Мотиваційні і структурні типи назв професій в англійській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 81'373.237 (811.111+811.161.2)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Мотиваційні і структурні типи назв професій в англійській та українській мовах

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Риженко Світлана Станіславівна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис лінгвістичний професія іменник

Робота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Сенів Михайло Григорович, завідувач кафедри світової літератури і класичної філології Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Манакін Володимир Миколайович, декан факультету журналістики, завідувач кафедри видавничої справи та редагування Запорізького національного університету

кандидат філологічних наук, доцент Морєва Галина Георгіївна, доцент кафедри німецької філології Маріупольського державного гуманітарного університету

Захист відбудеться “16” жовтня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано “12” вересня 2008 р.

Вчений секретар канд. філол. наук спеціалізованої вченої ради доцент Н.В. Пирлік

Загальна характеристика роботи

Реферована робота присвячена дослідженню мотиваційних і структурних типів назв професій в англійській та українській мовах, наприклад: англ. designer 'хтось, чиєю професією є розробка проектів або моделей одягу, меблів, обладнання тощо'; укр. фрезерувальник 'кваліфікований робітник, що працює на фрезерному верстаті'.

Сучасна лінгвістична думка відзначається підвищеним інтересом до таких актуальних проблем, як виявлення національно-культурної специфіки лексики (О.С.Бондаренко, Л.В.Дробаха, А.Е.Левицький, В.М.Манакін, Н.І.Панасенко, А.М.Приходько) й фразеології (Н.Ф.Венжинович, В.М.Телія), особливостей міжкультурної комунікації (Д.Б.Гудков, Л.І.Гришаєва, О.А.Леонтович, С.Г.Тер-Мінасова, Л.В.Цурикова), типових рис культурних концептів (С.Г.Воркачов, В.І.Карасик, Г.Г.Слишкін) тощо. На матеріалі різних мов досліджуються типи мовних значень (М.П.Кочерган, О.С.Кубрякова, В.В.Левицький), проблеми співвідношення лексичної й фразеологічної семантики (Ю.В.Святюк), мотивації (Т.Р.Кияк, Н.А.Чижик, О.С.Савенко), питання семантичної структури мовних одиниць (Л.М.Васильєв, Г.П.Вишневська, Т.В.Гончарова), особливості лексичної номінації (Г.М.Вокальчук, І.М.Гумовська, А.М.Ляшук). Однією з актуальних проблем сучасного зіставного дослідження різносистемних мов є не тільки встановлення, а й пояснення їхніх спільних та специфічних ознак (І.Є.Козлова, Е.Х.Хабібулліна).

Услід за О.І.Блиновою, М.Д.Голєвим, Т.І.Панько, І.М.Кочан, Г.П.Мацюк, у роботі під умотивованістю розуміється співвідношення між внутрішньою формою та лексичним значенням мовних одиниць. В свою чергу мотиваційні типи виокремлюються на основі умотивованості лексичних одиниць. Що стосується структурних типів, то слід зазначити їх зумовленість морфологічною будовою похідної лексеми (О.А.Земська, Є.А.Карпіловська, Н.Ф.Клименко, О.С.Кубрякова).

Ономасіологічна група "найменування особи" займає одне із провідних місць у системі лексикону за багатством та розмаїттям структурно-семантичних і граматичних форм і протягом декількох десятиліть викликає інтерес багатьох лінгвістів. Комплексний аналіз даної ономасіологічної групи здійснювався на матеріалі різних мов і різних аспектів: російська (Ю.І.Жадько, А.І.Моісеєв, Л.О.Самусевич); французька (В.В.Метєлєва); українська (І.В.Борисюк, Г.Г.Дідківська, Н.Ф.Стаховська); англійська (Т.С.Давидова, Г.М.Шиманович), німецька (О.Ю.Новікова) тощо. Зіставний аналіз проводився на матеріалі найменувань осіб за професією в німецькій і англійській мовах (О.В.Душкін), де виділялися основні словотворчі моделі стилістично маркованих найменувань осіб за професією. Зіставлення особливостей структури, семантики та мотивації назв професій у різноструктурних мовах, якими є англійська і українська, ще не проводилось. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена недостатнім рівнем вивчення назв професій у досліджуваних мовах як окремо, так і в зіставному аспекті, необхідністю розробки моделей опису назв професій для їх порівняльного аналізу, а також загальною антропоцентричною спрямованістю сучасної лінгвістичної науки. Науковий пошук пов'язаний з такими актуальними проблемами сучасної лінгвістики, як вивчення номінативної діяльності людини, визначення та зіставлення мотиваційної основи лексичних одиниць різних мов, утворення нових лексичних одиниць у зв'язку з появою нових професій, а також з відображенням суттєвих ознак особи та кількісною значущістю мовних одиниць на позначення професійної діяльності людини.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано у рамках комплексної наукової теми факультету іноземних мов Донецького національного університету "Семантичні дослідження мовних одиниць різних рівнів у типологічному, зіставному та діахронічному аспектах". Шифр теми: № 07-1 вв/74.

Об'єктом дослідження є лексеми на позначення професій у сучасних англійській та українській мовах.

Предмет вивчення - мотиваційні та структурні типи лексем на позначення професій у сучасних англійській та українській мовах.

Мета дослідження полягає у виявленні спільних і диференційних ознак мотиваційних і структурних типів назв професій в англійській та українській мовах. Досягнення окресленої мети передбачає виконання таких завдань:

встановити і проаналізувати мотивуючі бази назв професій у сучасних англійській та українській мовах;

виокремити базові сегменти в мотиваційній структурі іменників на позначення професій у мовах, що зіставляються;

виявити спільні і диференційні риси структурних сегментів назв професій у досліджуваних мовах;

класифікувати словотворчі моделі іменників на позначення професій у зіставлюваних мовах;

визначити кількісні характеристики структурних типів назв професій у досліджуваних мовах;

установити спільні і відмінні риси структурних типів назв професій в англійській та українській мовах.

Матеріал дослідження становлять 4988 лексем на позначення професій у досліджуваних мовах: в англійській - 2463 одиниці, в українській - 2525 одиниць, наприклад, англ. accountant 'хтось, чиєю професією є ведення та перевірка фінансових звітів, підрахунок податків '; укр. апаратник 'робітник, що стежить за роботою апаратів'. Досліджувані іменники дібрано шляхом суцільної вибірки з лексикографічних джерел, а також з українського та міжнародного класифікаторів професій.

Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи. Основним методом наукового дослідження є зіставний метод, що передбачає порівняння мотиваційних та структурних моделей назв професій у сучасних англійській та українській мовах з метою виявлення специфіки кожної мови на фоні спільних рис. Залучення описового методу аналізу лексичних одиниць дозволило інвентаризувати одиниці досліджуваних мов і пояснити особливості їх будови та функціонування на певному етапі розвитку мов. Фактичний матеріал для роботи дібрано зі словників та класифікаторів професій сучасних англійської та української мов за допомогою методу аналізу словникових дефініцій. Кількісний аналіз уможливив порівняння кількісного складу певних мовних груп у зіставлюваних мовах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше

- встановлено мотиваційні і структурні типи назв професій в англійській та українській мовах;

- здійснено кількісний аналіз проаналізованих типів;

- з'ясовано спільні та відмінні риси в мотиваційній та словотворчій структурі іменників на позначення професій у мовах, що зіставляються.

Теоретична значущість роботи визначається розробкою моделі опису іменників на позначення назв професій у зіставному аспекті. Виявлення спільних і відмінних рис у формуванні назв професій є внеском у зіставне вивчення лексики та словотвору різноструктурних мов.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів при викладанні порівняльної лексикології англійської та української мов (розділи "Семасіологія", "Словотвір"), порівняльної типології англійської та української мов у галузі словотвору і мотивології, спецкурсі з перекладу галузевої термінології, лексикографічній практиці (укладання галузевих та перекладних словників).

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на наукових лінгвістичних семінарах аспірантів факультету іноземних мов ДонНУ (Донецьк, 2005, 2006, 2007), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ДонНУ (Донецьк, 2005, 2007), на міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2005, 2006, 2007), на міжнародному лінгвістичному семінарі «Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: досягнення і проблеми» (Донецьк, 2006), міжнародній науково-практичній конференції «Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції» (Київ, 2006), міжнародній науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків, 2007), IV міжнародному симпозіумі Українського товариства дослідження англійської мови (Київ, 2007).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображені в 12 публікаціях, 5 з яких опубліковані в наукових фахових виданнях України.

Структура роботи визначена її метою і завданнями. Дисертація складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, який містить 361 позицію українською, російською, англійською, німецькою та польською мовами. Дисертація містить 2 рисунки та 5 таблиць. Загальний обсяг дисертації складає 199 сторінок. Текстова частина викладена на 166 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність проведеного дослідження, подано основну мету та завдання дисертаційної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, сформульовано матеріал і методи дослідження.

У першому розділі “Сучасні напрямки дослідження мотивації та структури назв професій у зіставному аспекті” проаналізовано сучасні проблеми теорії номінації; розглянуто основні засади зіставного дослідження різноструктурних мов; розкрито антропоцентричний характер сучасних лінгвістичних досліджень; схарактеризовано основні розряди назв людини засобами мови.

Однією з головних ідей сучасної лінгвістики є концепція суб'єктивності в мові (Е.Бенвеніст). Нові поняття отримують найменування завдяки креативним здібностям людини за допомогою різних способів словотвору. Проблеми номінації, мотивації й умотивованості лексичних одиниць, питання співвідношення мотивованого й мотивуючого слів, визначення ступеня вмотивованості похідного слова, у тому числі складних слів, установлення мотиваційних зв'язків лексичних одиниць висвітлювались в ряді робіт відомих лінгвістів (О.І.Блинова, М.Д.Голєв, О.А.Земська, Л.Б.Коржева, О.С.Кубрякова, І.С.Улуханов).

Одним з обов'язків людини як члена суспільства є професійна діяльність, яку особа виконує задля розвитку соціуму, в якому вона живе. Професія - це покликання, яке вимагає спеціального знання й можливо тривалої академічної підготовки; рід занять, діяльності, якій людина присвячує себе; бізнес, за допомогою якого особа намагається заробляти засоби для існування (Webster's Revised Unabridged Dictionary).

У сучасних англійській та українській мовах професійна діяльність людини позначається як спеціальною, так і загальною лексикою. На сучасному етапі розвитку лінгвістики не існує одностайності в тлумаченні поняття терміна. Дослідники вказують на важливість співвіднесення терміна зі спеціальним поняттям (Д.Айерс, Л.О.Симоненко, А.Херберт), підкреслюють, що термінологічна одиниця має бути системною, точною, стислою, однозначною, експресивно нейтральною (Ф.Рассел, В.В.Вільчинський, Т.Р.Кияк, Т.І.Панько). Отже, термін є однозначною, експресивно нейтральною, чіткою й системною одиницею, яка відповідає певному поняттю професійної галузі знань.

Проте, деякі дослідники (Ф.О.Циткіна) зазначають, що не існує термінів, які б повністю задовольняли усім вимогам лінгвістів. Тому жорстка ізольованість притаманна не всім терміносистемам і частина одиниць може переходити із фахової у загальновживану лексику, що включає не тільки нейтральні, розмовні одиниці, а також і спеціальні, до яких належать і терміни (О.І.Дуда). Таким чином, термінологічна лексика як сукупність одиниць певної галузі знань може бути представлена двома групами:

1) власне терміни (напр., отіатр `лікар-фахівець з отіатрії'), котрі, будучи вузькоспеціальними одиницями, функціонують переважно у спеціальній сфері;

2) лексичні одиниці, які умовно можна назвати загальними термінами (напр., тролейбусник `працівник тролейбусного транспорту'), що функціонують у спеціальній сфері у ролі термінів, а в неспеціальній як загальновживані слова.

Виходячи з того, що не існує жорсткої межі між термінологічною й загальновживаною лексикою, а також з того, що з часом терміни можуть переходити у розряд загальнолітературних слів і навпаки, найменування осіб за професією відносяться до так званої спеціальної лексики, що поєднує всі лексичні засоби, так чи інакше пов'язані з професійною діяльністю людини. Таким чином, предметом нашого дослідження є як термінологічні, так і загальновживані назви професій, що вживаються ситуативно для найменування професій і які можуть, окрім основного денотативного значення, містити додаткові елементи конотації, а саме, образність, оцінність, емотивність та експресивність.

Виділення значущих сегментів внутрішньої форми слова (мотивуючої й формантної частин), що виражають лексичну й структурну вмотивованість слова, проводиться за результатами встановлюваних носієм певної мови зв'язків слова з іншими словами в системі цієї мови (О.В.Бєльска). Наприклад, при дослідженні назв професій у звуковій оболонці іменників вишивальник - 'той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання' та hatter - 'хтось, хто робить капелюхи' виокремлюються такі сегменти мотиваційної форми (для українського: вишив, аль та ник; для англійського: hat та er) на підставі співвіднесеності цих слів зі спільнокореневими вишивати, hat та спільноструктурними бетонувальник, бронзувальник; potter, saddler. У такому випадку значущими сегментами для вираження лексичної вмотивованості назв професій є семи вишив та hat а структурної - сегменти аль, ник та er, які виражають у слові певну класифікаційну ознаку (О.І.Блинова).

Таким чином, назви професій у сучасній англійській та українській мовах можна розглядати з погляду як лексичної, так і структурної мотивації.

Сучасний синхронний словотвір англійської та української мов (Ю.А.Зацний, Є.А.Карпіловська, Н.Ф.Клименко, О.А.Стишов) розглядає мотиваційне й словотворче як нерозривно пов'язані явища, при цьому перше нерідко кваліфікується як сутнісно-детермінаціний фактор для другого (В.В.Лопатін, І.С.Улуханов). Відмінність мотивації й словотвору полягає у тому, що усередині мотиваційно-словотворчої структури її елементи виконують різну функцію відносно цілого - умотивованого слова (мотивата). Унаслідок цього мотиват по-різному представляється й моделюється, якщо при структуруванні цілого відштовхуватися від того або іншого елемента (М.Д.Голєв).

Сучасна мотивологія як наука базується на неможливості виникнення нового “з нічого”: воно є лише новою інтерпретацією, новим відношенням, новим використанням, новою варіацією вже відомого (М.Д.Голєв). Для мотивації факт утворення нового (деривація) є окремий випадок функціонування (нововживання) і розвитку певної лексичної одиниці. Для словотвору мотивація є етапом словотворчого процесу.

Застосування зіставного методу при вивченні одиниць різних мовних рівнів має певну традицію, що ґрунтується на працях М.Докуліла, В.Скалічки, Ф.О.Циткіної і ін. Основою зіставного методу, таким чином, є системно-функціональне вивчення мови як органічного цілого. Підставою для порівняння при цьому є релевантні закономірності системи мови, що відкривають можливість поглибленого вивчення як внутрішньомовних явищ, так і міжмовних зв'язків. Інтерес, виявлений до зіставного вивчення мов (Н.Хомський, У.Чейф, М.П.Кочерган, В.М.Манакін), свідчить про його цінність. Зіставлення різних мов дозволяє розкрити спільні риси і специфічні для кожної мови розбіжності у виборі лексичних, морфологічних та інших засобів для опису тих самих фактів мовної дійсності.

Зіставне дослідження назв професій в різноструктурних мовах - англійській та українській - має на меті висвітлення синхронних відношень між лексичними одиницями. Досліджувані мови відносяться до різних типів, що становить значну цінність для роботи, оскільки значною мірою сприяє правильному розумінню дійсної природи і значення аналізованих мовних явищ (В.О.Матезіус). У дисертаційному дослідженні зіставляються мотиваційний та структурний плани англійської та української мов для виявлення релевантності лінгвокультурного світосприйняття.

Другий розділ “Мотиваційні типи назв професій у сучасній англійській та українській мовах” присвячено виявленню особливостей мотивації назв професій засобами сучасних англійської та української мов; виділенню основних мотивуючих баз назв професій у зіставлюваних мовах; аналізу особливостей мотиваційної структури досліджуваних одиниць; розкриттю подібних та специфічних ознак лексичної й структурної мотивації назв професій в англійській та українській мовах.

Особливості національного світобачення проявляються в мові, зокрема, його мотиваційній системі. В сучасній лінгвістичній науці з позиції мотивології проведено низку зіставних досліджень окремих тематичних груп російської мови з аналогічними тематичними групами польської й української мов (А.Д.Аділова), французької (І.Є.Козлова) та англійської мов (А.С.Філатова). Одним з ключових аналізів лексичного матеріалу в межах зіставної мотивології є мотиваційно-зіставний аналіз, важливим аспектом якого є аналіз мотивуючих ознак досліджуваних мов (О.С.Савенко). Мотивуючу ознаку розуміють як безпосередньо або опосередковано виражену в слові номінативну ознаку позначуваного (О.І.Блинова).

Назви професій у сучасній англійській та українській мовах можна розглядати з погляду як лексичної, так і структурної мотивації (див. рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Лексична та структурна мотивація назв професій в англійській та українській мовах

Зі схеми 1 випливає, що одиниця вантажник `робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи' є іменником, який називає людину за професією на основі об'єкту (вантаж), на який спрямована її професійна діяльність, а preservationist `захисник історичних пам'яток, навколишнього середовища тощо' є іменником, що називає людину за професією на основі дії (preservе), виконуваної суб'єктом професійної діяльності.

Лексична умотивованість - результат мотивації слова спільнокореневою лексичною одиницею з реалізацією у слові мотивуючої ознаки позначуваного, тобто тієї реальної ознаки предмета, яка покладена в основу його найменування (О.І.Блинова).

Структурна умотивованість - результат мотивації конкретного слова спільноструктурною лексичною одиницею (апаратНИК < агрегатНИК < алмазНИК, butchER < brewER < cleanER) з реалізацією в слові класифікаційної ознаки, тобто його приналежності до певного узагальненого лексико-граматичного класу слів - частини мови та одночасно до більш конкретного, тематичного класу слів (О.І.Блинова).

В ході дослідження виокремлено 16 типів лексичних мотивуючих ознак, покладених в основу мотивуючих баз найменувань професій англійської мови: 1) дія, 2) об'єкт + дія, 3) галузь знань, 4) результат + дія, 5) місце + дія, 6) місце роботи, 7) об'єкт, 8) результат, 9) інструмент, 10) вид спорту, 11) стать + дія, 12) інструмент + дія, 13) службове становище + дія, 14) інструмент + стать, 15) час + дія, 16) дія + дія.

Аналіз фактичного матеріалу дозволив виділити 8 типів лексичних мотивуючих баз номінативних одиниць української мови на позначення професій: 1) результат, 2) галузь знань, 3) дія, 4) інструмент, 5) об'єкт діяльності, 6) місце роботи, 7) вид спорту, 8) спеціальні вміння.

Порівняльна характеристика мотивуючих баз назв професій в англійській та українській мовах уможливила класифікацію подібних та відмінних рис у мотивації назв професій англійської та української мов. Подана нижче таблиця демонструє співвідношення наявності та кількісного наповнення груп з різними мотивуючими ознаками у сучасній англійській та українській мовах (див. табл. 1).

Таблиця 1 Мотивуючі бази назв професій у сучасній англійській та українській мовах

Проаналізовані одиниці містять спільні та відмінні риси у мотивації назв професій зіставлюваних мов. Так, спільними для обох мов є групи назв осіб за професією, в основу найменування яких покладені такі мотивуючі ознаки: дія, напр.: укр. давильник, англ. bouncer `викидайло'; результат, напр.: укр. солодильник, англ. abortionist `нелегальний акушер'; галузь знань, напр.: укр. арабіст, англ. anthropologist `антрополог'; інструмент, напр.: укр. верстатник, англ. carter `візник'; об'єкт, напр.: укр. ліфтер, англ. furrier `хутровик; кушнір'; місце роботи, напр.: укр. двірник, англ. midfielder `півзахисник'; вид спорту, напр.: укр. біатлоніст, англ. judoist `дзюдоїст'.

Характерною рисою назв професій в англійській мові є наявність мотивуючих баз, які складаються з двох мотивуючих ознак. У ході дослідження виокремлено 9 таких груп: об'єкт + дія, напр.: debt-collector `стягувач боргів'; результат + дія, напр.: scriptwriter `сценарист'; місце + дія, напр.: mineworker `шахтар'; стать + дія, напр.: washerwoman `праля'; інструмент + дія, напр.: , teleworker `надомник; працівник, який виконує свої обов'язки вдома'; службове становище + дія, напр.: chief executive `виконавчий директор'; інструмент + стать, напр.: needlewoman `швачка'; час + дія, напр.: night porter `нічний портьє'; дія + дія, напр.: watchkeeper `вартовий'. В українській мові таких груп не виявлено.

Про відмінність відображення професійної діяльності людини у зіставлюваних мовах свідчить також різна кількість мотиваційних баз, типових для кожної мови. Так, в українській мові виділено вісім, а в англійській - шістнадцять лексико-тематичних груп назв професій, в основу найменування яких покладені різні мотивуючі ознаки, що засвідчує про багатшу мотиваційну базу англійських назв професій у порівнянні з українськими.

Невід'ємною частиною мотиваційно-зіставного аналіза мовних одиниць двох або більше мов є порівняння, крім мотивуючих, їхніх формантних частин - структурних сегментів. Вони виражають низку кваліфікаційних ознак і містять додаткове значення, яке, у поєднанні зі змістом мотивуючої частини, характеризує значення лексичної одиниці як такої.

Мотиваційно-зіставний аналіз структурних сегментів назв професій у сучасній англійській та українській мовах засвідчив існування низки спільних та відмінних рис щодо реалізації додаткового значення їхніми формантними частинами (див. табл. 2).

Таблиця 2 Порівняльна характеристика значень структурних сегментів назв професій у сучасній англійській та українській мовах

Таблиця 2 демонструє особливості структурної мотивації одиниць сучасної англійської та української мов на позначення професійної діяльності людини. Аналіз формантних частин досліджуваних мов показав, що десять з дванадцяти додаткових значень, які вони виражають, є спільними як для української, так і для англійської мови. Однак, вказаний збіг є чи не єдиною аломорфною ознакою.

Відмінностей у структурній мотивації двох мов значно більше, ніж подібностей. Три типи значення, виражені формантними частинами назв професій, притаманні одній з досліджуваних мов. Так, тільки в українських назвах професій є структурні сегменти, що вказують на людину, яка керує певним засобом пересування: -ист/-іст, напр.: тракторист та на молоду людину чоловічої статі, яка навчається певній професії: -чук, напр.: поварчук.

Однією з відмінностей структурної мотивації сучасної англійської та української мов є кількість формантних частин для назв професій, яка складає відповідно 16 та 19 сегментів. Розбіжність у кількості елементів пов'язана з приналежністю досліджуваних мов до різних морфологічних типів: синтетичного та аналітичного, що пояснює наявність більшої кількості структурних сегментів в українській мові.

У третьому розділі “Структурні типи назв професій у сучасній англійській та українській мовах” виявлено особливості морфологічної будови назв професій у сучасних англійській та українській мовах; класифіковано структурні типи назв професій двох мов; розглянуто подібні та відмінні риси словотвірної структури досліджуваних одиниць зіставлюваних мов.

Одним з найактуальніших напрямків дослідження мови у сучасній лінгвістиці є дослідження у галузі словотвору (П.М.Каращук, О.С.Кубрякова, М.М.Полюжин, Л.Ф.Омельченко М.М.Янценецька, М.Loporcaro), морфеміки (О.К.Безпояско, К.Г.Городенська), словотворчої потенції лексичних одиниць (А.Allbright, D.S.Rood) та морфологічних особливостей лексем (І.А.Мельчук, B.Comrie, G.G.Corbett, D.Brown, N.Evans, S.Gillis, D.Ravid, L.M.Gonnerman, E.S.Andersen). Серед інших питань, вчені приділяють увагу структурній іконічності мовних маркерів (T.Menzel), гендерним аспектам дериватів (M.Roche), зіставленню морфології різних мов (B.Cetnarowska), структурних аномалій (A.E.Kibrik), словотворчої семантики (W.U.Dressler, M.Ladanyi), дериваційних технік під час творення нових лексем (M.Baker, L.Bauer, I.Melchuk) тощо.

У складі будь-якої мови з високорозвиненою словотворчою системою похідні слова складають основний масив. Семантика похідних слів, що відображають універсальну тенденцію до економії мовного матеріалу, привертає увагу все більшої кількості лінгвістів, адже об'єкт дослідження є складним і багатогранним (В.В.Виноградов, О.А.Земська, О.С.Кубрякова). Словотворчий аналіз у мові передбачає установлення формально-семантичних відношень між твірною і похідною основами, виділення в похідному слові складників його структури, встановлення їх значень тощо (Ш.Р.Басиров).

У сучасній українській мові назви осіб за професією реалізуються в 2525 одиницях, які зіставляються з 2463 аналогічними одиницями сучасної англійської мови. Можливими виявилося існування таких структурних типів назв професій: 1) кореневі НП; 2) НП-конверсиви; 3) афіксальні НП: а) суфіксальні НП, б) префіксальні НП; в) префіксально-суфіксальні НП; 4) складні НП: а) НП-композити, б) афіксальні складні НП, в) складноскорочені НП, г) складноскорочені афіксальні НП; 5) НП-юкстапозити; 6) НП-словосполучення. Порівняльна характеристика кількісного наповнення різних структурних типів назв професій у досліджуваних мовах подана у таблиці (див. табл. 3).

Таблиця 3 Структурні типи назв професій сучасної англійської та української мов

Назви професій сучасних англійської та української мов розподіляються за структурними типами нерівномірно. Найпродуктивнішим способом творення нових НП в обох досліджуваних мовах є афіксація (зокрема суфіксація), за допомогою якої було утворено 1722 НП української мови, напр.: мітляр та 1102 одиниць - англійської, напр.: dietician `дієтолог'. Друге місце за активністю посідає осново- та словоскладання - 541 назва української, напр.: електрогазозварник та 677 лексем англійської мови, напр.: photographer `фотограф'. Для назв професій англійської мови продуктивним також є синтаксичний спосіб творення нових найменувань - 581 одиниця, напр.: lock keeper `особа, яка відчиняє прохід на каналі'. Найменш активними способами творення НП є конверсія, напр.: англ. cook `кухар', укр. люковий, безафіксний (кореневі НП) спосіб, напр.: англ. groom `конюх', укр. мім та юкстапозити, напр.: укр. продавець-консультант. Кількість одиниць, побудованих таким чином, становить від 5 до 68 найменувань. При цьому терміни-юкстапозити (лексичні одиниці, утворені для найменування складних понять шляхом складання окремих слів) зустрічаються тільки в українській мові. Афіксальні іменники на позначення професій утворені за допомогою як власне українських, так і запозичених суфіксів. В активному творенні таких одиниць особливе місце посідають іменники на -ник (293 одиниці), напр.: вертолітник, -ар/-яр (183), напр.: ложкар та -льник (179), напр.: морильник. Решта суфіксів українського походження є менш продуктивними: -ець, напр.: путієць;, -ач, напр.: копач; -щик, напр.: натурщик; -тель, напр.: вихователь; -ій, напр.: возій; -чик, напр.: вертольотчик. Серед іншомовних суфіксів, запозичених з латинської, грецької та англійської мов, -ист/-іст є найпродуктивнішим (181 одиниця), напр.: монтажист. Продуктивними також є суфікси -ик/-ік, напр.: хутровик та -ер/-ор, напр.: тренер. Зазначені суфікси можуть сполучатися як з іншомовними, так і з власне українськими коренями. Решта суфіксів іншомовного походження (-авт/-евт, напр.: фармацевт; -атр, напр.: педіатр; -ант/-ент, напр.: диригент; -ург, напр.: металург; -ес, -ис, напр.: стюардеса; -ат, напр.: дипломат) є малопродуктивними при творенні назв професій сучасної української мови.

До найбільш продуктивних суфіксів, що беруть участь у творенні назв професій сучасної англійської мови, належать -er (or), напр.: carver `різьбяр'; -іst, напр.: humorist `юморист'; -man, напр.: showman `спеціаліст з організації публічних видовищ'. Найпродуктивнішим з них є суфікс -er (or), за допомогою якого утворено 670 одиниць, суфікс -іst бере участь у творенні 73 лексем, а компонент -man використовується у 66 одиницях. Решта суфіксів є малоактивними: -ess, напр.: astronautess `жінка-астронавт'; -ette, напр.: cosmonette `жінка-космонавт'; -ive, напр.: operative `таємний агент'; -e, напр.: aide `консультант керівника'; -en, напр.: warden `наглядач'; -ary, напр.: notary `нотаріус'; -ian/-ion, напр.: optician `спеціаліст з корекції зору'.

Афіксальні НП сучасної англійської та української мов утворюються, окрім суфіксального, також префіксальним та префіксально-суфіксальним способами. При цьому в українській мові присутній тільки останній з них, назви ж англійської мови творяться за обома типами, хоча префіксальний спосіб творення є нетиповим для англійських НП, оскільки представлений усього чотирма одиницями. Щодо префіксально-суфіксального типу, то він є більш продуктивним для назв професій української мови. Іншомовні та власне українські префікси й суфікси можуть комбінуватися таким чином: український префікс + український суфікс, український префікс + запозичений суфікс, запозичений префікс + український суфікс, запозичений префікс + запозичений суфікс. Найпродуктивнішими префіксально-суфіксальними сполученнями при творенні назв професій у сучасній українській мові є комбінації власне українських, а не запозичених афіксів. В англійській мові, за винятком декількох найменувань, власне англійський суфікс -er (-or) поєднується з англійськими та запозиченими префіксами, серед яких переважають іншомовні.

У сучасній українській мові існує незначна кількість назв професій, які є власне композитами, тобто складаються з принаймні двох повнозначних слів і при цьому не мають афіксальних морфем. Переважна ж більшість складних назв професій поділяється на афіксальні композити та на складноскорочені назви. Усього в сучасній українській мові нараховуємо 72 елементи для формування складноскорочених НП. Серед них радіо-, напр.: радіотехнік; теле-, напр.: телекритик; кіно-, напр.: кіносценарист; -воз, напр.: молоковоз; -роб, напр.: маслороб; -лаз, напр.: верхолаз; -граф, напр.: океанограф та ін. Складноскорочені НП сучасної англійської мови утворюються за допомогою 15 усічених основ. Серед них початкову позицію у слові займають такі: electro-, напр.: electrotyper `спеціаліст, який отримує копії з металевих оригіналів методом електролізу'; stereo-, напр.: stereochemist `стереохімік'; geo-, напр.: geobotanist `геоботанік'; opto-, напр.: optometrist `оптик, окуліст'; physio-, напр.: physiotherapist `фізіотерапевт'; zoo-, напр.: zoologist `зоолог'; aero-, напр.: aeronavigator `працівник, який спрямовує курс судів та літаків'; tele-, напр.: telemarketer `спеціаліст з телефонного маркетингу'тощо, а кінцеву - log- , напр.: meteorologist `метеоролог' i graph-, напр.: choreographer `хореограф'. Складні НП обох мов можуть бути як дво-, так і трискладовими.

НП-словосполучення як англійської, так і української мов утворюються за 12 моделями та мають дво-, три-, чотирьох- та п'ятикомпонентну структуру, що є спільною рисою англійських та українських найменувань, напр.: англ. short-order cook `кухар, який готує страви швидкого приготування'; укр. зберігач музейних фондів.

У загальних висновках підбито підсумки проведеного дослідження; окреслено можливі перспективи подальших досліджень в обраній галузі.

1. Назви професій у сучасних англійській та українській мовах відзначаються морфологічним типом умотивованості, тобто їхніми мотивуючими ознаками виступають компоненти слова, які розкривають його значення (лексична вмотивованість), а також складники, що містять категоріальну інформацію про лексему (структурна умотивованість). Лексичні одиниці на позначення професій у сучасних англійській та українській мовах розподіляються за 16 та 8 типами лексичних мотивуючих баз (див. таблицю 1) і 11 та 13 групами значень структурних сегментів (див. таблицю 2) відповідно.

2. Зазначені одиниці демонструють наявні спільні риси у мотивації назв професій зіставлюваних мов. Спільними для обох мов є групи назв осіб за професією, в основу найменування яких покладені такі мотивуючі ознаки: дія, результат, галузь знань, інструмент, об'єкт, місце діяльності, вид спорту. Спільність низки мотивуючих ознак двох мов свідчить про певний збіг в організації та вербалізації знань англійцями та українцями.

3. Переважна більшість значень, виражених формантними частинами назв професій, є спільними як для української, так і для англійської мови. Проте, тільки в українських назвах є структурні сегменти, що вказують на людину, яка керує певним засобом пересування та на молоду людину чоловічої статі, яка навчається певній професії. Специфічним для англійської мови є єдиний формант -man, що вказує на чоловічу стать.

4. Залежно від особливостей морфологічної будови, виділяються такі структурні типи НП: 1) афіксальні (суфіксальні, префіксальні, префіксально-суфіксальні); 2) складні (композити, афіксальні складні, складноскорочені); 3) словосполучення; 4) юкстапозити; 5) кореневі; 6) конверсиви. Специфічною рисою для англійської мови є наявність префіксальних НП, а для української мови - НП-юкстапозитів (див. таблицю 3).

5. У сучасній українській мові до найпродуктивніших суфіксів, що беруть участь у творенні назв професій належать суфікси -ник, -ар/-яр та -льник. Окрему групу складають «жіночі» суфікси, за допомогою яких утворюються назви професій жіночого роду. Найпродуктивнішими з-поміж таких суфіксів є -иця, -ка, а непродуктивними є такі суфікси, як -ша, -иха, -ля, -иня.

6. У сучасній англійській мові при творенні назв професій найчастіше використовуються суфікси -er (or); -іst; -man. Дані суфікси виражають різні види діяльності людини, виконання певної роботи. Найпродуктивнішим з них є суфікс -er (or), який вживається при утворенні як суфіксальних НП, так і НП-афіксальних композитів. Решта суфіксів є малоактивними: -ess, -ette, -ive, -e, -en, -ary, -ian/-ion.

7. Крім суфіксального способу, афіксальні НП сучасної англійської та української мов утворюються префіксальним і префіксально-суфіксальним способами. В українській мові визначені префіксально-суфіксальні деривати на позначення професій, а в англійській мові - префіксальні та префіксально-суфіксальні, з кількісною перевагою останніх.

8. НП-словосполучення у зіставлюваних мовах утворюються за 12 моделями та мають дво-, три-, чотири- та п'ятикомпонентну структуру. В англійській мові основними моделями творення таких одиниць є “іменник + іменник” та “прикметник + іменник”, а в українській мові “іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку” та “іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + прикметник”.

Подальші перспективи дослідження передбачають вивчення функціонування назв професій в сучасних англійській та українській мовах у різних за жанрами текстах, аналіз стилістичних особливостей назв професій термінологічного та загальновживаного характеру та їхньої ролі у створенні прагматичного ефекту висловлення.

Основні ідеї та положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Риженко С.С. Оцінний аспект мовних засобів вираження концепту «трудова діяльність» у сучасному світі // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. / В.Д.Каліущенко (ред. кол.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - Вип. 12. - С. 36-40.

2. Риженко С.С. Семна організація концепту «професія» в англійській та українській мовах // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 9. Сучасні тенденції розвитку мов. Випуск 1. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006. - С. 259-262.

3. Риженко С.С. Семантична мотивація назв професій у сучасній англійській та українській мовах // Культура народов Причерноморья. - Ялта: Межвузовский центр «Крым», 2007. - № 110. - Т. 2. - С. 130-132.

4. Риженко С.С. Семантичні мотивуючі бази назв осіб за професією в сучасній англійській мові // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки / Ред. колегія: Є.І.Гороть (відп. ред.) М.В.Моклиця, Л.В.Бублейник та ін. - Луцьк: Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 2007. - С. 276-279.

5. Риженко С.С. Зіставний аналіз структурних типів найменувань професій у сучасній українській та англійській мовах. // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. / В.Д.Каліущенко (ред. кол.) та ін. - Донецьк, ДонНУ, 2007. - Вип. 16. - С. 61-70.

6. Рыженко С.С. Семантическая структура имени концепта «профессиональная деятельность человека» // Проблеми семантики: Зб. наук. пр. - Донецьк, 2005. - Вип. 1. - С. 95-99.

7. Рыженко С.С. Структурный анализ концепта «профессиональная деятельность человека» // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ДонНУ (18-22 квітня 2005 р.) / Ред. колегія: В.Д.Каліущенко (відп. ред.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 111-113.

8. Риженко С.С. Структурний аналіз віддієслівних іменників на позначення професій в англійській мові // Матеріали V Міжнародного лінгвістичного семінару «Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми» (8-11 червня 2006 р.) / Ред. колегія: В.Д.Каліущенко (відп.ред.), М.Г.Сенів, І.Г.Альошина, Л.М.Ягупова, Ш.Р.Басиров. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С. 127-130.

9. Риженко С.С. Мотивуючі бази назв професій в сучасній українській мові // Матеріали V міжвузівської конференції молодих учених (29-31 січня 2007 р.). - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 93-94.

10. Риженко С.С. Структурна мотивація назв професій в українській мові // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (1 лютого 2007 р.). - Харків: Константа, 2007. - С. 288-290.

11. Риженко С.С. Семантична мотивація назв осіб за професією в сучасній англійській мові // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов ДонНУ (18-20 квітня 2007 р.) / Ред. колегія: В.Д.Каліущенко (відп. ред.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С. 87-90.

12. Риженко С.С. Структурні типи назв професій у сучасній англійській мові // Матеріали 4-го Міжнародного симпозіуму Українського суспільства дослідників англійської мови (10-12 жовтня 2007 р.). - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2007. - С. 77-79.

Анотації

Риженко С.С. Мотиваційні і структурні типи назв професій в англійській та українській мовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2008.

У дисертації здійснено зіставний аналіз назв професій сучасних англійської та української мов з метою виявлення їхніх спільних та відмінних рис. Результатом дослідження є виділення мотивуючих баз вказаних одиниць, встановлення особливостей їхньої лексичної та структурної мотивації, окреслення словотворчих типів назв професій у сучасних англійській та українській мовах, з'ясування специфіки кількісного представлення мотиваційних та структурних типів досліджуваних одиниць двох мов.

Аналіз назв професій української (2525 одиниць) та англійської (2463 лексеми) мов з погляду їхньої умотивованості дозволив виділити в англійській мові шістнадцять, а в українській - вісім лексико-тематичних груп назв професій, в основу найменування яких покладені різні мотивуючі ознаки. Особливості структурної мотивації таких одиниць полягають у широкому наборі формантних частин з додатковим значенням, за допомогою яких утворюються ці назви (укр. -ій, -ист; англ. -er, -ive тощо).

В результаті дослідження основних способів творення назв професій англійської та української мов виділено такі структурні типи НП: 1) афіксальні (суфіксальні, префіксальні, префіксально-суфіксальні); 2) складні (композити, афіксальні складні, складноскорочені); 3) словосполучення; 4) юкстапозити; 5) кореневі; 6) конверсиви. При цьому специфічною рисою англійських назв є наявність префіксальних НП, а в українській мові - НП-юкстапозитів. Найпродуктивнішим способом творення нових НП в обох мовах є афіксація - 1722 НП української мови та 770 одиниць - англійської.

Ключові слова: назви професій (НП), зіставний аналіз, лексична та структурна мотивація, мотивуюча база, словотвір, структурний тип.

Рыженко С.С. Мотивационные и структурные типы названий профессий в английском и украинском языках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2008.

Диссертация посвящена сопоставлению названий профессий в современных английском и украинском языках с целью определения их общих и отличительных черт. В ходе исследования выявлены особенности лексической и структурной мотивации указанных единиц, выделены и сопоставлены мотивирующие базы и основные словообразовательные типы данных наименований, указана специфика количественного представления мотивационных и структурных типов названий профессий двух языков.

Названия профессий в современных английском и украинском языках обозначают лицо относительно той роли, которую человек играет в обществе. Процесс наименования связан с проявлением мотивационных признаков, характеризующих простые производные и сложные слова. В мотивационных отношениях названия профессий выступают мотивемами - мотивированными словами, значения которых основываются на мотиваторах - мотивирующих единицах, которые могут быть простыми и сложными, т.е. словоформами или словосочетаниями. Названия профессий в сопоставляемых языках мотивируются как простыми, так и сложными мотиваторами, тем не менее, английскому языку больше, чем украинскому присущи мотиваторы-словосочетания.

Названия профессий в современных английском и украинском языках отмечаются морфологическим типом мотивированности, т.е. их мотивационными признаками выступают компоненты слова, которые раскрывают его значение (лексическая мотивированность), а также составные части, которые содержат категориальную информацию о лексеме (структурная мотивированность).

Анализ единиц, обозначающих профессии в современных английском и украинском языках, позволил выделить соответственно шестнадцать и восемь типов лексических мотивационных баз. Для современного английского языка выделяем такие мотивационные базы: действие (43%), объект + действие (20%), область знаний (11,1%), результат + действие (4,1%) и т.п. Для украинского языка характерными являются такие мотивационные признаки: продукт/результат деятельности (26,9%), действие (20,7%), область знаний (21,6%), инструмент (10,6%) и т.д.

Общими для двух языков являются группы названий лиц по профессии, в основу наименования которых положены такие мотивационные признаки: действие, результат, область знаний, инструмент, объект, место работы, вид спорта. Тем не менее, между ними существует больше различий, чем общих черт. Так, в украинском языке выделяем восемь, а в английском - шестнадцать лексико-тематических групп названий профессий, что свидетельствует о более богатой мотивационной базе английских названий профессий в сопоставлении с украинскими. В количественном отношении названия профессий в украинском языке распределяются по группам более равномерно, чем в английском.

Особенности структурной мотивации названий профессий украинского языка состоят в широком наборе формантных частей, выражающих 12 типов вспомогательных значений: человек, который выполняет действие (-ник, -льник-, аль, -тель, -ач, -ець); человек, который работает с чем-либо (-ник, -щик); человек, который что-то изготавливает (-ник); человек, работающий в определенном месте (-ар, -ник, -івець); человек, который играет на определенном инструменте (-щик, -аль, -іст, -ар); человек, который занимается определенным видом спорта (-щик, -іст); специалист в определенной области знания (-іст, -яр) и т.д.

Структурные сегменты, которые выделяются в мотивационном значении названий профессий современного английского языка, выражают такие типы вспомогательных значений: человек, который выполняет действие (-or, -er, -ant, -ist, -ive, -ator); человек, который работает с чем-либо (-er, -or, -man, -ist, -ive, -ant, -eer, -en); человек, который изготовляет что-то (-er, -or); человек, который работает в определенном месте (-er, -or, -e); человек, который играет на определенном инструменте (-er, -or); ниже по рангу, званию (sub-) и т.п.

Десять из тринадцати дополнительных значений, выраженных формантными частями названий профессий, являются общими как для украинского, так и для английского языка. Тем не менее, только в украинских названиях есть структурные сегменты, указывающие на человека, который управляет определенным средством передвижения, и на молодого человека мужского пола, который обучается определенной профессии. Отличительной особенностью английского языка является наличие форманта -man, указывающего на мужчину, занимающегося определенным видом деятельности. Существует расхождение в количестве формантных частей названий профессий двух языков: 19 - в украинском и 16 - в английском языке.

В зависимости от особенностей морфологического строения, выделяем такие структурные типы НП: 1) аффиксальные (суффиксальные, префиксальные, префиксально-суффиксальные); 2) сложные (композиты, аффиксальные композиты, сложносокращенные); 3) словосочетания; 4) юкстапозиты; 5) корневые; 6) конверсивы. Указанные типы названий профессий представлены в обоих языках за исключением префиксальных НП, отсутствующих в украинском языке, и НП-юкстапозитов - в английском.

Самым продуктивным способом образования новых НП в исследуемых языках является аффиксация (в частности суффиксация), с помощью которой создано 1722 НП украинского языка и 1102 единицы - английского. Второе место по активности занимает осново- и словосложение - 541 наименование украинского и 677 наименований английского языка. Для названий профессий английского языка продуктивным также является такой структурный тип, как словосочетание, с помощью которого образована 581 единица. Наименее активными способами образования НП являются конверсия, безаффиксный способ (корневые НП) и юкстапозиты. Количество единиц, построенных таким образом, насчитывает от 5 до 68 наименований.

Ключевые слова: названия профессий (НП), сопоставительный анализ, лексическая и структурная мотивация, мотивирующая база, словообразование, структурный тип.