Модальні слова у персонажному мовленні: семантичний та прагматичний аспекти (на матеріалі прози англійського й американського модернізму)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Модальні слова у персонажному мовленні: семантичний та прагматичний аспекти (на матеріалі прози англійського й американського модернізму)

Ігіна Зоя Олександрівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівниккандидат філологічних наук, доцент

Волкова Лідія Михайлівна,

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра граматики та історії англійської мови, доцент

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, доцент

Морозова Олена Іванівна,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, кафедра англійської філології, професор

кандидат філологічних наук, професор

Булатецька Людмила Іванівна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра англійської філології, завідувач кафедри

Захист відбудеться 22.05.2009 р. о 10-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розіслано 21.04.2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О. М. Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню англійських модальних слів у комплексі притаманних їм семантичних, синтаксичних і прагматичних ознак у персонажному мовленні прози англійського й американського модернізму.

Модальні слова традиційно визначаються як лексико-граматичні одиниці, за допомогою яких мовець виражає своє суб'єктивне ставлення до думки, висловленої в реченні (В. В. Виноградов, М. В. Ляпон), що є важливим елементом комунікативної тактики, спрямованої на поліпшення розуміння між мовцем і адресатом. Саме тому модальні слова незмінно викликають науковий інтерес. На сьогодні пропонуються два способи класифікації модальних слів: семантичний (О. Бонамі, Р. Блутнер, І. А. Іноземцева, О. Е. Разлогова, Р. Д. Шакірова) і синтаксичний (О. Єсперсен, В. Чейф, Л. В. Щерба). Проте необхідно зазначити, що модальні слова не досить повно вивчені в плані систематизації диференційних ознак, які конкретизують ставлення мовця до дійсності; також поза увагою дослідників залишається вплив модальних слів на висловлення і їхня прагматична функція, що допомагає з'ясувати мотивацію вибору мовцем певного модального слова в певній ситуації. У дисертації модальні слова розглянуті в комплексі семантичних, синтаксичних і прагматичних ознак. Необхідність дослідити вплив модальних слів на висловлення зумовила застосування до їхнього вивчення синергетичного підходу для виявлення притаманної їм властивості виступати у висловленні елементами, що з позиції мовця вказують на різні версії розвитку ситуації спілкування. Одночасне існування кількох віртуальних версій (М. Полані) реального світу не применшує значення цих версій, оскільки навіть найменш прийнятна версія не може суперечити висловленню ймовірності, на яку вказують модальні слова. Синергетичний підхід до вивчення мовних одиниць (О. О. Кобляков, Г. Г. Москальчук) дозволяє розкрити приховані смисли модальних слів у персонажному мовленні, оскільки кожне висловлення з модальним словом розглядається як система множинних інтерпретацій художньої дійсності з позиції представника персонажного психотипу, а модальне слово - як елемент упорядкування цієї системи на рівні прогнозування її впливу на розвиток ситуації спілкування. У модерністській прозі психологічні типи є виразниками стереотипних характерів, що уможливлює створення мовленнєвого портрету кожного з них і виділення закономірностей уживання ними модальних слів.

Актуальність роботи визначається загальним спрямуванням лінгвістичних досліджень до впровадження міждисциплінарних підходів до вивчення мовних одиниць, зокрема застосування теорії біфуркацій до аналізу модальних слів як носіїв інформації про інтенцію мовця. Необхідність системного аналізу модальних слів у плані визначення їхньої парадигматики й синтагматики пояснюється тим, що на сьогодні відсутні єдині критерії визначення формальних і змістових ознак модальних слів, зокрема в англомовному дискурсі. У висловленні також не достатньо вичерпно вивчена прагматична функція модальних слів. Залежність прагматичної функції від особистості мовця відкриває перспективу дослідження модальних слів як засобів керування комунікативною ситуацією.

Зв'язок з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної теми "Когнітивні й комунікативні дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою № 0106U002115 Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).

Мета дисертації полягає у встановленні семантичних і прагматичних особливостей модальних слів у персонажному прозовому мовленні англійського й американського модернізму. Мета передбачає розв'язання таких завдань:

- уточнити склад корпусу лексико-граматичного класу модальних слів у англійській мові;

- систематизувати досліджувані слова за семантичними і прагматичними особливостями;

- виявити закономірності вживання модальних слів персонажем залежно від його психотипу в прозі англійського й американського модернізму;

- визначити функціональні особливості модальних слів у світлі теорії можливих світів; модальний слово персонаж модернізм

- розкрити смислотворчу роль модальних слів у висловленні як системі множинних інтерпретацій у персонажному мовленні прози англійського й американського модернізму з позиції синергетики.

Об'єктом дисертаційної роботи є модальні слова як лексико-граматичний клас мовних одиниць у персонажному мовленні англійської й американської прози модернізму.

Предметом дослідження є семантичні й прагматичні ознаки модальних слів у персонажному мовленні англійської й американської прози модернізму.

Матеріалом дисертації є художні прозові твори англійських і американських письменників-модерністів В. Вулф, Г. Джеймса, Дж. Джойса, Г. Стайн і Д. Ричардсон загальним обсягом 2840 сторінок. Аналізу підлягають 250 текстових фрагментів з модальними словами в кількості 60 одиниць (310 слововживань), що вилучені методом суцільної добірки.

Методи дослідження. Мета й завдання роботи зумовили застосування логіко-семантичного аналізу - для дослідження семантичних властивостей модальних слів у персонажному мовленні з урахуванням інтроспективного спрямування модерністської прози; компонентного аналізу - для виявлення семантичної структури модальних слів; аналізу мовленнєвих актів - для розкриття комунікативної інтенції мовця й факту досягнення чи недосягнення ним перлокутивного ефекту за допомогою модальних слів; тема-рематичного аналізу - для виявлення, чи є модальне слово елементом теми/реми висловлення в художньому тексті; фреймового просторово-часового аналізу (М. Мінський) - для зображення семантичної перспективи модальних слів з позиції персонажа; конструктивного аналізу речення - для виявлення синтаксичних процесів, до яких залучені модальні слова; методу виявлення семантики можливих світів (А. П. Бабушкін) - для диференціації можливих світів персонажа (гіпотетичних припущень, здогадів), на які вказують модальні слова; комплексного синергетичного аналізу - для визначення функції модальних слів як елементів упорядкування семантики висловлення як системи множинних інтерпретацій персонажем дійсності художнього твору.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що в ній уперше запропонована класифікація модальних слів за критеріями плану вираження та плану змісту. Поділ модальних слів з позиції плану змісту є основою розробленої методики прогнозування розвитку комунікативної ситуації. Уперше в дисертації встановлені закономірності вживання модальних слів у персонажному мовленні англійської й американської прози модернізму представниками певних психотипів. Функціональні особливості модальних слів уперше розглядаються в роботі у світлі теорії можливих світів. Новим є комплексний синергетичний підхід до вивчення модальних слів, який дозволив розглянути англійські модальні слова як елементи впорядкування змісту висловлень у персонажному мовленні. Семантичні й прагматичні особливості модальних слів розглянуті як нелінійна єдність їхніх прагматичних і семантичних рис.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її результати є певним внеском до загальної теорії частин мови, також лексикології й прагмалінгвістики. У дисертації розв'язується перелік питань, пов'язаних з неоднорідним складом корпусу модальних слів, їхніми парадигматичними й синтагматичними зв'язками, семантичною структурою й прагматичними особливостями в художньому тексті. Результати праці містять здобутки в царині лінгвосинергетики й демонструють додаткові можливості вивчення мовних одиниць із застосуванням міждисциплінарних методів. Зокрема, виявлення особливостей впливу модальних слів на висловлення є послідовним розвитком лінгвосинергетичної теорії фазових переходів.

Практичне значення виконаного дослідження полягає у можливості використання його результатів, положень і висновків у курсах теоретичної граматики англійської мови (розділи "Частини мови", "Граматичне значення", "Прагматика речення"), лексикології англійської мови (розділ "Семантична структура слова"), у спецкурсах з прагматики, теорії мовленнєвої комунікації, на заняттях з практики англійського мовлення для систематизації принципів ужитку модальних слів згідно з ситуацією спілкування для досягнення комунікативних цілей, а також у наукових дослідженнях лінгвістичного та лінгвосинергетичного напрямів. Результати роботи можуть бути використані в написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробація основних положень і результатів дисертації здійснювалася на шести конференціях, у тому числі міжнародних: "Ломоносов-2006" (Москва, 2006), "Новітні обрії розвитку романської та германської філології" (Запоріжжя, 2007) на двох міжнародних симпозіумах: III та IV міжнародних симпозіумах Українського товариства дослідників англійської мови (USSE) (Київ, 2005, 2007) та на науково-практичних конференціях: "Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі" (Кам'янець-Подільський, 2005), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 2007).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати роботи висвітлено в шести наукових статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2,45 др. арк.), і тезах трьох доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій - 2,79 др. арк.

Загальний обсяг тексту дисертації складає 187 сторінок, обсяг праці разом із бібліографією становить 215 сторінок. Робота містить 14 рисунків і 4 таблиці. Список використаної наукової літератури складається з 303 позицій, у тому числі 51 - іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 9 найменувань.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження містить вступ, три розділи з висновками до них, загальні висновки, списки використаної літератури й ілюстративного матеріалу, а також додатки.

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету й завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну значущість, практичне значення роботи та сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі здійснено огляд теоретичних джерел з обраної теми, висвітлено проблему співвідношення англійських модальних слів та інших частин мови, складено класифікацію персонажних психотипів, обґрунтовано наукову перспективу застосування синергетичного підходу до їхнього вивчення.

У другому розділі окреслено корпус англійських модальних слів, умотивовано значущість їхнього вживання для персонажного мовлення прози модернізму. Визначено критерії семантичного і прагматичного аналізу модальних слів, описані їхнє граматичне й лексичне значення. Також запропоновано нову класифікацію модальних слів.

У третьому розділі здійснено аналіз модальних слів на основі синергетичного підходу, визначено їхню роль у впорядкуванні персонажного мовлення, персонажі поділені за синергетичними типами, наведений перелік модальних слів, притаманних персонажним синергетичним психотипам.

Загальні висновки відбивають результати проведеного дослідження, у них окреслюються перспективи подальшого вивчення класу модальних слів.

Додатки містять 3 таблиці, у яких узагальнені результати аналізу мовного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. "Модальні слова як клас лексико-граматичних одиниць та їхнє функціонування в художньому тексті". У лінгвістичній традиції англійські модальні слова, що називаються також егоцентричними (Ю. С. Степанов) і дискурсивними (О. Е. Разлогова), визначаються як незмінні лексико-граматичні одиниці без чітких формальних ознак, які мають обмежену сполучуваність, виражають ставлення мовця до повідомлюваного (В. В. Виноградов, С. К. Воронова) і виконують у реченні парентетичну функцію. Існує велика кількість семантичних класифікацій, згідно з якими модальні слова розглядаються як показники певності (certainly, surely, apparently, undoubtedly), бажаності/небажаності дії (happily/unhappily) (О. А. Івін, E. Коктова), достовірності повідомлення (О. Е. Разлогова), де впевненість мовця наростає від найнижчого ступеня (hardly, scarcely, unlikely) до найвищого (indeed, certainly, surely). З огляду на синтаксичну функцію модальні слова позначаються як ад'юнкти (Т. Ернст), диз'юнкти (С. Грінбаум, Р. Квірк, Дж. Ліч, Я. Свартвік), субнекси (О. Єсперсен), реченнєві прислівники (Я. Г. Біренбаум), парентетичні прислівники (М. Грін), прислівникові модальні оператори (О. М. Вольф). На сьогодні, втім, не розроблено класифікації, що охоплювали би семантичні властивості модальних слів і їхню синтаксичну функцію. Це завдання ставиться в реферованій роботі. У зв'язку з цим пропонується аналіз модальних слів, що ґрунтується на принципах модальної логіки, оскільки поняттями, на які вказують модальні слова, оперують неформальні епістемічна й алетична модальні логіки і пов'язана з ними теорія можливих світів (А. Т. Ішмуратов, Р. Карнап, С. Кріпке, Г. В. Лейбніц, Я. Ю. Хінтікка). Це такі поняття, як сумнів, ймовірність, необхідність, бажаність. За допомогою модальних слів мовець виражає власний інтенціональний стан свідомості. Також надбанням теорії можливих світів у неформальних логіках є диференціація понять на абсолютні й порівняльні. Застосування цієї диференціації до вивчення модальних слів дозволило поглянути на них як на засоби вираження, з одного боку, абсолютного поняття - тобто логічної можливості повідомлюваного з позиції мовця і, з іншого, порівняльного поняття - тобто логічного висновку мовця про повідомлюване на підставі певних фактів і власного інтенціонального стану.

Зв'язок модальної логіки й теорії можливих світів є плідним підґрунтям для дослідження модальних слів у художній прозі модернізму, в якій світ персонажа (як внутрішній, так і зовнішній) описується як постійний вибір можливостей. Множинні інтерпретації висловлення спонукають до виокремлення й класифікації одиниць (у реферованій роботі - модальних слів), які зумовлюють виникнення цієї множини. Для системного аналізу модальних слів у прозі модернізму застосовано синергетичний підхід (О. О. Кобляков, Г. Г. Москальчук), що логічно поєднує аналіз можливості на рівні прогнозування кінцевої мети системи й аналіз окремої структурної одиниці системи.

У інтерпретації художнього тексту синергетичний підхід уможливлює розгляд модальних слів як мовних одиниць, що пов'язані з особистісною позицією персонажа-мовця та є параметрами порядку. У синергетиці параметрами порядку (Г. Хакен) називаються окремі елементи, які в стислій формі описують кінцеву мету системи, тобто показують, як елементи вищого рівня впорядковують поведінку елементів нижчого. Наприклад, атоми утворюють молекули, слова - речення. Модальні слова як параметри порядку в інтерпретації художнього тексту - це смислотворчі елементи у висловленнях персонажів. У синергетиці поведінка елементів у динамічних системах передбачає кілька ступенів свободи в точках нестабільності, або біфуркації (Г. Хакен). У точці біфуркації система отримує інформацію, яка раніше була для неї недоступна. Значимість цих точок полягає в тому, що в них можна передбачити розвиток системи, оскільки в нелінійному середовищі можливий не будь-який шлях розвитку системи, а лише певний передбачуваний "спектр еволюцій" (О. Н. Князєва, С. Кріпке). Модальне слово може вказувати на нестабільність міркувань персонажа-мовця, спектр його інтерпретацій ситуації, напр.:

(1) What is that flying about? Swallow, bat probably? Thinks I'm a tree, so blind… have birds no smell? (Joyce).

Модальне слово probably (можливо) вказує на нестабільність у міркуванні мовця про загадкову істоту. Якщо вона сліпа (so blind), то не ластівка (swallow), а якщо птах (have birds no smell), то не кажан (bat). Спектр міркувань обмежений небагатим знанням мовця про істот, що літають, тому можна інтерпретувати висловлення в досить широких межах. За цих умов модальне слово розглядається як локальний риторичний прийом (М. Л. Макаров), у термінах синергетики - задає з погляду персонажа-мовця спектр еволюцій розвитку ситуації в художньому тексті. Спектр - це набір можливих точок фіксації смислу (атракторів) у контекстуальному просторі. Якщо в синергетичній термінології атрактором (Г. Хакен) є кінцевий стан розвитку системи, її мета, то в наступному прикладі безперечність, зриме підтвердження думки мовця про унікальність гувернантки-француженки після попереднього сумніву в тому, що такі люди є, - це кінцевий стан розвитку системи, на що вказує слово evidently (очевидно):

(2) Miriam had never imagined anything in the least like her <…> this seemingly unreal creature was <…> not educated <…> seventeen years old and a Protestant <…> She was evidently a special kind of French girl (Richardson).

Головною особливістю атрактора є те, що він не існує в теперішньому часі, система перебуває на шляху до нього. Він іманентно присутній у семантичному просторі системи. Так, наприклад, персонаж, який утілює мовленнєву поведінку певного психотипу, може передбачити подію лише в рамках своїх психотипних ознак, інтенціонального стану й наявних на момент мовлення знань. Психотипи - високо-енергійні (епілептоїдний, істероїдний, паранояльний, гіпертимний) та низько-енергійні (психастеноїдний, гіпотимний, шизоїдний) (В. В. Богданов, С. А. Сухих) - репрезентовані в роботі персонажами творів англійських і американських прозаїків-модерністів.

Вплив модальних слів на персонажне мовлення розглянутий у художньому тексті за допомогою математичної моделі (С. П. Капиця, С. П. Курдюмов), яка сприяє визначенню атракторів у системі висловлення з позиції персонажа-мовця. Модель базується на правилі розподілу вірогідності, що задає параметри місця в просторі B певної системи, куди має потрапити певна точка з простору A, і показником t, що позначає час, у якому зафіксований спектр еволюцій. Існує три основних підтипи цього правила: детермінації, ймовірності й невизначеної вірогідності. Правило детермінації передбачає єдиний атрактор і переносить певну точку з множини A у фіксовану точку множини B, напр.:

(3) We want to know about your plans <…> We didn't know you were engaged! - But of course, certainly I marry. I know quite well who is to marry me (Richardson).

Правило детермінації фіксує (за допомогою модальних слів of course і certainly - звичайно, неодмінно) перехід персонажа-мовця (гувернантки) зі стану неодруженої жінки до стану одруженої, що є для вихованок приємною несподіванкою. Модальні слова в розглядуваному прикладі детермінують стан певності мовця в подальшій зміні життя й статусу: дівчина усвідомлює шлюб не як умоглядне майбутнє, а знає, з ким одружиться (точний варіант еволюції).

Правило ймовірності передбачає два варіанти еволюції та переносить деяку точку з простору B до певної точки простору A, напр.:

(4) You apparently can't understand either my good faith or my humility (James).

Мовець указує на неможливість порозуміння ні тепер, ні в майбутньому як на очевидний факт (що засвідчує модальне слово apparently - безсумнівно) - отже, атрактором виступає розлад стосунків, що реалізується двома шляхами: через нехтування адресатом довіри або терплячості мовця.

Правило невизначеної вірогідності передбачає три й більше варіантів і задається розподілом вірогідності, згідно з чим певна точка переноситься з простору B до різних точок простору A, напр.:

(5) My belief is, to tell you the candid truth, that those bits were genuine forgeries all of them put in by monks most probably or it's the big question of our national poet (Шекспір) over again, who precisely wrote them like … Bacon… (Joyce).

Персонаж-мовець розв'язує проблему, чи дійсно твори Шекспіра належать тому Шекспірові, що відомий як уродженець Стратфорда-на-Ейвоні. Він пропонує альтернативи: літературна містифікація, яка створена 1) монахами (це найбільш імовірно з позиції мовця), 2) Френсісом Беконом, 3) невідомим автором. Персонажне мовлення розвивається за певною віртуальною траєкторією залежно від параметра, що набуде чинності в точці біфуркації. У цьому разі таким параметром є певність персонажа, виражена модальним словом probably (можливо). Отже, висловлення з модальним словом у персонажному мовленні розглядається як система елементів, що впорядковуються модальним словом на рівні прогнозування ситуації спілкування за кількома сценаріями - біфуркаціями. Позиція модального слова в такий спосіб перетворюється на точку біфуркації. У контексті розгляду парентетичних елементів продемонстровано відмінності модальних слів і таких вставних виразів, як, напр., for some reason, to smb's mind, in every respect, to be precise, metaphorically speaking, які виконують функцію відокремленої обставини, тобто додають до дієслова-присудка різноманітні відтінки значення: часу, причини, умови, допустовості, способу, побіжного зауваження тощо. Модальні ж слова належать до всього висловлення й виражають ставлення мовця до повідомлюваного загалом, а не лише до присудка.

Розділ 2. "Семантико-прагматичні особливості модальних слів у персонажному мовленні прози англійського й американського модернізму". Більшість досліджених у роботі модальних слів складають ті, які є прислівниками за морфологічними властивостями, тобто виражають об'єктивну ознаку дії чи предмета й указують на обставини, за яких відбувається дія: supposedly, apparently, obviously, presumably, probably, improbably, possibly, certainly, doubtfully, undeniably, definitely, surely, prayerfully, fearfully, hopefully, frankly, thankfully, fortunately, unfortunately, happily, unhappily, oddly, theoretically, luckily, unluckily. Наведені слова позначені терміном вставні прислівники. Цей термін указує на те, що окремі прислівники завдяки модально-аксіологічному значенню можуть функціонувати як вставні слова. Прислівник опиняється в ролі модального слова за особливих синтаксичних умов - у позиції парентези. Серед модальних одиниць є окремі слова, як-от perhaps, maybe, а є стійкі сполучення іменника з прийменником і квантифікатором (in all likehood) або іменника з прийменником (of course, without doubt). Такі стійкі утворення позначаються в роботі терміном вставні словосполучення. У системі модальних слів спостерігаються результати лексичної контамінації, напр., слово perhaps (може бути) є продуктом поєднання французького прийменника par (by - завдяки) і давньопівнічного іменника happ (fortune - везіння, успіх). Таким же чином утворені слова maybe, perchance, methinks, meseems. Наведені одиниці позначені терміном вставні лігатури, оскільки лігатури - це знаки будь-якої системи письма, утворені поєднанням двох, трьох і більшої кількості елементів (Д. Е. Розенталь). Отже, за функціональними особливостями та способом утворення модальні слова поділяються на вставні прислівники, вставні словосполучення та вставні лігатури.

Семантичні особливості модальних слів розглядаються в роботі з опорою на лексичний зміст як віртуальний онтологічний об'єкт, що складається з трьох ієрархічних вимірів, тому може бути розглянутий водночас у трьох семантичних ракурсах - від найбільшого елемента - семантеми до найменшого - семного конкретизатора (Й. А. Стернін). Граматичне значення модальних слів (указівка, що висловлення пов'язане зі ставленням мовця до реальності) розглядається як потенційоване (В. Г. Адмоні), додаткове, таке, що нашаровується на лексичне та є елементом смислу як загального уявлення про референт. Граматичне значення присутнє в менших структурних елементах - семах (І. М. Кобозєва). Модальні слова розділені в роботі на дві групи: слова зі значенням алетичної модальності та слова зі значенням епістемічної модальності. Модальні слова зі значенням алетичної модальності трактують реальність за допомогою припущень "логічно можливо або неможливо" (supposedly, probably, possibly, presumably, perhaps, maybe, perchance, meseems) й "логічно випливає" (apparently, obviously, definitely, undeniably, of course, indeed) - тобто в термінах абсолютних і порівняльних модальних понять. Слова зі значенням епістемічної модальності повідомляють, що мовець висловлює ставлення до предмета повідомлення в психологічному аспекті. Наприклад, позитивно - з радістю, полегшенням, удячністю (prayerfully, hopefully, thankfully, happily, fortunately); негативно - зі страхом, сумнівом, недовірою (fearfully, dubiously, unfortunately) або лише зважує, чого вартий предмет повідомлення, як до нього краще поставитись, ураховуючи емпіричний досвід (frankly, oddly). Диференційні семи модальних слів зі значенням алетичної модальності - це 'логічна можливість/неможливість' і 'логічний умовивід'.

Таким чином, слова зі значенням алетичної модальності supposedly, probably, possibly, presumably, perhaps, maybe, in all probability (likehood), perchance, methinks, meseems - це абсолютні припущення, тобто такі, що указують на абсолютні модальні поняття "логічно можливо/неможливо" й приписують певному референту властивість бути можливим чи неможливим, напр.:

(6) I only meant that there are perhaps better things to be done with Miss Stant than to criticize her (James).

Модальне слово perhaps (мабуть) указує, що мовець припускає (вважає за можливе), ніби міс Стент гідна більшого, ніж злостиві плітки заздрісників.

Слова зі значенням алетичної модальності apparently, obviously, definitely, undeniably, of course - це порівняльні припущення, тобто такі, що вказують на порівняльне модальне поняття "логічно випливає", яке встановлює зв'язок між предметом повідомлення і висновком мовця про можливість чи неможливість існування цього предмета на ґрунті наявних посилок, напр.:

(7) Nice wine. Taste it better because I'm not thirsty. Bath of course does that (Joyce).

Модальне словосполучення of course вказує на порівняльне припущення -умовивід мовця, чому йому особливо подобається вино: у ванні тіло достатньо зволожене, тому він не відчуває спраги і може насолодитися смаком.

Диференційними семами модальних слів зі значенням епістемічної модальності є позитивне ставлення мовця до повідомлюваного (surely, luckily, prayerfully, hopefully, thankfully, happily), негативне ставлення мовця до повідомлюваного (doubtfully, unfortunately) і зважене ставлення мовця до повідомлюваного (frankly, oddly). Наприклад, модальне слово luckily (на щастя) у висловленні (8) As we've happened, luckily, to find ourselves again really taking hold together, you must let me, as soon as possible, come to see you; you must give me a good, kind hour (James) вказує, що персонаж радий, оскільки йому знову припало побачити подругу, тобто висловлює позитивне ставлення. Модальне слово unfortunately (на жаль) у висловленні (9) Mrs. Bandmann Palmer. Trenchant exponent of Shakespeare. Unfortunately I threw away the programme (Joyce), навпаки, вказує на негативне ставлення мовця, жаль з приводу того, що він викинув програмку вистави. Зважене ставлення мовця до повідомлюваного вказує на його змішані почуття, що передається модальним словом frankly (щиро кажучи), напр.:

(10) Do you consider, by the by, that a Spanish type? <…> her stage presence being, frankly, a treat in itself which the camera could not at all do justice to <…> But it was professional etiquette so (Joyce).

Мовець боїться відкрито висловити захоплення дружиною-іспанкою (Моллі Блум), оскільки фотознімок насправді не свідчить про її красу. Тому він змушений, аби не бути висміяним, висловити зважений коментар, що "пристрасне" фото, яке демонструвало би всі принади Моллі, об'єктивно було би порушенням професійної етики фотографа.

Закономірність уживання модальних слів персонажами в прозі англійського й американського модернізму полягає в тому, що представники високо-енергійних психотипів (епілептоїдного, паранояльного, гіпертимного, істероїдного) надають перевагу модальними словами зі значенням епістемічної модальності, оскільки емоційно відкритіші. Представники низько-енергійних психотипів (шизоїдного, психастеноїдного, гіпотимного) охочіше послугуються модальними словами зі значенням алетичної модальності, оскільки схильні до рефлексії й сумніваються у вчинках. Персонажне мовлення в модерністській прозі найкраще відповідає меті дослідження, адже (завдяки прийому потоку свідомості, що створює ілюзію внутрішнього мовлення) уможливлює простеження розвитку думки персонажа від причини її виникнення до наслідку - реалізації в комунікативній ситуації з урахуванням можливостей для досягнення перлокутивного ефекту.

Прагматичні особливості модальних слів розглянуті в дисертації у зв'язку з мовцем, адресатом та іншими учасниками комунікації (Н. Д. Арутюнова).

У зв'язку з мовцем з'ясована роль модального слова як риторичного прийому. Наприклад, у висловленні (11) Toothless Kinch, the superman… Why is that, I wonder, or does it mean something, perhaps? (Joyce) - "Беззубий Клинок, супермен… Чому так, цікаво, і чи це щось значить?", іллокутивна мета якого - прагнення персонажа з'ясувати, чи мають підстави його припущення про значення приятелевого жарту "Беззубий Клинок, супермен", модальне слово perhaps (можливо) залишає питання про альтернативу відкритим, тобто персонаж вільний робити подальші припущення або кинути це. У зв'язку з адресатом модальне слово perhaps містить прихований смисл, який з позиції адресата може бути інтерпретований як натяк на беззахисність мовця. Перлокутивний ефект уживання модального слова perhaps у цьому висловленні - це можливе здивування адресата. У зв'язку з учасниками комунікації прагматичні особливості perhaps такі: мовець уживає квеситив (…does it mean something, perhaps?), у який модальне слово вносить елемент невизначеності й спонукає до розгляду альтернатив: чи хтось збирався образити персонажа, чи ні.

Прагматичні і семантичні особливості модальних слів систематизуються нами у вигляді просторово-часового фрейму. Згідно з концепцією М. Мінського, позиції спостерігача-мовця відповідає відношення між предметами (попереду - позаду), що залежить від площини зображення для спостерігача, а також від часової перспективи (раніше - пізніше). Спостерігач-мовець перебуває в оперативній зоні О й охоплює ретроспективну зону R (позаду себе) й проспективну зону P (попереду себе). Модальні слова вказують, що всі три зони відкриті для створення в їхніх межах можливих світів, які можуть по-різному висвітлити різночасові події. Фрейм будь-якого висловлення з модальним словом містить інформацію про ситуацію (схему), логічні параметри ситуації (реальність чи ірреальність з позиції мовця), аксіологічні параметри (оцінка ситуації мовцем) і часові (осмислення персонажем ситуації як такої, що стосується подій минулого, теперішнього або майбутнього), напр.:

(12) BLOOM: Let's walk on. Shall us? - MRS BREEN: Let's. - BLOOM: Do you remember a long long time, years and years ago <…> when we all went together to Fairyhouse races, was it? <…> And Molly was eating a sandwich of spiced beef out of Mrs Joe Gallaher's lunch basket. Frankly, though she had her advisers or admirers, I never cared much for her style. She was ... - MRS BREEN: Too ... (Joyce).

У наведеному прикладі фрейм фрагмента комунікативної ситуації зі словом frankly (щиро кажучи) має такий вигляд: схема ситуації, у якій вживається модальне слово, - ностальгічна розмова Леопольда Блума і місіс Брін про день, проведений разом на іподромі; логічні параметри ситуації, на які вказує модальне слово, - персонаж (Блум) ставиться до повідомлюваного як такого, що відбиває реальність, оскільки чітко пам'ятає той день; аксіологічні параметри ситуації - мовець не приховує факту, що не переймається іміджем дружини, а ставиться до цього нейтрально, оскільки дружині неважко викликати захоплення, навіть дуже сильне, додає місіс Брін; часові параметри - ретроспективна зона (персонаж згадує минулі події, вигляд і поведінку дружини на іподромі) і оперативна зона (персонаж осмислює своє ставлення до її поведінки на момент мовлення).

Як виразники інтенції мовця модальні слова є показниками можливих світів мрій, сподівань, бажань, гіпотетичних припущень тощо в персонажному мовленні. Семантика можливих світів як об'єкт лінгвістичного дослідження - це ментальний світ, матеріалізований як сукупність мовних знаків. На відміну від реального світу, можливі світи існують у вигляді мовної модальності. Такий вид модальності має назву модальності можливих світів (Ю. С. Степанов). Вербально світи вводяться мовними знаками, які стають символами межі світів (Н. Гудмен), зокрема модальні слова. Певність/непевність мовця-персонажа у міркуваннях щодо дійсності художнього твору прямо пов'язана з інтенціональним станом мовця. Перебування мовця в цьому стані супроводжується екстраполяцією художньої дійсності на кілька можливих варіантів - можливих світів (Б. Парті). Наприклад, у висловленні (13) Yet he was young and perchance he might learn to love in time (Joyce) модальне слово perchance (може статися) вказує на існування в уяві мовця можливого світу надії та бажання, що колись він навчиться любити.

Розділ 3. "Семантико-прагматична нелінійність модальних слів у мовленні персонажних психотипів". Семантико-прагматична нелінійність модальних слів - це поєднання їхніх значення й функцій у тексті з урахуванням множинних інтерпретацій дійсності художнього твору персонажами. Множинні інтерпретації зумовлюють нелінійність (різні варіанти) можливого розвитку певної ситуації спілкування, на що і вказують модальні слова. Наприклад, модальне слово maybe (можливо) у висловленні (14) Old and secret she [молочарка. - З. І.] had entered from a morning world, maybe a messenger (Joyce) позначає варіанти інтерпретацій дійсності художнього твору таким чином: мовцеві видається, що молочарка може бути посланцем доброї новини. Утім, вона також може бути звичайною крамаркою й виконувати свою щоденну роботу, суміщати в собі якості посланця і крамарки або не бути ні тим, ні іншим. Отже, множинність інтерпретацій - основа планування спілкування, а модальні слова - індикатори можливих варіантів цього планування мовцем, елементи організації змісту. У персонажному мовленні прози англійського й американського модернізму модальні слова аналізуються як синергетичні параметри порядку (Г. Хакен) - тобто елементи впорядкування змісту висловлення в персонажному мовленні. Параметри порядку - це структурні змінні, що є носіями інформації про інтенцію персонажа досягти бажаного перлокутивного ефекту і реалізувати певний сценарій розвитку подій. Оскільки з огляду на множинність інтерпретацій художньої реальності у системі висловлення семантико-прагматичною особливістю модальних слів з позиції синергетики виявляється нелінійність, то аналіз їхньої семантики і прагматики - це аналіз семантико-прагматичної єдності, або нелінійного етосу слів зі значенням епістемічної та алетичної модальності. Термін нелінійний етос об'єднує значення елемента і його призначення - спрямування на атрактор, який є реалізацію певного сценарію розвитку ситуації спілкування та перлокутивним ефектом. Нелінійність етосу пояснюється тим, що модальні слова виражають вірогідність повідомлюваного з позиції мовця. Це передбачає не один атрактор - тобто кілька можливостей розвитку ситуації.

Кожне висловлення з модальним словом розглядається в семантичному плані як певна самостійна система множинних інтерпретацій дійсності твору персонажем, де модальне слово є елементом упорядкування змісту в розумінні прогнозування впливу цієї системи на подальший розвиток ситуації спілкування. Завдяки модальному слову система висловлення розвивається в персонажному мовленні за кількома сценаріями - біфуркаціями, а модальне слово в цій системі - це точка біфуркації. За синергетичною термінологією, біфуркація (Г. Хакен) - це поворот у розвитку системи завдяки одному/кільком параметрам - елементам системи. У цьому дослідженні для вивчення модальних слів у персонажному мовленні застосовуються три основні принципи, на які спирається синергетичний аналіз: 1) гомеостатичність (система у стані рівноваги); 2) ієрархічність і 3) нестабільність. Ці принципи доповнюють один одного, оскільки принцип гомеостатичності визначає наявність атракторів у системі, нестабільність обумовлює появу біфуркацій, ієрархічність встановлює послідовність розвитку системи (В. Г. Буданов). В інтерпретації художнього тексту модальні слова вказують на біфуркації "вили" і "народження циклу". Біфуркація "вили" - це перетворення єдиного центру на "осередок" (базовий центр) і два інших центри в системі координат (О. Ю. Лоскутов , О. С. Михайлов ). Точка рівноваги розпадається на кілька. Цей тип біфуркації є переходом стану з одним стабільним положенням до нестабільного з двома рівноважними точками (див. рис.1).

Рис. 1. Біфуркація "вили"

Наприклад, стабільне положення системи у висловленні (15) Hynes here too: account of the funeral, probably (Joyce) - це поява репортера Хайнса на цвинтарі у зв'язку з похороном. Нестабільне положення - жорсткий зв'язок між присутністю репортера й похованням (можливо) зруйнований мовцем, на що вказує модальне слово probably: Хайнс тут або у зв'язку з похороном, або з іншої причини.

Інший тип біфуркації - це "народження циклу", або, за іменем дослідника, біфуркація Хопфа (Дж. Сандерс, Ф. Ферхулст). У цьому аналізі - це поява у системі висловлення так званих граничних циклів, коли система переходить від стійкого стану до коливань під дією певних параметрів, напр.:

(16) Only for a moment did they (letters) lie still; then they moved and melted and were rubbed out up in the sky, and the aeroplane shot further away and again… began writing a K, an E, a Y perhaps?(Woolf).

Стабільний стан системи висловлення - конкретні літери: a K, an E, a Y. Нестабільний стан - граничний цикл з будь-якими іншими літерами (див. рис. 2).

Рис. 2. Приклад біфуркації Хопфа у висловленні з модальним словом

Біфуркації, що передбачають розпад висловлення на дві альтернативи з позиції персонажа-мовця, позначені в роботі терміном двомірні, а біфуркації, що передбачають розпад на три альтернативи, - тримірні. Визначено, що двомірні біфуркації в системі викликаються як словами зі значенням алетичної модальності (див. приклад 15), так і епістемічної модальності, напр.:

(17) You suppose they (children) really talk with them (ghosts)? <...> And if Flora is there <...> Then Miss Jessel is? - Beyond a doubt, you shall see (James).

У повісті Г. Джеймса "The turn of the screw" (Поворот гвинта) економка й гувернантка обговорюють поведінку дітей: економці видається, що контакт дівчинки й хлопчика з привидами, попри переконання молодої гувернантки у протилежному, малоймовірний. Але гувернантка погрожує показати економці, що вони дійсно спілкуються, оскільки знає: дівчинка Флора підтримує стосунки з покійною розпусною вихователькою міс Джесіл. У висловленні наявні два атрактори, на які вказує модальне словосполучення beyond a doubt (поза сумнівом): 1) Флора десь прогулюється сама; 2) Флора спілкується з міс Джесіл - варіант, який до вподоби гувернантці.

На відміну від гувернантки, персонаж роману Дж. Джойса "Уліс", уживаючи слово зі значенням алетичної модальності, зважує три сценарії розвитку системи висловлення, тобто воно викликає тримірні біфуркації:

(18) Something pinned on the letter: photo perhaps … hair? (Joyce).

Цей приклад демонструє відсутність об'єктивної модальності: невпевненість мовця підкреслена, по-перше, модальним словом perhaps, по-друге, питанням і, по-третє, нульовим знаком (три крапки). Таким чином, у висловленні наявні три атрактори, два з яких отримують експліцитне вираження (photo, hair - фото, волосся), а третій - імпліцитне (something pinned on - дещо невідоме, пришпилене до конверта).

Таким чином, за синергетичним підходом, модальне слово є носієм особливого значення - двомірним або тримірним елементом, який виконує функцію параметра порядку у висловленні як системі інтерпретацій художньої дійсності. Призначення модального слова - це спрямування на атрактор, який обумовлює типи біфуркацій у висловленні як системі, тобто є уявним варіантом стабільного стану.

ВИСНОВКИ

Підсумком здійсненого дисертаційного дослідження стало визначення семантичних і прагматичних особливостей модальних слів у персонажному мовленні англійської й американської прози модернізму. У художньому тексті модальні слова виконують роль параметрів порядку - смислотворчих елементів, які впорядковують зміст висловлень у персонажному мовленні та вказують на варіанти інтерпретації мовцем ситуації спілкування - біфуркації у системі висловлення і на можливий сценарій розвитку комунікативної ситуації та перлокутивний ефект - атрактор. Указівка на біфуркації й атрактор визначає нелінійний етос модального слова - єдність його значення й призначення. Етос є нелінійним, оскільки, уживаючи модальне слово, мовець "перебуває" у кількох можливих світах - "бачить" різні варіанти розвитку ситуації спілкування, що є характерною для прози модернізму дисипацією художньої реальності, втіленої за допомогою прийому потоку свідомості. Модальні слова викликають двомірні або тримірні біфуркації у висловленні, яке спрямоване на певну кількість атракторів, тобто сценаріїв розвитку комунікативної ситуації.

Класифікація модальних слів у англійській мові ґрунтується на їхніх семантичних і прагматичних особливостях. Семантичні особливості модальних слів полягають у тому, що вони вказують на ставлення мовця до повідомлюваного в площинах позитивності/негативності/зваженості й можливості/неможливості. З позиції плану вираження модальні слова поділяються на вставні прислівники, що у відокремленій позиції функціонують як модальні слова (obviously), вставні лігатури, які є результатом лексичної контамінації (perchance), і вставні словосполучення (in all probability/likehood). З позиції плану змісту модальні слова поділяються на алетичні абсолютні припущення (possibly) й алетичні порівняльні припущення (apparently), що виражають поняття можливості й умовиводу. Також із позиції плану змісту модальні слова поділяються на слова зі значенням епістемічної модальності, що вказують на інтенціональний стан мовця: позитивне ставлення до повідомлюваного (happily), негативне (unhappily) і зважене (oddly). Категоріальний компонент значення модальних слів - 'суб'єктивне ставлення мовця до повідомлюваного' - властивий усім модальним словам. Інтегральний компонент модальних слів зі значенням алетичної модальності - 'припущення мовця щодо реальності повідомлюваного' (definitely, probably, perchance), інтегральний компонент модальних слів зі значенням епістемічної - 'аксіологічний показник ставлення мовця до повідомлюваного' (happily, unfortunately, luckily). Диференційні компоненти слів зі значенням алетичної модальності - 'логічна можливість' (supposedly, probably, meseems) і 'логічний умовивід' (apparently, obviously, definitely). Диференційні компоненти слів зі значенням епістемічної модальності - 'позитивне ставлення мовця до предмета повідомлення' (happily), 'негативне ставлення' (fearfully, unfortunately) і 'зважене ставлення' (frankly, oddly). Прагматичні особливості модальних слів у персонажному мовленні полягають у тому, що модальні слова є носіями інформації про прагматичні установки мовця, його ставлення до ситуації, плани щодо подальшого спілкування. Модальні слова - це локальні риторичні прийоми, що, поряд з експліцитним смислом, містять приховані смисли, які вказують на наміри мовця.

Висловлення з модальними словами в персонажному мовленні відзначаються семантико-прагматичними параметрами, серед яких: логічні (можливість/неможливість події з позиції мовця); часові (ретроспективне, проспективне, оперативне бачення події) і аксіологічні (позитивне, негативне, зважене ставлення до події).

Кожен персонаж у прозі англійського й американського модернізму уживає модальні слова залежно від свого психотипу. Закономірність полягає в тому, що представники високо-енергійних психотипів частіше послугуються словами зі значенням епістемічної модальності, оскільки емоційно відкритіші. Представники низько-енергійних психотипів надають перевагу словам зі значенням алетичної модальності, оскільки схильні до рефлексії й вагаються у своїх вчинках.

Результати виконаної роботи окреслюють подальшу перспективу наукового пошуку з використанням синергетичного підходу для дослідження об'єктивної та суб'єктивної модальності, а також неномінативних частин мови.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Модальні слова у персонажному мовленні: семантичний та прагматичний аспекти (на матеріалі англомовної художньої прози ХІХ-ХХ століть) / З. О. Ігіна // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Філологічні науки. - 2005. - № 11, том 2. - С. 78-85.

2. Модальні слова як мовне вираження логічних модальностей / З. О. Ігіна // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки. - 2005. - С. 52-55.

3. Модальність: синергетичний підхід / З. О. Ігіна // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2006. - №2, том 9. - С. 106-109.

4. Граматичне та лексичне значення модальних слів / З. О. Ігіна // Нова Філологія. Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць. Актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології. - 2007. - № 26. - С. 58-65.

5. Прагматичні особливості модальних слів / З. О. Ігіна // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - 2007. - Вип. 18. - С. 40-45.

6. Семантичні відношення модальних слів / З. О. Ігіна // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки. - 2008. - С. 51-55.

7. Направленность на аттрактор: синергетический поход к изучению семантических и прагматических особенностей модальных слов / З. А. Игина // "Ломоносов 2006": Cборник тезисов международной научной конференции. - М.: МГУ им. М.Ломоносова, 2006. - С. 83-87.

8. Modal words as a linguistic manifestation of logic modalities / Z. Igina // Recent trends in language and literature studies: insights and approaches: 3-й симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови, 6-8 жов. 2005 р.: тези доп. - К.: КНЛУ, 2005. - С. 19-20.

9. Модальні слова у мовленні К. Деловей в романі В. Вулф "Пані Деловей" / З. О. Ігіна // 4-й симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови, 10-12 жов. 2007 р.: тези доп. - К.: КНЛУ, 2007. - С. 47-48.

АНОТАЦІЯ

Ігіна З. О. Модальні слова у персонажному мовленні: семантичний та прагматичний аспекти (на матеріалі прози англійського й американського модернізму). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню семантико-прагматичних особливостей англійських модальних слів у аспекті їхнього впливу на персонажне мовлення. У роботі розглянуто, як модальні слова впливають на висловлення в цілому та які наслідки цей вплив має на подальший розвиток ситуації спілкування. Висвітлено ключову роль слів зі значенням алетичної та епістемічної модальності в персонажному мовленні прози англійського й американського модернізму. Ці слова пов'язані з інтенціональним станом мовця й передбачають зважування альтернатив (створення можливих світів), що спричиняє дисипацію художньої реальності в одній події, характерну для модерністського методу. Згідно з синергетичним підходом до вивчення модальних слів розглянуті множинні інтерпретації (біфуркації) мовцем-персонажем розвитку ситуацій спілкування, на які вказують модальні слова, і можливий перлокутивний ефект висловлення з модальним словом (атрактор). Уживаючи модальне слово, персонаж передбачає варіанти розвитку ситуації, тому на модальних словах зроблений акцент як на смислотворчих елементах висловлення - параметрах порядку, які зорганізують персонажне мовлення.