Дефразеологічні деривати в сучасній німецькій мові: структура і семантика

Дефразеологічна деривація не належить до ядра словотвірної системи німецької мови. Периферійність зазначеного явища виражається, зокрема, у тому, що участь в утворенні слів бере обмежене коло ФО, порівняно із загальною кількістю фразеологізмів у мові (п'ятитомний лексикон Rцhrich містить 15 000 сталих виразів); цей процес має нерегулярний характер; кількість ДД порівняно зі словами, що виникли на основі інших слів і вільних словосполучень, є незначною. Попри це, відфраземні утворення посідають чільне місце в системі сучасної німецької мови, оскільки нерідко виступають єдиним засобом номінації певних понять і реалій, виражаючи новий зміст і конотацію.

Результати проведеного дослідження можуть слугувати основою для майбутніх наукових студій, пов'язаних із вивченням тематичних полів і груп, які утворюють ДД, їх систематичних відношень із лексичними й фразеологічними одиницями (омонімія, синонімія, антонімія, полісемія), здатності ДД до подальшого дериваційного та семантичного розвитку, стилістичного застосування. Перспективним, на наш погляд, було б зіставне вивчення процесів вторинної фразеологізації й дефразеологічної деривації на матеріалі різних мов із позиції когнітивної семантики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лазаренко О. О. Явище дефразеологізації в сучасній німецькій мові / О. О. Лазаренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки: зб. наук. праць. Луганськ: Вид-во ЛНПУ "Альма-матер", 2005. № 9 (89). С. 132-139.

2. Лазаренко Е. А. Компонентный состав фразеологических единиц, мотивирующих слова (на материале немецкого языка) / Е. А. Лазаренко // Культура народов Причерноморья. 2006. Т. 1, № 82. С. 249-251.

3. Лазаренко О. О. Позамовні і внутрішньомовні чинники виникнення дефразеологічних утворень у сучасній німецькій мові / О. О. Лазаренко // Наука і сучасність. Серія Педагогіка і Філологія: зб. наук. праць. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. Т. 54. С. 162-170.

4. Лазаренко О. О. Дериваційна взаємодія лексики та фразеології в німецькій мові / О. О. Лазаренко // Мова і культура. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. Вип. 9. Т. V (93). Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. С. 138-142.

5. Лазаренко О. О. Німецькі фразеологічні одиниці, що мотивують слова / О. О. Лазаренко // Наука і сучасність. Серія педагогічні та філологічні науки: зб. наук. праць. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. Т. 58. С. 169-177.

6. Лазаренко О. О. Словотвірний потенціал фразеологічних одиниць сучасної німецької мови / О. О. Лазаренко // Культура народов Причерноморья. 2007. Т. 1, № 110. С. 311-313.

7. Лазаренко О. О. Компонентна вибірковість в процесі дефразеологічної деривації / О. О. Лазаренко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. / відп. ред. Н. М. Корбозерова. К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. Вип. 21. С. 182-188.

8. Лазаренко О. Семантичний аспект дефразеологічної деривації (на матеріалі сучасної німецької мови) / О. Лазаренко // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. Вип. 430: Германська філологія. Чернівці: ЧНУ, 2009. С. 92-103.

9. Лазаренко О. О. Мотиви виникнення дефразеологічних утворень в сучасній німецькій мові / О. О. Лазаренко // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: наук. конф. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 22-23 лют. 2006 р.: тези доп. / відп. ред. А. М. Чернуха. К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. С. 160-162.

10. Лазаренко О. О. Дефразеологічні деривати в німецькій мові: структурно-словотвірний аспект / О. О. Лазаренко // Мова. Культура. Комунікація: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. / редкол.: О. Г. Васильєва [та ін.]. Чернігів: ВіТ-сервіс, 2007. С. 41-43.

11. Лазаренко О. О. Лексична вибірковість у процесі дефразеологічної деривації (на базі німецької мови) / О. О. Лазаренко // Матеріали студ. наук.-практ. конф. ["Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві"] (Київ, 4-6 кв. 2007 р.) / відп. ред. Г. Б. Мінчак. К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. С. 150-153.

12. Лазаренко О. О. Особливості фразеотворення німецьких фразеологічних одиниць, що мотивують слова / О. О. Лазаренко // Матеріали V Міжвуз. конф. молодих учених ["Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур"] (Донецьк, 29-31 січ. 2007 р.) / редкол.: В. Д. Каліущенко (відп. ред.) [та ін.]. Донецьк: ДонНУ, 2007. С. 87-88.

АНОТАЦІЯ

Лазаренко О. О. Дефразеологічні деривати в сучасній німецькій мові: структура і семантика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню структурних і семантичних особливостей однослівних одиниць третинної номінації, утворених від фразеологізмів німецької мови.

У межах реферованої роботи проаналізовано й описано словотвірні способи, типи й моделі ДД, визначено їх продуктивність, що дозволило окреслити напрямки розвитку німецької мови й місце, яке посідає дефразеологічна деривація в її словотвірній системі; досліджено структурні, семантичні й граматичні властивості твірних фразеологізмів; виявлено фактори, що впливають на вибір компонента твірної одиниці як основи подальшого словотворення; установлено позамовні й внутрішньомовні чинники виникнення ДД у німецькій мові; з'ясовано специфіку семантичної структури відфраземних утворень на основі зіставного аналізу значення твірних та похідних одиниць.

Ключові слова: третинна номінація, дефразеологічний дериват, твірний фразеологізм, компонент фразеологізму, словотвірний спосіб, тип і модель.

АННОТАЦИЯ

Лазаренко Е. А. Дефразеологические дериваты в современном немецком языке: структура и семантика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию структурных и семантических особенностей однословных единиц третичной номинации, образованных от фразеологизмов немецкого языка.

В рамках диссертационного исследования были проанализированы и описаны словообразовательные способы, типы и модели дефразеологических дериватов (ДД), установлена их продуктивность, что позволило определить направления развития немецкого языка и место, которое занимает дефразеологическая деривация в его словообразовательной системе. Изучены структурные, семантические и грамматические особенности производящих фразеологизмов, поскольку словообразовательные возможности данной группы единиц обусловлены спецификой их семантики и структуры. Раскрыты факторы, определяющие выбор компонента исходной единицы в качестве словообразовательной базы, установлены языковые и внеязыковые факторы образования ДД немецкого языка. Изучена специфика семантической структуры исследуемых единиц на основе сопоставительного анализа значения производящих фразеологизмов и их производных.

Результаты исследования служат убедительным доказательством деривационной взаимосвязи, взаимодействия и взаимопроникновения лексического и фразеологического уровней, что свидетельствует о системном характере языка.

Основой для дефразеологической деривации выступает соотносительность фразеологической единицы (ФЕ) и слова, их семантическое и функциональное подобие, а так же различие в парадигматике и сочетаемости.

Отфраземные образования являются своеобразным слоем лексики современного немецкого языка, который формировался и совершенствовался на протяжении долгого времени под воздействием как языковых, так и внеязыковых факторов. Главным фактором, который обуславливает возникновение однословных единиц номинации на основе ФЕ, является тенденция к предпочтению более экспрессивных языковых единиц.

В результате анализа удалось выяснить, что образование ДД немецкого языка происходит от глагольных, адъективных, адвербиальных, субстантивных, междометных фразеологизмов, а так же на основе ФЕ со структурой предложения. Ведущая роль в отфраземном словообразовании принадлежит глагольным фразеологическим единствам.

В создании ДД немецкого языка участвуют пять способов: морфолого-синтаксический, лексико-морфологический, лексико-фразеологическая конденсация, контаминация и аббревиация. Установлено, что образование лексем осуществляется на базе компонентов, в которых сосредоточены семантические центры ФЕ, на основе компонентов с большей фраземообразующей значимостью, вследствие явления "технизации".

Сложная и своеобразная семантика ДД обусловлена объединением в них черт двух уровней - лексических и фразеологических. Одной из особенностей номинации на базе ФЕ является образование лексем, в значении которых не наблюдается значительного семантического сдвига, а происходит переход от абстракции фразеологической к качественно новой абстракции - лексической, а так же смена категориальной семы фразеологизма при сохранении его понятийного минимума. Это дает основание утверждать, что подавляющее большинство дериватов наследует семантику своих базовых единиц. И лишь у относительно незначительного количества отфраземных образований наблюдается расширение, сужение или изменение значения по сравнению с их исходными фразеологизмами.

Исследование семантического аспекта ДД позволило углубить знания о соотношении лексического и фразеологического значения, процессов, которые вызваны их столкновением, взаимодействием и преобразованием фразеологического значения в лексическое.

Дефразеологическая деривация имеет закономерный, системно обусловленный характер, отражает активные синтетические и аналитические тенденции в единой лексико-фразеологической системе немецкого языка. Дефразеологическая деривация не приводит к исчезновению из языка базовых ФЕ, в большинстве случаев фразеологизмы-прототипы и их дериваты одновременно сосуществуют в языке как производящая и производная единицы, отличаясь друг от друга в категориально-семантическом плане.

Вопреки тому, что дефразеологическая деривация является периферийным явлением словообразовательной системы немецкого языка, ДД играют важную роль в этой системе, поскольку они часто выступают главным способом экспрессии в тексте, придают ему особенный колорит, служат созданию ярких образов, а иногда являются единственным способом номинации определенных понятий и реалий, выражая новый смысл и коннотацию.

Последующие перспективы предусматривают сопоставительное изучение процессов вторичной фразеологизации и дефразеологической деривации на материале различных языков с позиций когнитивной семантики.

Ключевые слова: третичная номинация, дефразеологический дериват, производящий фразеологизм, компонент фразеологизма, словообразовательный способ, тип и модель.

RESUME

Lazarenko O. O. Idiomatic Derivatives in Modern German: Structure and Semantics. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology in speciality 10.02.04 - Germanic Languages. Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2009.

This thesis focuses on the study of structural and semantic features of tertiary nomination one-word units derived from German idiomatic expressions.

The thesis analyzes and describes word-formation modes, as well as types and models of idiomatic derivatives while estimating their productivity and thus outlining tendencies of the German language development and the role of idiomatic derivation in its word formation system. Structural, semantic and grammatical features of formative idioms have been established. Factors predetermining the choice of a formative unit component as the basis for further word-formation have been identified. Extralingual and intralingual prerequisites of the emergence of idiomatic derivatives in German have been revealed. Specificity of idiomatic derivatives' semantic structure has been elucidated in the course of comparative semantic analysis of formative idioms and their derivatives.

Key words: tertiary nomination, idiomatic derivative, formative idiom, formative idiomatic component, word-formation mode.

Размещено на Allbest.ru