Система нереальних умовно-наслідкових періодів в англійській мові

3. Комплексний порівняльний аналіз різнооформлених НУНП виявив послідовне (за період з початку ХIX - по кінець ХХ століть) збільшення частотності вживань однокомпонентних НУНП, зворотно-пропорційну залежність частотності вживань НУНП від їхньої композиційної складності, залежність кількості предикативних одиниць у НУНП від способу вербалізації умови в них.

4. Граматичним значенням різнооформлених НУНП визначено співвіднесеність (через складне умовно-наслідкове судження) з двома елементарними процесами, представленими в мисленні і мовленні учасників комунікації як відносно можливими (не/бажаними) в гіпотетичній дійсності і зв'язаними між собою умовно-наслідковим відношенням. Це інваріантне значення всіх НУНП, ідеалізована когнітивна модель нереального умовно-наслідкового судження. Всі моделі та варіанти моделей двокомпонентних НУНП співвідносні з умовно-наслідковим судженням у цілому, однокомпонентні НУНП (парцеляти) - з обов'язковими частинами такого судження. Вираження умовно-наслідкового відношення між денотованими процесами гіпотетичної дійсності є граматичним значенням не стільки форм дієслова, скільки синтаксичної конструкції, що є засобом вербалізації складного умовно-наслідкового судження.

5. Розгляд способів вербальної репрезентації нереальної умови та її наслідку виявив низку неописаних раніше особливостей породження та сприйняття мовленнєвого фрагменту, що включає НУНП. Специфіка вербальної репрезентації частин НУНП при породженні мовлення адресантом відбиває ступінь абстрагування мовця від окремих аспектів процесів гіпотетичної дійсності, денотованих частинами НУНП. Девіації від ядерної моделі НУНП сприяють акцентуванню найбільш релевантної для конкретного комунікативного акту частини інформації, нашаруванню додаткових смислів. Специфічність і лаконічність способу експлікування однієї з частин НУНП у мовленні змушує адресата реінтерпретувати сприйнятий мовленнєвий фрагмент у мірі, достатній для повного відновлення моделі умовно-наслідкового судження. Регресивно переосмислюються функціонально-семантичні характеристики частин або цілих речень вже сприйнятого мовленнєвого фрагменту. Розмаїтість структурно-синтаксичного оформлення НУНП - це відбитий у мовних формах результат розумових процедур (наприклад, абстрагування) і лексико-граматичних перетворень фрагментів мовленнєвого потоку (наприклад, парцеляції, компресії). Узагальнення та лаконізаціяі НУНП можливі завдяки об'єктивності та імпліцитності ідеалізованої когнітивної моделі умовно-наслідкового судження у свідомості людини.

В диссертації виявлено граматичне значення лише одного особливого типу складних речень, а саме НУНП. Подальші перспективи дослідження синтаксису складного речення відкриваються в напрямі виявлення граматичного значення інших типів складних речень, зіставлення речень реальної/нереальної умови, з'ясування їхніх спільних і відмінних ознак з огляду на їхні системні параметри.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ковальчук Т.С. Высказывания, выражающие следствие из имплицированного нереального условия, в рамках контекста // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. I.I. Мечникова. - Одеса: Латстар, 2000. - Вип.8.- С.90-97.

2. Ковальчук Т.С. Место предложений с предполагаемым условием или следствием в системе нереально-условных высказываний и их освещение в лингвистике // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. I.I. Мечникова. - Одеса: Латстар, 2000. - Вип.7. - С. 117.

3. Ковальчук Т.С. Нереально-условные парцеллированные периоды // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка. - Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. - Сер.: Філолологічні науки (мовознавство). - Вип. 31. - С.210-212.

4. Ковальчук Т.С. Условие и следствие в философии, логике и лингвистике // Записки з романо-германської філології ОНУ ім. I.I. Мечникова. - Одеса: Фенікс, 2007. - Вип.19. - С. 102-109.

5. Ковальчук Т.С. Нереально-условные высказывания как микроконтекст // Матеріали звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету РГФ, присвяченої 135-річчю ОДУ імені I.I. Мечникова. - Одеса: Латстар, 2000. - С. 5-6.

6. Ковальчук Т.С., Образцова Е.М. Импликация и имплицитность в нереально-условных высказываниях // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету - Вип.6. - Одеса: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2007. - С. 50-54.

7. Ковальчук Т.С., Образцова Е.М. Семантико-синтаксический статус предложений, выражающих нереальное условие (на материале английского языка) // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. - Вип.12. - Ч.1. - Одеса: Міжнар. гуманітар. ун-т, 2008 - С. 36-41.

8. Ковальчук Т.С., Образцова Е.М. Явление импликации в нереально-условных высказываниях // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть: Материалы VIII Международной конференции по функциональной лингвистике. - Ялта: МАПРЯЛ - Крым, 2001. - С.193-195.

АНОТАЦІЯ

Ковальчук Т.С. Система нереальних умовно-наслідкових періодів в англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2008.

В дисертації досліджено різноструктурні речення сучасної англійської мови, що виражають нереальну умову та/або її наслідок. Доведено, що це - складні речення особливого типу: нереальний умовно-наслідковий період (НУНП) з обов'язковими умовною та наслідковою частинами, тип синтаксичного зв'язку між ними визначено як взаємозалежність. Нереальний умовно-наслідковий період у роботі розглянуто як представлене в мовних формах складне судження, застосоване для суб'єктивного встановлення комунікантами умовно-наслідкового відношення між процесами (подіями) гіпотетичної дійсності.

В роботі досліджено динаміку функціонування НУНП в англомовній художній прозі XIX-XX століть, описано особливості синтаксичної структури НУНП, всі ідентифіковані різновиди репрезентовано у вигляді моделей, зіставлено та класифіковано, виокремлено інваріантну модель НУНП. Досліджено способи вербальної репрезентації умови та наслідку в аналізованих мовних фрагментах та з'ясовано чинники, які зумовлюють таку вербалізацію. Виявлено та пояснено причини сприйняття самостійно функціонуючих умовних та наслідкових предикативних одиниць як парцелятів НУНП. Запропоновано структурну класифікацію різнооформлених НУНП, яка враховує повноту та експліцитність вираження умовної та наслідкової частин. Встановлено синтаксичний статус і граматичне значення кожного з варіантів НУНП.

Ключові слова: нереальний умовно-наслідковий період, взаємозалежність, складне судження, умовно-наслідкове відношення, гіпотетична дійсність, структурна класифікація, синтаксичний статус, граматичне значення.

АННОТАЦИЯ

Ковальчук Т.С. Система нереальных условно-следственных периодов в английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2008.

В диссертации исследованы разноструктурные предложения современного английского языка, выражающие нереальное условие и/или следствие из него. Доказано, что это - сложные предложения особого типа: нереальные условно-следственные периоды (НУСлП), с обязательными условной и следственной частями, тип синтаксической связи между которыми - взаимозависимость. НУСлП - представленное в языковых формах сложное условно-следственное суждение, применяемое коммуникантами для того, чтобы субъективно устанавливать и выявлять условно-следственное отношение между процессами (событиями) гипотетической (не/возможной, не/желательной) действительности.

В работе проведен комплексный сопоставительный анализ 5000 примеров разноструктурных высказываний, выражающих нереальное условие и/или следствие. Изучены особенности функционирования разнооформленных НУСлП в англоязычной художественной прозе XIX-XX веков, в динамике их употребляемости за этот период выявлена тенденция увеличения частотности употреблений однокомпонентных структур - предложений, выражающих либо только нереальное условие, либо только нереальное следствие. Описаны особенности синтаксической структуры НУСлП, все идентифицированные разновидности НУСлП представлены в виде моделей, сопоставлены и классифицированы. Выявлена инвариантная модель НУСлП, определен тип синтаксической связи между условной и следственной частями в разнооформленных НУСлП. Изучены способы вербальной репрезентации условия и следствия в анализируемых речевых фрагментах и описаны факторы, предопределяющие такую вербализацию. Обнаружено, что способ вербальной реперезентации частей НУСлП при порождении речи адресантом отражает степень его абстрагирования от разнообразных конкретных аспектов денотируемых частями НУСлП процессов гипотетической действительности. Вскрыты и объяснены причины восприятия самостоятельно функционирующих условных и следственных предикативных единиц как парцеллятов НУСлП. Коммуниканты могут реализовать свои специфические прагматические интенции (уровень речи) при помощи: а) парцелляции НУСлП (при контактном или дистантном расположении У или Сл частей); б) компрессии (свертывания) первичной структуры предикации вплоть до фразы, слова или опущения (редукции) прагматически нейтральной с точки зрения адресанта части. Такая возможность обеспечена наличием в сознании человека идеализированной когнитивной модели нереального условно-следственного суждения как неразрывного диалектического единства условия и следствия.

В результате всестороннего синтаксического анализа исследованных примеров в работе предложена структурная классификация разнооформленных НУСлП, учитывающая полноту и эксплицитность выражения условной и следственной частей.

Впервые установлен синтаксический статус и грамматическое значение каждого из вариантов НУСлП, а именно сложных и квази-простых предложений

Выявлено, что разнооформленные НУСлП составляют единое структурно-синтаксическое и семантическое поле, ядром которого является двухкомпонентный непосредственно представленный НУСлП. Это структурно-синтаксический инвариант, выражающий инвариантное грамматическое значение. Грамматическим значением полнопредставленного НУСлП предлагается считать соотнесенность (через сложное условно-следственое суждение) с двумя элементарными процессами, представленными в мышлении и речи участников коммуникации как относительно возможными (не/желаемыми) в гипотетической действительности и связанными между собой условно-следственным отношением, которое субъективно устанавливается адресантом в процессе порождения речи и эксплицируется адресатом при декодировании речевой цепи. Это «идеализированная когнитивная модель» нереального условно-следственного суждения, инвариант грамматического значения НУСлП.

Остальные НУСлП (косвенно представленные двухкомпонентные и однокомпонентные опосредованно представленные - смещенные и свернутые - и самостоятельно функционирующие парцелляты) являются синтаксическими трансформами, периферийными структурно-синтаксическими вариантами.

Все модели и варианты моделей двухкомпонентных НУСлП соотносимы с условно-следственным суждением в целом, однокомпонентные НУСлП - парцелляты - с обязательными частями такого суждения, эксплицированными адресантом или выявляемыми адресатом в процессе последовательного восприятия и интерпретации речевого фрагмента. Условно-следственная зависимость между процессами гипотетической действительности устанавливается адресантом в процессе порождения речи и узнается адресатом при декодировании фрагмента речевой цепи.

Установлено также, что разнообразие структурно-синтаксического оформления НУСлП, в частности, номинации условия, - отраженный в языковых формах результат мыслительных процедур (например, абстрагирования) и лексико-грамматических преобразований фрагментов речевой цепи (например, парцелляции, компрессии), когнитивной основой которых служит объективность и имплицитность идеализированной когнитивной модели сложного условно-следственного суждения в сознании человека

Ключевые слова: нереальный условно-следственный период, взаимозависимость, сложное суждение, условно-следственное отношение, гипотетическая действительность, структурная классификация, синтаксический статус, грамматическое значение.

SUMMARY

Kovalchuk T.S. The System of Unreal Condition-Consequence Periods in English. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Philology. - Speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Odesa Ilia Mechnikov National University, Odesa, 2008.

The dissertation studies utterances expressing unreal condition and/or consequence in Modern English, argued to be a special type of complex sentences - Unreal Condition-Consequence Periods (UCCP). Conditional and consequential parts are compulsory. Type of syntacticаl connection between two compulsory parts is defined as interdependencе.

UCCP is reasoned to be a complex соndition-consequence proposition, represented in language forms and applied for establishing (subjectively) a соndition-consequence relation between processes (events) of hypothetical reality/world.

Subject of the study includes: unreal condition and consequence wording, type of syntactic connection between two compulsory parts in the UCCP, syntactic structure, status and grammatical meaning both of the UCCP various models and the UCCP parts, semantic and syntactic peculiarities of relations between parts in UCCP.

Suggested structural UCCP classification is a particular result of tdatabase detailed syntactic analysis. Basis for typology is completeness and explicitness of two compulsory parts expression. Syntactical status and grammatical meaning of each UCCP model variant are successively established.

Key words: Unreal Condition-Consequence Period, interdependency, complex proposition, соndition-consequence relation, hypothetical reality/world, structural classification, syntactical status, grammatical meaning.

Підписано до друку 15.10.2008. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Ум.-друк. арк 0,9.

Зам. № 0810-2а. Наклад 100 прим.

Віддруковано з готового оригінал-макету у ПП «Фенікс»

(Свідоцтво ДК № 1044 від 17.09.02).

м. Одеса, 65009, вул. Зоопаркова, 25. Тел. 8(048) 7777-591.

Размещено на Allbest.ru