2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено об'єкт і предмет дослідження, мету й завдання роботи, окреслено матеріал і методи його лінгвістичного аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, зазначено форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

1. У першому розділі "Англіцизми в німецькій мові 90-х рр. ХХ ст. - поч. ХХІ ст. як об'єкт лінгвістичних досліджень" проаналізовано попередні етапи й особливості сучасного періоду міжмовного контактування, досліджено низку проблем, пов'язаних із механізмами породження нових мовних явищ в узусі німецької мови під впливом соціальних, політичних та економічних чинників, висвітлено історію запозичення англіцизмів у німецьку мову та специфіку їхньої адаптації до системи німецької мови-реципієнта. англіцизм німецький семантичний комп'ютерний

1.1. Трансформації в лексико-семантичній системі німецької мови на кожному історичному етапі детерміновані геополітичними відносинами, політичним, культурним та економічним домінуванням розвинутих держав (У. Аммон, 1991, 1998, 2002; Г. Вольф, 2004; Х. Галінський, 1967; П. Поленц, 1999; Р. Шродт, 2000; Д. Ціммер, 1997 та ін). Такі особливості сучасного періоду, як глобалізація інформаційного суспільства, інтернаціоналізація науки, економіки й культури, стали причиною становлення англійської мови як мови міжнародної співпраці й комунікації.

Відсутність у німецькому ономасіологічному просторі сигніфікатів і найменувань на позначення новітніх денотатів та необхідність номінації останніх детермінують пряме або опосередковане запозичення лексичних одиниць, чим пояснюється поступове зростання кількості запозичень з англійської мови (1880 рік - 8%, 1990 - 36%, друга пол. ХХ ст. - 88%, (П. Поленц, 1999) і факт інтернаціоналізації фахових мов, підтверджений у роботах сучасних лінгвістів (В. Акуленко, 1972; Т. Кияк, 2006; М. Книгницька, 1990; К. Рьомер, 2005; П. Шмітт, 1985 та ін.). Інтернаціоналізми, за В.Акуленком, диференціюються на абсолютні, гібридні й семантичні. Унаслідок національної самобутності фонемного складу кожної мови йдеться про значний ступінь зовнішньої подібності інтернаціоналізма, а не його повну морфемну тотожність фонем та алофонів (М. Книгницька, 1990).

В умовах, коли мова йде про перенесення на електронні носії та утримання в актуалізованому стані всього накопиченого в процесі еволюції знання, інформаційне повідомлення перетворюється на ключовий ресурс економічного розвитку, а об'єктивна необхідність конструктивно користуватися знаннями зумовлює еволюцію соціального інтелекту як необхідну умову прогресивного розвитку суспільства (М. Кастельс, 2000; Ю. Канигін, 1993).

1.2. Корпус запозичень представлений переважно детермінологізованими лексичними одиницями, тому в дисертаційній роботі проаналізовано процес детермінологізації найменувань комп'ютерної галузі та шляхи їхнього проникнення в загальновживану мову, а також визначено місце комп'ютерної термінології в структурі сучасної німецької загальновживаної мови.

Терміни кваліфіковано як номінативні лексичні одиниці, значення яких подаються у фахових словниках у вигляді розгорнутої дефініції, що розкриває релевантні для конкретної галузі змістові ознаки самого поняття. Термінологія загалом - складова літературної мови. Але, з одного боку, мова науки щодо загальнолітературної мови - поняття вужче, оскільки для неї не характерні всі функції загальнолітературної мови. З іншого боку, мова науки - це ширше поняття порівняно із загальнолітературною мовою, оскільки містить спеціальну термінологію для номінації та дефініції наукових понять, що перебувають за межами непрофесійного спілкування. Тому "термін" визначуваний як особлива номінативна одиниця, визначувані його семантичні, функціональні й дефінітивні ознаки (В. Даниленко, 1977; О. Реформатський, 1986; Е. Скороходько, 2006 та ін.) порівняно з найменуваннями літературної норми та аналізовані класифікаційні моделі термінів (О. Комарова, 1976; Е. Скороходько, 2006; В. Бехет-Царнос, 2005; Х. Янгік, 2005). У контексті роботи послуговуємося класифікацією термінів Х. Янгіка, який залежно від рівня фахової мови виокремлював теоретичну фахову мову, розмовну фахову мову та мову-посередник як засіб взаєморозуміння для технічно-промислової галузі в таких сферах, як виробництво, зберігання та збут товару. Таким чином, знакова система мови диференціюється на горизонтальному (лексичний) та вертикальному (стилістичний) рівнях (З. Віхтер, 1994), а поширення знань супроводжується вертикальною полісемізацією словникового складу сучасних мов (З. Віхтер, 1994) й узуалізацією значення детермінологізованих термінів під впливом "прецендентного уживання" (В. Левицький, 2006).

Важливу роль у формуванні спеціальних термінологій на сучасному етапі відіграють греко-латинські елементи як "бази знань", що дозволяють людству "пригадати" накопичуване тисячоліттями інтелектуальне багатство (Ю. Канигін, 1993).

1.3. Проаналізовано специфіку проблеми запозичення англіцизмів під впливом позамовних чинників після 2-ї пол. ХХ ст. На основі аналізу лінгвістичних праць (Б. Карстенсен, 1965, 1967, 1980; З. Віхтер, 1991; Р. Глан, 2002; Х. Глюк, 1997; К. Таутенхан, 1998; Х. Фінк, 1997; В. Янг, 2004; Ч. Янгік, 2005 та ін.), присвячених проблемі запозичень й аналізу класифікаційної термінології на позначення запозичень, створена узагальнена модель структурної та семантичної класифікації англіцизмів, в основу якої покладені терміни: англіцизм, евідентні та латентні запозичення, прямі та непрямі запозичення, іншомовні та запозичені слова, гібридні композити, повні та часткові субституції, уявні, лексичні, семантичні та змінені запозичення, кальковані запозичення, повні та неповні кальки, семантичні кальки, штучні кальки тощо.

1.4. Присвячено огляду специфіки адаптації англіцизмів як послідовності етапів фонографічного, морфологічного й лексико-семантичного підпорядкування запозичень системі німецької мови-реципієнта, окремі аспекти якої висвітлені в роботах вітчизняних та іноземних дослідників (Ю. Жлуктенко, 1974; В. Левицький, 2006; О. Розен, 2000; Р. Глан, 2002; Б. Карстенсен, 1965; 2006; К. Рьомер, 2005; К. Таутенхан, 1998; Х. Хенцен,1947; В. Фляйшер, І. Барц, 1995 та ін.).

2. У другому розділі "Структурна адаптація англіцизмів до системи німецької мови" подано методологічні засади укладання корпусу запозичень, проаналізовані кількісні дані запозичень на основі узагальненої в роботі класифікаційної моделі, описана структурна адаптація запозичень до морфологічної й фонографічної підсистем мови-реципієнта.

2.1. Аналіз семантичної адаптації запозичень проведений на матеріалі репрезентативного корпусу запозичень як замкнутої лексичної підсистеми, що нараховує 997 лексичних одиниць і виокремлена із 7 лексикографічних джерел на основі стилістичних маркерів ("EDV", "Informatik", "Fachsprache", "Elektronik" тощо). Корпус запозичень укладено на підставі реєстрації в академічних лексикографічних джерелах, словниках неологізмів або реєстрі англіцизмів. Не бралися до уваги такі найменування, як: а) географічні назви; б) назви фірм та установ; в) назви продуктів й торгових марок; г) англомовні назви статей і рекламних слоганів; д) оказіональні композити та синтаксичні стягнення.

2.2. Узагальнена класифікаційна модель аналізу запозичень подається у вигляді рис. 1:

Рис. 1. Узагальнена класифікаційна модель аналізу запозичень

Англіцизми диференційовано на дві великі підгрупи: 1) евідентні (явні) й 2) латентні (невидимі) запозичення. Евідентні запозичення, у свою чергу, поділяються на: а) прямі (іншомовні й запозичені слова) і б) непрямі запозичення (гібридні композити й уявні лексичні, семантичні та змінені запозичення). Іншомовні слова (нім. Real Time/Realtime ['ri?l'taim, engl. ril taim], f, -, < англ. real time) знаходяться на стадії інтеграції і неповністю адаптовані до фонографічної та морфологічної підсистем мови-реципієнта. Запозичені слова (нім. Prozessor, m; -s, …oren < англ. processor) настільки пристосувалися до системи мови-реципієнта, що сприймаються мовцями як німецькі, а їхнє походження встановлюється за етимологічним словником. Гібридні композити за англійським зразком (повні субституції) (нім. Heimcomputer < англ. home computer) полегшують уходження евідентних запозичень до системи німецької мови, а гібридні утворення без англійського зразка (неповні субституції) (нім. Hi_Fi-Anlage < англ. Hi-Fi та нім. Anlage) свідчать про подальший семантичний розвиток запозичень у системі мови-реципієнта.

Уявні змінені запозичення підлягають подальшій сегментації на дієслова й іменники. Дієслова презентовані: а) морфологічно-зміненими англійськими дієсловами, які набувають німецьких флексій (англ. to chat > нім. chatten) і б) морфологічно-зміненими віддієслівними похідними словами, утвореними на ґрунті німецької мови додаванням німецьких префіксів (англ. to link > нім. verlinken). Іменники поділяються на: а) утворені на основі німецької мови іменники, що є суфіксальними похідними словами з англіцизмами-іменниками в основі (англ. computer > нім. Computerei); б) різного типу скорочення, утворені на основі лексичного або морфологічного усічення англіцизмів (англ. Multi-User Dungeon u. head > нім. Mudhead); в) повні форми скорочених англіцизмів (англ. portal > нім. Internetportal). Уявні лексичні запозичення побудовані з англійського лексичного матеріалу, що в такій формі не існує в мові_донорі (англ. think і pad > нім. ThinkPad). Уявні семантичні запозичення представлені "лексемами, що запозичуються в оригінальній формі, але в мові-реципієнті набувають одного або кількох нових значень, яких вони не мали в мові-джерелі" (Б. Карстенсена, 1980) (англ. handy "handlich, geschickt" > нім. Handy "Mobiltelefon").

Латентні запозичення є запозиченнями змісту англіцизмів, що передається в мові-реципієнті різними формами: 1) морфологічного: a) повні (англ. download > нім. herunterladen) та б) неповні (англ. technology center > нім. Technologiepark) кальки; 2) лексичного (штучні кальки: англ. pixel > нім. Bildpunkt) та 3) семантичного калькування (семантичні кальки: англ. mouse > нім. Maus). Латентні запозичення унаочнюють внутрішню форму англіцизмів і полегшують мовцям розуміння змісту неологізмів. Проте використання евідентних запозичень дозволяє уникати "неекономних" описових конструкцій.

Результати статистичної обробки запозичень дисертаційного корпусу ілюструє рис. 2.

Рис. 2. Кількісні дані за типами запозичень

2.3. Корпус англіцизмів представлений великою кількістю композитів (532од. - 53,2%), компоненти яких за етимологічним критерієм поділяються на три типи: 1) композити-евідентні запозичення (260од. - 26,0%), що складаються з двох англійських компонентів (Computerfreak < англ. computer freak); 2) гібридні композити (177од. - 17,7%), диференційовані на дві підгрупи: а) композити з німецькою лексемою в основі, напр.: ISDN-Karte; Chatraum (154 од. - 15,4%) та б) композити з англійською лексемою в основі, напр.: Heimcomputer; Doppelklick; Flachbildschirmmonitor (23од. - 2,3%); 3) композити-латентні запозичення складаються з двох німецьких компонентів, напр.: Echtzeit < англ. real time (95од. - 9,5%).

Залежно від типу безпосередніх складників структурні моделі композитів диференційовані на три типи: 1) коренева морфема + коренева морфема (Digitaltechnik); 2) скорочення + коренева морфема (USB-Stick) та 3) композити-"зсуви" (Computer-to-Plate-Verfahren).

Залежно від основного компонента композити корпусу поділяються на: 1) номінативні (518од. - 51,8%), напр.: Chatroom; 2) атрибутивні (10од. - 1,0%), напр.: computergesteuert; 3) дієслівні (4од. - 0,4%), напр.: wegklicken.

2.4. Тенденція до вмотивованості відношень між формою та змістом супроводжується процесами афіксального словотворення. Морфологічна вмотивованість значення відбувається на основі включення до похідного слова мінімум двох сегментів із семантичним та морфологічним значеннями. В аналізованому корпусі експліцитні деривати диференційовані на префіксні (ab-, an-, aus-, ein-, vor-, um-) та суфіксальні (_ierung/ _isierung, _er, _nen, _ung, _ei, _i, _sch). Префіксні утворення представлені віддієслівними дериватами (8од. - 0,8%), утвореними шляхом комбінування морфологічно зміненого англіцизма як вільної морфеми з німецьким прийменником у функції префікса.

Суфікс модифікує значення слова й визначає частину мови базової лексеми, до якої додається. Загальна кількість суфіксальних новотворів презентована 35 лексичними одиницями (3,5%). Афіксація супроводжується певною зміною семантики англіцизмів, якщо такі новоутворення і з такими значеннями відсутні в англійській мові (англ. computer > нім. Computerei).

Встановлено, що через популярність і відому семантику словотворчих формантів греко_латинського походження (anti-, іnter-, intra-, makro-, micro-/ mikro-, mini-, super-, techno-, giga-, kilo-, mega-) вони широко використовуються для створення галузевих термінологій.

2.5. Суть структурно-морфологічної адаптації англіцизмів до системи німецької мови полягає в набутті ними нових граматичних парадигм, невластивих мові-донору, й підпорядкуванні морфологічним нормам мови-реципієнта. За частиномовною приналежністю евідентні запозичення корпусу розподіляються так: іменники - 729од. - 92,2% лексичних одиниць корпусу; дієслова - 48од. - 6,1%; прикметники - 14од. - 1,9%.

2.5.1. Іменники отримують німецькі артиклі, категорію роду, відмінкові флексії та типові для німецької мови формотворчі суфікси для утворення множини іменників (-s, -e, -(e)n і нульовий суфікс).

2.5.1.1. Родове оформлення іменників відбувається на основі принципу найближчого лексико_семантичного відповідника німецької мови (напр., семантичним відповідником англійського слова computer виступає німецький іменник der Rechner, тому > нім. der Computer); за належністю до статі (напр.: der Junkie; der Chatter; der Alpha-geek та die Webmistress; die Web_Girl; die Crackerin); за принципом групової аналогії до родового поняття (напр.: der Computer > der Desktop, der Host) або за словотворчими морфемами (-at, -ent, -er, -ist, -or - чоловічий рід, -e, -еі,-ess, -sion, -tion, -ung, -y - жіночий рід та _al, -ing -ment і субстантивовані інфінітиви - середній рід).

2.5.1.2. Типовими відмінковими флексіями англіцизмів у німецькій мові в однині є такі: -s - для іменників чоловічого та середнього роду сильного типу відмінювання; -en - тільки для іменників чоловічого роду слабкого типу відмінювання; нульова флексія - для іменників жіночого роду. На етапах входження та інтеграції правила порушуються: англіцизми чоловічого та середнього роду або зовсім не мають флексій (35 од. - 4,7%, напр.: Cyberspace, m, -, _s;), або подаються в паралельних формах (55од. - 7,5%, напр.: Newbie, m, -(s), -s).

2.5.1.3. Продуктивним суфіксом для утворення форм множини евідентних англіцизмів у німецькій мові є -s (78 випадків для іменників чоловічого роду - 10,7%); для іменників середнього роду: 81од. - 11,1%; 55од. для іменників жіночого роду - 7,5% та 22 для іменників із варіативною категорією роду - 3,0%; загальна кількість - 236 номінацій - 32,3% серед евідентних запозичень. Продуктивною формою утворення множини для номінацій чоловічого роду (73од. - 10,0%), що позначають осіб, апаратне обладнання комп'ютера, програмне забезпечення та периферійне обладнання, є зміна артикля і нульова суфіксація.

Непродуктивною морфемою для утворення множини є суфікс -(e)n (14 лексем чоловічого роду - 1,9%, 4 - середнього роду - 0,5% і 67 лексем - жіночого роду - 9,1%; всього 85 номінацій - 11,6%) та його аломорф -nen (9од. - 1,2%). Додаванням флексії -(e)n утворюють форму множини іменники чоловічого роду із суфіксами -or, -aut, -at, напр.: Multiprozessor > Multiprozessoren; Cybernaut > Cybernauten; Technokrat > Technokraten, а також іменники жіночого роду із суфіксами -ung, -sion, -tion, -ur, напр.: Computerisierung > Computerisierungen; Ad Impression > Ad Impressionen. Його аломорф _nen використовується для утворення множини виключно морфологічно змінених англіцизмів, які набули жіночого роду в німецькій мові, утворених додавання суфікса _in до іменників чоловічого роду на позначення професій осіб чоловічої статі, напр.: der Programmierer > die Programmiererin > die Programmiererinnen.

Функціонування запозичень у паралельних формах (20 випадків - 2,7%) свідчить про їхню неповну морфологічну адаптацію, напр.: der Monitor > die Monitoren також: Monitore; Linker > Linker також: Linkers; CD-ROM > CD-ROM також: CD-ROMs.

2.5.2. Репрезентантом дієслова в німецькій мові виступає інфінітив як початкова форма дієслова, на основі якої утворюються всі форми дієслівної парадигми. Тому англійські дієслова отримують типове для німецької морфологічної системи закінчення інфінітива -en (напр.: to boot > booten; to crack - cracken), а для набуття ними статусу слова вони потребують флективних морфем (-e, -(e)st, -(e)t, -(e)n). На синтаксичному рівні дієслова-англіцизми підпорядковані типовій для німецької мови рамковій конструкції, що передбачає дистантне розташування частин складеного присудка. Усі запозичені дієслова належать до категорії слабких і утворюють основні форми за формулою для слабких дієслів.

2.5.3. Англійські прикметники набувають у мові-реципієнті таких граматичних категорій, як рід, відмінок і число, а синтаксичний тип зв'язку між іменником і прикметником має характер узгодження. Залежно від синтаксичного оточення змінюється набір флективних морфем (-er, -e, -en, _em - для препозитивних прикметників з іменниками чоловічого роду; -e, -(e)s, -en, -em - з іменниками середнього роду; -e, _er, -en - з іменниками жіночого роду; -e, -en, -er - з іменниками у формі множини), на основі яких їх відносять до слабкого, сильного чи змішаного типу відмінювання.

Сучасний етап характеризується функціонуванням подвійних граматичних норм (напр.: downloaden, load+te down, gеdownloadet; High Fidelity, також: Highfidelity; der Monitor > die Monitoren також: Monitore; Linker > Linker також: Linkers, що вказує на неповну морфологічну адаптацію запозичень на сучасному етапі.

2.6. Фонографічна адаптація евідентних запозичень до системи мови_реципієнта свідчить про транслітераційний принцип передачі англіцизмів у німецькій мові, оскільки при цьому зберігаються нетипові для мови-реципієнта буквосполучення (oa, ou, able, cial, iew, ing, ow, gh, scr, sh). Кількісна невідповідність фонем в англійській (20 голосних і 24 приголосних) і німецькій (15 голосних і 18 приголосних) мовах зумовлює передачу запозичень у мові_реципієнті фонетичними засобами мови_донора (<а>: 1) [ei] > Fake [feэk]; 2) [ж] > Tag [tжg]; 3) [?] > Public_Domain_Software ['p?blэk...]).

Історико-традиційний принцип орфографічної реалізації англіцизмів зумовлює виникнення труднощів для німецькомовних комунікантів через відсутність мотивації, тому в процесі запозичення англійські фонеми й графеми замінюються на типові, а за їхньої відсутності - на наближені до них (<a>: 1) ж > е: (англ.) track [trжk] - (нім.) Track [trеk]; ж > a: (англ.) cache [kж] - (нім.) Cache [kж, також: ka]; еі > е:: (англ.) frаmе [freэm] - (нім.) Frame [fre:m]). Дзвінкі звуки в кінці складу або слова не оглушуються, але це правило після їхнього запозичення може порушуватися (dual code). Односкладові англійські дієслова подвоюють букви на позначення кінцевих кореневих приголосних у німецькій мові (англ. to chat > нім. chatten). Існування паралельних форм фонетичної або графічної реалізації (Back-up, також: Backup) англіцизмів у мові-реципієнті також свідчить про їхню неповну адаптацію.

Ареальна невідповідність фонетичної реалізації лексичних одиниць в американському та британському варіантах англійської мови зумовлює варіювання вимови англіцизмів у системі мови-реципієнта, що орієнтується то на американський, то на британський зразок, напр.: АА: motherboard ['mЊр?Нb?:rd]; БА motherboard ['m?р?b?:d] > (нім.) Motherboard ['m?р?b?:d]; Notebook ['®ЇЉґ|`ўЉ«; BE, '®ЩЉґўЉ«; AE, '®ЇЉґ…].

Графічна трансформація англіцизмів має на меті зафіксувати лексему в зручному для читання вигляді та окреслити тісний взаємозв'язок між окремими її компонентами, тому дефіс обов'язковий у композитах, компоненти яких представлені скороченими словами, абревіатурами чи акронімами, цифрами чи іменами: CD_WORM; E-Commerce; Ad-View; Hi-Fi-Anlage; Info-Dealer, а також у випадках, коли можуть виникнути структурно-зумовлені семантичні конфлікти, наприклад: Drucker-Zeugnis чи Druck-Erzeugnis. На основі аналізу корпусу запозичень виокремлено випадки дефісного написання складних слів, структурних модифікацій англійських словосполучень або створених за їхнім зразком гібридних утворень, наприклад: Open_Source_Software (< англ. open source software). Разом пишуться композити, якщо вони в такому вигляді зручні для читання, наприклад: Webseite. Варіативність графічно-фонемної реалізації свідчить про неповну адаптацію запозичень до фонографічної підсистеми мови-реципієнта на сучасному етапі.

3. Третій розділ "Лексико-семантична адаптація англіцизмів до системи німецької мови" скерований на: аналіз семантичних зсувів англіцизмів комп'ютерної галузі в німецькій загальновживаній мові в процесі детермінологізації; дослідження способів і шляхів номінації англіцизмів комп'ютерної галузі в англійській і німецькій мовах; визначення специфіки семантичної трансформації англіцизмів на основі німецької мови без англійських мовних зразків; встановлення особливостей орфографії англіцизмів в умовах дистанційної комунікації.

3.1. Семантична адаптація детермінологізованих англіцизмів комп'ютерної галузі й технологій у дисертаційній роботі ілюструється за допомогою методики компонентного аналізу семантичної структури англіцизмів у німецькомовних та англомовних тлумачних, а також термінологічних словниках шляхом виокремлення окремих ЛСВ. Відсутність даних про шляхи проникнення англійських термінів до узусу німецької мови, напр.: 1) фахова мова (англійська) > загальновживана мова (англійська) > загальновживана мова (німецька); 2) фахова мова (англійська) > фахова мова (німецька) > загальновживана мова (німецька); 3) фахова мова (англійська) > загальновживана мова (німецька), однак дозволяє ілюстративно показати динаміку семантичної деривації окремих номінацій, що фіксується різними словниками (Virus, Upgrade, Input).

Процес детермінологізації - це соціально-вмотивоване та характерне для всіх сучасних терміносистем явище, у результаті якого детермінологізовані лексичні одиниці в процесі конвенціоналізації вводяться у нетермінологічні словники як нові лексичні одиниці або як ЛСВ уже зафіксованих там найменувань.

3.2.1. Аналіз процесу номінації в комп'ютерній галузі (292 од.) дозволив встановити формально_структурні відмінності найменувань, які характеризуються спільною семантикою, поняттєвим змістом і частиномовною приналежністю.

За В. Манакіним, виокремлюються спільнокореневі та різнокореневі групи лексики, що підлягають подальшій диференціації. Специфіка диференціації лексичних одиниць корпусу така: номінації поділяються на спільнокореневі (226 од.) та різнокореневі (66 од.). Серед перших виокремлюються:

1) запозичені з однієї мови найменування з однаковою (85од., напр.: лат. facies > англ. face > нім. Face) та різною (60од., напр.: лат. minutus > франц. menu > англ. menu / нім. Menь) формами матеріального вираження в англійській та німецькій мовах. Матеріальні форми вираження запозичень з інших мов в англійській та німецькій мові можуть відрізнятися: а) через національні особливості фонетико_графемного оформлення в різних мовах, напр.: copy (англ.) - Kopie (нім.), menu (англ.) - Menь (нім.) та б) через наявність різних за формою або походженням службових морфем ідентичних за значенням, напр.: virtuell (англ.) - virtual (нім.), to install (англ.) - installieren (нім.), reality (англ.) - Realitдt (нім.); 2) прямі запозичення з англійської (85од., напр.: англ. laptop > нім. Laptop); 3) слова германського походження (25од., напр.: англ. time > нім. Zeit).

Різнокореневі найменування поділяються на: 1) опозиції: англійські запозичені - німецькі питомі (27од., англ. access > нім. Zugriff) і англійські питомі - німецькі запозичені (10од., англ. mail > нім. Post); 2) різнокореневі питомі найменування (26од.) з однаковою (16од., напр.: англ. chat > нім. Plauderei) та різною (10од., напр.: англ. at > нім. Affe) внутрішньою формою; 3) запозичення з різних мов на позначення ідентичного денотата (3од., напр.: англ. engine > нім. Maschіne).

Запозичення з інших мов (209од.), покладені в основу номінації комп'ютерної галузі й технологій, прийшли переважно з грецької мови й латини (Рrotokoll, Virus, Abort, mega-). Ці терміни й терміноелементи запозичуються в англійську мову з метою номінації новітніх денотатів, а згодом, за її посередництвом, стають надбанням лексичних систем інших мов. Це підтверджує факт створення сучасних термінологій на основі латини та грецької мови і доводить, що процес запозичення триває.

Інтернаціоналізація лексичного складу технологічної галузі зумовлює запозичення англіцизмів, що розподіляються на "модні" (51 од. - 5,1%) й лакунарні. Перші згодом виступають матеріалом для семантичної диференціації, підлягають стилістичній спеціалізації, залишаються на периферії словникового складу мови-реципієнта або, навпаки, витісняють існуючі в німецькій мові відповідники. До других відносимо безеквівалентну лексику, яка заповнює лакуни, відповідаючи потребам номінації нових денотатів, і сприяє збагаченню німецької мови. З одного боку, через неможливість створення еквівалентних найменувань німецькою мовою, єдиним способом перекладу таких лексичних одиниць залишаються описові конструкції, що суперечить принципу мовної економії. З іншого боку, бажання створити найменування на національному ґрунті для збереження національної самобутності зумовлює створення лексичних дублетів (33од.) шляхом різних способів калькування під впливом англійських мовних зразків. Такі найменування мають додаткові семантичні відтінки порівняно з питомими позначеннями (нім. Speicherplatte як варіант до англ. CD-ROM, DVD та WORM). Семантика питомих різнокореневих лексичних одиниць є спробою відтворити внутрішню форму запозичень засобами рідної мови із збереженням національної специфіки мотивації імені й не втратити зв'язок із семантичними ознаками, покладеними в основу імені. Такі найменування віддзеркалюють взаємозв'язок форми та змісту (напр.: англ. at - нім. Affe, англ. jet - нім. Tintenstrahl).

3.2.2. Створення новітніх номінативних одиниць комп'ютерної галузі ґрунтується на абстрагуванні загальновживаних лексичних одиниць до рівня комп'ютерних тропів. Теорія когнітивної метафори дає теоретичну базу пояснення новітніх наукових термінів, оскільки на основі досвіду первинні концепти використовуються як матриці для розуміння складних речей абстрактного рівня (англ. geek "someone who is not popular because they wear unfashionable clothes, do not know how to behave in social situations, or do strange things" (Longman, Dictionary of Contemporary English, 2008) > geek "a person who is knowledgeable about and talented at developing or working with computer systems, but to an excessive and often unworldly degree. A geek is distinguished from a nerd by having talent" (Oxford Dictionary of Computing, 2008). Це дозволяє створювати лексичні одиниці, що передають фахові поняття нефаховими мовними знаками.

3.2.3. Інваріантна реалізація змісту лексичних одиниць супроводжується утворенням синонімів, які диференціюються на: 1) абсолютні (міжмовні терміни_синоніми, напр.: inbox - Posteingang); 2) семантичні (близькі за значенням, але не тотожні за семним складом лексеми, напр.: Homepage - Website); 3) стилістичні (стилістичні інваріанти, що не є лакунарними, напр: Hacker - Daten-Pirat) й 4) семантико-стилістичні (відрізняються наявністю стилістичних експресивно-оцінних конотацій та різним семантичним наповненням, напр.: Know-nots - DAU "dьmmster anzunehmender user"). Співвідношення логічного й емоційного в семантичних структурах синонімів доводить важливість маркування конотацій у процесі комунікації.

Наявність у мові_реципієнті семантичних відповідників до запозичень викликає функціонування лексичних дублетів (нім. Maus - англ. mouse), які можуть відрізнятися певними семантичними компонентами (нім. Computer, Rechner - англ. computer). Згодом вони спеціалізуються в певному контексті.

Унаслідок інтенсивного розвитку та вдосконалення комп'ютерної галузі постійно створюються нові денотати, а процес їхньої номінації супроводжується на мовному рівні створенням гіперо-гіпонімічних та еквонімічних найменувань (Computer > Bordcomputer, Handheld, Hostcomputer, Laptop, Mainframe, Notebook, Palmtop, Server).

Зміна семантики запозичених і питомих номінативних одиниць, процеси словотворення та запозичення іншомовних слів подекуди зумовлюють у лексичній системі німецької мови явище омонімії (напр.: 1) cd "Candela" 2) CD франц. "Corps diplomatique" - diplomatisches Korps 3) CD англ. "compact disc" "kompakte (Schall)platte").

Необхідність розмежування "докібернетичних" та "кібернетичних понять" супроводжується в мові явищем диференціювальної реномінації (англ. hard mail > нім. snail mail, Schneckenpost).

3.3. Після запозичення в семантичній структурі слова виникають відмінності, що полягають у кількісній невідповідності елементів семантичної структури та їхній ієрархічній організації в мові-реципієнті та в мові-донорі. Внутрішня форма запозиченого слова втрачається, оскільки чужомовні лексичні одиниці в мові-реципієнті позбавлені асоціативних зв'язків і не ототожнюються з їхньою подільністю та віднесеністю в мові-джерелі. Розвиток семантичної структури запозичених слів у мові_реципієнті має здебільшого типову схему: спочатку відбувається звуження значення, потім поступова поява нових денотативних і конотативних компонентів, що сприяють розвитку полісемії, а подекуди навіть омонімії. За умови збагачення семантичної структури запозичення без англійського зразка (10од.) в них з'являються нові ЛСВ, відсутні в мові-донорі (напр.: лексема player, що в англійській мові складається з трьох значень 1) "someone who plays a game, sport or musiсаl instrument"; 2) "one of the people, companies, organizations, ect. that is involved in a situation"; 3) "a machine what is used to play CDs" (Longman, Dictionary of American English), набула в німецькій мові нового значення: Kunde, der beim E-Shopping im Internet per Mausklick Bestellungen aufgibt" (Das neue Trеndwцrterlexikon).

Посередником у міграції запозичень до системи мови-реципієнта виступають сучасні ЗМІ, які інформують про технічні та технологічні новинки сучасного періоду, презентуючи актуальну інформацію й адресуючи її читачеві. За таких обставин значна частина запозичень надходить до лексикону широких верств населення, а згодом - і до літературної мови. Відбувається функціональна переорієнтація термінологічного значення мовного знака, пов'язана з модифікацією його семантики при збереженні плану вираження, а вживання детермінологізованої лексичної одиниці з новим значенням супроводжується зміною сполучуваності, новими парадигматичними та синтаксичними відношеннями, що формують функціональне поле конкретної лексеми, напр.: Die menschliche Moral ist jedoch kein Navigationssystem, das sich durch ein Update auf den aktuellen Stand bringen lдsst (Die Zeit, Nr. 13, 2001). До лексикалізації переносні значення цих запозичень визначаються контекстом. Аналіз лексичного матеріалу цього підрозділу доводить, що в процесі семантичного запозичення спостерігається не тільки адаптація англіцизмів до системи мови-реципієнта, але й формування під впливом англійської мови новітніх номінативних одиниць німецькою мовою для віддзеркалення динамічних процесів у релевантних для суспільства галузях, а розширення семантичної структури запозичень підпорядковується загальним принципам перенесення найменувань на основі асоціації, суміжності чи функціонального переносу.

3.4. Комп'ютерні технології дозволяють синхронне спілкування через інтернет, що є прикладом усного спілкування, яке ґрунтується на письмовій формі. Для цієї "новомови" характерне використання великої кількості абревіатур (BION - believe it or not, mMn - meiner Meinung nach), окремі з яких базуються на принципі транскрибованої передачі інформації (B4 - before, b8t - beachte). Основне досягнення "новомови" - можливість використовувати в процесі комунікації графічні зображення й символи, що дозволяють передавати повідомлення і виражати інтенсивність емоцій та інтенцію "співрозмовника".