Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 81'276.3-053.81=112.2

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти

Спеціальність 10.02.04-германські мови

Христенко Оксана Сергіївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор САХАРЧУК Людмила Іллівна, професор кафедри германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор КИЯК Тарас Романович, завідувач кафедри теорії і практики перекладу з німецької мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук, доцент ВЕЛИЧКО Світлана Іванівна, доцент кафедри іноземних мов Київського університету туризму, економіки і права сленг соціолінгвістичний дискурс

Захист відбудеться “20“ березня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ 01033, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 58, к.10).

Автореферат розісланий “11” 02 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Л.В. Клименко

Загальна характеристика роботи

Соціальна варіативність мовлення, специфіка використання мови представниками різних вікових та соціальних груп перебуває у ракурсі постійних лінгвістичних пошуків. Серед різних форм існування мови значна увага приділяється саме соціолектичному виміру мови, який складається з мовних субстандартів різного ступеню кодифікованості, в тому числі молодіжного сленгу.

Протягом кількох останніх десятиліть сленг, і молодіжний сленг зокрема, є об'єктом лінгвістичних досліджень на матеріалі різних мов (Я.Андроутсополос, Ю.Бенеке, Е.М.Береговська, Г.Генне, В.Д.Дєвкін, Г.Еман, У.Лабов, В.М.Мокієнко, Ю.М.Нікітіна, Є.Нойланд, Е.Партрідж, С.Пиркало, О.Ю.Романов, С.Ромейн, Л.О.Ставицька, П.Шлобінський, Ж.Шпрекельс, В.В.Хімік). В тому числі значна кількість праць мовознавців присвячена дослідженню особливостей сленгової лексики окремих соціально - вікових груп молоді, а також соціальних і соціально - професійних груп, значну частину яких становить молодь, як-от соціолекту підлітків (Р.В.Боднар), сленгу студентів та школярів (Т.С.Бакіна, Т.Г.Бірюкова, К.Н.Дубровіна, К.Кнопп, П.Поленц, Г.Вебер, Г.Генне, С.О.Шмачков), сленгу військових (В.В.Балабін, Г.О.Судзиловский, П.Вендлінг), жаргону наркозалежних (Г.Гарфст), соціолекту футбольних фанатів (Л.О.Кудрявцева, І.Г.Приходько), Internet - сленгу та соціолекту програмістів (O.Розенбаум, Л.Ю.Корольова), сленгу музикантів (Б.Гросеггер, Фр.Фабс), сленгу малярів графіті (М.Нековський, К.Форстер, М.Шмідель).

Актуальність вивчення німецького молодіжного сленгу зумовлена зростанням мовознавчого інтересу до лінгвістичних субстандартів, швидкою змінюваністю лексичного складу молодіжного сленгу, який на кожному етапі свого розвитку потребує нових досліджень, необхідністю застосування до його вивчення нових підходів, зокрема лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного, а також браком відповідних досліджень на лінгвістичному просторі України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми «Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів» (код 01 БФ 0147-01), що розробляється Інститутом філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка і затверджена Міністерством освіти і науки України.

Метою дослідження є вивчення німецького молодіжного сленгу, розгляд особливостей використання сленгової лексики у різних типах дискурсу, а також розгляд соціолінгвістичних та лінгвокогнітивних аспектів німецького молодіжного сленгу. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

Встановити основні характеристики і особливості німецького молодіжного сленгу, проаналізувавши тлумачення молодіжних субстандартів у різних лінгвістичних традиціях.

Описати основні дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу та визначити особливості його використання в окремих типах дискурсу, зокрема в Інтернет - дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації, рекламному, художньому.

Розглянути основні особливості мовної картини світу німецької молоді на матеріалі даних асоціативного експерименту, компонентного аналізу значень сленгової лексики та корпусу текстів.

Встановити основні особливості використання сленгу представниками окремих соціальних груп молоді.

Дослідити гендерні особливості використання німецького молодіжного сленгу.

Визначити основні регіональні відмінності у сучасному німецькому молодіжному соціолекті.

Об'єктом дослідження є німецький молодіжний сленг 90 - х рр. ХХ ст. - першого десятиліття ХХІ ст.

Предметом аналізу є соціолінгвістичний та лінгвокогнітивний аспекти сучасного німецького молодіжного сленгу.

Методологія та методика дослідження. Дослідження здійснювалося із застосуванням описового методу, методу лексикографічного аналізу словникових дефініцій, соціолінгвістичного методу анкетного опитування, асоціативного експерименту, методу суцільної вибірки та лінгвостатистичних методів.

Матеріал дослідження склали тексти сучасної художньої літератури (34 художні твори загальним обсягом 7895 сторінок), молодіжних журналів (21 найменування журналів, в цілому 60 журналів загальним обсягом 4436 сторінок), матеріали анкетного опитування (72 анкети, заповнені представниками німецької молоді віком від 12 до 35 років), а також матеріали Інтернет - форумів та чатів, реклами, програм телебачення, що розраховані на молоде покоління. Було використано 33 лексикографічних джерела тлумачного та перекладного характеру, а також глосарії мережі Інтернет. На основі аналізу лексичних та фразеологічних одиниць молодіжного сленгу було укладено глосарій молодіжного сленгу (1102 лексичні одиниці з прикладами їх використання).

Наукова новизна дисертації полягає у дослідженні лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного аспектів німецького молодіжного сленгу та розгляді закономірностей функціонування німецького молодіжного сленгу в різних типах дискурсу.

На захист виносяться такі положення:

1. Молодіжний сленг є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально - вікової групи молоді, що відображає її світогляд та ціннісні орієнтири і виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу, відмежування від інших груп. Молодіжний сленг включає до свого складу кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певних соціально-вікових, соціально- професійних груп, має регіональні та гендерно зумовлені відмінності використання.

2. Молодіжний сленг використовується у дискурсах різних типів, зокрема, у Інтернет, рекламному, художньому, дискурсі друкованих ЗМІ, завдяки чому досягається вихід на спільний код спілкування з молодіжною аудиторією. Особливості мовного субкоду, світогляду, потреб молоді враховуються при визначенні стилю написання статей, творів, побудові аргументації з метою впливу автора на думку читача.

3. У мовній картині світу німецької молоді відображаються як етнокультурні, так і соціокультурні типи концептів, які виражають специфіку категоризації світу молоддю, і мають своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Лінгвокогнітивний аспект молодіжного сленгу виявляється у процесах метафоричного та метонімічного переосмислення найменувань, запозиченнях, творенні та переосмисленні фразеологічних конструкцій.

4. Відмінності у використанні молоддю лінгвістичного субкоду залежать від вікового фактору, а також від приналежності представників молоді до різних соціальних чи соціально - професійних груп. Зміна ціннісних орієнтирів молодих людей є вагомим фактором впливу на їх мовленнєву поведінку.

5. Гендерні стереотипні уявлення соціально - вікової групи молоді виражаються у значеннях сленгової лексики. В цілому хлопці більш активно використовують сленг. Склад сленгової лексики хлопців відрізняється від сленгового вокабуляру дівчат. Натомість рівень знань сленгової лексики хлопцями та дівчатами, принаймні на пасивному рівні, суттєво не відрізняється.

6. У німецькому молодіжному слензі існують регіональні відмінності. Суттєву частку у територіальних варіантах сленгової лексики становлять топонімічні номінації.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його результати є внеском до розробки ряду теоретичних проблем з питань проблематики сленгу, розгляду молодіжної сленгової лексики з позицій когнітивної лінгвістики, визначення гендерних та регіональних особливостей німецького молодіжного соціолекту.

Практичне значення дисертації полягає у використанні результатів дослідження у лекційних та практичних курсах соціолінгвістики, лінгвокультурології, лексикології німецької мови. Зібраний у процесі дослідження глосарій сучасного молодіжного сленгу може стати допоміжним матеріалом при укладанні відповідного словника.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації були висвітлені у виступах на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: «Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення» (27-28 квітня 2006р., Горлівка), ІХ міжнародній науковій конференції «Семантика мови і тексту» (26 - 28 вересня 2006р., Івано -Франківськ), наукових читаннях, присвячених 130 - річчю від дня народження професора І.В. Шаровольського (3 жовтня 2006, Київ), міжнародній науково - практичній конференції «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (31 травня - 1 червня 2007, Львів), «Світоглядні горизонти філології» (11 квітня 2007, Київ), «Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики» (24 жовтня 2007, Київ), «Взаємодія етнічних і планових мов у контексті європейської інтеграції» (10-12 квітня 2008, Луцьк).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в одинадцятьох статтях, виконаних одноосібно, дев'ять із яких опубліковано у фахових збірниках наукових праць ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 323 сторінки (196 сторінок основного тексту), складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (336 наукових праць, 33 найменувань лексикографічних джерел, 127 найменувань ілюстративного матеріалу) та трьох додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та основні методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дисертаційної роботи, сформульовано положення, які виносяться на захист.

У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічні дослідження молодіжного сленгу» визначено місце сленгу у системі варіативних форм існування мови, запропоновано визначення поняття молодіжного сленгу, розглянуто його структуру та типологію, представлено огляд, напрями, тенденції досліджень німецького молодіжного сленгу, проаналізовано особливості функціонування молодіжного сленгу в окремих типах дискурсу.

Соціальна стратифікація суспільства виражається у багатоманітності існування варіативних форм мови, які є виявом мовної варіативності. Соціальна стратифікація мови виражається насамперед у існуванні визначених варіантів мови - соціолектів, у межах яких існує певне варіювання. Враховуючи виражене соціальне маркування сленгу, його функціональну обмеженість та неформальність, а також виражені відмінності на лексико - семантичному рівні, ми зараховуємо цю лінгвістичну формацію до соціального виміру мови і розглядаємо його як різновид соціолекту.

Неоднорідність соціально - вікової групи молоді обумовлює неоднорідність складу молодіжного соціолекту, що виявляється у відмінностях його використання залежно від віку, статі молодих людей, їх приналежності до соціальних та соціально - професійних груп, а також від регіону проживання.

У різних лінгвістичних традиціях мовознавці використовують різноманітні терміни на позначення соціолекту молоді (молодіжний сленг/жаргон, молодіжна мова, молодіжне арго). Вважаючи вищезазначені терміни синонімічними, у даному дослідженні ми зупиняємось на терміні «молодіжний сленг».

Молодіжний сленг ми визначаємо як нормативно знижений, емоційно забарвлений, функціонально обмежений мовний субкод соціально - вікової групи молоді, що відображає її світогляд та ціннісні орієнтири, та виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу, відмежування. Молодіжний сленг сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально - професійної групи, має регіональні та гендерні відмінності у використанні.

Структурно у молодіжному слензі можна виокремити ядро, яке складає загальновживаний сленг, одиниці якого є зрозумілими для широкого загалу і використовуються людьми різних категорій у повсякденній комунікації, та периферію. Периферійні кола, в свою чергу, представлені спеціальним сленгом (соціальними жаргонами), в тому числі і сленгом професійних груп, а також особливими підсистемами, що межують з арготичною закритою лексикою.

Типологію молодіжного сленгу доцільно представити з урахуванням вікового та соціального критеріїв. Відповідно до вікового фактору можна виокремити сленг молоді раннього підліткового («prдadoleszenz»), підліткового та раннього юнацького («adoleszenz»), а також пізнього юнацького віку («postadoleszenz»); відповідно до соціального критерію - сленг школярів, студентів, соціально - професійних та неформальних груп молоді.

Лінгвістичні дослідження німецького молодіжного сленгу розпочалися наприкінці ХХ ст. На початку 80-х років ХХ ст. увага окремих дослідників (Г.Генне, П.Поленц) зосереджується на описі лексичного складу історичної мови школярів та студентів. Наприкінці 80-х рр. у німецькій лінгвістиці домінує системно - направлений підхід до вивчення молодіжного сленгу - аналізу підлягає лексичний склад, фразеологічні одиниці та основні словотворчі моделі творення сленгізмів (Г.Еман, Є.Нойланд, П.Шлобінський). В останні роки ХХ ст.- першій половині ХХІ ст. актуалізується прагматично-ситуативний підхід до вивчення молодіжного субстандарту (Я.Андроутсополос, Р.Браннер). На сучасному етапі досліджень німецького молодіжного сленгу особливо перспективним є використання соціолінгвістичних методів дослідження у поєднанні з методами корпусної лінгвістики, а також психолінгвістичних методів дослідження.

Молодіжний сленг використовується у різних типах дискурсу. Зокрема, для Інтернет-дискурсу молоді характерним є використання скороченого коду спілкування - кібернетичного сленгу, спрощеної граматичної структури речень, акронімів, редуплікації, графемних пауз, а також визначених тональностей спілкування (конфліктної, іронічної), флірту навіть у неспеціалізованих чатах. Використання сленгу учасниками Інтернет - комунікації сприяє досягненню статусної рівноправності та скороченню дистанції при спілкуванні. Тематика спілкування залежать насамперед від віку та соціального статусу її учасників. Зокрема, серед школярів особливо популярними є теми, пов'язані з навчальним процесом; учні, на відміну від студентів, частіше використовують сленгізми, їх спілкування є більш емоційним. Натомість студентське спілкування відрізняється ширшим діапазоном тем, є більш суспільно - та професійно - орієнтованим.

У рекламному дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації враховуються особливості мовленнєвої поведінки, вікові, соціальні, психологічні характеристики та ціннісні домінанти молоді. У дискурсі друкованих засобів масової інформації, зокрема, завдяки врахуванню зазначених особливостей детерміновано тематику і стиль написання статей, в тому числі наслідування стилю мовлення молоді виявляється у використанні сленгізмів, спрощеній структурі речень. Побудова аргументації здійснюється переважно у вигляді непрямих оцінок, за допомогою ремарок, використання ілюстративної функції, графічних засобів. У рекламному дискурсі поєднання молодіжної сленгової лексики, паралінгвістичних засобів (фонаційних, кінетичних, графічних), специфічної структури рекламних текстів направлене на підсилення аргументації, на маніпулювання свідомістю потенційних покупців серед представників молоді.

Для художнього дискурсу, розрахованого на молодіжну аудиторію, характерним є використання молодіжного сленгу, у тематичному плані надається перевага висвітленню актуальних проблем для молодого покоління, що дозволяє автору наблизити твір до пересічного читача та досягти перлокутивного ефекту.

У другому розділі дисертації «Лінгвокогнітивний аспект німецького молодіжного сленгу» проаналізовано основні особливості мовної картини світу німецької молоді, у якій вербалізуються як етнокультурні, так і соціокультурні концепти, вираження мовної картини світу у метафоричному та метонімічному перенесенні найменувань, переосмисленні та створенні молоддю фразеологічних конструкцій, збагачення мовної картини запозиченою лексикою. У розділі також визначено основні особливості системної організації німецького молодіжного сленгу.

Особливостями мовної картини світу німецької молоді є відображення у ній як національної, так і узуальної картин світу засобами сленгової лексики. У мовній картині світу німецької молоді представлені різні типи концептів, які складають концептосферу соціально - вікової групи молоді, що в свою чергу базується на національній, індивідуальних концептосферах. У різних же соціально - вікових групах молоді ядро та периферія концептосфери різняться відповідно до їхніх цінностей та установок.

У концептосфері німецької молоді насамперед знайшов своє відображення такий фундаментальний для німецької нації концепт як «Ordnung». Слід зазначити, що у ході проведеного нами анкетного опитування серед представників німецької молоді було встановлено, що етнокультурний концепт «Ordnung» в цілому виявився цінним більш ніж для третини респондентів. Ядро концепту «Ordnung» формує, на нашу думку, таке основне поняття як «впорядкований стан» (ordentlicher Zustand). Специфіку співвідношення концепту «Ordnung» з іншими поняттями, в тому числі і з тими, які є найбільш актуальними для молодого покоління, ми спробували встановити у ході ненаправленого асоціативного експерименту серед представників німецької молоді. Загальний обсяг асоціативного поля слова-стимулу «Ordnung» становив в цілому 149 реакцій, в тому числі, оцінних (wichtig, zeitabhдngig wichtig),гендерно направлених (was wichtiges fьr Girls), цитатних (Ordnung muss sein, Ordnung ist das halbe Leben), образних, ситуативних (unordentliches Zuhause- man kann nichts finden, das heiЯt, dass alles schief lдuft - schlechte Laune), відносних експліцитних (cool, nicht schlecht), порівняльних (wie bei mir zu Hause), етностереотипних (die Deutschen, unser Markenzeichen), абстрактних (Muster, einwandfreier Ablauf, Bildung), конкретних (Geld, cooler Auftritt), прототипових (mein Mitbewohner, Olivia, Putzfrau). Найбільш частотними виявилися парадигматичні асоціативні реакції: у свідомості молоді «Ordnung» асоціюється з чистотою, акуратністю, дотриманням правил, пунктуальністю, системою, традиціями, освітою, почуттям комфорту, захищеності, підготовкою до занять. У частини респондентів асоціації щодо «Ordnung» мають перцептивну основу, зокрема, зорові (saubere Bude, gepflegte Umgebung), нюхові (es riecht nichts) відчуття, що становлять образний компонент концепту.

Варто зазначити, що концепт «Ordnung» виражається і на рівні знакових структур - насамперед у значеннях та компонентах значення слів. В такому випадку «Ordnung» виражається у інтенсіоналах значення, що фіксують смислове ядро інших концептів, зокрема, концепту людина, у яких актуалізується певна диференційна сема, пов'язана з порядком, дотриманням/ недотриманням чистоти (Ranzratte, Ramadeckel, Stinktier, Schlammpampe), суспільних правил та норм (Kampfrьssel, um 180 Grad gedreht). «Ordnung» у свідомості молоді - це насамперед охайний зовнішній вигляд людини. А тому поширені серед молоді позначення неакуратної, неохайної людини мають виражену негативну конотацію («Pommesstrдhnen», «Zeckenmatte», «Ramadeckel», «Stinkiefotz», «Stinktier» тощо).

Актуальним для молоді виявився соціокультурний концепт «cool». Основою для виокремлення даного поняття у соціокультурний концепт є, на нашу думку, його цінність для молодого покоління в цілому. Так, для 32? респондентів поняття «cool» виявилось цінним, причому серед опитаних нами представників молоді з числа школярів та учнів професійних шкіл - для 65,5?. Ядро концепту «cool» складають такі поняття як стриманість, виваженість у діях. Проте у колі молоді дане поняття набуває додаткових смислів і використовується на позначення реалій, рис вдачі - в цілому було зафіксовано 24 значення. В тому числі лексему «cool» представники молоді використовують на позначення сміливої (Nur in meinen Romanen sind die Jungs noch richtige Helden: ehrlich, sensibel und cool! In der Realitдt sind sie alle beschissen), впевненої у собі (Ich versuche mцglichst sexy und cool an ihm vorbeizuschlendern), безстрашної (Eigentlich ist Schauspieler Zac (19) total cool. Aber eines macht ihm doch Angst: Zombies!), цілеспрямованої людини, непересічної, цікавої, вихованої особистості, а також і в антонімічному значенні - як закононеслухняної (Bei mir ist die Liste ziemlich lang-sie fдngt mit Diebstahl an, geht weiter mit Einbruch, Kцrperverletzung, Vandalismus, Sachbeschдdigung, Beamtenbeleidigung und hцrt mit Drogenbesitz auf. Das war natьrlich nicht cool, das ist mir klar), зарозумілої, безшабашної (Wie blцd kann man sein? Nicht auszudenken, was bei einem Unfall hдtte passieren kцnnen. Alk & Drogen - Jetzt droht ihr Knast! Das ist eben uncool!) особи. Свідченням актуальності концепту «сool» для молоді є його включення і до стійких виразів молодіжного сленгу (breit sein, frei sein, cool sein; lieber cool als schwul, cooler als Eis, auf cool machen, cool bleiben).

Молодіжна сленгова лексика є метафоричною у своїй природі та виступає виразником лінгвокреативного мислення молоді. Субстандартна метафора, що побутує у молодіжному слензі, має у своїй основі певну пропозиційну схему як невербальну абстракцію, що являє собою сукупність логем, ґрунтується на ціннісних домінантах і виражає специфіку асоціативних уявлень молодого покоління. Наприклад, такі метафоричні позначення красивої жінки у молодіжному слензі як «Kirsche», «Blume», «fette Schnitten», «Schleckrosine», «Torte», «Disko - Torte» мають основою пропозиційну схему «красива жінка - об'єкт сексуального бажання». Культурологічний аспект зниженої субстандартної метафори полягає у відображенні у ній субкультурних цінностей, які є характерними для молоді як для соціально - вікової групи в цілому, і виражається також у модусі метафоричних найменувань, за яким будь - який об'єкт підлягає позитивній, умовно нейтральній чи негативній оцінці.

У знаковій формі фразеологізмів німецького молодіжного сленгу відображаються світогляд, цінності, культурні традиції соціально - вікової групи молоді, що складає фрагмент її мовної картини світу. Так, у фразеологізмі молодіжного сленгу «grьnes Gemьse» у вихідному фреймі «овоч» виділяється слот «колір», що переноситься на кінцевий фрейм «людина». Завдяки домінуванню запозиченого слоту «колір» (зелений), даний вираз у слензі набуває значення «недосвідчений» і використовується на позначення молодших школярів та студентів-першокурсників. При аналізі субстандартних фразеологізмів можна виокремити такі основні ознаки: подвійне переосмислення - тобто, існуючі фразеологічні одиниці у німецькому молодіжному слензі набувають нового, звуженого значення («das rote Buch»> червона книга > вчительський журнал; «den Anker werfen» - одружуватись;«alter Hase» - досвідчена людина > старшокурсник); заміна одного з конституентів вже існуючого у мові фразеологічного виразу на інший конституент і включення його у систему молодіжного сленгу із збереженням значення (eine andere Platte auflegen > eine andere Scheibe auflegen, Grillen im Kopf haben>Erbsen im Kopf haben); акцентованість на реаліях, найбільш актуальних для молоді. Основою для творення фразеологічних виразів можуть бути також наступні уявлення: з практичної сфери людської діяльності (das Hemd bьgeln; auf die Hasenjagd gehen, Schnitte ziehen); наївні наукові, зокрема, з наївними науковими уявленнями молоді про наявність у головному мозку людини сірих клітин, що відповідають за її розумову діяльність, пов'язане значення фразеологізму (die grauen Zellen anstrengen); детерміновані мультиплікаційними образами (einen Kasper in der Schublade haben); міфологічно та релігійно зумовлені (Halbgott in schwarz/weiЯ); зумовлені політичною ситуацією (Hartz IV Arena, unter Hartz IV Grill kommen); зорові гештальти.

Запозичення в систему німецького молодіжного сленгу здійснюється завдяки використанню внутрішніх ресурсів мови - як-от, запозичення з арго (Bulle> rotw. „Puhler“, Torf, Mцpse > „Geld“), професійних жаргонів (Whirpool, Messi, Chatiquetti, Dau, Kumi) та запозиченням з інших мов. Варто зазначити, що більша частина запозиченої у систему молодіжного сленгу лексики з інших мов та культур активно засвоюється. Однак, на відміну від загального процесу запозичень лексики у будь - якій мові, однією з основних особливостей запозиченої лексики в системі молодіжного сленгу є переосмислення значень запозичених слів, в чому проявляється креативність молодого покоління («Mumien» - Eltern, «Sheriff», «Torero» - Schuldirektor, «Fregatte» - molliges Mдdchen, «Parlament» -Eltern ін.). Значення окремих лексем, запозичених з англійської мови у систему німецького молодіжного субстандарту, можуть відрізнятися від значення лексеми у першоджерелі, поступово видозмінюючись у мові, що запозичує. До таких лексем, зокрема, належать запозичені - «Abtцrner» (eng. «Abturner»-letzter Joint des Abends) > у німецькій молодіжній мові має значення нудьгування чи нудної людини, «faken» (eng. «fake»-Vortдuschung) > означає «підробляти». Запозичені слова стають не лише джерелом збагачення лексичного складу молодіжного сленгу, а й мовної картини світу молоді.

Лексико - семантична підсистема молодіжного сленгу базується на парадигматичних, епідигматичних та синтагматичних відношеннях. Зокрема, одним з найбагатших у молодіжному слензі за кількістю лексичних одиниць є лексико-семантичне поле (ЛСП) на позначення людини, яке включає до свого складу такі лексико-семантичні групи як назви людини за віком (молода людина - 33 номінації у сучасних словниках молодіжного сленгу, немолода людина - 12 лексем); за інтелектуальними характеристиками (50 лексем на позначення розумово обмеженої людини); за соціальним статусом (відповідно 25 та 35 позначень людини із соціальним статусом і без статусу) тощо. Особливістю парадигматичних відношень молодіжного сленгу є зміна вихідної архісеми на іншу архісему, що призводить до включення лексеми до іншого ЛСП. Так, у сленговій лексемі «Huhn» відбувається зміна архісеми «тварина» на архісему «людина», актуалізація у ній певної диференційної семи («розумова обмеженість»), у результаті чого дана лексема включається до відповідного ЛСП. Особливістю синтагматичних відношень є змінюваність значення тієї чи іншої лексеми в залежності від її сполучуваності. Завдяки сполучуваності сленгізмів не лише актуалізується значення тієї чи іншої лексичної одиниці, а й виявляються асоціації молоді, пов'язані з її уявленнями про світ. Епідигматичні відношення, які ґрунтуються на асоціативності людського мислення, виявляються у переосмисленні вже відомих лексем та у дериваційно - смислових залежностях.

У третьому розділі дисертації „Соціолінгвістичний аспект німецького молодіжного сленгу“ проаналізовано основні особливості використання молодіжного сленгу представниками різних соціальних груп, досліджено основні гендерні та регіональні відмінності сучасного молодіжного сленгу.

Молодь як велика за обсягом соціально - вікова група складається з менших за обсягом соціальних та соціально - професійних угрупувань молодих людей. До факторів формування соціальних груп належать спільність інтересів, мети, досвіду, етнічного походження, місця проживання, соціального статусу, стилю життя, віку, інституції. Вагомим об'єднуючим фактором для молодих людей, що гуртує їх навколо певних соціальних груп, є субкультура.

Особливі форми вираження молодіжної субкультури, що значно відрізняються від загальноприйнятих норм, виявляються також і у мові. Для молодіжної субкультури характерним є специфічний мовний субкод - сленг, за допомогою якого представники соціально - вікової групи молоді відображають свій погляд на суспільні цінності, окремі події та речі. У молодіжному слензі панує знижена культура, для якої характерне надання пріоритетів гедоністичним цінностям, фокусування уваги на фізіологічних потребах людини. Можна стверджувати, що у сучасних словниках молодіжного сленгу найбільш поширеними тематичними групами є лексеми на позначення вживання алкогольних напоїв (в цілому 51 лексична одиниця), з'ясування стосунків силовими методами (51 лексема), сфери інтимних стосунків (36 лексем), інтимних частин тіла людини (20 лексичних одиниць), що свідчить про популярність серед молоді відповідних тем.

Мовний субкод соціальних груп молоді базується передусім на загальносленговому вокабулярі, але має відмінності насамперед у лексичному складі на позначення актуальних для даного угрупування реалій. Причому мовний субкод неформальних груп характеризується більшою специфічністю, а іноді і «професійністю». Поряд з тим частина специфічної сленгової лексики соціальних груп інтегрується до системи загальномолодіжного сленгу, розширюючи своє первинне значення, наприклад: vцllig abgefahren - у слензі наркоманів вживається зі значенням «стан повного наркотичного сп'яніння», у молодіжному слензі - «дуже погано/добре»; vollballern - у слензі наркоманів означає «стан наркотичного сп'яніння», у загальномолодіжному слензі - побиття; Ratte - у слензі наркоманів використовується у значенні «нечесний торговець наркотиками», у загальномолодіжному означає нечесну людину тощо.

Для мовленнєвої поведінки школярів та студентів, що представляють найбільші формальні групи молоді, є характерним використання як загальномолодіжного, так і школярського/студентського сленгу, причому переважна кількість номінацій у цих групах присвячена навчальному процесу. Так, за результатами проведеного нами опитування представників німецької молоді, питома вага лексики на позначення суб'єктів і об'єктів навчального процесу від загальної її кількості серед школярів становила 64,3%, серед студентів - 60,5%.

Серед сленгових номінацій на позначення навчального процесу у школі, отриманих в ході опитування, були представлені: загальні назви навчальних закладів, в тому числі назви за спеціалізацією (24 лексичні одиниці): Bildungsvermittlungsinstitut, Kasten, Irrenanstalt, Saftladen, Penne, Psychohaus, Anstalt, Hцlle; номінації керівників навчальних закладів (20 лексичних одиниць) - Gag-Commandor, Direx, D-Rex, Oberhдuptling, Rex; вчителів (49 лексем) - Trainer, Torero, Murmeltier, Pauker, Schleimer; учнів (52 лексичні одиниці) - Tafelglotzer, Vorzeigeschьler, Ьberflieger, Intell, Blitzbirne, I-Mдnnchen. Школярі та студенти активно послуговуються також загальномолодіжною сленговою лексикою. В деяких випадках при її використанні значення лексичних одиниць змінюється, здебільшого звужується: Entsafter - у загальномолодіжному слензі має значення «коханка, подруга», натомість у шкільному жаргоні використовується на позначення вимогливого вчителя; Assel - «неприємна людина»; «несправедливий, вимогливий учитель»; Alten - відповідно «батьки» і «учні/студенти, що завершують навчання»; «Flittchen» - у загальномолодіжному слензі використовується у значенні дівчини легкої поведінки, у шкільному слензі позначає паперові кульки як несанкціонований засіб передачі інформації на уроках.

Слід зазначити, що в цілому підлітки у молодіжних соціальних групах найбільш активно використовують сленг. З віком у молоді з'являється прагнення до використання більш стандартизованої мови. За результатами нашого дослідження кількість сленгових номінацій, що в середньому використовував підліток, була в 1,3 рази більшою, ніж молода людина віком від 29 до 35 років. Вагомими факторами впливу на мовленнєву поведінку представників молоді є різниця у ціннісних орієнтирах. Так, для респондентів з числа школярів пріоритетними є дружні стосунки між собою (55,6%), наявність «крутизни» (Coolness) як риси характеру та показника успішності (40,7%). Для опитаних студентів у взаємних стосунках важливою є чесність і відкритість (47,5%), наявність дружніх стосунків (35%), консолідованості між собою та готовності прийти на допомогу, успіху, почуття свободи. Важливими для школярів на відміну від студентів є розваги, належний зовнішній вигляд та одяг. До успішного навчання прагне майже кожен третій з опитаних школярів та кожен п'ятий з опитаних студентів, натомість переважна частина студентів зорієнтована на працевлаштування.

Для представників соціально - вікової групи молоді характерні гендерні відмінності. Погляди юнаків і дівчат на представників власної та протилежної статей характеризуються стереотипністю, що було підтверджено нами в ході асоціативного експерименту, проведеного серед представників німецької молоді. За результатами асоціативного експерименту кількість реакцій на слово-стимул «дівчина» в цілому склала 234 реакції, на слово-стимул «хлопець» - відповідно 209. Частотними асоціаціями на слова-стимули «дівчина/хлопець» виявились тематичні асоціації, що характеризують зовнішній вигляд (schцn, hьbsch, sportlich, sexy gebaut, lange Beine), особливості характеру (schlau, zielbewusst, zickig, zuckersьЯ, SpaЯvogel) та віку дівчат та хлопців (junge Dame, eher jugendlich). Представлені були також образні (Puppe, aufregender Duft, schцne Kleider), прототипові (Poldi, Orli), порівняльні (so cool wie ich), ситуативні (Girls-kennenlernen, Ferien-Bikini-Sommer, “Junge” ist Warnung fьr mich), конкретні, абстрактні(Liebe, Spass), предикативні(versteht mich), негативно (schmutzig, etwas doof) і позитивно оцінні (Hammer, Hammerbraut) реакції. Зокрема, образ дівчини в уявленні хлопців асоціюється насамперед із її зовнішньою привабливістю, в т.ч. сексуальністю (питома вага таких реакцій становила відповідно 61,4% та 14,0% від загальної кількості реакцій, наданих хлопцями). В групі дівчат - респондентів питома вага реакцій щодо зовнішньої привабливості дівчини була також значною, хоча і меншою ніж у групі хлопців, і становила 34,2%. Натомість згідно із стереотипними уявленнями представників обох статей образ чоловіка асоціюється з успішністю, енергійністю, «крутизною» (36% реакцій серед хлопців та 25% - серед опитаних дівчат).

Гендерні стереотипи вербалізуються засобами сленгової лексики. Так, найбільш розповсюдженими стереотипним уявленням щодо дівчини є її зовнішній вигляд. На позначення зовнішності дівчини, що відповідає стереотипним уявленням представників обох статей, у системі молодіжного соціолекту використовується значна кількість лексем. Зокрема, лексичний інвентар молодіжного сленгу є багатим на номінації привабливої дівчини (65 одиниць). Варто, втім, зазначити, що у значній кількості позначень привабливої дівчини також акцентується увага на її фізіологічних характеристиках, оцінюється її сексуальність: Filet, Torte, Schleckrosine, Puppe, heiЯe Tussi, Bomberін. Натомість образ слабкого чоловіка не сприймається більшістю молодих людей, що підтверджується прикладами зневажливих номінацій на позначення слабкої за характером людини, які марковані граматичними показниками саме чоловічого роду: Stehgeiger, Stehpinkler, Warmduscher - в цілому 24 лексичні одиниці у словниках молодіжного сленгу.

В цілому хлопці більш активно ніж дівчата використовують сленгову лексику, про що свідчить значна кількість лексем у сучасних словниках молодіжного сленгу на позначення актуальних для представників чоловічої статі тем, зокрема, з'ясування стосунків силовими методами, вживання алкогольних напоїв тощо. Опосередкованим доказом більш активного використання сленгу представниками чоловічої статі може також слугувати значна кількість номінацій на позначення дівчат. Так, у сучасних словниках молодіжного сленгу кількість лексем на позначення дівчини в 5,5 рази перевищила кількість лексем на позначення хлопців (відповідно 132 та 24 лексичні одиниці). За результатами нашого опитування представників німецької молоді кількість сленгових лексем на позначення дівчат перевищила кількість лексем на позначення хлопців у 1,7 рази і їх кількість відповідно становила 113 проти 66. Причому із 113 номінацій на позначення дівчини 86 (або 76,1%) було надано респондентами - хлопцями, з них 65 (57,5%) зафіксовані лише у групі хлопців. Натомість дівчатами надано 27 (23,9%) відповідних сленгових номінацій, з яких 7 (6,2%) зафіксовані лише у групі дівчат. Дівчата в цілому в більшій мірі ніж хлопці застосовують стандартизовану лексику, про що свідчать результати опитування представників молоді обох статей щодо лексем на позначення привабливої дівчини: з 27 відповідних номінацій, наданих респондентами - дівчатами, 19 виявились сленговими (70,4%), натомість в групі хлопців - 37 з 38 (або 97,1%), причому 25 лексем (65,7%) - з явно вираженою споживацькою орієнтацією. Разом з тим у ході опитування інформантів було також встановлено (із застосуванням статистики Стьюдента), що рівень знань сленгової лексики представниками молоді обох статей, принаймні на пасивному рівні, є однаковим.

У німецькому молодіжному слензі існують регіональні відмінності. У ході проведеного нами анкетного опитування представників німецької молоді частина інформантів навела окремі приклади використання регіональних варіантів сленгової лексики, а саме: у федеральній землі Баден - Вюртемберг лексеми «Schnitte», «Sahneschnitte», «Schnecke» молодь використовує на позначення як привабливої жінки, так і чоловіка, тоді як у словниках сленгової лексики дана номінація зафіксована лише у значенні «приваблива дівчина»; у м. Гамбург у разі дружнього звертання переважно використовують «Dicker», «Digger» замість «Alter»; у землі Баден - Вюртемберг замість інтенсифікатора «krass» вживається синонімічний йому «kehl», «ooz geil» замість «sehr geil» (м.Ульм); у м. Ганновер замість звичної лексеми «Band» на позначення музичної групи використовується «Combo»; у м. Констанц використовуються такі варіанти лексем як: Tonne (Schultasche), Weckle (Brцtchen), Vesper (Brotzeit). Однак, переважній більшості респондентів було важко відповісти на запитання щодо наявності у сленговому вокабулярі регіоналізмів.

Оскільки в ході проведеного опитування респондентів визначити питому вагу територіальних варіантів сленгізмів від загальної кількості сленгових лексем, що включені до вокабуляру молоді, не було можливим, ми спробували визначити приблизну питому вагу відхилень у лексиці по тематичній групі «особа жіночої /чоловічої статі», яких ми найбільше отримали в ході опитування і які широко представлені у сучасних словниках молодіжного сленгу. Всього отримано 179 сленгових лексем на позначення осіб жіночої/чоловічої статей, з яких 8 лексем (4,5%) мали розходження значень (в т.ч. Freak,Entsafter, Pauker), така ж кількість лексем не була зафіксована у сучасних словниках молодіжного сленгу, в тому числі - Zuckerle, Chаuschti, Kotzpfosten, Brunsbьx, Grustse тощо. В цілому питома вага всіх нестандартних номінацій становила 8,9% від їх загальної кількості. Окремі з номінацій можна вважати регіональними варіантами.

Більшою мірою регіональні відмінності молодіжної мови простежуються у сленгових топонімічних номінаціях, зокрема: назвах пам'ятників - unter dem Schwanz - Reiterdenkmal in Hannover, Katti - Kotthasser Tor, Vцlkerschlachtdenkmal - Vцlki; сучасних будівель- Boku - Universitдt fьr Bodenkultur, Humburg - Nervцsitдt -Humboldt Universitдt; Bauernclub - Studentenclub vor der Agrarfakultдt (Leipzig); вулиць, площ - Schotten - Schottenplatz, Gцtelstrasse - Gцtel, Nцlle - Nollendorfplatz, Sobь - Sonnenbьhlstrasse.

На сучасному етапі спостерігається тенденція щодо зменшення різниці у територіальних варіантах молодіжного сленгу, чому сприяє розповсюдженість у молодіжних колах сучасних засобів комунікації.

Висновки

Сленг як лінгвістична формація є невід'ємною частиною соціального виміру мови. Проведене дослідження доводить, що німецький молодіжний сленг як різновид сленгу, є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально - вікової групи молоді, в якому відтворено її світогляд та ціннісні орієнтири, що виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу та відмежування від інших груп. Молодіжний сленг сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально - професійної групи, регіону тощо. Типологія молодіжного сленгу враховує віковий та соціальний критерії. Відповідно до цих критеріїв ми розрізняємо молодіжний сленг вікових, соціальних, соціально-професійних, неформальних груп молоді.

У дисертації проаналізовано особливості використання німецького молодіжного сленгу у різних типах дискурсу. У рекламному дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації, художніх творів, орієнтованих на молоде покоління, насамперед враховуються особливості мовленнєвої поведінки цієї групи, а також вікові, соціальні, психологічні характеристики та ціннісні домінанти молоді. Завдяки врахуванню зазначених особливостей у дискурсі друкованих засобів масової інформації детерміновано тематику і стиль написання статей, побудову аргументації задля досягнення впливу на молодіжну аудиторію. У рекламному дискурсі поєднання молодіжної сленгової лексики, паралінгвістичних засобів, специфічної структури рекламних текстів направлене на підсилення аргументації, на маніпулювання свідомістю потенційних покупців серед представників молоді. У дискурсі художніх творів, для якого є характерною багатозначність тексту, авторське сприйняття світу, використання сленгу допомагає автору наблизити твір до пересічного читача, досягти перлокутивного ефекту та підвищити читабельність твору. Використання сленгу учасниками Інтернет - комунікації сприяє досягненню статусної рівноправності та скороченню дистанції при спілкуванні.

У дисертації на матеріалі даних асоціативного експерименту, компонентного аналізу значення сленгової лексики, аналізу корпусу текстів доведено, що у мовній картині світу німецькою молоді відображаються як етнокультурні, так і соціокультурні типи концептів, які виражають специфіку категоризації світу молоддю і мають своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Мовна картина світу молоді виявляється також у процесах метафоричного та метонімічного перенесення найменувань, переосмисленні та створенні молоддю фразеологічних конструкцій, збагачується у процесі запозичення лексики. Молодіжний сленг є невід'ємною частиною лексико-семантичної системи мови, втім, має також і власну системну організацію. Особливістю синтагматичних відношень, які реалізуються у лексико - семантичній підсистемі молодіжного сленгу, є змінюваність значення тієї чи іншої лексеми залежно від її лексичної сполучуваності. Завдяки сполучуваності сленгізмів не лише актуалізується значення тієї чи іншої лексичної одиниці, а й виявляються асоціації молоді, пов'язані з її уявленнями про світ, що є також проявом епідигматичних відношень. Переосмислення вже відомих слів, що є однією з найхарактерніших особливостей молодіжного сленгу, є виявом епідигматичних відношень. Сленгові лексеми, в свою чергу, створюють розгалужені тематичні групи, що є виявом парадигматичних відношень. Проте особливістю парадигматичних відношень молодіжного сленгу є міна архісеми, що призводить до включення лексеми до іншого лексико - семантичного поля.

У дослідженні визначено особливості використання молодіжного сленгу представниками певних соціальних та соціально - професійних груп. Досліджено склад молодіжного сленгу серед представників найбільших формальних груп молоді - школярів та студентів. Більша частина сленгової лексики у зазначених групах відображає актуальні для даної соціально-вікової групи реалії. З віком мова молодих людей стає більш стандартизованою, на що значною мірою впливає зміна ціннісних орієнтирів.

Для комунікативної поведінки представників німецької молоді різних статей в цілому характерні гендерні відмінності. За результатами асоціативного експерименту підтверджена наявність серед респондентів гендерних стереотипів, що вербалізуються засобами сленгової лексики. У ході опитування було встановлено, що юнаки більш активно використовують сленгову лексику, їх сленговий вокабуляр є більш чисельним і різноманітним. Склад сленгової лексики хлопців відрізняється від такої у дівчат, про що, зокрема, свідчить значна кількість лексем зі споживацькою орієнтацією щодо дівчат. Натомість дівчата у більшій мірі ніж хлопці використовують стандартизовану лексику. Рівень знань сленгової лексики серед респондентів обох статей, принаймні на пасивному рівні, суттєво не відрізнявся.

У дисертації доведено, що для німецького молодіжного сленгу є характерною регіональна варіативність. У роботі наведені приклади регіональних варіантів сленгової лексики за визначенням самих респондентів, проаналізовано регіонально-зумовлені розширення та звуження значень сленгізмів. Суттєву частку у територіальних варіантах сленгової лексики становлять топонімічні номінації. На сучасному етапі спостерігається тенденція щодо зменшення різниці у територіальних варіантах молодіжного сленгу, чому сприяє насамперед активне використання у молодіжних колах сучасних засобів комунікації.

Перспективними у розгляді лінгвістичних субстандартів молоді залишаються комплексні дослідження з урахуванням ситуативного аспекту їх використання, подальші лінгвістичні розробки щодо когнітивних механізмів використання молодіжного сленгу, а також більш детальні дослідження регіональних та гендерних аспектів використання німецького молодіжного сленгу.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях

1. Христенко О.С. Дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу/ О.С. Христенко// Вісник СумДУ. - 2006. - №3.- С.110-114.- (Філологічні науки).

2. Христенко О.С.Дискурс та його типологія/ О.С.Христенко// Філологічні науки: щорічн. зб. наук. праць.- Суми: Вид-во СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2006.-С.262-268.

3. Христенко О.С.Фактори впливу на становлення та розвиток молодіжної лексики/ О.С.Христенко// Східнослов'янська філологія: зб. наук. праць.- Горлівка: Вид-во ГДПУ, 2006.- вип.11. Мовознавство. -Ч.ІІ. -С.123 -128.

4. Христенко О.С. Молодіжний дискурс та його ціннісні домінанти/ О.С.Христенко// Семантика мови і тексту:матеріали ІХ міжнародної науково-практичної конференції,(26-28 вересня 2006р.).-Івано-Франківськ: ЦІТ, 2006.-С.432-434.

5. Христенко О.С. Німецький молодіжний сленг та його лексикографічне оформлення/ О.С.Христенко// Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць.-К.: Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2007.-вип.22.-Ч.ІІ.- С.150-155.

6. Христенко О.С. Особливості мовної картини світу німецької молоді/ О.С.Христенко// Наука і сучасність: зб. наук. праць.-К.: Вид-во НПУ ім. М.Драгоманова, 2007.-Т.60.-С. 246-255.-(Педагогіка і філологія).

7. Христенко О.С. Метафоричне та метонімічне переосмислення найменувань у молодіжному слензі/ О.С.Христенко// Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць.-К.: Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2007.-вип.23.-Ч.ІІІ.-С. 126 - 131.

8. Христенко О.С.Молодіжний сленг у лексико-семантичній системі німецької мови/ О.С.Христенко// Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов у вищій школі: зб. наук. праць.-Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2007.-Ч.І.-С. 186-189.

9. Христенко О.С.Регіональні особливості сучасного німецького молодіжного сленгу/ О.С.Христенко// Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки.-2008.-№2.-С.120-124.

10. Христенко О.С.Гендерні особливості сучасного молодіжного сленгу/ О.С.Христенко// Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.- 2008. - №10 (149).-С.149-155.-(Філологічні науки).

11. Христенко О.С.Німецький молодіжний сленг як вияв субкультури молоді/ О.С.Христенко// Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць.-К.: Вид.-полігр. центр «Київський університет», 2008.-вип.24.-Ч.ІІІ.-С.329-335.

Анотація

Христенко О.С. Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови.-Київський національний університет імені Тараса Шевченка.-Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного аспектів німецького молодіжного сленгу на матеріалах текстів художньої літератури, молодіжної преси, анкетного опитування, реклами, Інтернет-форумів та чатів, лексикографічних видань, художніх фільмів. Наведено визначення молодіжного сленгу, розглянуто його структурну організацію та типологію, проаналізовано основні тенденції і напрямки дослідження німецького молодіжного соціолекту. Визначено основні особливості використання німецького молодіжного сленгу у різних типах дискурсу. Розглянуто основні особливості мовної картини світу молоді, що виявляється у відображенні етнокультурних та соціокультурних концептів за допомогою сленгової лексики, метафоричному та метонімічному переосмисленні найменувань, створенні та переосмисленні фразеологізмів, у процесі запозичення лексики. Встановлено особливості системної організації сленгової лексики. У дослідженні виявлено також основні соціолінгвістичні особливості німецького молодіжного сленгу, досліджено гендерні та регіональні особливості німецького молодіжного сленгу.