Категорії англійського дієслова в жанрово-стилістичному і соціолінгвістичному варіюванні (на матеріалі BNC)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК 811.111'27'38'367.625-11

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КАТЕГОРІЇ АНГЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА В ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНОМУ І СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ ВАРІЮВАННІ

(на матеріалі BNC)

Ванівська Ольга Іванівна

Львів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов Львівської комерційної академії.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бєлова Алла Дмитрівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри англійської філології

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Полюжин Михайло Михайлович Закарпатський державний університет, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу, проректор із науково-методичної роботи

кандидат філологічних наук, доцент Біскуб Ірина Павлівна Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри прикладної лінгвістики

Захист відбудеться 21 березня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова,5).

Автореферат розіслано 17 лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент О. А. Шпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

модальний дієслово англійський

Дієслово, як частину мови, досліджували у лінгвістиці на матеріалі багатьох мов світу. Лексико-семантичні групи дієслів, їхнє лексичне значення, стилістичні особливості, парадигматичні та валентносні характеристики, епідигматичні властивості досліджували в межах різних лінгвістичних шкіл. Все це пояснюється важливою роллю дієслова в структурі речення, його морфологічні характеристики безпосередньо впливають на синтаксичну організацію речення, а саме на його глибинну та поверхневу структуру. Квінтесенцією уявлень про надзвичайно вагому роль дієслова є вербоцентрична концепція Л.Теньєра. Ш.Баллі зазначав, що в індоєвропейських мовах будь-які граматичні відношення є дієслівними, і вся граматика загалом вміщується в дієслові (Ш.Баллі, 1955).

Категорії англійського дієслова неодноразово були об'єктом розгляду лінгвістів у діахронії та синхронії. Різноспрямовані лінгвістичні дослідження, передусім функціональний підхід до вивчення мовних одиниць, висвітлили чимало спірних питань і дали змогу науковцям зробити висновок про те, що 1) деякі дієслівні категорії, наприклад стан, виходять за межі морфології, 2) граматичні категорії, притаманні дієслову, можуть стати ядром/центром функціонально-семантичних / онтологічних / понятійних / когнітивних категорій, засобами вираження яких можуть бути не лише дієслова, а й інші мовні засоби.

Співвідношення категорійних та некатегорійних засобів вираження граматичних і когнітивних категорій у різних комунікативних ситуаціях, що належать до різних стилів і жанрів, асоціюються з різними групами мовців, раніше були об'єктом лише теоретичних прогнозувань і, частково, емпіричних спостережень. Завдяки корпусній лінгвістиці, комп'ютеризованому пошуку даних з'явилися нові об'єктивні можливості для вивчення фактичної реалізації граматичних категорій окремими дієсловами.

Не викликають заперечень твердження про мову як системне утворення, однак “було б грубою помилкою вважати її симетричною і гармонійною конструкцією” (Ш.Баллі, 1955). Дослідження на матеріалі великих електронних корпусів даних дають змогу не лише простежити за єдністю, балансом, рівновагою, а й за змінами, що виникають і розвиваються в різних шарах мовної системи.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю точнішого та глибшого аналізу граматичних і когнітивних категорій, мовних одиниць в аспекті співвідношення їх системних і функціональних характеристик на основі великого корпусу автентичного мовлення, варіантів англійської мови, різних жанрів і регістрів. Категорії дієслова, які безпосередньо пов'язані з предикацією, словотворенням, є зоною особливого інтересу не лише в межах давно відомої та визнаної вербоцентричної концепції. Сьогодні вони зацікавили лінгвістів з позицій соціолінгвістичного та жанрового варіювання, суб'єктивних й індивідуальних преференцій мовців. Дані корпусної лінгвістики дозволяють перевірити уявлення про ергономічні характеристики мовних одиниць, які виявляються релевантними для спонтанного мовлення, що сприятиме встановленню співвідношення між системним та функціональним статусом мовних одиниць, між категорійними й некатегорійними засобами вираження граматичних значень.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної теми Національного університету “Львівська політехніка” “Пріоритети сучасної прикладної лінгвістики в Україні (державна реєстрація №0107U006225)”. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Львівської комерційної академії (протокол № 7 від 6 березня 2009 року) та на засіданні бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Національної Академії Наук України (протокол № 2 від 22 квітня 2009 року).

Мета дисертаційного дослідження - виявлення нових фактів, змін та закономірностей у використанні мовних одиниць, що виражають значення дієслівних категорій на матеріалі англійської мови. Мета обумовлює такі завдання:

· встановити через програму конкордансів співвідношення між системними та функціональними характеристиками:

Ш модальних дієслів і засобів вираження категорії модальності;

Ш дієслів та інших засобів вираження категорії аспекту;

Ш дієслів та некатегорійних засобів вираження категорії часу;

Ш дієслів та некатегорійних засобів вираження категорії стану;

· встановити центральні, типові та прототипові ознаки граматичних значень і дієслівних форм.

Об'єкт дослідження - співвідношення системних і функціональних / комунікативних засобів вираження граматичних категорій, які традиційно вважають дієслівними (категорії часу, аспекту, стану, модальності).

Предмет дослідження - дієслівні форми та інші засоби вираження граматичних категорій, що вживаються в різних комунікативних ситуаціях, стилях, жанрах і регістрах, а також валентність, сполучуваність, дистрибуція мовних одиниць, які задіяні у вираженні граматичних категорій.

Наукова новизна дисертації полягає у визначенні закономірностей функціонування дієслів у різних жанрах і регістрах мовлення, виявленні частотності мовних засобів, що є тотожними за значенням категорійним засобам вираження граматичних категорій в сучасній англійській мові, виявленні мовленнєвих преференцій, дослідженні центральних, типових і прототипових ознак дієслівних форм, що відображають граматичні категорії англійського дієслова на основі даних автентичного мовлення Британського національного корпусу (BNC).

Теоретична значущість. Спостереження і висновки сприятимуть встановленню системного і комунікативного виміру граматичних категорій дієслова в сучасній англійській мові, виявленню співвідношення між категорійними та некатегорійними засобами вираження категорійних значень через параметри типовості й частотності. Результати мають стати внеском у функціональну, комунікативну, корпусну лінгвістику та квантитативні дослідження англійської мови. Висновки доповнять існуючі уявлення про когнітивні та комунікативні характеристики граматичних категорій.

Матеріал дослідження. Аналіз і дослідження нових тенденцій у розвитку йреалізації категорій англійського дієслова в сучасній англійській мові здійснюється на основі Британського національного корпусу текстів (BNC), останній версії 2007 року випуску, яка представлена на ліцензійному диску.

Практична цінність праці полягає у можливості використання отриманих результатів під час викладання з метою розвитку комунікативного потенціалу користувачів англійської мови, у теоретичних курсах з граматики, лексикології, лінгвістики тексту, у можливості створення рекомендацій щодо правильного використання дієслівних форм і лексичних засобів, які вживаються для вираження граматичних категорій англійського дієслова, в різних жанрах і регістрах комунікації. Дослідження відкриває нові можливості для продуктивного та ефективного використання комунікативних ресурсів BNC. Результати роботи можуть бути використані для написання граматики сучасної англійської мови з фокусуванням на синтаксисі.

Апробація праці. Положення дисертації обговорювались на засіданні кафедри іноземних мов Львівської комерційної академії (2009-2010 рр.), на Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених, присвяченій 90-річчю Миколи Лукаша в Києві (жовтень 2009 року), на Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених “Етнічні виміри універсуму: мова, література, культура” в Києві (квітень 2010 року), на ІІІ міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія у XXI столітті” в Запоріжжі (квітень 2010 року), на ІІ всеукраїнській науковій конференції “Людина. Комп'ютер. Комунікація” у Львові (травень 2010 року), на науково-практичній конференції “Наукова спадщина В.В.Акуленка та сучасне мовознавство” в Києві (жовтень 2010 року).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 7 наукових публікаціях у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Усі статті написані автором одноосібно.

На захист виносяться такі положення:

1. Лінгвістичні уявлення про засоби вираження граматичних і понятійних/ когнітивних категорій базуються, значною мірою, на їх системних характеристиках, частці відповідного категорійного значення в їх семантиці. Категорійні та некатегорійні засоби вираження граматичних категорій, що в межах функціональної граматики представлені як ядро і периферія функціонально-семантичного поля (ФСП), розглядаються у корпусній лінгвістиці як прототипові і типові залежно від особливостей їх функціонування та частотності вживання. За допомогою програмного забезпечення і методу конкордансів корпусна лінгвістика надає можливість уточнити уявлення про особливості вираження дієслівних граматичних категорій, функціональні та ергономічні характеристики відповідних мовних одиниць. Функціональні й частотні параметри цих одиниць доводять існуючі розбіжності між прототиповими :: типовими, системними :: функціональними, ядерними :: периферійними характеристиками.

2. Темпоральні значення теперішнього та минулого набувають у сучасній англійській мові статусу центральних категорійних значень. Прототиповими засобами вираження категорії часу в сучасній англійській мові є усі часові форми, однак типовими, за даними BNC, слід вважати Present Simple та Past Simple, які вживають мовці всіх вікових категорій та соціальних груп. Внаслідок закону економії мовних зусиль, завдяки власним ергономічним характеристикам, поширеним тенденціям мовного спрощення (linguistic simplicity), ці часові форми шляхом граматичної транспозиції витісняють інші. Типовим стає використання статальних дієслів чуттєвого сприйняття у формі Continuous, хоча прототиповим вважають їх вживання лише у формах Present Simple та Past Simple. Типовими засобами вираження відповідних темпоральних значень можна вважати usually, sometimes, often, still, today, always, що є некатегорійними засобами вираження цих граматичних значень. Некатегорійні засоби last year, yesterday, ago значно переважають порівняно з іншими некатегорійними засобами вираження ідеї минулого.

3. Центральними аспектуальними значеннями в сучасній англійській мові вважають Continuous і Perfect, однак частотність використання дієслів у цих формах становить не більше як, відповідно, 5 і 10% порівняно з формами Common. Використання аспектуальних мовних засобів притаманне переважно дорослим мовцям. Згідно з даними BNC, фактично в реалізації цих аспектуальних значень задіяні деякі дієслова. У вираженні прогресивного аспекту прототиповим і типовим засобом є дієслово go on, що найчастіше вживається з дієсловами work, do. Для передачі інхоативного аспекту типовим є кластер come to з дієсловами ментальної діяльності та дієсловами, що позначають основні процеси буття, а також дієслова begin, start, лексичне значення є тотожним відповідному аспектуальному значенню. Used to - це прототиповий і типовий засіб вираження ітеративного аспекту, а словосполучення have a look, have a go - типові засоби вираження однократно-миттєвого аспектуального значення. Серед фразових дієслів, що здатні передати аспектуальні значення, типовими є дієслова go, get, give. Як слова широкої семантики у поєднанні з різними постпозитивами, вони здатні реалізувати різні аспектуальні значення.

4. Прототиповими засобами вираження пасивного стану як маркованого члена опозиції є be-passive і get-passive, але набуття статусу типових засобів вираження пасивного стану залежить від лексичного значення дієслів. Пасивний стан найчастіше виражається за допомогою дієслова be і дієслів bring, call, do, find, give, make, see, take. Некатегорійні засоби вираження пасивних значень, що є синтаксичними дериватами на дієслівній основі, наявні лише у мовленні дорослих, які, однак, не можна вважати ергономічними засобами, проте їх використання в інституційному і формальному спілкуванні зростає.

5. Об'єктивна та суб'єктивна модальність є центральними конституантами категорії модальності. Прототиповими й типовими засобами вираження відповідних модальних значень є модальні дієслова can, could, may, might, will, would, should, а також модальні слова really, of course, perhaps, які часто використовують в усному мовленні. За даними BNC, частотність використання лексичних засобів, що виражають модальні значення епістемічної модальності вірогідності/достовірності, переважає над частотністю використання модальних засобів із значенням невпевненості, сумніву. Найчастотнішим і, відповідно, типовим модальним словом є really, зокрема і в поєднанні з модальними дієсловами.

6. Квантитативне навантаження і варіювання різних засобів вираження граматичних категорій дієслова в різних сферах комунікації і жанрах залежать від лексичної семантики, синтагматичних зв'язків, типових контекстів у комунікативних ситуаціях. Дані BNC вказують на незначні гендерні розбіжності у вживанні категорійних і некатегорійних засобів вираження дієслівних категорій. Підліткам властиві вживання простих часових форм, коротких висловлень, які, здебільшого, використовуються в повсякденному спілкуванні, а також в сфері освіти та вільного часу. Мовлення дітей характеризується короткими висловленнями, словосполученнями й лексичними одиницями, які застосовуються у повсякденному спілкуванні та сфері вільного часу. Жанрові і кількісні характеристики деяких мовних одиниць вказують на їхню універсальність і статус семантичних примітивів, а саме go, see, never, always, still, I like.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, чотирьох додатків. Загальний обсяг праці - 358 сторінок (190 сторінок основного тексту).

У вступі обґрунтовано актуальність вибору теми дисертації, визначено мету та завдання дослідження, його методологічну основу, розкрито теоретичне значення та практичну цінність, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Корпуси мовних даних і положення корпусної лінгвістики в сучасних лінгвістичних дослідженнях” викладено теоретичні та методологічні передумови дослідження, запропоновано аналіз основних наукових напрямів, в тому числі функціональної граматики, корпусної лінгвістики, що утворюють теоретичні передумови дослідження, представлено аналіз чотирьох граматичних категорій дієслова і характеристику відповідних даних соціолінгвістики й жанрології, які залучені до корпусної лінгвістики.

У другому розділі “Соціолінгвістичні і жанрові особливості варіювання дієслівних засобів вираження категорій часу і аспекту в BNC” визначено частотність категорійних і некатегорійних засобів вираження категорій часу та аспекту в писемному і усному мовленні, їх жанрово-стилістичне варіювання та використання різними віковими групами (дорослими, підлітками, дітьми), визначено типові та прототипові елементи, запропоновано перелік тих мовних засобів, які належать до ергономічних.

У третьому розділі “Комунікативні особливості мовних засобів вираження категорій стану та модальності в BNC” досліджено категорійні та некатегорійні засоби вираження категорій стану й модальності, використання їх в різних жанрах писемного та усного мовлення комунікантами різного віку, визначили ті прототипові засоби вираження категорійних значень, які належать до типових, а також мовні одиниці, що є релевантними для спонтанного мовлення.

У висновках узагальнено основні теоретичні та практичні результати дисертації, зроблено підсумки, окреслено перспективи подальших досліджень, запропоновано рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів.

Список використаних джерел складається із 307 назв (76 іноземними мовами).

У Додатках (А, Б, В, Д) представлені таблиці з категорійними та некатегорійними засобами вираження чотирьох граматичних категорій англійського дієслова: часу, аспекту, стану та модальності, які займають 140 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Поява такого напряму в мовознавстві, як корпусна лінгвістика відкриває для філологів нові можливості та перспективи, дає змогу спостерігати за змінами, які відбуваються в мовленні не лише писемному, а й в усному. За допомогою корпусів мовних даних реальним стає вивчення різноманітних аспектів автентичної мови. Британський національний корпус текстів (BNC) містить дані щодо жанрово-стилістичного варіювання різноманітних мовних засобів, використання їх комунікантами різного віку і статі.

У першому розділі “Корпуси мовних даних і положення корпусної лінгвістики в сучасних лінгвістичних дослідженнях” проаналізовано внесок різних лінгвістичних течій у лінгвістику та функціональну лінгвістику зокрема. Під час створення ФСП, лінгвісти спиралися лише на категорійний рейтинг засобів вираження тих чи інших категорійних і некатегорійних значень, наближеність їх до граматичних засобів вираження відповідного значення; розмежування категорійних / граматичних і некатегорійних / лексичних засобів вираження різних граматичних значень. Згідно з теорією функціональної граматики, центральне місце в ФСП займають категорійні значення, а некатегорійні - перебувають на периферії ФСП. Дані корпусної лінгвістики уможливили проведення квантитативних досліджень, що стосуються тих чи інших граматичних і лексичних засобів вираження граматичних значень, дали можливість виявити, які з них є прототиповими та типовими. У нашому дослідженні ми спираємося на визначення дієслівно-релевантних граматичних категорій, що були зроблені відомими лінгвістами (В.В.Виноградов 1954, 1960; О.Єсперсен 1958; О.І.Смирницький 1959; І.П.Іванова 1961; Я.Ф.Аскін 1966; Г.А.Золотова 1975; О.В.Бондарко 1976; 1983; 1984; 1987; 1990; Ю.С.Маслов 1983, 1990; В.М.Ярцева 1940; Д.Г.Радченко 1951; Б.А.Ільїш 1948, 1965; Л.А.Булаховський 1952; Ю.О.Жлуктенко 1953, 1954, 1958; Н.М.Раєвська 1976; Г.Н.Воронцова 1950; І.П.Іванова 1957; М.В.Янкошвілі 1966; Н.Ф.Іртеньєва 1956; Е.И.Бєляєва 1988; А.В.Кравченко 1992; Е.Я.Мороховська 1993; Е.В.Падучева 1974; А.С.Бархударов 1975; Т.А.Кузнечик 1977; П.Зифф 1970; Л.М.Медведева 1983; Л.Л.Буланін 1986; А.Д.Бєлова 1988; Е.А.Жаборюк 1980; И.Б.Долинина 1989; В.С.Храковський 1974; М.В.Ляпон 1990; О.О. Потебня 1958; М.И.Стеблин-Каменский 1954; H.Poutsma 1926; G.Curme 1931; F.Kruisinga 1931; O.Jespersen 1933; N.Chomsky 1957; M.Joos 1964; M.A.K.Halliday 1976; D.Crystal, D.Davy 1969; S.Granger 1983; D.Bakon 1989; K.Meints 2003; V.Veretennikovа 2005), на аналіз та спостереження за мовними даними, на результати досліджень багатьох науковців, що вивчали об'ємний емпіричний матеріал. Фундаментальні дослідження в галузі дієслівних категорій були зроблені до 90-х роках XX ст. Поодинокі праці останніх років, що стосуються граматичних категорій (В.В.Тихонова 2002, А.В.Чекалова 2002, О.Ю.Медведева 2002, М.Н.Нематуллаева 2002, С.А.Пуханов 2002, Э.Р.Бариева 2005, И.П.Исаева 2005, Н.А.Пескова 2000, Э.В.Нестерик 2007, О.В.Петрянина 2007, Е.В.Лифантьева 2009, Е.А.Кокарева 2003, О.А.Мачина 2004, А.В.Зубков 2001, А.І.Алєксєєва 2001, Е.В.Кривова 2003, Л.Р.Коккіна 2010, А.А.Марчишина 2005, Н.В.Скибицька 2004), суттєво не змінюють існуючих лінгвістичних постулатів.

Час - це граматична категорія дієслова, яка є специфічним мовним відображенням об'єктивного часу, що служить для тимчасової локалізації дії, про яку йдеться в реченні. В центрі ФСП темпоральності, основою якого є граматична категорія часу, знаходяться граматичні засоби її вираження, тобто часові форми Present, Past, Future, а на периферії - некатегорійні засоби вираження цієї категорії. У свою чергу, категорія аспекту - це граматична категорія дієслова, яка вказує на те, “як відбувається в часі чи як розподіляється в часі” (А.М. Пешковский, Ю.С.Маслов) зазначена дієслівна дія. В центрі ФСП аспектуальності перебуває опозиція аспектуальних значень Common :: Continuous :: Perfect, а на периферії - аспектуальні значення інхоативності, ітеративності, однократно-миттєвої дії. Стан - граматична категорія дієслова, яка позначає відношення між дією (або станом), що виражає дієслово, і учасниками ситуації (об'єктом, суб'єктом). Ті значення стану, які граматично виражені, є категорійними засобами і знаходяться в центрі ФСП стану. Некатегорійні способи вираження граматичного значення пасиву залишаються за межами граматичних опозицій дієслова і містяться на периферії ФСП стану. Модальність - це велика за обсягом і семантикою категорія, що виражає різні види відношення висловлювання до дії, а також різні види суб'єктивної кваліфікації повідомлення (Виноградов 1975). Ядерні позиції в ФСП модальності належать модальним дієсловам. Однак спостереження науковців (З.М.Байкова 1978; Є.П.Ісакова 2001; А.В.Кушнірик 2001; А.А.Марчишина 2005; Н.В.Скибицька 2004) доводять, що в комунікації, особливо усній, лексичні засоби вираження модальності успішно конкурують з граматичними.

Корпуси мовних даних, що базуються на автентичному мовленні, дають змогу виявити можливі зміни у функціонуванні мовних одиниць і преференції мовців.

У мовних корпусах представлені тексти, що є зразками писемного та усного мовлення, мають відповідні соціолінгвістичні особливості і відносяться до різних жанрів. Тому корпусні дані можуть надати матеріал для соціолінгвістики та жанрології. Більшість текстів BNC супроводжуються анотацією не лише про джерело тексту, його жанрову приналежність, рік публікації або запису, а й вікові, гендерні характеристики мовців. Таким чином, ще одним важливим аспектом корпусного аналізу є можливість перегляду вживання різноманітних лексичних і граматичних засобів у текстах різних жанрів, стилів, регістрів письмового та усного мовлення комунікантами різного віку.

Поєднання теорій і досягнень попередніх лінгвістичних шкіл з принципами корпусної лінгвістики дає змогу переоцінити рейтинг засобів вираження категорій, що співвідносяться з дієсловом, в тому числі визначити співвідношення лексичних засобів вираження цих категорій з дієсловами.

У другому розділі “Соціолінгвістичні і жанрові особливості варіювання дієслівних засобів вираження категорій часу і аспекту в BNC” викладено результати спостережень щодо використання різноманітних засобів вираження двох граматичних категорій - часу та аспекту.

Різнобічний аналіз категорії часу, категорійних та некатегорійних засобів її вираження, дозволив визначити, які з часових форм належать до центральних значень, прототипових і типових засобів вираження категорії часу, з'ясувати, яку роль відіграють некатегорійні засоби вираження цієї граматичної категорії.

Так, центральними значеннями, прототиповими й типовими часовими формами є прості форми Present Simple і Past Simple. Це стосується як усного, так і писемного мовлення. Форми Simple (Indefinite) становлять 80% часових форм, форми Continuous - 5%, а форми Perfect - 10%. Прості часові форми належать до ергономічних засобів вираження граматичної категорії часу, адже використовуються комунікантами різного віку (дітьми, підлітками, дорослими). Форми Present Simple і Past Simple легкі у використанні і тому широко використовуються в різних жанрах усного мовлення (у повсякденному, інституційному спілкуванні, у сферах освіти, бізнесу та вільного часу) і писемного мовлення (в академічній і неакадемічній прозі, в художній літературі, бібліографії, в газетах та інших опублікованих і неопублікованих матеріалах).

Складними часовими формами оперують, переважно, дорослі, що також підтверджується їх жанрово-стилістичним варіюванням. Часова форма Past Perfect чітко переважає в художній літературі, а Present Perfect - і в художній літературі, в неакадемічній та академічній прозі, бібліографії. В усному мовленні ці часові форми становлять лише 0,7% і вживаються, переважно, в повсякденному, інституційному спілкуванні та у сфері вільного часу, хоча це залежить і від лексико-семантичного значення самого дієслова. Наприклад: Pilate said hold on, what I have written, I have written. Paul Hirst, at 16, has known no other life. So Longeaton has been saved, I thought that one had gone. Часові форми майбутнього Future Simple, Future Continuous, Future Perfect та Future Perfect Continuous становлять не більше 5% часових форм в усному та писемному мовленні. Трапляються такі форми в художній літературі, газетах, неакадемічній прозі, бібліографії та інших опублікованих матеріалах. В усному мовленні є лише поодинокі випадки використання часових форм майбутнього.

Таблиця 1. Частотний аналіз категорійних/граматичних засобів вираження категорії часу в писемному та усному мовленні

Важливе місце у вираженні темпоральних значень посідають некатегорійні засоби, які широко використовуються разом з категорійними, а 10% таких слововживань повністю заміняють значення часових форм і використовуються, переважно, в усному мовленні у повсякденному спілкуванні. Наприклад: `No, not at the moment. No, never. `My flat, Luke, at the moment. Not just now. Yeah, yeah, recently. `Not lately. Was she still? No. `Not recently.' Yes, always nice.. `Not so far.' Or by tomorrow anyway. No, not yet. `Just now, over there. Urgently, Right now! Yes, usually the way. Використання таких некатегорійних засобів вираження темпоральності, що є тотожними значенню відповідних часових форм, дає змогу висловлюватися чітко, коротко, зрозуміло і притаманне мовленню не лише дорослих людей, а й підлітків і дітей, тому ми відносимо ці категорійні засоби до ергономічних засобів вираження темпоральних значень. Результати спостережень щодо використання некатегорійних засобів вираження темпоральності різною віковою аудиторією свідчать, що в усному мовленні їх використовують дорослі (3-4% прикладів; в писемному і усному мовленні дорослим належить близько 92-93%). Підліткам належить близько 2,5%, а дітям - 1,5% прикладів. Решту 2-3% одиниць представлені в корпусі як такі, що не ідентифіковані за віковими параметрами.

Центральну позицію в ФСП аспекту займають аспектуальні значення, що складають опозицію Common::Continuous::Perfect, проте лише форма Common демонструє ознаки типовості. Окрім аспектуальних значень дуративного (прогресивного), перфектного (завершального), важливу позицію у вираженні аспектуальних значень займають нецентральні аспектуальні значення, такі як інхоативний та ітеративний, що перебувають на периферії ФСП аспекту. Типовими засобами вираження інхоативного аспектуального значення є дієслово come to з дієсловами розумової діяльності (know, believe, understand) і з дієсловами, що позначають основні процеси буття й належать до семантичних примітивів (live, see), а також дієслова begin, start, що володіють лексичним значенням започаткування. Такі приклади трапляються, здебільшого, в художній літературі, в неакадемічній прозі і бібліографії, наприклад: You come to see me and sit there and say now (вживають не лише дорослі, а й діти віком від 3 років, а також підлітки). Yet in fact imagination can be the means by which we can come to understand reality. If they but they come to live here don't they? (вживають лише дорослі). You know and Yvonne, erm and Yvonne's daughters the last time I went and this is how I and Yvonne come to know each… (використовують лише дорослі).

Найтиповішим і ергономічним засобом вираження прогресивного аспекту є дієслово go on, яке має значення тривалості, а також типово вживається з дієсловами do, work. Наприклад: Well, go on then! Go on then (такі короткі словосполучення часто використовують підлітки і діти від 7 років). `Why do you go on working for such a firm?' I intend to go on doing that as long as he wants me.

Used to ? найтиповіший і ергономічний засіб вираження ітеративного аспекту; до ергономічних засобів вираження аспектуального значення ітеративності відноситься також такий лексичний / некатегорійний засіб, як сполука on and on.

До типових та ергономічних засобів вираження однократно-миттєвого аспектуального значення належать словосполучення have a look, have a go, які переважають саме в усному мовленні: Let's have a look then. Do you want to have a go by yourselves? (вживають діти від 3 років, підлітки та дорослі).

Таблиця 2. Квантитативні характеристики типових засобів вираження аспектуальних значень у BNC

Дослідження фразових дієслів, як засобів вираження аспектуальних значень інхоативності, прогресивності, ітеративності та завершеності дає нам змогу стверджувати, що в сучасній англійській мові найменше вживаються фразові дієслова, що виражають аспектуальне значення ітеративності. Чимало фразових дієслів є ергономічними засобами вираження різних аспектуальних значень, адже вони часто використовуються у спонтанному мовленні, легкі у використанні для комунікантів різного віку. Їх, зазвичай, утворюють за допомогою найбільш частотних, відповідно, типових дієслів, таких як go, get, give.

Фразові дієслова set up, set out, go into, take up, get into, set off типово виражають аспектуальне значення інхоативності, їх вживають в писемному мовленні найчастіше в неакадемічній прозі і бібліографії, в художній літературі та інших опублікованих матеріалах; значно менше їх в академічній прозі та газетах. В усному мовленні фразові дієслова із значенням інхоативності часто використовують у повсякденному, інституційному спілкуванні, в сфері вільного часу. Наприклад: Well if , well if you you were supposed have overtime set up, right? You get into Italy. … take up. I think I've got to go into tomorrow. (вживають діти від 5 років, підлітки та дорослі) Oh we're set up for Christmas now! (у поодиноких випадках вживають діти від 2 років, а також підлітки й дорослі).

Фразові дієслова go on, carry on, hold on, hang on типово виражають аспектуальне значення прогресивності (hang on - явний атрибут усного мовлення). Вживаються такі фразові дієслова, здебільшого, в художній літературі і повсякденному спілкуванні.

Фразові дієслова give up, shut up, cut off, cut out, take off, get off, go off типово виражають аспектуальне значення завершеності і використовуються найчастіше в художній літературі, проте такі фразові дієслова як give up, cut off, cut out, move out, drop out, use up, break off часто вживаються в неакадемічній прозі і бібліографії, а break down - в академічній та неакадемічній прозі, бібліографії, газетах, інших опублікованих матеріалах.

Серед усіх нечисленних фразових дієслів, що виражають ітеративне аспектуальне значення, типовим можна вважати лише фразове дієслово get over. Інші фразові дієслова, що виражають ітеративність (get over, think over, linger over, pore over, rake over) переважають в художній літературі

Атрибутами усного мовлення і ергономічними засобами вираження різних аспектуальних значень є фразові дієслова go into, get into, get over, go on, carry on, hang on, hold on, shut up, get off, go off, come off, finish up в часовій формі Past Simple.

Аналіз використання таких фразових дієслів за віковими характеристиками вказує на те, що здебільшого їх вживають дорослі люди, чимало фразових дієслів використовують підлітки і найменше - діти. Але цікавим є факт, що деякі з дієслів частіше вживають діти, ніж підлітки - це shut up, cut out, а також дієслівні форми went off, switched off, turned off, broke off. Наприклад: Cut out templates (приклад з дитячого свята). Shut up! He then we went off playing! (приклади з повсякденного спілкування). Якщо порівняти використання чоловічою і жіночою статтю фразових дієслів, що є засобами вираження аспектуального значення завершеності, то виявляється, що жінки дещо частіше вживають більшість цих фразових дієслів, винятками є лише drop out, finished off, які частіше трапляються в мовленні чоловіків, а не жінок.

У третьому розділі “Комунікативні особливості мовних засобів вираження категорій стану та модальності в BNC” йдеться про використання категорійних та некатегорійних засобів вираження двох категорій англійського дієслова - стану та модальності.

Центральними в категорії стану в сучасній англійській мові є конструкції be + participle II, get + participle II, які прототипові. Пасивний стан використовується переважно в писемному мовленні в академічній та неакадемічній прозі, в наукових публікаціях. Загалом, відсоткове відношення використання пасиву в писемному мовленні - 97%, а в усному, відповідно, лише 3%. Зауважимо, що типовість пасивних форм і реалізація значення пасивного стану залежать від лексичного значення дієслів. Загалом, конструкція be+Ved для вираження значення пасиву трапляється в 45-50%, а конструкція get+Ved - у 10-12% словосполучень. Найтиповішими в англійській мові є використання be-passive із дієсловами bring, call, do, find, give, make, see, take. Дослідження використання пасивних форм дієслів дає нам змогу стверджувати, що пасивні значення частіше реалізуються у часовій формі Past Simple, ніж у часовій формі Present Simple, що певною мірою пов'язане з результативним характером дії. Жанрово-стилістичне варіювання пасивних словосполучень вказує на те, що вони переважають в неакадемічній та академічній прозі і бібліографії, в а be-passive в формі Past Simple часто вживається і в газетах. Аналіз використання інших дієслів у пасивних формах, таких, котрі ми використовуємо щоденно, cook, drink, eat, go, know, speak, think, want, write, etc., свідчить, що найчастіше в пасивній формі використовуються know, think, write, з яких перші два дієслова серед найчастотніших, що вживаються в простих формах Present Simple, Past Simple, проте жанрово-стилістичне варіювання їх співпадає з найбільш частотними типовими пасивними словосполученнями. В усному мовленні, як вже зазначалось, пасивні форми використовують нечасто, проте та невелика їх частина (3%) переважає в сферах інституційного спілкування, освіти та вільного часу.

Зауважимо також, що форми пасивного стану вживаються в часових формах Perfect, в середньому вдвічі частіше, ніж форми активного стану.

Використання пасивних форм з займенником першої особи однини в сучасній англійській мові трапляється дуже рідко, в межах десяти прикладів. Винятком є лише використання дієслова tell з займенником першої особи однини в пасивному стані, яке можна вважати типовим. Такі слововживання трапляються в писемному мовленні найчастіше в художній літературі та неакадемічній прозі і бібліографії, а в усному мовленні - у сфері інституційного спілкування, наприклад: Well I am told that that is the earliest thing at all.

Словосполучення get-passive є лише прототиповим засобом вираження пасивного стану, проте get-passive з деякими дієсловами вживаються в усному мовленні частіше, ніж be-passive. Словосполучення get-passive трапляється переважно в художній літературі, менше в неакадемічній прозі і бібліографії, газетах та інших опублікованих матеріалах. В усному мовленні словосполучення get-passive вживаються у повсякденному спілкуванні, а також в сфері вільного часу та бізнесу. Саме у повсякденному спілкуванні мовці зазвичай вживають get-passive з такими дієсловами як change, stick, call, drink, wash (get changed, get stuck, get called, get drunk, get washed). Їх використовують не лише дорослі, а й підлітки та діти. Наприклад: And get changed first erm feed the rabbit. Get stuck into it! Get drunk or? Come and get washed. Засоби вираження медіа пасиву перебувають на периферії ФСП пасиву і не є типовими засобами вираження категорії стану, наприклад: On the whole the translation reads well. And if Sir Clive Sinclair's Zike sells well he has ambitions to get into this new market.

Використання засобів вираження пасивного стану вимагає певної мовної компетенції, тому ми вважаємо, що вони не відносяться до ергономічних, оскільки їх зовсім небагато в повсякденному спілкуванні. Винятками можуть бути лише деякі випадки вживання get-passive з окремими дієсловами change, stick, call, drink, wash, наприклад: It made me angry, and that sort of thing makes me get stuck in. And get called chicken by the expert. You could get drunk on this stuff without whisky. Might as well stay here and get washed and changed.

Діти використовують конструкцію be-passive з дієсловами see, do, make, call, а підлітки - з дієсловами see, do, make, call, find.

Дослідження прикметників з семою [пасив] як некатегорійних засобів вираження категорії стану в сучасній англійській мові дало нам змогу дійти висновку, що некатегорійні засоби вираження категорії стану не є ергономічними засобами вираження цієї категорії, і не належать до типових елементів усного мовлення, а найчастіше вживаються саме в писемному мовленні (97%). Серед типових пасивних прикметників acceptable, visible, vulnerable, reliable, etc., є також пасивні прикметники з префіксом заперечення invisible, unacceptable. Такі некатегорійні засоби вираження категорії стану трапляються найчастіше в неакадемічній та академічній прозі, бібліографії, а в усному мовленні - лише у сфері інституційного спілкування. В інших сферах усного мовлення вони зустрічаються майже вдвічі рідше, ніж у сфері інституційного спілкування і таких прикладів не більше 3% порівняно з писемним мовленням. Оскільки використання пасивних прикметників вимагає від мовця високого рівня мовної компетенції, освіченості, то більшість з них вживають дорослі люди з вищою освітою. Підлітки використовують такий пасивний прикметник як visible, рідше - vulnerable, reliable, invisible, а діти інколи використовують лише invisible (2,8% прикладів).

Центральну позицію в ФСП модальності посідає об'єктивна та суб'єктивна модальність. В нашій дисертації ми детально розглядали дієслівні та недієслівні засоби вираження суб'єктивної модальності, зокрема, епістемічної (вірогідність, імовірність повідомлення). Наприклад, найчастотнішими у всіх жанрах писемного та усного мовлення є модальні дієслова can, could, may, might, would, should, shall, а також модальні слова really, of course, maybe, perhaps. Такі лексичні засоби вираження модальності як can, could, would, really належать до ергономічних засобів вираження цієї категорії, оскільки вони часто використовуються в усному мовленні, є структурно простими, легкими, придатними для використання в спонтанній комунікації людьми різного віку. Найчастіше засоби вираження суб'єктивної модальності трапляються в неакадемічній і академічній прозі,бібліографії та художній літературі, а також дещо менше в газетах. В усному мовленні вони переважають у повсякденному спілкуванні, у сфері інституційної комунікації і освіти.

Весь спектр засобів вираження категорії модальності вживають дорослі. Діти типово використовують модальні дієслова can, could, would. З віком запас слів збільшується, тому підлітки вживають can, could, may, must, would, should, а також модальне слово really.

В англійській мові модальні дієслова та модальні слова, що є лексичними засобами вираження модальності, використовуються за принципом кон'юнкції. Ми розглянули поєднання модальних дієслів can, could, may, might, must, should, would, ought to, have to, need і модальних слів surely, really, possibly, definitely, certainly, obviously, absolutely, perhaps, indeed, їх використання в різних жанрах усного та писемного мовлення. Як виявилось, 20% таких словосполучень зустрічається в усному мовленні і, відповідно, 80% - у писемному. Такі поєднання модальних дієслів і модальних слів трапляються в різних жанрах писемного мовлення. Наприклад, типовими поєднаннями модальних дієслів і модальних слів, що вживаються в художній літературі, є could possibly, really must, would surely, certainly would (not), could really/really could(not), really should (not), must surely, really ought, possibly could (not), must definitely, вони виражають значення епістемічної модальності, що зорієнтована на виявлення значень достовірності, істинності повідомлення. Більшість з них є засобами вираження підтвердження інформації, окрім could possibly, possibly could (not), що виражають гіпотетичність.

В неакадемічній прозі та бібліографії типовими є такі поєднання модальних дієслів із модальними словами, як might indeed, could indeed, would indeed, should certainly, would perhaps, certainly need; вони знову ж таки, виражають значення підтвердження, уточнення повідомлення.