Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Ткачук Марина Миколаївна

Київ - 2011

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано у відділі діалектології Інституту української мови Національної академії наук України.

Науковий керівник -

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Гриценко Павло Юхимович,

Інститут української мови НАН України,

завідувач відділу діалектології.

доктор філологічних наук, професор

Сабадош Іван Васильович,

Ужгородський національний університет,

завідувач кафедри української мови;

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник

Хобзей Наталя Василівна,

Інститут українознавства імені І. П. Крип'якевича,

завідувач відділу української мови.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасній діалектології вже усталений системний підхід до дослідження різних тематичних груп лексики (ТГЛ), поширених в українському діалектному континуумі. Попри інтенсифікацію збирання та аналізу лексики українських говорів, що особливо помітно з другої половини ХХ ст., інформація про склад і структуру лексико-семантичної системи українських діалектів залишається неповною. Недостатньо вивчено центральнополіський ареал, зокрема говірки Київського Полісся, яке постраждало від аварії на ЧАЕС (умовно - говірки Чорнобильської зони; далі - ГЧЗ). Українсько-білоруське діалектне суміжжя було об'єктом фонетичних і граматичних (Т. В. Назарова, Ф. Т. Жилко, А. М. Залеський), лексичних студій (М. В. Никончук, О. М. Никончук, П. Ф. Романюк, В. М. Мойсієнко, В. Л. Конобродська, Г. І. Гримашевич), однак лексичний рівень цих говірок вимагає глибшого наукового опрацювання. Це стосується і флорономенів. Хоча ботанічним назвам різних регіонів присвячено праці Й. О. Дзендзелівського, Я. В. Закревської, І. В. Сабадоша, О. Ф. Миголинець, Р. С. Омельковець, О. А. Малахівської, М. В. Поістогової, І. В. Гороф'янюк, Л. Д. Фроляк, Л. А. Москаленко, А. О. Скорофатової та ін. дослідників, проте досі відсутній ґрунтовний опис фітономенів ГЧЗ. З огляду на тісний зв'язок ботанічної лексики з культурою та світоглядом поліщуків - носіїв архаїчних говірок прип'ятського Полісся як частини прабатьківщини слов'ян, а також на невідворотність втрати для майбутніх поколінь свідчень традиційної духовної і мовної культури, актуальність вивчення мовного і культурного комплексу Чорнобильської зони є самоочевидною.

Вимушена міграція населення та руйнування цілісних мікросоціумів зумовили трансформацію та зникнення говірок т. зв. зони відчуження. Старше покоління діалектоносіїв здебільшого залишилося активним носієм рідних говірок і в місцях нового поселення, що уможливлює фіксацію лексики трансформованих ГЧЗ та хоча б часткову реконструкцію цілісного мовного образу зруйнованого ареалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукових програм Інституту української мови НАН України „Українська діалектна мова: типологія діалектних систем” (номер державної реєстрації 0105U001030), „Сучасні українські діалекти: дескриптивний та лексикографічний аспекти вивчення” (номер державної реєстрації 0107U00093). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту української мови НАН України (протокол № 1 від 12 лютого 2008 р.).

Мета дослідження - з'ясування структурної організації і просторового варіювання ботанічної лексики редуктивних ГЧЗ з метою реконструкції їхнього стану до переселення.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– на підставі польового обстеження ГЧЗ у місцях переселення й компактного проживання їх носіїв виявити склад, семантику флорономенів, дослідити стан збереження лексики зазначеної тематичної групи;

– визначити способи і засоби номінації об'єктів рослинного світу, окреслити номінаційні процеси в сучасних ГЧЗ;

– схарактеризувати тенденції просторової поведінки флороназв з проекцією на реконструйований чорнобильський ареал;

– встановити відношення фітономенів ГЧЗ до відповідної лексики інших українських діалектів.

Об'єкт дослідження - ботанічна лексика ГЧЗ.

Предмет дослідження - склад, семантична структура, мотиваційні відношення, способи і засоби творення ботанічної лексики ГЧЗ, її ареальна характеристика, номінаційні процеси в цих говірках.

Джерельна база дисертації - авторські записи діалектного мовлення із 42 говірок ГЧЗ (з них 41 говірка співвідносна з відповідними говірками Чорнобильського та Поліського районів Київської області, 1 говірка - Гомельської області Білорусі), які здійснено в 2007 - 2010 рр. за спеціальною програмою (автор програми - О. А. Малахівська). Корпус флорономенів налічує 3089 лексичних одиниць (без фонетичних і акцентних варіантів); використано різноманітні друковані й рукописні діалектні та загальномовні словники й атласи, збірники текстів.

Методи дослідження. До аналізу структурно-семантичної організації, мотивації, способів і засобів номінації рослин та понять, пов'язаних з ними, застосовано описовий метод. Семантичну структуру лексем представлено за допомогою прийому моделювання та компонентного аналізу. Порівняльно-історичний метод залучено для реконструкції семантики окремих номенів, їхньої генези. Прийом відносної хронології дозволив з'ясувати час, тенденції та закономірності змін у досліджуваній ТГЛ. Квантитативну методику використано для встановлення продуктивності мотиваційних ознак (МО) і мотиваційних моделей (ММ), способів деривації, ступеня реконструйованості фітономенів у досліджуваних говірках. Зіставний аналіз уможливив виявлення зв'язків ботанічної лексики ГЧЗ із відповідною групою лексики сусідніх ареалів. Лінгвогеографічний метод, зокрема прийом картографування, застосовано для характеристики тенденцій просторової поведінки назв рослин, моделювання внутрішньодіалектного членування ГЧЗ у материнському ареалі.

Наукову новизну роботи визначає те, що в ній уперше здійснено спробу відновити фрагмент структури редуктивних переселенських говірок Київського Полісся за матеріалами тематичної групи ботанічної лексики, досліджено склад і структуру фітономінації ГЧЗ, змодельовано внутрішньодіалектне членування цього ареалу на підставі картографування флороназв.

Теоретичне значення дисертаційної праці полягає в поглибленні методу лінгвістичної географії та прийомів дескриптивного опису лексики редуктивних говірок, аналізу динаміки номінаційних процесів, удокладненні моделей опису діалектної лексики.

Практичне значення дисертації пов'язане з розширенням емпіричної бази української діалектної лексикології та лексикографії. Результати дослідження можуть бути використані під час укладання Лексичного атласу української мови, регіонального діалектного словника середньополіського говору та Словника народних говорів, діалектного словника ботанічної лексики, в історико-етимологічних, зіставних, діалектологічних дослідженнях української та інших слов'янських мов. Зафіксовані й затранскрибовані тексти усного мовлення діалектоносіїв розширюють українську діалектну текстотеку, а звукові записи - український діалектний фонофонд і можуть слугувати матеріалом для дослідження різних структурних рівнів центральнополіських говірок.

Апробація результатів дисертаційної праці. Основні положення й результати роботи представлено в доповідях на Міжнародній науковій конференції „Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті” (Тернопіль, 2009), Діалектологічному семінарі „Актуальні проблеми української діалектології. Засідання 12. Інтерференція та запозичення в діалектах” (Львів, 2009), Міжнародній науковій конференції „Західнополіські говірки в просторі та часі” (Луцьк, 2010), Всеукраїнському лінгвістичному форумі молодих учених (Київ, 2010), Міжнародній науковій конференції „Північноукраїнське наріччя в історії української мови” (Житомир, 2010), а також на засіданні ради молодих учених Інституту української мови НАН України. Дисертацію обговорено на засіданні відділу діалектології Інституту української мови НАН України (протокол № 13 від 3 грудня 2010 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено в шістьох статтях, п'ять з яких опубліковано у виданнях, визначених ВАКом України як фахові, та в 1 тезах.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел (427 позицій) та додатків (Додаток А. Індекс ботанічної лексики ГЧЗ; Додаток Б. Тексти; Додаток В. Список інформантів; Додаток Г. Напрямки міграції населення Чорнобильської зони; Додаток Д. Продуктивність мотиваційних ознак і мотиваційних моделей; Додаток Е. Способи словотворення; Додаток Ж. Карти). Повний обсяг дисертації - 492 сторінки, з них основного тексту - 218 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обґрунтовано актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, окреслено об'єкт і предмет, сформульовано мету і завдання, схарактеризовано джерельну базу й методи опрацювання матеріалу, форми апробації результатів та структуру дисертації.

Перший розділ „Діалектна лексика як об'єкт наукового вивчення” репрезентує теоретичні та методологічні засади сучасних досліджень лексики говірок. У ньому окреслено стан вивчення флороназв українських діалектів, зокрема виділено основні напрямки та надбання в опрацюванні лексики флори в українській мові від словників ХVІ ст., лексикографічних праць О. С. Роговича, М. І. Анненкова, І. Г. Верхратського, С. Маковецького до сучасних дескриптивних та лінгвогеографічних досліджень; зауважено, що назви рослин в історико-етимологічному аспекті вивчали Й. О. Дзендзелівський, В. В. Німчук, В. Л. Карпова, І. В. Сабадош; способи і засоби номінації рослин досліджували Я. В. Закревська, А. Й. Капська, Н. Й. Марчук, Г. О. Козачук, І. В. Сабадош, О. А. Малахівська, Л. О. Симоненко, О. Ф. Миголинець, Р. С. Омельковець, А. О. Скорофатова; мотивацію - А. М. Шамота, В. Т. Коломієць, Т. П. Заворотна, М. М. Фещенко, Л. Д. Фроляк, Л. А. Москаленко, М. В. Поістогова; ботанічну лексику як системно-структурне утворення - П. Ю. Гриценко, О. А. Малахівська, І. В. Гороф'янюк, географію флороназв - І. В. Сабадош, О. А. Малахівська, Л. А. Москаленко, О. Ф. Миголинець, Р. С. Омельковець, А. О. Скорофатова. Фітономінацію ГЧЗ представлено у збірниках „Говірки Чорнобильської зони. Тексти”, „Говірки Чорнобильської зони. Системний опис” та у виданні „Говірка села Машеве Чорнобильського району”, однак у цих працях автори не ставили за мету системну репрезентацію флороназв; останнє актуалізує фіксацію та спеціальне різноаспектне вивчення ботанічної лексики ГЧЗ.

З'ясовано також стан дослідження ГЧЗ як частини середньополіського говору: виділено основні напрямки їх вивчення, зокрема, зауважено різний ступінь охоплення мовних рівнів цих говірок, відсутність комплексного представлення різних ТГЛ говірок Київського Полісся.

Завдання і засади опису лексики говірок проаналізовано в контексті сучасної дослідницької парадигми діалектології. Наголошено, що системний підхід, який прийнято в дисертації як базовий, передбачає вивчення різних типів зв'язків та відношень між лексемами, зокрема, з'ясування мотивації слова, оскільки до ядра тематичної групи ботанічної лексики входять мотивовані назви. Системне дослідження лексики зумовило ієрархізацію типів мотивованості слова та підпорядкування класифікації номенів за ММ мотиваційним ознакам, яким притаманний вищий ступінь узагальнення; уведено поняття семантична мотивація, яке відображає зв'язок слова з принципом номінації, що ліг в основу назви. Виділення типу семантично мотивованих (утворених за відповідною МО) та лексично мотивованих номенів зумовлене наявністю в говірках фітоназв, у яких неможливо виділити МО, оскільки вона затемнена, або номен утворено за поширеною номінаційною моделлю.

Аналіз охоплює і динаміку мотивації назв рослин (з метою виявлення ремотивованих номенів); відзначено кореляцію між мотиваційними та іншими парадигматичними відношеннями. Цілісний різноаспектний аналіз фітономінації ГЧЗ підпорядковано реконструкції ботанічної лексики в ареалі Чорнобильської зони до переселення діалектоносіїв у нове діалектне оточення.

Проблему реконструкції говірки схарактеризовано з погляду особливостей функціонування переселенських ГЧЗ у новому діалектному середовищі, чинників, які зумовили їхній редуктивний характер та визначили напрямки трансформації говірки (полідіалектне середовище, типи контактних говірок, вплив літературного стандарту); обґрунтовано відмінність системно-структурних характеристик чорнобильських говірок від говірок інших типів, зокрема, новостворених, острівних.

Визначено методологічну основу вивчення лексики ГЧЗ - спрямованість на реконструкцію номінативних одиниць, їхньої семантики, відновлення системних відношень і зв'язків у відповідній групі лексики, оскільки втрата чи зміна семантики однієї номінативної одиниці можуть генерувати перебудову структурної організації окремих ділянок досліджуваної лексико-семантичної групи (ЛСГ). Деривати з фітономеном як твірною базою дають змогу відновити втрачені компоненти цієї ТГЛ, слугують джерелом інформації про компоненти інших ЛСГ чи ТГЛ. Реконструкція ботанічної лексики ГЧЗ дозволяє дослідити окремі динамічні процеси в говірках та встановити їхні причини, інколи - і хронологію.

Другий розділ „Структурна організація тематичної групи ботанічної лексики: реконструктивний аспект” охоплює підрозділи, які репрезентують виявлені в переселенських говірках ботанічні назви 6 ЛСГ: назви сільськогосподарських рослин; назви плодових дерев і кущів; назви дикорослих дерев і кущів; назви грибів; назви дикорослих трав'янистих рослин; назви декоративних рослин. Системний підхід до вивчення флорономінації зумовив необхідність вивчення не лише назв рослин, а й пов'язаних з ними понять. У межах кожної ЛСГ виділено лексико-семантичні підгрупи (ЛСПГ): загальні назви, родові назви, видові назви, назви частин відповідних рослин, локативні назви, назви періодів росту флорооб'єктів; не зафіксовано під час опитування інформантів номінацій періодів зростання для плодових дерев і кущів, дикорослих дерев і кущів, декоративних рослин та назв на позначення місць зростання дикорослих трав'янистих та декоративних рослин.

Перші три ЛСПГ об'єднані ієрархічними зв'язками; ЛСПГ загальних назв охоплює різні за рівнем узагальнення одиниці (гри?би `гриб, загальна назва' і губ?йаки `усі їстівні гриби, крім білого', ву?жачк'і `неїстівні гриби, загальна назва'). Часто видові назви утворено від родових за допомогою лексеми-конкретизатора, яка є виразником відповідної МО (?роман наста?йашчиi `ромашка лікарська, Chamomilla recutita L.', ?бели мох `сфагнум торф'яний, Sphagnum', прос?та кра?п'іва `кропива глуха біла, Lamium album L.'). У цій же ЛСПГ наявні лексико-семантичні протиставлення: гіпоніми формують опозитивні мікроряди (здебільшого дихотомічні) за диференційними ознаками (ДО) `якісна ознака', `місце зростання', `колір', `час достигання' (?папорот' га?родн'а : ~ леса?ва; ?кон'ск'ійе ?гяі^ироўк'і : наста?йашч'ійе ~), зрідка виявлено протиставлення за ДО `«стать»', `дикорослість', `форма плоду', `форма стебла' та за іншими характеристиками рослин (`маленькі за розміром помідори' пом'і?дори : `великі помідори' пакла?жани; `«чоловічий» плід кавуна' ка?вун : `«жіночий» плід кавуна' каву?ни^іха).

У межах кожної ЛСПГ матеріал скласифіковано за типами мотивації: виділено немотивовані, лексично мотивовані і семантично мотивовані фітономени. Перші об'єднують непохідні чи демотивовані назви (?бул'ба `топінамбур, Heliantus tuberosus', с'е?л'епа `зозулинець чоловічий, Orchis mascula L.', каре?хан'ка `малі декоративні гарбузи, які використовують як прикрасу для вікон', а?чи<sup>е</sup>ток `очиток їдкий, Sedum acre L.', в'іш `осока, Carex', кости?рева `мишій, Setaria P.B.', с?лука `кінський часник, Alliaria petiolata bieb.', `цибуля кругла, Allium rotundum L.', `цибуля ведмежа, Allium ursinum L.'). До лексично мотивованих фітономенів належать лексичні одиниці, утворені за типовими номінаційними моделями: `рослина' > `місце, де росте ця рослина' - ?шил'ага `кущовий різновид верби' > ши?л'ажник `зарості шиляги', дуб > дуб'і?на, дуб?н'ак, дуб?йе `дубовий ліс'; `рослина' > `частина цієї рослини' - чер?н'іка (чер?н'іца) > чер?н'ічн'ак, чер?н'іца `стебло чорниці', го?рох > го?рохв'іна `сухі, порожні стручки гороху'; `назва дії' > `результат дії' - ?чистити > о?чистк'і `лушпиння картоплі').

Семантично мотивовані номени класифіковано за МО та ММ (?кашка `цмин пісковий, Helichrysum arenarium L.' - МО „будова”, ММ `назва продукту харчування' > `назва рослини'; па?н'іч `веселка, Phallus impudicus' - МО „запах”, ММ `назва людини' > `назва рослини', інф.: н'екра?с'іво ?пахн'е / так ?кажут' па?н'іч (Старосілля, Чорнобил. р-н). Аналіз фітоназв здійснено з урахуванням інтенсивності вияву мотивованості у слові. У фітономінації ГЧЗ наявні назви з ослабленою мотивацією (?г'іроўка `латаття біле, Nymphaea alba L.', `глечики жовті, Nuphar luteum L.' - МО „будова”; номен зумовлений подібністю квітки рослини до горщика: ?гірка - `нижня широка частина горщика', `горщик з відбитою верхньою частиною'). Для окремих фітономенів характерна формальна лексична мотивація - серед назв рослин із прозорою ММ наявні назви із затемненою МО, причина постання яких - деактуалізація мотиву номінації у слові (мед?в'ед' > медве?жан:'ік, медве?жан' `болотяна рослина з довгим стеблом, якою годували свиней'; мяед?в'едн'ік `альдрованда пухирчаста, Aldrovanda vesiculosa L.' - мотив, який ліг в основу назв болотяних рослин, встановити не вдалося; за?л'ізо > зал'із?н'ак `вербена лікарська, Verbena officinalis L.' - причина постання назви не відома (рослині не притаманні властивості, які б могли зумовити МО).

Семантично мотивовані флороназви розподілено між 15 МО:

- будова (валос?н'а `трава, з якої робили щітки', ?царс'ка ка?рона `лілія, Lilium', коўпа?к'і `сморж, Morchella', та?р'елочк'і `маруна, Pyrethrum corymbosum L.');

- колір (си?н'уха `незабудка польова, Myosotis arvensis L.', ?божиi л'он `пізні осінні квіти з голубим цвітом', ци^і?ганка `сорт яблук з темними плодами');

- біологічні властивості (кру?ши^іна `крушина ламка, Frangula alnus Mill.' - назва зумовлена крихким стеблом рослини, ракос?тоiка `сорт картоплі' - картопля, стійка до хвороби рослини - раку);

- тактильні властивості (масл'у?к'і `маслята, Boletus luteus', ж?гучка, ?жи<sup>і</sup>жка `кропива жалка, Urtica urens L.', д'е?ди `будяк акантовидний, Сarduus acanthoides L.', `лопух справжній, Arctium lappa L.', `осот польовий, Cirsium arvense L.'; діалектоносії зауважують, що номеном д'ед позначають будь-які колючі рослини, зокрема й декоративні, що зумовлено втратою колючими рослинами апотропеїчної функції та зміною МО `магічні властивості рослини' > `тактильні властивості');

- смак (цук?роўка `сорт груш', гар?чак `гірчак зміїний, ракові шийки, Polygonum bistorta L.', со?лодк'і^иi бу?рак `сорт буряка звичайного');

- запах (па?н'ушка `аїр тростиновий, Acorus calamus L.', ме?доўка `сорт груш', інф.: ме?доўка ?мяедам ?пахла (Лелів, Чорнобил. р-н), агу?р'ечн'ік `трав'яниста рослина, листя якої пахне огірками', ?ди<sup>і</sup>мка `сорт груш', інф.: г?руша шо ?димом ?пахне (Луб'янка, Поліськ. р-н);

- вплив на організм людини чи тварини (дур?ман `блекота чорна, Hyoscyamus niger L.', `дурман звичайний, Datura stramonium L.', буйа?к'і `буяхи, лохина, Vaсcinium uliginosum L.', інф.: ?наче ?кажут' йе^ак найе?сис'а^е 'го дик бу?йайеш (Буряківка, Чорнобил. р-н);

- особливості зростання (ре?доўк'і `рядовка, Tricholoma flavovirens', с?л'озка `фуксія, Fuchsia' (інф.: бу?вайе так шо пр'іг?л'анешс'а / ізб'і?гайе?зб'і?гайе і ?капнуло (Крива Гора, Чорнобил. р-н), ?л'аскоўк'і `мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.' - назва зумовлена наявністю в рослини квітконіжок, заповнених повітрям, які при натисканні тріскаються; ?пушк'і `порхавки, Lycoperdom pers.', інф.: во?ни^і так по до?рогах рос?ли^і ?б'елен'к'ійе та?к'ійе / а то?ди ўже йак пос?п'ейе ?лопайеце і ўже пух (Іллінці, Чорнобил. р-н);

- магічні / лікувальні властивості (ди?тинец `черсак лісовий, Dipsacus fullonum L.' - рослину використовували як засіб проти епілепсії, заспокійливий засіб; кравах?л'обка `вовче тіло болотне, Comarum palustre L.' - назва зумовлена кровоспинними властивостями рослини; ?чорне ?з'ел':е `аконіт, Aconitum' - рослині приписували магічні властивості);

- місце зростання (ба?лотн'е ?з'ел':е `галінсога дрібноцвітна, Galinsoga parviflora', берега?в'ійе гр'і?б'і `гриби, що ростуть по вересу', жабу?р'ін':а `жабуриння, Conferva L.', с?воiс'ка кон'у?ши<sup>і</sup>на `конюшина лучна, Trifolium prаtense L.');

- час зростання (?л'етуха `редька посівна (дворічна), Raphanus sativus L.', по?л':етуха `редиска (однорічна), Raphanus sativus subsp. radicula Pers.' < ?л'ето `рік', ра?жеств'ен'ік `зігокактус, Zygocactus', тро?йецк'ійе гр'і?б'і `гриби, які ростуть на Трійцю', первац?в'ети `медунка, Pulmonaria');

- походження (загра?нишнийе ?йагоди `дерен справжній, кизил, Cornusmas L.', сем'і?ренка `сорт яблук', та?тарка `аїр тростиновий, Acorus calamus L.', м'ер?ґанка `сорт картоплі');

- якісна оцінка (?пан'с'к'ійе ?цацк'і `айстра, Aster L.', нату?рал'ниi гр'іб `білий гриб, Boletus edulis', глу?х'і гр'іб `гриби, схожі до боровиків, що синіють від дотику', са?бача тра?ва `трава, схожа на осоку, з якої робили щітки');

- господарське застосування (св'і?н'ача кра?п'іва `кропива дводомна, Urtica dioica L.', кон'у?шина `конюшина, Trifolium L.', гр'і?зун `сорт соняшника', коро?в'іi `парило звичайне, Agrimonia eupatoria L.', інф.: ва?но та?кяе вяі^и?соке / ка?ров пага?н'али ка?лис' вяі^и?ломували^і да пага?н'али (Куповате, Чорнобил. р-н);

- звук (шел'ес?туха `лугова трава, подібна до лепехи, але трохи зеленіша і не має запаху'; глу?х'іi ка?вун `недостиглий кавун' - при постукуванні по плоду лунає глухий звук).

МО та ММ, за якими утворені назви фітооб'єктів у ГЧЗ, відтворюють мовну картину світу їх носіїв та неповторність мовного образу досліджуваних говірок. Переважання номінації фітооб'єктів за зовнішніми характеристиками (МО „будова” - ? 41 %) зумовлене особливостями сприйняття мовцями відповідного фрагмента дійсності. Продуктивність ММ та їхній розподіл між МО спричинені прагненням порівняти відомі й лише пізнавані реалії або ж ті, які вимагають пошуку засобів їх номінації. Розгалуженість внутрішньофлористичних відношень у ботанічній лексиці ГЧЗ зумовлена тенденцією до зіставлення об'єктів близьких ідеографічних сфер. Більшість мотивованих назв дикорослих та декоративних трав'янистих рослин походить від назв культивованих рослин. З'ясовано, що продуктивність МО в межах різних ЛСГ неоднакова: напр., гриби найчастіше номінують за ознакою кольору та місця зростання.

До полімотивованих належать номінативні одиниці, у яких виразно виявляється кілька мотивів номінації (пет?ров'і бато?ги `цикорій дикий, Cіchorium intybus L.' (МО „час цвітіння” + „будова”), чяервонопо?л'іс'ка `сорт картоплі' (МО „колір” + „походження”), лу?каўка `сорт груш' (МО „якісна оцінка” + „смак”, інф.: ?може з?за то?го / шо лу?каўка бу?ла ?дуже кра?с'івайу сам на в'ід / а са?ма ?терпка та?ка бу?ла (Лелів, Чорнобил. р-н), ў?добна ноч `нічна красуня, Mirabilis jalapa L.' (МО „час цвітіння” + „якісна оцінка”) або ж подвійна мотивація: для таких лексем характерне ослаблення МО, що уможливлює їх віднесення до різних семантичних моделей (мак?рец `галінсога дрібноцвітна, Galinsoga parviflora' - „місце зростання” або „будова”, друга МО може бути зумовлена подібністю до іншої рослини - зірочника середнього, Stellaria media L.; ?житн'іца `трав'яниста рослина' - в основі номінації - подібність рослини до жита за кольором, місце зростання (по житу) або ж час зростання). Зауважимо, що визначенню МО найкраще сприяють автокоментарі діалектоносіїв, у яких відтворено реальний зв'язок між мотиватором і мотивованим об'єктом номінації.

Виявлено, що ремотивація може спричинювати динаміку мотиваційних відношень, тобто зміну МО, ММ (м'іл'?н'анка `мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.', інф.: м'іл'?н'анка / бо ма?бут' та?ке мяіл?ке (Варовичі, Поліськ. р-н); ремотивація за МО „застосування рослини” > „будова”; ат?кас'н'ік `дикоросла трав'яниста рослина', модель ремотивації „магічні властивості” > „лікувальні властивості”; інф.: ат?кас'н'ік буў / ат??кашл'у (Рудьки, Чорнобил. р-н), іноді - лише зміну мотиватора при збереженні вихідної МО та / чи ММ: ре?дуўка > чере?дуўка `рядовка, Tricholoma flavovirens'; засвідчена зміна лексичного мотиватора фітономена в'і?дун `мак самосійка, Papaver rhoeas L.', зумовлена зближенням дієслова відати із видувати, інф.: то?го в'і?дун шо ў?йо?го полу?чайуц:а?ж^ш ?дирочк'і / дак ?його ?в'етер в'іду?вайе / йа так ?думайу / то?го в'ін нази?вайеца в'іду?ном (Зелена Поляна, Поліськ. р-н); йон в'іду?вайец:а сам (Буряківка, Чорнобил. р-н). Набуття назвою нової мотивованості може бути зумовлене фонетичними трансформаціями, формальною атракцією (?кол'за > ?пол'за `бруква (ріпак), Brassica napus L.').

Чимало назв є аналітичними сполученнями: а) які утворені за моделлю „іменник + прикметник”: зала?ти гр'іб `імовірно, веселка, Phallus impudicus', ?зайача ?морква `болиголов плямистий, Conium maculatum L.'; роз?кате п?росо `сорт проса' (23 % - від загальної кількості зафіксованих у ГЧЗ назв); б) інші види описових аналітичних сполучень: тра?ва на?ш?чотк'і `трава, з якої робили щітки'; ?попуд?с?подом `підшапка гриба'; ?в'іка з го?рохом `змішаний посів вики й гороху'; аче?рет з ка?чалкам'і `рогіз широколистий, Typha latifolia L.' (4,1 %). Більшість ботанічних назв представлено похідними лексичними одиницями (87,8 %).

Фітономінація ГЧЗ об'єднує різні з погляду деривації назви рослин та понять, пов'язаних із ними. Виявлено такі способи словотворення:

1) суфіксальний спосіб: лу?каўка `сорт груш'; ?пурхалк'і `порхавка, Lycoperdom pers.'; гре?чан'ік `поле, з якого зібрано врожай гречки'; м'еда?в'іца `воловик лікарський, Anchusa officinalis L.' (27,7 %);

2) префіксальний спосіб: зе?л'онк'і >пудзе?л'онк'і `рядовка сіра, Tricholoma portentosum' (0,6 %);

3) префіксально-суфіксальний спосіб: о?бабок `підберезовик (бабка), Leccuinum scarbum S.F. Gray'; ?паростк'і `молоді гілочки на рослині'; бес?мертник `цмин пісковий, Helichrysum arenarium L.'; ?нецв'ітка `сорт картоплі' (2,8 %);

4) композити: а) утворені шляхом основоскладання: красно?бочка `сорт груш'; серпо?р'езн'ак `деревій звичайний, Achillea millefolium'; само?сад `сорт тютюну' (2,7 %); б) утворені шляхом словоскладання: ?пан:а?гр'іб `лікарський гриб із неприємним запахом'; і?ван?чаi `іван-чай вузьколистий, Chamaenerium angustifolium Scop.'; і?ван?да??марйа `фіалка польова, Viola arvensis Murr.' (1 %);

5) усічення: сон `соняшник звичайний, Helianthus annuus L.', пах `аїр тростиновий, лепеха звичайна, Acorus calamus L.' (0,1 %);

6) семантична деривація: г?ряечка `гірчак перцевий, Polygonum hydropiper L.'; боро?да `мичка, Nardus stricta L.'; ?паски^і `купина лікарська, Polygonatum odoratum Druce.'; ко?зина бо?родка `сорт яблук' (24,8 %);

7) субстантивація: ?синин'к'ійе `баклажани, Solanum melongena L.'; гу?л'аi `галінсога дрібноцвітна, Galinsoga parviflora' (0,1 %).

Кількість ремотивованих назв з формальними змінами фонетичної форми слова становить 0,4 % (прас?торч'ійа `настурція лікарська, Nasturtiumofficinale R. Br.', покла?жан `баклажани, Solanum melongena L.'), метатезовані назви - 0,2 % (чепу?р'ічк'і `печериці, Agaricus'; горо?за `рогіз широколистий, Typha latifolia L.', ?р'ігоўк'і `латаття біле, Nymphaea alba L.', `глечики жовті, Nuphar luteum L.', мара?на `ромашка лікарська, Chamomilla recutita L.').

Фітономінація ГЧЗ неоднорідна з погляду походження. Ядро досліджуваної ТГЛ становлять власне українські назви, які мають надійні відповідники в інших українських діалектах та здавна побутують в українській писемності. Чимало номенів сягають праслов'янського джерела (?жито, скоро?да, смо?род'іна, струг?лов'іна, гу?ба, хвошч, б?л'окот). Наявна лексика іншомовного походження; найчастіше мовою-джерелом запозичення були польська (бу?рак, ци?бул'а, ?шандра, ?тойа, ?аґрус, ш?панка, ф'і?алка, цв'ен?торійа, ?п'іжма, ?роман, ?рожа), німецька (к?л'ев'ер, нар?циз, ?аiстра), російська (трес?та, к?л'уква, клуб?н'іка, ба?йаришн'ік, ?вахта), рідше - інші мови (тур?непс (англ.); ?сойа (західноєвр.); шамп'ін'?йон (фр.); ?л'еворда (східнором.); а?лойе, тро?йанда, ?мирта (гр.); зафіксовано окремі тюркізми (ка?ми^іш, ?куга, бур?кун); не завжди точно можемо встановити первісну мову-джерело і мови-посередники під час поширення запозичень.

Локативні назви, які позначають місце зростання відповідних рослин, репрезентовані лексичними одиницями кількох номінативних моделей: а) спеціальні, непохідні від назв рослин позначення (гра?да `частина городу, де росте кукурудза', `~ капуста', `місце в лісі, де ростуть ягоди'; че?рен' `місце, галявина, де ростуть гриби', чагар?ник `ягідник, загальна назва'); б) спеціальні локативні назви з лексичним конкретизатором, похідним від назви рослини (ду?бовяе ?гал:о `дубовий ліс'; гре?чане ?поле `поле, де росте (росла) гречка'; кар?ч'і ло?зи `зарості лози'; хво?йова по?садка `молодий сосновий ліс'); в) суфіксальні деривати від назви рослини (?жито > ?житнишче `поле, з якого зібрано жито'; х?войа > х?воiн'ак `сосновий ліс', `молоді зарості сосни'; брус?н'іка > брус?н'ічн'ік `ягідник брусниці'); г) семантичні деривати, утворені за метонімічною моделлю `назва рослини' > `назва місця, де росте відповідна рослина' (х?войа, сас?на `сосновий ліс'; граб `грабовий ліс', `молоді зарості граба'; вер?ба `зарослі молодої верби'); остання модель характерна для ЛСГ `назви дикорослих дерев і кущів'. Дериваційні відношення між елементами лексико-семантичних полів `назви рослин та їхніх частин' та `назви місця, де ростуть відповідні рослини' мають неодноспрямований характер, оскільки у функції родової назви спорадично засвідчено лексеми з типовим збірним значенням (дубяі?на `дуб звичайний', о?лешн'ак, о?л'ешчина `вільха сіра').

Окрему ЛСПГ утворюють назви періодів росту й достигання рослин; це здебільшого дієслова на позначення дії, процесу (кра?суйе/ц:а, йа?руйе, цв'і?те `цвіте - про колоскові', бу?чав'ійе, с?п'ейе, поло?в'ійе, дости?гайе `достигає - про колоскові'), рідше - субстантиви (скара?да, о?тава `поява перших сходів колоскових', в?руна `поява стебла колоскових'). Значна номінативна деталізація етапів росту й достигання характерна для лексико-семантичного поля `злаки'; спорадично зафіксовано назви етапів росту інших рослин: на?зубл'уватис'а `проростати - про картоплю', напа?дати `рости - про бур'ян', ?кидатис'а `активно рости - про гриби, трав'янисті рослини', распу?катис'а `зацвітати'. чорнобильський лексика рослинний

Окремі назви рослин засвідчують семантичну варіантність, зокрема: семантичне поле лексеми гу?ба варіюється в межах 7 семем (`складка біля рота', `гриби, загальна назва', `їстівні гриби, загальна назва', `неїстівні гриби, загальна назва', `наріст, гриб, що росте на стовбурі, пні дерева', `трутовий наріст на березі', `висушений гриб-трутовик, яким користувались при видобуванні вогню'); го?л'іўка - у межах 8 семем (`насінна коробочка льону', `голівка маку', `голівка соняшника', `чорна головка стрілки цибулі, в якій міститься насіння', `голівка часнику', `качан капусти', `шапинка гриба'); ?котик'і - 8 (`маточкові сережки верби в період цвітіння', `суцвіття шиляги', `суцвіття рогозу широколистого', `суцвіття аїру тростинового', `суцвіття очерету', `миколайчики сині, Eryngium planum L.', `черсак лісовий, Dipsacus fullonum L.', `лугова трава, подібна до лепехи, але трохи зеленіша і не має запаху') та ін.

Семантичне варіювання спричинене можливістю позначати однією лексемою в різних говірках різні об'єкти зі спільною ознакою, яка лягла в основу номінації, або ж однаковою вербалізацією різних МО, що спричиняє появу омонімів й ареальне варіювання мотивів номінації: так, мор?коўн'ак `дягель лікарський, Angelica archangelica L.' (МО „будова”) і `морква дика, Daucus carota L.' (МО „запах”).

Синонімізація в межах говірки зумовлена різною оцінкою фітореалії (г'ір?чак || ?ракова ?ш'і^иiка `гірчак зміїний, ракові шийки, Polygonum bistorta L' (Луб'янка, Поліс. р-н) або різними способами вербалізації однієї МО у слові (а?дамовяе реб?ро || сус?тавн'ік `купина лікарська, Polygonatum odoratum Druce.' - МО `будова' (Вільча, Поліс. р-н). Синонімічними можуть бути мотивована та немотивована номінативні одиниці (шаў?л'ійа || ?козл'ік'і<sup>и</sup> `шавлія лучна, Salvia pratensis L.' (Куповате, Чорнобил. р-н).

Асиметрія мовного знака може виявлятися у відсутності усталеної номінації окремих фітореалій, знаних і розрізнюваних мовцями; при цьому часто функцію окремої назви заступають описові позначення рослин (?з'ел':е те шо пл'е?т'ец:а `підмаренник чіпкий, Galium aparine L.'; те шо з??мог'ілок на?несло `галінсога дрібноцвітна, Galinsoga parviflora'), зокрема, у формі компаративів (ко?р'інчик йак часни^і?чок `корінь калгану', та?ке вже йак ?рута??мйата `зелене, буйне жито', не картоп?линк'і а ?тийе ?наче пом'і?дорчик'і `наземний плід картоплі (картоплинки після цвітіння)').

Дериваційні зв'язки дозволяють відновити окремі лексеми та їхні значення, які безпосередньо виявити не вдалося; напр., засвідчені в говірці с. Чистогалівка лексеми р?жишче `поле, де росте жито' та ?жито `жито посівне, Secale cereale L.' як єдині позначення відповідних семем свідчать про динаміку номінації сільськогосподарських рослин і дають змогу реконструювати *рож > р?жишче як давніше позначення відповідної злакової культури. Моделювання лексико-семантичного поля `назви періодів росту колоскових' та аналіз мотиваційних і дериваційних зв'язків дозволили відновити семантику окремих лексем і виявити зміни в аналізованій групі лексики (напр., лексичний мотиватор лексеми колоситися < колос, що нині функціонує в деяких ГЧЗ із семантикою `поява зерна', `період достигання', а також матеріали інших ГЧЗ вказують на порушення зв'язку між денотатом та його позначенням і дозволяють відновити втрачену семантику дієслова колоситися: *`поява колосків' > `поява зерна', `період достигання').

Спостережено тенденцію до відштовхування носіїв редуктивних ГЧЗ від контактних говірок у новому діалектному оточенні. З іншого боку, з'ясовано, що чимало дублетів, які функціонують у ГЧЗ, часово марковані, напр. кри?вавец || звера?боi `звіробій, Hypericum perforatum L.' (Бички, Лелів, Чорнобил. р-н), вар?голейа || геор?г'іни `жоржина периста, Dahlia pinnata L.' (Роз'їждже, Чорнобил. р-н), шипу?х'і || ?л'іл'ійа `лілія, Lilium' (Поліське, Поліськ. р-н), бакла?жан || пом'і?дор `помідор звичайний, Lycopersicom esculentum L.' (Старосілля, Роз'їждже, Зимовище, Чорнобил. р-н) та ін.

Динаміку фітономінації чорнобильських говірок виявлено не лише у втраті номінативних одиниць чи входженні до говірки нових елементів, а й у трансформації номінативних полів чи семантичної структури окремих номенів, що зумовлює перебудову системних відношень. Так, відзначено тенденцію до спеціалізації значення фітономенів (куку?руза `кукурудза, Zea mays L.' > `сорт кукурудзи', гу?ба `гриб, загальна назва' > `трутовий наріст на стовбурі дерева', `трутовий наріст на березі') чи до генералізації (засвідчені зміни в напрямку моло?чаi *`кульбаба лікарська, Taraxagum officinale L.' чи інше родове значення > `будь-яка рослина, у якої зі стебла тече білий сік, крім кульбаби'). Серед чинників динаміки ботанічної лексики ГЧЗ - потреба номінації нових фітооб'єктів чи таких, що набули цінності для мовців, і пошук засобів їх позначення, номінативна атракція, реалізація спільних мотивів номінації за допомогою одного номінативного знака, вплив літературного стандарту та іншодіалектного середовища.

Третій розділ „Ареальна характеристика ботанічної лексики чорнобильських говірок” присвячений дослідженню просторової поведінки флорономенів ГЧЗ у проекції на материнський ареал. Для цього здійснено картографування ареально релевантних флорономенів: укладено 39 лексико-словотвірних карт і на їхній підставі - 3 зведені карти, на яких представлено ізоглоси та діалектні мікрозони, які свідчать про „негостре” внутрішньодіалектне членування досліджуваного ареалу.

Найчастіше виявлено дво- і тричленні типи лексико-словотвірних опозицій, рідше - протиставлення з більшою кількістю компонентів. Прикладом виразної північної локалізації є метатезована лексема горо?за `рогіз широколистий, Typha latifolia L.' (карта 1), лексико-словотвірні варіанти б?ратік'і `фіалка триколірна, Viola tricolor L.', серпо?р'ез `деревій звичайний, Achillea millefolium', дифузний ареал номінації калюжниці болотної, Caltha Palustris L., на відміну від лексеми ?лопух; східної надприп'ятської - фітономени ?г'іроўка `латаття біле, Nymphaea alba L.' (карта 2), пудо?с'інов'ік `підосиновик, Leccuinum aurantiacum S.F. Gray', боро?в'ік `білий гриб, Boletus edulis', кри?вавец `звіробій, Hypericum perforatum L.'; західно-центральної - лексеми ?аiстра `айстра, Aster L.', бу?рачк'і `щириця, Amarathus L.', крас?н'ук `підосиновик, Leccuinum aurantiacum S.F. Gray'; для північної зони характерний мозаїчний характер поведінки багатьох фітономенів. Афронтальне протиставлення виявляють лексеми су?ниц'і, земл'а?н'іка `суниці лісові, Fragaria vesca L.', г?рицики, пас?туша ?сумка `Capsella bursapastoris L.', ?лопух, ре?п'ех, ре?п'ешн'ік(н'ак), д'е?ди `лопух справжній, Arctium lappa L.', номінації суцвіття рогозу широколистого, представлені лексемами з коренями пух-, шиш-, кийах-, качал-, булав-, камиш-, пал-, кот-, голов-, рогоз-. Карти переконують у просторовій релевантності багатьох фітономенів, а відтак - у необхідності продовжити виявлення просторової поведінки фітономенів та їх картографування.

Фітономени ГЧЗ найбільше виявляють зв'язки з відповідною групою лексики східнополіських українських та суміжних білоруських говірок (п?л'ушн'ак (пл'уш?н'ак) `аїр тростиновий, Acorus calamus L.', ?йав'ір `тс.', бал?бутк'і `калюжниця болотна, Сaltha palustris L.', `глечики жовті, Nuphar luteum L.', ?г'іроўк'і `латаття біле, Nymphaea alba L.', `глечики жовті, Nuphar luteum L.', ве?ха `омела біла, Viscum album L.'); окремі лексеми утворюють безперервні ареали поширення в цих напрямках. Характер контактування із зазначеними ареалами найчастіше є взаємопроникним, що свідчить про перехідний характер контактних ГЧЗ; найбільше спільних із сусідніми говірками елементів виявлено у східній надприп'ятській та північній діалектних мікрозонах. Використання єдиного питальника при обстеженні ГЧЗ та сусідніх східнополіських говірок уможливило зіставлення окремих фрагментів досліджуваної ТГЛ цих говірок. Порівняння лексичної репрезентації семеми `загальна назва всіх їстівних грибів, крім білого' у всьому поліському обширі, зокрема, у східнополіських говірках, підтвердило редуктивний статус ГЧЗ, де ця семема представлена мінімально (у 5-ти говірках із 42 обстежених), хоча реалемно така опозиція наявна в усьому обстеженому континуумі.

Загальнополіське поширення мають назви, зафіксовані і в ГЧЗ: му?рог `спориш звичайний, Polygonum aviculare L.', кийа?хи `кукурудза (загальна назва), Zea mays L.', пу?р'ічка `смородина червона, Ribes rubrum L.', сон `соняшник звичайний, Helianthus annuus L.'. Для фітономенів ГЧЗ виявлено паралелі в закарпатських (?цацка `квітка, загальна назва', стоўб `частина дерева від землі до крони'); закарпатських і західнополіських (?йагода `чорниці, Vaсcinium myrtillus L.'); білоруських і говірках карпатської групи (пуд?пен'ки `опеньки, Armillaria'); закарпатських, східнополіських і білоруських (серпо?р'із, серпо?р'ізник/н'ак `деревій звичайний, Achillea millefolium'); подільських, східнополіських говірках та в говірках південно-східного наріччя (дере?в'іi `деревій звичайний, Achillea millefolium', бакла?жани `помідор звичайний, Lycopersicom esculentum L.'); волинських говірках та діалектах інших східнослов'янських мов (йеже?в'іка `ожина, Rubus L.', смо?рода `смородина чорна, Ribes nigrum L.'). На жаль, західне і південне суміжжя належно не забезпечені матеріалом про географію фітономенів, тому з певністю схарактеризувати зазначені лінії зв'язків ГЧЗ сьогодні не видається можливим.

Карти показали, що специфічна лексика ГЧЗ також сконцентрована переважно у східній надприп'ятській та північній діалектних мікрозонах (до лексико-семантичних локалізмів належать: гваз?д'іка `вид чорнобривців з великими жовтими квітками', колос?н'ік / колос?н'ішн'ак `соняшник звичайний, Helianthus annuus L.', метатезована лексема горо?за `рогіз широколистий, Typha latifolia L.', шипу?х'і `лілія, Lilium', ?кон'с'к'і каш?тан `дурман звичайний, Datura stramonium L.', ?каштан `плід дурману звичайного', пале?ничк'і `суниці лісові, Fragaria vesca L.', фу?д'іна `дикоросла ягода', бу?чав'іти `достигати - про колоскові').

У „Висновках” узагальнено основні результати дослідження.

Реконструктивна методика, яку покладено в основу збирання та аналізу фітономінації ГЧЗ, виявилась результативною, оскільки дозволила змоделювати склад, семантику, просторові протиставлення фітономенів ГЧЗ, що уможливило заповнення інформаційної лакуни про сегмент структури говірок цього ареалу.

Засвідчено різний ступінь збереження фітономенів різних ЛСГ. Найменше збереглася в пам'яті діалектоносіїв досліджуваних говірок т. зв. лісова лексика; найбільш стійкими виявились назви сільськогосподарських та декоративних рослин. Повноту лексичної репрезентованості семем у різних ЛСГ умовно представлено за чотириступеневою шкалою: ?51,3 % від загальної кількості семем збережено в мінімальній кількості говірок (1 - 5 говірок); низьку репрезентацію виявлено для ?21,3 % семем (6 - 14 говірок), високу й середню - по ?13,7 % (30 - 42 і 15 - 29 говірок відповідно). Мінімальний ступінь повноти представлення лексики встановлено в ЛСГ назв дикорослих дерев і кущів (?62,3 %); максимальний - у ЛСГ назв плодових дерев і кущів (27 %).

Визначено, що з погляду мотивованості у фітономінації ГЧЗ переважають мотивовані одиниці, утворені на основі МО та / або ММ. Мотиви номінації рослин відтворюють досвід мовців та оцінку фітореалій як важливих чи неважливих у житті діалектоносіїв, що зумовлює неоднаковий розподіл ММ за МО. Найчастіше рослини номінують за зовнішніми характеристиками (особливостями будови та кольором).

Реконструкцію окремих втрачених фрагментів аналізованого лексико-семантичного поля здійснено на основі аналізу дериватів різних ТГЛ; наголошено, що окремі фрагменти досліджуваної ТГЛ можна реконструювати лише гіпотетично. До таких назв належать номінації мало знаних діалектоносіями дикорослих рослин, які можуть бути мотивовані подвійно - за властивістю самого денотата чи за подібністю до відомої фітореалії, що вказує на поплутання рослин.