Етнокультурна картина світу в афро-американській поезії: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти

2. Екстраінтервалізація (зайвий пропуск між словами у тексті) слугує вирівнюванню дихання між фразами:

Do dodo do do dodododo

Do do do do do

Do do

do

Do

do

(K. Rushin)

3. Редуплікація (подвоєння морфеми) з мультиплікацією (множення літери) та чергування звичайних слів із капіталізованими деавтоматизує, уповільнює процес читання. Висунення номінативних одиниць тексту створює ефект очуднення (В. Б. Шкловський) і у такий спосіб призводить до порушення ритму тексту, до якого призвичаївся читач під час попереднього читання. Такий прийом імітує імпровізовану гру музиканта на саксофоні:

duh duh-duh duh-duh duh

duh duh

duh duh-duh duh-duh duh

duh duh

duh duh-duh duh-duh duh

duh duh

duh Duuuuuuuuuhhhhhh

Can you play this shit? (A. Baraka)

4. Капіталізація: а) односкладних слів; б) парентичної конструкції:

She sang Backwater Blues one day:

- `IT RAINED FO' DAYS AN' DE SKIES WAS DARK AS NIGHT,

TROUBLE RAKEN PLACE IN DE LOWLANDS AT NIGHT.

THUNDERED AN' LIGHTENED AN' THE STORM BEGIN TO ROLL

THOUSAN'S OF PEOPLE AIN'T GOT NO PLACE TO GO.

DEN I WENT AN' STOOD UPON SOME HIGH OL' LONESOME HILL,

AN' LOOKED DOWN ON THE PLACE WHERE I USED TO LIVE. (S. A. Brown)

У наведеному уривку чергування капіталізованої парентичної конструкції здійснено для порушення загального ритму тексту і виділення ритмічного сегменту за допомогою графічного засобу, що нагадує вибухові удари великого барабану. Такий спосіб варіювання ритму імітує імпровізацію стилю джазу.

5. Дефісація рядку (сегментація слів за допомогою тире) передає паузацію і гучність тону виконавця:

Bee - dap - ee - DOOP, dee - ba - dee - BOOP (S. A. Brown)

6. Парентеза, що не завершена, відтворює імпровізоване мовлення поета:

you like titi

my sister

who never expressed LOVE

in words (like the white folks always d

she would sit in the corner o

and cry i

everytime n

ah g

got a whuppin

(E. Knight)

7. Відсутність пунктуації у поетичному тексті уподібнюється музичному соло, що веде і спрямовує слухача/читача. Такий прийом створює труднощі у змістовій сегментації висловлень та виділенні правильних акцентів у рядку.

8. Короткі рядки (частіше однослівні) дозволяють читати швидше та виділити кожне слово як перерваний вислів:

Sure,

I'm happy!

Take it away!

Hey, pop!

Re-bop!

Mop!

Y-e-a-h! (L. Hughes)

9. Риторичні питання посилюють емоційний тон висловлення, його прагматичний ефект, слугують засобом відтворення роздумів ліричного героя.

10. Анафорико-епіфоричні повтори як поєднання двох видів повторів в одному рядку віршовного тексту - анафори (єдинопочатку) і епіфори (єдинокінця).

11. Наративізація як тенденція до впровадження в поетичний текст оповіді - повіствування про історію, подію у вигляді композиційно-мовленнєвих форм монологу художнього персонажа. У джазовій поезії такий монолог побудовано на чергуванні ритмічної структури висловлень.

Дослідження афро-американської репової поезії виявило, що характерною особливістю текстів у стилі реп є принцип “петлі”, тобто циклічності ритму (T. Rose), що досягається порушенням рівноваги за допомогою “розлому” ритму. Ритмічний надлом виражається лінійним та нелінійним членуванням слова з метою його висунення у тексті та створення складної, але чітко вимальованої картинки, що нагадує звитий шлях, який символізує тяжку долю. словесний американський синтаксичний

В афро-американській реповій поезії чітко відокремлюються рими із такими формулами: 1) ААВA; 2) ABCA; 3) ABCA + АВВB; 4) ААВВСС. Наявність різних видів рим у віршованому тексті визначається тим, що рима репу як структурний засіб корінеться у танці-пісні африканського походження, який виконувся до початку громадянської війни у США (C. L. Keyes). Цей танець-пісня супроводжували такі рухи, як постукування долонями по стегнах, грудях під римований текст. Тональні контури, що вживаються в мовленні афро-американця, є доказом збереження африканської мовної тональності та допомагають виконавцю передати приховані смисли висловленного.

Запозичуючи ідею використання музичних термінів для характеристики ритміко-синтаксичної організації віршованого тексту (Л. І. Бєлєхова, А. В. Стрільчук), ми визначаємо синтаксичну структуру текстів афро-американської блюзової поезії як глісандо, джазової поезії - легато і стакато, репової поезії - стакато. Глісандо характеризується превалюванням асиндетичних способів зв'язку, наявністю синонімічних варіацій, алітерації та асонансу. Конвергенція таких засобів сприяє створенню особливого ритму поетичного тексту. Довгі ланцюжки дієслів немов уповільнюють розповідь, надаючи їй монотонності й семантичного напруження. Мета глісандо - передати читачу внутрішній стан поета: сум, страждання. Cинтаксична модель легато передбачає зв'язність й компактність упорядкування синтаксичних конструкцій, наявність сполучників, сполучних слів, паралелізму побудови тексту. Натомість стакато передає ідею фрагментарності світу та відокремленості людей, що досягається приховуванням маркерів синтаксичного зв'язку, розривом рядків, чергуванням рими.

Творення етнокультурних смислів в афро-американських віршованих текстах здійснюється такими лексико-морфологічними і стилістичними засобами, як метафора, метонімія, редуплікація, контамінація, амфіболізація, морфемний повтор, голофразис.

У реферованй дисертації доведено, що в основі формування етнокультурних смислів в текстах афро-американської поезії лежить когнітивна операція концептуальної амальгами. Як відомо з фізики, амальгама є сплавом ртуті, що у поєднанні з іншими металами надає особливий вигляд предмету, у котрого з часом амальгований поверхневий шар зтирається і внутрішній матеріал виступає на поверхню. На нашу думку, в нових словесно-поетичних образах одночасно співіснують архетипні смисли, що відбивають старе бачення світу, і новий смисл. На відміну від концептуальної інтеграції - операцій, за допомогою яких формується метафоричний образ, концептуальна амальгама не передбачає повного злиття, а лише співіснування всіх смислів (G. Lakoff, Л. І. Бєлєхова). Так, словесно-поетичний образ “his voice can break into butterflies” (Y. Komunyakaa) побудований на конвергенції метонімії his voice (мовлення білої людини), метафори butterflies (красномовність, гарні вислови, мовленнєві звороти) і метаморфози can break into (вживання одного із своїх найвиграшних засобів впливу на свідомість публіки). Універсальним архетипним уявленням про метеликів є їх мінливість, легкість, краса, чарівність, що викликає бурхливі емоції захоплення та довіру. У наведеному прикладі здійснене поетом перенесення властивостей метеликів на білу людину актуалізує нове, етнокультурне бачення білої людини. Інференційний аналіз семантики номінативних одиниць наведеного вище словесно-поетичного образу уможливив експлікцію етнокультурного смислу - забарвлене мовлення білої людини спрямоване зачарувати слухачів, викликати їх довіру, але зміст поданої інформації в промові є неправдивим. Отже, в основі формування смислу образу лежить концептуальна амальгама, поєднання старого бачення і нового осмислення образу метелика у проекції на діяльність і сферу інтересів людини білої раси. У підгрунті словесно-поетичного образу “his voice can break into butterflies” лежать концептуальні метафори МОВЛЕННЯ Є КРАСА, ЗАЧАРОВАНІСТЬ, НАСОЛОДА, ЗАХОПЛЕННЯ; МОВЛЕННЯ Є ПЕРЕКОНАННЯ, НАВ'ЯЗУВАННЯ НЕПРАВДИВИХ ПОГЛЯДІВ, БРЕХЛИВІСТЬ.

В афро-американській поезії енігматичність віршованих текстів викликана необхідністю табуювання значення лексичних одиниць white man - oppressor, black man - oppressed, USA - oppression, slavery, inequality, material values, freedom. Прийом альтернації (Н. Д. Арутюнова), заміни таких лексичних одиниць на інші створює загадковість та знімає расове напруження у суспільстві. Формування етнокультурних образів в афро-американській поезії здійснюється субститутивним - “I have come to you tonite out of the depths / of slavery / from white hands peeling black skins over / america” (S. Sanchez), аналоговим - “I paid for my slice of American pie,/ but you lie and say I stole it” (Ai), конструктивно-творчим мапуванням - “we journeyed from Can't to Can” (R. Hayden).

Лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аналіз етнокультурних словесно-поетичних образів в афро-американській поезії уможливив окреслення кола етнокультурних смислів: наполегливість, витривалість, терпіння, адаптивність, пристосованість, жертовність, самовідданість, непохитність, гордість, печаль.

Висновки

Дослідження етнокультурної картини світу в різних наукових парадигмах висвітлило широкий спектр її характеристик, що слугувало підґрунтям інтегрованого підходу до вивчення цього багатоаспектного феномену. Розгляд етнокультурної картини світу з позиції когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики, лінгвокультурології із залученням розробленої нами комплексної методики інференційного аналізу семантики поетичного тексту уможливило визначення її специфіки, семантико-когнітивних особливостей втілення етнокультурних смислів в афро-американських віршованих текстах різностильових напрямів.

У контексті роботи етнокультурна картина світу визначена як лінгвокультурний когнітивний конструкт, що інкорпорує сукупність образів, вірувань, уявлень темношкірого етносу про світ, про його місце та роль у ньому. Вона репрезентована в етнокультурних словесно-поетичних образах, у яких актуалізовані етнокультурні уявлення про людину (білу, темношкіру), бога, батьківщину й дім. Етнокультурні словесно-поетичні образи поділяємо на архетипні, стереотипні і параболічні. Розподіл стереотипних словесно-поетичних образів на ендостереотипні та екзостереотипні визначається переважною кількістю імплітем, образів білої та темношкірої людини. Етнокультурні словесно-поетичні образи сформовані лінгвокогнітивними операціями конкретизації, спеціалізації, звуження, пейорації й елевації.

Згорнутий зміст етнокультурного досвіду, особливостей світобачення, вірувань темношкірого етносу міститься в лінгвокультуремах афро-американської поезії. Лінгвокультурема може бути вираженою словосполученнями й навіть цілим реченням.

Інтерполяцію й екстраполяцію образів визначено у роботі як лінгвокультурний процес формування етнокультурних словесно-поетичних образів. В основі творення етнокультурних смислів, що зосереджені в етнокультурних словесно-поетичних образах, лежить концептуальна амальгама як співіснування старого і нового уявлення етносу про світ.

Творення етнокультурних смислів в текстах афро-америкнської поезії здійснюється переважно редуплікацією, контамінацією, амфіболізацією, морфемним повтором, голофразисом і насамперед метафорою і метонімією.

Афро-американська блюзова, джазова і репова поезія є середовищем етнокультурних смислів - печалі, хвилювання й нападу, протистояння, вилучення яких здійснено шляхом інференційного аналізу семантики синтаксичних структур аналізованих текстів. Виявлено, що ритміко-синтаксична структура текстів афро-американської блюзової поезії подібна до музичного ритму глісандо, джазової поезії - легато і стакато, репової поезії - стакато.

Подальшу перспективу наукового пошуку вбачаємо у зіставному дослідженні ендо- та екзостереотипних словесно-поетичних образів на матеріалі американської та афро-американської поезії, виявленні культурних особливостей словесних образів-символів, лінгвокогнітивних механізмів їх формування в афро-американських віршованих текстах, що сприятиме окресленню валоративної картини світу в афро-американській поезії.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Воробей Н. В. Моделирование содержания концепта ДЕМОКРАТИЯ в английском языке: онтологический и эпистемологический аспекты / Н. В. Воробей // Науковий Вiсник Херсонського державного унiверситету. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. - Серiя “Лiнгвiстика” ; вип. V. - С. 319-325.

2. Воробей Н. В. Экспликация культурно-значимых смыслов в афроамериканской поэзии: лингвокогнитивный аспект / Н. В. Воробей // Науковий Вiсник Херсонського державного унiверситету. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - Серiя “Лiнгвiстика” ; вип. VII. - С. 242-247.

3. Воробей Н. В. Актуалізація етнокультурних уявлень про темношкіру людину в ендостереотипних словесно-поетичних образах (на матеріалі афро-американської поезії) / Н. В. Воробей // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. - Харків, 2010. - Вип. 62, № 897. - С. 65-72.

4. Воробей Н. В. Архетипные словесно-поэтические образы в афроамериканской поэзии / Н. В. Воробей // Культура народов Причерноморья : материалы XV Международ. лингв. конф. “Язык и мир” (Ялта, 6-10 октября, 2008 г.). - Симферополь : Межвузовский центр “Крым”, 2008. - Т. 1, № 142. - С. 135-138.

5. Воробей Н. В. Лингвокогнитивные механизмы экспликации этнокультурных смыслов / Н. В. Воробей // Мова і культура : матеріали XVII Міжнарод. наук. конф. ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 23-27 червня, 2008 р.). - К. : Видав. Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11, Т. V (117). - С. 82-87.

6. Воробей Н. В. Методика дослідження етнокультурної картини світу в афро-американській поезії / Н. В. Воробей // Функциональная лингвистика : материалы II Международ. Крымск. лингв. конгресса “Язык и мир” (Ялта, 4-7 октября, 2010 г.) / науч. ред. А. Н. Рудяков. - Симферополь : Межвузовский центр “Крым”, 2010. - Т. 1, № 1. - С. 121-124.

7. Воробей Н. В. Міфопоетична картина світу в афро-американській поезії / Н. В. Воробей // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : матеріали VII Міжвуз. конф. мол. вч. (Донецьк, 27-28 січня, 2009 р.). - Донецьк : ДонНУ, 2009. - Т. 1. - С.43-44.

8. Vorobej N. The Folk Roots of Afro-American Poetry: Linguo-Cognitive Aspect / N. Vorobej // Сучасна лінгвістика: мова в контексті культури : матеріали третього міжнародного форуму (Харків, 25 червня, 2009 р.) ; за ред. В. О. Самохіної (Дмитренко). - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - Ч. 1. - С. 38-40.

9. Воробей Н. В. Роль національно-культурних стереотипів в контексті вимог Болонського процесу / Н. В. Воробей // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Ялта, 4-6 березня, 2010 р.). - Ялта : РВНЗ КГУ, 2010. - Ч. 1. - С. 29-31.

10. Воробей Н. В. Актуалізація етнокультурних уявлень про Бога / God в етнокультурних словесно-поетичних образах (на матеріалі афро-американської поезії) / Н. В. Воробей // Комунікативно-когнітивний підхід до викладання філологічних та психолого-педагогічних дисциплін : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Євпаторія, 25 лютого, 2011 р.). - Ялта ; Євпаторія: РВВ КГУ ; EICH КГУ, 2011. - С. 160-164.

Анотація

Воробей Н. В. Етнокультурна картина світу в афро-американській поезії: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2011.

У дисертації реконструкція етнокультурної картини світу здійснена шляхом аналізу етнокультурних словесно-поетичних образів та особливостей ритміко-синтаксичної організації афро-американської блюзової, джазової і репової поезії. Розроблено інтегровану методику інференційного аналізу семантики поетичного тексту, яка включає комплекс послідовних лінгвокогнітивних операцій по опрацюванню інформації, що міститься у різних іпостасях словесно-поетичного образу.

Устновлено, що етнокультурні словесно-поетичні образи поділяються на архетипні, стереотипні й нові. Виявлено підтипи стереотипних словесно-поетичних образів - ендостереотипні та екзостереотипні. Лінгвокультурний процес інтерполяції та екстраполяції образів визначено як позамовний чинник формування етнокультурних словесно-поетичних образів афро-американської поезії.

З'ясовано, що в основі формування смислів у нових словесно-поетичних образах лежить концептуальна амальгама. Домінантними видами мапування у творенні етнокультурних образів є субститутивне, аналогове й конструктивно-творче. Виявлено, що для афро-американської блюзової поезії притаманна синтаксична структура глісандо, для джазової поезії - легато і стакато, для репової поезії - стакато.

Ключові слова: етнокультурна картина світу, етноконцепт, етнокультурний словесно-поетичний образ, лінгвокультурема, архетипний, ендостереотипний, екзостереотипний, новий словесно-поетичний образ.

Аннотация

Воробей Н. В. Этнокультурная картина мира в афро-американской поэзии: лингвокогнитивный и лингвокультурологический аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2011.

Диссертация посвящена исследованию этнокультурной картины мира в афро-американской поэзии. Специфика этнокультурной картины мира раскрывается через лингвокогнитивный и лингвокультурологический анализ этнокультурных словесно-поэтических образов, в которых этнокультурные смыслы актуализируются номинативными единицами образного и валоративного слоя этноконцептов ЧЕЛОВЕК, РАБСТВО, СВОБОДА, БОГ, РОДИНА, ДОМ, и через выявление особенностей ритмико-синтаксической организации текстов афро-американской блюзовой, джазовой и рэповой поэзии как синтаксического пространства функционирования скрытых этнокультурных смыслов. Разработана комплексная методика инференционного анализа семантики поэтического текста, предполающая три этапа обработки культурно значимой информации, объективированной в тексте: вектор исследования направлен на выявления предконцептуальных, концептуальных импликаций и описание языковых средств их воплощения, лингвокогнитивных механизмов их формирования в тексте.

Этнокультурную картину мира в афро-американской поэзии понимаем как лингвокультурный когнитивный конструкт, инкорпорирующий совокупность образов, верований, ценностей, представлений темнокожего этноса об окружающей действительности, о его месте и роли в мире. На основании опредмеченных в семантическом пространстве текста мифопоэтических представлений этноса о мире, культурно значимых для него предметах нами осуществлена классификация этнокультурных словесно-поэтических образов на архетипные, стереотипные и новые. Внутри стереотипных словесно-поэтических образов нами выделены их разновидности - эндостереотипные и экзостереотипные словесно-поэтические образы. В эндостереотипных словесно-поэтических образах отображены стереотипные представления о человеке и его поведении в обществе как представителя своего этноса. В свою очередь, в экзостереотипных словесно-поэтических образах выражена характеристика представителя темнокожего этноса с точки зрения белого человека.

Лингвокультурный процесс интерполяции и экстраполяции образов определен как экстралингвистический фактор формирования этнокультурных образов. Когнитивным основанием формирования смыслов в новообразах служит концептуальная амальгама как сосуществование старого и нового знания этноса о мире. Лексико-морфологическими средствами образования этнокультурных смыслов служат редупликация, контаминация, амфиболизация, морфемный повтор, голофразис, стилистическими - метафора и метонимия. Формирование этнокультурных образов в афро-американской поэзии осуществляется при помощи субститутивного, аналогового и конструктивно-творческого картирования.

Установлено, что ритмико-синтаксическая организация текстов афро-американской блюзовой поэзии подобна музыкальному ритму глиссандо, джазовой поэзии - легато и стаккато, рэповой поэзии - стаккато. Выявлен спектр этнокультурных смыслов, которые отображают своеобразие этнокультурной картины мира в афро-американской поэзии: настойчивость, выдержанность, выносливость, терпение, адаптация, приспособляемость, жертвенность, самоотверженность, непоколебимость, гордость, печаль.

Ключевые слова: этнокультурная картина мира, этноконцепт, этнокультурный словесно-поэтический образ, этнокультурный смысл, лингвокультурема, архетипный, эндостереотипный, экзостереотипный, новый словесно-поэтический образ.

Abstract

Vorobej N. V. Ethnocultural Picture of the World in the African American Poetry: Linguistic, Cognitive and Cultural Aspects. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kherson State University. - Kherson, 2011.

This research focuses on revealing linguistic cognitive and cultural properties of the ethnocultural picture of the world in the African American poetry. The ethnocultural picture of the world is represented in ethnocultural verbal poetic images and peculiarities of rhythmic and syntactic organization of African American blues, jazz and rap poetry as the syntactic space of ethnocultural senses. The study provides an inferential analysis of poetic text semantics.

Ethnocultural verbal poetic images are divided into archetypal, stereotypal and new ones. Endostereotyped and exostereotyped verbal poetic images are viewed as subtypes of stereotypal verbal poetic images.

Interpolation and extrapolation are defined as extralinguistic factors of ethnocultural verbal poetic images formation. Conceptual amalgam is a linguistic cognitive operation of ethnocultural senses formation. Ethnocultural images formation is realized by means of substitutive, analogical and constructive creative mapping. It is revealed that the dominant syntactic structure of African American blues poetry is glissando, jazz poetry - legato and staccato, rap poetry - staccato.

Key words: ethnocultural picture of the world, ethnoconcept, ethnocultural verbal poetic image, ethnocultural sense, linguocultureme, archetypal, endostereotyped, exostereotyped, new verbal poetic image.

Размещено на Allbest.ru