Окремі вияви нетерпимості узагальнені в заключному блоці (5) наведеного текстового фрагменту повтором заперечення intolerance, яке вказує на неповну компресію ПЕРЕШКОДИ. Узагальнення відношень ПЕРЕШКОДИ в заключному абзаці здійснюється для прогнозування (it won't be surprising) наслідків нетерпимості, що діятиме як бумеранг (by answering intolerance with intolerance).

Унаслідок проведеного дослідження виявлено низку відмінностей у функціонуванні заперечення в текстах новин й аналітичних статей американського газетного дискурсу, що пояснюється їхнім призначенням відображати міжреферентні відношення різного ступеня складності. У текстах новин заперечення представляють перцептивну й силову взаємодію між учасниками подій, а в аналітичних статтях - фокусують / рефокусують відповідні відношення або представляють їх узагальнено.

ВИСНОВКИ

1. Заперечення є когнітивно-дискурсивним явищем, призначеним для зміни перцептивних, силових і перцептивно-силових міжреферентних відношень, сформованих унаслідок сенсомоторної взаємодії людини з дійсністю. Заперечення з перцептивним значенням указують на відсутність або зникнення референтів у межах, окреслених контекстом. Заперечення із силовим значенням представляють відношення нездатності, протидії, перешкоди й примушення між учасниками подій. Перцептивно-силовий компонент заперечного значення вказує на відсутність референта, співвідносного із джерелом або ціллю сили, позначеної присудком, або на відсутність періоду, в який би відбувалася певна подія.

2. Значення заперечення відображається в англійській мові експліцитно одиницями синтаксичного й морфемного рівнів та імпліцитно - лексичного. Одиниці вищеназваних рівнів взаємодіють у текстах американського газетного дискурсу. Експліцитні одиниці вказують тільки на зміну міжреферентних відношень або на зміну в її поєднанні з наслідком і представляють заперечне значення у процесуальному або процесуально-результативному ракурсах. Частка not вирізняє процесуальний ракурс заперечного значення, оскільки у синтаксичній структурі висловлювань експлікує зміну міжреферентних відношень, позначених предикативними одиницями, і висвітлює різні аспекти подій. Одиниці, утворені за допомогою заперечних морфем, експлікують зміну відношень між референтами та її результат, вказуючи на подію і факт її здійснення. Заперечення з чітко вираженими лексичними ознаками вказують на результат зміни міжреферентних відношень, а тому подають лише факти.

3. Перцептивно-моторна основа складників заперечного значення є визначальною для функціонування досліджуваних одиниць у композиційно-смисловій структурі текстів новин й аналітичних статей американського газетного дискурсу. Функції заперечень у композиційно-смисловій структурі новин залежать від призначення цих текстів інформувати певну аудиторію про події. У новинних заголовках, які привертають увагу читача до повідомлення, заперечення встановлюють відношення сприйняття та сили між учасниками подій. У внутрішній структурі текстів досліджувані одиниці акцентують і представляють установлені в заголовку відношення між учасниками події в постійній, змінній і протиставній перспективах.

4. Взаємодія заперечень у заголовку й текстових блоках виявляється в монофункціональних і поліфункціональних композиційно-смислових схемах. Суть монофункціональних схем полягає у включенні заперечень з однаковим значенням у всіх блоках тексту з метою деталізації перцептивних або силових аспектів події. Поліфункціональні композиційно-смислові схеми вживання заперечень із різним значенням визначають причинно-наслідкові або аргументативні відношення між компонентами подій.

5. У структурі аналітичних статей заперечення забезпечує поглиблену когнітивну обробку інформації, отриманої з новин. При цьому заперечні одиниці виконують функції фокусування / рефокусування й узагальненого представлення відношень між учасниками подій. Фокусування, призначене для концентрування уваги адресата на проблемі з метою переконання в необхідності її вирішення, реалізується імпліцитними запереченнями, які вказують на результат зміни міжреферентних відношень.

6. Рефокусування, спрямоване на витіснення сформованих у читача уявлень або їх заміщення, здійснюється експліцитними запереченнями, які позначають процес зміни міжреферентних відношень. Узагальнене представлення подій реалізується експліцитними й імпліцитними запереченнями за рахунок повної або неповної компресії міжреферентних відношень, що покращує сприйняття проблеми або точки зору автора на неї.

Перспективи дослідження полягають у застосуванні розробленої в дисертаційній роботі методики лінгвокогнітивного аналізу функцій заперечень щодо інших різновидів сучасного англомовного медіа-дискурсу.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кришталюк Г. А. Експліцитне заперечення в заголовках статей американських газет / Г. А. Кришталюк // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / [відп. ред. Н. М. Корбозерова]. -- К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2005. -- Вип. 7. -- С. 87--92.

2. Кришталюк Г. А. Імпліцитне заперечення у заголовках англомовного газетного дискурсу: досвід лінгвокогнітивного аналізу / Г. А. Кришталюк // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / [відп. ред. Н. М. Корбозерова]. -- К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2006. -- Вип. 9. -- С. 136--141.

3. Кришталюк Г. А. Заперечення в композиційно-смисловій організації англомовних газетних новин / Г. А. Кришталюк // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка / [голов. ред. С. Я. Харченко]. -- Луганськ : Альма-Матер, 2007. -- № 10. -- С. 63--69.

4. Кришталюк Г. А. Заперечення як засіб фокусування та рефокусування в аналітичних статтях американських газет: лінгвокогнітивний аспект / Г. А. Кришталюк // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / [відп. ред. Н. М. Корбозерова]. -- К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2007. -- Вип. 12. -- С. 223--228.

5. Кришталюк Г. А. Типологія заперечних одиниць сучасного американського газетного дискурсу: семантико-когнітивний аспект / Г. А. Кришталюк // Наукові записки. Серія Філологія : зб. наук. праць у 2 т. / [наук. ред. Н. Л. Іваницька]. -- Вінниця : Вінницьк. держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2008. -- Вип. 10, т. 2. -- С. 123--127.

6. Кришталюк Г. А. Заперечення в англомовних газетних новинах: лінгвокогнітивний підхід / Г. А. Кришталюк // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : IV міжвуз. конф. молодих учених, 1-3 лютого 2006 р. : матеріали доповідей у 2 ч. -- Донецьк, 2006. -- Ч. ІІ. -- С. 104--105.

7. Кришталюк Г. А. Роль заперечення у встановленні перспективи представлення соціальних явищ (на матеріалі англомовного газетного дискурсу) / Г. А. Кришталюк // Мови у відкритому суспільстві : ІІ всеукр. наук.-практ. конф., 13-14 жовтня 2006 р. : матеріали доповідей. -- Чернігів, 2006. -- С. 34--35.

8. Кришталюк А. А. Функции отрицания в структуре газетного дискурса / А. А. Кришталюк // Номинация и дискурс : междунар. науч. конф., 8-9 ноября 2006 г. : материалы докладов в 2 ч. -- Минск, 2006. -- Ч. 2. -- С. 24--25.

9. Кришталюк Г. А. Аргументативна функція заперечення в англомовних аналітичних газетних статтях : лінгвокогнітивний аспект / Г. А. Кришталюк // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві : наук.-практ. конф., 4-6 квітня 2007 р. : матеріали доповідей. -- К., 2007. -- С. 137--141.

10. Кришталюк А. А. Обобщающая функция отрицания в аналитических статьях (на материале американских газет) / А. А. Кришталюк // Ars Grammatica. Грамматические исследования : 3-я междунар. науч. конф., 5-6 дек. 2007 г. : материалы докладов. -- Минск, 2007. -- С. 131--134.

11. Кришталюк Г. А. Роль заперечення в концептуалізації дійсності (на матеріалі американського газетного дискурсу) / Г. А. Кришталюк // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : VІ міжвуз. конф. молодих учених, 28-29 січня 2008 р. : матеріали доповідей у 2 т. -- Донецьк, 2008. -- Т. І. -- С. 118-120.

12. Кришталюк А. А. Отрицательные единицы в американском газетном дискурсе: концептуализация перцептивно-силового опыта / А. А. Кришталюк // Международный конгресс по когнитивной лингвистике, 8-10 октября 2008 г. : сб. материалов. -- Тамбов, 2008. -- С. 459--461.

13. Кришталюк А. А. Отрицание со значением принуждения в американском газетном дискурсе: семантико-когнитивный аспект / А. А. Кришталюк // Язык и дискурс в статике и динамике : междунар. науч. конф., 14-15 ноября 2008 г. : тезисы докладов. -- Минск, 2008. -- С. 97--98.

14. Kryshtaliuk H. Negation in American Contrastive Headlines / H. Kryshtaliuk // Communication in the Global Age: Celebrating Ten Years of Development and Success : the 10^th Annual National TESOL Ukraine Convention, 3-5 March 2005 : conference abstracts. -- Львів, 2005. -- С. 86--87.

АНОТАЦІЯ

Кришталюк Г.А. Заперечення в сучасному американському газетному дискурсі: функціональний та лінгвокогнітивний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена виявленню лінгвокогнітивних механізмів функціонування заперечення в сучасному американському газетному дискурсі. Заперечення визначено як когнітивно-дискурсивний феномен, що репрезентує зміну міжреферентних відношень, сформованих у ході дотекстової концептуалізації дійсності адресатом. Запропонована в роботі методика лінгвокогнітивного аналізу дозволила співвіднести семантику досліджуваних одиниць із відношеннями сенсомоторного походження та виявити перцептивний, силовий і перцептивно-силовий складники заперечного значення. Змістом перцептивного компонента є відсутність референтів у полі зору спостерігача. Силове значення вказує на динамічні аспекти міжреферентної взаємодії. Перцептивно-силовий складник представляє відсутність референта, співвідносного із джерелом або ціллю силової образ-схеми, позначеної присудком.

Установлено, що в композиційно-смисловій структурі текстів новин заперечення акцентують відношення між учасниками подій у постійній, змінній або протиставній перспективі. Виявлено, що в аналітичних статтях заперечення фокусують або рефокусують увагу читача залежно від конкретних міжреферентних відношень або сприяють репрезентації подій в узагальненому плані.

Ключові слова: заперечення, концептуалізація, міжреферентні відношення, газетний дискурс, текст новин, аналітична стаття, композиційно-смислова структура тексту.

АННОТАЦИЯ

Кришталюк А.А. Отрицание в современном американском газетном дискурсе: функциональный и лингвокогнитивный аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2009.

Диссертация посвящена выявлению лингвокогнитивных механизмов функционирования единиц со значением отрицания в современном американском газетном дискурсе. Отрицание определено как когнитивно-дискурсивный феномен, репрезентирующий изменения отношений между участниками описываемых событий, сформированных в ходе дотекстового осмысления действительности. Доказано, что отрицание - это способ концептуализации, производный от последовательности ориентирования человека в окружающей среде посредством элементарных сенсомоторных структур - образ-схем.

С помощью метода семантико-когнитивного анализа, заключающегося в соотнесении семантической структуры исследуемых единиц с образ-схемами на фоне конкретного контекста, в диссертации выделены перцептивная, силовая и перцептивно-силовая составляющие значения отрицания.

Перцептивное значение отрицания указывает на отсутствие референтов в поле зрения наблюдателя. Отрицания с силовым значением обозначают отношения неспособности, противодействия, препятствия и принуждения между участниками событий. Перцептивно-силовой компонент значения отрицания заключается в отсутствии в поле зрения наблюдателя референта, соотносимого с источником или целью силовой образ-схемы, обозначенной сказуемым, или в невозможности локализовать событие во времени.

Выделенные в работе компоненты значения отрицания отражаются в английском языке единицами разных уровней, взаимодействующих в составе текстов: эксплицитно - синтаксического и морфемного, имплицитно - лексического. Отрицание not с четко выраженными синтаксическими свойствами эксплицирует изменение межреферентных отношений, обозначенных предикативными единицами, указывая на начало и развитие событий. Единицы с морфемными показателями отрицания обозначают одновременно процесс изменения отношений между референтами и его результат, сообщая о начале события и факте его совершения. Единицы, у которых преобладают лексические признаки, содержат отрицательную сему в словарных дефинициях и представляют изменение межреферентных отношений в результативном ракурсе, что способствует сообщению только о факте совершения события.

Обозначенные отрицаниями межреферентные отношения взаимодействуют с композиционной структурой текстов новостей и аналитических статей американского газетного дискурса. Композиционно-смысловые функции отрицательных единиц в заголовках и текстах новостей определяются направленностью последних на информирование аудитории. В заголовках отрицания представляют перцептивные и силовые аспекты отношений между участниками событий. Во вступлении, блоках главного события и комментариев исследуемые единицы акцентируют установленные в заголовке отношения в постоянной, переменной и противопоставленной перспективах в зависимости от участия источника и цели. Событие изображается в постоянной перспективе с точки зрения участника, соотносимого отрицаниями с источником одной силовой образ-схемы во всех блоках текста. Переменная перспектива отражена в поочередном представлении события с точки зрения участников, соотносимых с источником и целью одной или разных сил. При противопоставленной перспективе отрицания представляют событие с позиций источника и цели противодействия, отражая разногласия между ними. Отрицания в заголовке и тексте взаимодействуют в соответствии с монофункциональными и полифункциональными схемами. Монофукциональные схемы предполагают включение в заголовок и все блоки текста отрицаний с одним значением с целью детализации перцептивных или силовых аспектов события. Полифункциональные композиционно-смысловые схемы основываются на употреблении отрицаний с разным значением, которые устанавливают причинно-следственные и аргументативные отношения между компонентами событий.

В аналитических статьях отрицания вовлекаются в углубленную обработку новостной информации, что обуславливает отличие в реализации этими единицами аргументативной функции. В новостях аргументирование служит для изображения отношений между участниками событий в определенной перспективе, а в аналитических статьях - для фокусирования / рефокусирования этих отношений, а также их обобщенного представления.

Фокусирование внимания читателя на компонентах событий реализуется в аналитических статьях имплицитными отрицаниями, отражающими результат изменения отношений между участниками событий с целью убеждения в необходимости решения проблемы. Рефокусирование внимания адресата на точку зрения, противоположную той, которая отражается предикативными или производящими единицами, реализуется эксплицитными отрицаниями, указывающими на изменение отношений между референтами. В аналитических статьях выявлены следующие виды рефокусирования: независимое, направленное исключительно на вытеснение сформированных в сознании читателей отношений, и подчиненное, предназначенное для их дальнейшего восстановления или замещения. Обобщенное представление событий осуществляется отрицаниями за счет компрессии межреферентных отношений. Эта когнитивная операция проявляется в отсутствии единиц, обозначающих источник и цель силовой образ-схемы или один из этих компонентов.

Ключевые слова: отрицание, концептуализация, межреферентные отношения, американский газетный дискурс, текст новостей, аналитическая статья, композиционно-смысловая структура текста.

RESUME

Kryshtaliuk H.A. Negation in Modern American Newspaper Discourse: Functional and Linguocognitive Aspects. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2009.

The thesis aims at explicating linguocognitive mechanisms underlying the functioning of negation in contemporary American newspaper discourse. Negation is treated as a cognitive-discourse phenomenon meant for altering the interreferential relations constructed in the course of the addressee's pre-textual reality conceptualization. The application of the linguocognitive analysis procedure based on the correlation between the negative semantics of lexical, morphological and syntactic units under study and the relations of sensorimotor origin has made it possible to distinguish perceptive, force and perceptive-force components of negative meaning. The perceptive meaning denotes the absence of referents in the observer's field of view. The force component represents the dynamic aspect of interrefential relations. The force-perceptive component reflects the absence of a referent that corresponds to a source or target of a force image-schema expressed by the predicate.

It has been shown that in the compositional-content structure of newsreports negation serves to represent the relations between the participants in a constant, variable or adversative perspective. In editorials different negative units are used as means of focusing / refocusing of interrefential relations, on the one hand, and provide a generalized representation of events, on the other.

Key words: negation, conceptualization, interreferential relations, newspaper discourse, a news report, an editorial, text compositional-content structure.

Размещено на Allbest.ru