлення казки як жанру не пов'язане з однією науковою школою, свій внесок у казкознавство зробили вчені різних наукових напрямів (А. Аарне, Якоб і Вільгельм Грімм, В. Я. Пропп, С. Томпсон, А. Аlmodуvar, М. Espinosa, P. Ruiz Pйrez). Вичерпне дослідження процесу відмежування казки від міфу, оформлення її жанрової самостійності було проведене Є. М. Мелетинським, який зазначав, що послаблення віри в дійсність міфічних "подій", розвиток розсудливого мислення, втрата етнографічної конкретності, заміна міфічних героїв звичайними людьми, міфічного часу на казково-невизначений, перенесення уваги з колективної долі на індивідуальну - усі ці моменти є "сходинками" процесу трансформування міфу в казку. Казка, за визначенням Є. М. Мелетинського, - це явище суто художнє, а в міфі несвідомі поетичні риси ще не розрізнені.

Казка як предмет дослідження потребує наукового осмислення багатьох загальнокультурних і лінгвістичних явищ, так чи інакше пов'язаних з її історією, поетикою й образністю мови. Жодне художнє явище не існує в такому складному "оточенні", у такій системі зв'язків і аналогій, як твори казкової прози. Визначення поняття "казка" пов'язане, передусім, з осмисленням закономірностей історично-фольклорного процесу, коли традиційна усна народнопоетична творчість формується в окремий жанр, а з часом відходить на другий план, поступаючись місцем творам фольклорної літератури.

Іспанська народна казка як жанр із давніх часів посідає важливе місце серед фольклорних творів усіх народів світу. Іспанські усні народні казки (сuento бureo - золота казка) - це невеликі за обсягом прозові оповіді усної традиції (Н. В. Мастилко). Їх розповідали на вечірках і зібраннях, у селах і містах, селянам і поважним персонам, королям та їх оточенню, у час спекотної сієсти або біля нічного ліхтаря, на відпочинку під час подорожі. Ранні іспанські казки були схожі на анекдоти, якими пожвавлювали бесіду (Mбxime Chevaller).

Процес міграції, якого зазнала іспанська казка, є результатом обміну національних цінностей. Поширюючись за межі державних кордонів, казки зазнають місцевого впливу і змін. Казкар уплітає нові мотиви, узяті з інших казок, і деякі з цих мотивів розростаються в самостійні казкові твори (М. Espinosa). Схожість сюжетів казок країн Європи зумовлена розповсюдженням християнства, міграційними процесами епохи Відродження (А. Аlmodуvar, М. Pelayo, М. Chevaller). Витоки народної поезії тісно переплелися в ранніх художніх творах різних європейських країн, тому казковим текстам властиві константні (народна поетика) і варіативні (індивідуальність колективного автора) жанрові ознаки (М. Н. Липовецький, Л. В. Овчинникова).

Для тексту казки характерні традиційність структури й композиційних елементів: зачин, кінцівка, триразове повторення дії, наявність морально-повчальної ідеї; контрастне групування дійових осіб у вигляді боротьби добра і зла; відсутність розгорнутих описів. Але сюжет казки є багатоепізодним, із драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням - перемогою добра над злом.

Конфлікт добра і зла відбивається в тексті іспанської народної казки через систему персонажів твору, шляхом взаємодії автора і читача. Персонажі казки давно перетворились на знаки та символи абстрактних категорій добра, зла, прекрасного, потворного, чарівного (К. П. Єсипович). Ідея боротьби добра і зла - форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків і відношень у картині світу казки, яка спрямована на перетворення цього світу. Реалізація добра і зла у казковій картині світу здійснюється в межах образних опозицій. Маркерами таких опозицій можуть бути лексичні одиниці, граматичні конструкції, логіко-смислова структура тексту, а також їх специфічне просодичне оформлення на рівні образної системи казки.

Отже, визначення особливостей просодичної організації іспанської народної казки й встановлення просодичної моделі образів добра і зла доповнює цілісну картину казкової прози, що вирізняється яскравим національним колоритом і своєрідністю.

Розділ 2. "Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження". У розділі викладено програму й методику експерименту, визначено його завдання, висвітлено хід лінгвістичного й статистичного опрацювання результатів експерименту.

Експериментально-фонетичне дослідження закономірностей просодичної організації іспанської народної казки виконувалось відповідно до основних завдань, згідно з методикою, яка базується на комунікативно-прагматичному підході до вивчення текстів, що звучать. Ця методика носить комплексний характер і включає аудитивний, який поєднує у собі інформантний і аудиторський, та акустичний аналізи досліджуваних текстів; співвіднесення результатів експерименту, їх статистичне опрацювання, а також лінгвістичну інтерпретацію. Дослідження проводилося за теоретично обґрунтованою програмою (Л. П. Блохіна, Ю. О. Дубовський, М. П. Дворжецька, А. А. Калита, Р. К. Потапова, А. І. Скробот, О. І. Стеріополо, Л. К. Цеплітіс), що використовувалася в багатьох експериментально-фонетичних роботах (О. А. Зінченко, І. В. Петренко, О. В. Семенова, Л. І. Тараненко). Статистичне опрацювання результатів дослідження виконувалось за спеціально розробленими методиками (В. В. Левицький, В. І. Перебийніс).

Тексти казок записані у виконанні семи дикторів, професійних акторів, чоловічої статі, вимова яких відповідає вимогам нормативного мовлення.

Інформантний аналіз спрямовано на розкриття закономірностей логіко-смислового членування озвучених текстів іспанської народної казки, виявлення їх комунікативно-прагматичних варіантів шляхом аналізу текстів відповідно до композиційної будови, а також визначення варіантної та інваріантної моделей образів добра і зла. Підсумком інформантного аналізу є побудова лінгвопрагматичної моделі іспанської народної казки.

Метою аудиторського аналізу є встановлення моделі просодичного оформлення іспанської народної казки шляхом виявлення синтагматичної будови тексту, виділення інформаційних блоків головної і фонової інформації, визначення ритмічної будови текстів казки. Аудитори характеризують рух мелодійного контуру на початку / кінці та всередині композиційно-смислових частин й у висловлюваннях, які передають образи добра і зла, визначають відносну гучність вимови в композиційно-смислових частинах і на ділянках мовленнєвого континууму в висловлюваннях, які відтворюють образи добра і зла, аналізують паузальне членування просодично-смислових одиниць різної складності. Встановлюють особливості темпорального оформлення тексту, його композиційно-смислових частин і окремих висловлювань, досліджують їхню акцентну і тембральну структуру; визначають просодичну домінанту оформлення образів добра і зла.

Для проведення дослідження на акустичному рівні було відібрано 200 реалізацій, виконаних дикторами чоловічої статі. Загальний час їх звучання складає 60 хвилин. Отримані в результаті вимірювань цифрові показники абсолютних значень кожної з чотирьох просодичних характеристик (частоти основного тону, інтенсивності, тривалості й тембру) зафіксовано у спеціальних протоколах для подальшого статистичного опрацювання і лінгвістичної інтерпретації.

Розділ 3. "Лінгвістична інтерпретація результатів експериментально-фонетичного дослідження просодичної організації іспанської народної казки" містить розгляд результатів інформантного, аудиторського й акустичного аналізів казки, які було спрямовано на визначення особливостей її просодичної організації шляхом встановлення варіантної й інваріантної просодичних моделей. У розділі здійснено лінгвістичну інтерпретацію отриманих даних.

Таке фонетичне явище як озвучена іспанська народна казка, за визначенням інформантів, створюється типовим розповідним тоном, розміреним темпом, а емоційно-психологічний настрій досягається поєднанням змісту й звучання, які формують живу мову казки. Аналіз інформантами текстів казок показав, що необхідними елементами в аспекті комунікативної єдності є традиційна схема будови: заголовок, вступ, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, заключна частина, яка в багатьох казках маркується морально-повчальним фрагментом - висловлюваннями у вигляді приказок (Y colorнn colorao, por tu boca se ha escapao, Y coloнn colorao, este cuento se ha acabao / "І я там був, мед-пиво пив…"; … vivieron muy felices y comieron perdices / "…рябчиків їли, ананасами заїдали") чи прислів'їв (A veces los castillos en el aire desaparecen asн / "Фортеці на піску"; Tiempo al tiempo / "Усьому свій час"). Інформантами було відзначено, що за допомогою просодичних засобів позначається жанрова специфіка казки, віддзеркалюється емоційне наповнення її змісту, просодично оформлюються образи добра і зла, а також розкривається індивідуальна манера мовлення казкаря.

Під час аудиторського аналізу при дослідженні інформаційної структури озвучених текстів казки були виділені рематичні блоки (Р) - носії головної інформації, місце локалізації акцентних просодичних одиниць, і тематичні блоки (Т) - носії фонової інформації. Зазначено, що більшості текстів казок властиво переважне вживання тематичного блоку інформації перед рематичним блоком, оскільки це є класична схема розгортання казкового світу: Dos amigos (Т) atravesaban un bosque (R) intrincado y salvaje (R) en el que no habнa vestigio alguno (R) de la civilizaciуn (R) (“El consejo del oso”). Презентація головної інформації на початку пояснюється необхідністю заздалегідь викласти те, про що потім буде розповідатися у тематичному блоці, наприклад: Y se cayу en la olla (R) mi ratoncito chiquito y bonito (T) (“La ratita presumida”).

Аудиторський аналіз озвучених текстів іспанської народної казки засвідчив, що для створення найкращих умов сприйняття казки, його адекватна звукова форма забезпечується ритмом. За рахунок зміни ритмічної структури і за рахунок комунікативного навантаження висловлювання реалізується конкретність сприйняття змісту, оформлюється композиційно-смислова структура тексту казки. Аудитори відмітили, що текст казки має стабільний ритмічний характер, який несе певне значеннєве навантаження, важливе для відповідного сприймання смислової перспективи повідомлення.

Тексти іспанської народної казки мають таку ритмічну модель (показник порядкового номера наголошеного складу і кількість ненаголошених складів, які за ним слідують): Йrasе una vez una hormiga / que regresaba a su hormiguero con un gran cesto / lleno de granos de trigo //(“La cigarra y la hormiga”) 1² 1¹ 1⁰ 1¹ 2¹/2⁰ 2¹ 3⁰ 2⁰ 1⁰/2⁰ 1⁰ 1¹ 2¹2¹//.

Можливе варіювання ритмічної моделі в синтагмах, про що сигналізує зміна топікального ланцюжка дискурсу. Наприклад: Llegу el dнa / en que no encontrу / absolutamente nada que comer // (“La cigarra y la hormiga”) 2⁰ 2¹ / 3⁰ 3 ⁰ / 3¹ 1¹ 1¹ 3⁰ // Така зміна ритмічного малюнку залежить від семантики висловлювання й темпу мовлення.

Аналіз ритмічної структури тексту казки засвідчив, що ритм виконує як власне функцію структурування тексту, так і несе певне смислове навантаження, важливе для сприйняття смислової прогресії повідомлення, а ритмічна організація тексту іспанської народної казки забезпечує його динамічну симетрію й гармонію.

Аудитори-фонетисти зауважили, що завдяки просодії утворюється смислова структура просодичної моделі іспанської народної казки. Наприклад, просодично передаючи образи добра і зла, казкар може промовляти фразу у будь-якому темпі, з будь-якою гучністю, виділяючи яке завгодно слово, але пам'ятаючи про звуковий портрет образу. Можна переконатися, що в кожному випадку буде відтворено образ, оскільки не змінюються ключові параметри - мелодика й тембр. Достатньо змінити тембр і регістр голосу, як у мовленні реалізується інший образ. Така різноманітність може виявити себе навіть в одній фразі. Наприклад, фраза ЎVoy a convertirme en un rey! ("Я стану королем!"), вимовлена маленьким левенятком і старим підступним левом, реалізується у першому випадку "світлим", "піднесеним" тембром, мелодикою у верхньому тональному регістрі; у другому - "зловісним, холодним" тембром, мелодикою у нижньому регістрі.

На підставі результатів електроакустичного аналізу визнано той факт, що просодичною домінантою текстів іспанської народної казки є частота основного тону (ЧОТ), зміни якої відповідають комунікативно-прагматичному навантаженню висловлювання. Експериментально було підтверджено, що в іспанській мові тональні зміни відбуваються в першому і останньому наголошених складах синтагми. Тому відповідно до зміни ЧОТ у синтагмі були виділені переднаголошена, середня частина і тонема. Підтверджено, що найважливішою частиною синтагми є тонема, оскільки у більшості випадків саме вона встановлює комунікативний тип висловлювання, інформує про його завершеність або незавершеність, виокремлює смислові центри. Інструментальне дослідження засвідчує, що саме в тонемі реалізуються вирішальні тональні зміни.

Тема-рематичні сегменти тексту також диференціюються в смисловій динаміці за ступенем просодичної виділеності, яку можна пояснити різницею у функціональному навантаженні. Тональний діапазон реалізації реми складає 3-9 півтонів (далі пт). Тематичні сегменти, що доповнюють і уточнюють основний зміст, характеризуються перепадом ЧОТ в 1-3 пт.

Інтенсивність поряд з іншими компонентами не лише інтегрує висловлювання в певну смислову цілісність, але й підсилює динаміку розгортання фабульних елементів. Помічено, що більш інтенсивно вимовляється рематичний блок, у якому повідомляється невідоме, указується місце, розгортаються важливі події. У тематичному блоці, де доповнюється зміст висловлювання, інтенсивність зменшується, наприклад, La granja₃₈^(Т) era de sus padres ₆₄^(R) que aunque no eran ricos,₄₈^(T) tenнan ₅₇algunas vacas₄₆v(R) // (“La lechera”). Вираження якісних характеристик за допомогою інтенсивності спостерігається у висловлюваннях, де йдеться про щось сильне, гучне, велике. Наприклад, коли описується дорослий, поважний лев - Como todos sabemos,^ el leуn ₄₉^ es un animal fiero ₅₇, vnoble ₅₃ ^y muy temido₆₀ v// або маленьке пухнасте левенятко - Acabo de poco tiempo ₄₄ ^la pequeсa bola de pelo₃₈ ^ya estaba suficientemente crecido₃₄ ^para la salida a explorar las tierras del reino.₃₆ v // (“El Rey Leуn”).

Iнтенсивність бере участь у вираженні образотворчих значень. Наприклад, у проаналізованих висловлюваннях текстів іспанських народних казок, які передають звуковий образ зла, інтенсивність збільшується з наростанням конфлікту боротьби добра і зла. У висловлюваннях, які передають образ добра, інтенсивність утримується на середньому рівні або реалізується у верхній смузі діапазону. Наприклад, зло: ₄₅ Entre la espesa niebla₄₈^ surgieron tres figuras amenazadoras ₄₉.v Eran las hienas,₇₂^ los enemigos mortales de los leones ₆₄v // (“El Rey Leуn”); добро: ₃₉ El cachorro₄₂ ^ya estaba contento.₃₆v Su padre ₄₀^le habнa perdonado₄₅ ^y le querнa mucho₅₅v // (“El Rey Leуn”).

Аналіз темпоральної характеристики тексту казки показав, що темп, взаємодіючи з іншими засобами просодії, у композиційно-смисловій структурі є релевантним. Варіювання темпу від уповільненого до прискореного у вступі і зав'язці (2,3-4,2 склад / сек) надає мові казки більшої виразності й емоційності. Чергування казкарем темпу повільного, помірного або прискореного в кульмінаційній частині (2,6-5,4 склад / сек) сигналізує про швидку зміну подій та їхню експресивну природу. Результати акустичного аналізу свідчать про те, що рематична частина з максимальним ступенем вираження прагматичного потенціалу відрізняється уповільненим темпом 2,5-3 склад / сек. У тематичній частині цей показник варіює між 3,25-5 відповідно.

У текстах казки, відповідно до результатів акустичного дослідження, простежується певна кореляція між темпом та тривалістю пауз, а також ділянками їх розташування. Таке спостереження зумовлює необхідність порівняння темпоральних показників і пауз.

Паузи у дослідженні розглядалися за акустичними властивостями, а також за їх роллю в мовному сигналі. Встановити функцію конкретної паузи можна лише враховуючи семантичні та фонетичні сторони висловлювання в цілому. Саме на тлі висловлювання і виявляється функція паузи. Паузальне членування в реалізаціях дикторів не завжди має регулярний характер, що надає підвищеної емоційності реалізаціям. Швидке мовлення може контрастувати також із довгими паузами. Збільшення кількості пауз і укорочення синтагменних періодів має місце зазвичай усередині емоційних висловлювань, що містять сильні почуття: жах, гнів, радість, тріумф або непомірний сум тощо. Наприклад: La cigarra ₈₀ /empezу a vagar sin rumbo,₄₀₀ /sin ganas de cantar ₄₈₀ /porque apenas ₉₀ / encontraba comida ₅₆₀ / y padecнa de hambre// (“La cigarra y la hormiga”). Зменшення кількості пауз спостерігається в тих фразах, які мають емфатичне забарвлення. Наприклад, La cigarra ₄₀ /continuу su concierto ₁₀₀ /sin querer pensar en nada ₂₀ de lo dicho // (“La cigarra y la hormiga”).

Подовження пауз використовується як засіб залучення уваги, як підготовка слухача до важливої інформації. Наприклад, Y sabйіs, ₃₈₀ / queridos mнos,₅₉₀ / quй ₇₀₀ / hizo ₈₀ / йl ₁₂₀ / despuйs... ^ (“La tortuga y la liebre”).

Результати акустичного аналізу засвідчили, що найбільший показник паузації характеризує кульмінаційну частину і морально-повчальний фрагмент. Для цих частин характерними є також показники абсолютної і відносної тривалості пауз. Кульмінація і мораль мають широкий діапазон варіювання показників тривалості пауз.

Показники інструментального аналізу підтвердили положення, що тембр представляє собою комбінаторний звуковий ефект, який виникає в результаті змін у режимі роботи голосових зв'язок і специфіці розподілу енергії в тоні. Було помічено, що у фоноваріантах художнього стилю казки основу звучання складають нормативні голосні, тому фонетичний тембр виступає як супровідний інгредієнт, але при вираженні модальності й звукових портретів фонетичний тембр є ієрархічно більш високим компонентом.

Результати аналізу свідчать, що звуковий портрет образу зла, оформлений "скрипливим", "холодним" голосом, досягається низьким рівнем діапазонної смуги ЧОТ, збільшенням сили інтенсивності, простежується зменшення показників формант (F1 і F2). У звуковому портреті образу добра відбувається різке тональне підвищення, що призводить до розширення діапазону ЧОТ (10-12 пт.) і супроводжується переходом на фальцет. Інтенсивність відзначається високими показниками. Спектральна опозиція F1 характеризується більшою відкритістю ротової порожнини і централізацією показника F2. Більша закритість ротової порожнини створює фоносемантичний ефект різкості й негативності звучання всього висловлювання. Негативність звучання досягається також подовженням тривалості голосних і приголосних (0,23-0,3 сек).

Таким чином, експериментально було підтверджено, що просодична організація озвученого тексту іспанської народної казки залежить від її комунікативно-прагматичного навантаження, жанрової специфіки й бере участь у формуванні образної системи мови.

Усе зазначене вище можна зарахувати до перспективних напрямків подальшого лінгвістичного пошуку шляхів розв'язання аналізованої проблеми й більш детального вивчення усного мовлення.

ВИСНОВКИ

Методологія експериментально-фонетичного дослідження ґрунтується на припущенні, що просодична організація іспанської народної казки характеризується гармонійним поєднанням усіх просодичних підсистем у забезпеченні комунікативно-прагматичного потенціалу тексту.

У роботі просодична організація розглядалась як внутрішня упорядкованість, узгодженість і взаємодія всіх просодичних підсистем, метою якої є творення і вдосконалення мовленнєвих процесів. Просодична організація поряд з іншими одиницями мови реалізує комунікативно-прагматичну програму і діє за встановленими правилами і процедурами. Аналіз експериментального матеріалу базувався на вченні про просодію та її підсистеми, про жанр і жанрові особливості, а також на положенні про текст і його категорії. Експериментально визначено лінгвопрагматичну і побудовано просодичну моделі іспанської народної казки, їхні варіантні й інваріантні реалізації.

Отже, лінгвопрагматична інваріантна модель іспанської народної казки - це художньо опрацьований текст усної народної творчості, з яскраво вираженим національним колоритом, в якому питання авантексту, а саме ступінь авторського опрацювання, грає одну з провідних ролей у визначенні жанру казки. Обов'язковими є маркери казки: ініціальні, медіальні, фінальні (Йrasе una vez / жили-були…, Un dнa / одного разу…, Y colorнn colorado, este cuento se ha acabado /…і я там був, мед-пиво пив…), що створюють рамкову конструкцію казкових текстів. Казка має сталу композиційну структуру, яка складається із заголовка, вступної частини, зав'язки, кульмінації, розв'язки та заключної частини. Заключна частина в більшості випадків закінчується морально-повчальним фрагментом у вигляді прислів'я чи приказки. Казковий хронотоп розгортається навколо боротьби добра і зла з обов'язковою перемогою добра.

Типовістю визначається мовлення казкаря, що проявляється у створенні дружньої атмосфери, інтриги казкового світу, дидактичної настанови.

Лінгвопрагматична варіантна модель іспанської народної казки характеризується такими складовими: авторське опрацювання тексту казки; зміна послідовності композиційно-смислових частин; необов'язковість заголовку і морально-повчального фрагменту; індивідуальна манера мовлення казкаря, яка виражається у застосуванні особистих риторичних прийомів.

Вивчення просодичної організації іспанської народної казки і побудова її інваріантної і варіантної просодичної моделі виконувалось відповідно до основних завдань експериментально-фонетичного дослідження, згідно з методикою, яка базується на комунікативно-прагматичному підході до вивчення озвучених текстів. Ця методика носить комплексний характер і включає аудитивний (інформантний та аудиторський) і акустичний аналізи; співвіднесення результатів аудитивного й акустичного аналізів, статистичне опрацювання всіх видів аналізу, а також лінгвістичну інтерпретацію результатів експерименту.

За результатами аудитивного інформантного аналізу встановлено, що просодичний стиль іспанської народної казки вирізняється невимушеністю, образністю та емоційністю. Відповідне просодичне оформлення композиційних смислових частин полегшує розуміння змісту тексту і забезпечує його зв'язність. Інформантами визначено, що у свідомості носія мови вже існують просодичні моделі казкових образів, які легко сприймаються слухачем. Позитивні казкові герої говорять підвищеним тоном або вживають різні види тону: від високого до низького, їхні висловлювання забарвлені "теплим" тембром. Негативні персонажі промовляють фразу ніби в "шумовому" тембрі, тон мало змінюється, наближаючись до рівного, спостерігається емфатичне виокремлення найбільш значущих сегментів.

Аудиторський аналіз показав, що в інформаційній структурі казки превалює вживання тематичного блоку інформації перед рематичним блоком (84%), оскільки це є класична схема розгортання казкового сюжету. Випадки передування головної інформації фоновій пояснюються необхідністю підготовки слухача до ключової інформації або головної ідеї. Аудитори відмітили, що іспанська народна казка має стабільний ритмічний характер і оформлюється типовими ритмічними матрицями. Про різний ступінь ритмізації комунікативно-прагматичних блоків тексту казки свідчить позиція фразових наголосів у межах однієї синтагми та на кордоні синтагм усередині речення.

Акустичний аналіз підтвердив результати аудитивного аналізу й дозволив визначити інваріантні й варіантні ознаки забезпечення просодичної організації текстів іспанської народної казки. Диференційною ознакою висловлювань текстів іспанської народної казки є локалізація циркумфлексних частотних показників на термінальному тоні; діапазон ЧОТ зазнає найбільших коливань саме в номінальній частині висловлювання. Також різним ступенем тональної виділеності характеризуються тема-рематичні сегменти. Рематичним блокам властивий більш широкий діапазон тональних реалізацій.

Експериментально було визначено, що одну з провідних ролей у просодичній організації іспанської народної казки відіграє інтенсивність. У більш важливих сегментах інтенсивність збільшується, у менш важливих - зменшується. Контраст рівня інтенсивності використовується також з образотворчою метою. Перехід до збільшених показників інтенсивності є властивим висловлюванням, що позначають образ зла, особливо це спостерігається в кульмінації - найбільш напруженій частині. Образ добра в іспанських народних казках характеризується середнім рівнем інтенсивності, нешироким діапазоном коливання показників. Інтенсивність, поряд з іншими просодичними засобами, виконує також роль риторичних прийомів посилення уваги. Початок або кінець висловлювання можуть вимовлятися нарочито голосно або нарочито тихо з метою залучення уваги, підвищення значущості до фрагменту, що звучить.

Паузальне членування в іспанській народній казці не завжди має регулярний характер, що надає підвищеної емоційності й експресивності висловлюванням. Швидке мовлення може контрастувати з довгими паузами (700-1000 мілісекунд) або навпаки мати низькі показники абсолютної тривалості пауз (160-200 мілісекунд). Використання пауз у риторичних цілях найбільш характерно в індивідуальній манері мовлення казкаря (психологічні паузи очікування, привертання уваги, акцентного виділення).

Експериментально доведено, що характер темпоральної організації тексту казки поряд із паузацією, тональними і динамічними параметрами зумовлює ступінь прагматичної орієнтованості озвученого тексту. Варіювання темпу від уповільненого до прискореного (2,3-5,4 склад / сек) надає мові казки більшої експресивності й емоційності, а також сигналізує про швидку зміну подій казкового хронотопу. Можна стверджувати, що темп у іспанській народній казці відіграє важливу роль у її просодичній організації.

Спектральний аналіз засвідчив ускладнення зв'язків між артикуляційним і спектральним аспектами звуків через набуття висловлюванням експресивності. Це ускладнення досягається при різному положенні органів мовлення, що свідчить про підпорядкованість акустико-артикуляційних ознак звуків комунікативно-прагматичним цілям мовлення.

Результати експерименту дають підстави вважати встановлені просодичні характеристики релевантними для озвучених текстів іспанської народної казки і є тим незмінним складником, що створює її єдину просодичну модель. Багаторівневий системний експериментальний аналіз просодичної організації казки дозволив не лише ретельно вивчити окремі властивості іспанської народної казки, але й звести всі отримані дані в єдину логічно структуровану картину, що адекватно відображає її просодичну організацію. Узагальнення результатів проведеного аудитивного й електроакустичного аналізів дозволяє зробити висновок, що просодичні моделі характеризуються різним ступенем виділення просодичних параметрів. Відтворення типового стилю казки дає можливість для прояву індивідуальної манери мовлення. Результати експерименту засвідчують також, що основні правила озвучення текстів казки залишаються незмінними.

Таким чином, проведене експериментально-фонетичне дослідження підтвердило, що в іспанській народній казці всі просодичні засоби гармонійно інтегруються і забезпечують її комунікативно-прагматичний потенціал.

Основні теоретичні положення роботи та результати експерименту можуть бути використані у розробці посібників з фонетики іспанської мови та навчально-методичних матеріалів, які зорієнтовані на навчанні правильному інтонуванню текстів художнього стилю. Перспективним є подальше вивчення проблеми механізму взаємодії просодичних засобів і їх реалізації в різних за жанром текстах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Комунікативно-прагматичний та наративний аспекти понять добро і зло в текстах іспанських казок. / І. А. Наваренко // Проблеми семантики слова, речення та тексту : [зб. наук. статей / відп. ред. Н. М. Корбозерова]. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - Вип. 21. - С. 210-219.

2. Процес становлення казки як жанру літератури / І. А. Наваренко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : [зб. наук. праць / відп. ред. Н. М. Корбозерова]. - К. : Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2008. - Вип. 13. - С. 207-213.

3. Взаємодія просодичних засобів у забезпеченні цілісності тексту іспанської казки та їх вплив на сприйняття казки / І. А. Наваренко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. Центр наук. дослідж. і викладання інозем. мов НАН України. - К. : Логос, 2009. - С. 176-189.

4. Лингвистические средства реализации связности текста испанской сказки / И. А. Наваренко // Науковий часопис. НПУ імені М. П. Драгоманова. - Серія 9 : Сучасні тенденції розвитку мов. - К. : Вид. центр НПУ, 2009. - Вип. 4. - С. 227-231.