Дискурс антиутопії (на матеріалі англійської, української та російської мов)

4. У висновках узагальнено результати та підбито підсумки проведеного дослідження, окреслено перспективи подальшої роботи.

4.1. Проведене комплексне системне дослідження антиутопії як динамічного явища в аспекті його лінгвокогнітивних і комунікативних особливостей дозволяє визначити дискурс антиутопії як мовленнєво-розумову діяльність, що має два плани вираження: лінгвістичний і лінгвокогнітивний. Лінгвістичний план вираження дискурсу антиутопії відбивається у використанні відповідних мовних засобів і виявляється в сукупності породжених текстів. Лінгвокогнітивний план вираження пов'язаний із мовною свідомістю, що зумовлює вибір мовних засобів, які реалізуються в межах комунікації антиутопії. За видом мовлення - дискурс антиутопії являє собою діалог, у якому домінує один із співрозмовників. Діалог відбувається за схемою „вождь - народ”, причому вождь може бути й колективним (наприклад, газета, телевізійний канал, радіо). На основі протиставлення спілкування, зорієнтованого на індивіда або на його статусну роль, дискурс антиутопії визначається як інституційний. За характером комунікації визначений різновид дискурсу належить до авторитарного типу, що прагне до підкорення, примусу й демонструє домінування. Комунікація в антиутопії, зумовлена суб'єктно-об'єктними відношеннями і має монологічний і однобічний характер, у результаті чого ігноруються інформаційні потреби реципієнта.

4.2. Аналіз мовного матеріалу дозволив встановити, що концептосфера дискурсу антиутоії складається із групи концептів, серед яких превалюють два базових концепти - ДЕРЖАВА, НАРОД, які формують концептуальну основу названого різновиду дискурсу. В усіх мовах набору в дискурсі антиутопії поняття про державу й народ усвідомлюються практично однаково, але периферійна частина простору концептів ДЕРЖАВА, НАРОД містить етноспецифічні ознаки. Наявність цих ознак зумовлена певними культурними стереотипами, асоціаціями, емоціями, історичними чинниками, під впливом яких сформувалося уявлення про державу і народ в тоталітарному суспільстві, що і відбито в кожній з аналізованих мов. Семантичний опис концептуального простору дискурсу антиутопії в зіставлюваних мовах свідчить про різний ступінь диференціації семантичних ознак, що відбивається в характері семантичної щільності відповідних сегментів концептів. Зіставлення семантичного простору базових концептів у дискурсі антиутопії в досліджуваних мовах показало, що однією з відмінних ознак є більший семантичний обсяг концепту STATE порівняно з концептами ГОСУДАРСТВО, ДЕРЖАВА, та концепту PEOPLE порівняно з концептом НАРОД в українському та російському дискурсі антиутопії, що відображає значущість, актуальність відповідних сфер концептуальної картини світу для свідомості англомовного етносу, аксіологічну цінність явищ, які відтворюються в змісті відповідних концептів. Своєрідність дискурсу антиутопії виявляється також у сфері вербалізації базових концептів, що зумовлено внутрішньомовними чинниками, зокрема - продуктивністю лексичних та стилістичних мовних засобів.

4.3. Стратегічне використання лінгвістичних засобів визначеного типу дискурсу спрямоване на формування і створення особливої свідомості - масової, що поглинає індивідуальну свідомість і зумовлює використання стратегії маніпулювання, яка має непрямий, але дуже суттєвий вплив на менталітет людей. Коммунікативні стратегії маніпулювання і тиску в дискурсі антиутопії є універсальними для трьох мов набору. Розбіжність в об'єктивації комунікативних стратегій в дискурсі антиутопії пояснюється різним набором тактик, частотністю їх використання. Це зумовлено комплексом чинників соціокультурного характеру і специфікою вибору мовленнєвих засобів, які залежать від особливостей системи англійської, української й російської мов, лінгвокультурної своєрідності картини світу комунікантів, а також стереотипів поведінки, соціально-статусної приналежності адресанта.

4.4. Аналіз емпіричного матеріалу свідчить про найбільшу продуктивність концептуальної метафори як засобу вербалізації концептів ДЕРЖАВА, НАРОД у реалізації інтенції впливу в дискурсі антиутопії в усіх мовах набору. Концептуальна метафора не тільки формує та визначає структуру образно-ціннісної складової концептів, яка ґрунтується на асоціативно-образних конотаціях як результаті аналогового порівняння різних поняттєвих сфер людської свідомості. Цей мовний засіб також вживається для перетворення наявної у свідомості адресата антиутопічної картини світу, спонукання його до певних вчинків і формування в нього продиктованого адресантом емоційного стану. Метафоричний образ картини світу антиутопічного суспільства, що впроваджується стратегіями маніпулювання та тиску, реалізується п'ятьма типами концептуальних метафор, з-поміж яких три типи є універсальними, два типи - етноспецифічними. Актуалізація концептуальної метафори СОЦІУМ - ВІЙНА свідчить про мілітаризацію суспільної свідомості, що є невід'ємною ознакою тоталітарного суспільства. У концептуальній метафорі СУСПІЛЬСТВО - ОРГАНІЗМ фігурує людина або частини її тіла з метою пояснення складних феноменів навколишнього світу. Узагальнений образ держави та владної структури, представлений адресантами як потужний механізм, як устрій, що здійснює тотальний контроль над масами й формує для них і замість них специфічний образ іншого світу і конкретизується у концептуальній метафорі ДЕРЖАВА - МЕХАНІЗМ. За участю корелятів БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ у метафорі ДЕРЖАВА - СПОРУДА антиутопічну державу репрезентовано як прототипний дім, господарі якого ліквідують безлад, що виник в країні, та будують нове суспільство, нову людину. Концептуальна метафора ДЕРЖАВА - СІМ'Я ілюструє відношення між державою та громадянами, між лідером країни й народом, концептуально представлені як стосунки в родині. Заміна соціальних зв'язків сімейними зумовлюється тим, що тоталітарна культура спирається на патріархальну свідомість.

Розв'язання поставлених у цьому дослідженні завдань сприяє більш детальному пізнанню структурних, семантичних і комунікативних особливостей дискурсу антиутопії в англійській, українській і російській мовах. Розроблена модель порівняльного опису дискурсу антиутопії може бути використана у подальших дослідженнях інших типів інституційного дискурсу. Перспективним є розгляд мовленнєвої поведінки комунікантів дискурсу антиутопії з позицій інтеракціонізму та теорії мовленнєвих актів. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на вивченні невербальних компонентів комунікації в дискурсі антиутопії.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Стоянова І. Д. Емоційний концепт “страх” в антиутопічному дискурсі” / І. Д. Стоянова // Вісник Черкаського університету. Серія : Філологічні науки : наук. журнал / відп. ред. В. П. Мусієнко. - Черкаси, 2005. - Вип. 78. - С. 107-115.

2. Стоянова І. Д. Етнокультурна специфіка антиутопічного дискурсу як експонента вербалізованих репрезентативних структур емоцій і почуттів концепту страх / І. Д. Стоянова // Гуманітарний Вісник. Серія : Іноземна Філологія : всеукр. зб. наук. праць / голов. ред. В. Шпак. - Черкаси, 2006. - Число 10, т. II. - № 10. - С. 381-384.

3. Стоянова И. Д. Антиутопический дискурс как экспонент вербализованных синтагматических моделей имён концепта страх / И. Д. Стоянова // Східнослов'янська філологія : зб. наук. праць у 2 ч. / відп. ред. С. О. Кочетова. - Горлівка, 2006. - Вип. 11. - Ч. 1. - С. 188-195.

4. Стоянова І. Д. Семантичний простір лінгвокультурного концепту ДЕРЖАВА в антиутопічному дискурсі (зіставний аспект) / І. Д. Стоянова // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : зб. наук. пр. / відп. ред. В. Д. Каліущенко. - Донецьк, 2007. - Вип. 16. - С. 119-131.

5. Стоянова І. Д. Комунікативні стратегії і тактики вираження інтенції в дискурсі антиутопії / І. Д. Стоянова // Studia Germanica et Romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : наук. журнал / відп. ред. В. Д. Каліущенко. - Донецьк, 2007. - Т. 4. - № 3 (12). - С. 173-185.

6. Стоянова І. Д. Основні характеристики антиутопічного дискурсу як лінгвістичного феномену / І. Д. Стоянова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : наук. журнал / відп. ред. П. Ю. Саух. - Житомир, 2008. - Вип. 40. - С. 207-211.

7. Стоянова І. Д. Семантичний простір концепту НАРОД в дискурсі антиутопії (зіставний аспект) / І. Д. Стоянова // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : наук. журнал / відп. ред. В. Д. Каліущенко. - Донецьк, 2009. - Т. 6. - № 1 (16). - С. 109-119.

8. Стоянова И. Д. Метафорическая экспликация концепта страх антиутопического дискурса (на материале разноструктурных языков) / І. Д. Стоянова // Мова і культура : наук. щорічний журнал / відп. ред. Д. С. Бураго. - К., 2005. - Вип. 8. - Т. ІІІ. Ч. 2. - С. 43-50.

9. Стоянова І. Д. Метафоричні моделі репрезентації емоційного концепту «страх» в антиутопічному дискурсі / І.Д. Стоянова // Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики : II міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 травня 2005 р. : матеріали доповідей у 2 т. - Горлівка, 2005. - Ч. 1. - С. 118-123.

10. Стоянова І. Д. Дискурсна проблематика : виокремлення антиутопічного дискурсу як особливого типу комунікації / І. Д. Стоянова // Наукові дослідження - Теорія та експеримент 2008 : IV міжнар. наук.-практ. конф., 19-21 травня 2008 р. : матеріали доповідей. - Полтава, 2008. - С. 61-62.

11. Стоянова І. Д. Метафора як засіб конструювання мовної картини світу антиутопічного суспільства / І. Д. Стоянова // Лінгвістичні аспекти мовної комунікації : функціонально-прагматичний, семантичний та когнітивний параметри досліджень : міжнар. конф., 4-5 листопада 2008 р. : матеріали доповідей. - Горлівка, 2008. - С. 68-69.

12. Стоянова І. Д. Засоби вираження стратегіі комунікативного тиску в антиутопічному дискурсі / І. Д. Стоянова // Розвиток наукових досліджень 2008 : IV міжнар. наук.-практ. конф., 24-26 листопада 2008 р. : матеріали доповідей. - Полтава, 2008. - С. 85-86.

АНОТАЦІЯ

Стоянова І.Д. Дискурс антиутопії (на матеріалі англійської, української та російської мов). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено зіставному дослідженню дискурсу антиутопії в англійській, українській та російській мовах як типу цілеспрямованої міжособистісної мовленнєвої діяльності у сукупності лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників його організації та динаміки функціонування. У роботі обґрунтовано виокремлення дискурсу антиутопії як різновиду комунікації, визначено його основні характеристики, місце та статус в системі інших типів дискурсу; розглянуто особливості рольової структури в дискурсі антиутопії в різноструктурних мовах.

Виявлено універсальні та специфічні риси в характері структурування концептуального простору дискурсу антиутопії й особливості його вербалізації у мовах набору. Описано комунікативні стратегії і тактики спілкування комунікантів в антиутопії і досліджено спільні риси та відмінності засобів реалізації комунікативних стратегій, за допомогою яких здійснюється вплив на адресата в дискурсі антиутопії у досліджуваних мовах.

Виокремлено набір засобів реалізації комунікативного наміру, що впливають на характер протікання комунікативного процесу в антиутопії.

Ключові слова: дискурс антиутопії, концепт, комунікативна інтенція, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, стратегія маніпулювання, стратегія тиску.

АННОТАЦИЯ

Стоянова И.Д. Дискурс антиутопии (на материале английского, украинского и русского языков). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2009.

Диссертация посвящена сопоставительному исследованию особенностей вербализации концептуального пространства и коммуникативной организации дискурса антиутопии в английском, украинском и русском языках, который рассматривается как тип целенаправленной межличностной речевой деятельности в совокупности лингвистических и экстралингвистических факторов его организации и динамики функционирования. В работе обосновано выделение дискурса антиутопии как типа коммуникации, определены его основные характеристики, место и статус в системе других типов дискурса, рассмотрены особенности адресантно-адресатной конфигурации коммуникации в антиутопии в разноструктурных языках.

Исследование особенностей концептуального пространства дискурса антиутопии, вербализации дискурсообразующих концептов в анализируемых языках показало, что основу семантического пространства дискурса антиутопии составляют несколько концептов, среди которых базовыми являются концепты ГОСУДАРСТВО, НАРОД. Английский, украинский и русский языки демонстрируют различный уровень диференциации признаков, что отображается в характере семантической плотности соответствующих сегментов концептов. Вербализация базовых концептов осуществляется разноуровневыми языковыми единицами. Наиболее продуктивными средствами вербализации базовых концептов являются лексические и стилистические языковые средства.

Основная коммуникативная интенция адресантов в дискурсе антиутопии реализуется с помощью стратегий манипулирования и давления. В английском дискурсе антиутопии стратегия манипулирования реализуется тактиками семантического повтора и трансформации ситуации, поскольку целью коммуникантов является навязывание определенной идеи адресату, а более репрезентативной является тактика безальтернативного выбора. Это свидетельствует о том, что создаются ситуации, в которых коммуникант с низким социальным статусом не имеет права выбора. В украинском дискурсе антиутопии самой продуктивной является тактика создания круга “своих”, что объясняется сосредоточением украиноговорящих коммуникантов на единении со своим народом для создания позитивного образа представителей власти. Большее распространение тактики логической аргументации и создания образа “героя” в русcком дискурсе антиутопии свидетельствует о прагматической установке коммуникантов, направленной на изменение ментальних представлений адресата и на создании своего позитивного образа “героя”. Стратегия давления в украинском дискурсе антиутопии реализуется тактикой обвинения, что объясняется высокой контактностью и эмоциональностью общения украинцев. Реализация тактики приказа в директивах и менасивах отражает интенцию коммуникативного доминирования. Тактика инвективности используется коммуникантами только в русcком и украинском дискурсе антиутопии, что отражает доминирующую линию поведения и их негативное отношение к адресатам.

Исследование средств реализации стратегий и тактик, с помощью которых осуществляется влияние на адресата в дискурсе антиутопии в исследуемых языках, показало, что в английском дискурсе антиутопии наиболее продуктивными средствами актуализации тактик, объективирующих стратегию манипулирования, являются сложноподчиненные предложения с придаточными причины, инфинитивы, семантический повтор, синтаксический паралеллизм. В украинском дискурсе антиутопии преобладают этнонимы, глаголы деструктивной семантики, сложноподчиненные предложения с придаточными условия. Особенностью русского дискурса антиутопии является употребление сложных побудительных предложений, предложений с перформативными глаголами.

Наиболее распространенными средствами вербализации тактик, которые реализуют стратегию давления в английском дискурсе антиутопии, являются глаголы пропозиционального отношения, сложносочиненные предложения с полисиндетоном, синтаксический паралеллизм, сложноподчиненные определительные предложения. Специфическими средствами вербализации тактик, реализующих стратегию давления в украинском дискурсе антиутопии, являются оценочная лексика, стилистические средства - повтор, ирония, в русском дискурсе - предложения с императивами, антропонимы.

Ключевые слова: дискурс антиутопии, концепт, коммуникативная интенция, коммуникативная стратегия, коммуникативная тактика, стратегия манипулирования, стратегия давления.

ANNOTATION

Stoyanova I.D. Discourse of Antiutopia (based on the English, Ukrainian and Russian languages). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.17 - Comparative-Historical and Typological Linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2009.

The thesis focuses on the contrastive analysis of the discourse of antiutopia as a specific type of interpersonal speech activity in the aggregate of intra- and extralingual parameters of its communicative organization and the dynamics of its functioning in the English, Ukrainian and Russian belles-lettres texts of the XXth century. Discourse of antiutopia has been distinguished as a certain kind of communication, its main distinctive features, its place and status among other types of discourse have been determined, the peculiarities of the role structure within the discourse in question have been analysed in the languages of diverse structure. The universal and differential characteristics of the conceptual space structure of the discourse under study and the peculiarities of its verbalization have been explicated in the languages of comparison. The communicative strategies and tactics of communicants' interaction within the discourse of antiutopia have been described. Common and specific means of realization of communicative strategies having an impact on the addressee have been traced. A set of lingual means realizing the communicative intention and affecting the character of the communicative process in the discourse of antiutopia have been revealed.

Key words: discourse of antiutopia, concept, communicative intention, communicative strategy, communicative tactic, the strategy of manipulation, the strategy of pressure.

Размещено на Allbest.ru