Концептосистема природних реалій Нижньої Наддніпрянщини та її вираження в мові місцевих поетів

Образ Великого Лугу використовується для створення смислового паралелізму між природним об'єктом і суспільними подіями для метафоричного зображення героїки, напруженої боротьби, що зумовлене, безперечно, ідейно-тематичними та морально-естетичними пріоритетами поетичної творчості нижньонаддніпрянських авторів.

Інтерпретативна та оцінна об'єктивація концепту степ відбувається за допомогою вдалого поєднання історії, вірувань, з одного боку, та живої і неживої природи - з іншого. Неповторна краса степової природи і наступальний характер господарської діяльності людини формують у структурі концепту опозицію "дикий, незайманий степ, першоелемент природи" - "новий, сучасний степ, освоєний людиною". Концепт степ як суспільна реальність, об'єкт господарського впливу виконує важливу експресивну функцію: взаємодіючи з іншими лексичними одиницями, він породжує експресію наснаги, піднесеності, формує конотації "упевненості в майбутньому", "нових життєвих перспектив", "молодості".

У ліриці образ степу не завжди являє собою концептуальну картину ідеальних вражень. Невідворотність подій (образ посухи), неконтрольована сила, кровожерність (образ шуліки), підступність (образ змія) - це симптоми інших реалій, які переносять читача у внутрішній світ людини - істоти недовершеної, при цьому концепт степ виступає тим началом, що породжує реверсивне, атавістичне. Проте він завжди відновлюється, регенерується; на відміну від людини, він ніколи не втратить внутрішньої чистоти. Тобто основним вербальним апелятивом концепту степ є "духовність, духовне начало".

У структурі кожного з аналізованих поетичних концептів є своя звукосфера - звуковий простір, що заповнюється різними звуковими сигналами, нерідко символічними і має біологічну та соціальну природу. Метафорично опосередковані звукові образи служать невід'ємною ознакою концептосистеми природних реалій Нижньої Наддніпрянщини, почасти однією з визначальних та промовистих її характеристик.

Концептуальний простір обов'язково більшою або меншою мірою має свої атрибути, у мовному вираженні - постійні епітети. За зовнішньою простотою, очевидністю семантики криється узагальнений віками зміст ознак, що перетворює їх на образи-символи певних емоцій, точних оцінок, яким притаманна належність до масової свідомості: Дніпр широкий, степ широкий, чисте поле, гори кам'янії, край далекий, запорізький козак, запорізька вдача, чорна земля, золота нива, золотий врожай, круті пороги тощо.

У природі степу, Дніпра і його плавнів, Хортиці черпають поети багатоманітність художніх означень, кольорів та їх відтінків. Найбільш розгорнуту поетичну парадигму має концепт степ: безкраїй, безмовний, вільний, глухий, голубий, дикий, жовтий, замріяний, запашний, згуслий, зчорнілий, зелений, золотий, картатий, коханий, крилатий, масний, молодий, ніжний, пахучий, пухкий, рідний, родючий, сивий, сонячний, срібний, теплий, чорноземний, чистий, широкий, щедрий, яскравий, ясний тощо.

Концепт Дніпро репрезентують епітети: блакитний, бурхливий, гнівний, голубий, дикий, добрий, ласкавий, легкий, могутній, повноводий, прозорий, ревучий, світлий, сивий, синій, синюватий, смарагдовий, срібний, старий, хмільний, червоний, швидкоплинний, широкий, щедрий тощо.

Хортиця - біла, вишнева, вічна, гаряча, зеленощока, золота, мила, славетна, срібна, ставна, рідна, таємнича, чаїна, яблунева. Найменша кількість епітетів утворює парадигму до концепту пороги: бунтівничі, дніпровські, кам'яні, кремінночолі.

Загалом для індивідуально-авторської репрезентації концептосистеми природних реалій Нижньої Наддніпрянщини універсальною ознакою слід уважати наявність значно більшої кількості її семантичних складових, ніж у лексикографічних джерелах. Авторське бачення світу - багатогранне і складне явище, тому воно є невичерпним і перспективним джерелом для подальших розвідок у цьому напрямі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Юрченко О.В. Дефініція концепту в сучасних лінгвістичних дослідженнях / О.В. Юрченко // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки: [зб. наук. статей] / [редкол.: П. Білоусенко (гол. ред.) та ін.]. - Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2008. - № 2. - С. 268 - 272.

2. Юрченко О.В. Естетичні пріоритети Яра Славутича у відображенні природних реалій / О.В. Юрченко // Вісник Запорізького осередку вивчення української діаспори: [зб. наук. статей] / [відп. ред. В.А. Чабаненко]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 7. - С. 116 - 137.

3. Юрченко О.В. Поетичні концепти СТЕП і ДНІПРО в ідіостилі Віктора Чабаненка / О.В. Юрченко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія "Мовознавство": [зб. наук. праць] / [відп. ред. Т.С. Пристайко]. - Дніпропетровський нац. у-нт ім. Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 15. - Т 1. - С. 361 - 367.

4. Юрченко О.В. Концепт "Дніпро" в образній мовній картині світу (на матеріалі творчості М. Гоголя та сучасних українських поетів Нижньої Наддніпрянщини) / О.В. Юрченко // Література та культура Полісся: [зб. наук. праць] / [відп. ред. Г.В. Самойленко]. - Ніжинський державний ун-т ім. Миколи Гоголя. - Ніжин, 2009. - Вип. 53. - С. 62 - 72.

5. Юрченко О.В. Мовна структура концепту степ в ідіостилі Яра Славутича / О.В. Юрченко, Т.Г. Юрченко // Новое в славянской филологии. Серия: "Славянский мир": [сборник статей] / [отв. ред. М.В. Пименова]. - Севастополь: Рибэст, 2009. - Вып. 4. - С. 401 - 407.

6. Юрченко О.В. Етнокультурний потенціал семантики концептів степ і Дніпро (на матеріалі творчості Віктора Чабаненка) / О.В. Юрченко // Лексико-граматичні інновації у сучасних слов'янських мовах: [зб. наук. праць учасників IV Міжнародної наукової конференції. Дніпропетровськ, 9-10 квітня 2009 р.] / [упорядник Т.С. Пристайко]. - Д.: Пороги, 2009. - С. 160 - 163.

7. Юрченко О.В. Специфіка поетичного концепту / О.В. Юрченко // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір: [зб. наук. праць учасників ІХ Міжнародної наукової конференції молодих учених та студентів: у 2 ч.] / [за заг. ред. А.А. Ткача]. - Мелітополь: МІДМУ "КПУ", 2009. - Ч. 1. - С. 206 - 209.

8. Юрченко О.В. Функціональне призначення застарілої лексики у формуванні концептосистеми "Дніпро - Хортиця - степ" (на матеріалі творчості нижньонаддніпрянських авторів) / О.В. Юрченко // Наукові записки. Серія: "Філологічна": [зб. наук. праць] / [редкол.: М.І. Гнатюк та ін.]. - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2010. - Вип. 17. - С. 439 - 445.

9. Юрченко О.В. Поетичний концепт степ у мовній свідомості нижньонаддніпрянця (на матеріалі творчості Яра Славутича) / О.В. Юрченко // Нові виміри сучасного світу: [зб. матеріалів V Міжнародної наукової інтернет-конференції 23 листопада - 15 грудня 2009 р.; серія: філологічні науки; мистецтво] / [редкол.: І.П. Аносов та ін.]. - Мелітополь: МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2010. - С. 104 - 107.

10. Юрченко О.В. Звукова метафора як засіб відображення природних реалій у мові поетів Нижньої Наддніпрянщини / О.В. Юрченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": [зб. наук. праць] / [редкол.: В. Олексенко (гол. ред.) та ін.]. - Херсон. держ. ун-т. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2010. - Вип. 12. - С. 291 - 296.

Размещено на Allbest.ru