Англійська християнсько-богословська терміносистема: генезис, структура, семантика

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. І. МЕЧНИКОВА

АнглІЙСЬКА ХРИСТИЯНСЬКО-БОГОСЛОВСЬКА ТЕРМІНОСИСТЕМА: ГЕНЕЗИС, СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЗАКРЕНИЦЬКА Людмила Антонівна

УДК 811.111'373 : 27-528(043.3)

ОДЕСА - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі іноземних мов Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри іноземних мов

для гуманітарних факультетів.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченко,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Кравченко Ніна Олександрівна,

Одеський національний

університет імені І. І. Мечникова,

доцент кафедри теоретичної

та прикладної фонетики англійської мови.

Захист відбудеться "23" вересня 2011 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.02 Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за адресою: 65082, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано "16" серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Петлюченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Термінологія в умовах глобалізації набуває особливого значення, бо будь-яка галузь науки і техніки знаходить своє вираження в термінах. Терміни визначають сутність наукових відкриттів, відображають зміст класичних і нових галузей знань, розкривають створені недавно та вже наявні в науці й техніці поняття. Терміни також містять головне змістове навантаження в спеціальному тексті, що визначає їхню провідну роль в удосконаленні процесу фахової комунікації (К. Я. Авербух).

Впродовж тривалого часу терміни були предметом теоретичних та практичних наукових досліджень у працях вітчизняних та зарубіжних лінгвістів К. Я. Авербуха, Г. О. Винокура, Є. Вюстера, С. В. Гриньова, В. П. Даниленко, І. С. Квитко, Т. Р. Кияка, І. М. Кочан, В. М. Лейчика, Д. С. Лотте, Т. І. Панько, Дж. Сейгера, Л. О. Симоненко, Е. Ф. Скороходька, С. Д. Шелова, Л. Хоффмана та ін. В Україні англомовне термінознавство представлене дослідженнями в різних галузях знань: Ю. В. Віт (офтальмологічна термінологія), О. І. Дуда (кредитно-банківська справа), О. В. Константінова (терміни оподаткування), О. М. Лотка (термінологія фінансово-економічних взаємин), В. Д. Сліпецька (термінологія штучного інтелекту) тощо. Термінологічні розвідки на ґрунті німецької мови зокрема виконано Е. Т. Дерді (юридичні терміни), В. В. Синьо (фахова мова лісництва), Р. Б. Шевців (фахові тексти економічних наук).

На тлі гуманізації суспільства, утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей зростає інтерес і до духовно-культурного аспекту діяльності людини. Сама історична реальність ставить перед науковцями завдання дослідження впливу християнського світобачення на свідомість людей, а для лінгвістів - його відображення у мові та мовленні. На початку 90-х років ХХ ст. унаслідок соціальних і політичних змін в українському суспільстві активізувалося використання християнсько-богословської лексики в жанрах богословської навчальної, наукової, богослужбової та популярної літератури, що привернуло увагу лінгвістів до її аналізу та опису. Тому цілком закономірним є те, що в сучасному вітчизняному термінознавстві праці з вивчення релігійних, богословських, сакральних, церковних термінів на матеріалі української мови набувають усе більшої актуальності. Різні аспекти цієї галузі знань досліджено в розвідках С. В. Бібли (церковна термінологія), І. В. Грималовського (християнсько-релігійна термінологія), Н. В. Пуряєвої (церковно-обрядова термінологія), М. В. Скаб (богословська термінологія), Ю. В. Осінчука (богослужбово-обрядова лексика) та багатьох інших. Релігійну термінологію на матеріалі сучасної французької мови проаналізовано у праці Є. Г. Жерновея. Зіставне дослідження обрядової богослужбової лексики на матеріалі російської та англійської мов виконано Г. М. Боус. Проте англійська християнсько-богословська термінологія досі не була предметом комплексного дослідження в українській англістиці, що визначає доцільність її наукового аналізу.

Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю комплексного лінгвістичного аналізу англійської термінології християнського богослов'я як підмови, що відображає у мовних знаках об'єкти важливої форми суспільної свідомості - релігії, зокрема християнської. Своєчасність дослідження пояснюється також зростанням ролі богословських літературних джерел і галузевих теле-, радіопрограм у формуванні християнського світогляду людини, та екуменічними процесами в християнському світі, які спонукають представників різних конфесій на міжнародному рівні до спільних дій з метою реконструкції релігійної духовності народів. У зв'язку з цим природно виникає необхідність дослідження особливостей становлення англійської християнсько-богословської термінології, структури її понять та номінативних одиниць, що їх позначають, специфіки семантичних явищ у процесі її функціонування.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах загальнонаукової теми, що опрацьовується на кафедрі іноземних мов Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії "Функціонально-семантичні характеристики мовних різнорівневих одиниць" (тема затверджена Вченою радою Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, протокол № 6 від 29.08.2007 р.).

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі номінативних засобів і способів утілення спеціальних понять християнсько-богословської терміносистеми та висвітленні специфіки їхнього функціонування.

Для досягнення мети дослідження вирішено такі завдання:

1) розроблено тематично-поняттєву класифікацію англійської християнсько-богословської терміносистеми (з урахуванням її генетичних і семантичних аспектів);

2) з'ясовано місце і роль національного та іншомовного чинників у зазначеній терміносистемі;

3) встановлено час та спосіб проникнення термінів християнського богослов'я в загальнонаціональну англійську мову;

4) виявлено структуру та способи утворення поліморфемних термінів англійської терміносистеми християнського богослов'я з проекцією на реалізовані ними семантичні моделі;

5) визначено ступінь термінологічного насичення фахових текстів різних жанрів;

6) схарактеризовано термінологічні гнізда у складі окресленої терміносистеми;

7) висвітлено основні лексико-семантичні відношення в англійській християнсько-богословській терміносистемі та особливості їхнього вияву у фахових текстах.

Об'єктом дослідження є англійська християнсько-богословська терміносистема.

Предметом дослідження є генетичні, структурні і семантичні характеристики англійської християнсько-богословської терміносистеми.

Матеріал дослідження становить 1983 англійські християнсько-богословські терміни, відібрані методом суцільної вибірки з 20 англійських словників християнського богослов'я, історії церкви, теології Нового Заповіту, богословської наукової, навчальної та тлумачної літератури, а також періодичних видань "Theology Today" та "Christianity". Всього використано понад 40 фахових богословських джерел загальним обсягом 30205 сторінок, де проаналізовано близько 7,5 млн. слововживань.

Предмет, мета й завдання роботи визначають вибір методів і методик дослідження, які забезпечують комплексний аналіз матеріалу та об'єктивність отриманих результатів. У роботі використано такі загальнонаукові методи, як індукція - для систематизації та з'ясування закономірностей генезису, структури, семантики та функціонування термінів у фахових текстах; аналіз і синтез - для встановлення зв'язків між об'єктами і групами об'єктів з метою їхньої класифікації; метод спостереження - для інвентаризації досліджуваних термінів. Серед спеціальних лінгвістичних методів застосовано лінгвістичний опис для систематизації опрацьованого масиву термінів; метод аналізу словникових дефініцій - для встановлення та виявлення значень термінів християнського богослов'я; методика аналізу за безпосередніми складниками - для з'ясування дериваційної моделі похідних термінів та визначення комбінаторного потенціалу словотвірних формантів; метод моделювання - для виокремлення основних словотвірних моделей поліморфемних термінів; трансформаційний метод - для виявлення структури терміносполучень; кількісно-статистичний метод - для визначення обсягу структурних та семантичних груп англійських християнсько-богословських термінів та ступеня термінологічної насиченості фахових текстів; елементи компонентного та контекстуального аналізу - для вивчення особливостей лексико-семантичних відношень між термінами окресленої терміносистеми.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше здійснено комплексний лінгвістичний аналіз англійської християнсько-богословської терміносистеми, розглянуто історію її формування, розвитку та сучасний стан. Уперше окреслено обсяг і структуру понять галузі християнського богослов'я, представлену в розробленій тематично-поняттєвій класифікації; з'ясовано, що сутність цієї терміносистеми виявляється через базову тематично-поняттєву терміногрупу "богословські вчення". Висвітлено провідні способи номінації в межах англійської християнсько-богословської терміносистеми з урахуванням і порівнянням національних та іншомовних чинників. Виокремлено структурні моделі поліморфемних термінів у взаємовідношенні до реалізованих ними семантичних моделей, визначено характерні семантичні категорії та продуктивні структурні типи галузевих термінів. Змістову зв'язність та системний характер терміносистеми простежено й на прикладі гніздової структурації термінів, виявлено більшу моделювальну потужність базових понять. Проаналізовано різножанрові фахові тексти християнського богослов'я з метою визначення ступеня їхньої термінологічної насиченості вузькогалузевими, міжгалузевими та загальнонауковими термінами. Також висвітлено специфіку парадигматичних відношень між термінами галузі, простежено особливості їхнього вияву у богословських текстах різних жанрів.

Теоретична цінність дослідження полягає у певному внеску до подальшого розроблення теоретичних аспектів термінознавства та лексикології англійської мови. Робота сприятиме поглибленому вивченню організації термінології, загальних питань термінологічної номінації в сучасній англійській мові та часткових проблем галузевих терміносистем. Матеріал дисертації може слугувати основою термінознавчих досліджень у межах однієї мови або для зіставного вивчення християнсько-богословської терміносистеми у двох та більше мовах.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків у викладанні теоретичного курсу з лексикології англійської мови (розділи "Семасіологія", "Словотвір", "Лексичний склад англійської мови") та спецкурсів із термінознавства та перекладознавства. Отримані результати можуть бути корисними й у викладанні англійської мови для студентів філософсько-теологічних факультетів, духовних семінарій та академій, а також при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт, при укладанні методичних розробок, посібників та підручників для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Укладений "Глосарій англійських християнсько-богословських термінів" прислужиться у лексикографічній практиці створення галузевих тлумачних і перекладних словників.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу" (Хмельницький, 2005), XIV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2005), XVI Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми філології та перекладознавства" (Луцьк, 2008), V Міжнародній науковій конференції "Актуальні проблеми германської філології" (Чернівці, 2010).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях, з яких 6 - наукові статті у фахових виданнях України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, семи додатків (схеми та таблиці, що ілюструють класифікацію терміносистеми, співвідношення структурних та семантичних моделей, систематизованих семантичних категорій відповідно до структурного типу термінів, гніздову структурацію терміносистеми, гіперо-гіпонімічні відношення, а також глосарій англійських християнсько-богословських термінів), списку використаних бібліографічних джерел (261 позиція), списку термінологічних джерел (39 позицій) та списку джерел ілюстративного матеріалу (29 позицій). Дисертація містить 25 таблиць і 11 рисунків. Обсяг основного тексту дисертації складає 191 сторінку, загальний обсяг праці становить 334 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, визначено її мету і завдання, описано об'єкт, предмет, матеріал та методи дослідження, обґрунтовано його наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію результатів роботи.

У першому розділі "Проблеми лінгвістичного дослідження термінології" висвітлено динаміку розвитку термінознавства як науки; проаналізовано стан дослідження англійської термінології християнського богослов'я (ХБ) на тлі тотожних українських термінологічних розвідок; описано основні проблеми вивчення терміна в сучасному мовознавстві та різні підходи лінгвістів до визначення поняття "термін" (субстанційний, функціональний, когнітивний, комунікативний). Висвітлено проблему значення терміна, досліджено його суттєві властивості та виконувані ним функції. У розділі з'ясовано питання релевантності понять "терміносистема" і "термінологія", схарактеризовано особливості терміносистем суспільних (гуманітарних) наук. На цій основі проаналізовано системні ознаки англійської термінології християнського богослов'я та вперше розроблено й подано тематично-поняттєву класифікацію англійських християнсько-богословських термінів.

Упродовж історії термінознавства як науки дослідження термінів і їхніх сукупностей проводилися відповідно до актуальних завдань кожного з етапів його розвитку. Перші наукові розвідки були орієнтовані на вирішення проблем систематизації та класифікації термінів, обґрунтування їхнього співвідношення з науковими поняттями та нетермінологічною лексикою (Г. Й. Винокур, Д. С. Лотте), уніфікації термінів і терміносистем (Т. Л. Канделакі, С. О. Чаплигін). Починаючи з 60-х років термінознавство спрямовує свою діяльність на визначення специфічних ознак семантики, морфології, словотворення термінів (В. П. Даниленко, А. І. Моісеєв), випрацювання наукових засад уніфікації сукупностей термінів (А. С. Гердт, Б. М. Головін) та теоретичних й прикладних методів термінознавства (Х. Галінські, Х. Фельбер). Актуальними є також вивчення галузевих сукупностей термінів у їхній парадигматиці та синтагматиці (С. В. Гриньов, Т. І. Панько), термінів у текстах (В. Г. Гак, В. П. Даниленко), у т.ч. і в середньовічних (О. Д. Огуй), термінів як одиниць мови для спеціальних цілей (Х. Сейнер, Х. Піхт). Як важливі напрями дослідження термінологічних проблем виокремлюються автоматизовані методи аналізу термінологій (Е. Ф. Скороходько) та формування банків термінологічних даних як основи для створення баз даних і баз знань (Г. Будін, Х. Е. Томсен). Сучасні термінологічні праці характеризуються різнобічними дослідженнями термінології, зокрема її комунікативних (О. І. Голованова), логічних (С. Д. Шелов), когнітивних (О. О. Селіванова), дискурсивних (Л. М. Алєксєєва), соціолінгвістичних аспектів (Л. Б. Ткачова), а також термінологічної номінації (М. М. Володіна), фахових мов (Т. Р. Кияк).

Водночас із дослідженнями загальнотеоретичного характеру не втрачає своєї актуальності вивчення термінологій окремих галузей знань. Серед термінологій, які дотепер були поза увагою лінгвістів, перебуває й англійська термінологія християнського богослов'я.

В дослідженні англійської християнсько-богословської терміносистеми (АХБТ) ми дотримувалися функціонального погляду на природу терміна, оскільки тоді простежується взаємозв'язок між терміном і словом, термінологією і загальнолітературною мовою. Під терміном, услід за Л. В. Івіною, розуміємо "основну одиницю мови науки, спеціальних галузей знань і сфер діяльності людини, яка покликана номінувати об'єкти і процеси та одночасно служити засобом пізнання".

Сутність терміна та його відмінність від загальновживаної лексики виявляються через належність до професійної мови та наявність спеціального термінологічного значення, що виражає спеціальне поняття. У тлумаченні тріади "термін - значення - поняття" ми розмежовуємо термінологічне значення і поняття, і вважаємо, що основні ознаки наукового поняття є ширшими, ніж значення.

Однією із суттєвих властивостей терміна є його здатність бути об'єктом логічної дефініції, яка є підґрунтям пропозитивного характеру семантики терміна. В термінологічній інформації, що розкривається через дефініцію, виявляється спеціальне знання, зафіксоване в концептуальній базі носіїв конкретної мови і втілене в їхній мовній свідомості. Інша важлива властивість терміна - системність - відображає системність понять, позначених термінами, та словотвірні можливості терміна-знака. До суттєвих властивостей терміна зараховують також конвенційність та вмотивованість. Але властивості терміна - точність і однозначність - трактуються як тенденція і сприймаються радше як ідеал.

Терміну властиві всі функції слова, які він виконує насамперед у сфері професійної комунікації. Важливою функцією спеціального слова вважають також здатність компресувати, концентрувати професійні знання про поняття і предмет, що дає змогу активувати наукову діяльність і оптимізувати процес спілкування, зберігання і передачі інформації.

В термінознавчій літературі існують різні погляди на поняття "термінологія" і "терміносистема": а) ці терміни ототожнюють (Б. М. Головін, І. С. Кулікова), б) ці терміни розмежовують (К. Я. Авербух, В. М. Лейчик). Не заперечуючи системності термінології як загальномовної властивості, науковці другої групи вважають терміносистему "результатом упорядкування і перетворення термінології в організовану систему термінів із зафіксованими відношеннями між ними" (В. М. Лейчик) та "термінологією, у якій унаслідок цілеспрямованих дій з уніфікації і нормалізації представлені її системні властивості" (К. Я. Авербух). Термінології слугують джерелами терміносистем, але в межах окремих галузей знань існують лише термінології. В. М. Лейчик визначає умови, за яких термінологію можна вважати терміносистемою: а) окреслені межі спеціальної галузі знань; б) наявність системи понять, які належать цій галузі; в) наявність чіткої теорії, що описує галузь; г) наявність сформованої мови для спеціальних цілей. З огляду на це, ми розмежовуємо поняття "термінологія" і "терміносистема" і вважаємо, що термін термінологія можна використовувати відносно терміносистеми, оскільки він позначає ширше поняття порівняно з останнім.

Системність термінології тісно поєднується з поняттям класифікації. Через класифікаційну схему розкривається та унаочнюється логіко-поняттєва структура предметної галузі в сукупності її зв'язків. Згідно з роллю різних ознак у формуванні всієї логіко-поняттєвої структури термінології, Д. С. Лотте розмежовує два типи класифікацій: "класифікацію послідовного типу" та "класифікацію паралельного типу". Проте С. Д. Шелов вважає, що більшість розвинених поняттєвих структур є класифікаціями комбінованого типу, одні підструктури яких є класифікаціями паралельного типу, а інші - послідовного.

Класифікацію відібраних і вивчених за словниковою дефініцією та тлумаченням у спеціальній фаховій літературі термінів було виконано на основі тематично-поняттєвої класифікації, що ґрунтується на поєднанні елементів логіко-поняттєвої організації термінів, запропонованої Д. С. Лотте, та групуванні слів за спільною темою (Л. О. Симоненко). Загальним принципом класифікованих нами об'єктів є підхід не від термінів, які цей об'єкт називають, а від змісту наших знань про них, передусім від ознак, виокремлених нами як суттєві.

З лексико-семантичного погляду християнсько-богословська термінологія є різноплановою сукупністю лексем, у межах якої виокремлюємо 5 базових тематично-поняттєвих груп. Під терміном "базова тематично-поняттєва груп" розуміємо сукупність фахових номінативних одиниць, об'єднаних на основі семантичного зв'язку із загальним поняттям, що детермінує цю групу. Такими вважаємо групи термінів: "богословські вчення" (76,65 % усіх термінів (далі - Т)), "суб'єкти християнсько-богословської діяльності" (14,27 % усіх Т), "джерела фіксації" (4,48 % усіх Т), "напрями та рухи християнства" (2,67 % усіх Т), "церковні споруди та їх частини" (1,91 % усіх Т). Тематично-поняттєва група "богословські вчення", яка значно переважає за обсягом, виявляє найбільш складну і розгалужену структуру понять. Детальному аналізу цієї терміногрупи передує поділ усієї сукупності богословських учень на дві дихотомічні підгрупи, які протиставляються за ознакою "істинність / хибність учення". Класифікацію підгрупи термінів АХБТ, що виокремлюється за класифікаційною ознакою "істинні вчення" (75,69 % усіх Т), здійснюємо на основі паралельної класифікації, оскільки в її семантичну структуру покладено декілька спільних класифікаційних ознак: "спосіб пізнання Бога" (revealed theology "богослов'я відкриття"), "конфесійне спрямування" (Orthodox theology "православне богослов'я"), "підхід до вивчення" (сontextual theology "контекстуальне богослов'я"), "сучасне богослов'я" (theology of peace "теологія миру"), "об'єкт вивчення" (liturgical theology "теологія літургії"). Терміни мікрогрупи, що виокремлені за ознакою "об'єкт вивчення", позначають поняття про найбільш значущі і суттєві ділянки знань у контексті ХБ, тому більшість із них утворюють окремі тематично-поняттєві мікрогрупи з численним корпусом одиниць для позначення своїх реалій. Серед них найбільшої уваги заслуговує мікрогрупа Systematic theology "Систематичне богослов'я", яка становить 35,3 % усього мовного матеріалу й об'єднує вчення про основні доктрини християнства, наприклад: Christology "христологія", ecclesiology "еклезіологія" та ін. Частина з них підлягає класифікації за класифікаційними ознаками на основі принципу послідовності.

Іншими мікрогрупами, що виокремлюються за ознакою "об'єкт вивчення" і також мають розгалужену структуру, є Liturgical theology "літургійне богослов'я" (13,06 % усіх Т), Practical theology "практичне богослов'я" (4,48 % усіх Т), Biblical studies "біблістика" (1,05 % усіх Т) та інші.

Дихотомічною до тематично-поняттєвої підгрупи, виокремленої за ознакою "істинні вчення", виявляється підгрупа, що складається з термінів на позначення Heresies "хибних учень" (0,95 % усіх Т), які за спільністю класифікаційних ознак можна розподілити на три мікрогрупи: Christological heresies "Христологічні єресі" (Arianism "аріанство", 0,45 % усіх Т), Trinitarian heresies "Тринітарні єресі" (Tritheism "тритеїзм" (Трійця - це три різні Боги), 0,30 % усіх Т) та "Інші єресі" (Pelagianism "пелагіанство", 0,20 % усіх Т).

До другої базової тематично-поняттєвої групи належать терміни на позначення "суб'єктів християнсько-богословської діяльності". З-поміж них виокремлюємо мікрогрупи "служителів церкви" (4,08 % усіх Т), серед яких розмежовуємо Holy orders "священнослужителів" (presbyter "пресвітер", 2,82 % усіх Т) і minor orders "церковнослужителів" (acolyte "аколут", 1,26 % усіх Т), "суб'єктів християнської віри" (hermit "анахорет", 2,57 % усіх Т), "суб'єктів за видом богословської діяльності" (homilist "проповідник", 2,42 % усіх Т), "послідовників учень та рухів" (nonconformist "нонконформіст", 2,02 % усіх Т), "суб'єктів гріха" (apostate "апостат", 1,41 % усіх Т) та "збірних понять" (episcopacy "єпископат", 1,77 % усіх Т).

Третю базову тематично-поняттєву групу складають терміни на позначення "джерел фіксації", які за спільністю класифікаційних ознак поділяємо на чотири мікрогрупи: liturgical books "богослужбові книги" (Horologion "Часослов", 2,22 % усіх Т), canon books "канонічні книги" (synoptic Gospels "синоптичні Євангелії", 1,51 % усіх Т), сreeds "символи віри та сповідання" (Apostles Creed "Апостольський Символ віри", 0,50 % усіх Т), apocrypha "апокрифічні книги" (apocryphal Gospels "апокрифічні Євангелії", 0,25 % усіх Т).

Четверта базова тематично-поняттєва терміногрупа об'єднує терміни, які позначають "напрями та рухи християнства" і складається з двох мікрогруп: "християнські рухи" (Magisterial Reformation "магістерська Реформація", (1,86 % усіх Т) та "конфесійні напрями" (Anglicanism "Англіканство", 0,81 % усіх Т).

П'ята базова тематично-поняттєва група АХБТ складається з термінів на позначення "церковних споруд та їх частин" і містить дві мікрогрупи: "частини церковних споруд" (chancel "вівтарна частина храму", 1,31 % усіх Т), "церковні споруди" (metropolitan church "кафедральний собор", 0,60 % усіх Т).

Доведено, що терміни окресленої терміносистеми перебувають у прямій залежності від християнсько-богословської системи знань і діяльності. АХБТ належить до комбінованого типу, основу якого складає паралельна організація понять у поєднанні з послідовною організацією деяких підструктур.

Другий розділ "Генезис англійських християнсько-богословських термінів" присвячено аналізу походження АХБТ. У розділі розкрито роль і співвідношення національного та іншомовного чинників у термінологічній номінації окресленої термінології, схарактеризовано іншомовні запозичення як основний спосіб термінотворення. Визначено основні мови-джерела і способи запозичення іншомовних слів в АХБТ та проаналізовано фахові тексти різних жанрів як сферу функціонування англійських термінів ХБ.

Виявлено, що АХБТ є історично зумовленою сукупністю термінів; її основний склад становлять іншомовні запозичення (72,01 % усіх Т). Особливістю генетичного складу терміносистеми є велика кількість гібридних термінів (17,55 % усіх Т), що свідчить про засвоєння мовою-реціпієнтом іншомовних одиниць водночас із прагненням носіїв мови використовувати національні елементи. Проте національні терміни (10,44 % усіх Т) поступаються кількісно іншомовним і гібридним термінам.

Дослідження основних способів термінологічної номінації в АХБТ засвідчило, що серед них можна виокремити такі: 1) семантичний; 2) морфологічний; 3) синтаксичний; 4) словоскладання; 5) запозичена номінація (одноморфемні іншомовні терміни). Виявлено, що термінологічна номінація АХБТ ґрунтується переважно на синтаксичній номінації (41 % усіх термінів); за допомогою термінів-словосполучень (ТС) вдається з максимальною чіткістю відобразити різноманітність ознак поняття. Генетично ТС побудовані на основі іншомовних елементів ((L. - Gr.) Ecumenical (L. - Fr.) Council "Вселенський собор", 20,47 % усіх Т)), гібридних ((L. - Gr.) the synoptic (OE.) Gospels "синоптичні Євангелія", 15,03 % усіх Т)) та питомих ((OE.) the Kingdom of (OE.) God "Царство Боже", 5,50 % усіх Т)).

Активним способом термінологічної номінації АХБТ є також морфологічний (25,97 % усіх Т), де іншомовний чинник так само домінує над національним. Найбільш продуктивною є сполучуваність запозиченої основи і греко-латинського терміноелемента (L. reprobate "позбавити спасіння" + L.-ion > reprobation "вічний осуд", 23,09 % усіх Т). Низьку продуктивність виявляють питомі терміноелементи в сполученні з питомими основами (OE. bless "благословляти" + OE. -ing > blessing "благословення", 1,56 % усіх Т). Особливістю гібридних утворень (1,31 % усіх Т) є переважне сполучення запозичених іншомовних основ і постпозитивних питомих формантів (L. - Gr. apostle "апостол" + OE. -ship > apostleship "апостольське служіння", всього 1,31 % усіх Т).

Словоскладання поступається за продуктивністю синтаксичному та морфологічному способам номінації (8,42 % усіх Т). Терміни-складні слова поділяються на питомі (OE. God + OE. Man > God-Man "Боголюдина", 1,01 % усіх Т); гібридні (L. altar + OE. bread > altar-bread "хліб причастя", 1,11 % усіх Т) та терміни, утворені на основі запозичених слів (Fr-L-Gr. Christ + L-Gr. centrism > Christocentrism "христоцентризм", 6,30 % усіх Т).

Актуальним способом номінації в науковій сфері визнають семантичний спосіб, який полягає у використанні загальновживаних слів у функції терміна в результаті різних мовних процесів (4,59 % усіх термінів). Так, термінологізацію загальнолітературних слів у результаті звуження їхнього значення в досліджуваному мовному матеріалі зафіксовано у 22 питомих (1,11 % усіх Т) і 37 іншомовних термінах (1,86 % усіх Т). Наприклад, Fr. - L. (XIII ст.) confirm "settle, establish" > (XIV ст.) "administer confirmation to a bishop". Загальновживані слова набувають термінологічного значення також шляхом їхнього метафоричного вживання, що зафіксовано на прикладах питомих термінів (bride "наречена" > "the Church, the bride of Jesus Christ", 0,96 % усіх Т). Метонімічний зсув при утворенні терміна, який спостерігаємо на прикладах питомих й іншомовних слів (по 0,25 % усіх Т), сприяє найбільшому вияву адекватності між формою та змістом (atonement: загальновживане значення "satisfaction or reparation made by giving an equivalent for an injury" > "in theology, the expiation of sin made by the obedience and personal sufferings of Christ").

Велика група термінів є одноморфемними іншомовними словами, які, за свідченням Oxford Dictionary of English Etimology, виникли в мові-основі для позначення християнсько-богословських реалій, що дає підстави говорити про запозичену номінацію як один із способів термінологічної номінації (penance "penitence", "ordinance for administering penitence" / "покаяння", "єпитимія" < Fr. penance :- L. pњnitentia "penitence", 20,02 % усіх Т).

Таким чином, іншомовний чинник є домінуючим у всіх способах термінологічної номінації за винятком семантичного, де запозичені терміни дещо поступаються кількості питомих слів. Виявлено, що перевага іншомовного фактору над національним в АХБТ зумовлена запозиченням англійською мовою системи понять цієї галузі знань разом з лексичними одиницями, що їх позначають.

АХБТ формувалася переважно під впливом грецької та латинської мов, в лоні яких створювалися християнсько-богословські поняття. Іншомовні запозичення потрапили до АХБТ різними "шляхами", які складають 18 позицій. Під терміном "шлях запозичення" розуміємо траєкторію міжмовного руху запозиченого терміна до часу його фіксації у мові-реципієнті. Найпродуктивнішими з них є латинська мова опосередковано через французьку (27,50 % усіх іншомовних Т), латинська мова (24,95 % усіх іншомовних Т), грецька опосередковано через латинську мову (16,7 % усіх іншомовних термінів) та грецька мова (9,72 % усіх іншомовних Т). Найвища інтенсивність надходження іншомовних запозичень до АХБТ виявилась у новоанглійський період (50,88 % усіх іншомовних Т).

Англійські терміни ХБ функціонують у фахових текстах різних жанрів. Зокрема проаналізовано науково-богословські, навчально-богословські, богослужбово-методичні, тлумачні богословські та популярні богословські тексти. Кожний жанровий різновид виявляє свою специфіку в поданні інформації, функціональній спрямованості до конкретного адресата і прагматичній настанові автора.

Третій розділ "Структурна характеристика англійської християнсько-богословської терміносистеми" стосується вивчення структурно-граматичних особливостей досліджуваних термінів. У розділі детально проаналізовано морфологічний і синтаксичний способи термінотворення, які є найбільш продуктивними в АХБТ, виокремлено структурні моделі поліморфемних термінів у співвідношенні із семантичними моделями, які вони реалізують. Також визначено найуживаніші семантичні категорії та найпродуктивніші структурно-семантичні моделі термінів, схарактеризовано гніздову структурацію термінів як виявлення системності АХБТ, висвітлено термінологічну насиченість фахових текстів ХБ.

Частиномовний склад АХБТ представлено іменниками (91,07 % усіх слів), дієсловами (7,81 % усіх слів) та прикметниками (1,12 % усіх слів).

Унаслідок морфемного аналізу граматичної структури термінів АХБТ виокремлено такі структурні термінотипи: 1) терміни-прості слова (одноморфемні) (24,35 % усіх Т); 2) терміни-похідні слова (25,97 % усіх Т); 3) терміни-складні слова, або композити (8,42 % усіх Т); 4) терміни-словосполучення (41 % усіх Т); 5) терміни-абревіатури (0,25 % усіх Т). З погляду на тлумачення морфеми О. С. Ахмановою, терміни-похідні слова, композити та терміни-словосполучення вважаємо поліморфемними термінами (далі - ПТ) (75,39 % усіх Т).

Аналіз структури англійських термінів ХБ проведено паралельно з виявленням семантичної моделі окремого словотвірного типу, їхньою наступною систематизацією та визначенням провідних семантичних категорій у межах структурної групи термінів. Заключним етапом цього аспекту дослідження стало виявлення найпродуктивніших словотвірних типів термінів АХБТ. Для побудови семантичних моделей, що відображають лексико-граматичні категорії компонентів слова або словосполучення та тип семантичного зв'язку між ними, використано семантичну мову RX-кодів у його аналітичному варіанті.

Похідні терміни АХБТ з постпозитивною позицією форманта кількісно домінують над термінами з препозитивною та комбінованою позицією формантів (30,36 % усіх ПТ, або 88,15 % похідних Т). Виявлено, що для позначення богословських абстрактних явищ та понять переважно використовуються словотвірні моделі слів з абстрактними афіксами, найуживанішими з них є суфікси -tion/-ion (21,14 % термінів Ss), -ism (17,84 % термінів Ss). Їхні структурні моделі V + ion > Ss, S + ism > Ss реалізують семантичні моделі відповідно категорії "рух" R001X020R?061X020 "дія, яка має атрибутом дію" (canonization "канонізація") та "властивість" R001X060R?061X060 "властивість, яка має атрибутом властивість" (Pietism "пієтизм"). В межах цієї групи термінів семантичні моделі категорії "властивість" значно переважають над іншими і становлять 37,88 % термінів Ss (пор. категорія "тіло" - 32,16 % термінів Ss, категорія "рух" - 29,96 % термінів Ss).

За результатами обчислення питомої ваги кожної структурної моделі похідних термінів цієї підгрупи встановлено, що найпродуктивнішими термінотвірними типами є (21,14 % термінів Ss) і (11,67 % термінів Ss).

Похідні терміни з препозитивною і комбінованою позицією формантів не є характерним структурним типом для АХБТ (їхній обсяг становить відповідно 5,82 % та 6,02 % усіх похідних Т).

Терміни-складні слова (11,17 % усіх ПТ) будуються переважно за моделями S + S (68,26 % усіх композитів), А + S (17,96 % усіх композитів). Більшість термінів-композитів реалізують семантичні моделі категорії "властивість" (52,09 % усіх композитів). Їхнім найпродуктивнішим термінотвірним типом є (20,36 % усіх композитів).

Доволі поширеним структурним типом в АХБТ є терміни-словосполучення (54,38 % усіх ПТ), серед яких найуживаніші - бінарні структурні моделі (92,62 % усіх ТС). Найбільш характерними для АХБТ є субстантивні ТС (97,91 % усіх ТС), у меншій кількості представлені дієслівні ТС (1,85 % усіх ТС) та ад'єктивні ТС (0,24 % всіх ТС). За кількістю елементів з-поміж субстантивних ТС виокремлено двокомпонентні (89,79 % усіх ТС), трикомпонентні (6,76 % усіх ТС) та поодинокі приклади чотири- (1,23 % усіх ТС) та п'ятикомпонентних ТС (0,12 % усіх ТС). У корпусі субстантивних ТС виокремлено структури з препозитивними (66,91 % усіх ТС) та постпозитивними означеннями (31,0 % усіх ТС).

Найтиповішими для субстантивних двокомпонентних ТС з препозитивним розміщенням модифікатора є моделі a + S (the synoptic Gospels "синоптичні Євангелії", 44,89 % усіх ТС) та S + S (covenant theology "ковенантна теологія", 13,03 % усіх ТС). Найуживанішою семантичною моделлю, яку вони реалізують є R001X060R?061X060, наприклад: (a + S) evidential apologetics "фактологічна апологетика" (30,62 % усіх ТС) і (S + S) canon law "канонічне право" (4,55 % усіх ТС). Субстантивні двокомпонентні ТС АХБТ представлені також структурами з постпозитивним розміщенням модифікатора, що відображають модель S + Pr + S (24,10 % усіх ТС). За семантикою ці терміни виявляють семантичні моделі категорій "властивість", "тіло" та "рух", а найуживанішою моделлю зафіксовано R001X060R?061X060 (Theology of hope "богослов'я надії", 7,50 % усіх ТС).

Результати аналізу свідчать, що ТС АХБТ відбивають переважно семантичні моделі категорії "властивість" (68,02 % усіх ТС) і меншою мірою семантичні моделі категорії "рух" (17, 34 % усіх ТС) та "тіло" (14,63 % всіх ТС). Наявність великої кількості ТС, що реалізують моделі категорії "властивість", зумовлена тим, що фахова галузь християнського богослов'я відзеркалює духовний бік буття людини, де переважають абстрактні поняття над конкретними. Найчисельніші структурні моделі, зафіксовані у найуживаніших семантичних моделях, зумовлюють найпродуктивніші словотвірні типи ТС, зокрема (30,62 % усіх ТС).

Показником змістової зв'язності терміносистеми та її системного характеру є гніздова структурація термінологічних одиниць. У межах терміносистеми виявлено 295 термінів-домінант (14,87 % усіх Т) і відповідно 295 термінологічних гнізд, навколо яких групується 1494 терміни (75,34 % усіх Т). Найчисельніші термінологічні гнізда утворені на основі термінів theology (56 од.), Christ (50 од.), church (46 од.), які позначають суттєві, семантично значущі поняття галузі.

Фахові тексти ХБ актуалізують загальногалузеві, міжгалузеві й вузькогалузеві терміни, які сукупно визначають ступінь їхньої термінологічної насиченості. Найвищий ступінь термінологічної насиченості у всіх аналізованих текстах виявляють вузькогалузеві терміни, що становлять залежно від жанру від 10 % до 40 %. Особливості різножанрових фахових текстів зумовлюють високий або низький ступінь терміновживань. Жанри науково-богословських, богослужбово-методичних та тлумачних богословських текстів виявляють найвищий ступінь термінологічної насиченості, яка становить відповідно 55 %, 43 % і 45 %. Пояснення цьому знаходимо в жанрових особливостях досліджуваних зразків, зокрема орієнтованості на донесення до адресата певної духовної істини, яка різнобічно досліджується і розкривається в тексті, або зосередженості на описі богослужбових актів, виражених у молитвах, проголошеннях, ритуальних діях священнослужителів тощо. Важливим фактором, що зумовлює ступінь термінологічної насиченості богословських текстів, є також фахова підготовка адресата, для якого призначений конкретний текст.

У четвертому розділі "Семантична характеристика англійської християнсько-богословської терміносистеми" проаналізовано такі лексико-семантичні явища, як синонімія, полісемія, антонімія й омонімія, схарактеризовано гіперо-гіпонімічні відношення англійських термінів ХБ. Також розглянуто варіантність християнсько-богословських термінів у співвідношенні з явищем синонімії та вияви синонімії й полісемії англійських термінів ХБ у фахових текстах.

Аналіз семантичних відношень між термінами ХБ засвідчив, що найбільш поширеним видом є гіперо-гіпонімічні зв'язки (31,87 % усіх Т), які ґрунтуються на відношеннях домінування і диференціації та відображають системну організацію термінологічних понять. Гіперо-гіпонімія в цій терміносистемі представлена 110 мікросистемами, до складу яких входять від 2 до 48 гіпонімів. Найбільшими за обсягом є сіткові мікрогрупи з гіперонімами theology та church, що свідчить про важливість цих понять для семантичної характеристики АХБТ.

У процесі дослідження ми дійшли висновку, що синонімія в термінології є вираженням лабільності розумової діяльності людини і динамізму в мові, а синонім - активним мовним засобом фіксації нового погляду на предмет думки. Було зафіксовано і проаналізовано терміни-синоніми загальною кількістю 360 одиниць (18,15 % усіх Т), які згруповано в 135 синонімічних рядів. Ядро терміносистеми складають синонімічні ряди довжиною у два (85 рядів) та три (31 ряд) терміни. Термінологічна синонімія є достатньо помітним явищем в АХБТ, яке слід ураховувати в роботі з галузевими текстами та у лексикографічній практиці.

Вивчення антонімічних відношень між термінами АХБТ (8,42 % усіх Т) показало, що термінологічна антонімія відображає поняттєві термінологічні опозиції, які підсилюють системність термінології. Терміни-антоніми згруповані в 82 антонімічні пари та потрійні моделі й представлені такими видами семантичної поляризації: комплементарні (the Great Prophets "Великі пророки" - the Minor Prophets "Малі пророки", 75 пар), векторні (exaltation of Jesus Christ "повищення Ісуса Христа" - humiliation of Jesus Christ "пониження Христа", 4 пари) та контрарні (pretribulationism "претрибуляціонізм" - midtribulationism "мідтрибуляціонізм" - posttribulationism "пострибуляціонізм" (3 моделі). За структурними характеристиками вони поділяються на антоніми-слова (34 пари та моделі) й антоніми-словосполучення (47 пар та 1 модель). Антоніми-слова репрезентовано однокореневими (Trinitarian "тринітарій" - Antitrinitarian "антитринітарій", 21 пара) та різнокореневими термінами (catholicism "кафоличність" - autocephaly "автокефальність", 13 пар).

Полісемія, незважаючи на її небажаність, є невід'ємним компонентом семантичного рівня АХБТ (5,5 % усіх Т). Істотна частина полісемічних термінів утворена внаслідок термінологізації загальновживаних слів і подальшого розмежування набутого термінологічного значення під упливом метонімії (38,53 % усіх полісемантів). Терміни, утворені метафорично, як свідчить наш аналіз, не підлягають подальшій термінологічній полісемантизації. Переважна більшість полісемічних термінів є двозначними (evangelist "1. автор Євангелії; 2. благовісник", 53,21 % усіх полісемантів).

Аналіз семантичних відношень між значеннями багатозначних термінів свідчить, що для полісемантів АХБТ характерною є радіальна полісемія (to episcopize 1. "to consecrate a bishop"; 2. "to rule as a bishop", 72,5 % усіх полісемантів). Менше полісемічних термінів мають кластерну структуру лексико-семантичних варіантів (blessing 1. "consecration"; 2. "authoritative declaration of the divine favor"> 3. "favor and prospering influence of God"; 4. "grateful adoration", 15,6 % усіх полісемантів). Ланцюжкова полісемія виявилася не типовою для АХБТ (bishop 1. "overseer in the church"; 2. "any chief priest", 11,9 % усіх полісемантів). Полісемія в англійській терміносистемі християнського богослов'я розвивається за рахунок метонімії переважно на ґрунті функціонального переносу значення та дихотомії "ціле - частина". Коефіцієнт полісемічності АХБТ складає 2,7.

Виявлено, що явище внутрішньосистемної омонімії є нехарактерним для АХБТ, проте міжгалузева омонімія зафіксована на прикладі низки термінів (4,6 % усіх термінів).

Аналіз вияву парадигматичних відношень між термінами АХБТ у фахових текстах показав, що явища синонімії й антонімії спостерігаються частіше, ніж полісемія, а багатозначний термін в окремому контексті функціонує в одному з притаманних йому значень.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи основні положення та результати дисертаційного дослідження, було встановлено, що АХБТ є складною, історично зумовленою сукупністю понять та мовних одиниць, які їх реалізують. Терміни окресленої терміносистеми перебувають у прямій залежності від системи понять про християнсько-богословську галузь знань і діяльності. Тематично-поняттєва класифікація АХБТ експлікує структурну організацію понять терміносистеми та виявляє домінувальні групи та мікрогрупи за їхньою ієрархічною будовою та обсягом номінативних одиниць. Сутність терміносистеми виявляється головним чином через базову тематичну групу "богословські вчення", яка має складну розгалужену будову і є найбільшою за обсягом (76,65 % усіх термінів).

За походженням терміни АХБТ поділяються на автохтонні, гібридні терміни та іншомовні запозичення; співвідношення між ними характеризує терміносистему як запозичену і за системою понять, і за генезисом мовних знаків, що їх фіксують. Іншомовний чинник переважає над національним у всіх способах термінологічної номінації за винятком семантичного.

Склад та обсяг структурних типів термінів окресленої терміносистеми залежить від складності та розгалуженості понять, які вони позначають. Деривація в терміносистемі працює на задоволення потреби термінів бути вираженими субстантивними лексичними одиницями. Домінувальним структурними типом серед поліморфемних термінів є терміни-словосполучення, які кількісно переважають над похідними та складними термінами. Структурні моделі поліморфемних термінів АХБТ перебувають у реляції до реалізованих ними семантичних моделей, ілюструючи вмотивованість досліджуваних одиниць. Доведено перевагу моделей категорії "властивість", які сукупно становлять 56,32 % усіх поліморфемних термінів. Найчисленніша семантична категорія "властивість" визначає специфіку досліджуваної терміносистеми як мови фахової галузі, що спеціалізується на осмисленні та теоретичному обґрунтуванні різних аспектів духовної реальності та людини у ній, а тому абстрактні поняття домінують над конкретними. Найуживанішою семантичною моделлю виступає R001X060R?061X060 "властивість, яка має атрибутом властивість" (35,92 % усіх ПТ). Відношення між структурними компонентами терміна відображені переважно релатемою R?061 "мати атрибутом" (95,18 % усіх ПТ).

Показником змістової зв'язності терміносистеми та її системного характеру є гніздова структурація термінологічних одиниць. Терміни, які позначають базові поняття галузі, виявляють більшу моделювальну потужність і утворюють найчисельніші термінологічні гнізда.

Англійські терміни християнського богослов'я функціонують у текстах різних жанрів богословського стилю. Жанровий різновид тексту зумовлює ступінь його термінологічної насиченості. Найвищий ступінь термінологічної насиченості виявляють відповідно науково-богословські та тлумачні богословські тексти, орієнтовані на аналіз та пояснення богословських конотацій, а також богослужбово-методичні тексти, спрямовані на опис християнсько-богословських священнодійств та обрядів.

Англійській термінології християнського богослов'я притаманні лексико-семантичні відношення гіперо-гіпонімії, полісемії, синонімії та антонімії, серед них гіперо-гіпонімія та антонімія свідчать про системний характер її термінологічних одиниць на поняттєвому і мовному рівнях.

Перспектива подальших розвідок у галузі окресленої проблематики полягає у типологічному дослідженні терміносистеми християнського богослов'я в німецькій, французькій, українській та російській мовах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Закреницька Л. А. Особливості суфіксального термінотворення в англійській християнсько-богословській терміносистемі / Л. А. Закреницька // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету : Філологічні науки / [відпов. ред. Ю. О. Маркітантов]. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2007. - Вип. 15. - Т. 2. - С. 278-283.

Закреницька Л. А. Іншомовні запозичення в англійській терміносистемі християнства / Л. А. Закреницька // Мова і культура : науковий журнал / [гол. ред. Д. С. Бураго]. - К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т. VІІІ (108). - С. 64-70.

Закреницька Л. А. Антоніми в англійській християнсько-богословській терміносистемі / Л. А. Закрениицька // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка. Серія "Філологічні науки. Мовознавство" / [відп. ред. В. Ожоган]. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75 (1). - С. 292-295.

Закреницька Л. А. Синоніми і варіанти в англійській християнсько-богословській терміносистемі / Л. А. Закрениицька // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць / [наук. ред. В. В. Левицький]. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 370-371: Германська філологія. - С. 146-154.

Закреницька Л. А. Структурні особливості термінів-словосполучень англійської християнсько-богословської терміносистеми / Л. А. Закрениицька // Наукові записки : збірник наукових праць. Серія "Філологія" / [наук. ред. Н. Л. Іваницька]. - Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2008. - Вип. 10. - Т. 2. - С. 22-27.

Закреницька Л. А. Національне та інтернаціональне в термінологічній номінації / Л. А. Закреницька // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. / [відп. ред. Л. М. Марчук]. - Чернівці : Книги-XXI, 2010. - Вип. 22. - Т. 1. - С. 157-163.

Закреницька Л. А. Гніздова структурація термінів в англійській християнсько-богословській терміносистемі / Л. А. Закреницька // Наукові записки. Серія "Філологічна". - Острог : Видавництво національного університету "Острозька академія". - Вип. 9. - 2008. - С. 145-153.

Закреницька Л. А. Полісемічні відношення в англійській християнсько-богословській терміносистемі / Закреницька Л. А // Філологічні студії : науковий часопис / [гол. ред. В. С. Зубович]. - Луцьк : Волинський академічний дім, 2008. - № 1-2 (39-40). - С. 297-304.

Закреницька Л. А. До питання етимології англійської християнської термінології / Л. А. Закреницька // Сучасні проблеми лінгвістики та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 59-61.

Закреницька Л. А. Системні ознаки англійської термінології християнства / Л. А. Закреницька // Мова і культура : науковий журнал / [гол. ред. Д. С. Бураго]. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т. V. - Ч. 1 : Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. - С. 329-335.

Закреницька Л. А. Лексико-семантичні особливості термінів християнської терміносистеми / Л. А. Закреницька // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12-13 травня 2005 року / [гол. ред. В. Г. Каплун]. - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 20-21.

АНОТАЦІЯ

Закреницька Л. А. Англійська християнсько-богословська терміносистема: генезис, структура, семантика. - Рукопис.