Заперечення в сучасному американському газетному дискурсі: функціональний та лінгвокогнітивний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК 811.111'049.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЗАПЕРЕЧЕННЯ В СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ: ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ТА ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТИ

Кришталюк Ганна Анатоліївна

Донецьк 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Потапенко Сергій Іванович, завідувач кафедри англійської філології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Морозова Олена Іванівна, професор кафедри англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

кандидат філологічних наук Гусар Мальвіна Вікторівна, старший викладач кафедри англійської мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Захист відбудеться “29” жовтня 2009 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий 27вересня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради к.філол.н., доцент Л.М. Ягупова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

лінгвокогнітивний заперечення газетний

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокогнітивних особливостей функціонування заперечних одиниць у сучасному американському газетному дискурсі. Нові ракурси заперечення, пов'язані із представленням подій у газетному тексті, розкриваються в межах когнітивно-дискурсивної парадигми. Її основний принцип - єдності пізнавальної та комунікативної функцій мови (О.С. Кубрякова) - покладається в основу виокремлення нових структур організації дискурсу (О.І. Морозова) та виявлення ролі мовних засобів у процесах осмислення світу учасниками спілкування (М.М. Полюжин, А.М. Приходько). У цьому руслі поряд із формально-логічним аналізом мови (Н.Д. Арутюнова, І.М. Кобозєва, О.М. Мокра, Н.В. Трунова, Л.Н. Шуткіна) здійснюється пошук її сенсомоторних витоків (О.П. Воробйова, О.В. Кравченко, T. Oakley, M. Turner).

У світлі вказаних тенденцій тлумачення заперечення як відсутності об'єктів і/або зв'язку між ними (О.Т. Кривоносов, М.М. Орлова, В.З. Панфілов, Є.Й. Шендельс) поступається його поясненню з погляду концептуалізації (І.В. Агєєва, М.М. Болдирєв, T. Givуn, B. Lewandowska-Tomaszczyk), тобто осягнення втіленим розумом людини навколишнього середовища, відображуваного в мові (W. Croft, D.A. Cruse, H. Cuyckens, D. Geeraerts, R.W. Langacker). Концептуалізація дійсності пов'язана передусім із послідовністю орієнтування людини у світі. Воно полягає у виокремленні референтів різного ступеня помітності й встановлення зв'язків між ними за допомогою образ-схем (C.І. Потапенко). Ці елементарні ментальні структури сенсомоторного походження (M. Johnson, G. Lakoff) слугують засобом розуміння та конструювання дійсності (M. Johnson, T. Oakley, T. Rohrer). Тож заперечення розглядаємо як один із способів концептуалізації світу, що виявляється у зміні міжреферентних відношень, репрезентованих образ-схемами. Ця зміна представлена в англійській мові одиницями різних рівнів: синтаксичного, морфемного й лексичного, які взаємодіють у текстах американського газетного дискурсу.

Лінгвокогнітивні особливості заперечення визначають його функції, тобто призначення в процесі використання (О.В. Бондарко, А.Е. Левицький, J. Nuyts). Заперечні одиниці вербалізують ставлення людини до оточення (Н.В. Борзенок, Т.Г. Єгорова, R. Carston, M. Mughazy). Роль заперечення у висловленні спростування, незгоди, заборони (І.Ю. Даргінавічене, І.М. Рудик, О.Н. Федоренко) вже досліджено на матеріалі рекламних (M.P. Jordan, H.P. Maat) і наукових (Ю.Н. Люткіна) текстів.

Уявлення про комунікативні функції заперечення розширюється завдяки виходу за межі окремого жанру в дискурс як сукупність текстів (Ж. Гійом, О.С. Кубрякова, Д. Мальдідьє, Н.В. Петрова, G. Brown, G. Yule). Виявлено, що заперечні одиниці вживаються для реструктурування й блокування інформації в художньому дискурсі (Н.А. Одарчук, L.H. Downing), протиставлення думок - в аргументативному (А.Д. Бєлова), приховування справжніх намірів мовців і привернення уваги адресата до повідомлення - в політичному (О.В. Пономаренко), науковому (О.М. Ільченко) та медійному (С.Я. Литвак) дискурсах.

Сприятливим середовищем для вивчення когнітивно-комунікативних особливостей мовних засобів є окремі види медійного дискурсу, безпосередньо пов'язані з повсякденною діяльністю людини (О.В. Горіна, М.В. Гусар, Ю.В. Данелян). Тому для встановлення лінгвокогнітивних функцій заперечних одиниць у дисертації обрано його газетний різновид. По-перше, у ньому здійснюється первинне конструювання подій, які повідомляються в текстах новин й інтерпретуються в аналітичних статтях (Ф.С. Бацевич). По-друге, невеликий обсяг газетних текстів, що виявляється в їхній окремості, формальній і семантичній самодостатності, тематичній визначеності й завершеності (В.І. Провоторов, Г.Я. Солганик, Б.В. Стрельцов), дозволяє простежити роль досліджуваних одиниць на всіх етапах розгортання окремого мовленнєвого твору.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається спрямованістю сучасних когнітивно-дискурсивних студій на пояснення комунікативних функцій мовних одиниць у зв'язку із процесами осмислення дійсності. Важливим для сучасної лінгвістики є встановлення когнітивних особливостей функціонування заперечних одиниць у широкому контексті, створеному газетним дискурсом, який репрезентує різні види предметно-пізнавальної діяльності індивіда.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми “Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика” кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації входить до кола питань, досліджуваних у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Когнітивні й комунікативні дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс” (№ 0103U003178).

Гіпотеза дисертаційного дослідження ґрунтується на припущенні, що заперечення вказують на зміну відношень, установлених людиною в ході перцептивної та діяльнісної взаємодії з навколишнім світом. Позначена запереченнями модифікація міжреферентних відношень впливає на композиційно-смислову організацію текстів газетного дискурсу.

Метою дослідження є встановлення лінгвокогнітивних особливостей функціонування заперечних одиниць у сучасному американському газетному дискурсі.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) визначити сутність заперечення як когнітивно-дискурсивного явища, спираючись на теоретичні положення про перцептивний досвід людини як основу формування абстрактних структур свідомості;

2) пояснити значення заперечень англійської мови через їх співвіднесення з образ-схемами, які представляють міжреферентні відношення;

3) розкрити вплив концептуалізації на експліцитний та імпліцитний вияви заперечного значення в американському газетному дискурсі;

4) установити функції заперечень у композиційно-смисловій структурі американських газетних текстів новин й аналітичних статей з урахуванням лінгвокогнітивних особливостей досліджуваних одиниць;

5) виокремити типові схеми вживання заперечень у газетних текстах обраних жанрів;

6) зіставити функціонування заперечень у новинних й аналітичних газетних текстах.

Об'єкт дослідження - одиниці сучасної англійської мови із семантикою заперечення.

Предметом вивчення є лінгвокогнітивні механізми функціонування заперечення в сучасному американському газетному дискурсі.

Матеріалом дослідження слугували 521 текст новин і 350 аналітичних статей соціально-політичної тематики, дібраних з американських газет The International Herald Tribune, The New York Times, The Washington Post за 2004-2007 роки. Загальна кількість заперечень, виявлених у досліджених текстах, становить 92 одиниці, вжиті 6 111 разів.

Згідно з метою, завданнями та матеріалом дослідження в роботі використано такі методи і прийоми: компонентного аналізу - для виявлення заперечних сем у значенні мовних одиниць; семантико-когнітивного аналізу - з метою визначення образ-схем, які репрезентують міжреферентні відношення, покладені в основу заперечного значення; контекстуального аналізу - для розкриття окремих аспектів змісту, відображуваного запереченнями, і функцій цих одиниць у газетних текстах; кількісний аналіз - для визначення частотності застосованих у газетних текстах семантико-когнітивних типів заперечень.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що заперечення визначається як когнітивно-дискурсивне явище, значення та функції якого зумовлені орієнтуванням людини у світі. Уперше виокремлено, з урахуванням базових сенсомоторних механізмів осмислення світу, перцептивний, силовий і перцептивно-силовий складники заперечного значення та встановлено, що експліцитні заперечення відбивають зміну міжреферентних відношень у процесуальному й результативному ракурсах, а імпліцитні - у результативному. Новим постає виявлення композиційно-смислових функцій заперечення, пов'язаних із формуванням інформаційної перспективи повідомлення, акцентуванням, фокусуванням / рефокусуванням і узагальненим представленням відношень між учасниками подій. Уперше встановлено відмінності у функціонуванні заперечень, які представляють міжреферентні відношення різного рівня складності в текстах новин й аналітичних статтях.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що дослідження заперечення з погляду концептуалізації розширює надбання когнітивної семантики. Установлення ролі експліцитних й імпліцитних заперечень англійської мови у відображенні процесу та результату зміни міжреферентних відношень є внеском у когнітивну граматику. Вивчення заперечень у когнітивно-орієнтаційному аспекті збагачує теоретичну базу функціональної лінгвістики додатковим інструментом пояснення комунікативного призначення цих одиниць. Виявлення композиційно-смислових функцій заперечень з урахуванням призначення новин й аналітичних статей для формування точки зору адресата є внеском у розвиток теорій дискурсу та тексту.

Практичне значення дисертації вбачається в можливості застосування її положень і результатів у курсах з теоретичної і практичної граматики англійської мови - розділах “Частини мови”, “Речення”; лексикології - розділі “Словотвір” та стилістики - розділах “Функціональні стилі”, “Стилістика тексту”; у спецкурсах із когнітивної лінгвістики, лінгвістики тексту, теорії дискурсу, у викладанні курсу практики усного та писемного мовлення, а також у навчанні англійської мови студентів-журналістів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження пройшли апробацію під час 5 міжнародних конференцій: “Номинация и дискурс” (Мінськ, 2006), “Ars Grammatica (граматичні дослідження)” (Мінськ, 2007), “Язык и дискурс в статике и динамике” (Мінськ, 2008), “Мова і культура”, “Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006), міжнародного конгресу з когнітивної лінгвістики (Тамбов, 2008); всеукраїнських конференцій: TESOL “Communication in the Global Age” (Київ, 2005), “Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2006); двох міжвузівських конференцій молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006, 2008); трьох науково-практичних конференцій: “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007).

Публікації. Основні положення та результати дисертації висвітлено в 14 одноосібних публікаціях, у т. ч. - у 5 статтях, які вийшли друком у фахових виданнях ВАК України (2,5 др. арк.) і 9 збірниках матеріалів конференцій (1,18 др. арк.). Загальний обсяг публікацій - 3,68 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 256 сторінок (основний текст становить 182 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, які включають 3 діаграми, 23 рисунки, 2 таблиці, списків використаної літератури - теоретичних (397 позицій), лексикографічних джерел (7 позицій) і джерел ілюстративного матеріалу (136 позицій).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об'єкт і предмет, сформульовано робочу гіпотезу, мету та завдання роботи, розкрито її новизну, теоретичне й практичне значення.

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження заперечення в американському газетному дискурсі”. Вивчення заперечення спиралося тривалий час на запропоноване Аристотелем визначення цього явища як відсутності об'єктів і зв'язків між ними (В.М. Труб, Н.В. Трунова, Л.Н. Шуткіна, A. Szabolcsi). Таке тлумачення заперечення було розвинуте в межах синтаксичного (В.Н. Бондаренко, О. Єсперсен, О.Л. Заніна, О.В. Падучева, О.М. Пєшковський, Л.М. Сизранцева, H. Zinsmeister), семантичного (Т.І. Голикова, Л.Л. Зеленська, М.А. Таривердієва) і прагматичного (О.М. Голованова, І.М. Осовська, І.М. Романенко) напрямів, а також інтегрованого підходу (І.В. Музейник, А.Й. Паславська, В.Н. Пілатова). Поглибити розуміння заперечення дозволяє семантико-когнітивний підхід. Його головним принципом є суб'єктивний, втілений характер значення (Дж. Лакофф), яке залежить від людини в її фізичному, когнітивному й соціальному виявах (О.Л. Бєссонова, О.В. Кравченко, В.М. Манакін, A. Gіaz, T. Rohrer).

Семантико-когнітивне підґрунтя вивчення заперечного значення дозволяє розглядати його як концептуалізацію. Її послідовність визначається орієнтуванням мовної особистості в середовищі, в якому вона спочатку вирізняє референт і встановлює з ним перцептивні відношення, а потім пов'язує його з іншими об'єктами в ході силової діяльності (С.І. Потапенко). Засобами встановлення силових відношень є однойменні образ-схеми, які складаються із джерела, цілі й вектора (M. Johnson). Перцептивно-силові відношення утворюються поєднанням двох зазначених складників орієнтування, коли виявлений у полі зору спостерігача референт співвідноситься із джерелом або ціллю сили. Із цих позицій когнітивно-дискурсивна сутність заперечення полягає у зміні наявних у свідомості адресата міжреферентних відношень. Метод семантико-когнітивного аналізу, який полягає у встановленні еквівалентності між семантичною структурою заперечних одиниць і міжреферентними відношеннями, представленими образ-схемами, дозволяє виокремити перцептивний, силовий і перцептивно-силовий складники заперечного значення.

Перцептивний складник заперечного значення вказує на відсутність референта в межах, окреслених контекстом, напр.: No sign yet of Hoffa's body (The New York Times, 30.01.2005). У наведеному прикладі заперечення no вказує на відсутність у полі зору спостерігача будь-яких ознак (sign) референта, позначеного додатком Hoffa's body, й викликає в читача сумніви щодо вбивства названої особи.

Різновидами заперечного значення сили є нездатність, протидія, перешкода й примушення, репрезентовані предикативними одиницями, співвідносними з вектором образ-схем ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, ПРОТИДІЯ, ПЕРЕШКОДА, ПРИМУШЕННЯ. Ці ментальні структури вказують на відношення між референтами, співвідносними із джерелом і ціллю. Заперечне значення нездатності полягає в обмеженні можливостей учасників взаємодії і позначається в американському газетному дискурсі одиницями not possible, impossible, not able, unable, fail, lose тощо. Вони вказують на вектор образ-схеми ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, що репрезентує втрату референтом здатності до дії (M. Johnson). Наприклад, у заголовку Negotiations not possible, Sharon says after attack (The International Herald Tribune, 14.04.2005) заперечна одиниця not спричиняє перетворення образ-схеми ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, позначеної предикативним прикметником possible, на образ-схему ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ. Її ціль представлена переговорами (negotiations), неможливість яких руйнує впевненість у покращенні відносин між Ізраїлем і Палестиною.

Значення протидії представлене заперечними одиницями not agree, disagree, criticize, oppose тощо, які співвідносяться з вектором відповідної образ-схеми. Вона формується в ході зіткнення джерела та цілі однакової сили, що призводить до блокування діяльності (M. Johnson), напр.: Women in Iraq assembly disagree over goals (The International Herald Tribune, 17-18.12.2005). У цьому заголовку заперечення disagree відбиває взаємну незгоду учасників жіночої асамблеї (women), що перешкоджає гармонізації законодавства Іраку. Виявом протидії, відображеної заперечними одиницями not і deny, є реакція учасників події на неправдиві висловлювання, конвенційний зміст яких не узгоджується з наявною в індивіда інформацією про предмет розмови і викликає смисловий ефект “не вірю” (О.І. Морозова). Так, у заголовку Israel denies spying against the U.S., a `cherished ally' (The New York Times, 29.08.2004) заперечення deny вказує на комунікативну протидію, яка втілюється у ствердженні Ізраїлем (Israel) неправдивості висунутих з боку США (the U.S.) звинувачень у шпигунстві (spying).

Заперечне значення перешкоди полягає у припиненні діяльності цілі під впливом більш потужного джерела. Заперечні одиниці вказують на комунікативний, соціальний і правовий аспекти перешкоди залежно від висунення на перший план способу її здійснення або ролей осіб, співвідносних із джерелом і ціллю.

Комунікативну перешкоду репрезентують сполучення експліцитної одиниці no з дієсловом say та імпліцитні заперечення refuse, decline, dismiss тощо, у дефініціях яких семи `say', `not', `do' вказують на словесний спосіб припинення діяльності. У прикладі S. Korea refuses North's request for restored aid (The Washington Post, 3.03.2007) заперечний присудок refuses представляє комунікативну перешкоду, джерелом якої виступає уряд Південної Кореї (S. Korea). Соціальний і правовий аспекти перешкоди представлені запереченнями not step down, not review, delay, postpone тощо, у словникових дефініціях яких не виявляється спосіб створення перепон. Позначення соціальної або правової перешкоди визначається сполучуваністю заперечень з одиницями, які ідентифікують джерело й ціль відповідної діяльності.

На соціальну перешкоду вказують заперечення, які співвідносять організації (World Atomic Agency, U.N., Muslims, republicans тощо), держави (Nepal, Kenya, China та ін.), їх керівників (Zimbabwe's leaders, Russian authorities, Iranian president і под.) або представників (soldier, voters тощо) із джерелом образ-схеми ПЕРЕШКОДА. Так, у прикладі In role reversal, China blocks some U.S. meat (The Washington Post, 15.07.2007) заперечна одиниця blocks репрезентує уряд Китаю (China) як джерело, яке перешкоджає імпорту американського м'яса (some U.S. meat).

Правову перешкоду виражають заперечення, які співвідносять із джерелом цієї діяльності законодавців (lawmakers, Congress, Senate), представників правоохоронних органів (Supreme Court, trial, Judge), а з її ціллю - осіб, які керуються законами або порушують їх (suspect, defendant, immigrants, workers тощо). У прикладі Judge moves, delays trial (The New York Times, 22.08.2006) заперечення delays відображає правову перешкоду, оскільки її джерелом виступає суддя.

Заперечення зі значенням примушення, представлене наказовими формами don't, do no, ban, reject, позначає тиск суб'єктів, співвідносних із джерелом, на адресата, який виступає ціллю, напр.: Ban (your) nukes! (The International Herald Tribune, 8.03.2006). Заперечення ban відбиває заклик до адресата, позначеного займенником (your), припинити розповсюдження ядерної зброї.

Перцептивно-силовий компонент заперечного значення представлений в американському газетному дискурсі займенниками nobody, no one, no, nothing, які вказують на відсутність референта, співвідносного із джерелом або ціллю сили, позначеної присудком, та прислівником never, котрий сигналізує про неможливість локалізувати подію в часі, напр.: Nobody has enough stature to take it all over. Nobody has his guts and vision (The International Herald Tribune, 9-10.04.2005). У наведеному текстовому фрагменті заперечення nobody вказує на відсутність кандидатур, наділених необхідними розумовими здібностями (stature), характером (guts) і прозорливістю (vision) для здійснення керівництва (to take it all over).

Паралельне відображення складників запереченого значення експліцитними й імпліцитними одиницями свідчить про концептуалізацію зміни відношень між референтами в кількох ракурсах: процесуальному, процесуально-результативному й результативному. Зазначені ракурси заперечного значення розрізняємо залежно від окремого або одночасного відображення зміни міжреферентних відношень і її наслідку.

Процесуальний ракурс заперечного значення полягає у зміні міжреферентних відношень, позначених предикативними одиницями, що відображається часткою not у синтаксичній структурі висловлювань. Приклад The West can't save Africa (The Washington Post, 13.02.2006) демонструє процес формування значення нездатності, оскільки одиниця not експлікує зміну відношень, позначених присудком can save, між референтами, представленими Заходом (the West) й Африкою (Africa). Відображення процесу зміни здатності на нездатність сигналізує про виникнення проблеми, яка полягає в неспроможності західних країн надавати допомогу африканським державам.

Процесуально-результативний ракурс заперечного значення полягає в одночасному позначенні одиницями disappear, disappearance, unable, unaccomplished, illegal тощо зміни міжреферентних відношень на морфемному рівні, а її наслідку - на лексичному. Префікси dis-, im-, un-, il- є експліцитними морфологічними показниками процесу зміни відношень, позначених твірними основами, а похідні утворення (disappear, disappearance, unable тощо) вказують на її результат, напр.: He said the group of 10 French had disappeared on Thursday (The Washington Post, 2.03.2007). Префікс dis- (у морфемній структурі заперечення disappeared) представляє процес зміни відношень, виражених твірною основою appeared, вказуючи на подію. Похідна одиниця disappeared сигналізує про результат зміни відношень між спостерігачем (He) і групою людей (the group of 10 French), представляючи зникнення як факт. Останній установлюється на основі спостережень, є похідним від події і підтверджує те, що вона відбулася (Н.Д. Арутюнова, В.І. Коньков).

Наслідок змін, тобто результативний ракурс заперечного значення, репрезентують одиниці, які вказують на факти зникнення (missing), невдачі (collapse, fail), засудження (criticize, denounce), відмови (refuse, reject) тощо, напр.: British police criticized in shooting after terror attack (The New York Times, 2.08.2007). Імпліцитне заперечення criticized представляє засудження як результат комунікативної протидії, позначеної у словниковій дефініції аналізованої одиниці семою `disapproval'.

Відображена запереченнями зміна міжреферентних відношень впливає на композиційно-смислову структуру газетних текстів, утворену єдністю їх змістового та формального аспектів.

Розділ 2. “Композиційно-смислові функції заперечень у текстах американських газетних новин”. Функціонування заперечення в новинних текстах визначається їхнім призначенням інформувати про події (Т.Г. Добросклонська, С.В. Донськов), які відбуваються в певному просторі й часі (Н.Д. Арутюнова, А.Ф. Папина) та змінюють знання про реальність (Л.Р. Дускаєва, А. Черних). Зміст тексту новин поступово розподіляється між заголовком, вступом, блоками головної події та коментарів, які містять висловлювання очевидців (Т.А. ван Дейк). У заголовках новин заперечення відображають зміну наявних у свідомості читача відношень між учасниками подій з метою привернення його уваги до нової соціально-політичної реальності, напр.: Congress says `no' to new arms (The International Herald Tribune, 18-19.03.2006). У цьому заголовку заперечення `no' у сполученні із предикативною одиницею says співвідносить Конгрес (Congress) із джерелом КОМУНІКАТИВНОЇ ПЕРЕШКОДИ. Вона спрямована на припинення виробництва нової зброї (new arms), що налаштовує читача на зміни в політиці США: перехід від вирішення військових питань до цивільних.

Внутрішньотекстові функції заперечень полягають в акцентуванні й аргументуванні представлених у заголовках відношень між учасниками подій на різних етапах розгортання текстів новин: у вступі, блоках головної події та коментарів.

Акцентування окремих аспектів відношень між учасниками події досягається одноразовим і багаторазовим повтором заперечень і відображенням цими одиницями висхідної градації перешкоди, тобто її поступового зростання протягом тексту. Так, акцентування на авторитетності учасників події, співвідносних із джерелом ПЕРЕШКОДИ, реалізується запереченнями, які вказують на висхідну градацію цієї сили за рахунок відображення в заголовку зміни відношень УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ на ПЕРЕШКОДУ, а у вступі й блоці головної події - результату цієї зміни. Наприклад, розподіл заперечень not review, refuse, decline у тексті під заголовком Supreme Court won't review tobacco award указує на послідовне підсилення ПЕРЕШКОДИ, створеної судом (Supreme Court, Justices), чиї рішення не обговорюються й залишаються незмінними: (1) Washington: The Supreme Court refused Monday to consider tossing out a $ 50 million damage award to the family of a two-pack-a-day smoker who died of cancer. (2) Justices declined, without comment (The Washington Post, 20.03.2006). У наведеному вище заголовку заперечення not відбиває зміну відношень УСУНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ, позначених предикатом will review, на ПЕРЕШКОДУ початкового ступеня градації. Заперечення refused у вступі (1) представляє висхідний ступінь градації ПЕРЕШКОДИ, оскільки в його словниковій дефініції виявлено семи `will', `not', `do'. Вищий ступінь градації ПЕРЕШКОДИ позначений одиницею declined (сема `refuse') у блоці головної події (2).

Функція аргументування, призначена для обґрунтування або спростування відношень між учасниками подій, відображених у тезах заголовків, реалізується заперечними одиницями у блоці коментарів. Так, заперечення not у складі присудка would not be valid аргументує тезу заголовка Iran to reject EU offer to end atomic work про неприйняття Іраном пропозиції ЄС (EU offer, any proposal) і репрезентує її як ціль ПРАВОВОЇ ПЕРЕШКОДИ, що створює враження про здійснення цією країною ядерних випробовувань у мирних цілях: “Any proposal that obliges us to stop peaceful activities would not be valid,” Iranian President Mahmoud Ahmadinejad said in a speech broadcast on state television (The New York Times, 27.09.2006).

Представлення текстами новин подій у постійній, змінній і протиставній перспективах визначається залученням джерела та цілі до відображення запереченнями відношень між учасниками подій, позначеними одиницями в ініціальних позиціях абзаців.

За постійної перспективи інформація подається з точки зору учасника, який виступає джерелом сили на всіх етапах розгортання тексту новин. У змінній перспективі подія зображається почергово з позицій учасників, співвідносних із джерелом і ціллю однієї або різних сил. Виявом змінної перспективи є послідовне співвіднесення одного референта із джерелом і ціллю різних сил. Цю тезу ілюструє текст під заголовком Mexico's Fox criticized on human rights record: (3) Fox failed to follow through with political muscle to end widespread torture and other police abuse. (4) What he lacked was a willingness to go to bat for those ideas. (5) Fox has failed to fix a deeply flawed justice system. (6) Fox is prohibited from seeking a new term in the July 2 election (The Washington Post, 17.05.2006). З метою підриву авторитету президента Мексики Фокса (Fox, he) цей політик репрезентований у заголовку запереченням criticized як ціль КОМУНІКАТИВНОЇ ПРОТИДІЇ, а у блоці коментарів ((3), (4), (5), (6)) одиницями failed, lacked - як джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ й запереченням prohibited - як ціль ПРАВОВОЇ ПЕРЕШКОДИ. Протиставна перспектива реалізується запереченнями, які представляють повідомлення з позицій джерела й цілі ПРОТИДІЇ, вказуючи на розбіжності в поглядах учасників події.

Взаємодія заперечень на позначення одного або різних видів відношень між учасниками подій на всіх етапах розгортання тексту новин здійснюється за монофункціональними й поліфункціональними композиційно-смисловими схемами.

Монофункціональні схеми передбачають включення заперечень з однаковим значенням у всі блоки тексту з метою деталізації інформації. Взаємодія заперечень за монофункціональною композиційно-смисловою схемою представлена в тексті під заголовком No sign of missing French journalist: (1) PARIS: American forces in Iraq have turned up no sign of a French journalist who disappeared, an American military official said Friday. (2) U.S. forces pursued reports that Florence Aubenas, a reporter for the daily newspaper Liberation, and the translator had disappeared on the dangerous road from Baghdad to Taij, said a U.S. military spokesman. (3) A check of U.S. units to see if she had been detained was fruitless, he said. (4) Liberation said it has not heard from Aubenas for nearly two days. (5) President Jacques Chirac of France said he was worried about the disappearance. (6) The disappearance came less than three weeks after the release of two French reporters who were hold hostage for four months in Iraq (The International Herald Tribune, 23.03.2004). Розгортання наведеного тексту спирається на вживання в усіх його блоках заперечень із перцептивним значенням no sign, missing, disappeared, fruitless, not heard, disappearance, які підтверджують подану в заголовку інформацію про зникнення журналістки (no sign of a French journalist who disappeared), акцентують його умови (had disappeared on the dangerous road from Baghdad to Taij), безрезультатність пошуків (fruitless) і створюють у читача враження невизначеності. Поліфункціональні схеми взаємодії заперечень із різним значенням відображають причинно-наслідкові або аргументативні відношення між компонентами подій.

Відношення між учасниками подій, представлені запереченнями в текстах новин, ускладнюються в аналітичних статтях, які пропонують читачам поглиблене осмислення явищ суспільно-політичного життя.

Розділ 3. “Композиційно-смислові функції заперечень в аналітичних статтях американських газет”. Призначення аналітичних газетних статей формувати точку зору адресата (Г.А. Анісімова, Н.Є. Гапотченко, В.Д. Пельт) зумовлює композиційно-смислові функції заперечень: аргументування, фокусування / рефокусування й узагальнене представлення відношень між компонентами подій.

Аргументативна функція заперечень виявляється в аналітичних статтях у відображенні закріплення або модифікації відношень між учасниками подій. У текстах цього жанру переважають заперечні аргументи, що вказують на нездатність і перешкоду (90 %). Вони доводять або спростовують тезу, подану в заголовку чи вступі, співвідносячи діяльність суб'єктів із ціллю ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ і створюючи враження неефективності, або репрезентують учасників подій як джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ чи СОЦІАЛЬНОЇ ПЕРЕШКОДИ, а їхні вчинки - як ціль ПРАВОВОЇ ПЕРЕШКОДИ, акцентуючи їхню некомпетентність. Так, теза заперечного директивного заголовка Don't grow the army (The Washington Post, 31.12.2006) ґрунтується на відношеннях примушення, що забезпечуються однойменною образ-схемою. Її ціллю, як стає зрозуміло з тексту, є керівництво США, яке переконують відмовитися від збільшення чисельності армії (grow the army). Доцільність такого кроку обґрунтовується в аргументативному блоці неефективністю запланованих американською адміністрацією дій (Enlarging the Army, deciding to add to the Army today), які співвідносяться заперечним присудком wouldn't solve і додатком nothing із ціллю ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ: (7) Enlarging the Army wouldn't solve the problems they claim it would solve. (8) First, deciding to add to the Army today would do nothing to deal with the stress of Iraq.

Фокусування полягає в концентруванні уваги читача на компонентах подій. В основі цієї функції лежить когнітивна операція збереження інформації (R. Giora). Вона здійснюється шляхом зосередження уваги адресата на джерелі або цілі образ-схем, репрезентованих імпліцитними запереченнями. Ці одиниці вказують на наслідки зміни міжреферентних відношень, створюючи ефект актуальності проблеми. Заперечні одиниці, що реалізують функцію фокусування, вживаються в тексті за схемами збереження й домінування фокуса, починаючи із заголовка.

Схема збереження фокуса передбачає включення в заголовок і текст заперечень на позначення однакових міжреферентних відношень із метою зосередження уваги адресата на позиції автора, проблемі або аргументах. Збереження у фокусі уваги адресата позиції автора, який наполягає на припиненні військової діяльності, здійснюється запереченнями в аналітичній статті під заголовком Reject the war: (5) The Bush administration embraced the cult of war when it did not have to. (7) There will be no distant future unless humans having seen through the congenital illusion of justice-and-peace through violence, come to the rejection of war. Democrats, take heed: Bush must not be allowed to further the chaos (The International Herald Tribune, 20.03.2006). Фокусування уваги адресата на війні (the war) як цілі ПЕРЕШКОДИ забезпечується в заголовку наведеного тексту запереченням reject, яке відображає ці відношення в результативному ракурсі. Збереженню фокуса сприяє співвіднесення адресата із ціллю ПРИМУШЕННЯ, заохочуючи його до прийняття погляду автора. Збереження фокуса здійснюється на фоні блоків ((1)-(4), (6)) без заперечень, в яких імплікується відмова від війни, кількаразовим відображенням точки зору автора у блоках ((5), (7)) із запереченнями not, rejection у групах присудків did not have to, come to the rejection, must not be allowed. Вони зберігають фокус, оскільки повторно представляють адресата як ціль ПРИМУШЕННЯ, а культ війни (the cult of war) і президента (Bush), який його уособлює, - як ціль ПЕРЕШКОДИ. Схема домінування фокуса утворюється взаємодією заперечень, які вирізняють у заголовку авторську позицію, представлену на фоні наведеного у вступі протилежного погляду інших осіб. Зосередження уваги читачем на одній точці зору (із двох запропонованих) досягається за допомогою заперечень, які створюють контраст між переважаючими доказами на користь першої й одиничними аргументами на захист останньої.

Рефокусування полягає в переміщенні уваги читача на точку зору, відмінну від раніше сформованих у читача уявлень, позначених у заголовку та вступі. Ця функція реалізується в аналітичних статтях експліцитними запереченнями, які вказують на зміну міжреферентних відношень. Рефокусування спирається на когнітивну операцію витіснення інформації (Е. Бенвеніст, M.A. Just, B. Kaup, M.C. MacDonald). Вона виявляється в усуненні джерела або цілі образ-схем, активованих одиницями, з якими сполучаються заперечення. Натомість референти, позначені підметом або додатком, співвідносяться із джерелом або ціллю протилежної образ-схеми.

Незалежне рефокусування спрямоване лише на витіснення міжреферентних відношень, позначених у заголовку та вступі. Так, незалежне рефокусування, яке полягає в переключенні уваги читача на заборону використання касетних бомб, здійснюється послідовним вживанням заперечень no, never, fail, not, nor в одній із проаналізованих аналітичних статей під заголовком No place for cluster bombs: (3) But they should never be used in populated areas. (4) Some of the bomblets fail to explode on impact. (5) But in the heat of the combat, those rules are not always followed. Nor are United States forces as careful as they should be. (8) Attacking guerrilla or terrorist sanctuaries in populated areas is not a mission that calls for cluster weapons, and the United States should not be supplying them (The New York Times, 24.08.2006). Передумовою рефокусування є встановлення в заголовку (place for cluster bombs) та вступі (Israel used American-made cluster munitions in populated areas) фокуса на застосуванні цього виду боєприпасів на заселених територіях. Рефокусування на заборону вибухівки репрезентується запереченнями no в заголовку та never в основному блоці (3) за рахунок співвіднесення цієї зброї із ціллю ПЕРЕШКОДИ. Одиниці fail, not, nor в аргументативному блоці ((4), (5)) рефокусують увагу адресата на джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, представлене вибухівкою (bomblets) і тими, хто її застосовує (United States forces). Остаточною спробою переконати країни, що воюють, витіснити касетні бомби із сучасного збройного арсеналу є заключне формулювання позиції автора (8) за допомогою заперечення not у складі присудків is not a mission і should not be supplying: перший з них непрямо вказує на створення перешкоди для застосування зброї (cluster weapons), а останній співвідносить її постачальників (the United States) із ціллю відповідної образ-схеми.

Підпорядковане рефокусування виявляється в тому, що міжреферентні відношення, витіснені запереченнями в заголовку, вступі й основному блоці аналітичної статті, відновлюються або заміщуються іншими - в заключних абзацах.

Функція узагальнення полягає у згорнутому представленні подій за рахунок відображення запереченнями компресії силових відношень без посилання на джерело й ціль або один із цих компонентів. Заперечення представляють узагальнено відношення нездатності й соціальної перешкоди в заголовках аналітичних статей для привернення уваги читача до проблеми або позиції автора щодо неї. Про повну компресію міжреферентних відношень, репрезентованих запереченнями, сигналізує відсутність одиниць на позначення джерела й цілі відповідної образ-схеми, а про неповну - одного із цих складників. Компресія відношень між учасниками подій у заголовку визначає розгортання аналітичних текстів за композиційно-смисловою схемою “узагальнення - конкретизація - узагальнення”. Згідно з нею, заперечення узагальнюють події в заголовку, конкретизують їх в основній частині статті й знову згортають - у заключній частині. Так, події про нетерпимість в Європі узагальнюються у заголовку Intolerance in Europe до рівня проблеми за допомогою заперечення intolerance, яке вказує на повну компресію ПЕРЕШКОДИ. Конкретизація наведеної в заголовку проблеми здійснюється в аргументативному блоці ((3), (4)) тексту запереченнями ban, intolerance, які співвідносять із джерелом ПЕРЕШКОДИ уряд Нідерландів (the incumbent center-right government, Rita Verdonk, the immigration minister), а із ціллю цієї діяльності - предмети одягу мусульман (the wearing of burqas and other facial coverings): (3) The incumbent center-right government promised that it would introduce legislation to ban the wearing of burqas and other facial coverings in most public places. (4) Rita Verdonk, the immigration minister who is rapidly becoming the face of the new Dutch intolerance, claimed that the measure was needed for “reasons of public security”. (5) It won't be surprising if more Dutch Muslims respond to their government by putting on burqas - or by answering intolerance with intolerance (The Washington Post, 25.11.2006).