Етнокультурна картина світу в афро-американській поезії: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.111'42:165.194(73)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Етнокультурна картина світу в афро-американській поезії: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Воробей Надія Володимирівна

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземної філології та методики викладання Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет”(м. Ялта) Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бєлєхова Лариса Іванівна, Херсонський державний університет, професор кафедри романо-германських мов.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Шевченко Ірина Семенівна, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу;

кандидат філологічних наук Гулідова Ірина Сергіївна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра лексикології та стилістики англійської мови ім. О.М. Мороховського.

Захист відбудеться “20” квітня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий “21” березня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Волкова.

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена вивченню етнокультурної картини світу в афро-американській поезії у лінгвокогнітивному та лінгвокультурологічному аспектах. Дослідження мови як культурного кода нації, що зберігає скарби національної культури, стає пріоритетним серед кола питань загальнофілологічного характеру (М. Ф. Алефіренко, В. В. Воробйов, О. П. Воробйова, І. О. Голубовська, В. І. Карасик, В. А. Маслова, Ю. С. Степанов, Н. В. Слухай, В. М. Телія). Розкриття способів актуалізації міфопоетичних ресурсів мовної системи в поетичному мовленні дозволяє висвітлити особливості етнокультурних уявлень про світ, що заповнюють певний шар етнокультурної картини світу, зокрема афро-американської спільноти.

Аналітичний огляд наукового доробку з проблеми етнокультурної картини світу засвідчує, що її досліджено в онтологічному, комунікативно-функціональному і когнітивно-дискурсивному вимірах. Так, у річищі семантико-структурного підходу онтологічного напряму виокремлено коло етнокультурних концептів різних лінгвокультурних спільнот (І. О. Голубовська), окреслено систему міфопоетичних і культурних значень в слов'янській культурі (В. А. Маслова, В. В. Воробйов, В. М. Телія), визначено структуру етнокультурних концептів, розроблено методику їх вилучення (С. Г. Воркачев, В. І. Карасік, А. М. Приходько). З позицій лінгвосеміотичного підходу комунікативно-функціонального напряму на основі передконцептуального аналізу слов'янських художніх текстів виокремлено коло етноконцептів східних слов'ян (Н. В. Слухай), з'ясовано регулятивно-сугестивну функцію етноміфопоетичних смислів у сучасних телевізійних текстах (О. М. Самусенко), виявлено складники етнічного передконцепту та їх роль у формуванні індивідуально-авторської картини світу (О. А. Петриченко), з'ясовано складники архетипного символу “світове дерево” (М. О. Єлісова). У руслі когнітивно-дискурсивної парадигми на основі методики лінгвокогнітивного та поетико-когнітивного аналізу виявлені типи й види словесно-поетичних образів та лінгвокогнітивні операції їхнього формування (Л. І. Бєлєхова, В. Г. Ніконова). На основі когнітивно-прагматичного підходу та лінгвокогнітивного аналізу виявлено засоби вербалізації інтендованих імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі, когнітивно-прагматичні характеристики дискурсивної імплікації (Л. Р. Безугла), розроблено методику вилучення імплікатів та визначено лінгвокогнітивні механізми їх формування в американському поетичному просторі (О. О. Проценко).

Попри те, що етнокультурні смисли вивчалися в індивідуально-авторській, міфопоетичній, концептуальній картинах світу слов'янських, англійських, американських, німецьких художніх текстів, етнокультурна картина світу афро-американської поезії не отримала достатнього висвітлення з позицій нової антропоцентричної парадигми лінгвістики.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена його відповідністю загальному спрямуванню робіт з когнітивної лінгвістики на виявлення креативных механізмів формування художніх образів, пояснення специфіки ідіостиля поета, а також значущістю афро-американської поезії для мультинаціональної американської культури. Відсутність робіт з дослідження афро-американської поезії в лінгвокогнітивному та лінгвокультурологічному ракурсі посилює актуальність обраної теми. Особливого значення набуває вивчення етнокультурної картини світу в афро-американських віршованих текстах у плані розкриття глибинних механізмів формування етнокультурних словесно-поетичних образів, визначення їхнього концептуального підґрунтя, етнокультурної специфіки, виявлення засобів ритміко-синтаксичної організації текстів афро-американської блюзової, джазової та репової поезії.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми “Актуальні питання романо-германського мовознавства” кафедри іноземної філології та методики викладання Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (тему затверджено на засіданні вченої ради КГУ, протокол № 3 від 29 вересня 2010 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0103U003178 “Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс”.

Мета дослідження - виявити та схарактеризувати специфіку етнокультурної картини світу в текстах афро-американської поезії шляхом лінгвокогнітивного аналізу механізмів формування й функціонування етнокультурних словесно-поетичних образів і ритміко-синтаксичної організації текстів афро-американської блюзової, джазової та репової поезії.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- систематизувати наукові підходи до вивчення етнокультурної картини світу;

- уточнити зміст понять “етнокультурний словесний образ” та “лінгвокультурема” як згорнутого знання афро-американського етносу про світ, його цінності, вірування;

- розробити комплексну методику дослідження етнокультурної картини світу в афро-американській поезії;

- визначити типи і види етнокультурних словесно-поетичних образів в афро-американській поезії;

- виявити позамовні чинники формування етнокультурних словесно-поетичних образів в текстах афро-американської поезії;

- визначити особливості ритміко-синтаксичної організації афро-американських поетичних текстів, що сприяють експлікації етнокультурних смислів;

- розкрити лексико-морфологічні засоби творення етнокультурних смислів в афро-американській поезії;

- з'ясувати лінгвокогнітивні операції вилучення етнокультурних смислів в афро-американській поезії;

- окреслити коло етнокультурних смислів, що відбивають специфіку етнокультурної картини світу афро-американської поезії.

Об'єктом дослідження є етнокультурна картина світу в афро-американській поезії. Предметом вивчення - лінгвокогнітивні механізми формування етнокультурних словесно-поетичних образів афро-американської поезії, які розкривають своєрідність етнокультурної картини світу.

Для виявлення специфіки етнокультурної картини світу в афро-американській поезії нами сформульована робоча гіпотеза, згідно з якою етнокультурна картина світу в афро-американській поезії виявляється через аналіз особливостей формування етнокультурних смислів в етнокультурних словесно-поетичних образах афро-американської блюзової, джазової і репової поезії. Етнокультурні смисли етнокультурних словесно-поетичних образів актуалізуються номінативними одиницями образного та валоративного шару етноконцептів.

Матеріалом дослідження слугує друкований та вміщений в Інтернет корпус афро-американської поезії ХІХ - кінця ХХ століття. Загальний обсяг вибірки становить 1500 прикладів етнокультурних словесних поетичних образів, вилучених з 5000 афро-американських поетичних текстів на 10 920 умовних сторінках.

Мета та завдання дослідження зумовили застосування комплексного підходу до вивчення етнокультурної картини світу, що включає низку методів семантичного, архетипного, концептуального, інтерпретаційно-текстового, семантико-когнітивного аналізу та методу інференції. Виявлення особливостей побудови образного простору віршованих текстів різних літературно-стильових напрямів афро-американської поезії здійснено методом інтерпретаційно-текстового аналізу з використанням методики лінгвостилістичного аналізу тропів і фігур. У руслі семантичного аналізу для виокремлення загальних і відмінних характеристик у концептуальній структурі етнокультурних словесних поетичних образів застосовані семасіологічний (від слова до значення), ономасіологічний (від концепту до слова) і компонентний аналіз їхніх номінативних одиниць. Для визначення наповнення образ-схем архетипів здійснено архетипний аналіз, що інтегрує семантичний аналіз дефініцій і дескрипцій змісту культурних архетипів, які зафіксовані в культурологічних словниках з міфології, фольклору, світової символіки. Застосування методики концептуального аналізу етнокультурного словесно-поетичного образу ґрунтується на комплексному підході до дослідження його природи шляхом виявлення лінгвокогнітивних операцій його формування та реконструкції концептуальних схем, що є його когнітивною основою. Семантико-когнітивний аналіз етнокультурних словесно-поетичних образів з позиції теорії концептуальної інтеграції дозволив виявити специфіку формування, шифрування етнокультурних смислів у внутрішній формі образів та визначити лінгвокогнітивні операції їхнього творення. Експлікація етнокультурних смислів, що сконцентровані в різних типах і видах етнокультурних словесно-поетичних образів і організують афро-американський блюзовий, джазовий та реповий поетичний простір, здійснена із залученням методу інференції.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше подана етнокультурна картина світу афро-амерканської поезії у лінгвокогнітивному та лінгвокультурологічному вимірах. Уточнені на матеріалі афро-американських віршованих текстів поняття “етнокультурна картина світу”, “етнокультурний словесний образ” і “лінгвокультурема”. Уперше реконструкцію етнокультурної картини світу здійснено шляхом аналізу етнокультурних словесно-поетичних образів, у яких актуалізуються етноконцепти ЛЮДИНА, РАБСТВО, СВОБОДА, БОГ, БАТЬКІВЩИНА, ДІМ, та з'ясовано способи ритміко-синтаксичної організації текстів афро-американської блюзової, джазової та репової поезії. Новим є виявлення і тлумачення лінгвокультурного процесу інтерполяції та екстраполяції як позамовного чинника формування етнокультурних словесно-поетичних образів.

Теоретичне значення роботи визначається її внеском у розвиток когнітивної поетики і лінгвокультурології. Теоретично значущим для лінгвокультурології є виявлення мовних і позамовних чинників формування етнокультурних словесно-поетичних образів. Виокремлені підтипи стереотипних словесно-поетичних образів (ендо- та екзостереотипні) є внеском у теорію образності художнього тексту. Запропонована комплексна методика інференційного аналізу семантики поетичного тексту може бути використана як ключ до інтерпретації афро-американської поезії і сприяє поглибленню теорії імпліцитності. Визначені способи ритміко-синтаксичної організації афро-американських поетичних текстів мають теоретичну цінність для пояснення особливостей синтаксичного простору поетичних творів та слугують інструментом аналізу їхньої жанрової специфіки і лінгвістичної інтерпретації.

Практичне значення дисертаційного дослідження вбачається в можливості застосування результатів і висновків дисертації у курсі стилістики англійської мови (розділи “Поетичні тропи й фігури мовлення”, “Стилістична семасіологія”, “Стилістика тексту”), у спецкурсах з теорії поетичного мовлення й когнітивної поетики, у написанні курсових, бакалаврських, магістерських робіт із проблематики інтерпретації поетичного тексту.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри іноземної філології та методики викладання Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), висвітлювалися в доповідях на семи міжнародних конференціях: “Мова і Культура” (Київ, 2008, 2010 рр.), “Мова і світ” (Ялта, 2008, 2010 рр.), “Сучасна англістика: мова в контексті культури” (Харків, 2009 р.), “Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2010 р.), “Наукова спадщина О. О. Потебні в контексті розвитку європейської філологічної думки ХІХ-ХХІ ст. До 175-річчя від дня народження О. О. Потебні” (Харків, 2010 р.); на двох міжвузівськіх конференціях “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2009 р.), “Комунікативно-когнітивний підхід до викладання філологічних та психолого-педагогічних дисциплін” (Євпаторія, 2011 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у трьох одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (1,7 др. арк.) та у матеріалах (1,3 др. арк.) і тезах (0,8 др. арк.) виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 260 сторінок, з них - 209 основного тексту. Список використаних джерел складається з 440 найменувань, у тому числі 114 іноземними мовами.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження етнокультурної картини світу в афро-американських поетичних текстах” сформульовано інтегрований підхід до вивчення етнокультурної картини світу в афро-американській поезії на основі систематизації наукових поглядів.

У реферованій роботі етнокультурну картину світу в афро-американській поезії розуміємо як частину загальної американської культури. В ній висвітлена міфопоетична картина світу етносу. Етнокультурна картина світу віддзеркалена в семантиці мовних одиниць крізь систему значень та асоціацій слова з особливими культурно-специфічними значеннями, що відбивають як образ життя, так і образ мислення. Етнокультурна специфіка в семантиці мовних одиниць є результатом впливу позамовних чинників - культурно-історичних особливостей розвитку народу (М. Ф. Алефіренко), афро-американського етносу зокрема.

У руслі лінгвокогнітивної та лінгвокультурологічної парадигми на основі творчого опрацювання положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики і лінгвокультурології етнокультурна картина світу в афро-американській поезії отримала у нашій роботі статус лінгвокультурного когнітивного конструкту, що інкорпорує сукупність образів, вірувань, уявлень темношкірого етносу про навколишню дійсність, про своє місце та роль у світі.

Етнокультурну картину світу афро-американської поезії досліджено через аналіз образного простору, що розкривається в етнокультурних словесно-поетичних образах. Етнокультурний словесно-поетичний образ визначено як лінгвокогнітивний та лінгвокультурний спосіб організації змісту віршованого тексту, в якому маніфестовані міфопоетичні уявлення етносу про світ. Лінгвокультурним засобом відображення етнокультурних особливостей світобачення темношкірого народу в афро-американській поезії є лінгвокультурема як згусток, концентроване зосередження основних етнокультурних смислів (М. Ф. Алефіренко, В. В. Воробйов). Лінгвокультурема, що відображає культурну свідомість лінгвокультурної спільноти, є лінгвокультурним когнітивним конструктом, реконструкція якого здійснюється шляхом низки лінгвокогнітивних операцій, що застосовуються на різних рівнях обробки текстів. У текстовому вимірі лінгвокультурема може охоплювати слово, словосполучення, тим самим відображаючи лексико-синтаксичні засоби творення етнокультурних смислів (М. Ф. Алефіренко).

Афро-американська поезія є частиною великої англо-американської поетичної традиції (F. P. Brown). Початок і сталу традицію афро-американської літератури в США було закладено розповідями рабів-утікачів про свою долю (S. E. Henderson). Відтак, афро-американська поезія як естетична хроніка расової боротьби (J. V. Gabbin) ґрунтується на колективному досвіді афро-американського етносу, застосовує музику темношкірого населення як структурну модель та свідомо трансформує усталені стандарти поезії (B. W. Bell, E. P. Johnson, J. A. Joyce). Афро-американські поетичні тексти є тканиною, в яку вплетений досвід афро-американського етносу, тому кожний мовний знак як нитка у тканині несе певну культурно значущу інформацію і стає невід'ємною частиною семіотичного простору американської культури.

Особливість етнокультурної картини світу в афро-американській поезії полягає у тому, що не дивлячись на адаптацію, асиміляцію в американській культурі, колективне позасвідоме укорінене у свідомості афро-американської спільноти. Воно безсвідомо, автоматично проявляється у поєднанні етнокультурної і національної картини світу, яка є спільною для американського соціуму. Унаслідок нашарування універсальної й етноспецифічної картин світу в основі афро-американського глибинного образу лежить переплетення різних уявлень етносу.

Складність у вичленуванні етнокультурних смислів, що формують афро-американський поетичний вимір, зумовила необхідність розробки комплексної методики дослідження етнокультурної картини світу в афро-американській поезії - методики інференційного аналізу семантики поетичного тексту. Така методика інтегрує низку когнітивних операцій і процедур, спрямованих на пошук та пояснення особливостей етнокультурного осмислення світоустрою (сукупність уявлень, образів, вірувань), що інкорпоровані у художній семантиці поетичних текстів. Кожний етнокультурний словесно-поетичний образ вимагає застосування різних операцій вилучення смислу з його трьох іпостасей - передкоцептуальної, концептуальної та вербальної. Такі операції здійснюються для осмислення і витягування передконцептуальних (імпліцитних) й концептуальних ознак номінативних одиниць, що формують етнокультурний словесно-поетичний образ.

Перший етап включає низку когнітивних операцій аналізу архетипів, які активуються у свідомості читача під час інтерпретації тексту. Сигналом наявності архетипів слугують архетипні символи, вербалізовані в словесних образах поетичного тексту (N. Frye, Л. І. Бєлєхова, О. О. Проценко). Вилучення імпліцитних смислів здійснюється шляхом окреслення арсеналу імплікативних концептуальних ознак аналізованого архетипу через аналіз словникових статей енциклопедій символів африканської культури. Такий тезаурусний аналіз передбачає виявлення внутрішньої форми слова, енциклопедичного знання про певний фрагмент міфопоетичної картини світу. Отримані знання уможливлюють моделювання образ-схеми як структури знання про архетипи, передконцептуальної іпостасі образу.

Другий етап - поетико-когнітивний аналіз (В. Г. Ніконова) включає методи семантичного, компонентного й концептуального аналізу, спрямовані на реконструкцію концептуальних схем (метафоричних, метонімічних, параболічних), що лежать в основі формування різних видів етнокультурних словесно-поетичних образів, та образних складників етноконцептів.

Третій етап передбачає застосування методу інференції (О. С. Кубрякова), вивідного знання, що досягається за допомогою контекстуального й інтепретаційно-текстового аналізу та виявлення лінгвокогнітивних операцій мапування, задіяних у формуванні концептуальної та вербальної іпостасі образів (Л. І. Бєлєхова). Установлення характеру трансформацій базових концептуальних метафор у поетичному тексті, окреслення їх спектру та діапазону сприяють визначенню особливостей когнітивного стилю афро-американських поетів, специфіки формування етнокультурних словесних поетичних образів.

У другому розділі “Етнокультурна картина світу: передконцептуальний і концептуальний вимір” здійснено комплексний аналіз типів і видів етнокультурних словесно-поетичних образів, які актуалізують образний і валоративний шари етноконцептів ЛЮДИНА, РАБСТВО, СВОБОДА, БОГ, БАТЬКІВЩИНА, ДІМ. Названі концепти вважаємо етнокультурними, оскільки їх образно-асоціативний шар містить етнокультурну інформацію.

Інтерпретаційно-текстовий аналіз поетичних текстів афро-американської поезії дозволив виявити етнозумовлені теми: гноблення темношкірої людини, расизм, рабство, боротьба темношкірої людини за свободу, відчуження темношкірої людини, печаль, панування білої людини. Подальший концептуальний і семантичний аналіз афро-американських поетичних текстів спрямовано на виявлення тем, що мають образне вираження: темношкіра людина, біла людина, бог, блага, американське суспільство, почуття.

У концепції нашої роботи особливу значущість становлять ті словесно-поетичні образи, у яких міститься етнокультурні смисли, активовані міфологемами та етнокультуремами як згорнутим знанням етносу про світ.

Слідом за М. Ф. Алефіренко, ми вважаємо, що етноспецифіка виявляється у паралельному аналізі образів. Саме на паралелях побудований аналіз словесно-поетичних образів, у яких відображені етнокультурні уявлення про темношкіру людину vs. білу людину, рабство, свободу, бога, батьківщину, дім. Такі уявлення опредметнені в семантиці етнокультурних словесно-поетичних образів.

Образний простір афро-американської поезії є упорядкованою сукупністю різних типів і видів словесних поетичних образів. Критерієм розмежування типів етнокультурних словесно-поетичних образів слугують різні знання етносу про світ, що опредметнені в семантичному просторі віршованого тексту. Спираючись на типологію словесно-поетичних образів Л. І. Бєлєхової, етнокультурні словесно-поетичні образи поділяємо на архетипні (старі), стереотипні та параболічні (нові). У реферованій дисертації здійснено подальшу класифікацію стереотипних словесно-поетичних образів на ендо- та екзостереотипні словесно-поетичні образи. Ендостереотипні словесно-поетичні образи тлумачимо як стереотипні, в яких відображено уявлення темношкірої людини про власний етнос та його оцінку (“I am a victim of the white press, / but I have the antidote for all your poison” (Ai). Натомість в екзостереотипних словесно-поетичних образах відображено уявлення білої людини про темношкірий етнос. Спектр етнокультурних смислів може бути виявленим і на матеріалі американської поезії, представленою поетами англо-саксонської культури.

Доведено, що в основі архетипних словесно-поетичних образів лежить міфологема, стереотипних - етнокультурема, нових - ризома. Лінгвокультурема як вербалізована етнокультурема містить етнокультурні смисли, що актуалізуються в текстах афро-американської поезії номінативними одиницями образного і валоративного шару етноконцептів ЛЮДИНА, РАБСТВО, СВОБОДА, БОГ, БАТЬКІВЩИНА, ДІМ.

В архетипних словесно-поетичних образах, котрі змальовують етнокультурні уявлення про бога, висвітлені фізична, соціальна та акціональна сфери буття (С. А. Жаботинська). Зовнішність Бога осмислюється через колоративи з темною гамою: “Brown by day and black by night,/ my God has wings that open to no reason” (J. Wright). Архетипні уявлення темношкірого етносу про Бога актуалізуються в етнокультурних словесно-поетичних образах, у яких Бог осмислюється через зооніми (павука, скорпіона, кажана, кенгуру) та їх атрибути (павутиння, сумка), що є символами міфопоетичної картини світу етносу:“From a train window I saw / nineteen cows in a slow line walking. / Each cow was behind a friend. / Except for the first cow who was God” (G. Brooks); “He can't think about / spiders and scorpions mending the air,/ or care about bats upside down / like gods in the mole's blackness”, “spider darkness”, “under the sky's marsupial stare” (Y. Komunyakaa). Концептуальними імплікаціями наведених зоонімів є першість, лідерство, святість, мудрість, захист, цілительство, творчість, настроювач, мисливець, воїн.

Натомість у нових словесно-поетичних образах Бог осмислюється: 1) за професійними якостями як лікар, цілитель, талановитий художник, суддя часу, пророк, снайпер: And so I call him supreme, great artist,/ judge of time, scholar of all living event, / the possible prophet of the possible event” (J. Wright); “Perception can force you to crawl / On God's great damn stone floor / and scrape your knees to the bone,/ in love with the smooth round ass / of death. You've come to admire / that never-miss sniper on the roof-tops” (Y. Komunyakaa); 2) за здібностями як читач думок, творець, здатний до помилок: “Fool-hearted mindreader, / help us see how / the heart begs”, “Soul of a lamp./ Slipshod genius, show us / the cutworm's silly heart” (Y. Komunyakaa); 3) за соціальним статусом як жертва: “The loveliest lynchee was our Lord” (G. Brooks).

Критерієм розмежуваня архетипних словесно-поетичних образів, що актуалізують етнокультурні уявлення про Батьківщину, є бінарна опозиція “рідний-нерідний”. До сфери “рідний” (свій) входить Африка як історична батьківщина, до сфери “нерідний” (чужий) - США. Так, в архетипних словесно-поетичних образах США осмислюється через словесні символи - зооніми, гідроніми, літоніми, метеорологічні образи, образи повітря, архітектурні образи, концептальними імплікаціями яких є чужість, нерідність, ворожість, неволя, утримування, лицемірство, лестощі, ворожість, ненависть, злість, згубність, сила:“How still the spiderless city” (S. Sanchez); “The fish in the stone / would like to fall / back into the sea” (R. Dove); “I hear where you now live / it snows year-round” (Y. Komunyakaa); “the city, a mass of swift water in its depression, licks its sores” (J. Wright).

У параболічних словесно-поетичних образах США осмислюється через техногенні, ландшафтні, житлові споруди, розважальні, освітні заклади, побутові прилади. Аналіз параболічних словесно-поетичних образів, що містять етнокультурні уявлення про батьківщину, дозволив виокремити такі сфери: 1) духовна: а) жорстокість, зло - “Alice in Malice / does a little soft shoe / on my troubled heart” (Y. Komunyakaa), б) відчуження - “I a stranger in this desert” (R. Dove), в) вишуканість, пишність, добірність у всьому, химерність, марнолюбство, неробство, безтурботність життя - “A man steps from a junkyard of chrome / fenders and hubcaps, / pulling off masks / At least a hundred scattered about./ The last one: I'm him.” (Y. Komunyakaa), г) лицемірство - “spat-out purchased kisses” (G. Brooks); 2) фізична: а) динамізм, ускладнення - “the varicose town” (S. Sanchez), б) самовідновлення - “animals come in all colors. dark meat will roast as fast especially in as whi-te meat the unitedstates of america's new self-cleaning ovens” (H. Madhubuti); 3) соціальна: а) насилля, поневолення - “I am outside of / history. i wish / i had some peanuts, it / looks hungry there in / its cage / i am inside of / history. its / hungrier than i / thot” (I. Reed), б) нерівність - “Not that I now ask alms, in shame gone hollow, / Nor cringe outside the loud and sumptuous gate. / Admit me to our mutual estate / Open my rooms, let in the light and air./ Reserve my service at the human feast./ And let the joy continue. Do not hoard silence / For the moment when I enter, tardily,/ To enjoy my height among you” (G. Brooks), в) рівноправність - “Now / milkweed and blackberries are keepers of the cornfield” (Y. Komunyakaa), “For I am rightful fellow of their band./ My best allegiances are to the dead./ I swear to keep the dead upon my mind,/ Disdain for all time to be overglad” (G. Brooks); 4) акціональна: походження - “these fatherless whites come to consciousness with a history of the gun” (M. S. Harper), “The soil of distant lands / Still under their fingernails” (Y. Komunyakaa); 5) інтелектуальна: розумність, вченість - “Surrounded by scientists in a faculty / house, the trees wet with hot rain,/ grass thickening under the trees,/ welcomers come, ones and twos,/ gifts of shoehorns, soap, combs,/ half a subscription to the courier,/ some news about changing/ plates, the nearest market,/ how to pick up the trash, a gallon/ of milk twice a week, OK?” (M. S. Harper).

В архетипних словесно-поетичних образах, де відображені етнокультурні уявлення про дім через словесні символи африканського походження актуалізується цілий спектр етнокультурних смислів про місце мешкання темношкірого народу: захист, притулок, самотність, збереження культурної традиції (“Climb / into a jar / and live / for a while / Chill earth. / No stars / in this stone / sky. / You have ceased / to ache. / Your spine is / a flower”, “I walked outside; / the grass hissed at my heels” (R. Dove). У свою чергу, в нових словесно-поетичних образах дім осмислюється параболічно через паперові вироби, пісню, корабель, явище природи, концептуальними імплікаціями яких є мандрування, примусове поселення, безпритульність: “I was ill, lying on my bed of old papers” (R. Dove); “My dominion is a song in the wide ring of water” (J. Wright); “they lean over the beans in their rented back room” (G. Brooks).

У стереотипних словесно-поетичних образах в афро-американській поезії етнокультурні смисли відображають колоритне, своєрідне бачення темношкірої та білої людини. Так, в ендостереотипних словесно-поетичних образах, які змальовують темношкіру люину, спектр конотативних сем отримав негативну оцінку, що обумовлено подіями в історії перебування темношкірого населення в США та здобутим ним досвідом. Стереотипізуються такі сфери буття темношкірої людини, як 1) фізична сфера (колір шкіри, властивості шкіри та тіла): black, Negro, nigger, dark, tan, colored, brown, spider, dusky folk, chocolate, pools of ink, X-rated; “black pudding”, “dark meat”, “brown bread”, “nursing the tough skins of figs”; “They had never had one in the house before. / The strangeness of it all. Like unleashing / A lion, really. Poised / To pounce. A puma. A panther. A black / Bear”, “And still we wear our uniforms” (G. Brooks); 2) сфера почуттів та емоцій: а) жертва - “my heart caught like a fat moth in spider web” (Y. Komunyakaa); “You made me a scapegoat” (Ai); “the body of one black man is rag” (L. Clifton); б) відчуженість - “vomit us out from ships”, “Nigger-Lover is a song, spat out / Of an open car window / At dusk” (C. Eady); “when I watch you / wrapped up like garbage / sitting, surrounded by the smell / of too old potato peels” (L. Clifton); в) пристосовність - “I feel like a snail on a salt's lick”, “Chameleons crawled our spines, changing from day to night: green to gold, gold to black” (Y. Komunyakaa); 3) акціональна сфера: а) працелюбність - “I am the ghost of a moneychanger and halo of flies, they spill like bees among the fat flowers” (Y. Komunyakaa); б) чорнороб - “I am a womb-scratcher” (Y. Komunyakaa); в) раб - “a black slave”; 4) місце мешкання: мандрування - “I keep on drifting like a ship out on the sea” (R. Dove).

Етнокультурні уявлення про білу людину в стереотипних словесно-поетичних образах афро-американської поезії мають амбігутивну характеристику. Стереотипізуються такі сфери життя білої людини: 1) фізична сфера: а) блідість - “Men with Faces like the Moon” (R. Dove), “Face like slice of melon” (L. Hughes); б) вишуканість, шляхетність - “the white poodles” (Y. Komunyakaa); 2) сфера почуттів та емоцій: а) злобність, брехливість - “dark-hearted songbirds” (Y. Komunyakaa); б) жорстокість, чинник болю - “your cactus hands” (J. Wright); 3) акціональна сфера: а) панство, рабовласництво - “I labor'd so hard for old massa” (J. A. Bland); б) багатство, непохитність - “the people all are icebergs wrapped in checks and wealthy” (L. Hughes); в) зло, небезпека - “They strip and beat and drag us about like rattlesnakes” (R. Dove); г) вбивця - “the killer of sons” (L. Clifton).

У результаті реконструкції образних складників етноконцептів SLAVERY та FREEDOM, нами були виявлені словесні образи-символи, що змальовують поневолення, експлуатацію та свободу, номінатами яких виступають лексичні одиниці rod, lash, chains, fetters, cage, box, kite та blossom, flower, sea, field, sails. Так, в афро-американській поезії номінативна одиниця caged bird є стереотипним словесним образом-символом поневоленої темношкірої людини. Поетичні рядки I know why the caged bird beats his wing / Till its blood is red on the cruel bars; When he beats his bars and he would be free (Angelou) імплікують активність, жертовність, боротьбу темношкірої людини проти рабства. У словесно-поетичному образі “Across the field white boxes / of honeybees silent as dirt, / silent as your missent / postcards” (Y. Komunyakaa) афро-американський етнос метафорично представлений як трудова колонія, експлуатований народ. Білі скрині (white boxes) уподібнюються білим людям, а медоносні бждоли (honeybees) імплікують афро-американській етнос, який працює як бджілка, збирає мед, що потім відбирається цими ж білими людьми. Колоратив white чітко характеризує статус білої раси як власника-багатія на своїй території (the field). Художнє порівняння honeybees silent as dirt, silent as your missent postcards виражає пасивність, підкорення правилам життя, що установлені білим власником.

Основою формування стереотипних словесно-поетичних образів, де осмислена темношкіра людина, є лінгвокогнітивні операції спеціалізації та пейорації: “I'm crawling across the stagefloor / like a dog with four broken legs” (Y. Komunyakaa). Натомість у підгрунті стереотипних словесно-поетичних образах, котрі відбивають етнокультурне бачення білої людини, лежать лінгвокогнітивні операції пейорації, елевації та конкретизації: “the white poodles” (Y. Komunyakaa), “the mistah massa race” (Ai).

Третій розділ “Лінгвокогнітивні операції вилучення етнокультурних смислів в текстах афро-американської поезії” присвячено виявленню лінгвокогнітивних операцій формування етнокультурних словесно-поетичних образів, етнокультурних смислів та способів їх актуалізації в афро-американській блюзовій, джазовій та реповій поезії.

У реферованій роботі інтерполяція та екстраполяція визначені як лінгвокультурний процес формування етнокультурних словесно-поетичних образів у текстах афро-американської поезії. Інтерполяцію розуміємо як лінгвокультурний процес перенесення архетипного образу африканської культури в афро-американську поезію. Так, у словесно-поетичному образі “How still the spiderless city” (S. Sanchez) - “яке тихе безпавукове місто” культурний архетип АРАХНА активується символом африканського походження, вираженого зоонімом spider - павук, який об'єктивує міфологему “створення всесвіту”. В африканській міфології саме павук є творцем, прабатьком всесвіту. Сполучення суфіксу -less із лексемою spider відбиває етнокультурне бачення тієї місцевості, в якій живе афро-американець: без павука - африканського Бога-творця, прабатька. Номінативна одиниця spiderless city характеризує США як країну, в якій відсутні вірування, шанування Бога за африканськими традиціями. Концептуальними імплікаціями архетипного символу, вербалізованого номінативною одиницею spiderless city є чужість, нерідність, ворожість.

Екстраполяція передбачає вилучення образу із однієї культури та його впровадження в іншу. У роботі екстраполяцію розуміємо як лінгвокультурний процес свідомого переосмислення афро-американського образу шляхом надання йому універсальних, відомих американській мовній спільноті ознак з метою його входження у загальнонаціональний образний простір поезії США. Так, у вірші “The Spider” білого американця Р. Еберхарта образ павука змальовано з урахуванням як міфопоетичних уявлень афро-американців, так і загальновідомих укорінених у свідомості багатьох народів ознак про символіку павука: “the symbol of the seasons”, “dew-clenched foot-/ wide web on summer barn-eaves”, “he (spider) gave close penetration / into real myth, the myth of you, of me”, “he / proud, capable, patient, confident.”

Аналіз синтаксичної організації віршованих текстів афро-американської поезії виявив наявність відмінностей у їх синтаксичній структурі, що пояснюється позамовними чинниками. Такі чинники лежать в основі ритміко-синтаксичної будови текстів афро-американської поезії, що співвідноситься із ритмічною будовою музичних напрямів блюза, джаза і репу, створених саме темношкірим народом. Така складна синтаксична організація текстів відбиває етноспецифічне сприйняття та розуміння світу темношкірим етносом.

В афро-американській поезії маркерами блюза виступають: 1. Різні види вигуків (hollers, shouts): O, my little Jesus (L. Hughes); O Blues! (L. Hughes). 2. Звертання: Sing, O Lord Jesus! 3. Імперативні конструкції, що виражають стогнання, репетування, вигуки: Save me, Lord! Save me!; Have mercy, Lord!; Glory! Hallelujah!; To the glory of God! 4. Риторичні питання із синтаксичною структурою типу “call manner”. 5. Синтаксичні конструкції типу “питання-відповідь”. 6. Парентеза. 7. Повтори: а) епіфоричні; б) анафоричні; в) рамкові.

В афро-американській блюзовій поезії анафоричні повтори можна представити у вигляді формул: 1) awx + ayx + b + az, де a означає однаковий початок строфи, а w, y, z позначають різні центральні та кінцеві елементи строфи; 2) a + ab, де b є розширенням a-конструкції; 3) a (b, cx, dy) + a (b, cz, e, dw) + a (b, c, f, g, h), де e, f, g, h є вставними конструкціями. Рамкові повтори як домінантні елементи афро-американських блюзових віршованих текстів складаються з анафоричних, паралельних конструкцій та їх синтаксичних варіацій. Нами виявлено 11 типів рамкових повторів.

Для текстів афро-американської джазової поезії характерні комбінації 11 синтаксичних та графічних засобів.

1. Вертикалізація слова у поетичному тексті, що створює кут на сторінці подібно до куту, в якому розповідач повинен сидіти. Мета цього прийому - уповільнити, зупинити читання, викликати у читача міркування перед тим, як знайти очима вихід на нову фразу (S. Feinstein).