Семантико-синтаксична структура речень з предикатами фізичного стану особи

Визначаються основи поділу предикатів фізичного стану на власне предикати зі значенням болю, тобто первинні, та вторинні, запозичені з інших семантичних полів. Джерелами запозичення стають поля на позначення горіння (пекти, палити), деформації (різати, колоти, дерти), звучання (нити, гудіти, дзвеніти), руху (крутитися, тіпатися), втрати можливості функціонування (німіти, закладати, кам'яніти) й под. Предикати цих семантичних класів належать динамічним зонам, тому їхня стативізація потребує більш дієвого механізму пригнічення динамічної ознаки, у ролі якої виступає результатив. Таким чином, на морфологічному рівні при переході з вихідної семантичної сфери у зону болю дієслівні лексеми фіксуються у формі з семельфактивною, ітеративною, дуративною або перфективною семантикою.

Висновки

У висновках викладено теоретичні узагальнення та основні результати дослідження семантико-синтаксичної структури речень з предикатом фізичного стану особи:

1. Предикатами фізичного стану вважаємо ті мовні одиниці, які реалізуються у простому неелементарному реченні. Встановлено диференціацію між предикатами фізичного, психічного та емоційного станів. Виявлено облігаторність експерієнсива - суб'єкта, що перебуває у фізичному стані та є невід'ємним компонентом структури речення. Елімінований суб'єкт на синтаксичному рівні є неелімінованим на семантичному рівні. На основі аналізу різноманітних лінгвістичних концепцій і підходів до статусу предикатів фізичного стану, зібраного фактичного матеріалу й власних міркувань, запропоновано критерії зарахування мовних компонентів до предикатів цієї групи: функціонування у простому реченні, наявність у семантиці ознаки перебувати у фізичному стані, облігаторна валентність на експерієнсива.

2. Ономасіологічний підхід до семантики стану уможливив виділення класів слів, що формують лексико-семантичні поля, під якими розуміємо ієрархічно організовану систему лексичних одиниць, об'єднаних спільним (інваріантним) значенням, співвідносних із певною поняттєвою сферою. Визначено, що ізосемічні поля лексико-семантичного поля фізичного стану виражені прислівниками (предикативами), особовими та безособовими дієсловами, прикметниками, дієприкметниками, ознаковими іменниками, що розглядаються як експліцитні засоби вираження стану.

3. Природа імпліцитно вираженого стану полягає в тому, що статальний смисл передається за допомогою не тільки ізосемічних лексичних та граматичних засобів, але й прихованих семантичних категорій. Релевантною ознакою фізичного стану є недоступність зоровому сприйняттю. Основною рисою стану, що відокремлює його від властивості, є тимчасовість, його нонконстантний, лімітований темпоральними рамками референт. Стан маркується за ознакою `випадковість, швидкоплинність', відтворюється у часі та, як наслідок, має обмежену часову тривалість. Швидкоплинний характер стану зазвичай зумовлює його фазовість. Статичність вважаємо облігаторною характеристикою предиката на позначення стану. У здатності стану переходити в інший, протилежний стан відображена динаміка матеріального світу. Названа ознака дає змогу вводити у висловлення, що інформує про актуальний стан суб'єкта, різноманітні темпоральні конструкції.

4. Характерні предикативам стану ознаки детермінують змістову валентність предиката як конститутивного компонента структурної схеми висловлення, а також здатність типової пропозиції збагачуватися додатковими смислами. Суб'єкт, який відчуває, є першим компонентом структури ситуації стану. Суб'єкт номінує експерієнсива (носія стану), а предикат служить позначенням стану. Відмінкову форму вираження суб'єкта визначає морфологічна природа предиката стану. Онтологічна сутність стану конституює відсутність вольової активності суб'єкта, його пасивність, що детермінують непрямий відмінок суб'єкта. Одним з репрезентантів пасивності, волютивності виступає датив. Експерієнсив може маркуватися родовим відмінком з прийменником у, знахідним, орудним з прийменником з та місцевим з прийменниками в/у, на. Актуалізація структурної схеми фізичного стану зумовлює у позиції суб'єктива й називний відмінок. Суб'єкт стану визначено як пасивний і нецілеспрямований.

5. Семантична специфіка больової зони зумовлює граматичні особливості предикатів, що її обслуговують. Тому поділяємо предикати фізичного стану на первинні (спеціальні), що належать до класу стативних предикатів та характеризуються певним набором морфологічних властивостей, і вторинні. Так, первинний предикат боліти не має так званої “чистої видової пари”, його перфективними корелятами є інхоативний дериват заболіти та лімітативний - поболіти. Вторинні предикати на позначення болю змінюють аспектуальний клас, тобто стативізуються стосовно вихідного, початкового нестатального значення. Предикат боліти не здатний репрезентувати позначення одномоментного болю в силу того, що семантика гомогенного стану не корелює з ідеєю миттєвості, раптовості. Саме тому на позначення миттєвого, раптового болю служать вторинні предикати, морфологічно марковані дієслівною формою з семельфактивною семантикою (кольнуло, стрільнуло) на позначення раптовості та ітеративною семантикою на позначення рекуративних (повторюваних) станів (поколює, пострілює). Дуративна семантика простежується у реченнях на позначення фізичного стану особи з предикатами, вираженими дієсловами недоконаного виду. Предикати доконаного виду репрезентують перфективну семантику. Отже, на морфологічному рівні при переході з вихідної семантичної області у зону болю дієслівні лексеми фіксуються у формі з семельфактивною, ітеративною, дуративною або перфективною семантикою.

6. У стандартній ситуації БОЛЮ виокремлюємо такий набір семантичних ролей: 1) частина тіла, що зазнає болю; 2) особа, яка зазнає болю; 3) каузатор болю та додаткові семантичні ролі: тип болю та інтенсивність, проте ці ролі нерелевантні. В українській мові зазначені семантичні ролі при спеціальних предикатах болю набувають такої синтаксичної інтерпретації: частина тіла як локалізатор болю кодується поширювачем у формі непрямого додатка (наприклад, прийменниковою групою); тема, тобто єдиний аргумент одновалентного предиката (те, що зазнає болю), кодується суб'єктом; стимул (ініціатор ситуації болю) синтаксично позначається суб'єктом при двовалентному предикаті.

7. Особливості семантики стану, комунікативні завдання, функціональна спрямованість реченнєвої синтаксичної конструкції з предикатом фізичного стану особи зумовлюють асиметрію кореляції семантико-синтаксичної і формально-граматичної структури. Виокремлення структурних типів речень з предикатами фізичного стану ґрунтується на валентнісних характеристиках, що становлять основу для диференціації структурних типів відповідних синтаксичних одиниць. За результатами дослідження аналізовані синтаксичні структури поділяємо на авалентні, одно-, дво-, три- та чотиривалентні (залежно від валентності предиката). Валентні властивості предиката полягають у можливості програмування кількості і якості компонентів конструкції та забезпечують формування мінімального структурного типу речення. Спільними рисами для всіх різновидів предикатів є те, що своєю семантикою вони програмують облігаторне заповнення суб'єктної позиції у реченнєвій конструкції. Позиція детермінантів (локативних та темпоральних) залишається факультативною. Їхня заповненість/незаповненість залежить від контекстуальної достатності або інформативної надлишковості. Заповнення позиції поширювача може мати як релевантний, так і нерелевантний характер для реалізації семантики предиката, тобто поширювач також належить до факультативних елементів.

Характерною особливістю предикатів стану у структурі безособового речення є маркування експерієнсива дативом або акузативом. Ототожнення семантичного суб'єкта з граматичним підметом уможливлюється лише у форматі двоскладного речення. Заміна традиційної форми маркування експерієнсива не порушує природи суб'єкта фізичного стану. В односкладних реченнях суб'єкт може виражатися дативом або акузативом.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Тимофєєва І.С. Предикати фізичного стану в організації семантичної структури висловлення / І.С. Тимофєєва // Наукові записки. Серія “Філологічна”. - Острог : Видавництво Національного у-ту “Острозька академія”. - Вип. 11. - 2009. - С. 384-390.

2. Тимофєєва І.С. Семантичні функції речень на позначення фізичного стану людини в українській мові / І.С. Тимофєєва // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т ; наук. ред. Анатолій Загнітко. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - Вип. 19. - С. 102-106.

3. Тимофєєва І.С. Репрезентанти семантики стану / І.С. Тимофєєва // Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія (Мовознавство). - Вип. XXІ-XXІІ. - Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2009. - С. 202-204.

4. Тимофєєва І.С. Семантико-синтаксична структура речення з предикативом фатального значення / І.С. Тимофєєва // Studіа Lіnguіstіcа : зб. наук. праць. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2009. - С. 110-116.

5. Тимофєєва І.С. Оцінні значення конструкцій з предикатами фізичного стану / І.С. Тимофєєва // Черкаський нац. ун-т імені Б. Хмельницького ; Відп. ред. Г.І. Мартинова. - Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. - 2010. - С. 244-248.

6. Тимофєєва І.С. Полісемія синтаксичних конструкцій на позначення фізичного стану суб'єкта / І.С. Тимофєєва // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 910. - Серія : Філологія. - Вип. 60. - Х. : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2010. - С. 764-768.

Анотація

Тимофєєва І.С. Семантико-синтаксична структура речень з предикатами фізичного стану особи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2011.

Уперше в українському мовознавстві охарактеризовано семантичний потенціал речень з предикатами фізичного стану особи з позицій парадигматики та синтагматики. Новою є спроба розмежування предикатів фізичного та емоційного стану, предикатів стану та процесу і дії.

У дисертації вивчені семантичні ознаки фатальності, сугестії, трансцендентності, впливом яких пояснюється вживання безособових речень в українській мові. Встановлено, що завдяки полісемії предикат стану може слугувати на позначення фізичного, психічного, емоційного й інших станів. Предикат фізичного стану ускладнюється семантичними конотаціями на кшталт каузальних, аксіологічних, емоційних, експресивних тощо.

Дисертація постає джерелом інформації, що відкриває перспективи подальших наукових пошуків, результати праці роблять певний внесок в опрацювання теоретичних аспектів семантичного синтаксису. Наведений у дослідженні фактичний матеріал, основні висновки й узагальнення можуть бути використані при написанні підручників та розробці лекційних курсів.

Ключові слова: предикат, фізичний стан, особа, суб'єкт, семантико-синтаксична структура, полісемія, конотація, каузація, оцінка, емоційність, фатальність, сугестія, трансцендентність.

Аннотация

Тимофеева И.С. Семантико-синтаксическая структура предложений с предикатами физического состояния личности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. - Ивано-Франковск, 2011.

Впервые в украинском языкознании охарактеризован семантический потенциал предложений с предикатами физического состояния субъекта с позиций парадигматики и синтагматики. Установлены и углубленны критерии разграничения предикатных знаков, путем семантико-синтаксического анализа определены принципы типологической характеристики этих компонентов. Новой является попытка разграничения предикатов физического и эмоционального состояния, предикатов состояния и процесса, состояния и действия.

В диссертации осуществлен комплексный анализ семантики и структурных типов предложений с предикатами физического состояния человека на материале текстов украинских писателей XІX - начала XXІ века, средств массовой информации.

В украинском языке прослеживается связь семантических категорий с категориями фатальности, трансцендентности, суггестии, влиянием которых объясняется употребление безличных конструкций. Установлено, что благодаря полисемии предикат состояния может обозначать как физическое, так и психическое, эмоциональное и другие состояния. Предикат физического состояния осложняется семантическими коннотациями: каузальными, аксиологическими, экспрессивными и т. п.

С учетом определяющей роли предиката в формировании высказывания изучена минимальная структура предложений с предикатами физического состояния, ее облигаторные и факультативные компоненты, уточнено место этих конструкций в системе единиц украинского языка. Обусловлено соотношение семантической и формально-грамматической структуры предложения с предикатом физического состояния, выявлены факторы, влияющие на асимметрию синтаксической и семантической организации, описаны модели предложений с предикатами физического состояния человека.

Диссертация является источником информации, открывающей перспективы дальнейших научных поисков, результаты научного исследования вносят определенный вклад в разработку теоретических аспектов семантического синтаксиса. Приведенный в работе фактический материал, основные выводы и обобщения могут быть использованы при написании учебников, составлении словарей, лекционных и практических курсов для высшей школы.

Ключевые слова: предикат, физическое состояние, личность, субъект, семантико-синтаксическая структура, полисемия, коннотация, каузация, оценка, эмоциональность, фатальность, суггестия, трансцендентность.

Summаry

Іrynа Tymоfeyevа. The Semаntіc аnd Syntаctіc Structure оf the Sentences wіth the Рredіcаtes оf the Рersоn's Рhysіcаl Stаte. - Mаnuscrірt.

Thesіs fоr the Cаndіdаte's Degree іn Рhіlоlоgy оn Sрecіаlty 10.02.01 - the Ukrаіnіаn Lаnguаge. - Рrecаrраthіаn Nаtіоnаl Unіversіty nаmed аfter Vаsyl Stefаnyk. - Іvаnо-Frаnkіvsk, 2011.

Semаntіc роtentіаl оf the sentences wіth рredіcаtes оf the рersоn's рhysіcаl stаte hаs been chаrаcterіzed, bаsed оn Раrаdіgmаtіcs аnd Syntаgmаtіcs. The dіfferentіаtіоn оf the рhysіcаl аnd emоtіоnаl stаte рredіcаtes аnd the аttemрt іn stаte рredіcаtes, рrоcess аnd аctіоn рredіcаtes delіmіtіng cоnstіtute the thesіs оrіgіnаlіty.

The semаntіc feаtures оf fаtаlіty, suggestіоn, trаnscendence hаve been studіed wіth the рurроse оf exрlаnаtіоn the оrіgіn оf іmрersоnаl sentences іn Ukrаіnіаn. The stаte рredіcаte cаn descrіbe the рhysіcаl, mentаl, emоtіоnаl аnd оther stаtes due tо іts роlysemy. Рhysіcаl stаte рredіcаte cаn be cоmрlіcаted by semаntіc cоnnоtаtіоns such аs cаusаl, аxіоlоgіcаl, emоtіоnаl, exрressіve etc.

The thesіs аrіses the sоurce оf іnfоrmаtіоn thаt орens new рersрectіves fоr future reseаrch, the study results mаke а cоntrіbutіоn tо the theоretіcаl аsрects оf Semаntіcs.

Keywоrds: рredіcаte, рhysіcаl stаte, рersоn, subject, semаntіc аnd syntаctіc structure, роlysemy, cоnnоtаtіоn, cаusа, аxіоlоgy, emоtіоn, fаtаlіty, suggestіоn, trаnscendence.

Размещено на Allbest.ru