Становлення та розвиток сенсорних дієслів в англійській мові: функціональний і когнітивний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 811.111'367.625'37'0

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Становлення та розвиток сенсорних дієслів в англійській мові: функціональний і когнітивний аспекти

10.02.04 - германські мови

Головацька Наталія Григорівна

Чернівці - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Михайленко Валерій Васильович, Буковинська державна фінансова академія, завідувач кафедри сучасних європейських мов.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри граматики та історії англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент Колесник Олександр Сергійович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г.Шевченка, доцент кафедри германської філології.

Захист відбудеться „ 10 ” грудня 2009 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230.

Із дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розіслано “ 10 ” листопада 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиО.В. Кульбабська

сенсорний дієслово компліментарність когнітивний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Динамічні процеси мови простежуються в її історичній площині (Я.?Грімм, В. Гумбольдт, Н. Марр, Л. Блумфілд, П. Фортунатов, М. Покровський, К.?Бруннер, Н. Амосова, Ю. Жлуктенко, Дж. Вільямс, Р.?Хогг, А.?Бо та ін.), у якій діахронно-синхронний аспект вивчення одиниць різних рівнів мови посідає чільне місце (В.?Левицький, М.?Полюжин, В. Михайленко, С. Андерсон, В. Виноградов, І. Буніятова, О. Колесник, Дж.?Сміт, Г. Андерсен, К.?Блом та ін.) й увиразнюються праці із сучасної лінгвістики, які репрезентують когнітивний аспект мови в діахронно-синхронному аспекті (Л. Балашова, М.?Болдирєв, Л. Грузберг, О. Кубрякова, І. Стернін, О. Селіванова, Р. Дулі, Р. Лангакер, Л. Талмі та ін.).

Сенсоризми неодноразово були об'єктом лінгвістичних досліджень (О. Падучева, А. Пермінова, О. Слободян, О. Волошина, І. Тарасюк, Д. Болінгер, С. Берман, Д. Каплан, К. Хенгевельд, О. Маслова, Д. Печер, Е. Світсер, А. Усоніене, А. Вайберг, Д. Вілкінс та ін.). Та незважаючи на певні досягнення у вивченні англійських сенсорних дієслів (далі - СД), існує низка питань, які потребують окремого дослідження. Зокрема, це становлення СД в історії англійської мови, їхня структуризація та систематизація як самостійної та взаємозв'язаної підсистеми процесу чуттєвого сприйняття у системі дієслів англійської мови, їхнє семантичне розширення в когнітивній сфері, що не отримало належного розгляду в сучасних лінгвістичних працях.

Загальне спрямування та посилений інтерес до діахронно-синхронного підходу в лінгвістичних дослідженнях, до вивчення різної природи концептів, лексико-семантичних прошарків англійської мови у часовому зрізі та, зокрема, відсутність комплексного підходу до вивчення СД в історії англійської мови й всебічного аналізу їх становлення і розвитку як підсистеми чуттєвого сприйняття зумовлюють актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України „Синхронне та діахронне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов”, що її розробляє кафедра англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (номер державної реєстрації 0106U003618). Тема дисертації затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 7 від 25.12.2003 року). У межах наукової проблематики досліджено семантичний розвиток сенсорних дієслів англійської мови, запропоновано комплексний підхід до вивчення їхньої історії, укладено етимологічний словник англійських сенсорних дієслів.

Мета дисертаційного дослідження - визначення шляхів становлення та напрямів розвитку сенсорних дієслів у системі дієслова англійської мови VII - XX ст.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1) установити етимологію кожного англійського сенсорного дієслова та змоделювати його вихідні праформи;

2) виокремити підсистему англійських сенсорних дієслів у системі дієслова англійської мови чотирьох історичних періодів і виявити структуру їх лексико-семантичних полів (далі - ЛСП), лексико-семантичних груп (далі - ЛСГ), синонімічних рядів;

3) простежити процеси розвитку сенсорних дієслів, властиві їхній підсистемі, та систематизувати кількісно-якісні зміни в їх значеннях від давньоанглійського до сучасного періоду англійської мови;

4) дослідити функціонально-семантичні особливості сенсорних дієслів окремо в системі дієслова англійської мови та структурі тексту в кожному періоді її розвитку;

5) описати комбінаторні властивості сенсорних дієслів і розробити типологію їх комплементарності;

6) окреслити межі семантичного розширення англійських сенсорних дієслів у когнітивній концептосфері „чуттєвого сприйняття”.

Об'єктом дослідження є сенсорні дієслова чотирьох історичних періодів англійської мови, верифіковані в лексикографічних джерелах і різних за жанром текстах англійської мови VII - XX ст.

Предмет - динаміка підсистеми англійських СД, їх структурні відношення, кількісно-якісні зміни, особливості становлення та функціонування цих дієслів у різні історичні періоди англійської мови з урахуванням взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників її розвитку.

Матеріалом дослідження слугували етимологічні, тлумачні словники і тезауруси англійської мови (21 джерело). Загальна кількість виокремлених і проаналізованих сенсорних дієслів - 3 062. Кількість проаналізованих літературних джерел і пам'яток - 127, загальним обсягом 5 389 095 слів, з них 27 919 вживань сенсорних дієслів. У дослідженні використано періодизацію історії англійської мови, подану Дж. Брутт - Гріффлер: давньоанглійський період - 500 - 1150 рр.; середньоанглійський - 1150-й до 1450 рр.; ранньоновоанглійський - з кінця 1450 до 1700 рр.; сучасний англійський - від 1700 р. до наших днів. Відібрані писемні пам'ятки охоплюють усі періоди і належать до різних жанрів: історичні хроніки та документи, ліро-епос, поезія, біблійні тексти та ін.

Методи зумовлені метою і завданнями дисертаційного дослідження. Відтворення еволюційних процесів у підсистемі СД англійської мови ґрунтується на застосуванні: порівняльно-історичного аналізу - для встановлення етимології цих дієслів; прийому зовнішньої реконструкції - для залучення матеріалу споріднених мов; прийому внутрішньої реконструкції - для порівняння етимологічно споріднених СД як мовних знаків різних історичних періодів англійської мови; прийому відносної хронології - для встановлення послідовності виникнення СД у системі дієслів англійської мови; аналізу словникових дефініцій і компонентного - для виокремлення їх семантичних компонентів; методу польового структурування - для побудови лексико-семантичних полів п'яти видів чуттєвого сприйняття; описового методу - для встановлення особливостей їхнього функціонування в англійських текстах різних історичних періодів; методики дистрибутивного аналізу - для виокремлення СД у структурі англійського тексту та їх сполучувальних особливостей; методу лінгвістичного опису - для систематизації та узагальнення особливостей різних видів сполучуваності англійських СД; концептуального аналізу - для інтерпретації їх семантичного розширення в когнітивну концептосферу процесу чуттєвого сприйняття; порівняльного аналізу - для зіставлення даних, отриманих із лексикографічних і літературних джерел; кількісного - для визначення активності конституентів ЛСП у чотирьох історичних періодах англійської мови та кореляційного аналізу - для верифікації результатів дослідження.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено етимологію сенсорних дієслів англійської мови двома шляхами: у ретроспективі - змодельовано їхні вихідні праформи, що мають сенсорний компонент чуттєвого сприйняття, у перспективі - увиразнено джерела походження сенсорних дієслів на кожному синхронному відрізку їх розвитку. Створено етимологічний словник, що відтворює закономірності еволюції кожного сенсорного дієслова, зображено його етимологічні зв'язки. Систематизовано та структуризовано ЛСП сенсорних дієслів у кожному періоді розвитку англійської мови, побудовано матриці їх морфолого-граматичних характеристик у системі давньоанглійських дієслів. Відстежено та систематизовано якісні та кількісні зміни, що відбулися у словнику англійських сенсорних дієслів, установлено співвідношення між вернакулярними та запозиченими СД, визначено етимологічний характер англійського сенсорного словника в чотирьох історичних періодах. Здійснено аналіз лексико-семантичних полів сенсорних дієслів у системі дієслів англійської мови та у структурі англійського тексту в діахронному, синхронному та когнітивному аспектах з урахуванням теоретичних і практичних надбань сучасної лінгвістики. Створено типологію сполучуваності та комплементарності сенсорних дієслів у діахронній і синхронній площині. Досліджено семантичне розширення та виокремлено когнітивні категорії СД англійської мови.

Теоретичне значення дисертації зумовлено поєднанням трьох підходів (діахронного, синхронного та когнітивного) до проблеми становлення та розвитку сенсорних дієслів у чотирьох періодах англійської мови. Із позицій історичної семантики вперше визначено й систематизовано їх вихідні праформи і генетичну природу, з позицій германістики укладено етимологічний словник англійських сенсорних дієслів, з позицій семасіології структуризовано їхні лексико-семантичні поля у чотирьох історичних періодах англійської мови, з позицій когнітивної лінгвістики вперше відстежено їх семантичне розширення, з позицій функціональної граматики вивчено семантичну, лексичну та синтагматичну сполучуваність сенсорних дієслів і їхню функцію квазікопули. Результати дослідження є внеском у порівняльно-історичне, загальне та германське мовознавство, структурну й функціональну граматику, а також у подальший розвиток когнітивної семантики.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її результатів, основних положень, висновків, ілюстративного матеріалу, етимологічного словника в навчальних курсах: „Історія англійської мови” (розділ „Розвиток лексичного складу англійської мови”), „Вступ до германського мовознавства” (розділ „Германські мови та лексика германських мов”), „Лексикологія сучасної англійської мови” (розділ „Когнітивна семантика”), а також „Курс теоретичної граматики” (розділ „Функціональна граматика”). Результати дослідження можуть бути використані для розробки відповідних розділів підручників, посібників і для лексикографічних джерел з історії англійської мови, для підготовки методичних посібників із англійської граматики, історії англійської мови та написання наукових праць з англійської філології.

Положення, що виносяться на захист:

1. У системі дієслів англійської мови сенсорні дієслова утворюють підсистему на позначення процесу чуттєвого сприйняття, яка відносно відкрита і містить лексеми різної етимології. Шляхи їх виникнення та становлення знаходять своє відображення в моделюванні вихідних праформ і виокремленні дієслів, які складають вернакулярний прошарок сенсорного словника процесу сприйняття, та в увиразненні сенсорних дієслів у словнику англійської мови, що утворюють прошарок запозичених лексем.

2. Підсистема англійських СД має складну ієрархічну будову, в якій ознака процесу чуттєвого сприйняття представлена взаємопов'язаними лексико-семантичними полями п'яти основних видів сприйняття, які частково перетинаються: ЛСП візуального сприйняття, ЛСП аудитивного сприйняття (слухом), ЛСП хептичного сприйняття (на дотик), ЛСП дегустативного сприйняття (на смак), ЛСП ольфакторного сприйняття (на нюх). Упродовж усього розвитку англійська підсистема сенсорних дієслів має неоднорідну структуру та наповненість щодо її лексико-семантичних полів, лексико-семантичних груп і синонімічних рядів.

3. Словник сенсорних дієслів у кожному історичному періоді англійської мови вирізняється своїми особливостями і має різну етимологічну структуру, моделювання якої потребує відстеження на кожному синхронному зрізі кількісних і якісних змін, установлення зовнішньо- та внутрішньолінгвальних чинників. Зміни у підсистемі СД англійської мови впродовж VII - XX ст. пов'язані з процесами динамічного перерозподілу конституентів ядра, основної та периферійної зон у п'яти сенсорних ЛСП.

4. Висвітлення функціонально-семантичних властивостей сенсорних дієслів нарізно в системі дієслів англійської мови й у структурі тексту різних періодів англійської мови увиразнює відмінності у будові їх лексико-семантичних полів і міжпольових зв'язків.

5. Відношення, в які сенсорні дієслова вступають у структурі тексту, характеризуються сукупністю їх коллокаційних можливостей, що ґрунтуються на лінійному характері мови. Типологія їх сполучуваності та комплементарності у діахронному аспекті окреслює лексико- та функціонально-семантичні відношення цих дієслів з іншими лексемами в їх синхронному розвитку, виокремлює домінантні частини мови, з якими вони вступають у синтагматичні відношення, увиразнює характер сполучуваності з позитивними / негативними, особовими / безособовими лексемами.

6. Опис англійських сенсорних дієслів з позицій концептуального аналізу увиразнює їх семантичне розширення в когнітивну сферу в діахронно-синхронній площині, що сприяє виокремленню їх когнітивних категорій.

Особистий внесок здобувача полягає у виробленні та застосуванні самостійної концепції дослідження сенсорних дієслів в історії англійської мови у трьох аспектах: діахронному, синхронному та когнітивному; комплексному дослідженні якісних і кількісних семантичних змін у розвитку всієї підсистеми англійських сенсорних дієслів, укладанні етимологічного словника сенсорних дієслів англійської мови. Усі отримані результати є узагальненням одноосібно проведеного наукового дослідження і наукових робіт дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені в доповідях на засіданні кафедри англійської мови Чернівецького національного університету (2006-2009 рр.). Результати роботи апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях: „Наука і освіта `2004” (Дніпропетровськ); „Загальні питання філології” (Дніпродзержинськ, 2004); „Динаміка наукових досліджень `2004” (Дніпропетровськ); „Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2004); „Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей” (Київ, 2005); „Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007); „Лінгвістичні основи міжкультурної комунікації” (Нижній Новгород, 2007); „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008), „Мова. Культура. Комунікація” (Чернівці, 2008). Повний текст дисертації обговорено на засіданні кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (26 червня 2009 р., протокол № 11).

Публікації. Результати дисертації відображено у дев'яти одноосібних статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України, та дев'яти тезах виступів на наукових конференціях.

Загальний обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списків використаних джерел, довідкової літератури, ілюстративних джерел. Другий том - додатки з 45 таблицями, 10 матрицями й етимологічним словником. Обсяг основного тексту - 183 сторінки, загальний обсяг роботи - 230 сторінок. Список використаних джерел складає 407 найменувань. У роботі наведено 20 таблиць, 10 рисунків, 9 схем і 6 діаграм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об'єкт, предмет і структуру дослідження, зазначено зв'язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, де виконано роботу; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи; описано матеріал і методи дослідження; сформульовано положення, що виносяться на захист; зазначено особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дисертації та публікацій.

У першому розділі дисертації - „Діахронний, синхронний і когнітивний підходи до вивчення сенсорних дієслів” - визначено поняття чуттєве сприйняття, діахронія, синхронія, детерміновано концепт - поняття - значення, охарактеризовано ЛСП - ЛСГ - синонімічний ряд, висвітлено теоретичні ідеї та джерела, що аналізують СД у діахронному, синхронному, когнітивному аспектах.

У підрозділі 1.1 потрактовано поняття чуттєве сприйняття з погляду філософії, психології, соціології та лінгвістики для розуміння сутності висловлювання дієслова чуттєвого сприйняття, або сенсорні дієслова. У філософії чуттєве сприйняття - форма чуттєвого світовідношення та світозбагнення; взаємовідкритість „зовнішнього” і „внутрішнього” (І. Фролов, А. Абрамов). Сучасна психологія тлумачить його як процес категоризації, осмислення сприйнятого, прийняття інтелектуального рішення (Р. Грегорі, Дж. Брунер). У соціології чуттєве сприйняття - процес цілісного віддзеркалення предметів чи наочних ситуацій, що виникає за безпосередньої дії фізичних подразників на рецепторні зони органів чуття, складає первинне джерело відомостей про навколишню дійсність (А. Грицанов). Згідно з цим, дієслова чуттєвого сприйняття, або сенсорні дієслова, розуміють як процесуальні мовні знаки, що здатні вербально передавати два взаємозв'язаних процеси відчуття і сприйняття людиною об'єктивної дійсності за допомогою її сенсорних органів зору, нюху, дотику, смаку і слуху.

Критичний аналіз різноманітних поглядів щодо розуміння природи та сутності концепту чуттєвого сприйняття (підрозділ 1.2) показав, що когнітивна лінгвістика, як відносно молода наука, не дає однозначного визначення концепту. Його тлумачать по-різному, напр., концепт - це: 1) діалектична єдність потенційних образів, значень мовного знака (В. Колесов); 2) узагальнене уявлення, що отримує мовний вираз у вигляді цілого ряду слів (В. Левицький); 3) квант структурованого знання (О. Кубрякова). З'ясовано відмінність між концептом, поняттям і значенням слова та встановлено, що їх розглядають у різних системах зв'язків: значення - у системі мови, поняття - у системі логічних відносин і форм, що досліджуються в мовознавстві й в логіці, концепт - у психосистемі ментальних утворень як наслідок чуттєвого сприйняття дійсності. Концептосфера англійських СД має свою власну когнітивну структуру, що складається з концептів - квантів набутих знань і досвіду у процесі чуттєвого сприйняття.

Лексико-семантичне поле чуттєвого сприйняття розуміємо як сукупність СД, об'єднаних наявністю загального семантичного значення, що єднає їх у лексико-семантичну сукупність, і диференційних семантичних ознак, за якими СД входять до певної групи. П'ять сенсорних ЛСП характеризуються зв'язком СД, або їх окремих компонентів, системним характером цих зв'язків, взаємозалежністю та взаємовизначеністю СД і відносною автономністю. ЛСГ сенсорних дієслів об'єднують полісемію, синонімію, антонімію, гіпонімію, як основні парадигматичні моделі семантичного зв'язку СД. Синонімічні ряди дієслів чуттєвого сприйняття не ізольовані, а входять до складу ширших об'єднань - сенсорних ЛСГ і ЛСП. Виділяємо два основні напрями виокремлення ЛСП: від поняття - ономасіологічний підхід (Й. Трір) і від слова - семасіологічний підхід (В. Порциг), відмінність яких полягає в тому, що семасіологічне дослідження має за мету встановлення співвідношення значень, тоді як за ономасіологічного підходу на перший план виступає встановлення співвідношення між словом і поняттям (Ж. Соколовська, В. Морковкін, М. Полюжин, А. Бланк). Семасіологічний підхід зосереджується на випадках семантичних змін або утворення слова, ономасіологічний - включає всю шкалу лексичних змін.

Діахронія і синхронія (підрозділ 1.3) - динамічний і статичний аспекти вивчення розвитку англійських СД. Саме їхнє протиборство зумовлює постійний розвиток мови, явища якої вивчаються у поєднанні цих двох підходів (Ж. Варбот, А. Усоніене, М. Трубачов, А. Залізняк, О. Урисон, М. Алефіренко). Розглянено праці (Л. Балашова, О. Падучева, О. Дмитрієва, Н. Тупікова та ін.), де предметом вивчення був діахронний та етимологічний аспекти окремих англійських СД.

У другому розділі - „Розвиток сенсорних дієслів у давньоанглійській мові (VII - XII ст.)” - простежено етимологію основних СД давньоанглійської мови, здійснено інвентаризацію та виокремлено сенсорні ЛСП, ЛСГ і синонімічні ряди, розглянуто семантичні та граматичні особливості, місце кожного СД у системі давньоанглійської мови, описано їх когнітивні характеристики й увиразнено концепти, які утворюють концептосферу чуттєвого сприйняття.

Установлено (підрозділ 2.1), що на всіх етапах свого розвитку англійські СД, які походять з індоєвропейської та прагерманської мов, зберегли у своєму значенні сенсорний компонент, при цьому у СД “see/look”, “hear/listen” відбулося семантичне розширення, у “touch”, “taste” - звуження. Семантика англійських СД історично взаємозв'язана, вони мають спільні індоєвропейські та прагерманські корені. Закономірності семантичного розвитку СД і типологія їх семантичних змін демонструють автентичність базових англійських сенсорних дієслів візуального, аудитивного та хептичного сприйняття, засвідчують, що СД дегустативного й ольфакторного сприйняття семантично розвинулися значно пізніше, орієнтовно в середньоанглійський період англійської мови.

Давньоанглійська підсистема сенсорних дієслів (підрозділ 2.2) містить 801 СД, серед яких ЛСП візуального сприйняття має 254 сенсорні одиниці (74 основних конституентів, 145 деривативів з 19 варіантами написання і 16 СД, утворених від сполучення несенсорних дієслів із давньоанглійськими префіксами); ЛСП аудитивного сприйняття - 204 СД (80 основних конституентів, 91 дериватив і 24 варіанти їх написання, 9 СД від сполучення префіксів із несенсорними дієсловами); ЛСП хептичного сприйняття - 205 СД (76 конституентів, 5 СД від семантичного сполучення несенсорних дієслів з префіксами, 112 деривативів з 12 варіантами написання); ЛСП дегустативного сприйняття - 107 СД (39 основних конституентів, 65 деривативів та 3 лексеми з сенсорною семою сприйняття на смак від сполучення префіксів з несенсорними дієсловами) і ЛСП ольфакторного сприйняття має лише 31 СД (17 денотативних конституентів і 14 деривативів). З'ясовано, що СД b?rgan, drincan, drencan, ceфwan увиразнюються в продукуванні великої кількості дериватів. У системі дієслів давньоанглійської мови ядро ЛСП візуального сприйняття складають 28 СД, основну частину - 26 і периферію - 20; ядро ЛСП аудитивного сприйняття становлять 38 СД, основну частину - 20, що майже у два рази менше, і периферію - 22 СД; в ядро ЛСП хептичного сприйняття входять 32 СД, основну зону - 25 і периферію - 24 СД, ядро цього ЛСП у два рази більше, ніж периферія; ядро ЛСП дегустативного сприйняття містить 15 СД, основна частина - 18 і периферія - 9; до ядра ЛСП ольфакторного сприйняття відносяться 3 сенсорних дієслова, до основної частини - 8 і периферійної зони - 6. ЛСП давньоанглійських СД дегустативного, візуального й аудитивного сприйняття відкриті, оскільки містять сенсорні лексеми, які є деривативами семантичного сполучення несенсорних давньоанглійських дієслів з префіксами.

Компонентний аналіз засвідчив, що семантика СД значно залежить від їх сполучення з префіксами. Побудовані матриці парадигматичних властивостей давньоанглійських СД констатують, що: 1) у ЛСП процесу візуального, аудитивного та ольфакторного сприйняття домінують дієслова слабкої відміни, у ЛСП хептичного та дегустативного сприйняттів кількість слабких і сильних дієслів практично однакова; 2) співвідношення перехідних / неперехідних СД у всіх п'яти ЛСП процесу чуттєвого сприйняття фактично однакове; у функції абсолютного перехідного дієслова виступає низький відсоток СД; 3) значний відсоток СД всіх п'яти ЛСП у своїй семантиці мають компоненти з нейтральним значенням; СД хептичного та дегустативного сприйняття мають більшу кількість компонентів з негативним відтінком у значенні; 4) СД аудитивного, хептичного, дегустативного та ольфакторного сприйняття менш властиве переміщення між їхніми ЛСП порівняно з СД візуального сприйняття, котрі у 2 рази частіше змінюють ЛСП у межах сенсорної підсистеми і системи дієслова англійської мови.

У підсистемі СД давньоанглійської мови виокремлено 71 синонімічний ряд, які відрізняються якісними і кількісними характеристиками. За протиставленням виду сприйняття всі давньоанглійські СД утворюють дві ЛСГ: фізичного й абстрактного чуттєвого сприйняття. Установлено, що в значеннях давньоанглійських СД дегустативного й ольфакторного сприйняття відсутній компонент абстрактності, ЛСГ фізичного візуального, аудитивного та хептичного сприйняття майже в 10 разів більша за ЛСГ дієслів абстрактного сприйняття. За протиставленням фазових властивостей СД виокремлюємо 4 групи. ЛСГ антецедентності формують давньоанглійські СД візуального й аудитивного сприйняття, котрі з префіксами fore / fфre-, forю- утворюють деривативи, що семантично позначають передування дії. ЛСГ дуративності утворюють СД, які у своєму значенні мають відтінок тривалості / протяжності дії на певному часовому відрізку. З'ясовано, що фаза дуративності властива СД візуального сприйняття: їх кількість у 3 рази більша за ЛСГ дуративності аудитивного сприйняття, у 4,5 рази більша за ЛСГ дегустативного сприйняття і в 10 разів більша за ЛСГ хептичного сприйняття. У ЛСГ фінітивності входять СД та їх деривативи, що мають у своєму значенні фазу результативності завершення дії. Встановлено, що всі давньоанглійські СД, окрім дієслів ольфакторного сприйняття, у своїх фазових характеристиках здатні проявляти фазу фінітивності. Вагома частка результативності дії припадає на СД дегустативного сприйняття, незначно - на ЛСГ фінітивності СД візуального сприйняття. Виокремлено три лексико-семантичні групи за типом емоційності сприйняття: позитивне, негативне і з емоційним забарвленням, яке підсилює семантику сенсорних дієслів. Вагому частку емоційності у своїй семантиці мають давньоанглійські СД дегустативного, хептичного й ольфакторного сприйняття; СД візуального сприйняття менше за інші проявляють компонент емоційності (11%); у значенні СД сприйняття на слух переважає позитивний компонент; СД візуального сприйняття мають у своїй семантиці високий ступінь понятійності.

У концептосфері „чуттєве сприйняття” виокремлюємо 5 когнітивних категорій (підрозділ 2.3): стимул / експеріенсер, супутні фізичні явища, стан, ознака і ціль чуттєвого сприйняття. Семантично давньоанглійські СД seфn, h?ran розширюються до когнітивних значень на зразок „сприймати - думати - розуміти - мати досвід - знати”. У СД be-fфn, byrian, stincan когнітивний компонент значення юencan „думати” замінюється іншим компонентом - felgan „випробовувати, переносити”. СД stincan у семантичному розширенні набуває когнітивного значення on-findan „дізнатися, виявити, винюхавши”. СД seфn, h?ran, be-fфn, byrian, stincan проявляють компоненти „соціального” значення.

У третьому розділі - „Розвиток сенсорних дієслів у середньо-, ранньоново- та сучасній англійській мові (XII-ХХ ст.)” - проаналізовано структуру ЛСП англійських сенсорних дієслів XII - ХХ ст. та відстежено запозичення, що сприяли кількісній і якісній реструктуризації сенсорних ЛСП.

Кількісні та якісні зміни (підрозділ 3.1), що відбулися в період від XII - ХV ст., значно вплинули на структуру сенсорних лексико-семантичних полів. Так, кількісно ЛСП візуального сприйняття втратило 36% СД, ЛСП сприйняття на слух - 29%, ЛСП тактильного сприйняття - 37%, ЛСП дегустативного сприйняття - 53% і ЛСП ольфакторного сприйняття - 32% сенсорних дієслів. Якісні зміни відбулися у площині чотирьох осей: контракції, огментації, субституції і трансформації значення. Від давньо- до середньоанглійського періоду процеси контракції відбулися здебільшого у СД дегустативного сприйняття, у меншій мірі - у СД візуального й ольфакторного сприйняття; близько 5% усіх давньоанглійських СД звузили свою семантику, втративши сенсорний компонент; ті СД, що зазнали контракції, трансформувалися переважно до несенсорних ЛСП; огментація неістотно торкнулася давньоанглійських (далі - да.) СД. Інвентаризація середньоанглійської (далі - са.) сенсорної підсистеми засвідчила, що ЛСП візуального сприйняття утворює 375 СД, ЛСП сприйняття на слух - 239, ЛСП сприйняття на дотик - 293 сенсорних дієслів, ЛСП дегустативного - 103 і ЛСП ольфакторного сприйняття - 69 СД. Установлено, що в період від середньо- до ранньоново- та сучасної англійської ЛСП візуального сприйняття втратило 55% СД, ЛСП тактильного сприйняття - 51%, ЛСП аудитивного - 49%, ЛСП дегустативного сприйняття - 48%, ЛСП ольфакторного сприйняття - 30% СД. Загальні втрати середньоанглійського сенсорного словника становлять 51%, відповідно 49% середньоанглійських СД перейшло до відповідних ЛСП сучасної англійської мови (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка сенсорних дієслів у сенсорних лексико-семантичних полях

У середньоанглійській сенсорній підсистемі контракція відбулася у 40 візуальних, 16 аудитивних, 32 хептичних, 9 дегустативних та 9 ольфакторних СД. Процесів трансформації зазнали 48 СД візуального, 25 аудитивного, 36 хептичного, 9 дегустативного й 9 ольфакторного сприйняття. Огментація торкнулася 2 СД хептичного і 2 дегустативного сприйняття. Субституція значень прирівнюється до відсотка заміни втрачених СД на запозичені.

Результати кількісного аналізу свідчать, що у середньоанглійському словнику чуттєвого сприйняття значна кількість сенсорних лексем була внутрішньою, тобто 60% давньоанглійських СД перейшли у сенсорні ЛСП середньоанглійської мови і 40% складають зовнішні запозичення з інших мов (див. рис. 1).

Рис. 1 Етимологічна активність запозичених сенсорних дієслів у середньоанглійській мові

У ранньоновоанглійському періоді 62 СД потрапили у ЛСП візуального сприйняття, 48 - у ЛСП аудитивного сприйняття, 57 - у ЛСП хептичного сприйняття, 30 - у ЛСП дегустативного сприйняття і 35 - у ЛСП ольфакторного сприйняття. Всього запозичених СД - 232, серед них 36% французькі і 31% латинські запозичення.

Результати інвентаризації ЛСП сенсорних дієслів сучасної англійської мови (підрозділ 3.3) засвідчили, що ЛСП візуального сприйняття має 387 СД; ЛСП хептичного - 269; ЛСП аудитивного сприйняття - 266; ЛСП ольфакторного - 132 і ЛСП дегустативного сприйняття - 128 СД. Сучасні сенсорні дієслова у своїх ЛСП розподілилися в ядрі, основній частині та периферії відносно рівномірно. Загалом, сенсорні дієслова сприйняття на відстані незначно зосереджені в периферії на відміну від СД близького сприйняття. За мовними джерелами, сенсорний словник сучасної англійської мови на 37% формується з давньоанглійських СД, на 32% з французьких і 15% латинських запозичень; 3% складають СД невідомого походження; 8% - дієслова західногерманської групи мов; запозичення з інших мов складають майже 1%, імітативного походження - 4% (див. рис. 2).

Рис. 2 Етимологічна активність запозичених сенсорних дієслів у сучасній англійській мові

Сучасний сенсорний словник формують 14% СД давньоанглійської мови, 31% - середньоанглійської, незареєстровані у словнику середньоанглійської мови - 3%, 19% - ранньоновоанглійської мови, ~1% - ранньоново- чи новоанглійської, 26% - новоанглійського періоду,6% - невідомі.

Виділено види ситуацій чуттєвого сприйняття залежно від типу СД, що беруть участь у певній ситуації (підрозділ 3.4) і з'ясовано, що семантичне розширення СД у когнітивну концептосферу підпорядковане певним законам, які діють у рамках когнітивної ієрархії: СД на вищому щаблі ієрархії, виражають когнітивне значення з вищим ступенем достовірності, ніж СД на нижчому щаблі ієрархії. Так, паралельно ієрархічному впорядкуванню в лексикалізації СД із that-комплементами і розширенню їх семантики до когнітивної сфери ієрархія модальності значення також відображає зменшення достовірності СД, значення яких розширилося в когнітивну сферу від зору через слух до дотику. У прикладі (1) продемонстровано, що в той час як see імплікативне (1а), hear і feel не є такими. Різниця між hear і feel полягає у тому, що достовірність інформації в (1b) залежить від джерела інформації, тоді як речення в (1c) сумнівне.

(1) a. I saw that Tom hated cats. (достовірно).

b. I heard that Mary smoked grass. (достовірність залежить від джерела інформації).

c. I feel that she has burned the cake. (сумнівно.)

На противагу СД, що беруть that-комплементи в когнітивній концептосфері, СД з -ing-підрядними реченнями як комплементи виражають високий ступінь достовірності незалежно від типу чуттєвого сприйняття (див. прикл. 2):

(2) a. I see him running down the hall. > He's running down the hall.

b. I hear her taking a shower. > She's taking a shower.

c. I feel something crawling up my leg. > Something is crawling up my leg.

Отже, СД see, hear, feel приєднують that-комплементайзер у когнітивній концептосфері та -ing-підрядні речення на відміну від СД smell, touch, taste, які приймають лише -ing-підрядні речення, що як комплементи виражають високий ступінь достовірності незалежно від типу СД.

У четвертому розділі - „Текстова реалізація англійських сенсорних дієслів (діахронно-синхронний аспект)” - розглянуто функціонування СД у мовленнєвому середовищі в різних періодах історії англійської мови та порівняно значення СД у системі дієслова англійської мови з їхніми значеннями у структурі тексту, встановлено співвідношення центру і периферії кожного з п'яти ЛСП сенсорного сприйняття у структурі англійського тексту і побудовано функціонально-семантичні матриці та поля СД англійської мови.

Описано ЛСП сенсорних дієслів у структурі давньоанглійського тексту, виокремлено їх лексеми, лексико-граматичні парадигми, встановлено частоту їх уживання в тексті, з'ясовано, що давньоанглійське сенсорне ЛСП складають базові СД і такі, що в системі мови належать до інших ЛСП, але, контекстуально обумовлені, проявляють сенсорний компонент (підрозділі 4.1). Проаналізовано лексико-синтаксичну сполучуваність СД давньоанглійської мови (підрозділ 4.2). Із давньоанглійських текстів загальним обсягом 74052 слів вибрано 3894 випадки правої та лівої сполучуваності СД seфn, h?ran, be-fфn, byrian, stincan і встановлено, що їм властиво сполучуватися здебільшого з іменниками, займенниками, прислівниками і підрядним реченням. Менш продуктивна їхня сполучуваність з прийменниково-займенниковими виразами, прийменниками, числівниками і сполучниками. Кореляційний аналіз показав, що між лівою і правою сполучуваністю СД у структурі давньоанглійського тексту існує сильна залежність і характер такого зв'язку позитивний. Досліджено семантичну сполучуваність СД (підрозділі 4.3). Досліджено лінійну, лексичну та семантичну сполучуваності сенсорних дієслів у структурі середньоанглійського тексту (підрозділ 4.4) і встановлено, що в лінійній лівобічній сполучуваності превалюють моделі СД + клауза, СД + імен., СД + займен., СД + прислів., правобічно - СД + займен., СД + імен., СД + дієсл; за критерієм жива / нежива істота - сполучення середньоанглійських СД з безособовими лексемами і позитивне значення такої сполучуваності переважає над негативним. Установлено, що в лексичній сполучуваності домінує сполучуваність середньоанглійських СД із may, wel, ther, be, nevere, for to, now, kan, as (man) may, how, lat (lette), whan that. У їхній семантичній сполучуваності переважають сполучування з групами іменників на позначення особи та власних імен. На ґрунті побудованих синонімічних рядів увиразнено їхні характерні диференційні ознаки та семантичні особливості при внутрішньому і зовнішньому сполученні. Широкий набір диференційних характеристик сенсорних дієслів суттєво урізноманітнює їхню семантику. Встановлено, що внаслідок зовнішньої та внутрішньої сполучуваності СД їхні компоненти змінюють своє ЛСП і переходять в інше сенсорне ЛСП, або до ЛСП нечуттєвого сприйняття, тобто відбувається семантична транспозиція та десемантизація сенсорного компонента.

У функції копули англійські СД впливають на семантику висловлення і тому відносяться до виду квазікопул (підрозділі 4.5); функція копули властива СД-стимулам look, sound, feel, taste, smell, СД-експеріенсори see, hear, touch не виконують її. Проаналізовано 5000 мікроконтекстів уживань СД у функції повнозначного перехідного / неперехідного дієслова і квазікопули і встановлено, що частота вживання неперехідних СД у 1,7 раза більша за частоту вживання сенсорних квазікопул. У структурі тексту повнозначні СД вживаються у 3 рази частіше за сенсорні квазікопули. Для всіх трьох функцій англійських СД властиві форми інфінітива та дієприкметника ІІ, СД taste практично не вживається у формі дієприкметника І у функції квазікопули. Кореляційний аналіз підтвердив, що у структурі тексту між частотою вживання перехідних, неперехідних СД і СД-квазікопул існує позитивна кореляційна залежність. Розглянуто сполучуваність англійських СД у структурі сучасного англійського тексту (підрозділ 4.6) загальною кількістю 4857654 слововживань, з них 22181 випадки вживань СД. Установлено, що у лівій і правій сполучуваності СД touch, taste і smell частіше поєднуються з іменниками і займенниками; між двома видами сполучуваності у структурі англійського тексту відзначено високу залежність позитивного характеру. У правобічній сполучуваності домінує лінійний зв'язок СД з особовими лексемами і позитивний контекст. Лівобічна сполучуваність СД з особовими / безособовими лексемами рівнозначна. Описано види сприйняття та види комплементів сучасних СД (підрозділ 4.7), проаналізовано 590 прикладів уживань СД у прямому / непрямому значеннях і встановлено, що у структурі тексту частота вживання англійських СД прямого виду сприйняття see, hear, touch, smell, taste помітно переважає над частотою їх уживання у непрямому значенні й між ними спостерігаємо статистичну залежність. Характерні види комплементів для сучасних СД - комплементи іменного, ад'юнктивного словосполучення і дієприкметника теперішнього часу.

ВИСНОВКИ

1. Ретроспективний і перспективний аналізи разом з семасіолого-ономасіологічним підходами показали, що етимологія англійських СД своїми коренями сягає індоєвропейської прамови та прагерманської мови. Однак у сучасній англійській мові їх кількість становить лише 8% від загального обсягу сенсорних дієслів. Установлено, що індоєвропейська (далі - іє.) прамова мала велику кількість лексем з сенсорним компонентом у денотативному значенні. Попри те, не всі вони стали джерелом розвитку СД у германських мовах і в англійській, зокрема. В еволюції СД візуального сприйняття важливу роль відіграли корені іє. прамови ?eid-, *?eide-; *sзk^?-;*?el-; *lыk; *(s)ke?[e]-/(s)ko?-/ske?- і *ster-; для СД to hear і to listen - *(s)ke?[e]-; *kle?(e)-, *в?-; для ольфакторних СД - *sweg-, *neuks-, *зtm-, *smel?- через германські мови, *od- шляхом латинської, *bhrag- шляхом германської і латинської мов; для СД сприйняття на смак - іє. гнізда *geus-, *smeg(h)-, *sap-, *seu-/se^w?, *s^?el(k)-, *ed-, *leigh-,, *g^were-/g^wrф-; для СД хептичного сприйняття - *tag-, *ghrebh-, *(s)lв?g^w-, *p?k, *pel-, *ghend-, *kap-, *dhв?bh-, *rei?g -, *kel-, *pei-m(i)-. З'ясовано, що на всіх етапах розвитку англійські СД, утворені від індоєвропейських і прагерманських основ, зберегли своє первинне денотативне значення процесу чуттєвого сприйняття, при цьому у візуальних й аудитивних СД відбулося семантичне розширення, у СД хептичного і дегустативного сприйняття - звуження.

2. У філософсько-лінгвістичному тлумаченні СД або дієслова чуттєвого сприйняття - це процесуальні мовні знаки, що здатні передавати п'ять взаємозв'язаних процесів сприйняття об'єктивної дійсності за допомогою сенсорних органів людини - зору, нюху, дотику, смаку і слуху. З лінгвістичного погляду, за своїми внутрішніми та зовнішніми ознаками вони утворюють у системі англійського дієслова певну підсистему на позначення процесу чуттєвого сприйняття, лексеми якої допомагають людині відтворити й вербально передати свої почуття та відчуття від сприйнятого навколишнього середовища, дійсності та світу загалом. За своїми головними категоріальними ознаками вони утворюють п'ять ЛСП, сенсорні компоненти яких взаємозв'язані, співвідносяться з позамовною дійсністю і складають значний за обсягом фрагмент англійського словника. Інвентаризовано підсистему дієслів чуттєвого сприйняття в діахронно-синхронній площині в чотирьох історичних періодах і виокремлено в кожному з них ЛСП, ЛСГ і синонімічні ряди. Кожне сенсорне ЛСП складається з певної кількості ЛСГ та синонімічних рядів різних за обсягом сенсорних лексем, що входять до їх складу. Встановлено, що особливістю ЛСГ і синонімічних рядів англійських СД є те, що вони не збігаються і кількісно, і якісно у п'яти сенсорних ЛСП. Аналіз парадигматичних особливостей СД давньоанглійської мови показав, що в ЛСП візуального й аудитивного сприйняття домінують слабкі дієслова, у ЛСП дегустативного, хептичного й ольфакторного сприйняття співвідношення слабких і сильних дієслів практично однакове. Співвідношення перехідних / неперехідних давньоанглійських СД у всіх сенсорних ЛСП фактично рівне між собою, окрім ЛСП візуального сприйняття. За ознакою емоційності великий відсоток СД мають у своїй семантиці компоненти з нейтральним значенням; у компонентів хептичного та дегустативного сприйняття переважає негативний відтінок. СД візуального сприйняття у 2 рази більше змінюють ЛСП у межах сенсорної підсистеми; дієслова візуального й ольфакторного сприйняття у 2 рази частіше змінюють ЛСП у межах лексико-семантичної системи англійської мови. Виокремлено 8 ЛСГ (за протиставленням типу чуттєвого сприйняття, фазових властивостей СД, емоційності чуттєвого сприйняття); 71 синонімічний ряд. Показано, що загалом англійським СД візуального сприйняття властиво утворювати синонімічні ряди за 15 диференційними ознаками (далі - ДО); СД сприйняття на слух - за 21 ДО; СД сприйняття на дотик - за 19; СД сприйняття на смак - за 11; сенсорним дієсловам ольфакторного сприйняття - за 5 ДО. Широкий набір диференційних ознак засвідчив полісемантичність СД, що призводить до прояву в деяких сенсорних компонентів мігруючих особливостей транспозиції та десемантизації.

3. Простежено кількісні та якісні зміни, що відбулися в англійській сенсорній підсистемі в процесі її розвитку з VII по XX ст., у площині чотирьох семантичних осей. Виокремлено статичні сенсорні конституенти, увиразнено СД, які за своєю етимологією вернакулярні або запозичені, і статистично встановлено співвідношення етимологічних особливостей англійських СД. Результати засвідчили, що середньоанглійська сенсорна підсистема складалася більш ніж наполовину із вернакулярних СД, решта - запозичені з інших мов. Однак, результати аналізу ранньоново- та сучасних сенсорних дієслів засвідчили, що за своїми етимологічними характеристиками співвідношення вернакулярні / запозичені СД помінялося на користь запозичень з інших мов, і це дало підстави стверджувати, що сучасна підсистема чуттєвого сприйняття в англійській мові лише на третину складається з вернакулярних СД, решта - СД, запозичені здебільшого з романських джерел. Такий висновок підтверджується результатами аналізу кількісних / якісних семантичних змін у сенсорній підсистемі. Встановлено, що у період від давньо- до середньоанглійської та від середньо- до ранньоново- та сучасної англійської мови підсистема сенсорних дієслів втратила 2/3 свого вернакулярного словника. У загальному 6% давньоанглійських СД зазнали якісних змін, 36% вийшли з ужитку і 58% СД перейшли у сенсорний словник середньоанглійської мови. У середньоанглійський період поступово вийшли з ужитку 32% давньоанглійських СД, що перейшли до сенсорного словника середньоанглійської мови; 6% запозичених сенсорних лексем і 13% зазнали процесів трансформації. Тобто практично половина всіх СД від загального обсягу п'яти ЛСП зазнали семантичних змін і перейшли до відповідних ЛСП у сучасній англійській мові.

4. Змодельовано нарізно дві сенсорні підсистеми: у системі мови й у структурі тексту, що підтвердило нашу гіпотезу - у системі англійської мови та у структурі тексту ЛСП не збігаються і відрізняються своїм складом. Втім, ЛСП п'яти видів процесу сприйняття у структурі тексту й у системі мови є відкритими взаємозв'язаними системами, а їхні лексеми - контекстуально обумовлені. Кількісний аналіз частоти вживання СД у структурі давньоанглійського тексту засвідчив, що частіше вони вживаються у формі минулого часу, третьої особи однини теперішнього часу та дієприкметника минулого часу. Аналіз функціонально-семантичних особливостей СД показав, що їм властиво виконувати функції повнозначного дієслова та дієслова-зв'язки, при цьому у функції копули їхньою функціонально-семантичною особливістю є здатність впливати на семантику висловлення, що відносить їх до дієслів квазікопул. Сенсорні дієслова-стимули look, sound, feel, taste, smell за своєю природою біфункціональні. Сенсорним дієсловам-експеріенсорам see, hear, touch не властива функція копули. Кількісний аналіз показав, що функція перехідного / неперехідного повнозначного СД у три рази більша за функцію квазікопули. Як для повнозначних, так і для СД-квазікопул увиразненими у структурі тексту є їхні форми інфінітива і дієприкметника минулого часу. Квантитативні методи дослідження підтвердили ці висновки.

5. Вивчено сполучувальні особливості англійських СД і встановлено, що у структурі давньоанглійського тексту вони не створюють фіксованої сполучуваності, внаслідок чого домінантні - іменна, адвербіальна і комплементарна сполучуваності; між лівою і правою сполучуваністю СД існує велика залежність, що має позитивну кореляцію. Увиразнено домінувальні моделі лінійної ліво- та правобічної сполучуваності сенсорних дієслів у структурі середньоанглійського тексту з урахуванням критерію жива / нежива істота, позитивне / негативне значення. Виокремлено 12 домінантних моделей лексичної сполучуваності СД у структурі середньоанглійського тексту. У семантичній сполучуваності переважають поєднання середньоанглійських СД з групами іменників на позначення особи та власних імен. Домінувальна для лексико-семантичної сполучуваності сучасних СД - їхня сполучуваність з іменниками та займенниками, однак правобічно їм властиво сполучуватися переважно з займенниками. Не природною для сучасних англійських СД є семантична сполучуваність із числівниками. Результати дослідження підтверджено кореляційним аналізом. У правобічній сполучуваності домінують моделі СД з особовими лексемами, і така сполучуваність позитивна. Лівобічна сполучуваність СД з особовими / безособовими лексемами однакова. Загалом же у структурі тексту СД властиво сполучатися з особовими лексемами. Позитивний відтінок зазначеної сполучуваності у 6,6 рази превалює над негативним. Сполучуваність СД з особовими / безособовими лексемами набуває негативного контексту, коли після них стоїть комплемент із негативним значенням або він відсутній. Установлено, що в процесі чуттєвого сприйняття беруть участь два чинники: стимул і експеріенсер, що породжує два види процесу сприйняття: пряме / непряме. Результати аналізу функціонування СД у структурі тексту показали, що у прямому сприйнятті вони вживаються частіше, що підтвердив кореляційний аналіз. Визначено, що сучасні англійські СД приймають 11 видів комплементів, серед яких характерні для них комплементи ад'юнктивного та іменного типу.