Навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі автентичних поетичних творів

Теоретичне обґрунтування, практична розробка й експериментальна перевірка методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі автентичних поетичних творів (АПТ). Фактори впливу на процес сприйняття та розуміння різної інформації АПТ.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.08.2015
Размер файла 205,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛОМОВНОЇ ДИСКУСІЇ НА ОСНОВІ АВТЕНТИЧНИХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент Щербак Людмила Петрівна, Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ПЛАХОТНИК Василь Макарович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, доцент ТОПТИГІНА Наталія Михайлівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри практичного курсу англійської мови

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розіслано “ ” 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Б.Бігич

Загальна характеристика роботи

Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя України, не оминув він і вищої освіти. Відтак, чітко визначились орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснюється модернізація освіти у контексті європейських вимог. Це надало нового значення англійській мові (АМ) як мові міжкультурного спілкування і зумовило підвищення вимог до її практичного володіння.

Для вчителя важливо вміти виступати перед аудиторією, аргументувати власну думку, впливати на слухачів, переконувати, стимулювати до дії. Таке мовлення відрізняється підвищеною складністю, оскільки вимагає логічної побудови висловлювань, чітких причинно-наслідкових зв'язків, наведення аргументів та контраргументів, урахування соціокультурних умовностей. Саме тому ми звернулися до проблеми навчання дискусії як форми полілогічного мовлення. Крім того, сьогодні це є основна форма взаємодії під час міжкультурних конференцій, дискусій, „круглих столів”, проектів як у навчанні, так і в майбутній викладацькій діяльності.

Проблема навчання дискусії досліджувалася неодноразово в роботах вітчизняних і закордонних учених та методистів (С.В.Гапонова, А.Й.Гордєєва, П.Б.Гурвич, Н.Н.Дианина, Г.О.Китайгородська, Л.П.Коблова, С.Г.Коростелева, С.С.Куклина, Р.П.Мильруд, Е.Н.Пучко, В.Л.Скалкин, Є.В.Смирнова, Н.М.Топтигіна, Л.С.Уханова, Є.В.Шантарин, А.В.Щеколдина, М.П.Янисив, K.Folse, R.McAndrew, D.Premakumari, R.Senior, S.Thornbury, P.Ur, J.Venema, A.Xu та інші). Аналіз відповідної літератури дозволив з'ясувати, що була розроблена методика навчання іншомовної дискусії на просунутому та старшому ступенях мовного ВНЗ, а також у школі, а от питання навчання іншомовної дискусії на І курсі мовного ВНЗ залишається поза увагою.

Вибір саме цього курсу зумовлений також метою навчання першокурсників мовного ВНЗ, а саме подальшим розвитком умінь відповідно до загальноєвропейського рівня володіння мовою В2, що передбачає володіння вміннями брати участь у дискусії: правильно визначати „за” і „проти” певних думок, чітко висловлювати свої ідеї та погляди, переконливо презентувати і реагувати на складні лінії аргументації тощо (Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п'ятирічний курс навчання 2001); Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти 2003).

Вищевикладене дозволяє зробити висновок про утворення протиріччя між соціальним замовленням суспільства, яке відображено у вимогах Програми, та організацією відповідного навчання у мовних ВНЗ, що зумовлено відсутністю досліджень, у яких розробляється питання навчання майбутніх учителів англомовної дискусії, починаючи з І курсу.

Виходячи з теорії діяльності (Л.С.Выготский, А.Н.Леонтьев), для успішного оволодіння АМ на заняттях необхідно створити умови для мотивованої предметно-орієнтованої комунікативної діяльності. Поза межами мовного середовища це можливо через використання дійсно цікавого, яскравого, автентичного матеріалу, який би вирішував проблему говоріння заради говоріння. До того ж, при навчанні АМ важливо залучати різні види мотивації, не лише комунікативну і пізнавальну, але й естетичну, що, на нашу думку, забезпечується використанням автентичних поетичних творів (АПТ) (Т.П.Камаева 1996; Г.І.Подосиннікова, В.В.Шерстюк 2004; Д.В.Цыкалов 2006 та інші).

На сучасному етапі розвитку англомовної літератури спостерігається підвищення інтересу до поезії, про що свідчить значна кількість антологій, збірок, а також літературних та поетичних Інтернет-сайтів, на яких розміщуються та обговорюються поетичні твори. Зацікавленість майбутніми вчителями поезією країни, мова якої вивчається, проявляється у відвідуванні літературних гуртків та студій в університетах та інститутах.

Використання АПТ як стимулу для дискусії на практичних заняттях з АМ на І курсі зумовлюється такими чинниками:

АПТ властиві характеристики, які роблять його незамінним засобом для розвитку усного мовлення: емоційність (АПТ збуджує емоції, а отже мотивацію студентів); сконцентрованість форми (висока інформативна насиченість, здатність передавати великий об'єм інформації у незначному за обсягом творі); метафоричність (образність АПТ забезпечує множинність його тлумачень, різницю у розумінні та інтерпретації, що неодмінно викликає різне сприйняття та обмін думками). Крім того, віршована форма АПТ змушує студентів висловлювати свої власні думки з приводу прочитаного, а не переказувати зміст твору.

Робота з АПТ спрямована на розвиток творчого мислення, оскільки читання та інтерпретація АПТ стимулює розвиток творчих якостей особистості, а саме: оригінальність та самостійність, гнучкість, глибину думки, тобто нестандартне мислення, що важливо для формування власної позиції в ході обговорення; не менш важливим є також збагачення мови майбутніх учителів (використання засобів увиразнення мовлення тощо). До того ж, студентський вік ? це романтичний період розвитку особистості, коли багато молодих людей випробовують себе у написанні віршів (деякі зразки поетичних творів студентів, створених у ході експериментального навчання, представлені у тексті дисертації).

Результати проведеного анкетування 264 студентів двох мовних ВНЗ України щодо умов роботи з АПТ показали, що, хоча читання літератури АМ з такою метою як розвиток пізнавального інтересу (75,8%) та поглиблення знань з АМ (95,1%) превалюють, з естетичною метою читає англомовну літературу 56,1% респондентів. На питання, яким жанрам художньої літератури надається перевага у вільний час, щодо поезії „завжди” та „часто” відповіли 28,8%, а „інколи” ? 53% респондентів. На практичних заняттях з АМ переважає робота з мовним матеріалом АПТ і майже ігнорується потенціал АПТ для розвитку мовленнєвих навичок та вмінь ? такі види роботи як аналіз та інтерпретація віршів і обговорення проблематики отримали відповідно 28,8% та 31% відповідей.

На практичних заняттях з АМ на І курсі мовних ВНЗ домінує мета формування і вдосконалення фонетичних та інтонаційних навичок і вмінь усного мовлення. АПТ відрізняється від прозового ритмічним характером, що сприяє паралельному вдосконаленню зазначених навичок і вмінь та ефективному оволодінню навчальним матеріалом.

Вищезазначене підтверджує можливість використання АПТ як змістовну та мотиваційну основу для розвитку дискусійних умінь полілогічного мовлення на практичних заняттях з АМ, починаючи з І курсу.

Таким чином, відсутність науково обґрунтованої методики навчання англомовної дискусії на І курсі та практичної розробки цієї проблеми в сучасній методиці навчання АМ з одного боку, та вимоги Програми і готовність студентів до участі у дискусії та до сприйняття АПТ, який містить в собі значний потенціал, з іншого боку, зумовили актуальність проблеми навчання студентів англомовної дискусії на основі АПТ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов'язаний з колективною науковою темою „Навчання міжкультурного спілкування в середній та вищій школах в аспекті європейських вимог” (протокол № 2 від 27.09.2004 р.), що розробляється в межах плану науково-дослідної роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету. Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 23 січня 2007 року) і Вченою Радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 8 від 26 березня 2007 року).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ, що передбачало вирішення таких завдань:

1) розглянути психолінгвістичні, лінгвістичні та психологічні особливості дискусії та визначити особливості спілкування в міжкультурній дискусії; 2) з'ясувати об'єктивні та суб'єктивні фактори впливу на процес сприйняття та розуміння змістової, смислової й естетичної інформації АПТ; 3) обґрунтувати методичний потенціал АПТ; 4) конкретизувати цілі та зміст навчання дискусії на І курсі; 5) уточнити критерії відбору АПТ та відібрати відповідні твори; 6) визначити принципи та етапи навчання англомовної дискусії на основі АПТ; 7) розробити підсистему вправ та запропонувати модель навчального процесу з реалізації розробленої методики; 8) експериментально перевірити ефективність методики та укласти методичні рекомендації щодо навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

Вирішення поставлених завдань передбачало такі методи дослідження:

вивчення та теоретичний аналіз проблеми з погляду методики, лінгвістики, психології, психолінгвістики, літературознавства з метою обґрунтування теоретичних основ навчання;

аналіз англійських АПТ відповідно до критеріїв відбору;

наукове спостереження за навчальним процесом щодо реалізації в ньому відповідного навчання;

анкетування студентів початкового ступеня мовних ВНЗ України з метою виявлення умов та труднощів роботи з АПТ на практичних заняттях з АМ;

експериментальне навчання з метою перевірки ефективності розробленої методики навчання;

методи математичної статистики для перевірки достовірності отриманих результатів експериментального навчання.

Об'єктом дослідження є процес навчання студентів І курсу мовних ВНЗ усного непідготовленого мовлення в ході англомовної дискусії на основі АПТ.

Предмет дослідження складає методика навчання майбутніх учителів, студентів І курсу мовних ВНЗ, англомовної дискусії на основі АПТ.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше було обґрунтовано і розроблено методику навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ, для чого були визначені критерії відбору проблемних АПТ для організації на їх основі англомовної дискусії і співвіднесені фази організації дискусії з етапами роботи над АПТ; удосконалення набуло визначення змісту інтерактивно-дискусійних умінь полілогічного мовлення, необхідних для ефективної участі в дискусії; дістало подальшого розвитку вивчення і узагальнення психолінгвістичних, лінгвістичних і психологічних особливостей англомовної дискусії, а також методичного потенціалу АПТ.

Практична значення дослідження полягає у методичному відборі англомовних АПТ, розробці прийомів роботи з ними з метою сприйняття і розуміння інформації АПТ, у розробці підсистеми вправ та її реалізації у комплексі вправ, у створенні моделі процесу навчання студентів англомовної дискусії на основі АПТ на практичних заняттях з АМ та реалізації її у кредитно-модульній системі, а також в укладанні методичних рекомендацій щодо навчання студентів І курсу англомовної дискусії на основі АПТ.

Запропонована методика навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ була впроваджена у навчальний процес у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка; у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди; на факультеті іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на таких науково-практичних конференціях: „Мовна освіта в контексті діалогу культур” (Чернігів, 2007 р.); „Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (К., 2007 р.); ХІІ TESOL?Ukraine Conference "Humanistic and Pragmatic TEFL" (К., 2007 р.); „Підготовка полікультурної багатомовної особистості в умовах інтеграції України у світовий освітній простір” (Чернігів, 2007 р.); „Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах інтеграції освітніх процесів” (К., 2007 р.); „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2008 р.); „Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій” (К., 2008 р.); ХІІІ TESOL?Ukraine National Conference: "The 4 Es of the 21st Century: Education, Effectiveness, Efficiency and Experience" (Полтава, 2008 р.); „Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції” (Чернігів, 2008 р.); „Теорія і практика навчання іноземних мов і світової літератури” (Суми, 2009 р.); „Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій ? ІІ” (К., 2009 р.); ХIV TESOL?Ukraine National Conference: "Discovery Learning: Content-Based Learning for EFL / ESP Teacher" (Харків, 2009 р.).

Публікації. Зміст дисертації відображено в шести статтях у фахових виданнях та у шести тезах доповідей на конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації ? 338 сторінок. Робота містить 23 таблиці та 8 рисунків. 10 додатків розміщено на 128 сторінках. Список використаної літератури включає 263 найменувань, з яких 58 англійською і німецькою мовами.

Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації розглянуто теоретичні передумови навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ: проаналізовано психолінгвістичні, лінгвістичні та психологічні характеристики дискусії, уточнено поняття „дискусія”, розглянуто особливості спілкування в англомовній міжкультурній дискусії, а також обґрунтовано доцільність використання АПТ як експозиції дискусії.

Вивчення наукової літератури дозволило уточнити поняття „дискусія”, під яким, слідом за Є.В.Смирновою (1999), розуміємо форму полілогічного мовлення, в процесі якого відбувається групове обговорення, творчий обмін думками учасників, які мають різні погляди, думки на певне питання, з метою всебічного зіставлення, порівняння, аналізу та пошуку спільного вирішення проблеми.

Було з'ясовано, що існують такі форми полілогічної взаємодії, як бесіда, дискусія, „круглий стіл”, диспут, дебати тощо. Кожна з названих форм полілогічного мовлення має свої особливості, участь у яких диктується процесами розвитку суспільства, що зумовлює необхідність оволодіння кожною з них.

У дискусії, яка обрана нами для навчання на I курсі мовного ВНЗ, беруть участь від трьох до п'ятнадцяти осіб, об'єднаних загальними інтересами. Внаслідок збільшення кількості комунікантів взаємодія стає більш багатогранною, оскільки проблема, яка є обов'язковою умовою дискусії, обговорюється всіма її учасниками. Нижній рубіж кількості учасників дискусії задається жорстко, він дозволяє оперувати поняттям більшості, що важливо для прийняття рішення. Верхній рубіж є більш розмитим, проте кількість учасників не повинна бути надто великою, щоб запобігти розподілу на більш дрібні підгрупи (С.В.Костюк 2001). Академічна група у мовному ВНЗ має необхідну для організації дискусії кількість студентів, які об'єднані спільною навчальною діяльністю і перебувають у безпосередньому особистому контакті, що слугує основою виникнення як емоційних стосунків, так і особливих групових цінностей і норм поведінки.

Структурно дискусія ? це сукупність полілогічних висловлювань, об'єднаних єдиною темою, яка послідовно розгортається у мовленнєвому спілкуванні групою співрозмовників. Мовленнєва реакція учасників дискусії набуває форми полілогічних висловлювань різного обсягу: від мінімальних за обсягом мовленнєвих повідомлень (слів-реплік) до розгорнутих аргументованих висловлювань. Розглянуті спільні та відмінні риси монологу і діалогу у порівнянні з полілогом дозволили виявити особливості дискусії як форми групового спілкування. Була уточнена структура усного аргументованого полілогічного висловлювання: теза ? докази на користь висунутої тези ? факти, що підтверджують тезу; та усного контраргументованого полілогічного висловлювання учасника дискусії: уточнення тези ? заперечення тези ? докази та факти на користь антитези ? порівняння антитези і тези. Полілог базується на комбінації функціональних видів речень, серед яких в дискусії домінують розповідні та питальні. В дискусії переважають прості речення, проте спостерігається і значна кількість складних речень, зокрема складнопідрядних з підрядними причини, наслідку, що пояснюється намаганням учасників обґрунтувати власну думку.

Участь у дискусії певної кількості учасників вимагає процедурного структурування їхнього мовленнєвого продукту, що забезпечується використанням кліше, які виконують такі функції: інтенціональну (сигналізують про наміри адресата), композиційну (є засобом композиції аргументації), прагматичну (привносять особистісний компонент) та зв'язувальну (поєднують висловлювання учасників дискусії).

Аналіз дискусії з погляду соціальної психології, яка розглядає дискусію як особливу ситуацію спілкування, що включає такі аспекти: комунікативний (обмін інформацією), інтерактивний (взаємодію) та перцептивний (ідентифікацію та рефлексію), став підґрунтям для уточнення вмінь необхідних для участі в дискусії.

Оскільки студенти мовних ВНЗ потенційно є учасниками англомовного міжкультурного спілкування, були розглянуті особливості спілкування в дискусії між представниками України та Великої Британії. Норми мовленнєвої поведінки та етикету обумовлюються національною своєрідністю (І.О.Стернин, С.Г.Тер-Минасова, Н.І.Формановская, М.О.Фаенова). Для культури британців особливого значення набуває принцип ввічливості, який спрямований на пом'якшення категоричності висловлювання. Це досягається за рахунок зниження універсальності висловлюваної думки, обмеження її рамками особистого досвіду мовця шляхом використання I think, I believe, I suppose на початку висловлювання; переорієнтація модальної характеристики висловлювання з дійсної в можливу за допомогою слів perhaps, probably, maybe; в разі непогодження з позицією співрозмовника використання прийомів непрямої незгоди (заміна ствердження запитанням ? Are you sure that; часткове погодження перед тим, як висловити протилежну думку ? I agree with you thatbut; використання спадно-висхідного тону із зазначеними прийомами, що є найтактовнішим способом висловити незгоду тощо). Інтерактивна поведінки учасників дискусії проявляється у вміннях комунікантів бути толерантними один до одного, поважати право інших на власну думку, заохочувати співбесідників шляхом перепитувань, навідних питань, а також уміння дотримуватися регламенту, тактовно переривати співбесідників у разі потреби тощо. До того ж, принцип ввічливості передбачає врахування наявних у відповідній культурі табу, тобто тем, які є неприйнятними для обговорення в певному суспільстві. Наприклад, для англійської національної культури тема „особистісного та інтимного життя” є табульованою, оскільки пріоритет надається діловому веденню бесіди, а отже, неприпустимим є обговорення особистих питань.

Зважаючи на методичний потенціал АПТ, з метою забезпечення цікавого і мотивуючого змісту мовленнєвої діяльності говоріння, стимулом для усних висловлювань студентів був обраний АПТ, під яким ми розуміємо віршований твір певного автора, що відповідає естетичним критеріям, переважно невеликий за обсягом, але місткий за полісемантичним смислом.

аналіз праць з психології і психолінгвістики показав, що сприйняття та розуміння АПТ є складним процесом, який включає рівні: загального розуміння, коли досягається розуміння основної інформації твору; детального розуміння ? має місце уточнення змісту твору через деталі; розуміння емоційного потенціалу твору ? особливого значення набуває розуміння переносного значення, естетичних елементів твору, оскільки в АПТ емоційна, естетична інформація виступає на перший план; розуміння підтексту ? глибоке розуміння твору, розпізнавання цілей і мотивів, що визначає смисл АПТ. У ході дослідження було виявлено, що розуміння АПТ на зазначених рівнях забезпечується декодуванням інформації різного роду: змістової, смислової та естетичної.

Процес читання і розуміння АПТ ускладнюється цілим рядом суб'єктивних та об'єктивних факторів. Причому перші пов'язані з віковими індивідуально-психологічними особливостями студентів, а другі зумовлюються труднощами лінгвістичного, предметно-логічного та естетичного планів. Лінгвістичні труднощі проявляються у вживанні незвичних форм слів (thy = your), у порушеннях типових норм логічного упорядкування й розміщення слів у словосполученнях та реченнях (Walked I, went I), наявної звичних для віршування скорочень ('tween = between), переносу наголосу на ненаголошений склад у зв'язку з вимогами ритму ('contrary = cont'rary) тощо. Предметна трудність пов'язана не лише з проблемою, яка порушується в АПТ, але й особливостями культури народу, мова якого вивчається. Логічна трудність виходить із будови АПТ. Особливу трудність представляє розуміння естетичної інформації АПТ (There is no frigate like a book to take us lands away). Подолання зазначених труднощів передбачає здійснення методичного відбору АПТ, а також розробку прийомів роботи з ними.

У другому розділі дисертації розроблено методичні засади навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ: цілі і зміст навчання, критерії відбору АПТ, прийоми роботи з ними, підсистему вправ і модель навчання.

Було конкретизовано цілі відповідного навчання: практична мета полягає в удосконаленні англомовної комунікативної компетенції; освітня мета ? в оволодінні знаннями про культуру, літературу англомовних країн, в усвідомленні суті усного аргументованого та контраргументованого полілогічного висловлювання, в оволодінні прийомами сприйняття та розуміння інформації АПТ; розвивальна мета передбачає розвиток умінь працювати в колективі та брати активну участь у житті групи, готовності до участі в іншомовному спілкуванні та здатності творчо мислити; виховна мета ? спрямована на виховання позитивного ставлення до ІМ, культури, особливо до АПТ, який є яскравим зразком культури народу, мова якого вивчається; культури спілкування, а саме взаємодії в ході дискусії, та культури активного слухання; таких рис, як толерантність до думок інших, доброзичливість, повага.

Беручи до уваги визначені цілі, у змісті навчання були виділені такі компоненти: позамовний (сфери спілкування, теми та проблеми, порушені в АПТ), лінгвістичний (мовний і мовленнєвий матеріал) та психологічний (вміння сприйняття та розуміння змістової, смислової й естетичної інформації АПТ, а також інтерактивно-дискусійні вміння полілогічного мовлення). Зміст навчання не може не враховувати соціокультурний досвід народу, мова якого вивчається. Саме тому, зміст навчання розширено лінгвосоціокультурним компонентом, до якого включено:

літературознавчі знання, необхідні для оволодіння інформацією АПТ:

лексичні засоби увиразнення мовлення такі, як порівняння, метафора, персоніфікація, гіпербола, анафора тощо;

фонетичні засоби увиразнення мовлення, до яких відносимо алітерацію, асонанс, ономатопею тощо;

фоностилістичні та пунктуаційні особливості ? виразне читання АПТ з урахуванням авторських пунктуаційних знаків.

знання етикету участі в дискусії, а також уміння мовленнєвої та немовленнєвої поведінки учасника дискусії.

У контексті зазначених цілей навчання, та спираючись на принципи відбору художніх творів (Т.Т.Михайлюкова, Н.А.Селіванова, Л.П.Смєлякова, Т.Е.Печериця та інші), були уточнені критерії відбору АПТ, до яких ми віднесли критерії: проблемності, образності та комунікативної спрямованості; художньої цінності та естетичного впливу на читача; посильності та доступності; тематичності; відповідності віковим інтересам та потребам студентів; обсягу АПТ; а також суб'єктивний критерій, який полягає в тому, що АПТ має подобатися викладачеві. Так, за критерієм проблемності, образності та комунікативної спрямованості, мають бути відібрані такі АПТ, які містять проблему, що викликає множинність думок, а також стимулюють розумову та комунікативно-мовленнєву активність студентів у процесі обговорення. Критерій художньої цінності та естетичного впливу на читача передбачає відбір АПТ, які характеризуються багатством мови АПТ, її образністю, які здатні викликати естетичні почуття, дати читачеві духовно-інтелектуальне задоволення, збагатити його внутрішній світ. У відповідності до критерію посильності та доступності, та беручи до уваги курс навчання, відбиралися такі АПТ, мовно-мовленнєвий матеріал яких є доступним для першокурсників та не перевантажений соціокультурною інформацією. За тематичним критерієм перевага надавалася АПТ, які відповідають сферам і темам спілкування, що входять до змісту навчання на І курсі мовних ВНЗ. Критерій відповідності віковим інтересам та потребам студентів враховує при відборі АПТ інтереси, інтелектуальну підготовку, вікові особливості та соціальну зрілість студентів. У відповідності до критерію обсягу, АПТ, який обраний для організації на його основі англомовної дискусії, не має перевищувати обсягу 20-30 віршованих рядків, тобто однієї сторінки, для досягнення цілісного візуального сприйняття. Суб'єктивний критерій, який полягає в тому, що АПТ має подобатися викладачеві, передбачає вплив емоційного стану, зацікавленості викладача навчальним процесом на стан, поведінку, мотивацію та уподобання студентів. К.Нутел зазначає, що „захоплення літературою, і зокрема поезією, схоже на інфекційне захворювання: повинна існувати людина, від якої можна захворіти, захоплення не можна перейняти від того, в кого його немає” (Ch. Nuttel 1990).

Було визначено і описано процедуру відбору, в результаті якого було відібрано 50 АПТ, які відповідають тематиці І курсу, переважно сучасних англійських та американських авторів (J.Alvarez, El.Wilcox, G.Frost, Ed.Guest, N.Gordon, B.Lensky, К.Nesbitt, R.Torgerson та інші). Джерелами відбору АПТ стали автентичні поетичні збірки, підручники, періодичні видання та ресурси мережі Інтернет.

Для ілюстрації пропонуємо відібраний за визначеними вище критеріями АПТ "Around the Corner" Чарльза Хенсона Тауена.

"Around the Corner"

(by Charles Hanson Towne)

Around the corner I have a friend In this great city that has no end, Yet the days go by and weeks rush on, And before I know it, a year is gone.

And I never see my old friend's face, For life is a swift and terrible race,He knows I like him just as well,As in the days when I rang his bell,And he rang mine…

We were much younger then,And now we are busy, tired men…Tired of playing a foolish game,Tired of trying to make a name.

"Tomorrow" I say "I will call on Jim""Just to show that I'm thinking of him."

But tomorrow comes and tomorrow goes,And distance between us grows and grows…

Around the corner! ... yet miles away,"Here's a telegram sir ?""Jim left today."And that's what we get and deserve in the end...Around the corner, a vanished friend...

АПТ написаний відомою людиною, поетом, видавцем, який жив на початку 20 століття у Нью-Йорку, що пояснює розкриту у АПТ проблему людей, які живуть у мегаполісі: люди поспішають жити, заробляти, будувати кар'єру і, як наслідок, втрачають стосунки з близькими, друзями. Для дискусії на основі цього АПТ можуть бути запропоновані такі проблеми: the development of society does not influence friendship in a destructive way; family or friends: the choice people make at different stages of their lives тощо. Мова АПТ наближена до розмовного мовлення і не викликає труднощів сприйняття та розуміння студентами І курсу. АПТ не лишає байдужим, змушує молодих людей замислитися. Твір містить художньо-зображальні засоби увиразнення мовлення, такі як метафора (наприклад, life is short = life is a swift and terrible race), персоніфікація (наприклад, the days go by) тощо. АПТ належить до програмної теми „Особиста ідентифікація”, за обсягом ? достатній для досягнення цілісного сприйняття.

Оскільки дискусія організується на практичних заняттях з АМ і в завдання дослідження не входив літературний аналіз АПТ, були виділені прийоми роботи з ними, а саме: актуалізація фонових знань про автора та ситуацію написання твору; виразне читання поетичних рядків, враховуючи авторську пунктуацію; розуміння образної мови чуттів; інтерпретація переносного значення; перефразування незрозумілої частини твору. Оволодіння цими прийомами студентами у процесі експериментального навчання підтвердило доцільність їх використання з метою глибокого розуміння інформації АПТ, що в свою чергу стало стимулом для виявлення проблематики АПТ та її подальшого обговорення.

Спираючись на розглянуті теоретичні положення, було розроблено й обґрунтовано методику навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

У системі вправ для навчання говоріння виділяють, як відомо, підсистеми вправ для розвитку вмінь діалогічного і монологічного мовлення. Оскільки студенти на І курсі мовних ВНЗ вже досягли рівня володіння мовою В1+, тобто в них вже сформовані базові навички та вміння діалогічного і монологічного мовлення, та беручи до уваги специфіку дискусії як форми полілогічного мовлення, маємо підстави виділити в межах системи вправ для навчання говоріння, починаючи з рівня В1+, підсистему вправ для розвитку вмінь полілогічного мовлення (рис. 1).

Рис. 1. Система вправ для навчання говоріння

Підсистема вправ для розвитку вмінь полілогічного мовлення складається з підсистем вправ для навчання різних форм полілогічного мовлення: дискусії, дебатів та інших форм (зазначені у рис. 1 як „підсистеми вправ N для навчання інших форм полілогічного мовлення”). Відповідно до мети нашого дослідження була розглянута підсистема вправ для навчання англомовної дискусії на основі АПТ, суттєвою особливістю якої є те, що вона передбачає інтегроване оволодіння інтерактивно-дискусійними вміннями полілогічного мовлення і вміннями читання з метою сприйняття і розуміння змістової, смислової й естетичної інформації АПТ, які обрані нами як експозиція дискусії. В узагальненому вигляді розроблена підсистема представлена в табл. 1.

Таблиця 1 Підсистема вправ для навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ

Групи вправ

Типи вправ

Підготовчий етап

Для формування дискусійних вмінь

полілогічного мовлення на основі АПТ:

Підгрупа вправ для оволодіння вміннями сприйняття та розуміння змістової, смислової й естетичної інформації АПТ.

Підгрупа вправ для оволодіння інтерактивно-дискусійними вміннями полілогічного мовлення.

Умовно-комунікативні / комунікативні

Рецептивні / рецептивно-репродуктивні / рецептивно-продуктивні / продуктивні

Без творчого компонента /

з творчим компонентом

Індивідуальні, парні,

в трійках, групові

Основний етап

Для розвитку дискусійних вмінь полілогічного мовлення на основі АПТ:

1. Підгрупа вправ для підготовки до сприйняття АПТ.

2. Підгрупа вправ для розуміння змістової, естетичної та смислової інформації АПТ.

3. Підгрупа вправ для обговорення проблематики АПТ.

Умовно-комунікативні / комунікативні

Рецептивно-репродуктивні / рецептивно-продуктивні / продуктивні

Без творчого компонента /

з творчим компонентом

Парні, в трійках, групові

Як видно з табл. 1, відповідне навчання реалізується в межах двох етапів: підготовчого та основного. На підготовчому етапі має місце формування дискусійних умінь полілогічного мовлення на основі АПТ (оволодіння літературними знаннями та прийомами читання АПТ для сприйняття та розуміння інформації АПТ, а також оволодіння необхідними знаннями і вміннями для успішної участі в дискусії та засвоєння етикету участі в дискусії). На основному етапі ? розвиток зазначених умінь у ході англомовної дискусії на основі конкретного АПТ, з використанням засвоєних прийомів читання АПТ та вмінь, необхідних для успішної участі в дискусії. Кожний з етапів корелює з конкретною групою, підгрупами, типами та видами вправ. Наведемо приклади вправ.

Підготовчий етап

Підгрупа вправ для оволодіння вміннями сприйняття та розуміння змістової, смислової й естетичної інформації АПТ

Приклад 1. Мета: ознайомлення з тропом „порівняння”, а також формування вміння знаходити підґрунтя для порівняння предметів з метою розуміння естетичної інформації АПТ.

Інструкція: "A simile" is a figure of speech in which a comparison between two distinctly different things is indicated by the word "like" or "as". A simile is made up of three elements: 1. The tenor: the subject under discussion. 2. The vehicle: what the subject is compared to. 3. The ground: what the poet believes the tenor and the vehicle have in common.

a) Analyse the similes "life is like a terrible race" and "the sun looked like a golden coin in the sky".

tenor

ground

vehicle

life

is very fast and everybody wants to win

race

sun

is bright, of a round form, suggests wealth

coin

b) Consider the following similes. They are taken out of the context; in groups of three find the ground and think of your own inferences about the effects they might create in a poem.

"He was like a bull in a china shop."

"The man cried like a baby."

"The house was as silent as the graves."

Підгрупа вправ для оволодіння інтерактивно-дискусійними вміннями полілогічного мовлення

Приклад 2. Мета: ознайомлення зі структурою усного аргументованого полілогічного висловлювання.

Інструкція: To see what makes an argument, let's analyse its components. Read the conversation between the students. In the speech of the first student find the three parts of an argument: assertion, reasoning and evidence.

Reasoning = Аre

1. Assertion ? an opinion that you are trying to prove with an argument (Теза)

2. Reasoning ? the "because" part of your argument, offering support for your assertion (Докази на користь тези)

3. Evidence ? support for your reasoning, using contemporary or historical examples, explanations, statistic or scientific information (Приклади)

Dialogue 1

St. 1. A mobile phone is a waste of money. Because the basic charge for the service is much higher than for a normal telephone, the calls are extremely expensive. Last month I had to choose between a mobile phone and a gym.

St. 2. It was said that a mobile phone is a waste of money. But, as I see it, they are very useful for people who are often on the move because they can easily be contacted no matter where they are. For example, it is very important for parents to know where their children are. So in spite of the fact that calls from a mobile phone are expensive, it is a very helpful invention.

St. 3. I am with you. In addition to this there are situations when you would give everything for a call, for example when you are lost.

St. 1. I agree with both of you, but…

Приклад 3. Мета: формування вміння підкріплювати власну думку переконливими доказами.

Інструкція: Everyone has opinions but opinions do not stand by themselves. They are based on reasons which must be explained.

Analyse the model:

Living in the country is better than living in the city because

I like it.

neighbours know each other better in the country.

the environment is cleaner.

Were you convinced by all of the reasons? Which reasons were convincing and which were not? What are the qualities of a strong reason?

The qualities of a strong reason:

must logically support the opinion;

must be convincing to a majority of people;

must be specific and state the idea clearly.

a) Read the assertions together with the reasons. Choose the strongest reasons. Explain why the other reasons are not good.

1. Learning a foreign language is important because:

You can travel anywhere.

You can get a good job.

My father knows English.

English is the language for computers.

b) In groups of three brainstorm strong reasons for the following assertion: "Parent-arranged marriages are wrong". Share your ideas with other groups.

Приклад 4. Мета: формування вміння активного слухання, а саме заохочування мовця до продовження розмови шляхом використання питань відкритого типу.

Інструкція: a) The ability to ask questions is an important skill in conversations and discussions. Questions are used both in getting information and in involving the others in a conversation. To use questions more effectively, you may find it helpful to understand the difference between closed and open questions. Compare the following questions and find which question type causes longer answer.

"Yes / No questions"(or closed): these questions are answered with the words "yes" or "no" or a short phrase.

Eg. ? Do you spend your free time with your friends?

? Yes, often.

"Who, what, when, where questions" (half open or mixed): these questions are answered with few words or a short sentence.

Eg. ? Where did you meet your closest friend?

? In school, we studied together.

"How and why questions"(open): these questions, on the other hand, encourage the other person to give more information, they require a longer answer.

Eg. ? Why is it important to have close friends?

? Er, good friends always listen to your problems and never gossip about you...

b) In groups of three brainstorm and make a list of questions which are usually asked to a person who comes to a foreign country for a visit. Mind the intonation used in different types of questions.

c) Identify whether the questions are open or closed. Compare your answers to the rest of the group.

Where are you from?

Is this your first visit to England? ...

d) Work in groups of three. Read the role cards and prepare for a talk using your own and the questions, suggested above. Ask open questions to encourage the speaker. вчитель англомовний дискусія

Partner 1: You live in England. An exchange student from Ukraine has come to study together with you. You have never been to Ukraine and you are interested to know about his / her life in Ukraine: family, occupation, hobbies etc.

Partner 2: You live in England. An exchange student from Ukraine has come to study together with you. You have been to Ukraine once and you liked the country. So you are interested to know about his / her life in Ukraine: family, occupation, hobbies etc.

Partner 3: You are an exchange student from Ukraine. Your new friends in England want to know about your life in Ukraine.

Основний етап

Підгрупа вправ для підготовки до сприйняття АПТ

Приклад 5. Мета: підготувати студентів до сприйняття АПТ; антиципація змісту та смислу твору; активізація студентами власного досвіду (на прикладі представленого вище АПТ "Around the Corner" Чарльза Хенсона Тауена).

Інструкція: a) Judging by the title of the poem "Around the Corner", what do you think the poem will be about?

Who is a friend? Have you seen any films or read any books about friends that influenced you?

Taking into consideration the two meanings of the word "vanish", try to predict the message of the poem you are going to read.

Vanish ? 1. to disappear suddenly, especially in a way that can not be easily explained: My keys were here a minute ago but now they've vanished. 2. to suddenly stop existing: By the 1930's the wolf had vanished from the American West.

b) Read the following statements: agree or disagree, give reasons to your opinion. Don't forget to use opinion expressions.

1. Friends are special people and, in a very real sense,

they reflect the choices we make in life (Author unknown).

2. A friend is one, who knows us,

But loves us anyway (Fr. Jerome Cummings).

Приклад 6. Мета: розуміння загального змісту АПТ, перевірка поставлених гіпотез.

Інструкція: Listen and follow the speaker. Were you correct in your predictions as for the message of the poem?

Підгрупа вправ для розуміння змістової, естетичної та смислової інформації АПТ

Приклад 7. Мета: розуміння естетичної інформації АПТ.

Інструкція: Interpret figurative language.

Which metaphors do you find most effective and why?

Through which metaphors does the poet convey the following ideas: life is short; life has its own rules?

Personification adds drama to the poem. Which words do you find particularly dramatic? Make a list of the elements that are personified in the poem (tomorrow, days, weeks, a year, distance). Explain the idea the poet wants to bring to us using personification.

Explain the following statements:

"And I never see my old friend's face". Why didn't the poet write "And I never see my old friend", but friend's face?

"Tired of playing a foolish game, Tired of trying to make a name."

"But tomorrow comes and tomorrow goes,And distance between us grows and grows…"

"Around the corner! ... yet miles away."

Підгрупа вправ для обговорення проблематики АПТ

Приклад 8. Мета: виявлення та обговорення проблематики АПТ в організованій дискусії.

Інструкція: Speculate on the following:

What problems have been raised in the poem? In groups of three brainstorm the problems. Share them with the whole group. What is your opinion about them? What problems are still urgent in our society? What problem is the most serious for you?

How many friends have you got? How often do you see them?

What does the expression "a vanished friend" mean to you? Have you got vanished friends? Does the problem described in the poem "Around the Corner" exist in our society?

The resolution: "Friends not family influence my life the most".

Split into teams according to your standpoints and get ready to defend your point of view.

Розроблена підсистема вправ для курсу „Практика усного та писемного мовлення англійською мовою” першого року навчання у мовному ВНЗ була реалізована в комплексі вправ, розрахованому на другий модуль „Родина і родинне життя”, та становить в середньому 22 години аудиторної роботи та 15 годин самостійної роботи. Відведену кількість годин можна пояснити тим, що: на І курсі навчанню говоріння відводиться домінуюча роль, а участь у дискусії передбачає розвиток умінь непідготовленого мовлення, тобто має місце удосконалення різних функціональних типів діалогічного та монологічного мовлення; підготовчий етап займає зазначену кількість годин лише у другому модулі „Родина і родинне життя”: з кожним наступним модулем кількість годин, відведених на підготовчий етап, зменшується в залежності від ступеня оволодіння студентами зазначеними вміннями. Щодо самостійної роботи, передбачаються завдання для підготовки до практичних занять, а також виконання творчих форм роботи.

У третьому розділі описано підготовку, організацію і хід експерименту: вказані етапи його проведення, сформульовано гіпотезу, визначено і уточнено критерії оцінювання мовленнєвого продукту учасників дискусії, проаналізовано одержані результати, а також подані методичні рекомендації щодо навчання майбутніх учителів англомовної дискусії на основі АПТ.

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики проходила у чотирьох групах І курсу спеціальності „Англійська мова та література (із вивченням німецької мови)” філологічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка у листопаді-грудні 2008-2009 навчального року. Учасники методичного експерименту склали дві експериментальні групи: група 1 (ЕГ-1) ? 24 студенти та група 2 (ЕГ-2) ? 27 студентів; всього 51 студент.

Експериментальне навчання проводилося у п'ять етапів: усний передекспериментальний зріз; письмовий передекспериментальний зріз; власне експериментальне навчання; усний післяекспериментальний зріз; письмовий післяекспериментальний зріз.

Теоретичні положення запропонованої методики стали основою розробки гіпотези експерименту: досягти належного рівня володіння студентами вміннями англомовної дискусії на основі АПТ можливо за умови відбору відповідного навчального матеріалу, використання розробленої підсистеми вправ, а також встановлення оптимальної послідовності подачі і засвоєння навчального матеріалу.

Неварійованими величинами експерименту були: 1) склад та рівень навченості студентів обох експериментальних груп; 2) тривалість експериментального навчання; 3) однакова кількість годин, яка відводилася на роботу з АПТ та на оволодіння інтерактивно-дискусійними вміннями полілогічного мовлення; 4) реалізація експериментального навчання в ЕГ-1 та ЕГ-2 одним викладачем-експериментатором, автором дослідження; 5) критерії оцінювання рівня сформованості інтерактивно-дискусійних умінь полілогічного мовлення; 6) завдання перед- та післяекспериментальних зрізів; 7) використання однакового комплексу вправ.

Варійованою умовою експерименту було визначення оптимальної послідовності подачі і засвоєння навчального матеріалу на підготовчому етапі, в основі якої був покладений принцип розвитку творчого мислення.

Згідно з гіпотезою було розроблено два варіанти методики: А і Б. За варіантом А на підготовчому етапі навчання проходило у такій послідовності: 1) формування вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ; 2) формування інтерактивно-дискусійних умінь полілогічного мовлення. За варіантом Б на підготовчому етапі навчання мало таку послідовність: 1) формування інтерактивно-дискусійних вмінь полілогічного мовлення; 2) формування вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ. Далі, на основному етапі, методика навчання в обох експериментальних групах була ідентичною.

Метою усного перед- та післяекспериментального зрізів було виявити рівень сформованості інтерактивно-дискусійних умінь полілогічного мовлення. Для досягнення цієї мети були підготовлені проблемні завдання для обговорення в тріадах за заданою проблемною ситуацією. При цьому оцінювання навчальних досягнень студентів здійснювалося за обґрунтованими і розробленими критеріями, а саме: аргументованість (оцінюється наявність у висловлюваннях студентів аргументів, доказів та прикладів, які їх підтверджують, а також наявність „пересікання” доказів), клішованість (оцінюється використання кліше, які спрямовані на досягнення необхідних комунікативних намірів), інтерактивність (оцінюється взаємодія учасників дискусії: вміння активного слухання, дотримання регламенту, вміння вступати в розмову та перехоплювати ініціативу тощо), достатній обсяг реплік та кількість висловлювань (оцінюється використання реплік різної довжини: від слова-репліки до аргументованого висловлювання, а також кількість виступів, що свідчить про активність учасників дискусії), відносна правильність мовлення (врахування лексичного, граматичного та інтонаційного оформлення висловлювання).

Мета письмового перед- та післяекспериментального зрізів полягала у виявленні рівня сформованості вмінь сприймати та розуміти змістову, смислову та естетичну інформацію АПТ. З цією метою були розроблені тестові завдання на основі АПТ Роберта Фроста "Stopping by Woods on a Snowy Evening" та "The Road not Taken" (зразки представлені в Додатках Г та Ж дисертації).

Результати експерименту (табл. 2) підтвердили загальну ефективність запропонованої методики (середній коефіцієнт навченості за В.П.Беспальком в ЕГ-1 та ЕГ-2 становив відповідно 0,77 та 0,74, що є більше за 0,7).

Таблиця 2 Середні показники перед- та післяекспериментальних зрізів

Індекс групи

Середні показники рівня сформованості вмінь сприймати та розуміти інформацію АПТ

Приріст

Середні показники рівня сформованості інтерактивно-дискусійних умінь полілогічного мовлення

Приріст

Перед

експериментом

Після

експерименту

Перед

експериментом

Після

експерименту

ЕГ-1

0,56

0,81

0,25

0,46

0,77

0,31

ЕГ-2

0,57

0,81

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.