Метафора-персоніфікація в романах У. Голдінга: лінгвокогнітивний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТАФОРА-ПЕРСОНІФІКАЦІЯ В РОМАНАХ У. ГОЛДІНГА: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЗОЗУЛЯ МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис

метафора персоніфікація голдінг розумовий

Робота виконана на кафедрі англійської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Бєссонова Ольга Леонідівна, завідувач кафедри англійської філології Донецького національного університету.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Потапенко Сергій Іванович, завідувач кафедри германської філології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;

кандидат філологічних наук, доцент Святюк Юлія Вікторівна, доцент кафедри англійської мови природничих факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться «14» квітня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий “11” березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доц. І. Г. Альошина.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Робота присвячена дослідженню концептуальної метафори-персоніфікації в романах британського письменника У. Голдінга.

Метафора є одним із атрибутів художнього мовлення, який бере участь у створенні індивідуально-авторського бачення світу (В.М. Телія). Дослідженню різноманітних аспектів метафори присвячені праці багатьох вчених. У вивчення цього феномену вагомий внесок, починаючи з Аристотеля, внесли філософи та лінгвісти (Н. Д. Арутюнова, А. М. Баранов, А. Вежбицька, В. В. Віноградов, Л. Вітгенштейн, О. М. Вольф, В. Г. Гак, С. С. Гусев, О. М. Іваницька, Б. П. Іванюк, І. Кант, Е. Кассірер, Х. Д. Лееметс, Х. Ортега-і-Гассет, В. В. Петров, З. Д. Попова, П. Рікер, Дж. Серль, Г. М. Скляревська, В. М. Телія, Т. З. Черданцева, А. М. Шахнарович, A. Barcelona, М. Black, A. Deignan, M. Johnson, Z. Kovecses G. Lakoff та ін.). Особливої уваги заслуговують дослідження метафори в рамках когнітивної парадигми, що дають змогу глибше зрозуміти механізм метафори як явища повсякденної свідомості (R. Dirven, G. Lakoff, G. Radden, M. Turner).

Незважаючи на значні досягнення лінгвістів у вивченні метафори, нерозв'язаною залишається низка проблем, які, зокрема, стосуються аналізу концептуальної метафори з точки зору об'єктів та понять, що використовуються для її створення (О. В. Дехнич, Р. Д. Керимов, Н. М. Чудакова, D. Ritchie). У реферованій роботі персоніфікація визначається як особливий підвид метафори, якому притаманне перенесення рис, властивостей й ознак живої істоти на неживі предмети або явища.

Персоніфікація привертала увагу дослідників ще з епохи античності, коли вона вперше отримала назву прозопопея (prosopopoeia) (J. J. Paxon, A. Plotnic). До вивчення цього феномену звертались такі відомі античні діячі, як Аристотель, Цицерон і Квінтиліан. Його досліджували як лінгвісти (М. В. Барменкова, О. В. Романенко, A. Deignan, M. Johnson, G. Lakoff), так і літературознавці (О. О. Некрасова, Ю. Тимошенко, R. S. Edgecombe, J. J. Paxon). Аналіз метафори-персоніфікації у творчості конкретного автора дозволяє дослідити специфіку авторського індивідуального когнітивного простору (В. В. Акуленко, М. М. Болдирев, О. С. Кубрякова), що корелює з дослідженнями в рамках когнітивної поетики (Л. І. Бєлєхова, О. П. Воробйова, О. М. Кагановська, В. Г. Ніконова, М. Freeman), одним із завдань якої є встановлення концептуальних особливостей формування тропів та способів їх реалізації в художньому дискурсі.

Враховуючи спрямованість сучасних лінгвопоетологічних студій на розкриття ролі вербальної та концептуальної тропеїки в художньому дискурсі, розгляд метафори-персоніфікації є актуальним і зумовлений необхідністю аналізу цього різновиду метафори в рамках когнітивної парадигми дослідження тексту на основі синтезу новітніх наукових підходів. Своєчасність подібного дослідження визначається необхідністю розробки методологічного апарату для формального опису особливостей концептуальної метафори-персоніфікації, а також розкриття специфіки цього явища у творах окремого автора.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри англійської філології Донецького національного університету в межах комплексної держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України № 08-1 вв/47 «Когнітивні, лінгвокультурологічні та ґендерні аспекти дослідження мовних категорій у різних типах дискурсу» (реєстраційний номер 0108U001596).

Мета дисертації полягає у розкритті специфіки концептуальної метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга. Поставлена мета передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

- установити роль метафори в дослідженні розумових процесів людини;

- узагальнити теоретичні положення, релевантні для аналізу концептуальної метафори-персоніфікації;

- розробити методику аналізу концептуальної метафори-персоніфікації;

- визначити місце персоніфікації в процесі метафоризації та основні моделі концептуальної метафори-персоніфікації у художній творчості У. Голдінга;

- проаналізувати функціональні властивості виокремлених метафоричних моделей та виявити способи актуалізації концептуальної метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга;

- спираючись на проаналізовані метафоричні моделі, визначити особливості процесу метафоризації в романах У. Голдінга.

Об'єктом дослідження в роботі виступає концептуальна метафора-персоніфікація в романах У. Голдінга.

Предмет аналізу становлять особливості актуалізації концептуальної метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга.

Матеріалом дослідження слугували 3425 метафоричних виразів (з них 1452 вирази - метафори-персоніфікації), які було дібрано шляхом суцільної вибірки з 12 романів У. Голдінга загальним обсягом 2842 сторінки. Метафоричні вирази представлені не лише метафорою в традиційному її розумінні, але й такими її різновидами, як метаморфоза, порівняння, метафоричний епітет, а також мертвою або стертою (конвенціональною) формою метафори.

Для вирішення сформульованих завдань застосовано комплексну методику, що поєднує методи контекстуального, семантичного, компонентного, концептуального та кількісного аналізу. За допомогою контекстуального та семантичного методів аналізу досліджено семантичні характеристики концептів, що є складовими метафоричної моделі, визначено референти та кореляти метафори, а також сформовано концептосфери. Елементи компонентного аналізу залучалися при розгляді структури концептосфери. Концептуальний аналіз використано в роботі в сукупності методик, які включають методику фреймового моделювання та методику аналізу в термінах концептуальних метафор. За допомогою побудови фреймових моделей встановлено структуру концептосфер та зв'язок концептів всередині кожної концептосфери. Аналіз мовного матеріалу в термінах концептуальних метафор дозволив визначити типи концептуальних метафор в романах. Висновки про превалювання конкретних моделей метафори-персоніфікації та домінування певних способів її вербалізації в текстах романів базуються на результатах кількісного аналізу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження зумовлена тим, що вперше:

- з позиції когнітивної лінгвістики за допомогою методики фреймового моделювання розглянута концептуальна метафора-персоніфікація;

- з'ясовано роль метафори-персоніфікації в ідіостилі У. Голдінга;

- розкрито засоби актуалізації метафори-персоніфікації в художніх творах автора;

- встановлено моделі концептуальної метафори-персоніфікації та проаналізовано їх структурно-семантичні і функціональні властивості в романах У. Голдінга.

Теоретичне значення роботи зумовлене розглядом з позиції когнітивної лінгвістики метафори-персоніфікації як однієї зі складових світосприйняття У. Голдінга. Виокремлення метафори-персоніфікації з-поміж інших типів концептуальних метафор в романах письменника, моделювання процесу метафоризації збагачує теорію концептуальної метафори. Установлення способів актуалізації метафори-персоніфікації в текстах романів розширює надбання когнітивної семантики. Побудова фреймових моделей концептосфер-референтів та концептосфери-корелята з метою визначення зв'язків в середині концептосфер увиразнює дослідження фреймової семантики. Аналіз метафоричних виразів, що репрезентують концептуальну метафору-персоніфікацію в текстах романів та віддзеркалюють концептуальні й мовні особливості У. Голдінга як письменника, дозволяє поглибити наукові доробки в галузі лінгвокультурології.

Практичне значення отриманих результатів і висновків зумовлюється можливістю їх використання у навчальному процесі, а саме у курсах зі стилістики англійської мови (розділи «Стилістична лексикологія», «Стилістика тексту»), лексикології сучасної англійської мови (розділ «Лексична семантика»), спецкурсах із когнітивної лінгвістики, інтерпретації тексту, при написанні наукових праць, присвячених проблемам дослідження концептуальної метафори та тексту, курсових, дипломних та магістерських робіт з англійської філології.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації апробовано на восьми конференціях, у тому числі на двох міжнародних - “IV Міжнародний симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови ” (Київ, 2007) та “Слово й текст у просторі культури” (Київ, 2010), на всеукраїнських науково-практичних конференціях - “Мова. Культура. Комунікація” (Чернігів, 2008) і “Текст у парадигматичному просторі сучасної лінгвістики” (Переяслав-Хмельницький, 2008), на міжвузівських наукових конференціях молодих вчених - “Іноземна філологія у XXI столітті” (Запоріжжя, 2008) і “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2005, 2007, 2008).

Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри англійської філології, семінарах аспірантів і пошукачів факультету іноземних мов ДонНУ.

Публікації. Положення дисертації висвітлено у шести статтях, надрукованих у фахових виданнях ВАК України, а також у шести матеріалах та тезах виступів на наукових конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури, списку лексикографічних джерел та списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить - 242 стор. (обсяг основного тексту - 199 стор.). Робота містить 15 рисунків і 26 таблиць. Список використаної літератури містить 327 наукових праць, 8 лексикографічних джерел, а також 12 джерел ілюстративного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначаються об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження, обґрунтовується його актуальність, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, характеризуються матеріал та методи дослідження.

1. У першому розділі “Теоретичні засади лінгвокогнітивного дослідження метафори-персоніфікації” аналізуються погляди на зв'язок між мовою та мисленням у різних лінгвістичних парадигмах та встановлюється місце метафори в дослідженнях розумових процесів людини; подаються теоретичні положення, на яких ґрунтується вивчення метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга; розтлумачується роль художніх текстів у процесі вивчення особливостей мислення письменника, специфіки його ідіостилю.

1.1. Проблема співвідношення мови та мислення людини здавна цікавила дослідників. З розвитком когнітивної науки, яка звернулася до дослідження людського розуму, ментальних процесів й знання, проблема співвідношення мови та мислення набуває нового трактування. В основі когнітивного підходу до мови лежить розуміння й вивчення мови як засобу формування й вираження думки, зберігання й організації знання в людській свідомості та обміну знаннями. У когнітивній лінгвістиці вважається, що наш загальний досвід про світ, зберігаючись також у повсякденній мові, може бути акумульований і відтворений за допомогою того, як саме ми виражаємо наші ідеї. Зокрема зазначається, що для вивчення особливостей мислення людини потрібно аналізувати, перш за все, образну мову, особливо метафори, тому що саме вони є основою когніції та знання взагалі (F. Ungerer, H. - J. Schmid).

1.2. Феномен метафори вже більше двох тисяч років привертає увагу вчених. Античну теорію метафори пов'язують насамперед з ім'ям Аристотеля, який розумів це явище як скорочене порівняння, з якого виключена вказівка на загальну ознаку порівнюваних об'єктів.

Від філософів йде розуміння метафори як базового механізму мислення (Л. Вітгенштейн, Е. Кассирер, Х. Ортега-і-Гассет). Однією з філософських концепцій є «філософія аналогії» І. Канта, причому поняття аналогії трактується ним як спосіб міркування, що базується на імпліцитному використанні мислення за аналогією.

Однією з найбільш відомих теорій метафори, крім теорії Аристотеля, є інтеракціоністська теорія А. Річардса й М. Блека, відповідно до якої метафора виникає не в одному слові, а при взаємодії декількох слів з метою застосування властивостей одного об'єкта щодо іншого, причому допоміжний суб'єкт розглядається як система, а не як індивідуальний об'єкт.

У другій половині XX століття в лінгвістиці з'явилося нове трактування феномена метафори, пов'язане з когнітивним напрямком у дослідженні мовних одиниць. Згідно з когнітивною теорією, процес метафоризації - не просто лінгвістичне явище, яке відбувається на поверхневому рівні мови. Американські дослідники Дж. Лакофф і М. Джонсон звернули увагу на те, що метафора не є засобом образності, вона від природи властива людському мисленню й пізнанню, і саме людське мислення метафоричне вже за своєю сутністю (M. Johnson, G. Lakoff). Згідно з сучасною когнітивною теорією концептуальна метафора визначається як перенесення інформації з однієї царини знань (царини-джерела - source domain, що містить знання про предмет, явище, об'єкт, що залучається для позначення іншого предмета або явища) в іншу царину знань, так звану царину мети - target domain, що містить інформацію про сутність, яка позначається (J. Grady, F. J. R. de M. Ibanez, M. Johnson, G. Lakoff, B. Nerlich, G. Radden).

1.3. Аналіз літератури з проблеми дослідження свідчить, що в центрі уваги лінгвістів завжди були й залишаються такі питання, як проблема класифікації метафор, типи й функції метафор, моделювання метафоричних переносів, функціональні особливості метафоричних моделей і низка інших (В. Ю. Апресян, Н. Д. Арутюнова, К. К. Жоль, Е. Маккормак, В. М. Телія, В. К. Харченко, А. П. Чудинов та ін.). Наявні класифікації метафори відбивають різноманітні аспекти її дослідження. Найбільш відомою класифікацією метафор є традиційне розмежування «мовної» (стертої, заштампованої, латентної) та «мовленнєвої» (оригінальної) метафори. Виділяють також художню і мовну метафори (Ш. Баллі). Залежно від структури виокремлюються прості й розгорнуті метафори. З погляду співвідношення форми й значення вирізняють повну і часткову метафору (В. Г. Гак). Деякі дослідники у своїх роботах використовують класифікацію, що ґрунтується на синтаксичній структурі метафори (О. І. Новікова, В. І. Шувалов). Класичною стала класифікація концептуальних метафор, запропонована Дж. Лакоффом і М. Джонсоном у книзі «Метафори, якими ми живемо».

1.4. Персоніфікація, або уособлення, відома з часів античності. Для позначення типу метафори, що досліджується, сьогодні використовуються різні терміни, а саме: персоніфікація, уособлення, прозопопея. Явище персоніфікації вивчали такі відомі античні діячі, як Аристотель, Цицерон і Квінтиліан. Цей вид метафори привертає увагу і сучасних філологів, які пропонують визначення цього тропу та різноманітні таксономічні описи вказаного феномену (О. О. Некрасова, О. В. Романенко, Н. В. Слухай, Ю. Тимошенко, R. S. Edgecombe, M. Johnson, G. Lakoff, J. J. Paxon).

1.5. Розмаїття методів дослідження метафори може бути зведене до двох напрямів - традиційного (семантичного) і когнітивного (концептуального). У реферованій роботі концептуальний аналіз використовується у сукупності методик, а саме: теорії концептуальної метафори та методики, яка базується на теорії фреймів. Привабливість використання фреймового аналізу для дослідження мовних явищ полягає в тому, що фрейм дозволяє чітко структурувати уявлення про об'єкт (С. А. Жаботинська, Р. Д. Керимов, Д. М. Павкін) та є перспективним щодо досліджень таких явищ як метафора, символ (О. Л. Бєссонова, О. О. Селіванова). За словами І. А. Тарасової, найефективнішою є фреймова методика у вивченні художніх ідіостилей.

У межах когнітивних досліджень метафори запропоновано процедуру аналізу, що складається з опису царини-мети, складові якої отримують визначення завдяки метафорі, і царини-джерела, складові якої використовуються під час метафоричного визначення предметів та явищ; побудови фреймових мереж царини-мети та царини-джерела, що дає змогу побачити їх структуру; розгляду слотів (елементів фрейму), що становлять фреймову мережу. Під час подальшої характеристики метафоричної моделі розглядається її ієрархічна структура та такі функціональні властивості, як частотність, продуктивність і домінантність (І. В. Іванова, Р. Д. Керимов, А. П. Чудинов).

1.6. Специфіка когнітивних досліджень художнього дискурсу полягає в пошуку й поясненні співвідношень між знанням про світ і тим, як воно відбите у текстових структурах (В. Г. Ніконова). Когнітивний підхід до вивчення семантики тексту дає змогу по-новому осмислити семантичні особливості авторського стилю, трактувати та аргументувати авторську селективність мовних засобів (Н. Г. Єсипенко).

Когнітивна лінгвістика зробила вагомий внесок у розбудову методології дослідження ідіостилю з лінгвістичних позицій (Л. І. Бєлєхова, О. П. Воробйова, О. О. Дорош, Н. Г. Єсипенко, Д. С. Колесник, О. С. Колесник та ін.). Її об'єктом виступає вербалізована інформація, тобто той концептуальний простір людського мислення, з яким співвідносяться одиниці мови і мовлення. Особливості ідіостилю проявляються в системності вибору автором мовних засобів.

Критики і літературознавці неодноразово зверталися до творчості У. Голдінга. Аналізу його творів присвячено багато монографій і статей (Г. В. Анікін, А. А. Єлістратова, В. В. Івашева, J. Atkins, J. R. Baker, C. Davies, J. W. Doering, J. J. Feeny, M. Hallisy, J. Tringali, R. Wellek та ін.). Однак, незважаючи на численні дослідження, присвячені романам У. Голдінга, дотепер відсутні роботи, що містять ґрунтовний аналіз його творчості з позицій когнітивної лінгвістики.

2. У другому розділі “Метафорична репрезентація концептуального простору творів У. Голдінга” систематизується термінологічний апарат дослідження та описана модель аналізу метафори-персоніфікації. За допомогою методики фреймового моделювання (за С. А. Жаботинською) описано структуру концептосфер, які сформовано з концептів-референтів усіх метафоричних виразів, та тих концептосфер-корелятів, які беруть участь у створенні метафори-персоніфікації.

2.1. Термін концептосфера вживається щодо складної комплексної сутності. Терміном домен позначаються більш конкретні поняття, що входять до складу концептосфери. Домен, у свою чергу, може містити такий структурний компонент, як парцела. До складу парцели входять тематично близькі концепти, які й стають референтами або корелятами досліджуваної концептуальної метафори.

2.2. У результаті аналізу метафоричних виразів, отриманих із романів У. Голдінга методом суцільної вибірки, сформовано концептосферу-референт СВІТ ЛЮДИНИ (1901 приклад - 55,5%) і концептосферу-референт СВІТ ПРИРОДИ (1524 приклади - 44,5%).

2.2.1. Концептосфера СВІТ ПРИРОДИ може бути представлена у вигляді фреймової мережі, основа якої складається з доменів ОБ'ЄКТИ ПРИРОДИ (56% прикладів від загального обсягу концептосфери), ЯВИЩА ПРИРОДИ (42%) та ПРИРОДА ЯК ФЕНОМЕН (2%).

До складу домену ОБ'ЄКТИ ПРИРОДИ входять три парцели: неживі природні об'єкти (70%), флора (26%) та фауна (4%). Парцела неживі об'єкти охоплює концепти на позначення астрономічних об'єктів та частин пейзажу. Прикладом концептів на позначення астрономічних об'єктів є СОНЦЕ, МІСЯЦЬ, ЗІРКИ, НЕБО, ГОРИЗОНТ: Beyond the drifter the sun sank like a burning ship, went down, left nothing for a reminder but clouds like smoke (Pincher Martin, 208) `За дрифтером (судно) сонце пішло на дно як корабель, що палає, спустилось, не лишивши ніякого нагадування, лише хмари, як дим'. Концепти на позначення частин пейзажу: ВОДА, ОКЕАН, МОРЕ, РІЧКА,ЗЕМЛЯ, ОСТРІВ, ГОРА, СТРІМЧАК, РІВ, УЩЕЛИНА, ГАЛЯВИНА, КАМІНЬ: The river did not answer (Inheritors, 76) `Річка не відповіла'. Парцела флора складається з концептів на позначення об'єктів рослинного світу. Референтами метафоричних виразів стають такі концепти, як: ДЕРЕВА, КУЩІ, КВІТИ та ін.: Now and then there would come a gust of wind so that the trees moaned and tossed their arms imploringly, though they had been rooted in our soil long enough to know better (The Pyramid, 11) `Іноді приходив порив вітру й дерева стогнали та, благаючи, простягали руки, хоча вони були посаджені в нашу землю досить давно, щоб краще знати'. Ще одну парцелу, фауна, формують концепти на позначення тварин чи птахів, наприклад: СВИНЯ: The pigs lay, bloated bags of fat, sensuously enjoying the shadows under the trees (Lord of the Flies, 134) `Свині лежали, роздуті мішки жиру, чуттєво насолоджуючись тінню під деревами'.

Домен ЯВИЩА ПРИРОДИ складається з двох парцел: фізичні явища (75%) та метеорологічні явища (25%). Парцела фізичні явища охоплює концепти на позначення світлових, акустичних, теплових природних явищ, таких як вогонь, тиша, світло тощо: ВОГОНЬ: The flames, as though they were a kind of wild life, crept as a jaguar creeps on its belly toward a line of birch-like saplings that fledged an outcrop of the pink rock (Lord of the Flies, 44) `Полум'я, наче воно було дикою твариною, повзло, як повзе на животі ягуар, до лінії березової порості, що вистелила пір'ям оголену частку рожевої гори'. Парцела метеорологічні явища складається з концептів на позначення явищ природи атмосферного характеру: ХМАРА: The arms of the clouds turned to gold ... (Inheritors, 43) `Руки хмар перетворилися на золото…'; БЛИСКАВКА: A tongue of summer lightning licked right inside the inner crevice so that he saw shapes there (Pincher Martin, 147) `Язик літньої блискавки лизнув середину щілини так, що він побачив там тіні', та ін.

До концептуального домену ПРИРОДА ЯК ФЕНОМЕН віднесено метафоричні вирази, у яких концепт ПРИРОДА стає референтом: “Well, tell him Nature never gives something for nothing” (Fire Down Below, 117) `Скажіть йому, що природа ніколи нічого не дає задарма'.

Отже, концепти, що формують концептосферу-референт СВІТ ПРИРОДИ, є досить численними та різноманітними. Значною частотністю використання відзначаються концепти на позначення частин пейзажу (ВОДА, ОКЕАН, ГОРА, СТРІМЧАК) та природних явищ фізичного характеру (ВОГОНЬ, СВІТЛО).

2.2.2. Модель концептосфери-референту СВІТ ЛЮДИНИ також представлена у вигляді фреймової мережі, основа якої складається з доменів ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ (51%), СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН (48%) та ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН (1%).

До концептуального домена ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ належать такі парцели: інтелектуально-емоційні характеристики (38%), зовнішні характеристики (27%), акціональні характеристики (20%) та фізіологічні характеристики (15%). До парцели інтелектуально-емоційні характеристики віднесено концепти, що позначають волю людини, різні процеси та явища у свідомості людини, почуття та емоції: ПОЧУТТЯ, РОЗУМ, ВОЛЯ: The will spoke calmly out of Jocelin's head. He heard it (Spire, 116) `Воля тихо говорила з голови Джоселіна. Він чув її'. Парцелу зовнішні характеристики формують концепти, які позначають тіло загалом та його окремі частини: ТІЛО: His body understood too (Pincher Martin, 10) `Його тіло також розуміло'; НОГИ: Lok's feet were clever (Inheritors, 11) `Ноги Лока були розумними'. Парцелу акціональні характеристики формують концепти на позначення видів діяльності людини. Референтами метафоричних виразів стають такі концепти, як ПИСАТИ: I find that writing is like drinking. A man must learn to control it (Rites of Passages, 29) `Я виявив, що писати - це як пити. Потрібно навчитися контролювати це'. Парцела фізіологічні характеристики поєднує концепти, які позначають такі важливі складові буття людини, як життя та смерть, а також різні стани та процеси фізіологічного характеру, у яких перебуває людина впродовж життя. Як референти метафоричних виразів виступають концепти ЖИТТЯ, БІЛЬ, СМЕРТЬ: Death pays all debts (Paper Men, 59) `Смерть платить всі борги'.

Концептуальний домен СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН складається з чотирьох парцел: артефакт (46%), спільнота (41%), соціальні поняття (10%) та соціальні стосунки (3%). Парцела артефакт поєднує концепти, які позначають різноманітні предмети, що з'явилися внаслідок діяльності людини (типи будинків, частини будівель та предмети обстановки, різні інструменти: будівельні, музичні, речі, якими користуються у повсякденному житті - лампа, предмети одягу, книги, види транспортних засобів і под.): СТІНИ: “We are labour” said the walls (Spire, 192) `«Ми - праця», - казали стіни'; РОЯЛЬ: . . . an enormous grand piano that grinned savagely at the curtains as if it would gnaw them ... (Pyramid, 167) `…величезний рояль вишкірився люто на занавіски, наче збирався їх погризти …' До парцели спільнота віднесено концепти на позначення однієї людини (особи) або певного угруповання людей: Evie Babbacombe, ripest apple on the tree, was regarding me with approval and positive admiration (Pyramid, 39) `Єва Бабакомб, найспіліше яблуко на дереві, розглядала мене зі схваленням та захопленням'; All people were young and like flowers (Paper Men, 160) `Всі люди були молодими та як квіти'. До парцели соціальні поняття увійшли концепти, які позначають різноманітні абстрактні поняття соціального характеру: ПРАВДА: ...the molten, blinding truth... (Free Fall, 144) `…сяюча правда, що засліплює…'; НЕОБХІДНІСТЬ: ...the necessity of his position fell on him... (Pincher Martin, 56) `…необхідність його положення впала на нього …' До парцели соціальні стосунки входять концепти на позначення місця людини у суспільстві. Вони вказують на родинні відносини (БАТЬКО), професію або звання людини (БУДІВЕЛЬНИК), на її соціальний статус (ЕМІГРАНТ): ... his father was like a mountain (Pincher Martin, 144) `… його батько був наче гора'.

До складу концептуального домена ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН входять концепти на позначення різних понять духовної сфери, таких, як ЦЕРКВА, СВЯТІСТЬ, ЛИХО: There is a professional church even when you hate her guts (Free Fall, 13) `Це професійна церква, навіть якщо тобі не подобаються її нутрощі'.

Отже, як можна побачити з вищезазначеного, концептосфера-референт СВІТ ЛЮДИНИ має складну та розгалужену структуру. Серед доменів, що формують подану концептосферу, найбільшим за обсягом є домен ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ. Це свідчить про те, що людина привертає увагу автора, перш за все, як жива істота. Серед концептів, які характеризують людину як живий організм, на перший план виходять ті, що пов'язані з її ментальними та зовнішніми характеристиками. З-поміж складових концептуального домена СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН частіше за все метафоричне визначення отримують концепти на позначення різноманітних артефактів, які є результатом діяльності людини, сама людина, одна чи певна група людей. Духовні характеристики людини також набувають метафоричного визначення, хоча значно менше, що свідчить про специфіку світосприйняття автора.

2.3. Наступний крок у дослідженні метафори-персоніфікації - це аналіз концептосфери ЖИВА ІСТОТА, складові частини якої виступають корелятами метафоричних виразів. Проведено аналіз концептосфери-корелята окремо для кожної з розглянутих вище концептосфер-референтів.

2.3.1. Дані кількісного аналізу свідчать про те, що з двох виокремлених концептосфер-корелятів (ЖИВА ІСТОТА та НЕЖИВІ ОБ'ЄКТИ ТА ЯВИЩА) в процесі метафоризації складових концептосфери-референта СВІТ ПРИРОДИ превалює концептосфера-корелят ЖИВА ІСТОТА (56%). Тобто більшість концептів із зазначеної концептосфери-референту отримують метафоричне визначення саме за допомогою персоніфікації. Структура концептосфери-корелята ЖИВА ІСТОТА є складною і може бути подана у вигляді мережі пов'язаних між собою доменів та їх компонентів. Основу моделі концептосфери-корелята ЖИВА ІСТОТА складають концептуальні домени АКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (66%), ЗОВНІШНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (15%), ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (14%), ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ЕМОЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (4%) та РОДОВА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ (1%).

Концептуальний домен АКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ містить три парцели: дія неспрямованого характеру (76%), дія спрямованого характеру (21%) та соціативна/інтерсуб'єктивна дія (3%). Парцела дія неспрямованого характеру охоплює концепти на позначення різних видів повсякденної діяльності, яка не має об'єкта, тобто її метою не є зміна певного об'єкта. Як кореляти метафоричних виразів використовуються концепти на позначення різноманітних звуків, які може видавати жива істота: РОЗМОВЛЯТИ, ШЕПОТІТИ: ... the whisper of yew branches (Scorpion God, 169) `… шепіт тисових гілок'. Однією з характеристик живих істот є здатність самостійно пересуватися у просторі: ПОВЗТИ, СТРИБАТИ, БІГТИ: ... and shadows were racing through the gap towards the terrace (Inheritors, 29) `… і тіні бігли через галявину в напрямі тераси'. Жива істота зазвичай вживає їжу та напої: ЇСТИ: Will you not give the fire more to eat? (Inheritors, 39) `Чи не дасте вогню більше поїсти?' Як кореляти використовуються концепти, які позначають здатність живої істоти бачити та дихати: Every minute the water breathed round the death rock…(Lord of the Flies, 187) `Кожну хвилину вода дихала навкруги мертвої гори…' Концептуальна парцела дія спрямованого характеру формується концептами, які позначають дію, що є спрямованою на об'єкт чи об'єкти, тобто жива істота виступає в ролі агенса, який діє певним чином, і ця дія в той чи інший спосіб впливає на об'єкт. Корелятами метафоричних виразів стають концепти на позначення різноманітних видів впливу на об'єкт: СТАВИТИСЯ ДО КОГОСЬ: Though the sea had treated him so carefully, elsewhere it continued to roar and thump and collapse on itself (Pincher Martin, 24) `Хоча море ставилося до нього дуже обережно, десь в іншому місці воно продовжувало ревіти і битися з глухим шумом, і падати'. Корелятами метафоричних виразів стають концепти, що позначають оволодіння певним об'єктом: ВЗЯТИ: The water took him with a freezing hand (Pincher Martin, 110) `Вода взяла його крижаною рукою'. До парцели соціативна/інтерсуб'єктивна дія належать концепти на позначення такого виду дії, коли жива істота в ролі агенса може вступати у відносини з другим суб'єктом дії чи змушує цього суб'єкта щось робити. Корелятами метафоричних виразів стають такі концепти, як: БОРОТИСЯ: The light was struggling with clouds and rain-mist... (Pincher Martin, 44) `Світло боролося із хмарами та дощем…'; ВИГРАВАТИ: They say the water always win (Close Quarters, 240) `Вони кажуть, що вода завжди перемагає'.

Концептуальний домен ЗОВНІШНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ формують концепти на позначення частин тіла, внутрішніх органів чи зовнішності. Корелятами метафоричних виразів стають такі концепти, як: ГОЛОВА: ... the white head and dark shoulder of the mountain... (Scorpion God, 71) `…біла голова та темне плече гори…'; РУКИ: The hand of the sky fell on him (Pincher Martin, 165) `Рука неба впала на нього'.

До концептуального домена ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ віднесено концепти на позначення способу існування живої істоти або її фізичного стану. Корелятами стають концепти СОН, СМЕРТЬ: The fire was dead (Lord of the Flies, 67) `Полум'я було мертвим'.

Концептуальний домен ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ЕМОЦІЙНІ ХАРАКТЕ-РИСТИКИ містить парцели почуття та емоції (71%) і явища та процеси (29%). Корелятами виступають концепти на позначення позитивних чи негативних почуттів та емоцій: ЩАСТЯ: ... the happy darkness ... (Scorpion God, 95) `…щаслива пітьма…'; ВОРОЖІСТЬ: ...the sun's enmity... (Lord of the Flies, 14) `…ворожість сонця…' Також корелятами стають концепти, що позначають різноманітні психічні процеси та явища, властиві живій істоті (в більшості випадків людині): ЗНАННЯ: I should know as little of him as the wind knows, turning the leaves of a book on the orchard wall… (Free Fall, 10) `Я повинен знати про нього стільки ж, скільки знає вітер, що перегортає сторінки книги на стіні саду…'

Концептуальний домен РОДОВА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ складається з концептів, які визначають рід чи вид живої істоти. Як кореляти використовуються концепти на позначення людини і інших живих істот: ТВАРИНА: (fire) ... it was like the fall, like a cat (Inheritors, 171) `(вогонь) … він був наче водоспад, наче кішка'.

У результаті аналізу концептосфери ЖИВА ІСТОТА, яка виступає в ролі корелята для концептосфери-референта СВІТ ПРИРОДИ, встановлено, що до її складу входять концепти, які різнопланово характеризують живу істоту. Частіше за все автор звертається до концептів на позначення дії (66% від загального обсягу концептосфери). Це можна пояснити тим, що живе відрізняється від неживого, передусім, здатністю так чи інакше діяти. Не менш значущими є концепти на позначення частин тіла (15%), а також життя чи смерті (14%), що теж притаманно живій істоті.

2.3.2. Аналіз концептів, що використовуються як кореляти для складових концептосфери-референта СВІТ ЛЮДИНИ, засвідчив, що вони також розподіляються по двох концептосферах НЕЖИВІ ОБ'ЄКТИ ТА ЯВИЩА (59%) та ЖИВА ІСТОТА (41%).

Розглянуто метафоричні вирази, референтами яких є концепти з концептосфери СВІТ ЛЮДИНИ, а корелятами стають концепти, що позначають живу істоту. Проведений аналіз показав, що концептосфера-корелят ЖИВА ІСТОТА має складну структуру та формується п'ятьма доменами: АКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (66%), ЗОВНІШНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (10%), ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (10%), ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ЕМОЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (7%) та РОДОВА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ (7%).

Концептуальний домен АКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ містить дві парцели: дія неспрямованого характеру (86%) та дія спрямованого характеру (14%). Корелятами метафоричних виразів, які формують парцелу дія неспрямованого характеру, є концепти, що позначають такі види діяльності, як видавання різноманітних звуків: СПІВАТИ, СМІЯТИСЯ: ... the doorways were screaming with laughter... (Free Fall, 20) `…дверні отвори скрипіли від сміху …'; пересування у просторі: ХОДИТИ, ПОВЗТИ: A rope was creeping from the pile past my foot (Fire Down Below, 57) `Мотузка повзла з кучі повз мої ноги'. З-поміж корелятів є концепти, що позначають вживання їжі: ЇСТИ: (central heating) Mrs. Pascoe told me that if the arrangement was turned on it ate money ... (Free Fall, 165) `(центральне опалення) Місіс Паско сказала мені, що, якщо прилад був включений, він їв гроші …' Процес бачення також відіграє не останню роль в житті живої істоти: БАЧИТИ: ... blind terror ... (Paper Men, 86) `…сліпий страх…' Корелятами метафоричних виразів можуть ставати і концепти, які позначають перебування живої істоти в одному місці: ЛЕЖАТИ або СИДІТИ: Power lay in the brown swell of his forearms; authority sat on his shoulders and chattered in his ear like an ape (Lord of the Flies, 150) `Сила лежала на коричневих пагорбах його передпліч, влада сиділа на його плечах й стрекотала йому у вухо, наче мавпа'. Корелятами метафоричних виразів, які формують парцелу дія спрямованого характеру, стають концепти, що позначають різноманітні види впливу на об'єкт, такі, як: ПЕСТИТИ КОГОСЬ, ЖАЛИТИ КОГОСЬ: Those memories, how they sting, scald, burn! (Paper Men, 47) `Ці спогади, як вони жалять, обшпарюють, горять!' Як кореляти метафоричних виразів використовуються концепти на позначення видів діяльності, спрямованих на відбирання чи заволодіння чимось: ЗАВОЛОДІТИ ЧИМОСЬ: ...their individual mysteries laid hands on them... (Spire, 73) `…їх особисті таємниці заволоділи ними…'

Концептуальний домен ЗОВНІШНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ формують концепти на позначення частин тіла чи внутрішніх органів. Корелятами метафоричних виразів стають такі концепти, як: ГОЛОВА, РЕБРА: …the stone ribs of the vaulting... (Spire, 189) `…кам'яні ребра склепу…'

До концептуального домена ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ віднесені концепти на позначення способу існування живої істоти або її фізичного стану. Корелятами стають такі концепти: ЖИТТЯ, СМЕРТЬ: The car stopped, the engine died... (Darkness Visible, 74) `Машина зупинилась, двигун помер…'

Концептуальний домен ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ЕМОЦІЙНІ ХАРАКТЕ-РИСТИКИ містить парцели почуття та емоції (48%), явища та процеси (41%) і бажання (11%). Корелятами виступають концепти на позначення позитивних чи негативних почуттів та емоцій: ЩАСТЯ: There was a lump in my throat as if the memory had been happy (Fire Down Below, 275) `У мене був клубок у горлі, наче моя пам'ять була щасливою'. Також використовуються концепти на позначення різних процесів та явищ психічного характеру: ПАМ'ЯТЬ: ... and then my feet perhaps having a better memory than my head... (Fire Down Below, 280) `…і потім мої ноги, які, можливо, мають ліпшу пам'ять, ніж моя голова…' Концепти, які позначають бажання, теж виступають в ролі корелятів: БАЖАННЯ: The reed instrument seemed more nasal, more plangent as if it had discovered something it wanted but did not know how to set about getting it (Scorpion God, 29) `Сопілка здавалася більш носовою, більш тужливою, немов вона виявила щось, що вона хотіла, але не знала, що зробити, щоб отримати це'.

Концептуальний домен РОДОВА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ складається з концептів, які визначають рід чи вид живої істоти. Як кореляти використовуються концепти на позначення людини та інших живих істот: КОРОВА: Between the grass and the houses, the glittering cars were parked with their bonnets at the verge, like cows at a drinking trough (Pyramid, 161) `Посередині між травою та будинками були припарковані сяючі машини капотами біля клумби, наче корови біля корита з водою'.

Аналіз концептосфери-корелята ЖИВА ІСТОТА свідчить про те, що на перший план при створенні образу живої істоти виходить така її характеристика, як спроможність виконувати різноманітні дії, що й підтверджується даними кількісного аналізу. Також як кореляти використовуються концепти на позначення частин тіла та органів, явищ та процесів, пов'язаних із свідомістю, життя та смерті, фізичного стану і т. ін. Отже для створення метафоричного образу живої істоти задіяні майже всі характеристики, за якими вона відрізняється від неживих об'єктів.

3. У третьому розділі «Особливості репрезентації метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга» описано моделі концептуальної метафори-персоніфікації в романах письменника, охарактеризовані функціональні властивості метафори-персоніфікації в його творах, визначено вид метафоричного виразу, який превалює при її актуалізації в текстах романів, та висловлено припущення, що саме зумовило широке використання персоніфікації автором.

3.1. У процесі вивчення спектру джерела (Scope of the source) (Z. Kovecses) концептуальної метафори-персоніфікації у творах У. Голдінга виявлено моделі, які лежать в основі більшості метафоричних образів під час осмислення різноманітних концептів. Аналіз текстів романів дозволив виокремити також моделі метафор-персоніфікацій, які представлені поодинокими випадками і не є типовими для автора (табл. 1).

Таблиця 1. Частотність метафоричних моделей в романах У. Голдінга

Всі виділені метафоричні моделі утворюють дві загальні моделі концептуальної метафори-персоніфікації: СВІТ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА та СВІТ ЛЮДИНИ Є ЖИВА ІСТОТА. Розглянуто функціональні властивості зазначених загальних моделей (частотність, продуктивність, домінантність). Установлено, що загальна метафорична модель СВІТ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА (59%) використовується автором майже у 1,5 рази частіше, ніж загальна метафорична модель СВІТ ЛЮДИНИ Є ЖИВА ІСТОТА (41%).

Продуктивність свідчить про високу частоту використання концептів певних груп на позначення тієї чи іншої характеристики живої істоти, які стають корелятами при створенні концептуальної метафори-персоніфікації. Дані кількісного аналізу свідчать про те, що найчастіше під час персоніфікації світу природи (60%) і світу людини (43%) автор звертається до такої характеристики живої істоти, як здатність діяти. При персоніфікації об'єктів та явищ природи, а також об'єктів та явищ зі світу людини автор звертається до таких видів діяльності, як пересування у просторі (БІГТИ, ПРОСУВАТИСЯ, ПОВЗТИ та ін.), видавання звуків (ГАРЧАТИ, ШЕПОТІТИ та ін.), руху (ТАНЦЮВАТИ, СТРИБАТИ та ін.), вживання їжі (ЇСТИ, ПИТИ) та інших.

Третьою функціональною властивістю метафоричної моделі є домінантність, тобто превалювання певної моделі метафори-персоніфікації в текстах романів. Згідно з табл. 2 з двох зазначених загальних метафоричних моделей домінантною в першому періоді творчості письменника є модель СВІТ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА. Дані аналізу творів другого періоду свідчать про те, що в романах цього періоду домінантною стає модель СВІТ ЛЮДИНИ Є ЖИВА ІСТОТА. Отже, на початку творчості У. Голдінга більше цікавив світ природи. З часом пріоритети автора змінюються. У творах другого періоду він починає приділяти більше уваги тому, що пов'язане з людиною. Про це свідчить значна кількість метафоричних виразів, які репрезентують загальну метафоричну модель СВІТ ЛЮДИНИ Є ЖИВА ІСТОТА.

Таблиця 2. Співвідношення загальних моделей метафори-персоніфікації у творчості У. Голдінга

Однак, якщо розглядати домінування загальних метафоричних моделей в окремих романах письменника, не враховуючи розподіл його творчості за періодами, то помітним стає той факт, що загальна метафорична модель СВІТ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА домінує в трьох ранніх романах автора (близько 80%) та в романах “The Scorpion God” (61%) і “Darkness Visible” (68%). В інших романах домінуючою є загальна метафорична модель СВІТ ЛЮДИНИ Є ЖИВА ІСТОТА. Це підтверджує тезу про те, що домінантність метафоричних моделей змінюється з часом, але, разом з тим, вказує на те, що домінування певної загальної метафоричної моделі не збігається з виділеними періодами творчості письменника.

3.3. Вибору способу актуалізації концептуальної метафори в романах притаманні певні особливості. З'ясовано, що метафоричні вирази, які актуалізують концептуальну метафору-персоніфікацію в романах У. Голдінга, поділяються на п'ять видів: частіше за все концептуальна метафора-персоніфікація вербалізується за допомогою метафори в традиційному її розумінні (1032 метафоричні вирази, 71,1%), порівняння нараховує 136 прикладів (9,4%), метафоричний епітет та стерта форма метафори - 120 метафоричних виразів (8,25%). Самою незначною кількістю метафоричних виразів представлений такий їх вид, як метаморфоза (44 метафоричні вирази, що дорівнює лише 3% від загальної кількості випадків персоніфікації).

3.4. Слід відзначити, що концептуальна метафора-персоніфікація займає досить значне місце в романах У. Голдінга. Майже половина концептів-референтів (42,4% від загальної кількості прикладів) отримують визначення саме завдяки такому виду метафори. Появу концептуальної метафори-персоніфікації у творчості У. Голдінга можна пояснити присутністю несвідомого в художній творчості (Ф. В. Басин, А. Менегетті). За терміном «несвідоме» приховані системні, глобальні ефекти, які зумовлені певним відношенням неусвідомлюваних психологічних установок, виявленню яких і сприяє аналіз несвідомого в мистецтві. Результатом цього ефекту і стає широке використання метафори-персоніфікації У. Голдінгом, що є характерною ознакою ідіостилю письменника.

ВИСНОВКИ

Концептуальна метафора, а саме такий її різновид, як персоніфікація, є невід'ємним компонентом ідіостилю письменника. Аналіз зазначеного явища в художній творчості У. Голдінга дає змогу визначити специфіку його стилю, оскільки утворення різних типів метафори пов'язане з особливостями мислення людини. Так, при використанні метафоричних переносів, ідіостилю письменника притаманні такі характерні риси:

- широке використання персоніфікації (42,4% всіх випадків метафоризації) для метафоричного визначення різноманітних концептів;

- персоніфікація концептів з усіх доменів обох виділених концептосфер-референтів СВІТ ПРИРОДИ та СВІТ ЛЮДИНИ;

- визначення за допомогою персоніфікації майже двох третин (56%) концептів з концептосфери-референта СВІТ ПРИРОДИ та однієї третини (31%) концептів з концептосфери-референта СВІТ ЛЮДИНИ;

- використання загальної метафоричної моделі СВІТ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА у 1,5 рази частіше, ніж загальної метафоричної моделі СВІТ ЛЮДИНИ Є ЖИВА ІСТОТА;

- високий ступінь подібності структури концептосфери-корелята ЖИВА ІСТОТА при метафоризації як світу природи, так і світу людини;

- наявність основних (частотних) метафоричних моделей, які є основою великої кількості метафоричних виразів у романах: ОБ?ЄКТИ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА, ЯВИЩА ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА, АРТЕФАКТ Є ЖИВА ІСТОТА, ЧАСТИНИ ТІЛА Є ЖИВІ ІСТОТИ, СВІДОМІСТЬ Є ЖИВА ІСТОТА, та моделей, що не є типовими для автора;

- висока продуктивність такої властивості живої істоти, як здатність виконувати різноманітні дії, для обох загальних метафоричних моделей;

- зміна у часі моделі метафори-персоніфікації, що домінує;

- превалювання такого виду метафоричних виразів, як метафора в традиційному її розумінні, при вербалізації концептуальної метафори-персоніфікації в текстах романів письменника.

Такі особливості ідіостилю У. Голдінга можна пояснити активністю несвідомого у письменника. Саме в художній творчості воно (несвідоме) знаходить найбільш яскраве відображення і виступає як вираження складного співвідношення неусвідомлюваних психологічних установок автора.

Перспективним видається вивчення інших моделей концептуальної метафори в романах У. Голдінга, а також дослідження метафори-персоніфікації у творах різних авторів, які належать до одного й того самого лінгвосоціуму, та зіставний аналіз метафори-персоніфікації у творах письменників, які належать до різних мовних соціумів та культур.

Основні ідеї та положення дисертації викладено в таких одноосібних публікаціях

1. Бакаєва (Зозуля) М. О. Співвідношення референтів і корелятів авторських метафор у романі У. Голдінга «Володар мух» / М. О. Бакаєва // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: зб. наук. пр. / В. Д. Каліущенко (ред. кол.) та ін. -- Донецьк : ДонНУ, 2006. -- Вип. 13. С. 79--87.

2. Бакаєва (Зозуля) М. О. Концептуальні метафори в книзі У. Голдінга «Бог-скорпіон»: аналіз за допомогою фреймових структур / М. О. Бакаєва // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: зб. наук. пр. / В. Д. Каліущенко (ред. кол.) та ін. -- Донецьк : ДонНУ, 2007. -- Вип. 16. С. 132--144.

3. Бакаєва (Зозуля) М. О. Метафорична репрезентація концептуального простору у творі У. Голдінга «Бог-Скорпіон» / М. О. Бакаєва // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: науковий журнал / В. Д. Каліущенко (голов. ред.) та ін. -- Донецьк : ДонНУ, 2007. -- Т. 4. -- № 3 (12). -- С. 17--28.

4. Бакаєва (Зозуля) М. О. Вербалізація концептуальної метафори «СОНЦЕ Є ЖИВА ІСТОТА» в романах У. Голдінга / М. О. Бакаєва // Теоретична та дидактична філологія : зб. наук. пр. -- К. : Міленіум, 2008. -- Спецвип. 1. -- С. 13--20.

5. Бакаєва (Зозуля) М. О. Концептуальна метафора-персоніфікація ВОГОНЬ Є ЖИВА ІСТОТА в романах У. Голдінга / М. О. Бакаєва // Нова філологія : зб. наук. пр. -- Запоріжжя : ЗНУ, 2008. -- № 29. -- С. 33--38.

6. Зозуля М. О. Метафора-персоніфікація «ЯВИЩЕ ПРИРОДИ Є ЖИВА ІСТОТА» в романах У. Голдінга / М. О. Зозуля // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : науковий журнал / В. Д. Каліущенко (голов. ред.) та ін. -- Донецьк : ДонНУ, 2010. -- Т. 7. №3 (21) -- С. 13--21.

7. Бакаєва (Зозуля) М. А. Референты индивидуально-авторской метафоры в произведениях У. Голдинга / М. А. Бакаева // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : ІІІ міжвуз. конф. молодих учених, 15--16 лютого 2005 р. : матеріали доповідей. Донецьк : ДонНУ, 2005. -- С. 159--160.

8. Бакаєва (Зозуля) М. О. Зв'язок між концептами-референтами та концептами-корелятами в романі У. Голдінга «Володар мух» / М. О. Бакаєва Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : V міжвуз. конф. молодих учених, 29--31 січня 2007 р. : матеріали доповідей. -- Донецьк : ДонНУ, 2007. -- С. 146--147.

9. Бакаєва (Зозуля) М. О. Типологія концептуальних метафор в книзі У. Голдінга «Бог-скорпіон» / М. О. Бакаєва // IV Міжнародний симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови, 10--12 жовтня 2007 р. : матеріали доповідей.-- К. : КНЛУ, 2007. -- С. 20--21.

10. Бакаєва (Зозуля) М. О. Вербалізація концептуальної метафори-персоніфікації в романах У. Голдінга / М. О. Бакаєва // Мова. Культура. Комунікація : ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція, 16 травня 2008 р. : матеріали доповідей. -- Чернігів : Віт-сервіс, 2008. -- С. 3--5.

11. Бакаєва (Зозуля) М. О. Персоніфікація як підвид метафори: історико-таксономічний підхід / М. О. Бакаєва // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : VІ міжвуз. конф. молодих учених, 28--29 січня 2008 р. : матеріали доповідей. -- Донецьк : ДонНУ, 2008. -- Т. 1 -- С. 11--14.