Адаптація англіцизмів до системи сучасної німецької мови (на матеріалі англіцизмів комп’ютерної галузі й технологій)

Висновки

У Висновках сформульовано основні результати проведеного дослідження

1. Тенденції до уніфікації й інтернаціоналізації термінологічних підмов для забезпечення ефективної міжнародної співпраці й комунікації виступають тим об'єктивним фактором, що впливає на процес прямого запозичення та трансформацію англіцизмів до системи німецької мови_реципієнта, які з часом виходять за межі фахових підмов, підлягають процесу детермінологізації й поширюються в мовному узусі. Змінюється тип лексичного значення номінативної одиниці: номінативне та дефінітивне значення терміна заміщується номінативним значенням загальновживаного слова.

2. Засвоєння евідентних запозичень ґрунтується на запам'ятовуванні їхнього значення через незрозумілість внутрішньої форми. Неологізми, утворені шляхом калькованого перекладу або афіксації, відрізняються високим ступенем умотивованості, мають морфологічно подільну структуру й зрозумілі мовцям. Однак буквальний переклад англіцизмів подекуди супроводжується зміною семантики (Seite і site).

3. Терміни проходять кілька стадій детермінологізації та закріплення в лексичній системі загальновживаної мови. На початковому етапі вони сприймаються посередниками й поширюються в суспільстві, згодом фіксуються в живому спілкуванні й періодичній пресі. Після визнання слова широкими верствами населення відбувається процес його включення в лексичну систему й надбання ним нових прагматичних ознак. Уміщення детермінологізованих англіцизмів у тлумачні словники свідчить про їхню конвенціоналізацію в загальновживаній мові. Виділяються дві стадії детермінологізації: 1) уподібнення терміна до загальновживаного слова через його активне використання поза межами термінологічної підсистеми; 2) розвиток нових значень на основі вторинної номінації.

4. Лексичні одиниці та форманти греко-латинського походження відіграють важливу роль у формуванні галузевих термінологій у сучасних мовах і впливають на формування їхнього лексичного складу. Наявність інтернаціонального греко-латинського фонду в усіх європейських мовах дозволяє людству користуватися напрацьованим тисячоліттями інтелектуальним багатством і використовувати всесвітньовідому досконалу семіотичну систему на позначення наукових і технологічних досягнень сучасного періоду.

5. У процесі запозичення відбувається структурна адаптація англіцизмів до морфологічної підсистеми мови-реципієнта: набуття ними граматичних категорій, не властивих англійській морфологічній системі, додавання до запозичень формотворчих і словотворчих афіксів, що в мові_реципієнті інформують про граматичні ознаки запозичень і супроводжуються зміною семантики одиниць номінації.

6. На рівні семантики спостерігається спрощення на початковому етапі англійських полісемантів, які згодом набувають нових денотативних і конотативних компонентів і, як наслідок, поступово відбувається диференціація семантичної структури англіцизмів у мові_донорі та мові-реципієнті.

7. Використання наявних у мові лексичних одиниць з ономастичною метою доводить, що в основі полісемії - мовна економія, потреби номінації й необхідність виражати певні конотації. Зміна значення слова супроводжується зміною його сполучуваності, розширенням контексту вживання внаслідок функціональної транспозиції й формуванням нових парадигматичних зв'язків. Узуалізація нового значення супроводжується лексикографічною кодифікацією лексичної одиниці.

8. Евідентні запозичення диференціюються на "модні" слова й лакунарні запозичення. Уживання перших зумовлене диференціацією мовців у соціальній ієрархії суспільства й необхідністю стилістичного маркування мовлення. Вони функціонують у мові-реципієнті як варіативні номінації в межах синонімічних рядів і тому є надлишковими в лексико-семантичній системі німецької мови. Перенесення на німецькомовний ґрунт іншомовної лексики з ідентичною до питомих номінацій семантикою супроводжується семантичними зсувами питомих та запозичених номінацій, зникненням або спеціалізацією однієї з лексем.

9. Швидкий темп розвитку технологій має наслідком постійне виникнення нових актуалізованих продуктів, що потребують власних імен. Такі найменування відрізняються додатковими диференціальними щодо родового поняття семами і вступають у гіперон-гіпонімічні, еквонімічні й синонімічні відношення.

10. З одного боку, запозичуються лакунарні найменування на позначення денотатів у галузі науки, техніки, інформаційних технологій і сучасної комунікації. Згодом вони трансформуються до системи мови-реципієнта і не сприймаються мовцями як іншомовні. З іншого боку, тенденція до інтеграції та глобалізації сучасного суспільства зумовлює прагнення зберегти ідіоетнічні особливості власної мови, тому відстежуються спроби трансформації змісту новітніх денотатів до системи мови-реципієнта шляхом різних способів калькування (нім. Festplatte = англ. Harddisk).

Перспективу наукової роботи становить дослідження специфіки функціонування детермінологізованих лексичних одиниць комп'ютерної галузі на рівні дискурсу.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Білоус О.М., Міщенко А.Л. Неологізми німецької мови: сучасний стан та шляхи проникнення: навч. пос. для студ. переклад. відділень / О.М. Білоус, А.Л. Міщенко. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2006. - 112 с.

2. Білоус О.М., Міщенко А.Л. Неологізми та їхня семантична адаптація у німецькій мові / О.М. Білоус, А.Л. Міщенко // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ : Київський університет, 2008. - Вип. 24. - Ч. 1. - С. 63-73.

3. Міщенко А.Л. Передумови виникнення інформаційних неологізмів / А.Л. Міщенко // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - Вип. 59. - Ч. 1. - Серія: Філол. науки (мовознавство). - С. 316-327.

4. Міщенко А.Л. Морфологічна адаптація англо-американізмів тематичної групи "Інтернет" до граматичної системи сучасної німецької мови / А.Л. Міщенко // Нова Філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2005. - Вип. 2 (22). - С. 68-75.

5. Міщенко А. Л. Словотворчі можливості запозичених англіцизмів у сучасній німецькій мові (на матеріалі англіцизмів тематичних груп "Комп'ютерна техніка та цифрова обробка даних", "Інтернет як засіб масової комунікації", "Інформаційні технології", "Назви осіб") / А.Л. Міщенко // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - Випуск 27. - С. 227-234.

6. Міщенко А.Л. Англійські запозичення та шляхи їх надходження до сучасної німецької мови / А.Л. Міщенко // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - Вип. 73. - Ч. 1. - Серія: Філол. науки (мовознавство). - С. 292-299.

7. Міщенко А.Л. Інтернаціоналізація лексики та мовні картини світу в контексті міжкультурної комунікації / А.Л. Міщенко // Лінгвістика. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - №2 (12). - С. 10-18.

8. Міщенко А.Л. Семантична деривація англомовних запозичень у системі німецької мови-реципієнта (на матеріалі детермінологізованих запозичень комп'ютерної галузі 2-ої пол. 20 ст. та початку 21 ст.) / А.Л. Міщенко // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75(1). - Серія: Філол. науки (мовознавство). - С. 315-319.

9. Міщенко А.Л. Вплив греко-латинських запозичень на формування терміносистеми комп'ютерної галузі німецької мови / А.Л. Міщенко // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 81(4). - Серія: Філол. науки (мовознавство). - С. 301-306.

Размещено на Allbest.ru