Неологізми в мові хорватських засобів масової інформації 90 років ХХ - початку ХХІ століття

2. Серед головних тенденцій розвитку лексико-семантичної системи сучасної хорватської мови, які визначатимуть напрями та способи її оновлення в майбутньому, виділяємо: 1) глобалізацію, 2) націоналізацію, 3) інтелектуалізацію, 4) демократизацію, 5) економію мовних засобів тощо. Головною ознакою, яка характеризує динаміку розвитку сучасного хорватського лексикону, є його оновлення шляхом поповнення неологізмами.

3. Беручи до уваги різні критерії визначення неологізму та з огляду на його форму, спосіб номінації, ступінь новизни й належність до мови/ мовлення, до цієї категорії лексики зараховуємо новотвори (словотвірні неологізми), нові номінативні словосполучення, актуалізовану (відроджену) лексику, іншомовні слова та словосполучення, кальки, семантичні видозміни в структурі слів і словосполучень, які з'явилися чи розширили сферу вживання в мові хорватських ЗМІ протягом 90-х років ХХ-першого десятиліття ХХІ століття. До неологізмів відносимо потенційні слова й оказіоналізми, які належать до неузуальних мовленнєвих одиниць.

4. Основними джерелами поповнення неологізмів у досліджуваний період є 1) звернення до власного мовного матеріалу; 2) запозичення з інших мов, 3) семантична модифікація лексики відповідно до номінативних потреб, які виникають у процесі розвитку мови та соціуму.

5. Групу питомих неологізмів становлять чотири категорії слів: 1) новотвори (suиelje, dlanovnik, mirovnjak), 2) актуалізована (відроджена) лексика (uljudba, sustav, иasnik, brzojav), 3) слова-ідеологеми (puиanstvo, glasati, uporaba) та 4) потенційні (системні) слова (doministar, ratotvorac, ateistkinja).

6. Найважливішими тенденціями в розвитку сучасного хорватського словотворення вважаємо:

а) активізацію питомого лексичного матеріалу як словотвірної бази для творення власне нових назв та, відповідно, витіснення запозичень (насамперед англійських): tuрmanizam, priиaonica замість chatroom, oиvrsje замість hardver;

б) поширення однослівних дериватів на місці словосполучень: obiиnik замість obiиni иovjek, prijenosnik замість prijenosno raиunalo;

в) творення абревіатур: SDP, HSLS, HUP, HRT та гібридних композитів: web-trgovina, VIP-ulaz, e-novine;

г) наслідування англійської моделі при творенні назв осіб чоловічого роду - псевдоангліцизмів: panker, darker, kampist;

д) творення іменників на позначення осіб жіночої статі: frendica, blogerica, snajperistkinja;

е) формування дериватів за допомогою питомих чи давно засвоєних формантів від запозичених основ за хорватськими моделями: printanje, marketiranje, bildanje (-nje); skenirati, formatirati (-ira-ti), hakerski, modemski, bilderski (-ski).

7. Найважливішим джерелом поповнення сучасного хорватського лексикону є запозичений лексичний матеріал. Серед іншомовних неологізмів, що з'явилися в хорватській мові наприкінці ХХ-початку ХХІ століття, найбільшу частку становить лексика англійського (американського) походження (touchpad, trendseter). Серед інших мов, які впливають на процеси оновлення сучасного хорватського лексикону, зазначимо європейські мови: французьку (au pair), німецьку (rohbau), латинську (anoreksija), грецьку (astrofon) та східні мови: японську (kyokushinkai karate), китайську (jiu-jica), корейську (teakwondo) тощо.

8. Аналізуючи неологізми з погляду їхнього походження, виокремлюємо кальки - проміжну групу лексичних одиниць, які мають питому форму та повністю наслідують структуру, порядок розміщення твірних елементів і зберігають значення іншомовних моделей (zamjenska majka, preglednik).

9. Важливий спосіб оновлення хорватського лексикону, виявлений у межах аналізованого періоду, - семантична модифікація лексики. Найпродуктивнішими типами семантичної трансформації слів у межах аналізованого періоду вважаємо: 1) розширення семантики слів; 2) термінологізацію; 3) перетермінологізацію; 4) детермінологізацію. Семантичні неологізми, в межах яких розглядаємо всі типи змін у семантиці слова, що з'явилися як результат впливу іншомовних елементів, поділяємо на: а) семантичні запозичення (meni, virus, generacija) і б) семантичні кальки (prozor, hraniti, korisnik). Крім семантичних перетворень лексики під впливом іншомовних моделей, зафіксовано й поодинокі випадки семантичних трансформацій хорватських слів, що відбулися під впливом інтралінгвальних та внутрішніх соціальних чинників (poglavnik, puиanstvo). Найпродуктивнішим типом семантичної модифікації слів у хорватській мові на межі ХХ і ХХІ століть є розширення семантики на основі метафори (pirat, pametni) та метонімії (11. rujan, silikoni).

10. Перетворень у семантичній структурі зазнає не лише лексика, яка тривалий час вживається в мові, а й нові лексичні одиниці іншомовного походження, які, поряд зі словотвірною, графічною та морфологічною, проходять у мові-реципієнті семантичну адаптацію. Основними семантичними перетвореннями, яких зазнає слово в процесі засвоєння хорватською мовою аналізованого періоду, є: а) нульова семантична модифікація (blog, modem, softver); 2) звуження значення (firewall, piercing, frontmen); 3) розширення значення (hardver, softver).

11. Щодо кількісного складу хорватські неологізми кінця ХХ-початку ХХІ століття становлять:

Рис. 1. Склад хорватських неологізмів 90-х років ХХ - початку ХХІ ст.

12. Цілком закономірно, що в поповненні словникового складу хорватської мови кінця ХХ-початку ХХІ століття основна роль належить ЗМІ, які негайно фіксують нові лексичні та семантичні одиниці, а лише згодом ті засвоюються (або ні) лексикографічними працями. Мас-медіа сприяють закріпленню мовною нормою тієї чи іншої лексичної інновації, запропонованої мовознавцями. Засоби масової інформації першими фіксують неологізми (іншомовні, розмовні тощо), які в подальшому отримують наукову оцінку фахівців. Чинниками, що впливають у хорватській мові на кодифікацію неологізмів, уважаємо: а) вплив пуризму; б) відповідність мовній нормі та законам словотворення (для новотворів); в) критерій доцільності (для лексики іншомовного походження); г) можливість ставати центром словотвірного гнізда й утворювати похідні; д) відповідність продуктивним на цьому етапі розвитку мови словотвірним моделям; е) відповідність тенденції економії мовних засобів; є) милозвучність лексичної одиниці; ж) зрозумілість та прозорість внутрішньої форми слова тощо.

13. Мова мас-медіа є важливим джерелом дослідження лексико-семантичних зрушень, які відбуваються в хорватській мові загалом. Засоби масової інформації фіксують не лише ті зміни, які надалі відображатимуться в лексикографічних працях, а й окреслюють загальні тенденції розвитку сучасного хорватського лексикону та вказують напрями й способи його оновлення в майбутньому. З урахуванням місця, яке займають фахівці-мовознавці в оцінці та аналізі неологізмів, перспективу нашого подальшого дослідження бачимо в зіставному вивченні лексико-семантичних інновацій на базі різних слов'янських мов та визначенні загальних тенденцій розвитку їхнього словникового складу. Ще один з перспективних напрямів нашої подальшої праці - укладання словника хорватських неологізмів кінця ХХ-початку ХХІ століття.

У Додатках уміщено діаграми, що подають кількісний склад англіцизмів (Додаток А) та неологізмів (Додаток Б) у хорватській мові кінця ХХ-початку ХХІ століття.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Федоришин О. Б. Динамічні процеси в хорватській лексиці 90-х років ХХ-початку ХХІ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) // Вісник ЛНУ. - Серія філологічна. - Львів, 2007. - Вип. 40. - С. 113-119.

2. Федоришин О. Б. Вплив глобалізації та світових інтеграційних процесів на мову хорватських мас-медіа // Слов'янський збірник. - Одеса, 2008. - Вип. XIII. - С. 156-165.

3. Федоришин О. Б. Словотвірна адаптація комп'ютерних термінів англійського походження в мові хорватських та українських засобів масової комунікації // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. - Київ, 2009. - Вип. 10. - С. 209-218.

4. Федоришин О. Б. Семантичні процеси у лексиці іншомовного походження сучасних хорватських засобів масової інформації // Філологічні дослідження. Збірник наукових праць з нагоди 80-річчя члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Ю. О. Карпенка. - Одеськ. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2009. - С. 200-206.

5. Ткачук О. Б. Питомі неологізми у хорватській мові (на матеріалі мови засобів масової інформації 90-х років ХХ-початку ХХІ століття) // Лінгвістичні студії. - Донецьк, 2010. - Вип. 21. - С. 160-166.

АНОТАЦІЯ

Ткачук О. Б. Неологізми у мові хорватських засобів масової інформації 90-х років ХХ - початку ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 - слов'янські мови (хорватська). - Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, 2011.

Дисертації присвячена дослідженню неологізмів у мові хорватських ЗМІ. Вперше здійснено комплексний аналіз неологізмів 90-х років ХХ- початку ХХІ століття. Виявлено інтра- та екстралінгвальні чинники, що впливають на поповнення словникового складу сучасної хорватської мови новими лексичними одиницями. Визначено основні з огляду на оновлення сфери вживання неологізмів. Розглянуто продуктивні способи творення нових слів на основі питомого й запозиченого матеріалу та визначено основні тенденції сучасного словотворення. Проаналізовано головні типи новітніх семантичних трансформацій хорватської лексики та досліджено особливості семантичної адаптації нових слів іншомовного походження.

Визначено основні джерела, з яких у межах аналізованого періоду в хорватську мову потрапило найбільше лексичних одиниць й розглянуто особливості функціонування та способи адаптації іншомовних лексем у сучасній хорватській мові.

Проведене дослідження дало змогу з'ясувати особливості оновлення сучасного хорватського лексикону з огляду на актуалізацію деяких груп лексики в контексті суспільно-політичних змін, які відбулися в Хорватії наприкінці ХХ століття.

Ключові слова: неологізм, засоби масової інформації, семантичний неологізм, способи творення, іншомовні слова, англіцизм, актуалізована лексика.

АННОТАЦИЯ

Ткачук О. Б. Неологизмы в языке хорватских средств массовой информации 90_х годов ХХ-начала ХХI столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03 - славянские языки (хорватский). - Институт языкознания им. А. А. Потебни, Киев, 2011.

Диссертация посвячена исследованию неологизмов на материале языка хорватских СМИ. Впервые проведен комплексный анализ неологизмов 90-х годов ХХ-начала XXI века. Выявлены внутри- и экстралигвальные факторы, которые влияют на пополнение словарного состава современного хорватского языка новыми лексическими единицами. Определены наиболее восприимчивые в рамках исследуемого периода сферы употребления неологизмов. Рассмотрены продуктивные способы образования новых слов на базе исконного и заимствованного материала, определены основне тенденции современного словообразования в хорватском языке. Проанализированы наиболее продуктивные типы новейших семантических трансформаций хорватской лексики, исследованы способы семантической адаптации заимствованых слов.

Показаны особенности обновления современного хорватского лексикона с учетом актуализации некоторых групп лексики в контексте общественно-политических изменений в Хорватии конца ХХ века. Определены основные источники пополнения современного хорватского языка новыми лексическими единицами. Рассмотрены особенности функционирования иноязычных лексем в хорватском языке рассматриваемого периода.

Ключевые слова: неологизм, средства массовой информации, семантический неологизм, способы образования, иноязычные слова, англицизм, актуализированная лексика.

SUMMARY

O. Tkachuk. Neologisms in the language of the Croatian mass media of the 1990-s of the 20-th and the beginning of the 21-st centuries. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Master in Philology - speciality 10.02.03. - Slavic languages (the Croatian language). -O.O.Potebnya Institute of Linguistics of the Ukrainian NAS, Kyiv, 2011.

The dissertation, based on the language of mass media, focuses on the study of the Croatian neologisms of the 1990-s of the 20-th-the beginning of the 21-st centuries. The internal and external factors which influence the replenishment of the modern Croatian language vocabulary by new lexical units and their role in forming neologisms were discovered. The main lexical and semantic domains supplemented by a quantity of new lexical units were determined.

In this work the peculiarities of a renewal of the modern Croatian vocabulary were analyzed in the connection with actualization of some groups of vocabulary in the context of social and political changes which took place in Croatia at the end of the 20-th century.

The productive methods of word-building on the basis of native and loan material were examined. Within the analyzed period the most native derivatives are formed by a suffixal method. The most productive noun word-formation models are those which have such suffixes as - ik/ - nik, - ica/ - nica, - njak, - iz, - acija (obiиnik, mirovnjak). Taking into consideration the modern conditions of the development of the Croatian society and a great number of loan words in this language within the XXth-the beginning of XXIst centuries, its native word-building material serves not only for forming new native words but also for adoption of a lot of loan words by means of the Croatian language and for forming new lexemes on the basis of foreign elements. The most productive noun suffixes which take part in adoption of anglicisms and derivation of neologisms from stems of loan words are: -nje, -aљ, -ica, -iж.The suffixes -a-ti and -ira-ti play a main part in adoption of loan verbs in the Croatian language (googlati, formatirati). Adjectives and participles are adopted by adding native suffixes - ski and -an to the stems of loan words. The prefixal method is productive in forming new nouns and adjectives: anti-, post-, super- (antikoalicija, postkomunizam) and derivatives from loan verb stems adopted to the Croatian language: iz-, pre-, od- (preinstalirati, izbildati). At present stage the prefixoid method of a noun forming by adding loan prefixoids art-, bio-, eko-, euro-, foto-, geo-, to the native or loan lexemes is rather active (art-festival, euroskeptik). Loan lexemes and abbreviations which are the forming components of compound words cyber-, e-, web-, SMS-, VIP-, 3D- reveal the productiveness within the analyzed period (VIP-ulaz, SMS-rjeиnik).

An important method of renewal of the Croatian vocabulary revealed within the analyzed period is a semantic derivation of lexis which results in a transference of known denominations to new actuals. We consider: 1) the completion of word semantics; 2) the terminization; 3) the determinization; 4) the reterminization. The completion of semantics on the basis of the metaphor or metonymy is the most productive type of semantic modification of words in the Croatian language within the 20-th and the beginning of the 21-st centuries.

Besides the native resources (word formation, semantic derivation) the usage of the loan lexical material is a significant source of renewal of the Croatian vocabulary. Among the loan neologisms emerged in the Croatian language within the analyzed period English (American) lexis makes the greater part (about 70%). Taking into consideration that a number of Anglicisms in the Croatian neologisms are increasing, we distinguished some peculiarities and regularities of their functioning in the language of the Croatian mass media:

spontaneity (not taking into consideration the rules and principles of using loan lexis developed by Croatian linguists, modern printed and especially electronic mass media are overfolled with words of English (American) origin. Sometimes the usage of them in the language of Croatian mass media is unreasonable and irrelevant);

totality (Anglicisms are coming into the Croatian language globally but not into its separate dialects as it was with the loan words of the previous periods in the German, Hungarian and Italian languages);

availability in all spheres of the neologisms usage: scientific and technical (display, link, spyware), sports (karting, snowkiting, frizbi), fashion and cosmetology (botox, must have, beauty trend), economical (screening, consulting, developer), culture and art(dreamhouse, open air festival, citylight) etc.;

functioning in the role of international words (Anglicisms are used at once in many languages, often preserviny forms and basic meaning of a model. This fact allows to consider most of them as international words);

functioning in the youth slang (Croatian Internet-resources testify intensive functioning of Anglicisms to express significance, definite emotions, attitude to occurrences, events: pliz, sorry, ok);

variance: 1) a parallel usage of a loan lexeme and its native one (bodybuilding - tjelogradnja), 2) written variants (image - imidћ, skateboard - skejtbord), 3) world-building variants (snowbording - snowbordanje).

Among other languages which influence the renewal processes of the modern Croatian vocabulary are such European languages as: French, German, Latin and Greek (3%) and oriental languages: Japanese, Chinese, Korean (1,5 %).

Analyzing neologisms from the point of view of their derivation besides native and loan lexis we distinguished calques. It is an intermediate group of the lexical units which have a native form and completely follow the structure, the order of the forming elements arrangement and preserve a meaning of the loan models.

Thus the mass media language is a significant source of a research of lexical and semantic displacements which at large occur in the Croatian language. They play a significant part in the replenishment of the 20-th the beginning of the 21-st centuries because they at once concentrate the attention on the lexical and semantic units adopted only later on by lexicographical works. The mass media facilitate a fixing of the linguistic norms of any lexical innovation suggested by linguists. On the other hand the mass media is the first to fix neologisms (loan, spoken etc.) which then get a scientific evaluation of experts. The factors which influence the codification of neologisms in the Croatian language are: 1) the influence of purism; 2) the accordance with the language norm and word formation; 3) the criterion of expendiency (for lexis of loan origin); 4) the possibility to be a centre of word formation family and to form derivatives; 5) the accordance with the productive word formation models; 6) the accordance with a tendency to economize the language means; 7) the sweet sonority of a lexical unit; 8) the clearness and transparency of the internal form of a word.

Key words: neologism, mass media, semantic neologism, word-formation methods, loan words, Anglicism, actualized lexis.

Размещено на Allbest.ru