Похідні з невідокремлюваними дієслівними префіксами у сучасній німецькій мові
Етапи становлення невідокремлюваних дієслівних префіксів у німецькій мові. Типологічні зміни морфолого-синтаксичної та семантичної валентності видоутворення. Аналіз формування семантики та актуалізації лексичного значення відібраних дієслів у контексті.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 55,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Синтаксичні синоніми є різноструктурними елементами зі спільним когнітивним значенням та спільною функцією, і забезпечують можливість вибору засобів для побудови мовленнєвих одиниць: Der Mьller aber verbrennt ganze Tankwagen voll Цl. … sie verlangen gar nicht wenig. Einen ganzen SroЯ solcher Zettel und Papiere verheize ich im Winter im Ofen. (A.Brandstetter Die Mьhle). Використання низки синонімічних слів verbrennen, verlangen, verheizen поєднує текст, семантично визначаючи важливість певного фрагменту.
У художніх та публіцистичних текстах синтаксична синонімія часто взаємодіє із лексичною. Для лексико-синтаксичних синонімів характерною є низка кількісних ознак, які поєднують різнокореневі основи і виражені в тексті різними синтаксичними конструкціями: Ruben aber, wenn er etwas erfдhrt, der wankt und weicht nicht, bis er erreicht, was er sich im Kopf gesetzt hat. (A. Seghers Zwei Geschichten aus Mexiko).
Семантична когерентність тексту забезпечується також і антонімами. Антонімічні деривати з різними твірними основами є своєрідним засобом зв'язності у тексті: … das Leid oder Glьck ihrer Klassenfreundin sie selbst beschatten und besonnen kцnnte. (A. Seghers Der Ausflug der toten Mдdchen). … ich will nicht die Beleuchtung Ihrer groЯartigen Forschungsergebnisse verkleinern. Wir, Дrzte, kцnnen die Krankheit noch nicht besser kurieren als frьher, und die Grдber hier werden sich immer weiter vermehren. (Ch.Thomas Robert Koch).
Мовна комунікація - це складний інтегральний процес, який зорієнтований передавати інформацію, відображати соціальну поведінку та соціальні стосунки між людьми. Різноманітність цих стосунків відображена у висловлюваннях, які є продуктом дій або мовних актів. Їх послідовність втілюється у зв'язному тексті. Одним із способів формування зв'язності тексту є тема-рематичне розгортання комунікації, “рух думки від речення до речення” (Ф. Данеш), - цій темі присвячено підрозділ 3.3.
Речення як потенційне висловлювання є узагальненою одиницею і здатне набувати ознак комунікативної повноцінності у тексті. Перехід від синтаксичних конструкцій до корелятивного, компактного, синтаксичного найменування у формі похідного дієслова з невідокремлюваним префіксом часто супроводжується таким явищем, як перетворення рематичних елементів висловлювання у тематичні - такі процеси легко спостерігати у тексті, де тема - це субстантивований дериват (Beratung) і є повідомленням, а рема - похідне дієслово (beraten) і є ознакою цього повідомлення: Individuelle Beratung ist bei Margit B. besonders wichtig. Insgesamt drei Verkuferinnen beraten ihre Kundinnen bei der Auswahl. (Frankfurter Allgemeine Zeitung).
Похідні дієслова з невідокремлюваними префіксами формують комунікативну зв'язність тексту шляхом використання простої лінійної прогресії, постійної теми, похідної теми. Для простої лінійної прогресії характерне перетворення реми попереднього висловлювання у тему наступного: Wer eine Mьhle zerstцrte, zerstцrte nach mittelalterlichem Verstдndnis nicht nur ein Gebдude oder ein Haus. Die Zerstцrung wurde durch Wiederherstellung des Zerstцrten bestraft … . (A. Brandstetter Die Mьhle).
Для постійної теми (Die Verhafteten) актуалізується один тематичний компонент, який повторюється у низці речень із різними ремами, вираженими дієсловами з НП (verhaftet, erschossen): Die Verhafteten hдtten militдrische Geheimnisse verraten. … sie hatten sich ins Direktionsgebдude begeben und die Arbeiter, die verhaftet werden sollten, dahin beordern lassen. Fritz Mengers sei der Rдdelsfьhrer gewesen und bereits erschossen (W. Bredel Die Vдter).
Похідне слово використовується для позначення гіпертеми висловлювання - теми всього параграфа, розділу, літературного твору і послідовно розгортає складну смислову структуру цього слова, подає вичерпне тлумачення його змісту, який випливає із ситуації. Яскравим прикладом реалізації гіпертеми є оповідання Ф. Кафки “Перевтілення”. Для вираження перевтілення людини у комаху використано похідні дієслова з НДП, які підсилені атрибутами, що характеризують стан людини, її неспроможність рухатися: Als Gregor Samsa eines Morgens erwachte, fand er sich zu einem ungeheueren Ungeziefer verwandelt. Er versuchte es wohl hundertmal und lieЯ es aber ab, als er in die Seite einen noch nie gefьhlten, leichten, dumpfen Schmerz zu fьhlen begann. Er lag auf seinem panzerartig harten Rьcken und sah seinen braunen von bogenfцrmigen Versteifungen geteilten Bauch; er fand die juckende Stelle, die mit lauter kleinen weiЯen Pьnktchen besetzt war, die er nicht zu beurteilen verstand; und wollte mit einem Bein die Stelle betasten, zog aber gleich zurьck, denn bei der Berьhrung umwehten ihn Kдlteschau… (F. Kafka Die Verwandlung).
Похідні дієслова з НП у тексті можуть виступати особливими показниками реми: предметної, якісної, акціональної. Для предметної рематичної домінанти характерна єдність надфразової єдності, яка скріплює її зсередини і виокремлює із текстового оточення та підтримується семантично-граматичною однорідністю предметних рем: Don Martin hatte recht, Raquel war eine Hexe, sie war es, die bewirkte, daЯ er dem Sohn die Taufe vorenthielt, sie hat seine innere Stimme in Lьge verwandeln. Aber sie soll ihn nicht lдnger behexen. (L.Feuchtwanger Die Jьdin von Toledo).
Рема Hexe замінюється похідним дієсловом behexen, а також семантично спорідненими дієсловами bewirkte і verwandeln.
Якісна рематична домінанта реалізує у тексті зовнішню ознаку, характеристику особи чи предмета і граматично представлена прикметниками betrbt, verkrьppelt, відприкметниковими дієсловами з НП (betrbt war, verschnern, verbessern):“Ja, das ist alles wahr“, sagte Klein Mats mit ganz betrbtem Gesicht. . . . es wundert mich, dass der liebe Gott betrbt war, als er es sah. (S. Lenz Einstein ьberquert die Elbe bei Hamburg). Zuallersert musste man das Heidekraut ausrotten; denn obgleich dieses nur einen kleinen verkrьppelten Stamm, kleine verkrьppelte Zweige und trockne verkrьppelte Blдtter hat. (S. Lenz Einstein ьberquert die Elbe bei Hamburg). … dass ich sie nicht etwa in ihrer Traurigkeit und Schwermut bestдrken wolle, sondern im Gegenteil durch die unerhцhte Schцnheit dieser abendlichen Gedichte ermutigen und ermuntern. (A. Brandstetter Die Mьhle).
Акціональна рема слугує для вираження послідовного ходу подій, які динамічно змінюються і реалізуються похідними дієсловами з НП: Immer ermahnte ich meine Lehrlinge, an die Menschen zu denken, die seit grauer Vorzeit die Getreideernte der ganzen Erde alljдhrlich gesдt, gemдht, gebunden, gedroschen, gereinigt, gemahlen und gebacken, die die gesamte Ernte in Sдcke gefьllt, auf die Schulter genommen, ьber Stiegen getragen, aus Sдcken geschьtten, gemessen oder gewogen und verarbeitet haben. (A. Brandstetter Die Mьhle).
У Висновках підведено підсумки проведеного дослідження, узагальнено отримані результати, сформульовано рекомендації щодо їх подальшого використання.
Префікси характеризуються точно визначеною позицією у структурі слова. На семантичному рівні вони вирізняються тим, що уточнюють значення, узагальнюють, доповнюють певну ознаку, надають їй певного відтінку або й повністю модифікують значення слова.
Дієслівні префікси виконують морфологічну, семантичну, синтаксичну функції. Морфологічна функція реалізується у творенні похідних дієслів від наявної дієслівної, іменникової та прикметникової основ. Віддієслівні деривати можуть успадковувати категоріальні характеристики твірного дієслова; невідокремлювані префікси беруть участь у творенні відіменникових та відприкметникових дієслів та формуванні їх валентної структури.
Префіксальне дієслово у сучасній німецькій мові вирізняється своєю особливою семантичною структурою, зумовленою як складністю морфемного складу, так і вихідною багатозначністю складових морфем. Цю структуру досліджено шляхом послідовного співвіднесення значення твірної основи і похідного дієслова. Завдяки приєднанню невідокремлюваного префікса відбувається перетворення і переосмислення деривата, інколи навіть повна нейтралізація семантики твірної основи. Синтаксична функція невідокремлюваних префіксів супроводжується низкою структурних перебудов твірної основи, а саме процесом транзитивації, коли неперехідні дієслова трансформуються у перехідні, незворотні - у зворотні, розширюється або редукується валентність похідних дієслів, змінюються структурні позиції їхніх актантів.
Невідокремлювані дієслівні префікси є словотвірними формантами, які здатні модифікувати чи уточнювати лексичне значення слова, однак не здатні змінювати частиномовної приналежності похідного дієслова, оскільки у них відсутні граматичні ознаки, що формують категоріальне значення слова.
У роботі виявлено закономірності сполучуваності твірного слова у зовнішній валентності і сполучуваність безпосередніх складників - НДП з твірними основами у їх внутрішній валентності: якщо зовнішня валентність дієслова реалізується одним, двома чи трьома актантами у певній граматичній формі, то внутрішня валентність невідокремлюваних префіксів визначена їхньою потенційною сполучуваністю з твірними основами різних частин мови. Такі спільні явища зовнішньої та внутрішньої валентностей є невипадковими, тому що вони відображають семантичні зв'язки між одиницями різних мовних рівнів - синтаксичних і словотвірних.
Похідні дієслова з невідокремлюваними дієслівними префіксами беруть участь у реалізації зв'язності тексту, забезпечують його структурно-семантичну та комунікативну єдність. Похідні дієслова можна вважати активнішими в актуалізації структурної когерентності тексту завдяки простому повтору дериватів у тексті, використанню словотвірної пари твірне-похідне та синтаксичних дериватів - віддієслівних, відіменникових, відприкметникових похідних, які слугують засобом семантичної компресії, оскільки є наслідком згортання відповідних основ.
Текстозв'язуючі властивості дериватів виявляються також в їх тематичному повторі, гіпер-гіпонімічній та синонімічній замінах, антонімічному протиставленні, які в комплексі реалізують семантичну зв'язність тексту.
Текстовий аналіз дав змогу встановити функції словотворення у побудові тексту, визначити участь у цьому процесі похідних одиниць з невідокремлюваними дієслівними префіксами, реалізацію інтратекстових зв'язків за допомогою похідних дієслів. Текст є тим середовищем, в якому похідне слово твориться, реалізується і зазнає впливу контексту.
Єдність тексту забезпечується надходженням у нього інформації, яку сприймає і розуміє читач, і яку формують комунікативні елементи - тема і рема. Розподіл тема-рематичних ролей похідними дієсловами з невідокремлюваними префіксами у реченнях - один із продуктивних способів формування зв'язності тексту і забезпечення таким чином читача необхідною інформацією.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Деркевич Н. А. Семантика похідних дієслів із префіксом be- / Наталя Деркевич // Наукові записки. Серія : Мовознавство. - Тернопіль : ТДПУ, 2000. - № 1. - С. 104-106.
2. Деркевич Н. А. Про співвідношення граматичного та лексичного аспекту на матеріалі німецьких дієслів / Деркевич Н. А. // Гуманітарний вісник. Серія : іноземна мова. - Черкаси, 2000. - № 4. - С. 148-152.
3. Деркевич Н. А. Засади словотвору у генеративній граматиці (на матеріалі нім. мови) / Наталя Деркевич // Наукові записки. Серія : мовознавство. - Тернопіль : ТДПУ, 2001. - № 2. - С. 17-28.
4. Деркевич Н. А. Текстокогерентні властивості дієслівних похідних із невідокремлюваними дієслівними префіксами в структурному аспекті / Наталія Деркевич // Наукові записки. Серія: мовознавство. Тернопіль : ТДПУ, 2002. - № 2. - С. 17-20.
5. Деркевич Н. А. Співвідношення морфологічної валентності твірного та похідного дієслова / Деркевич Н. А. // Нова філологія. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - № 1 (12). - С. 302-303.
6. Деркевич Н. А. Функції невідокремлюваних дієслівних префіксів (на матеріалі нім.мови) / Наталія Деркевич // Міжнародна науково-практична конференція “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов”. - Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. - С. 23-24.
7. Деркевич Н. А. Zum kategorialen Status der Verbalprдfixe / Natalija Derkewytsch // Матеріали XIII міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів. - Львів : ЛНУ, 2006. - С. 24-25.
8. Деркевич Н. А. До питання про розвиток префіксальних дериватів (на матеріалі нім. мови) / Деркевич Наталія // Наукові записки. Серія: мовознавство. - Тернопіль : ТНПУ, 2006. - № 2 (14) - 1(15). - С. 29-34.
9. Деркевич Н. А. Структурно-морфологічні особливості дієслівних похідних із префіксами be-, er-, ver- / Наталія Деркевич // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”. - К., Національний авіаційний університет, 2006. - С. 57- 58.
10. Деркевич Н. А. Текстотворчі властивості похідних дієслів з невідокремлюваними дієслівними префіксами be-, ent-, er-, ver-, zer- у комунікативно-прагматичному аспекті / Наталія Деркевич // Наукові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: КДПУ, 2008. - Вип. 75 (1). - С. 109-112.
АНОТАЦІЯ
Деркевич Н. А. Похідні з невідокремлюваними дієслівними префіксами be-, ent-, er-, ver-, zer- у сучасній німецькій мові (структурно-семантичні та комунікативні особливості). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2008.
У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз похідних дієслів з невідокремлюваними дієслівними префіксами be-, ent-, er-, ver-, zer-; розглянуто їх структуру, семантику та комунікативні функції у тексті. Схарактеризовано специфіку номінації похідним словом, його вмотивованість твірною основою, досліджено особливості формування значення НДП, простежено діахронний розвиток, морфологічну, синтаксичну та семантичну функції НДП, обґрунтовано багатоаспектність і складність проблеми визначення статусу НДП у системі німецького словотвору. Проаналізовано закономірності формування похідних дієслів у процесі поєднання НДП з дієслівними, іменниковими й прикметниковими твірними основами. Досліджено валентну структуру похідних дієслів з невідокремлюваними префіксами, представлено становлення валентності: її розширення, редукцію та заміну структурних позицій актантів для віддієслівних дериватів і формування валентної структури для відіменникових та відприкметникових похідних дієслів. Семантично прокласифіковано похідні дієслова з невідокремлюваними префіксами і розроблено синтаксичну модель для кожної семантичної групи. Виявлено, що значення префіксального дієслова у сучасній німецькій мові вирізняється своєю семантичною структурою. У результаті текстового аналізу встановлено функції похідних одиниць з НДП у ньому, участь дериватів у реалізації інтратекстових зв'язків, вплив контексту на семантику й функціонування словотвірних одиниць.
Ключові слова: невідокремлювані дієслівні префікси, похідне слово, деривація, словотвірне значення, валентність.
Derkevych N. A. The derivative verbs with inseparable prefixes be-, ent-, er-, ver-, zer- in Modern German (structural-semantic and communicative peculiarities). - Manuscript.
Thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology. Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. -Lviv Ivan Franko National University. - Lviv, 2008.
The derivative verbs with inseparable verbal prefixes be-, ent-, er-, ver-, zer- are under complex analysis in our dissertation; their structural, semantic and communicative functions in the text are surveyed as well.
Our work researches the specificity of nomination by a derivative word, its motivation by a stem and the peculiarities of forming of meaning of IVP. We trace the diachronic development, morphological, syntactic and semantic functions of IVP and motivate a multifaceted and complicated problem of status determination of IVP in the system of German word-building. The appropriateness of forming of derived verbs is analysed in the process of combination of IVP with verbal, nominative and adjective stems. The valency structure of derivative verbs with inseparable prefixes is under investigation as well as the valence forming: its expansion, reduction and change of structural positions of actants for deverbal derivatives and valency forming for denominative and deadjective derivative verbs. Semantically we classify the derivative verbs with inseparable prefixes and work out the syntax model for every semantic group. It is found out that the meaning of the word with a prefix in modern German is distinguished by its semantic structure. This structure is researched by means of successive correlation of meanings of the stem and the derivative verb.
Transformation and re-understanding of its meaning, and sometimes complete neutralization of its semantics are due to the linking of inseparable prefix with a stem. Following the analysis of the text, the functions of derivatives with the inseparable verbal prefixes in it, the role of derivatives in realization of intertextual links and the influence of the context on semantic and functioning of word-building units are determined.
Key words: inseparable verbal prefixes, derivative word, derivation, valency, word-building meaning.
Деркевич Н. А. Производные глаголы с неотделяемыми глагольными префиксами be-, ent-, er-, ver-, zer- в современном немецком языке (структурно-семантические и коммуникативные особенности). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франка. - Львов, 2008.
В диссертации призведено исследование структуры, семантики и функционирования в тексте глагольных производных, образованных с помощью неотделяемых префиксов. Анализ структурно-семантических связей между производящими и производными глаголами дал возможность выяснить функции словообразовательного префикса в структуре деривата, а также особенности формирования значения, которое является результатом взаимодействия этого префикса с производящей основой. Представлены основные структурные модели производных глаголов с НГП, систематизировано их семантическое наполнение, определены особенности структурной и семантической комбинации отглагольных, отсуществительных, отприлагательных производящих основ с неотделяемыми глагольными префиксами.
На основе проведенного исследования сделаны следующие выводы:
1. Главной единицей словообразования является производный глагол, который формируется в результате соединения производящей основы и словообразовательного форманта и связано с первичным знаком отношениями мотивации. Словообразовательными формантами в исследовании являются неотделяемые глагольные префиксы, которые функционируют не иначе как в составе слова, присоединяются к производящим основам, модифицируя их семантически.
2. Диахронный анализ НГП дает основания утверждать, что исследуемые единицы утратили свою первичную автономность и развились от свободных к связанным морфемам. Между наречиями, частицами, предлогами, от которых исходят глагольные префиксы, существует генетическая связь, что отображается на корреляции их семантики в современном языке.
3. Неотделяемые глагольные префиксы выполняют морфологическую, семантическую и синтаксическую функции. Морфологическая функция реализируется в образовании производных глаголов от существующей глагольной, существительной, прилагательной основ. Семантические модификации производящих основ, обусловленных неотделяемыми глагольными префиксами, связаны с темпоральными, локативными, модальными изменениями в слове. Синтаксическими изменениями в префиксальных глаголах являются транзитивация непереходных производящих основ, рефлексивация, смещение позиций актантов, уменьшение или увеличение количества актантов.
4. Глагольные префиксы занимают стабильную предкорневую позицию и последовательно выполняют словообразовательную функцию. В процессе словообразования НГП не изменяют части речи производного слова. Это мотивируется тем, что у префиксов отсутствуют те грамматические признаки, которые формируют категориальное значение слова. Девербальные дериваты могут унаследовать категориальные свойства производящего глагола. Десубстантивные и деадъективные глаголы приобретают категориальные признаки в процессе деривации.
5. Исследованы производные глаголы с неотделяемыми префиксами во внешней и внутренней валентности. Внешняя валентность предполагает ограниченность выбора и регулирование совместимости контекстных партнеров, с одной стороны, и предусматривает заполнение открытых позиций облигаторными или факультативными актантами, с другой стороны. Внутренняя валентность реализируется потенциальным соединением неотделяемых префиксов с производящими основами разных частей речи.
6. Префиксальные глаголы в современном немецком языке отличаются своей семантической структурой, обусловленной как сложностью морфемного состава, так и многозначностью составных морфем. Эту структуру исследовано путем соотнесения производящей основы и производного глагола. В результате присоединения неотделяемого префикса происходит преобразование и переосмысление деривата, формируются такие значения, как интенсификация признака действия, уточнения, семантического реверса непроизводного глагола, иногда полная нейтрализация семантики производящей основы.
7. Производные глаголы с неотделяемыми глагольными префиксами реализируют связность текста путем структурно-семантической и коммуникативной целостности. Средствами структурной когерентности являются простой повтор дериватов, использование словообразовательной пары производящее-производное, синтаксические дериваты. Производные глаголы с неотделяемыми глагольными префиксами обеспечивают семантическую когерентность текста, участвуя в формировании гипер-гипонимических, синонимических, антонимических семантических отношений. Глагольные производные принимают активное участие в раскрытии тематических и рематических компонентов для реализации текстовых признаков, организовывая таким образом коммуникативную связность текста, где последовательно связанные между собой предложения развивают информацию от известного к новому.
Ключевые слова: неотделяемые глагольные префиксы, производное слово, деривация, словообразовательное значение, валентность.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Аналіз словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у німецькій економічній термінології. Особливості архітектоніки твірних основ префіксальних сильних і слабких дієслів. Утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ дієслів.
статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017Визначення терміну "Займенник" та "Відносний займенник" у німецькій мові. Питальні займенники; приклади питальних займенників і вживання їх у сучасному мовленні. "Man" та "einer", "eine", "eines", "nichts" та "jemand" та вживання їх у мовленні.
презентация [1,1 M], добавлен 15.12.2015Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Запозичення як засіб номінації термінолексики. Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов. Морфологічний та словотвірний аналіз зібраного лексичного матеріалу. Правила використання екологічних запозичених термінів у німецькій мові.
курсовая работа [30,2 K], добавлен 23.05.2012Історія становлення, проблематика та завдання контрастивної лінгвістики. Національно-культурного компонент в зіставній лексичній семантиці. Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах.
дипломная работа [72,7 K], добавлен 14.07.2009Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.
дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.
статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012Категорія перехідності - неперехідності в англійській мові. Синтаксичні, лексико-семантичні і семантіко-синтаксичні характеристики дієслів. Типи перехідних дієслів: підклас "give", "eat", "drink", "shrug", їх використання в конкретній мовній ситуації.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.11.2010Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучасній лінгвістиці. Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка. Префіксація як спосіб слово- та термінотворення. Структурна характеристика твірних основ вершин словотворчих ланцюжків.
курсовая работа [187,6 K], добавлен 29.01.2010Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014
