Похідні з невідокремлюваними дієслівними префіксами у сучасній німецькій мові

Етапи становлення невідокремлюваних дієслівних префіксів у німецькій мові. Типологічні зміни морфолого-синтаксичної та семантичної валентності видоутворення. Аналіз формування семантики та актуалізації лексичного значення відібраних дієслів у контексті.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2015
Размер файла 55,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

УДК:803.0541.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ПОХІДНІ З НЕВІДОКРЕМЛЮВАНИМИ ДІЄСЛІВНИМИ ПРЕФІКСАМИ BE-, ENT-, ER-, VER-, ZER- У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ)

Деркевич Наталія

Альбертівна

ЛЬВІВ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Паславська Алла Йосипівна, професор кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кияк Тарас Романович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови;

кандидат філологічних наук, доцент Гіков Леонід Вікторович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства.

Захист відбудеться 13 листопада 2008 року о 10-ій годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5

Автореферат розіслано 9 жовтня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. А. Шпак Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Комунікативна функція мови корелює з потребою в номінації реалій, яка за допомогою словотворчих механізмів породжує похідні, вторинні одиниці, котрі постійно поповнюють лексичний фонд. Одним із найпродуктивніших способів збагачення мови вважають утворення нових слів. Словотвір належить до відносно молодих лінгвістичних дисциплін, оскільки як окрема галузь мовознавства почав формуватись із середини ХХ ст. завдяки фундаментальним працям науковців Н. Д. Арутюнової, Г. О. Винокура, М. Докулила, І. І. Ковалика, О. С.Кубрякової, М. Д. Степанової, І. С. Улуханова та ін.

Проблема значення дієслівних префіксів, їх функцій неодноразово була предметом наукового обговорення. Семантику невідокремлюваних префіксів та утворені за їх допомогою похідні дієслова у німецькій мові досліджували науковці І. Барц, Г. Брінкман, В. Генцен, І. Кюнгольд, Е. Матер, Ґ. Мунґан, Б. Науман, В. Фляйшер, Ґ. Ціфонун.

Все ж, чимало теоретичних і практичних проблем ще недостатньо вивчено: залишаються дискусійними питання щодо категоріального статусу невідокремлюваних дієслівних префіксів у системі німецького словотвору, зміни валентності, транзитивації дієслів унаслідок приєднання префіксів до твірних дієслівних основ та формування валентності для похідних дієслів, утворених унаслідок приєднання невідокремлюваних префіксів до іменникових та прикметникових твірних основ.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення закономірностей розвитку та функціонування лексичного складу мови, потребою визначення комплексу причин і мовно-мисленнєвих механізмів творення похідної лексики; інтерес до функціонального аспекту мови дає можливість глибше проникнути у процес взаємодії одиниць різних мовних рівнів, осмислити етапи формування похідної одиниці.

Зв'язок з науковими темами. Дисертація є складовою частиною наукової теми кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка “Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку німецької мови” (номер державної реєстрації 0103U001929).

Об'єкт дослідження - дієслівні невідокремлювані префікси be-, ent-, er-, ver-, zer- і утворені за їх допомогою похідні дієслова.

Предмет дослідження - структурні та семантичні особливості похідних дієслів з невідокремлюваними дієслівними префіксами, специфіка їх вживання у тексті та вплив на формування його зв'язності.

Матеріалом дослідження слугували похідні дієслова, твірними основами для яких є дієслова, іменники, прикметники, формантами - невідокремлювані дієслівні префікси. Дієслова відібрано методом суцільної вибірки зі словників Ґ. Варіґа “Deutsches Wцrterbuch”, Дудена “Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache in 10 Bдnden”, О. І. Москальської “Большой немецко-русский словарь”, Г. Пауля “Deutsches Wцrterbuch”, текстових фрагментів із художньої та публіцистичної літератури сучасної німецької мови, ресурсів пошукових систем в Інтернеті.

Метою роботи є виявлення особливостей структури, семантики та функціонування німецьких похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- простежити основні етапи становлення НДП у німецькій мові;

- проаналізувати граматичні функції НДП;

- з'ясувати вплив НДП на твірні основи і встановити типологічні зміни їх морфолого-синтаксичної та семантичної валентності;

- розглянути особливості формування семантики та актуалізації лексичного значення відібраних дієслів у контексті;

- визначити текстотвірні властивості похідних з НДП у структурно-семантичному та комунікативному аспектах.

Для вирішення окреслених завдань і з огляду на фактичний матеріал у роботі використано низку методів дослідження: описовий метод - для систематизації мовних одиниць, структурної та семантичної класифікації похідних дієслів із НП, трансформаційний аналіз і моделювання - для визначення семантичних зв'язків між твірним та похідним дієсловами, елементи компонентного аналізу та аналізу за безпосередніми складниками - з метою аналізу словотвірної структури похідних дієслів, встановлення структурних та семантичних відношень між словотвірними конституентами, валентний аналіз - для встановлення валентної структури похідного дієслова та виявлення закономірностей впливу невідокремлюваних префіксів на її редукцію або розширення, тема-рематичний прийом аналізу тексту слугував визначенню участі похідних з НДП у формуванні зв'язності тексту.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що запропонована модель комплексного дослідження пласту похідної лексики в системній статиці та функціональній динаміці сприяє глибшому розумінню механізму формування словотвірного значення, особливостей функціонування похідної лексики та можливостей її інтерпретації у тексті. Окремі теоретичні положення та висновки дослідження є внеском у вивчення таких питань, як системність дієслівного словотворення, взаємодія семантики одиниць різних рівнів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можна використати на лекційних та семінарських заняттях із лексикології, словотворення, історії німецької мови, лінгвістики тексту, для написання курсових та дипломних робіт, у навчальній лексикографічній практиці.

Наукова новизна роботи. Уперше здійснено комплексне дослідження НДП у синхронії, із урахуванням діахронного аспекту та на функціональному рівні: показано перехід групи вільних морфем у зв'язані словотвірні. На конкретному лексичному матеріалі показано кореляцію зовнішньої і внутрішньої валентності та специфіку її формування для похідного слова. Запропонована семантична класифікація досліджуваних дієслів розширює уявлення про структурно-семантичну організацію лексики.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (1999 - 2008), науково-практичній конференції лінгвістів та літературознавців (Черкаси, 2001), 5-ій Всеукраїнській конференції “Наукові підходи до філології у вищій школі“ (Запоріжжя, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов“ Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006), 13-ій міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів (Львів, 2006).

Публікації. Головні положення дисертації викладено у шістьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також у чотирьох тезах виступів на наукових конференціях.

На захист винесено такі положення:

1. Розвиток НДП від прийменників, прислівників, наголошених префіксів чи часток до сучасних префіксів зумовив багатозначність їхньої семантики, здатність утворювати похідні одиниці із різнокатегоріальними твірними основами та визначив напрями їх функціональної сфери.

2. У ході деривації похідні дієслова з НП успадковують, розширюють, редукують валентну структуру твірних дієслівних основ або створюють її для іменникових та прикметникових твірних основ.

3. НДП як некатегоріальні мовні одиниці не змінюють граматичної категорії твірної основи: її вербалізація завершується до взаємодії з префіксом.

4. Унаслідок поєднання НП із дієслівними, іменниковими, прикметниковими основами формується нове лексичне значення похідного, яке є результатом семантичної модифікації, транзитивації або десемантизації твірної основи.

5. Похідні з НДП беруть активну участь у формуванні когерентного тексту, реалізують його структурну, семантичну єдність та комунікативну спрямованість.

Структура дисертації. Дисертація складається зі списку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, списку використаних наукових (231 найменування), лексикографічних (19 найменувань), текстових джерел (21 найменування), списку джерел в Інтернеті (52 найменування), додатків (12 таблиць). Повний обсяг дисертації - 226сторінок, з них - 165сторінок основного тексту. Обсяг додатків - 31 сторінка.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обґрунтовано вибір теми, її актуальність, наукову новизну, визначено об'єкт, предмет, матеріал і мету дослідження, розкрито теоретичне і практичне значення роботи, окреслено завдання і методи наукового дослідження, сформульовано положення, які винесено на захист, подано відомості щодо апробації результатів дисертації та публікацій.

У першому розділі - “Системні характеристики невідокремлюваних дієслівних префіксів” - проаналізовано роботи вітчизняних і зарубіжних науковців з досліджуваної проблематики, схарактеризовано специфіку номінації похідним дієсловом, його вторинність та вмотивованість твірною основою, особливості формування значення похідного слова (1.1.), простежено походження дієслівних префіксів (1.2.), їх діахронний розвиток (1.3.), морфологічну, синтаксичну та семантичну функції (1.4.), обґрунтовано багатоаспектність та складність проблеми визначення словотвірного статусу НДП у системі німецького словотвору (1.5.).

У підрозділі 1.1. проаналізовано особливості похідного слова, яке формується у результаті поєднання твірної основи та словотвірного форманта і пов'язане з первинним знаком відношенням мотивації. Кожне похідне слово є двобічною мовною величиною, що виявляється у взаємозв'язку словотвірної структури та словотвірного значення. Словотвірне значення виражене наявним афіксом і відповідним типом твірної основи. У словотвірній мікросистемі префікси перебувають у відношеннях взаємозумовленості, яка має функціональний характер: будь-який словотвірний формант у рамках своєї мікросистеми виконує словотвірну функцію з метою формування нових лексичних одиниць.

Префіксальні похідні слова зберігають морфологічні ознаки твірних основ. У семантичному аспекті невідокремлювані префікси вирізняються тим, що вони уточнюють, доповнюють значення похідного слова або надають йому модифікаційної семантики загалом.

Процес становлення невідокремлюваних дієслівних префіксів (підрозділ 1.2.), складне поєднання семантичних і синтаксичних процесів отримали достатнє висвітлення у мовознавчих дослідженнях. Стосовно невідокремлюваних дієслівних префіксів та утворених за їхньою допомогою похідних дієслів використовувалась неоднозначна термінологія. У роботах Я. Ґрімма, Г. Пауля, В. Вільманса невідокремлювані дієслівні префікси вважаються невідокремлюваними або ненаголошеними частками (untrennbare Partikel/ unbetonte Vorsilbe), І. Барц, Г. Брінкман, В. Генцен, Дуден, І. Кюнгольд, В. Погорельская, М. Д. Степанова вживають термін префікс (Prдfix). Щодо назви похідного дієслова, яке утворилося внаслідок поєднання з невідокремлюваним префіксом, також немає єдності думок: у Я. Ґрімма та В. Вільманса - це невідокремлюваний композит (untrennbare composition), композит із часткою (partikelcomposition), у Г. Пауля - сталий композит (feste Zusammensetzung), у В. Вільманса - складне дієслово (zusammengesetztes Verbum), у В. Генцена, Ґ. Ціфонун - префіксальне дієслово (Prдfixverb), у Г. Брінкмана, І. Кюнгольд, Дудена (1973 р.) - префіксальний дієслівний дериват (verbale Prдfixbildung, Prдfixverb), префіксальний композит (Prдfixkompositum), у І.Барц, Дудена (1984 р.) - похідне дієслово (abgeleitetes Verb), В. Фляйшера - сталий префіксальний дериват (feste Prдfixbildung). Різнобій у термінології зумовлено передусім зміною граматичних ознак зазначених словотвірних одиниць у ході еволюційного процесу.

У підрозділі 1.3. запропоновано стислий екскурс еволюції невідокремлюваних префіксів, яка простежується впродовж усієї історії німецької мови. Історичні словники німецької мови (Ф. Клуґе, Г. Пауля, В. Пфайфера) засвідчують, що невідокремлювані дієслівні префікси первинно виконували функції прийменників, прислівників, наголошених префіксів або часток. Генетичний зв'язок, що існує між цими самостійними службовими частинами мови та невідокремлюваними префіксами, позначився на кореляції семантики НДП у сучасній мові. Прийменники, прислівники, частки у процесі переходу у статус префікса зберігали свою первинну семантику, згодом видозмінювали її або й зовсім втратили під впливом твірної основи. Уже у давньоверхньонімецький період дієслівні префікси мали значення, подібні до сучасних. Так, префікс be- став основою для прийменників bei, binnen, сполучника bevor. Виконуючи функції прийменника та прислівника, префікс be- у готській мові започаткував значення “навколо чогось”. Префікс ent- займає початкову позицію спершу в іменниках і є наголошеним, потім у дієсловах - ненаголошеним. Вже у германських мовах спостерігаємо основне значення префікса ent- - “у напрямку від чогось”. Префікс er- отримав функцію частки, пізніше - прийменника, потім - наголошеного префікса, лише у середньоверхньонімецький період еволюціонує у ненаголошений префікс. Також префікс er- у давньоверхньонімецький період набув значень інхоативності та результативності. Про багатозначність та продуктивність префікса ver- свідчить різноманітність його форм fair-, faur-, fra-: він виконував функції прислівника, прийменника, частки, із початком середньоверхньонімецького періоду - префікса. Домінантне просторове значення префікса ver- а також „віддалення” та „заміни” частково об'єднались, частково перейшли в інші семантичні відтінки як денотативних, так і конотативних значень. Префікс zer- у готській мові виконував функцію префікса зі значенням „розподілу, роздвоєння”, тому його семантика стала чіткою вже на ранніх етапах розвитку німецької мови.

Тож, розвиток дієслівних префіксів від прийменників, прислівників, наголошених префіксів або часток до ненаголошених префіксів супроводжувався поступовою втратою їхньої автономності, частковою десемантизацією і завершився переходом у статус невідокремлюваних дієслівних префіксів.

У підрозділі 1.4. закцентовано увагу на морфологічних, семантичних та синтаксичних функціях невідокремлюваних дієслівних префіксів. Морфологічна функція префіксів виявляється у модифікації твірних дієслівних основ: be-kommen, ent-zьnden, er-fahren, ver-stehen, zer-kochen, а також формуванні відіменникових be-ketten, ent-flammen, er-morden, ver-bauern, zer-teilen та відприкметникових be-breiten, ent-fetten, er-bittern, ver-stдrken, zer-kleinern дієслів.

Синтаксична функція префіксів у похідних дієсловах супроводжується процесом транзитивації, коли неперехідні дієслівні основи стають перехідними: du lьgst - du belьgst mich; твірна основа-дієслово з прийменником трансформується у перехідне дієслово без прийменника: ich wohne im Haus - ich bewohne das Haus; твірна основа-дієслово з додатком у давальному відмінку трансформується у перехідне дієслово з додатком у знахідному відмінку: er droht ihm - er bedroht ihn; незворотні дієслова трансформуються у зворотні: er verrechnet sich; розширюється або редукується валентність похідних дієслів: er gibt mir das Buch - die Forschung ergibt kein Resultat, der Vogel fliegt - der Vogel entfliegt dem Kдfig, змінюються структурні позиції актантів: die Mutter streut den Zucker auf den Kuchen. - die Mutter bestreut den Kuchen mit Zucker.

Семантичні модифікації твірних основ зумовлені невідокремлюваними дієслівними префіксами, які пов'язані з темпоральними, локативними та модальними змінами у словах. Похідні дієслова набувають ознак орнативності beampeln, bebildern, beschildern, verglasen, vergittern; перфективності bebauen, entblьhen, erbitten, verblьhen, zerschlagen; інтенсифікації дії befragen, erarbeiten, erretten, verдndern, verspьren, zerbrechen; реверсивності entfesseln, entfetten, entsalzen; інхоативності entbrennen, entglimmen, erblьhen, erstrahlen; фактитивності beengen, erfrischen, entleeren, versklaven, zerkleinern; інгресивності erblinden, erbleichen, versumpfen, verbauern, verarmen. Локальні зміни стосуються подій, які пов'язані зі зміною місця розташування: bedecken, entladen, erbauen, vertreiben; модальні зміни доповнюють головну ознаку дієслова: entfдrben, verachten, zerkratzen.

Невідокремлювані дієслівні префікси є словотвірними засобами у творенні нових лексичних одиниць. З приєднанням до дієслівних твірних основ вони модифікують їх значення, а також беруть участь у переході іменникових і прикметникових твірних основ у дієслова - цій проблемі присвячено підрозділ 1.5. дослідження. Невідокремлювані дієслівні префікси не впливають на зміну категоріальних характеристик слова через те, що із двох безпосередніх складників деривата правий визначає морфологічні властивості похідного. Префікси не перебувають на правій периферії слова, не є ядром слова і їхній категоріальний статус є невизначеним.

У другому розділі - “Особливості валентної структури та семантики похідних з невідокремлюваними дієслівними префіксами” - здійснено структурно-семантичний аналіз.

Сполучуваність слова з іншими підпорядковується певним закономірностям мови на синтагматичному та парадигматичному рівнях. Лексико-семантичний варіант слова задає умови для створення у реченні необхідних і можливих партнерів для сполучуваності з іншими словами в реченні (підрозділ 2.1.). Синтаксичні, семантичні, граматичні, лексичні характеристики слова пов'язані між собою, є взаємозалежними і точкою їх перетину є валентність, яка відображає семантичні, синтаксичні відношення необхідності чи факультативності сполучуваності з іншим словом і регулюється семантичною структурою слова. Залежно від природи мовного знаку розрізняють закономірності його сполучуваності у зовнішній синтагмі і на рівні безпосередніх складників його лексичної основи у внутрішній синтагмі. Зовнішня і внутрішня валентності відображають семантичні зв'язки між одиницями різних рівнів мови - синтаксичного і словотвірного. Розмежування валентності на зовнішню та внутрішню відображає специфіку дослідження: зовнішня валентність стосується синтаксичної та семантичної сполучуваності слів, у рамках внутрішньої валентності відбувається аналіз словотвірної структури похідного слова, співставлення смислової структури первинної та вторинної лексичних одиниць.

Дієслово для повної реалізації у реченні допускає певну кількість членів речення (підрозділі 2.2.), які функціонують на семантичному та синтаксичному рівнях: семантична валентність полягає в обмеженні вибору контекстних партнерів, регулює їх семантичну сполучуваність та сумісність. Для семантичної валентності контекстними партнерами є аргументи, які відбираються відповідно до їх семантичних класів. Синтаксичну валентність регулює заповнюваність наявних логіко-семантичних відкритих позицій облігаторними і факультативними актантами, їх морфолого-синтаксична репрезентація частинами мови у відповідних відмінках.

У підрозділі 2.2.1. проаналізовано валентну структуру віддієслівних похідних з НДП і виявлено, що: деривати з префіксом be- 1) збільшують валентність порівняно з твірною основою дієслова: Das Kind malt. -- Das Kind bemalt die Wдnde; 2) успадковують дво- та тривалентну структуру твірних дієслів: Er baut ein Haus. -- Zur Not bebauen wir die Pferdewiese; Sie stickt die Perlen auf die Bluse. -- Sie bestickt die Bluse mit Perlen; 3) зміщують валентні позиції актантів: Er folgt dem Befehl. -- Er befolgt den Befehl; Wir arbeiten auf einem Acker. -- Wir bearbeiten einen Acker; Er schenkt seiner Frau Rosen. -- Er beschenkt seine Frau mit Rosen; 4) редукують валентну структуру твірного дієслова: Die Mutter setzt das Kind auf den Stuhl. -- Das Kind besetzt den Stuhl.

деривати з префіксом ent- 1) успадковують одно-, дво- та тривалентну структуру твірного дієслова: Ein Feuer brennt. -- Ein Streit entbrennt. Sie deckt den Tisch. -- Wir entdecken regelrecht das Wohnen und Leben drauЯen. Jede Sprache lehnt die Wцrter aus einer anderen. -- Diese Namen entlehnen wir von Griechen. 2) розширюють валентну структуру твірного дієслова: Er kommt bald. -- Wir entkommen der Verfolgung; 3) зміщують валентні позиції актантів: Die Familie steigt aus dem Wagen. -- Die Familie entsteigt dem Wagen. Er nimmt das von ihm. -- Das kannst du dem entnehmen; 4) редукують валентну структуру твірного дієслова: Er sagt uns seine Meinung. -- Er entsagt dem Alkohol.

деривати з префіксом er- 1) успадковують валентну структуру одно- та двовалентних твірних дієслів: Die Blumen blьhen. -- Die Blumen erblьhen im Frьhling. Er hebt das Kind. -- Er erhebt das Kind. 2) розширюють валентну структуру твірного дієслова: Er lebt hier. -- Wir erlebten hier eine schцne Zeit. 3) зміщують валентні позиції актантів: Er arbeitet an einem Plan. -- Er erarbeitet einen Plan. 4) редукують валентну структуру твірного дієслова: Er gibt mir sein Buch. -- Die Ьberprьfung der Kasse ergab einen Ьberschuss. Die Mutter setzt das Kind auf den Stuhl. -- Auch die Liebe kann das Recht nicht ersetzen.

деривати з префіксом ver- 1) успадковують структуру одно-, дво-, тривалентних твірних дієслів: Das Eis schmilzt. -- Das Eis verschmilzt. Er kauft die Lizenz. -- Er verkauft die Lizenz. Er bietet ihm den Arm. -- Er verbietet ihm die Rede. 2) зміщують валентні позиції актантів: Der Anzug passt mir. -- Ich verpasse den Zug. Er arbeitet an einem Plan. -- Wir verarbeiten die Daten. 3) розширюють кількість актантів твірної основи: Die Regierung leitet den Staat. -- Er verleitet den Jugendlichen zum Diebstahl. Ich denke an meine Kindheit. -- Man verdenkt es ihr nicht. 4) редукують валентну структуру твірного дієслова Er schenkt dem Kind einen Roller. -- Er verschenkt die Bonbons.

деривати із префіксом zer- 1) успадковують структуру одно- та двовалентних твірних дієслів Das Eis brаch. -- Und der Spiegel zerbrach. Er brach die Tasse. -- Er zerbrach die Tasse.

Вибір невідокремлюваними префіксами дієслівних основ здійснюється на основі семантичного узгодження та семантичної сумісності безпосередніх складників похідного слова. У результаті проведеного дослідження внутрішньої валентності похідних дієслів з НП виявлено, що значення твірних дієслівних основ представлено семантичними групами на позначення руху: be-fliegen, be-reisen, ent-gleiten, ent-kommen, er-klettern, er-steigen, ver-schleppen, ver-schieben, zer-fahren, zer-gehen; фізичної дії: be-stechen, ent-schlieЯen, er-schlagen, ver-schneiden, zer-drьcken; утримування, зберігання: be-nehmen, ent-halten, er-kaufen, ver-sparen; охоплення дією певної поверхні: be-kleckern, ent-decken, er-gieЯen, ver-streuen; розподілу: be-schneiden, ent-reiЯen, er-brechen, ver-knacken, zer-platzen; фізичного/ психологічного стану людини: be-jubeln, ent-tдuschen, er-staunen, ver-kennen, zer-grьbeln.

У підрозділі 2.2.2. представлено формування валентності відіменникових похідних дієслів. Невідокремлювані дієслівні префікси з іменниковими основами формують одно- та двовалентні деривати.

1. НДП з іменниковими твірними основами беруть участь у творенні одновалентних похідних дієслів: ent-/ ver-/ zer-prдf +[N + VШ]V V10: Die Zellen entarten unbemerkt. Die Flьsse verschlammen. Diese Sдcke zerfasern.

2. НДП з іменниковими твірними основами беруть участь у формуванні двовалентних похідних дієслів: be-/ ent-/ er-/ ver-/ zer-prдf +[N + VШ]V V22: Eisen bekleidete die Kriegsschiffe. Er musste eine Kiefer nach der anderen entwurzeln. Er erblickte den blassen Carl. Tiefer Ernst versteinte seine Zьge; Sie haben die Zeitung zertrьmmert.

У творенні відіменникових похідних дієслів з НП твірною основою слугують іменники усіх родів та форм однини і множини. Формування відіменникових похідних дієслів відбувається за участі суфіксів -еln/ rn: berangeln, ergattern, versteinern, zerstьckeln; -ig: bekrдftigen, entschuldigen, verflьchtigen; -ieren: entkoffeinieren, verproviantieren.

Для формування відіменникових похідних невідокремлювані префікси узгоджуються із наступними семантичними групами твірних іменникових основ: назв конкретних предметів be-bildern, ent-salzen, er-ringen, verglasen, zer-pulvern; інструментів, знарядь, предметів дії be-pflьgen, ent-riegeln, er-dolchen, ver-ankern; назв абстрактних іменників, що виражають психічний чи фізичний стан людини bengstigen, be-glьcken, er-leiden, er-eifern, verrgern, ver-wundern; назв частини предмета be-schichten, ent- trьmmern, er-teilen, versteln, zer-splittern; назв людей за фахом чи родом діяльності be-meistern, ent-bьrokratisieren, ver-beamten; назв іменників, пов'язаних із підприємницькою діяльністю be-wirtschaften, be-zuschuЯen, ver-markten, ver-mieten.

У підрозділі 2.2.3 представлено формування валентності відприкметникових похідних дієслів. Дієслівні префікси у поєднанні з прикметниковими основами формують одно-, дво- та тривалентні похідні дієслова.

1. НДП з прикметниковими твірними основами формують одновалентні похідні дієслова er-/ ver-prдf + [A + VШ]V V10: Sein freudiges Lдcheln erstarrte sofort. Solche Informationen veralten schnell.

2. НДП з прикметниковими твірними основами формують двовалентні похідні дієслова be-/ ent-/ er-/ ver-/ zer-prдf + [A + VШ]V V22: Der kleine Raum beengt ihn. Er entleert seine Taschen und ihren Inhalt. Sie ermuntern Investoren und versprechen ein gutes Geschдft. Sie verbittert das Leben. Das Grьbeln zermьrbt sein Gesicht.

3. НДП be-, er-, ver- у поєднанні з прикметниковими твірними основами, формують тривалентні похідні дієслова be-/ er-/ ver-prдf + [A + VШ]V V35: Іch will ihn davon befreien. Bьrokratische Hьrden fьr auslдndische Studenten erschweren den internationalen Austausch an deutschen Universitдten Frьhwald. Auch anatomische Befunde verwirren das simple Bild von unserer alleinigen Urmutter.

Основою для формування відприкметникових похідних дієслів є непохідні прикметники та їхні граматичні форми: bebreiten, entfetten, erweichen, verwirren, zerweichen.

Відприкметникові похідні дієслова формуються також у поєднанні з суфіксами: -ig: befestigen, entledigen, ermutigen, verfertigen; rn: beteuern, verschlimmern, zerkleinern; -lich: entmenschlichen, vermenschlichen; -ieren: entanonymisieren, entprivatisieren.

Для формування відприкметникових похідних невідокремлювані префікси узгоджуються із наступними семантичними групами твірних прикметникових основ: зовнішні та внутрішні ознаки і стан людини: be-lustigen, be-ruhigen, er-muntern, ver-alten, ver-dummen; зовнішні ознаки та стан предмета: be-festigen, ent-bittern, ver-breitern, zer-kleinern; оцінна ознака: be-fleiЯigen, ver-fдlschen, ver-schlechtern, ознака кольору та відтінку: be-grьnen, er-bleichen, er-grauen, er-hellen, ver-blassen, ver-dunkeln.

У підрозділі 2.3. здійснено семантичну класифікацію похідних дієслів з НДП і для кожної семантичної групи розроблено синтаксичну модель.

Семантичною домінантою похідних з префіксом be- є вираження поширення дії на поверхню bebauen, bekleben, beschenken, орнативності beampeln, beflaggen, betexten, значення фізичної діяльності bearbeiten, behacken, behauen, зміни стану befдhigen, beschцnigen, bestдrken, сприйняття та усвідомлення beachten, bewundern, bezweifeln, руху та пересування befahren, begehen, beschreiten, отримання чогось beerben, behalten, bezahlen, значення, що формується внаслідок спілкування агенса з пацієнсом bedanken, behaupten, besprechen. невідокремлюваний дієслівний префікс лексичний

Семантикою дієслів з префіксом ent- є вираження реверсивного значення або повної протилежності до твірної основи entfesseln, entflecken, entsumpfen, ліквідації та усунення enthaupten, entsaften, entsteinen, інхоативне значення entbrennen, entflammen, entstehen, відцентрований напрям руху entfliegen, entlaufen, entschweben, відкривання entkoden, entschlьsseln, entsiegeln, значення, що формується через спілкування агенса та пацієнса entraten, entsprechen, entsorgen, віддавання і оплати entlohnen, entrichten, entschulden.

Значенням похідних із префіксом er- є вираження результативної дії erfinden, erforschen, erschaffen, отримання чогось ererben, erhalten, erheiraten, значення вбивати чи гинути erdolchen, erfrieren, ersticken, прагнення досягнення мети erheben, erklettern, ersteigen, сприйняття і усвідомлення erachten, erfahren, erkennen, зміни стану erbleichen, ergrьnen, erkranken, інхоативності erblьhen, erhallen, erklingen.

Похідні з префіксом ver- виражають значення віддалення, розсіювання і переміщення до іншого місця verflьchtigen, vernebeln, verpflanzen, припинення дії verhallen, verstummen, vertцnen, неправильну, помилкову за своїм результатом дію verbauen, verderben, verpassen, втрату і використання verbacken, verweben, vergeuden, поєднання verankern, verketten, verschrauben, орнативність verchromen, vergolden, verцlen, створення перешкод verdecken, verriegeln, verzдunen, зміну стану verarmen, verblassen, vertrocknen, інтенсифікації ознаки дії verbessern, vermindern, verschlimmern, негативного чи позитивного ставлення до людини verdдchtigen, verlachen, verehren, спілкування verdanken, verhelfen, versagen, віддачі, витрату verabreichen, verborgen, vermieten, отримання чогось verdienen, vergelten, verzinsen, впливу на об'єкт vermerken, verordnen, verpflichten.

Значенням похідних дієслів з префіксом zer- є розподіл zerbersten, zerhacken, zersдgen, руйнація zerdrьcken, zerkochen, zertreten, деформування zerdehnen, zerfetzen, zerschmelzen, сумнів/ роздум, руйнація zermartern, zergrьbeln, суперечка між людьми sich zerstreiten, sich zerzanken. Дериваційна обмеженість дієслів з цим префіксом пояснюється тим, що його семантична валентність обмежена смисловою структурою: значення префікса zer- - розподілу, руйнації тощо, не допускає формування інших семантичних ознак і у більшості випадках переважає смислову структуру твірних основ.

У третьому розділі - “Текстотвірні функції похідних дієслів з НДП” розглядається участь досліджуваних одиниць у формуванні структурно-семантичної та комунікативної зв'язності тексту.

Звернення до текстової проблематики - об'єктивне та закономірне явище і базується на зв'язку та взаємодії мовних одиниць у процесах спілкування, яке відбувається не за допомогою окремих речень, а тексту. Похідне слово, поряд з іншими мовними одиницями, виступає у ролі необхідного лексичного наповнення тексту, а текст є “резервуаром” наповнення похідними одиницями, джерелом породження їхньої семантики. У тексті словотвірна одиниця отримує стимул для розкриття своїх дериваційних можливостей. Похідні дієслова з невідокремлюваними дієслівними префіксами відіграють важливу роль у формуванні зв'язності тексту, забезпечують його структурно-семантичну єдність.

Структурну цілісність тексту похідні дієслова з НП формують шляхом (підрозділ 3.1.): 1) простого повтору дериватів з однаковими префіксами та однокореневими твірними основами: Die beiden Freundinnen waren dadurch eine Zeitlang auf die gewцhnliche menschliche Weise entfremdet, mit der Leid und Glьck entfremdet sind (A.Seghers Der Ausflug der toten Mдdchen); 2) однаковими префіксами та різними твірними основами: Das Schwierigste war zwar getan, als die Eisdecke zerbrochen war, aber alle diese groЯe Schollen muЯten noch zerkleinert und gegeneinander geschleudert werden, bis sie ganz zertrьmmert, zerrieben und aufgelцst waren (L.Feuchtwanger Die Jьdin von Toledo); 3) різними префіксами та різними твірними основами: Sie zerstampften die Дcker, … zerstцrten die alte glorreiche Stadt, besetzten auch in Portugal weite Gebiete. Sie verwьsteten das Land. (L.Feuchtwanger Die Jьdin von Toledo).

З погляду закономірностей побудови тексту найбільш текстоорієнтованим та текстозумовленим вважається використання в ньому похідного слова, якому передує твірне, тому найпростішим є перехід безпрефіксального дієслова у префіксальне: Sie greift nach dem Beutel und verlдsst die Wohnung. / Zunдchst begreift sie gar nicht, was los ist. (Klaus Mцckel Der Damengang). Wir nehmen bloЯ das, was keinen Дrger macht. / Er entnimmt ihm eine Decke, rollt sie aus. (Klaus Mцckel Der Damengang).

Особливу роль у структурній зв'язності тексту відіграють синтаксичні деривати, які змінюють граматичну функцію твірного дієслова і переймають від нього категоріальні значення дії Er zog den Arm zurьck, als ihn der Lehrer berьhrte; er konnte die Berьhrungen nicht leiden. (A.Seghers Das Ende), предметності diese Giebel waren reich verziert; Von der Kirche bis zum Rathaus standen die schцnsten Giebelhдuser mit den mannigfaltigsten Verzierungen. (A. Seghers Zwei Geschichten aus Mexiko), ознаки Das wuЯten natьrlich auch die Versicherungen, dass viele Mьller sich ьberhaupt nicht versicherten. (A.Brandstetter Die Mьhle).

Однією із основних функцій словотвірних засобів, способів та моделей, які реалізуються у процесах комунікації, є функція тематичної організації висловлення. Питанню формування семантичної зв'язності тексту за допомогою похідних дієслів присвячено підрозділ 3.2. Похідні дієслова з невідокремлюваними префіксами беруть участь у формуванні тематичної єдності тексту шляхом формування гіпер-гіпонімічних відношень, синонімічної заміни, антонімічного протиставлення. Відношення гіпер-гіпонімії виникає у тексті внаслідок впровадження описових найменувань предмета тощо. Використання у тексті похідних дієслів з НП у ролі гіперонімів war betroffen та гіпонімів zerstцrten, vernichtet, verwьstete, von Meerwasser versalzen по-новому висвітлює механізм семантичної деривації: Jeder fьnfte der rund 22 Millionen Einwohner war betroffen. Die Fluten zerstцrten Ernte und landwirtschaftliche Maschinen. 80 Prozent der Ernte wurde vernichtet. Im gleichen Jahr verwьstete ein Taifun die Nordwestkьste des Landes und zerstцrte zahlreiche Deiche. Wichtiges Ackerland wurde von Meerwasser versalzen. (Frankfurter Allgemeine Zeitung).

Досить поширеними та продуктивними способами реалізації зв'язності тексту є синонімічні заміни: лексичні, синтаксичні та лексико-синтаксичні синоніми. Лексичні синоніми, реалізовані похідними дієсловами з невідокремлюваними префіксами, виражають однаковий смисл та різняться певними відтінками у значенні чи стилістичним обрамленням (bestдrken, ermutigen, ermuntern) і забезпечують семантичний зв'язок у реченні: dass ich sie nicht etwa in ihrer Traurigkeit und Schwermut bestдrken wollte, sondern im Gegenteil durch die unerhцhte Schцnheit dieser abendlichen Gedichte ermutigen und ermuntern. (L.Feuchtwanger Die Jьdin von Toledo).

...

Подобные документы

  • Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014

  • Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.

    дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015

  • Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.

    статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017

  • Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015

  • Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.

    статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017

  • Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.

    курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013

  • Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011

  • Аналіз словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у німецькій економічній термінології. Особливості архітектоніки твірних основ префіксальних сильних і слабких дієслів. Утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ дієслів.

    статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017

  • Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.

    статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017

  • Визначення терміну "Займенник" та "Відносний займенник" у німецькій мові. Питальні займенники; приклади питальних займенників і вживання їх у сучасному мовленні. "Man" та "einer", "eine", "eines", "nichts" та "jemand" та вживання їх у мовленні.

    презентация [1,1 M], добавлен 15.12.2015

  • Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

    курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Запозичення як засіб номінації термінолексики. Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов. Морфологічний та словотвірний аналіз зібраного лексичного матеріалу. Правила використання екологічних запозичених термінів у німецькій мові.

    курсовая работа [30,2 K], добавлен 23.05.2012

  • Історія становлення, проблематика та завдання контрастивної лінгвістики. Національно-культурного компонент в зіставній лексичній семантиці. Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах.

    дипломная работа [72,7 K], добавлен 14.07.2009

  • Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.

    дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013

  • Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.

    статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.

    курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012

  • Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.

    курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010

  • Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучасній лінгвістиці. Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка. Префіксація як спосіб слово- та термінотворення. Структурна характеристика твірних основ вершин словотворчих ланцюжків.

    курсовая работа [187,6 K], добавлен 29.01.2010

  • Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012

  • Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.