Лексико-семантичне та асоціативне поле "народ" у наукових і художніх текстах Івана Франка

І. Я. Франко широко послуговується етнонімами русини, рутенці (іст. В Австро-Угорській монархії - офіційна назва українського населення Буковини, Галичини та Закарпатської України), українці, москалі (розм. Росіянин), пор.: … складалася майже з самих тільки русинів [т. 15, с. 9]; … про українців та соціалізм [т. 15, с. 36]; прихильність до москалів як народу слов'янського [т. 46(2), с. 312]; Галицькі рутенці прошу завважити се не жодна етнографічна, ані історична, се чисто технічна назва [т. 15, с. 13].

АП поповнюють метафори (дієслівні, іменникові - генітивні як один із різновидів, прикметникові); метафоричні перенесення на позначення великої кількості людей; метафори із соматичним компонентом; метонімічні перенесення; порівняння; фразеологізми; “крилаті вислови” біблійного походження та інші засоби творення художньо-образної мови.

Використовуючи метод синонімічної заміни конструкцій, вичленовуємо дієслівні метафори, які акумулюють семи на позначення:

- руху: `повільне переміщення' > сунеться плем'я твоє; в чоботах до церкви люди потягли; плив потік людський; `йти напролом' > валить народ юрбами, поперли всі юрбою, перлись люди; `різко входити' > впала до шинку юрба; `скупчуватися' > густо тухольського народу роїлося;

- дії: `грізне, голосне мовлення' > реве народ сердитий, весь народ зареготався, люд регоче, люд став горлати;`тихе мовлення' > гомонів народ; `говорити нісенітниці' > народ плете бог знає що; `вбивати' > люд трупом стелють люті тамерлани, рубати людей, я утискать народ сей, рвать буду; `визволяти' > вирвать люд мій на волю; `знищувати' > вирвать з корінням; `поневолити' > вороги народ скували, людськість в пута скута; `надихати, заохочувати' > будив народ свій до життя; `творити' > кують будущину народу; `об'єднувати' > в'яже людей докупи; `просвітити' > відкрити людям очі; `розгледіти' > розколупати ближче до людей; `саджати за грати' > тюрми поначиняєте молодими людьми;

- стану: `невдоволення чимось' > вся громада застогнала; `зневірятися' > народ зачинає опускати руки; `ненависне ставлення' > народ холодним, майже вражим оком глядить та ін.

В основу класифікації прикметникових метафор покладено також принцип синонімічної заміни. Прикметникова метафора - засіб увиразнення певної ознаки об'єкта мовлення (`знедолений люд' > брудний люд, `поневолений люд' > люд закутий, `бідна громада' > гола громада, `поважний рід' > високий рід, `слабкі, знесилені племена' > підбиті племена, `розгнівана юрба' > оружна та п'яна юрба, `непостійні працівники' > перепливаючий люд, `знесилені роботою' > висохлі люди, `сучасні люди' > живі люди).

Менш уживана в досліджуваних текстах, порівняно з дієслівною і прикметниковою, іменникова метафора, побудована на асоціаціях із явищами природи, фауни (І наче той, що тоне і в знесиллі // Шукає гілки, корня, стебельця, // Так я між лиць тих в пестрій люду хвилі // Шукаю щиро дружнього лиця [т. 2, с. 135]), представниками тваринного світу, біблійними персонажами (О дай вам господи, рутенські вівці, всім // Зійтися радісно у стадові однім, // А тому стадові дай пастиря благого,// Який би порівну стриг всіх вас до одного! [т. 3, с. 335]; Відреклись нас сильні світу - // і князі, і воєводи, - // кинули Христове стадо, [за мамоною біжать. Наші пастирі духовні // поробилися вовками, // Шарпають Христове стадо] // І отруту в душі ллють [т. 3, с. 74]).

Генітивні словосполучення - метафори, метонімії представлені загальновживаними усталеними зворотами (батьки народу, велика міць народу, свідомість народа, серце народу, цвіт народу, іменем народу, душа народу). Особливість іменникової метафори - активізація соматичних компонентів, таких, як: очі (Якби могучість, щастя і свобода // Відмірялись по мірі крові й сліз, // Пролитих з серця і з очей народа, // То хто б з тобою супірництво зніс? [т. 2, с. 185]), плечі (Чи одну, чи другу двигати на своїх плечах - для народу нема великої різниці [т. 44(1), с. 119]), кров, тіло (Століття йшли, // І кров лилась під зубцями коліс, // В огні кострів живе шкварчало тіло… [т. 4, с. 55]), серце (Хто зна, може би Твій спів, знаний всім, загрів народу серце [т. 23, с. 264]), спина (Нехай той люд потомлений // хоч трохи підпочине, // нехай та згорблена спина // ярмо важкеє скине! [т. 3, с. 44]), сльози (В той великий час тирани // Бачать сльози міліонів, // Чують болі міліонів // І тонуть у людській крові [т. 4, с. 382]), людське лице (… по улицях рідко видно було чоловіка, а де і показалося людське лице [т. 14, с. 380]), уста (… гомоніло з тисячних уст [т. 15, с. 229]), людська голова (… в тім сичучім вапні, в людських руках і головах у всім тім жиють духи сильні, таємничі [т. 15, с. 266]), людська нога (… не стояла ще людська нога від нащаду світу [т. 16, с. 155]) та ін.

У досліджуваних текстах стильової ваги набувають загальномовні метафори, зокрема, іменникові номінації на позначення великої кількості людей (здвиг, сила, збір, валом, стиск, тьма, валка, юрба, маса, отара, рій, товпа, море, маса, гурт, повна обора, громада, сутолока та ін.): Ось вже стало вечоріти. // Бачить Дон-Кіхот, а шляхом // Валка дивного народу // Проти нього пил мете [т. 4, с. 242]; Хвильку йшли ще так у парі, // Аж притрафивсь на базарі // Стиск народу, там вони // Буцімто згубились жваво [т. 5, с. 144].

Семантику ЛСВ слів, належних до АП “народ”, розвивають порівняльні конструкції на зразок народ, мов паралітик; дурні, а не люди; роблять людиська, як ті коні в кираті; люди ходили, як потруєні; реве народ, мов грім; вся юрба за ним, мов лава; мов муравлисько село кишить; робив, немов машина та ін.: Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка [т. 16, с. 78]. Спостереження над порівняннями, до структури яких входять слова народ, люди, показують поширене вживання аналізованих лексем.

Своєрідним є застосування І.Я. Франком вислову бути похожим на людину із семантичним відтінком значення `привести в належний стан': Взяв наш лицар шмату й цеглу // Та й ну терти, дряпать, шкрябать, // Поки зброя прадідівська // Стала на людей похожа [т. 4, с. 180].

Переносне значення компонентів порівнянь, зафіксованих у мовотворчості І. Я. Франка, детермінує їхній зміст.

З погляду аксіологічного метафоричне слововживання пов'язане переважно з негативними оцінками, що можна пояснити соціальною спрямованістю наукових і художніх текстів І.Я. Франка (змалювання людського гніву, увиразнення зображення людського горя, акцентування на больових відчуттях людини тощо).

Зіставлення АП із ядерним компонентом народ у науковому і художньому текстах дає підстави для висновків про функціонування лексики з переносним метафоричним значенням в обох досліджуваних функціональних різновидах ідіостилю І. Я. Франка. Специфіка художнього тексту зумовлює кількісне переважання метафоричних конструкцій на позначення понять `народ', `люди', `нація' тощо. Метафоризація, притаманна науковим текстам І. Я. Франка, зумовлена не тільки специфікою формування наукового стилю української літературної мови у другій половині ХІХ ст., а й особливостями художньо-образного мислення письменника.

Виконане дослідження дало підстави зробити такі висновки:

Щодо природи ЛСП та АП, специфіки ієрархічної організації цих категорій, немає єдиної думки в сучасних дослідників. Хоч моделювання полів широко застосовують у дослідженні лексико-семантичної системи, а також художніх текстів, констатуємо розбіжності у використовуваному категорійному апараті, невиробленість критеріїв моделювання полів, зокрема, ЛСП та АП.

ЛСП “народ” показове для наукових і художніх текстів І.Я. Франка. Специфіка наукових текстів письменника виявляється у ЛСГ, до яких належать лексеми із семами: 1)`форма національної та етнічної єдності': народ/нбрід, які асоціюються з ЛСВ слів стадо, організм, порода, табір, брати; нація, національність, що асоціюються з ЛСВ лексеми елемент; народність, що асоціюється з ЛСВ слова море; рід, раса, плем'я; 2) лексеми із семою `населення країни, жителі держави': народ, люди, які асоціюються з ЛСВ слів мужицтво, мужик, хлопська шкіра, робучі руки, рід білих негрів, душа; люд, людність, людськість, населення, людці, суспільність, громадськість, чоловіцтво; 3) ЛСГ із семою `люди, переважно у великій кількості': народ, загал, натовп, які асоціюються з ЛСВ слів маса, мільйон, міліон. Зафіксовані слова відповідають загальномовній лексичній нормі, а також відбивають особливості Франкової мовотворчості, що засвідчує характерна сполучуваність, метафоричне слововживання лексем.

Ядро ЛСП “народ” у наукових текстах становить лексема народ із сукупністю ЛСВ, а також слова люди, люд, людність, людськість, народність, національність, нація. Ці вербалізовані поняття - об'єкт досліджень у наукових студіях І. Я. Франка, оскільки в них порушуються проблеми громадськості, суспільства, життя і формування нації в період європейського національного пробудження.

Науковий текст І. Я. Франка відповідає канонам наукового стилю західного варіанта української літературної мови. У ньому простежуємо структурно-семантичні елементи публіцистичного та художнього стилів. Саме цим можна пояснити функціонування назв рід, раса, плем'я, стадо, що становлять периферію досліджуваного ЛСП.

Структурування ЛСП “народ” на основі текстових джерел передбачає виділення компонентів за ознакою `соціальна характеристика' на зразок робочі/робучі руки, хлопська шкіра, мужицтво і под.

Наукове мовомислення письменника відбиває високий ступінь асоціативності, про що свідчать зафіксовані метафори, метонімії із компонентом народ.

Непродуктивні щодо творення метафор та метонімій такі конкретні поняття, як суспільність, громада, громадськість.

ЛСП “народ”, сформоване на основі художніх текстів І. Я. Франка, об'єднує спільні з науковими текстами ЛСГ. Специфікою художніх текстів є актуалізація номінацій із загальною семою `населення країни, жителі держави': народ, населення, люди/люде що асоціюються з ЛСВ слів рутенці, рутенські вівці; Христове стадо, людська натура, нетямучі раби, бунтівничі уми, брати; люд, людність, людськість, чоловіцтво. Сема `форма національної та етнічної єдності' у семантичній структурі лексеми народ репрезентована в художніх текстах словотвірними і лексико-семантичними варіантами: народець, народики, рід, плем'я, раса, громада, суспільство, суспільність. На позначення семи `люди, переважно у великій кількості' у художніх текстах автор використовує низку емоційно-експресивних синонімічних назв: натовп, юрба, юрма, загал, толпа, товпа, мир, які асоціюються з ЛСВ слів маса, купа, мільйон, міліон, людський збір, пестра люду хвиля.

У поетичних текстах значення слова народ `форма національної та етнічної єдності' є рідковживаним, натомість активізується ЛСВ із семами `населення держави, жителі країни', `люди, переважно у великій кількості'.

Ядро ЛСП “народ” у художніх текстах І. Я. Франка репрезентують лексеми народ, люди, люд, громада, мужицтво, чоловіцтво. Менш активні, порівняно з науковими текстами, абстрактні назви нація, суспільність, суспільство, громадськість.

У наукових та художніх текстах І.Я. Франка засвідчено прямі значення лексеми народ та номінацій, що належать до відповідних ієрархічних парадигм.

Спільними компонентами ядра ЛСП “народ” у наукових і художніх текстах І. Я. Франка виступають лексеми народ, люди, люд. Структура досліджуваних ЛСП розрізняється за кількісним і якісним наповненням. У наукових текстах переважають лексичні номінації абстрактного характеру, що тяжіють до термінологічної лексики, а в художніх - образні слововживання, які формують індивідуально-авторські АП: використовуючи біблійні образи стада, овець, письменник уводить їх до порівняльних конструкцій, чим досягає індивідуальної інтерпретації загальномовних образів.

Розгалужене АП “народ” становить виразну ознаку ідіостилю І. Я. Франка.

Зміна правописної норми (пор. діалектизми із загальнолітературним слововживанням у зібранні творів І. Я. Франка у 50-ти томах) не впливає на результати нашого дослідження, позаяк не змінює семантики слів. Як у наукових, так і в поетичних та художніх текстах І. Я. Франка фіксуємо використання діалектизмів і загальнолітературних лексем. Порівнявши поетичні тексти (першодрук збірки “З вершин і низин” і відповідні поетичні тексти видання творів І. Я. Франка у 50-ти томах), простежуємо відмінності в оформленні слів народ, люди, людськість, мир, проте свідомого викривлення значення досліджуваних лексичних одиниць не спостерігаємо.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Капась В. А. Народ, люди, громада у поемі Івана Франка “Панські жарти”: компонентний аналіз лексем // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. Тернопіль, 2006. Вип. 8. С. 321 - 328.

2. Капась В. А. Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових статей. Ніжин, 2007. С. 62 - 69.

3. Капась В. А. До проблеми дослідження лексики за полями // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. Івано-Франківськ, 2007. Вип. ХV - ХVІІІ. С. 375 - 379.

4. Капась В. А. Народ у збірці “З вершин і низин” Івана Франка: семантика лексеми // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць.К.: Міленіум, 2007. Вип. 1. С. 233 - 241.

5. Капась В. А. Сполучуваність лексеми народ у поетичних текстах Івана Франка // Теоретична і дидактична філологія: зб. наук. праць.- К.: Міленіум, 2007. Вип. 2. С. 119 - 128.

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню мови творів І. Я. Франка. У роботі проаналізовано структуру ЛСП “народ”, змодельованого на основі наукових і художніх текстів письменника, а також асоціативні семантичні зв'язки його складників. Визначено семантику багатозначної лексеми народ за словниками й авторськими текстами, окреслено лексичний склад описуваного поля, досліджено синонімічні та антонімічні відношення між складниками ЛСП, проаналізовано структуру метафоричних словосполучень з відповідними лексемами, розглянуто метонімічні перенесення у відповідній ЛСГ, порівняння. ЛСП розглядається як множина близьких за семантикою однорідних елементів, що об'єднані спільним родовим значенням. АП, змодельоване на матеріалі наукових і художніх текстів І. Я. Франка, детерміноване сукупністю вторинних значень слів, складників відповідного ЛСП.

Ключові слова: лексико-семантичне поле, асоціативне поле, лексема, значення, метафора, контекст, Іван Франко, народ, нація, люди.

Аннотация

Капась В.А. Лексико-семантическое и ассоциативное поле “народ” в научных и художественных текстах Ивана Франко. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию языка научных и художественных произведений И. Я. Франко. В работе анализируется структура ЛСП “народ”, смоделированного на основе изучения словоупотреблений в научных и художественных текстах писателя; прослежена ассоциативная семантическая связь компонентов ЛСП. Осуществлен сопоставительный анализ семантики многозначной лексемы народ в словарях и текстах И. Я. Франко. Исследована структура лексического состава ЛСП, синонимические и антонимические связи между компонентами, особенности контекстуальных словоупотреблений, рассмотрены типы глагольных, именных метафор, метонимических словоупотреблений в соответствующих лексико-семантических парадигмах. В диссертации обобщены научные подходы к изучению ЛСП в системной организации языка и в конкретных текстах.

В работе рассмотрены семантические группы слов, обозначающие понятие народ; определены первичные и вторичные значения слов народ, люди, нация, национальность, народность, племя, стадо и других синонимов. Исследованы семантические связи этих многозначных лексем на примере языка научных и художественных текстов И. Я. Франко.

Большинство из рассмотренных номинаций зафиксированы в общеязыковом словаре и проиллюстрированы цитатами из произведений И. Я. Франко. Структура словарных толкований сопоставляется с исследуемой структурой многозначного слова народ и лексем, объединенных в ЛСП.

ЛСП “народ” в научных и художественных текстах И. Я. Франко детерминирует употребление лексем с такими семами: `форма национального и этнического единства', `население страны, жители государства', `вообще люди, преимущественно в большом количестве'. Анализ семантических единиц, входящих в ЛСП “народ”, выявил сложные ассоциативные связи лексико-семантических вариантов слов.

Моделирование ассоциативного поля “народ” на материале научных и художественных текстов И. Я. Франко помогает воспроизвести фрагмент языковой картины мира классика украинской литературы, проследить ассоциативные возможности составляющих соответствующего ЛСП.

В структуре АП “народ” рассматривается лексика, употребляемая в переносном значении и содержащая семы `народ', `люди'; исследуется структура метафор, обозначающих большое количество людей; определяется место метонимий, сравнений, фразеологизмов, “крылатых выражений” библейского происхождения.

В научных и художественных текстах И. Я. Франко метафорическое словоупотребление отличается количественным и качественным разнообразием ЛСГ, объединяющих лексемы, связанные с общим понятием народ.

Общими компонентами ядра ЛСП “народ” в научных и художественных текстах И. Я. Франко выступают лексемы народ, люди, люд. В научных текстах преобладают лексические номинации абстрактного характера, что тяготеют к терминологической лексике, а в художественных - образные словоупотребления, формирующие индивидуально-авторское АП. В характерных сравнительных конструкциях И. Я. Франко использует библейские образы стадо, овца. Таким образом, писатель интерпретирует общеупотребительные языковые метафоры.

ЛСП рассматривается как множество однородных элементов, которые имеют семантическую общность, объединенные одним родовым значением и выполняют единую функцию. АП, смоделированное на материале научных и художественных текстов И. Я. Франко, представляет собой языковое образование, не имеющее четких границ и детерминированное совокупностью вторичных значений слов, составляющих соответствующее ЛСП.

Ключевые слова: лексико-семантическое поле, ассоциативное поле, лексема, значение, метафора, контекст, Иван Франко, народ, нация, люди.

Annotation

Kapas' V.A. Lexical-semantic and associative field “people” in scientific and artistic texts of Ivan Franco. - Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of philological sciences after speciality 10.02.01 - Ukrainian. - Institute of Ukrainian language of National Academy of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted the researching of language of Ivan Franco's works. The semantic-stylistic features of the lexical-semantic field are in-process studied “people”, which is modelled on the basis of scientific and artistic texts of Ivan Franco; associative possibilities of his components turn out. Semantics of significant lexeme is certain people after dictionaries and author texts, outlined and lexical composition of the described field is analyzed, the features of combinations of words are studied with the proper lexemes, certainly and the structures of metaphors, formed by the investigated vocabulary are described, metaphorical and metonymy transferences are studied in the proper lexical-semantic group, the proper comparisons and antonyms are considered also in the language of scientific and artistic creation of Ivan Franco. In dissertation research scientific achievements of linguists are analyzed and generalized in industry of research of vocabulary after the fields, going is systematized and generalized near determination of concepts “lexical-semantic field” but “associative field”.

Keywords: lexical-semantic field, associative field, lexeme, value, metaphor, context, Ivan Franco, nation, people.