Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Гастроніми в сучасній французькій мові: когнітивно-ономасіологічний аспект

10.02.05 - романські мови

Браницька Яніна Валентинівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться "18" червня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ, вул. Володимирська, 64, ауд.91.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ, вул. Володимирська, 64, ауд.91.

Автореферат розісланий "15" травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філол. наук Л.В. Клименко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд мови як семіотичного засобу репрезентації когнітивних процесів, структур й операцій свідомості. Зокрема, у номінативному масиві мови відтворюються результати концептуалізації й категоризації світу та внутрішнього рефлексивного досвіду народу, його культурні норми й цінності.

Однією з найменш досліджених, однак найбільш важливих для існування людини є знакова система їжі, яка представляє одночасно як структуру споживання й підтримування життя людини, так і її культурні уподобання, специфіку чуттєвої сфери народу, смак як етнічний феномен. Р. Барт виокремлював особливий тип семіотики їжі, що служить знаковою системою різних обставин, смаків, соціальних положень тощо. Російський мовознавець А.В. Олянич під кутом зору глютогонічного (гастрономічного) дискурсу як конгломерату ціннісних і культурних домінант народу розглядав найменування страв як особливу знакову систему, що складається з достатньо чітко ієрархізованих знаків, які мають свою особливу лінгвістичну інтерпретацію.

Найменування страв (гастроніми) сучасної французької мови не були об'єктом комплексного дослідження, однак їхні ономасіологічні структури є цікавим і специфічним матеріалом для вияву когнітивних механізмів етносвідомості та культурних пріоритетів французького народу. Це зумовлює актуальність когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації системи цих знаків.

Здійснене в дисертаційній роботі дослідження когнітивного підґрунтя мотиваційних процесів у системі французьких гастронімів ураховує теоретичний і практичний доробок актуальних і перспективних у сучасній лінгвістиці напрямів, як-от: когнітивної ономасіології (О.С. Кубрякова, О.О. Селіванова, Ж. - П. Бенуа, І.І. Казимір, В.В. Калько, Г.В. Кочерга, В.А. Кудрявцева, І.М. Литвин й ін.), когнітивної семантики (Дж. Лакофф, М. Джонсон, А. Барселона, І. Світсер, Л. Талмі, Ж. Фоконьє й ін.), логіко-семантичного синтаксису та рольової граматики (Л. Теньєр, Ч. Філлмор, У. Чейф, В.В. Богданов, Г.О. Золотова, Ю.Д. Апресян, Н.Д. Арутюнова, Ш. Баллі, А. Кюліолі, А. Сеше й ін.), мотивології (В.Г. Гак, М. Докуліл, А. Дюкро, О.А. Земська, В.В. Лопатін, Ж Льон, Ж. Мунен, І.С. Улуханов й ін.), етнолінгвістики й лінгвокультурології (А.С. Баронін, А. Вежбицька, Д.Б. Гудков, В.В. Красних, О.П. Садохін, В.М. Телія й ін.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової наукової теми кафедри французької філології "Функціонально-семантичне та когнітивне дослідження французької мови (внутрішньомовний і міжмовний аспекти)" (№ державної реєстрації 0107U010630). Тему затверджено Вченою радою факультету романо-германської філології (протокол № 8 від 17.04.2007 р.) і включено до тематичного плану науково-дослідних робіт Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (наказ ОНУ № 1242-18 від 15.05.2007 р.).

Об'єктом аналізу в роботі є ономасіологічні структури французьких назв страв і когнітивні моделі, покладені в основу їхнього творення.

Предмет дослідження становлять мотиваційні зв'язки ономасіологічних структур французьких гастронімів, їхньої семантики із фрагментами знань про позначене.

Мета дослідження полягає у з'ясуванні когнітивного підґрунтя мотивації гастронімів французької мови та характеристиці їхніх мотиваційних типів і різновидів. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

1. обґрунтувати теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу мотивації назв страв у французькій мові;

2. установити типологію мотиваційних процесів у знаковій системі французьких гастронімів;

3. з'ясувати механізм й особливості пропозиційно-диктумного типу мотивації французьких назв страв;

4. описати різновиди ономасіологічних структур пропозиційно мотивованих французьких гастронімів;

5. охарактеризувати різновиди асоціативно-термінальної мотивації найменувань страв з огляду на механізми метафоричної переінтерпретації та типи донорських культурних кодів французького етносу;

6. обґрунтувати лінгвокультурну специфіку прецедентної мотивації, висвітливши систему головних прецедентних феноменів, застосованих у процесі номінації страв;

7. визначити способи синтаксичного поєднання складників різних фрагментів структури знань про позначене у змішано мотивованих французьких гастронімах;

8. з'ясувати лінгвокультурну специфіку модусного компонента назв страв, визначивши пріоритети споживчих уподобань і смаків французького народу.

Матеріалом дослідження є понад 5 тис. похідних (переважно складених) найменувань страв французької мови, вилучених шляхом суцільної вибірки з енциклопедичних словників: "Petit Larousse de la cuisine: 1800 recettes", "Larousse gastronomique". При доборі матеріалу також було використано дані рецептурних довідників: "Je sais cuisiner", "Je sais faire la pвtisserie", "Gratins et soufflйs", "Les poissons"; тексти рецептів, узяті з кулінарних журналів: "Fantaisies", "Saveurs: 60 recettes de saison", "Coffrets gourmets". Для встановлення семантики складників французьких гастронімів застосовано тлумачні й енциклопедичні словники: "Petit Larousse illustrй", "Maxidico", "Encyclopйdie Hachette".

Методи дослідження. У роботі використано комплексну методику та загальний двовекторний підхід до аналізу мотивації: від думки до слова та від слова до думки, - що дає змогу проектувати ономасіологічні структури найменувань на структури знань про позначене. Першим етапом є інтерпретація ономасіологічних структур, спрямована на аналіз синтаксичних моделей складених гастронімів, що передбачає з'ясування функціональної ваги компонентів у творенні семантики найменувань, визначення ономасіологічного базису та ознак, їхнього зв'язку в сполуці. Другий етап передбачає когнітивне моделювання структури знань про позначене з метою встановлення концептуального статусу мотиваторів. Такою моделлю обрано розроблений О.О. Селівановою ментально-психонетичний комплекс (далі - МПК), що відображає структуру свідомості як психофізіологічного континууму у синергетичному поєднанні головних психічних функцій: відчуттів, почуттів, мислення, інтуїції. На цьому етапі застосовуються процедури пропозиційного та метафоричного моделювання. Допоміжними методиками є компонентний аналіз, що дає змогу встановити семантичну структуру складників французьких гастронімів, а також лінгвокультурологічний аналіз, спрямований на з'ясування культурної ваги прецедентних феноменів.

Наукова новизна дисертації полягає в комплексному когнітивно-ономасіологічному дослідженні мотивації французьких гастронімів як особливої знакової системи культурного коду народу. Уперше охарактеризовано когнітивне підґрунтя творення французьких назв страв, з'ясовано типи мотиваційних механізмів цих найменувань та мовні засоби об'єктивації знань про складники та спосіб приготування їжі у проекції на пропозиційно мотивовані французькі гастроніми. Новим є визначення головних донорських культурних кодів, що постачають знаки до сфери кулінарії; аналіз механізмів їхньої метафоричної переінтерпретації; встановлення лінгвокультурної значущості прецедентних феноменів при творенні назв страв французького етносу; та характеристика специфіки змішаної мотивації гастронімів й оцінних пріоритетів культурних і смакових цінностей французького народу.

Теоретичне значення дисертації зумовлене розробкою мотиваційних механізмів знакової системи французьких гастронімів у проекції на структуру етносвідомості, з'ясуванням специфіки зв'язку цієї системи із культурними кодами, стереотипами і прецедентними феноменами французького народу, встановленням кореляції пропозиційних, метафоричних і модусних складників структур знань про позначене у процесі номінації. Здійснено теоретичне осмислення однієї з найважливіших концептуальних сфер в житті народу - сфери кулінарії, охарактеризовано її структуру та найважливіші способи формування. У роботі теоретично обґрунтовано новий тип прецедентної мотивації назв страв, описано його загальний механізм і рівні прецедентності в етносвідомості й мові.

Практична цінність дослідження визначається можливістю використання запропонованих результатів роботи в лексикографічній практиці, зокрема, при укладанні словників культурних концептів або констант, лінгвокультурних і лінгвокраїнознавчих довідників. Матеріали дисертації можуть застосовуватися при викладанні курсів "Теоретична граматика французької мови", "Лексикологія", "Стилістика" у вищих навчальних закладах спеціальності "Мова та література", спецкурсів із когнітивної ономасіології, когнітивної семантики, лінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства, міжкультурної комунікації; а також у науково-дослідницькій роботі студентів та аспірантів.

Положення, що виносяться на захист:

1. Масив французьких гастронімів є колоритним і цікавим фрагментом національно-мовної картини світу, відкритим для когнітивно-ономасіологічних досліджень, оскільки він відображає етнічну своєрідність мовного членування світу, внутрішній досвід народу, його культурні норми й цінності. Найменування страв за ономасіологічною структурою й мотиваційними особливостями є неоднорідними.

2. Дослідження мотивації французьких гастронімів шляхом когнітивно-ономасіологічного аналізу, що передбачає два етапи: інтерпретацію ономасіологічної структури найменування та когнітивне моделювання структури знань про позначене, - дає змогу встановити зв'язок номінативної природи назв із когнітивним підґрунтям їхнього творення.

3. У складі французьких гастронімів залежно від статусу мотиватора у структурі знань про позначене виокремлюються такі типи мотивації: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, прецедентний та змішаний.

4. Пропозиційно-диктумна мотивація є за загальним механізмом метонімічною, оскільки представляє об'єктивні, несуперечливі знання про страву, спосіб її приготування, кількісний та якісний склад інгредієнтів, споживчі властивості, належність страви до певного класу тощо. При творенні французьких гастронімів широко використовується цей тип мотивації, який дає змогу позначити цілісну ситуацію за допомогою її складників.

5. Асоціативно-термінальна мотивація французьких гастронімів демонструє механізм метафоричної переінтерпретації знаків різних концептуальних сфер на позначення сфери кулінарії. Установлення донорських зон, які постачають знаки до цієї сфери, дозволяє виявити концептуальні зв'язки з різними компонентами свідомості та культурними кодами, з'ясувати метафоричні ресурси французької мови.

6. Прецедентна мотивація застосовує при творенні французьких гастронімів знаки, добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти й актуальні в когнітивному та комунікативному плані, серед яких переважно представлені імена реальних історичних осіб або вигаданих персонажів міфів, релігійних і художніх творів, а також назви місць, пов'язаних з відомими для французького етносу історичними подіями.

7. Змішана мотивація поєднує в ономасіологічній структурі французьких гастронімів різні за статусом фрагменти знань про позначене: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний та модусний. Використання мотиваторів пропозиційного типу полегшує декодування назв страв, а метафоричні й модусно марковані знаки як показники сенсорних, психологічних, естетичних й етичних оцінок страви надають найменуванням особливої образності й виразності, що сприяє реалізації естетичних і рекламних потреб.

Апробація результатів роботи здійснена на V Міжнародній науковій конференції "Межкультурные коммуникации: проблемы русско-украинского билингвизма" (24-28 травня 2006 р., Алушта); Міжнародній науковій конференції "Проблеми менталінгвістики" (18-19 травня 2007 р., Черкаси); Першій Всеукраїнській науковій конференції романістів "Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства" (5-6 жовтня 2006 р., Чернівці); Всеукраїнській науковій конференції "Когнітивна лінгвістика: теорія і практика" (13-14 квітня 2006 р., Херсон); І Всеукраїнській науковій конференції молодих учених "Іноземна філологія у ХХІ столітті" (10-11 квітня 2008 р., Запоріжжя); 61-ій та 62-й наукових конференціях професорсько-викладацького складу і наукових працівників Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (29 листопада-1 грудня 2006р., 1-3 грудня 2007р., Одеса).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 7 публікаціях, з яких 5 статей - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Всі публікації виконано одноосібно.

Структура дисертації. Загальний обсяг роботи становить 197 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної наукової та довідникової літератури (369 позицій), переліку джерел ілюстративного матеріалу (16 позицій).

Основний зміст дисертації

У вступі вмотивовано вибір теми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету й завдання, визначено об'єкт і предмет, наукову новизну, теоретичну та практичну цінність дослідження, подано характеристику матеріалу й методів дослідження, апробацію результатів роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження мотивації французьких гастронімів" висвітлено головні аспекти вивчення номінації, розглянуто дискусійні проблеми сучасної когнітивної ономасіології, викладено методику когнітивно-ономасіологічного аналізу назв страв у французькій мові, проаналізовано різні концепції мотивації та підходи до її типологізації.

У свідомості французького етносу сфера кулінарії є однією із ключових складових культури, адже смакові якості страв, їхнє естетичне оформлення і, врешті-решт, позначення як один із культурних кодів відтворюють самобутність існування народу, сукупність пріоритетів, системи цінностей і норм, уявлень про світ, традицій та звичаїв. За даними психолінгвістичних досліджень асоціативно-вербальних сіток в семантичній карті лексикону третє місце за поширеністю після назв осіб та частин тіла займають найменування страв, що визначає важливість для людини сфери кулінарії (Н. Золотова).

Дослідження мотиваційного механізму масиву французьких гастронімів ґрунтується на кількох засадничих принципах. Першим є принцип довільності мовного знака, постульований Ф. де Сосюром, згідно з яким, зв'язок між знаком та позначеним ним є конвенційним і випадковим. Дослідник як прихильник білатеральної теорії виключав із семіозису компонент дійсності і встановлював діаду мовного знака. Другим принципом є детермінованість вибору мотиватора найменування різними чинниками: лінгвістичними, які визначають стандартні структури та номінативні техніки формування знака, когнітивними, що зумовлюють відображення у мові результатів когнітивної обробки знань про позначене за умови залучення прототипів, стереотипів і категорій свідомості; культурними, які передбачають врахування культурної специфіки, фіксованої в системі культурних установок, норм, цінностей тощо. Третім принципом є поєднання при творенні найменувань двох найважливіших номінаційних механізмів: синтактикоподібності, що передбачає творення мовних одиниць на підставі вільних синтаксичних генотипів, - та асоціативного, який зумовлює творення номінативної структури, зважаючи на складний механізм асоціювання, що не завжди є синтактикоподібним.

Головним методом дослідження мотивації є розроблений О.О. Селівановою когнітивно-ономасіологічний аналіз, який дає змогу глибше пізнати когнітивні механізми етносвідомості, культурні пріоритети й норми французького народу, а також специфіку номінативних "технік" мови. Когнітивно-ономасіологічний аналіз здійснюється у двох напрямах: "від слова до думки" та "від думки до слова" - і передбачає два етапи:

1) інтерпретацію ономасіологічної структури найменування та 2) когнітивне моделювання структури знань про позначене. На першому етапі насамперед визначається номінативний статус назв (простий дериват, композит, складене найменування). Для простих дериватів при встановленні ономасіологічної структури виокремлюються ономасіологічна ознака (мотиватор) й ономасіологічний базис, або формант (М. Докуліл, О.С. Кубрякова). Номінативна структура композитів потребує поряд із цим з'ясування смислового та синтаксичного зв'язку між мотиваторами. Інтерпретація ономасіологічної структури складених гастронімів передбачає також установлення смислового й формального зв'язку компонентів сполуки з огляду на семантичну та граматичну домінанти.

На другому етапі здійснюється когнітивне моделювання структури знань про позначене на підставі базової моделі МПК, що репрезентує синергетичний зв'язок різних пізнавальних функцій свідомості і має польову структуру (О.О. Селіванова). Ядром цієї моделі є пропозиційний компонент, який містить відносно об'єктивні, несуперечливі знання про позначене, вербалізовані одиницями у прямих значеннях, що корелює з асоціативно-термінальною частиною, представленою метафоричними знаками, що позначають інформацію за принципом фіктивності, а також наскрізним складником модусу, що згідно з концепцією Ш. Баллі, виражає "різні відтінки почуттів або волі". Структура знань про кулінарну сферу передбачає врахування культурного шару етносвідомості, який пронизує всі складники МПК.

Пропозиційний компонент структури знань про страву є системою пропозицій як мисленнєвих аналогів ситуацій приготування, презентації і споживання страви, її якості й кількості тощо. Пропозиція дорівнює диктуму, який пов'язаний із модусним компонентом, що корелює і з асоціативно-термінальною частиною МПК. Диктум відповідає предикатно-актантній рамці чи предикатно-аргументній структурі й містить предикат, що є центром пропозиції, і його валентнісні кореляти - терми (актанти й сірконстанти) (Л. Теньєр, Ч. Філлмор, У. Чейф, В.В. Богданов, В.Г. Гак, Г.О. Золотова та ін.). Асоціативно-термінальна частина формується на підставі метафоризації шляхом використання знаків інших концептів (сфер джерела, або донорських зон) на позначення реалій сфери кулінарії як мішені, або реципієнтної зони (М. Джонсон, Дж. Лакофф, Л. Ліпка, К. Рахіліна, Б. Рудзка-Остін й ін.). Складники асоціативно-термінальної частини МПК пов'язані з окремими компонентами диктуму або пропозиційною структурою в цілому.

Когнітивно-ономасіологічний аналіз відкриває можливості для якісно нового осмислення явища мотивації, яка розглядається як наскрізна операція номінативного процесу, що на вербальному рівні репрезентує зв'язок мовних знаків (мотиватора й мотивата), когнітивним підґрунтям якого є конекція різних складників структури знань про позначене (О.О. Селіванова). Результатом мотивації є формування ономасіологічної структури назви, що здійснюється шляхом вибору мотиваторів з мотиваційної бази найменування, створеної на підставі внутрішнього програмування як превербального етапу номінативного акту. При виборі мотиватора відбувається одночасне гасіння неактуальних фрагментів мотиваційної бази, що кваліфікується як ономасіологічна імплікація.

Попри розробленість у сучасному словотворі численних типологій мотивації, їхнє виокремлення залишається непослідовним і замкнутим в системі мови. Слідом за О.О. Селівановою, залежно від статусу мотиватора (-ів) у структурі знань про позначене в масиві французьких гастронімів ми розмежовуємо такі типи мотивації: пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, прецедентний та змішаний.

Другий розділ "Типологія мотивації французьких гастронімів" присвячений характеристиці пропозиційно-диктумної, асоціативно-термінальної, прецедентної та змішаної мотивації найменувань страв у французькій мові, з'ясуванню головних донорських зон для сфери кулінарії, розкриттю лінгвокультурної значущості прецедентних мотиваторів французьких гастронімів й описові аксіологічної специфіки мотивації цього класу слів.

Перший тип мотивації - пропозиційно-диктумний - за загальним механізмом є метонімічним, оскільки у процесі творення гастроніма актуалізуються зв'язки за суміжністю назви страви зі знаками ситуацій структури знань про позначене.

Інтерпретація ономасіологічних структур похідних пропозиційно мотивованих французьких гастронімів визначила, що вони побудовані за різними моделями і представлені простими дериватами (rфti, hachis), композитами (gibier-volaille, chaud-froid, mini-cakes) і сполуками (salade californienne, cabillaud sautй а la crиme, salade exotique au citron vert). Найчисельнішими є складені найменування, синтаксична структура яких репрезентована переважно двокомпонентними гіпотаксичними конструкціями із субстантивним ядром та залежними від нього іменниками (tarte а l'oignon, boudin de sang, huоtres en beignets), прикметниками (galette bretonne, baba rapide, perdreaux rфtis, beignets soufflйs), синтаксичний зв'язок яких із ядерним словом опосередкований різноманітними прийменниками. Багатокомпонентні сполуки сформовані на базі двокомпонентних ядерних структур за рахунок поширювачів: іменників (fondues belges au fromage, poulet grillй au four, potage froid de concombre) і прикметників (poissons marinйs а la grecque, salade de betteraves а la scandinave, tarte aux pommes rapide, tarte aux pommes flambйes, йpaule d'agneau braisйe).

Сурядний зв'язок між граматично рівноправними компонентами сполук трапляється у французьких найменуваннях страв рідко і представлений паратаксичними здебільшого іменниковими групами єднального типу: tiramisu citron meringue, saumon minute, dinde et blй. Комбінований зв'язок складених найменувань наявний в однорідних ядерних субстантивах або атрибутах і їхніх залежних компонентах: andouilles et andouillettes grillйes, andouilles et andouillettes poкlйes, steaks sauce а l'avocat, consommй blanc simple. У масиві французьких гастронімів рідкісними є сполуки із сурядними розділовими відношеннями (soupe aux gourganes ou aux fиves, beignets de courgette ou aubergine) - або пояснювальними відношеннями (bњuf bouilli ou pot-au-feu, soupe а l'ail ou potage marseillais, soupe а l'oignon ou potage parisien).

У масиві досліджуваних французьких гастронімів головними пропозиційними компонентами, що обираються мотиваторами ономасіологічних структур, є встановлені в рольовій граматиці та семантичному синтаксисі складники предикатно-аргументних структур:

1) предикати каузативного впливу та 2) терми об'єкта - компонента з предметним значенням, що підлягає каузативному або іншому впливу;

3) суб'єкта - компонента зі значенням діяча;

4) комітатива - компонента зі значенням супровідного предмета;

5) трансгресива - компонента зі значенням каузації перетворення;

6) фабрикатива - компонента із речовинним значенням суміші, консистенції, рідини, що підлягає каузативному або іншому впливу;

7) локатива - компонента зі значенням місця, вмістилища;

8) темпоратива - показника часу;

9) медіатива - компонента зі значенням засобу дії;

10) інструментива - компонента зі значенням знаряддя дії;

11) дестинатива - компонента зі значенням призначення тощо. Рівень аргументів доповнюється компонентами гіперонімічного рівня (родо-видової класифікації у сфері кулінарії), рівнів якості й кількості, а також партитивного рівня (частин від цілого як інгредієнтів страви).

Кожний із складників пропозиції актуалізує в ономасіологічній структурі французьких гастронімів найбільш важливу для носіїв мови ознаку страви. Компонент об'єкта використовується здебільшого на позначення основного інгредієнта страви, що зазнає впливу з боку суб'єкта-агенса. Об'єктний мотиватор зазвичай виконує роль ономасіологічної домінанти у ряді гастрономічних сполук і визначається семантичною специфікою предиката. У масиві досліджуваних нами французьких гастронімів виокремлюються мотиватори-об'єкти зі значенням:

1) об'єкта температурного впливу: pommes de terre sautйes, bananes flambantes, canard rфti, tomates poкlйes aux њufs, - зумовленого традиціями приготування їжі, характерними для європейської кулінарії, коли продукт зазнає перетворень за допомогою температури;

2) об'єкта локативного зовнішнього впливу: bananes et ananas caramйlisйs, rognons panйs, - що визначає оригінальність страви, оскільки цей вплив здебільшого характеризує саме французьку кулінарну традицію;

3) об'єкта локативного внутрішнього впливу: dinde truffйe, tomates fourrйes au roquefort, aubergines farcies au maigre, pommes de terre farcies, - який відображає властивий французькій кухні спосіб фарширування будь-якого, навіть незвичного для цього способу приготування продукту: овочів, риби, дичини тощо;

4) об'єкта медіативного впливу: saumon marinй au citron vert, amandes salйes, lait concentrй sucrй, - що характеризує процес додавання до основного інгредієнта додаткових, які його перетворюють;

гастронім французький когнітивний ономасіологічний

5) об'єкта розділення: bњuf hachй а la tomate, au basilic et au pain, gratin de bњuf hachй а la tomate, - переважно позначає спосіб приготування м'яса і є не досить поширеним у масиві французьких гастронімів, адже загалом процес кулінарної обробки продукту є втаємниченим і практично не експлікується в назві. Об'єктний мотиватор може обиратися зі складу пропозиції, що фіксує ситуацію споживання страви, яка не підлягає кулінарній обробці: coques, huоtres, oursins, langouste, foie gras cru.

Мотиватор-об'єкт в ономасіологічній структурі гастронімів може бути представленим гіперонімом як родовою назвою (papillotes de fruits variйs, oiseaux rфtis), що зумовлене використанням у процесі номінації поняття вищого рівня категоризації, згідно із твердженнями представників прототипної семантики (Е. Рош, Дж. Лакофф, Р. Міллер, К. Сімпсон). Відсутність уточнень у гастрономічних найменуваннях пояснюється наявністю у французькій етносвідомості сформованих прототипів відповідних страв, як-от: родова назва poissons гастроніма glace de poissons позначає конкретні види риби: (merlans et grondins), які є прототипними інгредієнтами цієї страви. Гіперонімічний мотиватор назв страв у французькій мові дозволяє вербалізувати найбільш загальний обсяг інформації. Так, використання гіпероніма fruits у структурі гастроніма salade de fruits frais дає змогу представити у конденсованому вигляді різноманітні складники страви: 100 g de framboises, 200 g de fraises, 1 ananas, 1 citron, 1 orange.

Кореляція об'єкта та предиката відтворюється в ономасіологічних структурах ряду французьких гастронімів: aubergines frites, pommes flambantes, sardine grillйe. Предикатні мотиватори у назвах страв представлені значеннями температурного впливу (langue bouillie, crкpes flambйes, fruits rafraоchis, tomate а l'йtuvйe, pкches pochйes, thon grillй, poulet rфti, tomates poкlйes), зовнішнього локативного впливу (escalopes panйes, bananes caramйlisйes), внутрішнього локативного впливу (pieds truffйs, pigeons farcis), розділення (hachis aux courgettes, escalopes aux champignons hachйs), додавання (galettes salйes, maquereaux marinйs), зміни форми (gвteau roulй а la crиme de marrons, biscuit roulй а la confiture) тощо. Предикат репрезентований переважно каузативними дієприкметниками і прикметниками, що характеризують основний спосіб приготування страви, тому він не є ономасіологічною домінантою складеної назви, виключення становлять предикатні мотиватори позначені субстантивованими дієсловами: hachis parmentier, rфti froid mayonnaise, gratin d'aubergines.

У мотиваційній базі французьких гастронімів із предикатом корелює суб'єкт, що містить інформацію про людину, яка вперше запропонувала рецептуру відповідної страви, натомість, назви самих кулінарів майже не фіксуються через їхнє нівелювання у свідомості: sauce Choron, sauce Вйchamel, bњuf Stroganov, tarte Tatin, filets de sole Marguery, kotletypojarskie, sachertorte. В ономасіологічних структурах подібних назв страв предикат імплікований, що зумовлене його можливою варіативністю.

За умови імплікації предиката в мотиваційній базі мотиваторами французьких гастронімів можуть обиратися й інструментив як показник знаряддя приготування страви (poulet а la broche, gigot d'agneau а la broche) або медіатив, що виражає допоміжний засіб приготування страви (pot-au-feu, pommes de tеrre cuites sous la braise) чи спосіб її презентації (maquereau en papillotes). Терм комітатива на позначення допоміжного інгредієнта страви із предметно-речовинним або конкретним значенням, навпаки, широко використовується при творенні французьких гастронімів, оскільки цей мотиватор часто-густо диференціює різноманітні страви: caramels au cafй і caramels au chocolat, omelette а l'oseille і omelette а la tomate, bettes au beurre і bettes а la crиme, cйleri-branche braisй au gras і cйleri-branche braisй au beurre. Окрему групу становлять мотиватори-фабрикативи, які зазвичай визначають речовину або рідину, з якої готується страва: croquettes de fromage, confiture de lait. Граматичною домінантою таких сполук виступає мотиватор-трансгресив як показник результату каузативного впливу й перетворення об'єкта: coulis de cassis, crйpinettes de lapin, soupe gratinйe, quenelles de pommes de terre, bouillon d'abattis. Мотиватор-дестинатив указує на застосування страви щодо інших страв як додаток: sauce niзoise pour poissons, sauce caramel pour fruits au barbecue, - та щодо відповідних споживачів: mйlange pour quatre personnes, "cafй au lait" pour enfants.

Поширеним мотиватором французьких гастронімів є локатив, репрезентований двома типами. До першого типу належать мотиватори-локативи на позначення певної території, де вперше приготувалась відповідна страва, що дозволяє встановити деякі прототипні компоненти знань як про страву, її вміст, спосіб приготування, так і про споживчі переваги та смаки. Відношення відповідної страви до кухні інших країн дає змогу простежити гетеростереотипні уявлення французів щодо кулінарних уподобань цих народів. Французькі гастроніми з локативним мотиватором а l'espagnol (truffes а l'espagnol, riz а l'espagnol, pommes de terre aux coques а l'Espagnol) позначають страви, незмінними інгредієнтами яких є апельсини, апельсиновий лікер або оливки, оливкова олія, томати. Мотиватор а la grecque у складі гастрономічних найменувань (poissons marinйs а la grecque, сhampignons а la grecque, gratin а la grecque) відтворює типові ознаки грецької кухні - насиченість спеціями та широке використання томатів. Гастроніми з мотиватором а la portugaise (alose а la portugaise, lotte а la portugaise, dorade а la portugaise, anguille а la portugaise) фіксують прототипний сценарій приготування відповідних страв із риби, запозичений із португальської кухні. Ономасіологічні структури французьких гастронімів із мотиватором-локативом переважно являють собою сполуки іменник+прикметник, утворені за допомогою конструкції а la (а l') зі значенням "на зразок чогось". Локативний мотиватор у складі гастрономічних найменувань представляє 1) регіон (њufs а l'orientale, grondin а l'orientale);

2) країну (rhubarbe а la franзaise, biftecks а l'allemande, gigot а l'anglaise, lotte а la portugaise, truffes а l'espagnol, riz а l'indienne);

3) провінцію (pintade а la normande, escargots а la bourguignonne, cиpes а la provenзale, risotto а la piйmontaise, orange а l'andalouse);

4) французьке місто (petite marmite а la parisienne, filets de sole а la Orly, poulet а la Lyonnaise).

Мотиватор-локатив другого типу представляє складник місця ситуації приготування їжі. Він виражає значення вмістилища, посуду або пристрою, за допомогою якого куховарять або презентують страву: poulet en cocotte, pвte а la casserole, foie grillй а la poкle, camembert au four, Bйchamel au micro-ondes.

При творенні французьких гастронімів застосовується й мотиватор-темпоратив, що вказує на час приготування страви або свіжість продуктів: crиme dessert instantanйe, savarin rapide, saucisses fraоches. В ономасіологічній структурі французьких гастронімів представлені мотиватори на позначення пори року, що зумовлені складом страви й часом її споживання: salade italienne d'йtй, salade italienne d'hiver, risotto de printemps. Використання темпоратива у сфері кулінарії пов'язане також із бажанням номінатора вигідно представити страву споживачеві.

Увага до зовнішнього вигляду страви, її естетичного оформлення у французькій кухні зумовлює застосування мотиваторів рівня якості, що служать рекламним цілям. Мотиватори рівня якості позначають колір страви, соматичні й смакові відчуття від її споживання. Мотиватори кольору маніфестують домінуючий колір страви (roux brun, beurre noir, sauce brune), сорт, приналежність до виду інгредієнта (haricots verts en salade, beignets de fromage blanc, poires pochйes au vin rouge, radis noirs), колір певного компонента, який додається й визначає загальне естетичне оформлення страви (sauce rouge, sauce verte, boudin noir а la normande, fond blanc de volaille). Мотиватори рівня якості відображають і сенсорні переваги носіїв мови при сприйнятті ними якостей страви, зокрема, соматичні відчуття (froids, chauds, sandwiches chauds, avocats tiиdes au roquefort), тактильні (sablйs secs, caramels durs au cafй), смакові (bouillon gras, potage maigre au riz, marinade douce).

Мотиватори рівня кількості служать диференційною ознакою певних страв, кількісні характеристики яких експлікуються в ономасіологічній структурі французьких гастронімів здебільшого за допомогою атрибута petit: petit sandwich, petites gaufrettes, ragoыt aux petits lйgumes. Особливими репрезентантами мотиваторів кількісного рівня є показники співвідношення частин страви: confiture de quatre, quartiers d'oranges glacйs, quatre quarts.

Частини від цілого (партитивний рівень) представлені у французьких гастронімах переважно на позначення частини тіла тварин, які застосовуються в якості об'єкта ситуації приготування страви: cervelle de bњuf, langue de mouton, pieds de veau, йpaule braisйe, cњur de bњuf en matelote.

Другим типом мотивації французьких гастронімів, альтернативним пропозиційно-диктумному, є асоціативно-термінальний, що за загальним механізмом є метафоричним, характеризується вибором знаків-мотиваторів зі сфер інших концептів, тобто фігуральним представленням інформації про страву, її інгредієнти, спосіб приготування, якості тощо.

У масиві французьких гастронімів донорськими зонами, які постачають знаки до сфери кулінарії, є переважно концептосфери ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, АРТЕФАКТ. Головними принципами метафоризації при позначені страви є антропоморфізм, що ґрунтується на здатності людини уподібнювати речі навколишнього світу собі, біоморфізм і предметоморфізм, що у масиві французьких гастронімів представлені зазвичай асоціаціями з цілісними образами на підставі зовнішньої схожості. Основними механізмами знакової переінтерпретації при виборі метафоричних мотиваторів французьких гастронімів є синестезія як застосування знаків одних відчуттів на позначення інших, гештальтування як уподібнення страви цілісному нерозчленованому образу, а також мисленнєва аналогізація певних когнітивних сценаріїв.

Синестезія при найменуванні страв ґрунтується на переінтерпретації соматичних відчуттів як смакових, що пояснюється обмеженістю спектру останніх та їхніх мовних позначень: beurre ravigote, crиme lйgиre au chocolat, mayonnaise lйgиre. Механізм гештальтування є надзвичайно поширеним в асоціативно-термінальній мотивації. Він дає змогу зацікавити споживача, продемонструвавши естетичне оформлення страви шляхом її уподібнення до тварин і їхніх частин тіла (hйrissons, oreilles d'ours, langue de chat, papillons), квітів (tulipe), природних об'єктів (paille, rochers), зокрема, назв небесних світил (croissants), планет (anneaux de Saturne). Принцип антропоморфізму зумовлює використання знаків суперконцепту ЛЮДИНА на позначення назви страви при мотивації за подібністю сценарію: nиgre en chemise, croque-madame. При метафоричній переінтерпретації застосовується і механізм схожості форми, кольору страви з відповідним предметом: cigarettes, аllumettes, tuile, copeaux. Механізм дифузної метафоризації на підставі подібності сценаріїв значно менше представлений у концептуальній сфері кулінарії. Здебільшого такими сценаріями є існування явищ природи, які порівнюються зі способом приготування їжі: оle flottante.

За загальним механізмом найбільш близькою до асоціативно-термінальної мотивації є прецедентна, яка також характеризується вибором мотиватора з асоціативно-термінальної сфери, що містить поряд із фігуральними знаннями шар культурних знань. Механізм прецедентної мотивації застосовує знаки інших концептуальних сфер на позначення страв, однак природа переінтерпретації є іншою: до гастрономічного коду залучаються добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти й актуальні в когнітивному та комунікативному плані знаки, які з огляду на рекламні потреби містять культурно значущу інформацію зі сфери історії, літератури та мистецтва. Вивчення таких найменувань дає змогу встановити культурні пріоритети й загальну систему цінностей французького народу.

У сучасній лінгвокультурології склалася традиція розмежовувати прецедентні феномени за способом знакової репрезентації на прецедентне ім'я, прецедентний текст і прецедентну ситуацію (Д.Б. Гудков, Ю.М. Караулов, В.В. Красних, Л.П. Клобукова, І.В. Міхалкіна). Така диференціація не має єдиного параметра диференціації і змішує мовний, когнітивний і референційний рівні прецедентності. На мовному рівні прецедентний феномен представлений 1) словом-онімом, або іменем;

2) сполукою;

3) висловленням та 4) текстом. На когнітивному рівні ці одиниці репрезентовані різними структурами знань, а на референційному - певними подіями, ситуаціями, складниками яких є відповідні особи. За типом референції такі події можуть бути реальними або вигаданими, змодельованими колективною свідомістю народу чи конкретним автором.

В ономасіологічних структурах французьких гастронімів прецеденті феномени як мотиватори є онімами або зрідка сполуками і позначають як реальних історичних осіб: представників королівської династії (potage Condй, Henry IV, escalopes Casimir, consommй Lйopold), фавориток (сrиme Pompadour, omelette Du Barry), дворянської еліти, державних (boudin Richelieu, pommes Colbert, purйe Soubise), літературних (salade а la Dumas, bombe glacйe Chateaubriand) і мистецьких діячів (tournedos Rossini, њufs brouillйs Massenet); - так і вигаданих персонажів християнських текстів і художніх творів французької літератури: crиme Eva, homar а la Portos, filet de bњuf Monte-Cristo, gвteau Esmeralda, Ruy Blas. Іноді французькі гастроніми мотивуються прецедентною сполукою: рommes Eva. Прецедентними мотиваторами гастронімів є також назви місць, пов'язаних з відомими для французького народу історичними подіями: Marengo sautй, artichauts Crйcy.