Еволюція системи тропів псевдототожності в російському поетичному мовленні (на матеріалі фольклорних творів і текстів у жанрі фольклорних стилізацій XVII–XX ст.)

У текстах російських поетичних стилізацій метафора виконує одну з найважливіших ролей, при цьому гармонійно синкретизується як з архаїчними, так і з пізнішими видами тропів та фігур - образними типами оксюморона, іронії, аналогії, порівняння, інерційними асоціативними тропами, а також композитними, розгорнутого вигляду переосмисленнями, що створені на перетині одразу кількох тропеїчних координат. Наприклад, інерційний тип переосмислень одночасно може спиратися на логіко-лінгвістичні категорії первинної тотожності, видозміненої категорії тотожності-відмінності та вторинної подібності. У структурі образного порівняння, яке ґрунтується на категорії подібності, саме метафорична частина як первинна, стійка та символічно глибока відображає сутність усієї номінації.

У межах актуальної картини світу відбувається помітне виокремлення переосмислень за типом панпсихізму, який виходить за межі цілісного панкосмізму. Він або сприяє утворенню тропів перехідного типу синкретизму, або ж провокує десакралізацію (разом із втратою медіативної та апотропеїчної функцій мови) і, відповідно, детропеїзацію архаїчних типів переосмислень. Якщо tertium comparationis архаїчних переосмислень осей псевдототожності та суміжності найчастіше відбиває ізоморфізм маркерів подолання світів, який партитивно явлений у суб'єкті осмислення та об'єкті зіставлення тропів, то в переосмисленнях сучасної епохи єднальна ланка tertium comparationis зі значенням „маркер подолання світів універсуму” може втрачати свою значущість унаслідок порушення медіарно-апотропеїчного переходу між полісвітами. Вона може актуалізуватися за рахунок звернення до традиційних способів тропеїчної специфікації символу - одухотворення, конкретизації, обертання.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бєлякова Т. В. Національно-специфічні особливості функціонування власних назв у системі тропів поетичної мови // Дискурс сучасної історичної романістики: Поетика жанру: Зб. наук. праць / За ред. М. К. Наєнка. - К.: Київський університет, 2000. - С. 388-395.

2. Охрименко Т. В. В. И. Даль и современность: гносеологические проблемы метафоры художественной речи // Владимир Иванович Даль и современные филологические исследования: Сб. науч. работ / Под ред. Л. А. Кудрявцевой. - К.: Київський університет, 2002. - С. 214-220.

3. Охрименко Т. В. К вопросу об истории изучения метафоры в онтологическом аспекте // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць / Під ред. В. І. Гончарова та ін. - К.: Знання, 2002. - С. 208-213.

4. Охріменко Т. В. Еволюція теорії тропів у традиції російської міфопоетичної шко-ли ХІХ ст. // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Вип. 12. Ч. 2. - К.: ВПЦ „Київський університет”, 2004. - С. 129-133.

5. Охріменко Т. В. Еволюція поняття „поетичний троп”: від античності до середини ХХ ст. // Літературознавчі студії: Зб. наук. праць. Вип. 12. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 355-359.

6. Охрименко Т. В. Содержание оси псевдотождества в свете логики, психологии, философии и лингвистики: общая характеристика // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Вип. 18. Кн. 2. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 46-50.

7. Охрименко Т. В. Аллегория и ее реализация в текстах разных художественно-речевых регистров // Русская литература. Исследования: Сб. науч. трудов. Вып. 11. - К.: Издательство „БиТ”, 2007. - С. 272-277.

8. Охрименко Т. В. Инерционный троп оси псевдотождества в русской художественной речи (на материале поэтических текстов М. Ю. Лермонтова) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Вип. 23. Ч. 2. - К.: ВПЦ „Київський університет”, 2007. - С. 248-252.

9. Охріменко Т. В. Художні переосмислення з повторюваним семантичним компонентом як джерело утворення асоціативних тропів групи псевдототожності // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Вип. 24. Ч. 3. - К.: ВПЦ „Київський університет”, 2008. - С. 55-64.

10. Охрименко Т. В. Персонификация как синкретичный троп псевдотождества и смежности (на материале русских поэтических подражаний фольклору XVII-XVIII вв.) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Вип. 25. Ч. 3. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - 480 с. - С. 136-139.

Анотація

Охріменко Т. В. Еволюція системи тропів псевдототожності в російському поетичному мовленні (на матеріалі фольклорних творів і текстів у жанрі фольклорних стилізацій XVII-XX cт.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей розвитку поетичних тропів псевдототожності в аспекті об'єктивації давніх міфологічних значень та їх трансформацій у рамках сучасної поетичної моделі світу. Визначено основні етапи еволюції тропів осі псевдототожності, представлених у російських фольклорних текстах та у стилістично відповідних їм російських наслідуваннях фольклору XVII-XX ст. Серед координат тропеїчної осі псевдототожності - „псевдототожність”, „подібність”, „аналогія”, „асоціація” - виокремлено домінантні для поетичної мови фольклорних творів і для текстів у жанрі фольклорних стилізацій. Визначено роль міфопоетичних значень у формуванні зв'язку між структурними членами тропів різного типу. Встановлено причини роз'єднання первинної метафоричної тотожності та переходу від синкретичних форм тропеїзації, що беруть початок від символу, до переосмислень із чіткими суб'єктно-об'єктними відношеннями. З проекцією на найважливіші сакральні ситуації з життя мікро- і макрокосму описано умови формалізації та синкретизації типів переосмислень у рамках фольклорної та сучасної поетичних моделей світу.

Результати дослідження дозволили виявити еволюцію переосмислень від об'єктивної, первинної тотожності, яка близька до міфологічної, до синкретичної тотожності-відмінності та суб'єктивної подібності, що встановлюються між розчленованими в актуальній картині світу суб'єктом осмислення та об'єктом зіставлення. Еволюцію тропів псевдототожності співвіднесено зі змінами моделей світу - від космоцентричної до антропоцентричної.

Ключові слова: троп, вісь псевдототожності, подібність, аналогія, асоціація, поезія, фольклор, фольклорна стилізація, міф, міфопоетика, космоцентрична та антропоцентрична моделі світу.

Аннотация

Охрименко Т. В. Эволюция системы тропов псевдотождества в русской поэтической речи (на материале фольклорных произведений и текстов в жанре фольклорных стилизаций XVII-XX вв.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению особенностей развития поэтических тропов псевдотождества в аспекте объективации древнейших мифологических смыслов и их трансформаций в рамках современной поэтической модели мира.

Проанализирована история учения о тропах псевдотождества - на протяжении от эпохи античности и ранней восточнославянской традиции до логико-лингвистических, философских, психологических исследований ХХ - начала XXI вв. Анализ осуществлён в единстве структурно-лингвистического, логико-лингвистического и лингвомифопоэтического аспектов. Уточнены содержание и взаимосвязь переосмыслений тропеических координат „псевдотождество”, „подобие”, „аналогия”, „ассоциация” и „смежность”. Обозначены доминантные типы координат оси псевдотождества - среди исконных и производных, устойчивых и неустойчивых. Определена роль мифопоэтических значений в формировании связи между структурными членами - субъектом осмысления, объектом сопоставления и мотивом переосмысления - в тропах различного типа.

В проекции на сакральные ситуации жизни микро- и макрокосма установлены ведущие принципы организации мифопоэтических смыслов как свёрнутого содержания исконных типов тропов, а именно - закон партитивной метонимии, принцип образной замены табуированной номинации, а также конкретнообразность, одухотворенность и оборотничество как ведущие способы тропеической спецификации символа. Установлены причины расчленения первичного метафорического тождества и перехода от синкретичных форм тропеизации, восходящих к символу, к переосмыслениям с чёткими субъектно-объектными отношениями. Определены модели синкретизации архаичных и актуальных типов тропов псевдотождества, среди которых - метафора-тождество и метафора-различие; метафора, образное сравнение и генитивная метафора; метафора-аналогия и композит „образная аналогия”; персонификация по типу панкосмизма и панпсихизма; персонификация-метаморфоза и метафора-метаморфоза; „творительный” образной метаморфозы и образного сравнения; фольклорные и актуальные типы образной гиперболы, оксюморона, иронии; ассоциативный параллелизм и инерционный троп координаты ассоциации; тропы с одинарным и двойным связующим признаком.

На основе анализа поэтических тропов оси псевдотождества, представленных в русских фольклорных текстах преимущественно малых форм и в стилистически соответствующих им русских подражаниях фольклору XVII-XX вв., определены основные этапы эволюции переосмыслений метафорической группы. Эволюция системы тропов псевдотождества представлена сменой синкретичных форм тропеизации, восходящих к символу, переосмыслениями с чёткими субъектно-объектными отношениями - под воздействием факторов десакрализации древних символов, расчленения исконного метафорического тождества субъекта осмысления и объекта сопоставления, поисков субъективного уподобления, выделения переосмыслений по типу панпсихизма из целостного феномена панкосмизма, под влиянием негативно-антропного фактора, в частности войны, вреда окружающему, разрушения связи между полимирами универсума. Эволюция тропов псевдотождества соотнесена с изменениями моделей мира: целостной - расчлененной, космоцентрической - антропоцентрической, которые фиксируют утрату апотропеической функции языка и усиление феномена антропоморфизации. Вектор эволюции переосмыслений представлен в качестве спирали от тождества, близкого мифологическому, к партиципированию далекого.

Ключевые слова: троп, ось псевдотождества, подобие, аналогия, ассоциация, поэзия, фольклор, фольклорная стилизация, миф, мифопоэтика, космоцентрическая и антропоцентрическая модели мира.

Summary

Okhrimenko T. V. Evolution of the System of Tropes of Pseudo-identity in Russian Poetic Speech (in folklore and folklore stylizations of the 17^th-20^th cent.). - Manuscript.

Thesis for the acquisition of the Candidate Degree in philology, speciality 10.02.02. - Russian language. - Kyiv National Taras Shevcheko University. - Kyiv, 2009.

The thesis is dedicated to the peculiarities of the evolution of poetical pseudo-identity tropes as carriers of ancient mythological meaning, and the transformations they undergo within the framework of the contemporary poetic model of the world. The major evolution stages of pseudo-identity tropes in Russian folklore texts and stylistically relevant Russian folklore imitations of the 17^th-20^th centuries are defined. Among the elements of the trope pseudo-identity axis (`pseudoidentity', `similarity', analogy', `association'), the ones dominant for folklore texts and the folklore stylization genres are singled out. The role of mythopoetical meanings in fusing the link between structural parts of tropes of various kinds is ascertained. The reasons behind the disintegration of the primary metaphoric identity patterns and the transition from unified, symbol-based patterns of trope formation to those based on strict subject-object relations are determined. The conditions for trope formalization and unification from the standpoint of key macro- and microcosmic sacral situations are described within the framework of both the folklore and the modern poetic world models.

As a result, we may state that trope patterns have been evolving from a nearly mythological identity pattern to a remote similarity pattern, with an attempt at bringing the subject of cognition and the object of comparison in the trope, which have become disjointed in the contemporary world image, closer to the primary identity patterns. A connection is made between the evolution of pseudo-identity tropes and the shift from a cosmocentric to an anthropocentric world model.

Keywords: trope, pseudo-identity axis, similarity, analogy, association, poetry, folklore, folklore stylizations, myth, mythopoetics, cosmocentric and anthropocentric world models.

Размещено на Allbest.ru