Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони

У результаті дослідження показано, що фітономени ГЧЗ неоднорідні за походженням. Більшість назв рослин та понять, пов'язаних з ними, утворені на основі українських дериваційних ресурсів. Найпродуктивнішим виявився суфіксальний спосіб словотвору (-к-, -ник-, -н'ак-, -ин-, -овк-) та семантична деривація. Високочастотною є модель творення двокомпонентних аналітичних сполучень „іменник + прикметник” на основі родової назви рослини. Найбільше запозичень в аналізованій групі лексики сягає польської та германських мов. Латинська ботанічна номенклатура найчастіше має точні відповідники в польській, німецькій, рідше - російській мовах, що ускладнює окреслення шляху засвоєння латинських з походження елементів українськими говірками.

Аналіз ареально релевантних ботанічних назв дозволив змоделювати тенденції просторової поведінки фітономінації у ГЧЗ і гіпотетично окреслити три діалектні мікрозони.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ткачук М. Лексична ремотивація ботанічної лексики в чорнобильських говірках / Марина Ткачук // Studia methodologica: Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті : [зб. наук. праць / укл. С. Є. Панцьо, Н. О. Свистун]. - Тернопіль : Ред.-вид. відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - Вип. 27. - С. 140 - 144.

2. Ткачук М. Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони, мотивована зоономенами / Марина Ткачук // Волинь філологічна: текст і контекст. Західнополіські говірки в просторі та часі : [зб. наук. праць / упоряд. Г. Л. Аркушин]. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. - Вип. 9. - С. 155 - 162.

3. Ткачук М. Мікономінація в чорнобильських говірках (реконструкція редуктивного ареалу) / Марина Ткачук // Волинь - Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - Вип. 22, Т. 2. - С. 275 - 282.

4. Ткачук М. Назви глечиків жовтих ті латаття білого в чорнобильських говірках / Марина Ткачук // Культура слова. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. - Вип. 72. - С. 138 - 141.

5. Ткачук М. М. Реконструкція редуктивного ареалу (за матеріалами фітономінації говірок Чорнобильської зони) / М. М. Ткачук // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. - Вип. 6. - С. 59 - 65.

6. Ткачук М. Ботанічна лексика чорнобильських говірок у контексті українсько-іншосхіднослов'янської взаємодії / Марина Ткачук // Діалектологічні студії. 9: Запозичення та інтерференція. - Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, 2010. - С. 188 - 194.

7. Ткачук М. М. Динамічні процеси в ботанічній лексиці чорнобильських говірок / М. М. Ткачук // Українська мова у ХХ столітті: традиції і новаторство : тези доп. Всеукр. лінгвістичного форуму молодих учених, Київ, 21 - 23 квітня 2010 року. - К. : ІАЦ „Спейс-Інформ”; ФОП Гудименко, 2010. - С. 50 - 53.

АНОТАЦІЯ

Ткачук М. М. Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню ботанічної лексики говірок Чорнобильської зони як важливої частини мовного образу редуктивних говірок Центрального Полісся. Уперше застосовано реконструктивну методику збирання матеріалу в місцях компактного проживання вихідців із зони відчуження з метою відновлення фрагмента лексико-семантичної системи архаїчних говірок центральнополіського ареалу, зруйнованого після аварії на ЧАЕС.

Системний підхід до аналізу матеріалу обрано в дисертації як базовий. Проаналізовано семантичну структуру і ступінь збереження назв рослин і понять, пов'язаних з ними. Встановлено основні способи й мотиви номінації рослин, зв'язки ботанічної лексики з іншими ідеографічними сферами дійсності, співвідношення мотиваційних ознак і мотиваційних моделей.

На основі картографування ареально релевантних лексичних одиниць змодельовано тенденції просторової поведінки ботанічної лексики в проекції на материнський ареал й окреслено три діалектні мікрозони: північну, східну надприп'ятську та західно-центральну.

Ключові слова: фітономінація, чорнобильські говірки, редуктивна говірка, реконструкція редуктивного ареалу, лексико-семантична група, лексична мотивація, семантична мотивація, мотиваційна ознака, мотиваційна модель, діалектна мікрозона.

Ткачук М.Н. Ботаническая лексика говоров Чернобыльской зоны. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена анализу ботанической лексики говоров Чернобыльской зоны как неотъемлемой части редуктивных говоров Центрального Полесья. Впервые применена реконструктивная методика собирания диалектного материала в местах компактного проживания выходцев из зоны отчуждения. Корпус лексического материала, который послужил основой исследования, насчитывает более 3000 единиц из 42 населенных пунктов (преимущественно Полесского и Чернобыльского р-нов Киевской обл.).

Актуальность исследования обусловлена необходимостью системного изучения лексики говоров разрушенного после аварии на ЧАЭС целостного центральнополесского ареала, сохранения эвристически ценной для украинистических и славистических студий информации.

В работе проанализирована семантическая структура, пространственное поведение и степень сохранения ботанической лексики исследуемых говоров. Использование программы, построенной в виде наддиалектной сетки-модели, показала, что некоторые фрагменты исследуемой ТГЛ представлены в большинстве чернобыльских говоров. По критериям частотности и семантики они образуют ядро тематической группы ботанической лексики, однако общий уровень сохраненности фитономинации в говорах Чернобыльской зоны невысокий (процентное соотношение семем, лексически представленных более чем в 30 говорах из 42 исследованных составляет ?13,7 %); отдельные фрагменты уже не представлены.

Выделены 6 лексико-семантических групп: названия сельськохозяйственных растений, ~ плодовых деревьев и кустов, ~ грибов, ~ дикорастущих деревьев и кустов, ~ дикорастущих травянистых растений, ~ декоративних растений. Каждая лексико-семантическая группа членуется на 5 лексико-семантических подгрупп: общие названия, родовые ~, видовые ~, ~ частей растений, локативные ~, ~ периодов роста соответствующих растений. Первые три подгруппы объединены гиперо-гипонимическими иерархическими отношениями.

Лексический материал в рамках каждой подгруппы исследован по типам мотивированности на основе мотивационных признаков и мотивационных моделей, которые отражают связь фитономенов с лексикой других идеографических сфер. Такой подход позволил установить соотношение мотивационных признаков и мотивационных моделей, выделить группу названий с формальной лексической мотивацией, для которых характерна деактуализация мотивационного признака. В основе фитономенов исследуемых говоров лежат мотивы: строение, цвет, место произростания, время, биологические свойства, особенности произростания, хозяйственное использование, магические / лечебные свойства, происхождение, качественная оценка, тактильные свойства, вкус, запах, влияние на организм человека или животного, звук. Наиболее продуктивной в чернобыльских говорах оказалась номинация по внешним характеристикам (строению и цвету), что характерно и для других украинских говоров. Проанализированы ремотивированные фитономены, которые характеризуются изменением мотивационных признаков, мотивационных моделей и / или лексемы-мотиватора, и полимотивированные названия растений, в основе которых лежит несколько мотивационных признаков.

Установлено, что для ботанической лексики характерно варьирование на разных языковых уровнях, в том числе лексическом и семантическом. Ассиметрия языкового знака проявляется в отношениях синонимии и полисемии.

С точки зрения структуры большинство ботанических названий - однословные номены. Наиболее распространены суффиксальные (27,7 %) и семантические дериваты (24,8 %).

Изучены номинативные процессы в переселенских говорах Чернобыльской зоны, определены их основные причины.

Картографирование ареально релевантных названий растений чернобыльских говоров подтвердило результативность этих методов при изучении редуктивного ареала; в диссертации смоделированы тенденции пространственного поведения флорономенов в проекции на материнский ареал, проведены лексико-словообразовательные изоглоссы и охарактеризованы три диалектные микрозоны. Локальные элементы сконцентрированы в северной микрозоне и в бассейне р. Припять.

Сопоставительный анализ позволил определить лексические параллели в соответствующей тематической группе лексики других украинских и контактных с чернобыльскими белорусских говоров.

Ключевые слова: фитономинация, чернобыльские говоры, редуктивный говор, реконструкция редуктивного ареала, лексико-семантическая группа, лексическая мотивация, семантическая мотивация, мотивационный признак, мотивационная модель, диалектная микрозона.

Tkachuk M. M. The botanical lexis of the Chornobyl dialects. - Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate in Philology. Speciality 10.02.01 - The Ukrainian Language. - Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The dissertation analyzes the botanical lexis of the Chornobyl dialects which are an important part of the Central Polissia dialects' language image. It is the first research that applies reconstruction methodology for the data gathered in the new compact living places of the former Chornobyl zone inhabitants.

The thesis studies the plants' names and notions correlated with them in regard to how semantically structured they are and how they endured in terms of the time. It defines the basic means and motives of the plants' names and the relations between the botanical lexis and other reality spheres, as well as correlation of the motivation signs and the motivation models.

The mapping of the lexical units relevant for the area under study allowed for creating the model of locative behaviour of the botanical lexis projected against the motherland area that also made it possible to define three dialect microzones.

Key words: plants' names, Chornobyl dialects, reduced dialect, reconstruction of the reduced area, lexical and semantic group, lexical motivation, semantic motivation, motivation mark, motivation model, dialect microzone.

Размещено на Allbest.ru