Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 811.111'42

ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА ОБ'ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ ЩАСТЯ

У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

БРАТУСЬ ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор МАРТИНЮК АЛЛА ПЕТРІВНА, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри англійської філології

кандидат філологічних наук, професор ОЛІКОВА МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри прикладної лінгвістики

Захист відбудеться “28” жовтня 2009 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано “_____ ” вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертацію присвячено дослідженню гендерної специфіки об'єктивації концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі.

Зміна панівної парадигми гуманітарних наук з механістичної на когнітивно-дискурсивну (О.С. Кубрякова) в останній третині ХХ століття обумовила зсув фокусу уваги лінгвістів із системи мови на мовленнєву діяльність людини. Це закономірно посилило інтерес до вивчення концепту як оперативної ментальної одиниці, яка забезпечує мовленнєву діяльність, і сприяло формуванню низки напрямів концептуального аналізу: онтологічного (М.М. Болдирєв, С.А. Жаботинська, О.С. Кубрякова, R. Jackendoff, R. Langaker, G. Lakoff), логічного (М.Ф. Алефіренко, Н.Д. Арутюнова, О.Л. Бєссонова, М.О. Олікова, Л.О. Чернейко), лінгвокультурологічного (А.Д. Бєлова, С.Г. Воркачев, В.І. Карасик, Г.Г. Слишкін, В.М. Телія, М.М. Полюжин, А.М. Приходько), психолінгвістичного (О.О. Залевська, В.А. Піщальнікова), семантико-психологічного (Й.А. Стернін, З.Д. Попова), поетологічного (Л.І. Бєлєхова, О.П. Воробйова, О.М. Кагановська, M. Freeman, R. Tsur) й дискурсивного (О.В. Кравченко, М.Л. Макаров, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, М.В. Нікітін, А.В. Олянич, Ю.С. Степанов, І.Є. Фролова, І.С. Шевченко, О.Й. Шейгал).

Концепт ЩАСТЯ був об'єктом лінгвістичного аналізу з позицій лінгвокультурологічного, логічного та семантико-психологічного підходів. Лінгвокультурологи розглядають особливості об'єктивації концепту ЩАСТЯ в ономасіологічному аспекті на матеріалі російської та англійської лексики, фразеології й паремії (С.Г. Воркачев, А.Р. Залялеєва, М.М. Медведь, О.М. Михайленко, І.Б. Русакова). У фокусі уваги представників цього напряму перебуває й близький за змістом до ЩАСТЯ емоційний концепт РАДІСТЬ, який досліджують на матеріалі російської й німецької мов (М.О. Красавський), а також у взаємодії з іншими концептами (Т.А. Ященко). У межах семантико-психологічного напряму емоційний концепт РАДІСТЬ вивчається у семасіологічному аспекті із залученням асоціативного експерименту на матеріалі англійської мови (Ю.Ю. Шамаєва). Логічний аналіз концептів РАДІСТЬ та ЗАДОВОЛЕННЯ на російськомовному матеріалі здійснює А.Д. Пеньковський.

Дискурсивний напрям надає нові можливості для дослідження концепту ЩАСТЯ, дозволяючи виокремити індивідуальні смисли, яких набувають засоби його мовного втілення в дискурсивній взаємодії суб'єктів чоловічої та жіночої статі.

Актуальність теми дисертації зумовлена, з одного боку, антропоцентричним характером об'єкта аналізу, концепту ЩАСТЯ, його пріоритетним місцем у системі аксіологічних орієнтирів представників будь-якої лінгвокультури, у тому числі й англомовної, а з іншого боку, - залученням методик дискурсивного напряму, які дозволяють дослідити концепт як процес конструювання знання в міжсуб'єктній дискурсивній взаємодії, що втілюється у різноманітних виявах поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного змісту. Такий підхід надає абстрактному суб'єкту дискурсу гендерно специфічних характеристик й уможливлює розкриття гендерних особливостей концептуалізації щастя представниками англомовної лінгвокультури, що повною мірою відповідає загальній спрямованості сучасної лінгвістики на виявлення опосередкованої присутності суб'єкта у мові й мовленні.

Зв'язок з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у межах наукової теми “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов” (номер державної реєстрації 0106U002233).

Мета дисертації полягає у з'ясуванні гендерних особливостей актуалізації концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі.

Для досягнення цієї мети в роботі розв'язуються конкретні завдання:

- обґрунтувати теоретико-методологічні засади вивчення гендерної специфіки об'єктивації концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі та розробити методику його аналізу;

- надати визначення концепту ЩАСТЯ з позицій дискурсивного підходу;

- з'ясувати структуру концепту ЩАСТЯ у класифікаційному, структураційному та ідентифікаційному модусах на підставі когнітивно-семасіологічного аналізу засобів його об'єктивації в англійській мові;

- структурувати поняттєву категорію, зорганізовану концептом ЩАСТЯ, шляхом когнітивно-ономасіологічного аналізу синонімів імені концепту в англійській мові;

- визначити гендерну специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі;

- розкрити гендерні особливості реалізації образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ в досліджуваному дискурсі.

Об'єктом аналізу є засоби мовного втілення концепту ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі, а предметом - специфіка актуалізації його поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту суб'єктами дискурсу чоловічої та жіночої статі.

Гіпотеза дослідження спирається на припущення, що представники англомовної лінгвокультури чоловічої та жіночої статі мають гендерно специфічні уявлення про щастя, зумовлені гендерними еталонами і стереотипами, що орієнтують чоловіка й жінку на різні моделі соціальної поведінки. Ці розбіжності визначають специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ суб'єктами англомовного дискурсу чоловічої та жіночої статі.

Матеріал дослідження складають 9000 фрагментів сучасного англомовного художнього дискурсу формально рівних висловлюванню або кільком висловлюванням, що містять засоби об'єктивації концепту ЩАСТЯ. Фрагменти виокремлені з 68 художніх прозових творів 68 сучасних англомовних авторів. Вибір матеріалу пояснюється його відповідністю завданням дослідження; зокрема, звернення до художнього дискурсу дозволяє встановити гендерні особливості актуалізації змісту концепту ЩАСТЯ через персонажне мовлення та мовлення оповідача, що описує душевний стан персонажів. англійська мова щастя концепт

Методологічним підґрунтям дисертації є дискурсивний підхід до вивчення вербалізованих концептів, що спирається на діяльнісний стиль мислення (Л. Віттґенштейн, Ж. Дельоз, У. Матурана і Ф. Варела, М. Фуко), на підґрунті якого мова тлумачиться як активне середовище формування розумових об'єктів, а не пасивний засіб їх відбиття, а мовний знак розглядається як форма, що наділяється семіотичною значущістю лише у ситуації інтерсуб'єктної дискурсивної взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, О.В. Кравченко, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, Ю.С. Степанов).

Методика дослідження є комплексною й передбачає застосування методів лінгвосемантики, когнітивної лінгвістики й дискурс-аналізу: дефініційний та компонентний аналіз залучаються для встановлення поняттєво-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ за семантикою імені концепту та його похідних; фреймове та прототипне моделювання - для структурування концепту ЩАСТЯ; метод моделювання категорій за радіально-ланцюжковим принципом - для з'ясування організації поняттєвої категорії ЩАСТЯ; інструментарій теорії концептуальної метафори - для виявлення образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ; інтерпретаційно-текстовий аналіз - для виокремлення фрагментів дискурсу, що тематизують ЩАСТЯ; методика когнітивно-прагматичної інтерпретації - для встановлення експлікатур, імплікатур та пресупозицій, що відбивають уявлення суб'єктів чоловічої та жіночої статі про щастя; кількісний аналіз - для виявлення та порівняння кількісних співвідношень гендерно специфічних поняттєво-ціннісних та образних уявлень про щастя.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше застосовано інтегративний підхід до вивчення системно-мовного та дискурсивного аспектів об'єктивації концепту ЩАСТЯ на англомовному матеріалі й доведено, що представники англомовної лінгвокультури мають гендерно специфічні уявлення про щастя, мотивовані гендерними еталонами і стереотипами, які орієнтують чоловіка й жінку на виконання різних соціальних ролей. Зокрема, уперше надано визначення концепту ЩАСТЯ з позицій когнітивно-дискурсивного підходу; з'ясовано структуру концепту ЩАСТЯ у класифікаційному, структураційному та ідентифікаційному модусах; встановлено структуру поняттєвої категорії, зорганізованої концептом ЩАСТЯ; визначено специфіку актуалізації поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ суб'єктами сучасного англомовного художнього дискурсу чоловічої та жіночої статі.

Наукова новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:

1. Концепт ЩАСТЯ є особистісною інтерпретацію соціокультурно зумовленої феліцитарної оцінки, тобто позитивної телеологічної оцінки суб'єктом уособленого об'єкта, яка у випадку збігу суб'єкта й об'єкта в одній особі актуалізується як емоційна оцінка-переживання суб'єктом власного позитивного емоційного стану. Підставою феліцитарної оцінки є феліцитарне добро як ознака, на підґрунті якої суб'єкт здійснює операцію оцінювання, виходячи з особистісних аксіологічних орієнтирів, умотивованих соціокультурними.

2. Логічне поняття ЩАСТЯ містить три гіперознаки: удачливість, вдалість та втіха. Ознаки удачливість та вдалість репрезентують позитивну телеологічну оцінку уособленого об'єкта (його стану / властивостей / дій / результатів дій) відстороненим суб'єктом й конкретизуються в різноманітних гіпонімічних проявах, пов'язаних з гіперознаками відношеннями семантичної деривації. Ознака втіха фіксує емоційне переживання суб'єктом власної оцінки й реалізується у вигляді насолоди (тілесної або ментальної), радості, задоволення й вдоволення, які відбивають різний ступінь інтенсивності прояву позитивної емоції втіхи.

3. Поняттєва категорія, зорганізована концептом ЩАСТЯ, має два виміри: емоційний, що співвідноситься з концептом ВТІХА, та телеологічний, що корелює з концептами УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ. На мовному рівні виміри поняттєвої категорії ЩАСТЯ представлені лексемами-членами синонімічних рядів імен названих концептів.

4. Функціонування концепту ЩАСТЯ як соціокультурно зумовленої особистісної оцінки передбачає наявність мотивованої гендерними еталонами та стереотипами специфіки уявлень фемінінних та маскулінних суб'єктів оцінки про феліцитарне добро, яка об'єктивується термінами “жіноче щастя ” і “чоловіче щастя ”.

5. Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, актуалізований у мовленні суб'єктів феліцитарної оцінки чоловічої статі, виявляє переважно андроцентричні уявлення, мотивовані патріархальними гендерними еталонами: гедонічні (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА) й телеономні (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі МАТЕРІ / БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА). Альтернативні еталони, що лежать у підґрунті телеономного уявлення ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА, є маргінальними.

Суб'єкти феліцитарної оцінки жіночої статі реалізують традиційні й альтернативні уявлення про щастя на основі гедонічної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА У РОДИНІ / КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / ЕТАЛОННИЙ ЧОЛОВІК / ДИТИНА / НЕСАМОТНІСТЬ / САМОТНІСТЬ / СПІЛКУВАННЯ з РІДНИМИ / ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ у РОБОТІ / ГАРНЕ ВБРАННЯ / НАСОЛОДА від ЇЖІ) та телеономної моделей (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА / БЛАГО БЛИЖНЬОГО; ЩАСТЯ МАТЕРІ є ЗАМІЖЖЯ ДОНЬКИ / СОЦІАЛЬНИЙ УСПІХ СИНА:: ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА / не є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА). На відміну від чоловіків, жінки актуалізують епікурейську модель щастя (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ГАРМОНІЯ).

6. Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, віддзеркалений суб'єктами феліцитарної оцінки чоловічої та жіночої статі, фіксує спільні традиційні уявлення про щастя чоловіка на основі гедонічної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЖІНКИ / УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ / ЗЛАГОДА у РОДИНІ / НАСОЛОДА від ЇЖІ) та телеономної моделей (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є БЛАГО БЛИЖНЬОГО). Специфічними для чоловіків є гедонічні уявлення ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є НАСОЛОДА від СЕКСУ / НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ й телеономні ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ у РОЛЯХ ЛІДЕРА / ГЕРОЯ, а для жінок - гедонічні уявлення ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВІДЧУТТЯ СВОБОДИ / ФІНАНСОВА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ / КОМФОРТНА ОДЕЖА та телеономні ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ у ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА / ВОЛОДАРЯ. Лише чоловіки актуалізують стоїчну модель щастя (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКУ).

7. Образно-ціннісний зміст концептів ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ та ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ переважно репрезентований однотипними конвенціональними онтологічними метафорами, об'єднаними таксономічними зв'язками навколо організаційного центра МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ: ЧОЛОВІЧЕ / ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ПРЕДМЕТ / РІДИНА) / ЖИВА ІСТОТА / ВИНАГОРОДА / ОБ'ЄКТ ВОЛОДІННЯ. Відмінності пов'язані з належністю специфікованих корелятів ЖИВА ІСТОТА та НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ до різних доменів: референт ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ має кореляти з домену ВІЙНА (ВОРОГ / ТРОФЕЙ), а ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ - з доменів ПРИРОДА (СВІТЛО / ДИКИЙ ЗВІР / РОСЛИНА) та ПРОДУКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ (ДЕЛІКАТЕС / БУДІВЛЯ). Окрім того, обидві статі концептуалізують щастя на основі образ-схеми КОНТЕЙНЕР.

Теоретична значущість роботи полягає у тому, що встановлення гендерної специфіки концепту ЩАСТЯ сприяє розбудові когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних досліджень. Розроблена методика може застосовуватися для аналізу особливостей актуалізації інших аксіологічно навантажених концептів суб'єктами дискурсу чоловічої та жіночої статі. Результати роботи є внеском у когнітивну лінгвістику (розкриття поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту ЩАСТЯ; з'ясування структури поняттєвої категорії ЩАСТЯ), гендерну лінгвістику (встановлення гендерної специфіки актуалізації концепту ЩАСТЯ в англомовному дискурсі), теорію когнітивної метафори (виокремлення гендерно специфічних корелятів концептуального референта ЩАСТЯ).

Практична цінність роботи обумовлена можливістю використання її положень та висновків у лекційних курсах з лексикології (розділ “Слово, його структура і значення”) та стилістики англійської мови (розділ “Стилістична семасіологія”), загального мовознавства (розділи “Мова і суспільство”, “Мова і мислення”), а також спецкурсах з когнітивної лінгвістики, гендерної лінгвістики й теорії концептуальної метафори.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2003-2009), Міжнародній науково-методичній конференції “Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції” (Харків 2003), ХІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики “Функціональний опис природної мови та її одиниць” (Ялта 2004), ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики “Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень” (Ялта 2005), VIII Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми 2009).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 5 статтях у фахових виданнях України і 4 тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи - 225 сторінок, обсяг основного тексту - 181 сторінка. Бібліографія містить 244 найменувань, список лексикографічних джерел - 24 позиції, список ілюстративних джерел - 68 позицій. Додатки містять 23 рисунка, що демонструють кількісні співвідношення гендерно специфічних поняттєво-ціннісних та образно-ціннісних уявлень суб'єктів англомовного художнього дискурсу про щастя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, зв'язок з науковими темами факультету, визначаються мета і завдання, формулюються об'єкт і предмет, з'ясовуються методологічне підґрунтя, методи й матеріал, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, надається інформація про апробацію та публікації за темою дослідження.

Розділ 1. Теоретико-методологічне підґрунтя аналізу гендерної специфіки об'єктивації концепту ЩАСТЯ. Прихильники дискурсивного напряму концептуального аналізу, спираючись на діяльнісний стиль мислення, пропонують якісно нове тлумачення свого об'єкта, яке заперечує існування концепту як заданої ментальної структури й акцентує його динамічну природу як структури, що наповнюється змістом у процесі дискурсивної інтерсуб'єктної взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, О.В. Кравченко, О.І. Морозова, Ю.С. Степанов та ін.).

Відповідно, концепт ЩАСТЯ постає як індивідуальне знання, що віддзеркалює особистісну інтерпретацію соціокультурного досвіду й актуалізується у дискурсі як динамічний набір аксіологічних асоціацій, які мають орієнтуючий зміст і можуть отримати адекватну інтерпретацію завдяки інтерсуб'єктивній природі дискурсу.

Поняттєвим змістом концепту ЩАСТЯ є позитивна оцінка суб'єктом власної долі й, як наслідок, - позитивний емоційний стан переживання суб'єктом цієї оцінки; образні асоціації уречевлюють це переживання на підставі уподібнення більш конкретним об'єктам.

Оскільки концепт ЩАСТЯ є видом оцінки, його поняттєвий і образний складники існують у нерозривній єдності з ціннісним. Оцінку називаємо феліцитарною (С.Г. Воркачев), виходячи з того, що її підставою є так зване “феліцитарне добро”, тобто ознака, що визначає поняттєво-ціннісний зміст концепту ЩАСТЯ залежно від аксіологічних орієнтирів суб'єкта оцінки.

Результати аналізу підстав феліцитарної оцінки, що лежать у підґрунті основних філософських феліцитарних теорій, зводяться до таких спрощених оперативних визначень як ЩАСТЯ є ВІДСУТНІСТЬ НЕЩАСТЯ / ЩАСТЯ є РАДІСТЬ (гедонічна модель); ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ГАРМОНІЯ (епікурейська модель); ЩАСТЯ не є РАДІСТЬ / ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКУ (стоїчна модель); ЩАСТЯ є ДІЯЛЬНІСТЬ (діяльнісна Арістотелівська модель); ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ / БЛАГО БЛИЖНЬОГО (телеономна модель); ЩАСТЯ є БОРОТЬБА (пасіонарна модель).

Виходячи з когнітивно-дискурсивного тлумачення концепту ЩАСТЯ як соціокультурно зумовленого індивідуального знання, постулюємо наявність відмінностей у смислах, актуалізованих засобами вербалізації концепту в мовленні суб'єктів сучасного англомовного художнього дискурсу чоловічої та жіночої статі. Ці відмінності об'єктивуються термінами ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ і ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ й мотивуються гендерними стереотипами, тобто історично зумовленими мінімізованими, типізованими уявленнями, які склалися у колективній свідомості англомовного лінгвокультурного соціуму про атрибути, що є властивими / невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку, а також гендерними еталонами, тобто уявленнями про атрибути, що є бажаними / небажаними для цього індивіда (А.П. Мартинюк).

Основною одиницею аналізу є дискурсивний контекст щастя (за аналогією з “дискурсивним контекстом трагічного” В.Г. Ніконової), тобто фрагмент сучасного англомовного художнього дискурсу, що формально дорівнює висловлюванню або кільком діалогічним / монологічним висловлюванням й містить сукупність мовних і позамовних чинників, які є достатніми й необхідними для тематизації змісту концепту ЩАСТЯ, а саме: засоби вербалізації концепту, а також мовленнєві вирази, що експлікують / імплікують стать об'єктів та суб'єктів феліцитарної оцінки.

Поняттєво-ціннісний зміст концептів ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ та ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ встановлюється на підставі низки імпліцитних реальних визначень, що інференційно виводяться у процесі інтерпретації змісту дискурсивних контекстів щастя. Ліва частина таких визначень репрезентована визначуваними концептами ЧОЛОВІЧЕ / ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, а права - однією із визначаючих ознак, які формують їх поняттєво-ціннісний зміст. Наприклад (тут і далі позначення суб'єкта феліцитарної оцінки підкреслено, мовні маркери концепту ЩАСТЯ (ім'я концепту, його деривати й синонімічні їм мовні вирази) виділено жирним шрифтом, а мовні вирази, що специфікують гендерну специфіку концепту й розкривають його поняттєво-ціннісний зміст, виділено жирним шрифтом і підкреслено): (1) I went to bed all happy, thinking maybe the boy liked me. It's stupid that that's all it takes, sometimes, to make you happy. Thinking that someone likes you, I mean (Carroll, c. 31). У фрагменті (1) актуалізується поняттєво-ціннісний зміст ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА. Персонаж-жінка описує свій емоційний стан, пов'язаний з усвідомленням того факту, що вона сподобалася хлопцеві, який також був їй до вподоби. Цей стан, експлікований лексемою happy, можна кваліфікувати як задоволення, зважаючи на інтенсифікатор all (цілком), з одного боку, що відрізняє його від вдоволення, а з іншого, - на відсутність індикаторів емоційної напруги чи болісності почуття, що, відповідно, різнить його з насолодою та радістю. Концептуальна ознака КОХАННЯ ЧОЛОВІКА експлікована змістом фрагменту, зокрема, предикацією the boy liked me (я cподобалася хлопцю).

З'ясування образного змісту концептів ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ та ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ передбачає застосування інструментарію когнітивної метафори. Царина джерела метафор встановлюється на основі когнітивної інтерпретації дискурсивних контекстів. Наприклад (тут і далі позначення суб'єкта метафоричної концептуалізації підкреслено, мовні маркери концепту ЩАСТЯ виділено жирним шрифтом, а мовні вирази, що втілюють метафору, підкреслено і виділено жирним шрифтом): (2) She wouldn't give him the satisfaction of seeing her either cowed or angry (Brown, c. 46). Контекст (2) репрезентує метафору ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ПРЕДМЕТ. Концепт ЩАСТЯ вербалізується синонімом його імені, лексемою satisfaction. Гендерна специфіка концепту подана займенником третьої особи однини she (вона): оповідач передає внутрішнє мовлення персонажа-жінки. Концептуалізація щастя як предмета персонажем-жінкою імплікується трьохмісним предикатом to give (давати - хто / що / кому), який звичайно позначає маніпулятивні дії з предметами.

Розділ 2. Операційні модуси концепту ЩАСТЯ, об'єктивованого засобами сучасної англійської мови. Концепт ЩАСТЯ існує у вигляді операційних модусів - підструктур цілісного знання, що реалізують різні функції у мовленнєво-розумовій діяльності (М.В. Нікітін). Класифікаційний модус концепту ЩАСТЯ виконує функцію систематизації досвіду осмислення феномену щастя представниками англомовної лінгвокультури. Функція систематизації формує логічне поняття ЩАСТЯ. Для встановлення ознак логічного поняття концепту ЩАСТЯ застосовується когнітивно-семасіологічний аналіз його імені й похідних в абстрактних типових контекстах, зафіксованих у словниках, що відбивають усуспільнений соціокультурний досвід. Зміст логічного поняття адекватно відбиває фреймова структура (О.І. Морозова). Ідентифікаційний модус концепту ЩАСТЯ є підґрунтям для встановлення ознак повсякденного поняття (О.І. Морозова) ЩАСТЯ, що слугує для ідентифікації концепту в дискурсі. Застосування кількісного аналізу дозволяє структурувати ознаки повсякденного поняття ЩАСТЯ за ступенем типовості й змоделювати за прототипним принципом у структураційному модусі концепту.

Результати дефініційного й компонентного аналізу імені концепту та його похідних виявляють три гіперознаки логічного поняття ЩАСТЯ: удачливість [good fortune, success (New Shorter Oxford English Dictionary - далі NSOED)] - добра вдача, успіх; вдалість [pleasant appropriateness, felicity (NSOED)] - приємна відповідність ситуації; влучність; втіха [feeling of deep pleasure in, or contentment with, one's circumstances (NSOED)] - почуття глибокої насолоди або вдоволення обставинами. Ці гіперознаки пов'язані відношеннями семантичної деривації (аналогії або контрасту) з низкою гіпонімічних ознак: удачливість > благословенність, успішність, процвітання; вдалість > узгодженість, помірність, вчасність, доречність, влучність, готовність, послужливість, безконфліктність, умиротворення, поступливість, життєрадісність:: невдалість > недбалість, непідготовленість, недосвідченість, некерованість; втіха > насолода: тілесна або/та ментальна, радість, задоволення, вдоволення; гіпоознаки набожність та сп'яніння пов'язані з гіперознакою втіха метафоричною асоціацією, а джерело насолоди - метонімічною.

Логічне поняття ЩАСТЯ структурується на підставі акціонального фрейму (С.А. Жаботинська), який містить слоти АГЕНС (суб'єкт рефлексії, що здійснює когнітивну операцію оцінювання), ОБ'ЄКТ (об'єкт оцінювання) (у разі збігу суб'єкта й об'єкта оцінки операція оцінювання співпадає з актом переживання власної оцінки), МЕНТАЛЬНА ДІЯ (операція оцінювання) і РЕЗУЛЬТАТ МЕНТАЛЬНОЇ ДІЇ (позитивна оцінка) (у разі збігу суб'єкта й об'єкта оцінки РЕЗУЛЬТАТ каузує позитивний емоційний стан суб'єкта оцінки, який, відповідно, стає ЕКСПЕРІЄНЦЕРОМ), а також характеристики оцінки: ХАРАКТЕР (емоційна або телеологічна), ІНТЕНСИВНІСТЬ (кількісні прояви емоційної оцінки), ПІДСТАВИ та МОТИВАЦІЯ (два останні конституенти, як правило, експліцитно не виражені, але можуть бути інференційно виведені з контексту).

Диференціація ознак повсякденного поняття ЩАСТЯ за ступенем типовості у структураційному модусі дозволяє зорганізувати їх за принципом прототипу. Ядро концепту ЩАСТЯ репрезентоване спільною для усіх трьох гіперознак (удачливість, вдалість та втіха) ознакою позитивна телеологічна оцінка уособленого об'єкта (його стану / властивостей / дій / результатів дій), а у випадку збігу суб'єкта й об'єкта оцінки - переживання суб'єктом власної оцінки. Оцінка, що здійснюється відстороненим суб'єктом, є якісною (раціональною телеологічною). Вона реалізується як удачливість або вдалість в усіх гіпонімічних проявах цих гіперознак. Оцінка суб'єктом самого себе є кількісною (емоційною). Вона фіксує більший/менший ступінь інтенсивності прояву позитивної емоції втіха.

Ознаки, які відбивають різноманітні прояви емоційного стану втіхи - радість, задоволення, насолода, вдоволення й сп'яніння - формують сильний імплікаціонал концепту. Cлабкий імплікаціонал концепту ЩАСТЯ складають гіпоознаки вдалість та удачливість, актуалізовані в досліджуваному дискурсі: готовність, життєрадісність, вчасність, успішність і процвітання, поступливість, безконфліктність, умиротворення, некерованість, благословенність, послужливість, примітивність, безтурботність, безвідповідальність, безконфліктність.

Урахування зовнішніх зв'язків концепту ЩАСТЯ у класифікаційному модусі із застосуванням когнітивно-ономасіологічного аналізу дозволяє виділити два виміри (О.І. Морозова) суперординатної поняттєвої категорії ЩАСТЯ: емоційний та телеологічний. В емоційному вимірі ЩАСТЯ співвідноситься з концептом ВТІХА, в телеологічному - відсилає до концептів УДАЧЛИВІСТЬ і ВДАЛІСТЬ. Названі концепти є центрами однойменних субординатних категорій.

Емоційний вимір поняттєвої категорії ЩАСТЯ структуровано на основі когнітивної моделі оцінювання за шкалою кількісної оцінки, що фіксує більший або менший ступінь інтенсивності прояву позитивного емоційного стану, пов'язаного з переживанням суб'єктом позитивної оцінки самого себе. Телеологічний вимір поняттєвої категорії ЩАСТЯ структуровано на основі когнітивної моделі оцінювання за шкалою телеологічної оцінки, де концепт УДАЧЛИВІСТЬ репрезентує позитивну телеологічну оцінку сприятливого для суб'єкта стану справ, що не залежить від його властивостей, а концепт ВДАЛІСТЬ - телеологічну оцінку саме властивостей суб'єкта. На мовному рівні концепти-члени вимірів поняттєвої категорії ЩАСТЯ репрезентовані лексемами-членами синонімічного ряду імені концепту ЩАСТЯ.

Субординатна стосовно ЩАСТЯ категорія УДАЧЛИВІСТЬ (LUCK) зорганізована навколо концепту УДАЧЛИВІСТЬ (LUCK) й містить концепти ВЕЗІННЯ (FORTUNATENESS), СПРИЯТЛИВІСТЬ (AUSPICIOUSNESS), ПРИХИЛЬНІСТЬ (FAVOURABLENESS), БЛАГОСЛОВЕННІСТЬ (PROVIDENTIALNESS), ДОБРОБУТ (WELFARE), БЛАГОПОЛУЧЧЯ (WELL-BEING), МИЛОСТИВІСТЬ (PROPITIOUSNESS), БЛАГОТВОРНІСТЬ (BENIGNITY).

Субординатна категорія ВДАЛІСТЬ (APPROPRIATENESS):: НЕВДАЛІСТЬ (INAPPROPRIATENESS) конституюється концептами ПРИДАТНІСТЬ (SUITABILITY), ВІДПОВІДНІСТЬ (FITTINGNESS), НАЛЕЖНІСТЬ (MEETNESS), СПРАВЖНІСТЬ (PROPERNESS), ДОРЕЧНІСТЬ (APTNESS):: НЕДБАЛІСТЬ (CASUALNESS).

Субординатна категорія ВТІХА (POSITIVE EMOTIONAL STATE) охоплює концепти РАДІСТЬ (JOY), НАСОЛОДА (PLEASURE), ЗАДОВОЛЕННЯ (SATISFACTION), ВДОВОЛЕННЯ (CONTENTMENT), ЗАХОПЛЕННЯ (DELIGHT), РАДІСНІСТЬ (GLADNESS), ЕЙФОРІЯ (BLISS), ТОРЖЕСТВО (EXULTATION), ЕКСТАЗ (RAPTURE), ВЕСЕЛОЩІ (GLEE), ТРІУМФУВАННЯ (JUBILANCE), ПРИЄМНІСТЬ (GRATIFICATION), БЛАЖЕНСТВО (FELICITY).

Розділ 3. Об'єктивація концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі. Згідно з результатами аналізу дискурсивних контекстів, що втілюють поняттєво-ціннісний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ, суб'єкти феліцитарної оцінки жіночої статі реалізують гедонічну (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА У РОДИНІ / КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / ЕТАЛОННИЙ ЧОЛОВІК / ДИТИНА / НЕСАМОТНІСТЬ / САМОТНІСТЬ / СПІЛКУВАННЯ з РІДНИМИ / ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ у РОБОТІ / ГАРНЕ ВБРАННЯ / НАСОЛОДА ВІД ЇЖІ), телеономну (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА / УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА // не є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА; ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є БЛАГО БЛИЖНЬОГО; ЩАСТЯ МАТЕРІ є ЗАМІЖЖЯ ДОНЬКИ / СОЦІАЛЬНИЙ УСПІХ СИНА) та епікурейську моделі щастя (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ / ГАРМОНІЯ).

Суб'єкти феліцитарної оцінки чоловічої статі концептуалізують жіноче щастя на підставі гедонічної (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА) та телеономної моделей (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА / УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА).

Гедонічні уявлення про жіноче щастя, що найчастіше реалізуються у мовленні суб'єктів феліцитарної оцінки жіночої (56,2%) та чоловічої статі (52,7%), є прототиповими. Наприклад, у фрагменті (3) фемінінний суб'єкт оцінки актуалізує поняттєво-ціннісний зміст ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДИТИНА: (3)“Tell me, what was the happiest time in your life, absolutely the happiest?” “When you arrived,” Ma said without hesitation. “That was real joy” (Boylan, c. 307). У цьому контексті донька запитує у матері, що було найщасливішим моментом її життя. Мати відповідає, що таким моментом було її народження й називає стан, який вона переживала, real joy (справжньою радістю). Відповідно, усі складники дефініції ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є ДИТИНА тут подані експліцитно. У (4) цей же зміст експлікується маскулінним суб'єктом оцінки: (4) Iris was pregnant now - and deliriously happy, as pregnant women should be (Wall, c. 389). Фрагмент містить мовлення персонажа-чоловіка, який описує вагітну Айрис як таку, що була у нестямі від радості (deliriously happy) й це здається йому цілком природним; з його точки зору, усі вагітні жінки мають переживати саме такий емоційний стан (ця думка чоловіка виражена модальним предикатом should (повинна) у предикації as pregnant women should be (як це й подобає вагітним жінкам)).

Телеолономні уявлення, що займають проміжну позицію у мовленні суб'єктів жінок (33,2%) та чоловіків (47,3%), відбивають як традиційні патріархальні (РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА), так і альтернативні (РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА) гендерні еталони.

Епікурейські уявлення виявляються значно рідше (7,3%) і є притаманними лише жінкам. Відтак, вони є нетиповими.

В цілому, жінки демонструють більш широку палітру соціокультурних уявлень про щастя, на відміну від чоловіків, які вибудовують односпрямовану андроцентричну модель жіночого щастя, центром якої є вони самі (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЧОЛОВІКА / РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі МАТЕРІ / БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА). Альтернативні уявлення (ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ є РЕАЛІЗАЦІЯ у ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА) для маскулінних суб'єктів оцінки є маргінальними.

Образний зміст концепту ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ конституюється групою онтологічних метафор, об'єднаних таксономічними зв'язками навколо базового корелята МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, який специфікується як НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ПРЕДМЕТ: not to mention the joy it would bring her; she didn't find satisfaction soon; her happiness was very much in her own hands / ДЕЛІКАТЕС: she savored her happiness / БУДІВЛЯ: her joy was demolished) / НЕТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (РІДИНА: She was bubbling over with joy / СВІТЛО: happiness radiated through Alexandra's entire being)); ЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ЛЮДИНА: The happiness resided in her palm / ДИКИЙ ЗВІР: she tried to tame down the pleasure / РОСЛИНА: her joy faded); ОБ'ЄКТ БАЖАННЯ: the happiness she yearned for / ВОЛОДІННЯ: The one that robbed her of satisfaction / ПЕРЕСЛІДУВАННЯ: Secretly she believes that the pursuit of happiness is a selfish act / ВИНАГОРОДА: she deserves to be happy. Онтологічні метафори щастя доповнюються образ-схемою КОНТЕЙНЕР: she went home and tried to lose herself in the pleasure / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА: The compliment filled her with more pleasure.

Розділ 4. Об'єктивація концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ у сучасному англомовному художньому дискурсі. Результати аналізу дискурсивних контекстів, що об'єктивують поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, свідчать, що суб'єкти феліцитарної оцінки чоловічої статі актуалізують гедонічну (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є КОХАННЯ ЖІНКИ / УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ / ЗЛАГОДА у РОДИНІ / НАСОЛОДА від СЕКСУ / НАСОЛОДА від ЇЖІ / НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ), телеономну (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ (у РОЛЯХ ЛІДЕРА / ГЕРОЯ) / БЛАГО БЛИЖНЬОГО) та стоїчну (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКУ) моделі щастя.

Суб'єкти феліцитарної оцінки жіночої статі актуалізують поняттєво-ціннісний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ на підґрунті гедонічної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є ЗЛАГОДА у РОДИНІ / КОХАННЯ ЖІНКИ / УСПІШНІСТЬ у РОБОТІ / ВІДЧУТТЯ СВОБОДИ / ФІНАНСОВА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ / НАСОЛОДА від ЇЖІ / КОМФОРТНА ОДЕЖА) та телеономної (ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ є САМОРЕАЛІЗАЦІЯ (у ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА / ВОЛОДАРЯ) / БЛАГО БЛИЖНЬОГО) моделей.

Найчастотніше суб'єкти феліцитарної оцінки чоловічої (59,3%) та жіночої (52,7%) статей реалізують гедонічні уявлення про чоловіче щастя, що говорить про їх прототиповість. Наприклад, фрагмент (5), що містить мовлення оповідача, який передає душевний стан персонажа чоловічої статі, втілює комплексне уявлення про щастя чоловіка, яке включає РОБОТУ, КОХАННЯ ЖІНКИ й ВЛАШТОВАНИЙ ПОБУТ: (5) He should learn that happiness is work and a woman and a place to hang his hat (Banter, c. 77). Усі визначаючі ознаки концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ, як власне й сам концепт, подані в експліцитний спосіб. У контексті (6) персонаж-жінка актуалізує поняттєво ціннісний зміст ЧОЛОВІЧЕ НЕЩАСТЯ є НЕМОЖЛИВІСТЬ НАСОЛОДЖУВАТИСЯ КОХАННЯМ ЖІНКИ й НЕУСПІШНІСТЬ у РОБОТІ: (6) He is a very unhappy man, maybe even suicidal, and I didn't have a clue. All the lonely people… At least we know where they come from: Surrey. That's where Mark and I come from, anyway… I give him a cup of coffee, and he lights a cigarette - he gave up ten years ago - and he tells me about his hopeless job, and his hopeless love life, and all the stupid mistakes he's made (Hornby, c. 193). Персонаж-жінка розповідає про свого брата, якого вважає дуже нещасним (He is a very unhappy man) через безперспективну роботу (hopeless job) та нерозділене кохання (hopeless love life). Визначаючі ознаки концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ виводяться інференційно на підставі інтерпретації змісту фрагмента.

Телеономні уявлення суб'єктів чоловіків (37,8%) та жінок (40,4%) займають проміжну позицію й в обох випадках спираються на патріархальні гендерні еталони.

Стоїчні уявлення, які об'єктивуються лише чоловіками й у незначній кількості випадків (2,9%), слід вважати нетиповими.

Образний зміст концепту ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ репрезентований низкою онтологічних метафор, поєднаних таксономічними зв'язками й зорганізованих навколо центрального корелята МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, який специфікується як НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ПРЕДМЕТ he took great joy in telling her the contents of his message) / НЕТВЕРДИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (РІДИНА then he smiled, happiness flooding across his generally troubled face)); ЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (ЛЮДИНА: “I feel fine,” he said, not wanting to admit that the happiness and peace had come (ВОРОГ: He could not fight his happiness)); ВИНАГОРОДА: He deserves a chance at happiness / ТРОФЕЙ: he couldn't find words with which to combat for that woman's happiness)/ ОБ'ЄКТ ВОЛОДІННЯ: She said a quick prayer, that Dick would have some happiness/ КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА: he drew little satisfaction from it. Окрім того, ЧОЛОВІЧЕ ЩАСТЯ концептуалізується на основі структурної метафори ПОДІЯ: “Come, come,” an expansive man invited, as they drifted past. “Celebrate my son's happiness”.