Семантичне поле "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ національний університет

УДК: 8181'37: 811.111 = 811.112.2 = 811.161.2 = 811.161.1

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ "ЗАСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ" В СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ, РОСІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

ТАРАСОВА

Віталіна Василівна

Донецьк

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства та класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка при Президентові України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,

професор кафедри теорії та практики перекладу

з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Семенюк Олег Анатолійович,

проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків Кіровоградського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка кандидат філологічних наук, доцент

Нікульшина Тетяна Миколаївна,

завідувач кафедри іноземних мов Горлівського автомобільно-дорожнього інституту Донецького національного технічного університету

Захист відбудеться "20" січня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий "18" грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доцент Л. М. Ягупова



загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена зіставному аналізу семантичних полів (далі - СП) "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах. У дисертації розглянуто ізоморфні й аломорфні характеристики структури, складу, динаміки розвитку досліджуваних полів у двох західногерманських (англійській та німецькій) і двох східнослов'янських (російській та українській) мовах.

Дослідження виконано в межах поєднання двох наукових парадигм, а саме - системно-структурної (таксономічної) та когнітивно-дискурсивної. Представники структурного напрямку розглядають мову як багаторівневу систему, що містить взаємопов'язані та взаємозумовлені дискретні елементи, об'єднані в підсистеми, які, у свою чергу, базуються на парадигматичних, синтагматичних й епідигматичних відношеннях (З. М. Вердієва, Г. С. Щур). Одним із проявів парадигматичних відношень у лексиці є семантичне поле. У сучасній лінгвістиці існує значний доробок досліджень із використанням польового підходу, зокрема, у працях Л. М. Васильєва, Р. М. Гайсиної, Г. Іпсена, М. П. Кочергана, А. Е. Левицького, В. М. Манакіна, М. В. Нікітіна, З. Д. Попової, Й. А. Стерніна, Й. Тріра, Г. А. Уфімцевої, Д. М. Шмельова, Г. С. Щура тощо. У зіставному аспекті польові структури досліджувались у працях О. С. Бондаренка (вербалізатори концептів "ЧОЛОВІК", "ЖІНКА" в англійській та українській мовах), Н. В. Іваненко (СП "Добро" в англійській та українській мовах), М. П. Фабіан (етикетна лексика української, англійської й угорської мов) тощо. Водночас недостатньо дослідженою залишається конкретна лексика, до якої належать і розглянуті нами конституенти СП "Засоби пересування" в англійській, німецькій, російській та українській мовах.

Лексика на позначення засобів пересування має лише фрагментарну висвітленість у лінгвістичних студіях: більшість досліджень здійснено на матеріалі однієї мови й найчастіше - з позицій термінознавства (напр., Н. В. Нікуліна розглянула становлення сучасної української термінологічної системи автомобілебудування, об'єктом дослідження Г. Б. Фогель була англійська автомобільна терміносистема, І. Е. Коротаєва досліджувала ЛСП "Транспорт" в американському варіанті англійської мови, у дисертаційному дослідженні М. В. Баришева проаналізовано національну специфіку номінацій засобів пересування російської й англійської мов, у праці Н. І. Панасенко конституенти ЛСП "Засоби пересування" англійської та російської мов розглянуто в контрастивному аспекті). На матеріалі англійської, німецької, російської й української мов зіставні дослідження лексики на позначення засобів пересування не проводились.

Доробок лінгвістичної концептології (О. Л. Бєссонова, С. Г. Воркачов, В. І. Карасик, З. Д. Попова, А. М. Приходько, Й. А. Стернін), прототипової семантики (М. М. Болдирєв, А. Вежбицька, Дж. Лакофф, Е. Рош та ін.) дозволяють розглядати засоби пересування як категорію та відповідний концепт, що лежить в основі цієї категорії. У даному дослідженні СП "Засоби пересування" розглядаємо як фрагмент мовної картини світу, який є відображенням відповідного сегмента концептуальної картини світу, а саме - концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ.

Актуальність дослідження визначається спрямованістю низки сучасних мовознавчих розвідок на встановлення системних зв'язків лексичних одиниць, зокрема, в межах певних польових структур, а також орієнтованістю сучасної зіставної лінгвістики на збагачення порівняльного аналізу мовних даних використанням лінгвокультурологічного підходу.

Зв'язок роботи з науковими темами. Зміст дисертації відповідає профілю наукової теми "Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації", що опрацьовується в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему затверджено Міністерством освіти і науки України (код: 06БФ044 - 01).

Метою дослідження є виявлення семантичних, стилістичних і лінгвокультурологічних особливостей лексичних одиниць на позначення засобів пересування в англійській, німецькій, російській та українській мовах.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких основних завдань:

1. Виявити особливості вербалізації концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ на основі даних англійської, німецької, російської та української мов у статиці й динаміці.

2. Визначити й порівняти структуру семантичних полів "Засоби пересування" на відповідному мовному матеріалі.

3. Зіставити семантичні та стилістичні особливості конституентів семантичних полів "Засоби пересування" в англійській, німецькій, російській та українській мовах.

4. Порівняти семантичну структуру фразеологічних одиниць з компонентом "засіб пересування" у досліджуваних мовах.

5. Виокремити національно-мовні особливості лексичних одиниць на позначення засобів пересування в аналізованих мовах.

6. Розглянути етнолінгвістичні особливості соціальної перцепції засобів пересування англійською, німецькою, російською та українською мовними спільнотами.

Об'єктом дослідження є субстантивні лексичні одиниці на позначення засобів пересування як фрагмент лексичної системи, що ілюструє специфічну для кожної з досліджуваних мов (англійської, німецької, російської та української) картину світу.

Предмет дослідження - семантичні, стилістичні і лінгвокультурологічні особливості лексики на позначення засобів пересування в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах.

Матеріалом дослідження слугують іменники англійської, німецької, російської та української мов на позначення засобів пересування (509 лексичних одиниць німецькою, 415 - англійською, 398 - російською, 370 -українською мовами); їх дефініції, отримані із тлумачних словників англійської, німецької, російської та української мов, і фразеологічні одиниці (87 -російської, 81 - української, 58 - англійської, 49 - німецької мов) з компонентом "засіб пересування". Також опрацьовано фразеологічні, етимологічні словники, словники іншомовних слів, сленгу, неологізмів, спеціалізовані транспортні лексикографічні джерела з метою роз'яснення тієї чи іншої галузевої інформації, наявної у використаних тлумачних словниках.

Методи і прийоми лінгвістичного аналізу. Дослідження проводилось у синхронному й діахронному аспектах із використанням зіставного методу як основного, за допомогою якого виявляються специфічні ознаки окремих мовних явищ із погляду як усіх порівнюваних мов, так і кожної мови окремо. Для доказовості й точності зіставлення застосовувалася методика компонентного аналізу, спрямована на виявлення спільних і відмінних семантичних ознак лексичних одиниць у порівнюваних мовах, а також кількісний аналіз. Дефініційний аналіз використовувався для дослідження словникових визначень номінацій засобів пересування. Концептуальний аналіз дав змогу виявити основні ознаки концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ й розробити концептуальну модель досліджуваного семантичного поля. Методи описового та порівняльного вивчення мовних одиниць дозволили виявити та пояснити як спільні риси, притаманні досліджуваним лексичним одиницям, так і особливості функціонування аналізованих засобів у кожній мові. Особливе місце серед зазначених методів посідає польовий метод, за допомогою якого структуровано відповідний лексичний матеріал.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

- здійснено експлікацію важливого фрагмента картини світу носіїв чотирьох мов "засіб пересування" в ході зіставного дослідження вербалізаторів концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ, які є конституентами порівнюваних семантичних полів "Засоби пересування";

- визначено принципи структурування семантичного поля "Засоби пересування" й подано його будову в англійській, німецькій, російській та українській мовах;

- виявлено спільне й відмінне в семантико-ідеографічній репрезентації лексики на позначення засобів пересування у порівнюваних мовах;

- розглянуто динаміку розвитку семантичних полів "Засоби пересування" англійської, німецької, російської та української мов;

- розкрито специфіку стилістичної диференціації конституентів зіставлюваних семантичних полів;

- виокремлено ідіосинкретичні особливості вживання лексичних одиниць на позначення засобів пересування у кожній із чотирьох лінгвокультур.

Теоретичне значення роботи полягає в розробці когнітивних засад категоризації фрагменту концептуальної картини світу "засоби пересування"; зіставному дослідженні специфіки вербалізації концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАНННЯ у чотирьох лінгвокультурах; структурації відповідних СП англійської, німецької, російської та української мов та аналізі їхніх конституентів із позицій зіставної семантики, лінгвоконцептології й лінгвокультурології.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його матеріалів і результатів у курсах із порівняльної типології сучасних англійської, німецької, російської та української мов (розділ "Типологія лексичних систем"), загального мовознавства (розділ "Словниковий склад мови"), у спецкурсах із когнітивної семантики, порівняльної стилістики, лінгвокультурології, а також у лексикографічній практиці для укладання тлумачного словника номінацій засобів пересування англійською, німецькою, російською та українською мовами.

Апробація результатів дослідження здійснена на восьми міжнародних наукових конференціях: до 75-річчя доктора філологічних наук, професора С. В. Семчинського (Київ, 2006), "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики", "Мова і культура", "Проблеми зіставної семантики" (Київ, 2007), "Язык и мир"

(Ялта, 2007, 2008), "Язык и дискурс в статике и динамике" (Мінськ, 2008),

до 120-річчя від дня народження академіка М. Я. Калиновича "Рецепція наукової спадщини академіка М. Я. Калиновича в сучасній філології" (Київ, 2009); трьох всеукраїнських наукових конференціях: "Пріоритети германського і романського мовознавства" (Луцьк, 2007, 2008), "Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри" (Київ, 2008); Міжвузівській конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2006); наукових читаннях, присвячених пам'яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича (Житомир, 2006).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено у 16 одноосібних статтях, 15 із яких вийшли друком у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури (385 найменувань, у т. ч. 77 - іноземними мовами), джерел ілюстративного матеріалу (53 позиції), 13 додатків. Загальний обсяг дисертації - 255 сторінок, у т. ч. 185 сторінок основного тексту.



основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, окреслено обґєкт і предмет дослідження, сформульовано його мету й завдання, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади зіставлення семантичних полів" визначено методологічну базу дослідження, окреслено перспективи використання польового підходу в зіставних дослідженнях із лексичної семантики, розглянуто номінації засобів пересування з погляду концептуальної семантики.

Дослідження лексичних одиниць у межах семантичного поля з урахуванням системності мови надає можливість об'єднати мовні й позамовні знання для тлумачення лексем, що об'єктивують поняття "засіб пересування". Польовий підхід до організації лексики є одним з основних принципів її систематизації (О. В. Бондарко, Ю. М. Караулов, А. М. Кузнєцов, Г. С. Щур), завдяки якому розкривається взаємозв'язок, взаємозалежність та ієрархічність мовних одиниць (М. В. Нікітін). Поле є оптимальною моделлю семантичних відношень з урахуванням системи категорій пізнання, що є важливим для практики міжмовного зіставлення. Саме семантичне поле являє собою мовну модель картини світу. Зіставне дослідження одиниць СП "Засоби пересування" в німецькій, англійській, російській та українській мовах сприяє розкриттю спільного й відмінного у семантиці, виявленню співвідносних слів у порівнюваних мовах, з'ясуванню системних зв'язків складників полів та їхніх структур.

Семантичне поле тлумачиться в роботі як сукупність лексичних одиниць, об'єднаних спільністю змісту, що віддзеркалюють поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ.

У роботі визначені такі лінгвістичні параметри, що регламентують опис СП: виділення інтегрального значення, навколо якого формується польова структура з урахуванням об'єктивних зовнішніх факторів і реальних можливостей дослідника; до складу СП включаються ті лексеми, в семантичній структурі яких виявлено сему, що отримала статус інтегральної для досліджуваного угруповання; семантична структура конституентів поля кваліфікується з опорою на словникову дефініцію; відповідно до позиції інтегрального семантичного компонента в змісті лексичної одиниці визначається її місце в структурі СП (в ядерній, центральній чи периферійній частинах) (В. Г. Гак, М. П. Кочерган, Г. А. Уфімцева).

У когнітивному аспекті дослідження СП "Засоби пересування" виступає фрагментом мовної картини світу, який є відображенням відповідного фрагмента концептуальної картини світу - концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ. Аналізований концепт є лексикалізованим, належить до конкретних концептів, оскільки позначає певну предметну реалію, і водночас, завдяки узагальненій семантиці, є гіперконцептом, який охоплює всю сукупність різновидів засобів пересування.

У ході аналізу мовного матеріалу визначено комплекс концептуальних ознак (КО) для подальшої диференціації лексики на позначення засобів пересування (схема 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Cхема 1.1

Основні ознаки концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ

Основні ознаки концепту ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ - [спосіб пересування], [джерело руху], [функція], [конструкційні особливості], [розмір] - є спільними для вербалізаторів даного концепту в досліджуваних мовах. Концепт ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ у зіставлюваних мовах структурований гіперо-гіпонімічним фреймом.

Концепти ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ, СРЕДСТВО ПЕРЕДВИЖЕНИЯ, VEHICLE, DAS fahrzeug мають як диференційні, так і спільні ознаки. Ядерні зони концептів ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ, СРЕДСТВО ПЕРЕДВИЖЕНИЯ, VEHICLE, DAS fahrzeug мають схоже наповнення. Для кожного з них найтиповішою ознакою є [спосіб пересування]. Онтологічні КО [конструкційні особливості] і [функція] також наявні в ядрі цих концептів, але на різних відстанях від центру. Акціональні КО [престижність ЗП], [вартість ЗП], [специфічні конструкційні особливості ЗП], [країна-виробник ЗП], [власник ЗП], [зовнішній вигляд ЗП], [вік ЗП] формують периферію концепта ЗАСІБ ПЕРЕСУВАННЯ.

КО [спосіб пересування] є найбільш універсальною та слугує базою для групування лексикону на позначення засобів пересування на три понятійні категорії НАЗЕМНІ ЗАСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ, ВОДНІ ЗАСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ, ПОВІТРЯНІ ЗАСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ, що лежать в основі відповідних мікрополів, які входять до складу СП (схема 1.2).

Схема 1.2

Концептуальна модель СП "Засоби пересування"

СП Засоби пересування
І рівень	Мікрополе Наземні засоби пересування	Мікрополе Водні засоби пересування	Мікрополе Повітряні засоби пересування
ІІ рівень	? двоколісні транспортні засоби ? залізничний транспорт ? гужовий транспорт ? транспортні засоби спеціального призначення ? військовий транспорт ? автомобілі	? невеликі судна ? вітрильні судна ? великі судна	? вертольоти ? дирижаблі, стратостати ? космічні кораблі ? літаки
ІІІ рівень	пасажирські автомобілі трактори, вантажівки міський транспорт	пасажирські судна судна спеціального призначення військові судна	пасажирські літаки літаки спеціального призначення військові літаки

Відповідно до теорії прототипів (Е. Рош) категорії утворюють ієрархії включення класів, що складаються зазвичай не менш, ніж із трьох рівнів. Поняття середнього рівня мають більш базовий статус, ніж поняття високого або низького рівнів. Так, англ. bicycle є базовою категорією порівняно із scooter або two-wheeled vehicle, нім. Autobus - більш базова категорія, ніж StraЯenfahrzeuge і Fernverkehrsautobus і т.ін.

Ядерну зону СП формують найбільш прототипові представники категорій, які поділяють максимум загальних властивостей із рештою членів цих категорій і мінімум властивостей із членами інших категорій. Наприклад, до категорії "Водні ЗП" у досліджуваних мовах можна віднести англ. catamaran, motorboat, yacht; нім. Autotransportschiff, Motorkutter; укр. судно, катамаран; рос. каноэ, байдарка, вельбот та інші. Типовими представниками цієї категорії є, наприклад, англ. boat, ship, liner; нім. Schiff, Segelboot; укр. човен, корабель; рос. яхта, катер та ін. Вони знаходяться в ядерній зоні відповідного СП. Нетипові представники знаходяться на його периферії (напр., англ. amphibious vehicle, liquefied-gas tanker; нім. Barge-Carrier, Atomeisbrecher; укр. чайка, лодь; рос. пирога, трирема та інші).

У другому розділі "Складники семантичних полів "Засоби пересування" в англійській, німецькій, російській та українській мовах у зіставному аспекті" розглянуто структуру і склад СП "Засоби пересування", проаналізовано розвиток і стилістичну диференціацію конституентів відповідних полів в англійській, німецькій, російській та українській мовах.

Кожне поле має у своєму складі спільну ознаку, яка об'єднує всі його одиниці. Кожна одиниця СП відрізняється від інших хоча б однією диференційною ознакою. Наприклад, рос. велосипед і мопед різняться диференційною ознакою "наявність двигуна", англ. clipper `кліпер, швидкохідне парусне судно' і lugger `люгер' - ознакою "розмір", cattle ship `судно для транспортування великої рогатої худоби' і ice breaker `криголам' - ознакою "функціональне призначення"; укр. авіалайнер і бомбардувальник, нім. Passagierflugzeug `пасажирський літак' і Militдrflugzeug `військовий літак' - ознакою "сфера використання".

Ззовні СП "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах мають тотожну структуру (поділяються на однакові мікрополя і ЛСГ). Проте наповнюваність полів, склад конституентів відрізняється в досліджуваних мовах. Кількість конституентів поля в сучасній німецькій мові (509) перевищує цей показник у сучасній англійській мові (415), а також є більшою за кількість складників аналізованих полів у російській (398) та українській (370) мовах.

Ядерно-периферійне структурування СП підпорядковано семантичній ознаці: від загального до окремого, від семантично облігаторного до факультативного. Усі конституенти СП "Засоби пересування" пов'язані гіперо-гіпонімичними, тобто родо-видовими, відношеннями в лексичній системі мови.

Конституенти поля зонально ранжуються на основі їхньої комунікативної значущості в ядерній частині або на периферії поля. Ядерну зону поля складають загальні номінації засобів пересування та родові назви транспортних засобів (англ. plane, car, train; нім. Bus, Zug; рос. корабль, самолет, поезд; укр. автомобіль, літак), які не є стилістично маркованими і є типовими представниками своєї категорії (Е. Рош).

Складники семантичних полів "Засоби пересування" в англійській, німецькій, російській та українській мовах аналізуються з точки зору їхньої стратифікації на власномовну й запозичену лексику.

Ядерну зону СП "Засоби пересування" складає власномовна лексика, тобто слова, успадковані від мови-предка. Так, в англійській це найбільш уживані слова англо-саксонского походження, наприклад, boat, ship. У російській мові це лексеми, що виникли в ній або успадковані зі спільнослов'янської, наприклад, вертолёт, лодка, судно, плот. В українській мові ядерна зона досліджуваного поля "Засоби пересування" сформована здебільшого власномовною лексикою, наприклад, човен, плот. Проте, деякі запозичення настільки асимілювалися в мові-реципієнті, що сприймаються лінгвокультурними спільнотами як власномовна лексика, характеризуються високою частотністю вживання та, відповідно, розташовані в ядерній зоні зіставлюваних семантичних полів, напр., рос. трамвай, укр. трамвай, нім. Tram (від англ. tramway із tram - `візок, вагон' і way - `шлях'), укр. тролейбус, рос. тролейбус, нім. Trolleybus (від англ. trolleybus - trolley і лат. omnibus - `для всіх'), рос. трактор, укр. трактор, нім. Traktor (від англ. tractor), запозичені з англійської в українську, російську й німецьку мови (типові представники категорії "Засоби пересування") і розташовані в ядерній зоні досліджуваних СП. Лексеми car, train, запозичені із французької в англійську мову, теж вже не сприймаються англомовною спільнотою як іншомовні елементи, і розташовані в ядерній зоні СП "Засоби пересування".

У досліджуваному СП російської мови спостерігається більша кількість власне російської і спільнослов'янської лексики (30%, напр., вертолёт, воз, двуколка, дрожки, лодка, обоз, паром, плот, судно), тоді як в англійській мові власне англійські слова складають менше 20% одиниць (tank, lorry, boat, ship, destroyer, steamer, liner, ferry-boat, lugger, trolley). Частка власномовної лексики на позначення засобів пересування в українській мові становить менше 15% (віз, корито, повозка, візок, дринда, каламайка, ком'яга). У СП "Засоби пересування" сучасної німецької мови цей показник становить 49% (Hubschrauber, Fahrrad, Wagen).

Аломорфні риси зіставлюваних полів проявляються також у кількості запозичень із різних мов. СП "Засоби пересування" в російській мові включає 29% запозичень із французької мови, 26% - з англійської, 5% - із німецької,

3% - з тюркських, 2% - з української, 1% - з грецької, 1% - з латини,

1% - з голландської, 1% - з інших мов. До складу СП "Засоби пересування" в англійській мові входять 40% запозичень із французької мови, 10% - із голландської, 10% - з іспанської, 5% - з грецької, 5% - з латини. У СП "Засоби пересування" української мови частка запозичень становить 85%

(25% - з англійської, 21% - із французької, 15% - з німецької,

8% - з російської, 5% - з польської, 3% - з литовської, 2% - з молдавської,

2% - з італійської, 2% - з грецької, 2 % - з латини, 1% - з інших мов).

Дослідження периферії демонструє, що вона об'єднує неологізми, застарілі, розмовні і спеціальні слова, а також сленг (напр., англ. biplane, sedan chair, gun brig, tubular skate, paddy wagon, argosy, chaise, phaeton, buggy, landau; нім. das Ro-Ro-Schiff, die Galeere, der Brander; рос. тройка, дилижанс, дрожки, ладья, каравелла, паланкин, кукурузник, батиплан, джонка; укр. мажа, ляндара, магуна, лодь, байдара, бричка, гемія, дринда, карбас, колимага, корвет, кубара, липован, натачанка).

Динамічні процеси у транспортних лексичних підсистемах сучасних англійської, німецької, української та російської мов ілюструють, насамперед, тенденцію до неологізації. Вона найбільш виразно проявляється в таких ЛСГ: "Літаки", "Засоби пересування спеціального призначення", "Автомобілі", напр.: англ. sport utility vehicle, sport-cute, hybrid electric vehicle, zero emissions vehicle; нім. HEV, AFV, SUV. Упродовж останніх десятилітть ХХ ст. - початку ХХІ ст. процес неологізації у СП "Засоби пересування" російської мови набув інтенсивного характеру, причому неологізми здебільшого є англомовними запозиченнями, напр., концепт-кар, шоу-стоппер, скул-бас. У сучасній українській мові, зокрема в її лексичній системі, також відбуваються складні процеси, пов'язані з інтенсивним впливом запозичень. Яскравою рисою сучасної мовної ситуації є надмірне запозичення англіцизмів, напр., байк, бас, концепт-кар, мікрокар, мікровен, мультивен, хетчбек. СП англійської та німецької мов також активно поповнюються неологізмами, проте, здебільшого, власномовними. Лексика на позначення засобів пересування є максимально детермінованою екстралінгвістичними факторами. Постачальниками нових "реалій" із готовими назвами в цьому фрагменті лексичного фонду є, перш за все, країни, чия автомобільна промисловість є більш розвиненою. Якщо взяти до уваги той факт, що перше, друге і третє місце у "великій п'ятірці" найсильніших світових автовиробників посідають концерни "General Motors", "Ford" (США) та "Volkswagen" (Німеччина) відповідно, то можна пояснити засилля англомовних і німецькомовних запозичень у СП "Засоби пересування" сучасних української та російської мов та незначну частку запозичень з інших мов у складі СП "Засоби пересування" сучасних англійської та німецької мов.

У сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах категорію "засіб пересування" вербалізовано одиницями, які належать до різних стилістично маркованих шарів лексики. Стилістична значущість проявляється у відхиленні від нейтрального для певного пласту мови способу вираження думки (І. В. Арнольд). До стилістично маркованого вокабуляру належать спеціальна літературно-книжна лексика (архаїзми, історизми, поетизми, неологізми, варваризми, терміни тощо) і спеціальна (нестандартна), стилістично знижена лексика - такі лексичні одиниці, які знаходяться за межами літературної норми (колоквіалізми, сленгізми, вульгаризми, професіоналізми, неологізми тощо) (О. М. Мороховський). Через стилістичну конотативність такі одиниці мають обмежену сферу й частоту вживання, а отже, знаходяться на периферії СП "Засоби пересування".

Стилістично забарвлені слова виступають як паралелі до нейтральних, загальновживаних: англ. car (нейтральне) - wheels (розмовне) - chariot (книжне); нім. Fahrgastwagen (нейтральне) - Blechkiste (розмовне) -Personenkraftwagen (книжне); рос. лодка (нейтральне) - коробка (розмовне) - ладья (книжне); укр. човен (нейтральне) - коробка (розмовне) - лодь (книжне) та ін.

Російська та українська мови багаті на засоби вираження емоцій і виразності за допомогою суфіксації. У них існує значна кількість похідних слів зі значенням суб'єктивної оцінки - зменшеності, співчуття, презирливості, зневажливості, іронії, нехтування, захоплення тощо. Пор. рос.: икарушка, недорожник, психовозка; укр.: возик, беемвешка, беемвуха, бусик і т.п. В англійській та німецькій мовах у зв'язку з відсутністю розгорнутої системи суфіксів емоційність виражається в основному лексичними одиницями. Наприклад: англ. а stretch car - рос. махина; нім. Kiste - укр. мотик, мотоциклет.

У третьому розділі "Ідіосинкретичні особливості вживання номінацій засобів пересування в англійській, німецькій, російській та українській лінгвокультурах" досліджено національно марковану лексику у складі СП "Засоби пересування" в англійській, німецькій, російській та українській мовах, проаналізовано фразеологічні одиниці з компонентом "засіб пересування", виявлено етноспецифіку соціальної перцепції у сфері номінації засобів пересування у відповідних лінгвокультурах.

Найбільш значущими для виявлення національно-культурної специфіки СП "Засоби пересування" в досліджуваних мовах є безеквівалентні лексичні одиниці (напр., рос. тройка, двуколка, дрожки, укр. дринда, каламайка, ком'яга, нім. Langstreckenverkehrflugzeug, Raketenschnellboot, англ. Panda-car, half-track). Вони містять у своєму значенні національно-культурний компонент, а саме - фоново-конотативний елемент семантики і прагматики етнічних лексичних одиниць, який відображає особливості предметного й уявного світів певного етносу у відповідний період часу. Такі лексеми слугують для позначення предметів, співвідносних з історією і культурою англійського, німецького, російського або українського народів і відбивають реалії життя кожного з них. Особливо показовими в цьому відношенні є хрематоніми - власні назви об'єктів матеріальної культури:

- офіційні назви засобів пересування: "Mayflower", "Josephine", "Адмирал Нахимов", "Антей", "Руслан";

- марки автомобілів: "Ford", "Cadillac", "Volkswagen" (VW), "Запорожець", "Москвич".

Етнокультурний компонент яскраво представлений у номінаціях стилістично зниженого тону, спільних для сленгу молоді та автолюбителів: укр. горбатий - "Запорожець-965", жигуль - "Жигулі"; рос. королева дорог - автомобіль марки "Волга", жидули - "Жигулі", буханка - фургон "УАЗ", шишига - автомобіль ГАЗ-66; англ. Model T, tin lizzie - "Ford", нім. der VW - "Volkswagen" та ін.

Свідченням значної спільності у концептуальній будові транспортних систем англомовних, німецькомовних країн, Росії й України є той факт, що наповнення СП "Засоби пересування" національно маркованою лексикою в досліджуваних мовах становить 10% від загальної кількості конституентів. Ізоморфізм виявляється більшою мірою при порівнянні СП "Засоби пересування" мов однієї групи, тобто досліджуване СП в англійській та німецькій мовах (західногерманська група) має більше спільних рис, що фіксується меншою кількістю безеквівалентних конституентів. Установлені риси схожості зумовлені генетичною близькістю німецької та англійської мов. Відмінності пов'язані з особливостями їхніх систем і структур. Це ж стосується української та російської мов (східнослов'янська група), які є мовами синтетичного типу й мають більше спільних характеристик порівняно з мовами аналітичного типу (напр., англійською).

Порівняння ФО з компонентом "засіб пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах дозволило виокремити три групи фразеологічних одиниць:

1. ФО, що не мають переосмислених відповідників у порівнюваних мовах. Як правило, вони співвідносяться з вільними словосполученнями. Наприклад: англ. a face that would stop a bus = нім. ein hдssliche Gesicht = укр. така фізіономія, що коні лякаються = рос. неприятное лицо; англ. ships that pass in the night = eine zufдllige Begegnung = укр. випадкові зустрічі = рос. случайные встречи; англ. to ride the gravy train = нім. sich bereichern, profitieren = укр. одержувати незаконні доходи = рос. получать прибыль незаконным путём. Дана група ФО відбиває типові риси світобачення етносу, які виступають складовою частиною менталітету.

2. ФО, які мають приблизні відповідники-фразеологізми в західногерманських і східнослов'янських мовах. Наприклад: англ. to miss the boat `втратити можливість' = нім. der verpasste Autobus = рос. поезд ушёл; англ. to be off one's trolley `з глузду з'їхати' = нім. auf dem falschen Dampfer; англ. to burn one's boats `відрізати собі шлях до відступу, позбавити себе можливості повернення до минулого' = нім. die Schiffe hinter sich verbrennen. Друга група вказує на певну відмінність сприйняття народами однакових явищ.

3. ФО, які мають відповідники в порівнюваних мовах. Наприклад: англ. to be in the same boat `бути в однаковому становищі' = нім. sitzen im gleichen Boot; англ. rats desert a sinking ship `щури покидають тонучий корабель' = нім. die Ratten verlassen das sinkende Schiff; англ. the ship of the desert `корабель пустелі', `верблюд' = нім. das Schiff der Wьste = рос. корабль пустыни; нім. das fьnfte Rad am Wagen = укр. п'яте колесо до воза (у возі, біля воза і т. ін.) `зайвий, непотрібний' = рос. пятая спица в колеснице; рос. с корабля на бал = укр. з корабля (та) на бал `відразу, без затримки, не зволікаючи'; рос. не в свои сани не садись = укр. сідати / сісти (влізти) не в (на) свої (чужі) сани `братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо'; рос. придумать велосипед = винаходити / винайти велосипед `займатися розробкою, пошуками та ін. того, що вже давно відоме'. Наявність цієї групи ФО є свідоцтвом часткової спільності концептосфер англійського, німецького, російського й українського етносів.

Випадки семантичного ізоморфізму ФО в порівнюваних мовах можна проілюструвати, наприклад, наявністю у всіх чотирох мовах прислів'я Великому кораблю велике плавання = англ. А great ship asks deep waters = нім. GroЯe Schiffe machen groЯe Fahrt = рос. Большому кораблю - большое плавание. У фразеосистемі кожної з досліджуваної мов найбільш продуктивними у плані побудови ФО є короткі слова, які прийшли з давньоанглійської (напр., boat, ship), давньоверхньонімецької (напр., Boоt, Schiff), давньослов'янської (напр., воз, віз) мов.

Мовні стереотипи кожної лінгвокультурної спільноти містять ідіоетнічний елемент певних мовних моделей концептуалізації світу. Ідіоетнічність виявляється через аломорфізм та ізоморфізм мовних інтерпретацій реальності. У свідомості соціуму існують так звані колективні образи, які транслюються від покоління до покоління й не залежать від буття окремої людини. Ці знання виступають еталонами, що акумулюють емпіричні знання етносу (О. С. Снітко). Пор., наприклад, стереотип автомобіля марки "Запорожець" як образ дешевого, кумедного й технічно недосконалого засобу пересування; образи автомобілів марки "Maseratti" чи "Maybach" як втілення розкоші, технічної досконалості й високого соціального статусу їх власників.

Бінарна опозиція СВІЙ / ЧУЖИЙ, відображаючи ставлення представників певного етносу до засобів пересування як артефактів СВОЄЇ або ЧУЖОЇ культури, виражається за допомогою номінацій транспортних засобів із негативною або ж позитивною конотацією (напр., рос. "Запор", "Мерин", корито, развалюха; укр. скотобус, їжак, копійка; нім. Blechkiste, Bruchkiste, Karren, Schleuderei; англ. blitz buggy, zoom buggy, conobox, pussy-wagon, hay burner, one-lunger, kemp, Jimmic).

Лакунарним щодо західногерманських лінгвокультур є узагальнена номінація засобів пересування іноземного виробництва у східнословянскому мовно-культурному просторі. Поповнення лексичних фондів української та російської мов лексемами иномарка, іномарка є результатом впливу історико-культурних чинників і відображенням специфіки світосприйняття народів пострадянського простору.



ВИСНОВКИ

У результаті дослідження виявлено ізо- й аломорфні ознаки СП "Засоби пересування" в українській, російській, англійській і німецькій мовах і зроблено такі висновки:

1. Конституенти СП "Засоби пересування" зонально ранжуються в ядрі або на периферії поля. Ядерні зони зіставлюваних семантичних полів представлені загальними номінаціями засобів пересування, родовими назвами транспортних засобів, які, як правило, мають високу частотність вживання.

Дослідження периферійних зон демонструє, що вони об'єднують неологізми, застарілі та спеціальні слова, а також сленг. Периферія містить також архаїзми та регіональні, діалектні номінації засобів пересування.

2. СП "Засоби пересування" російської, української, німецької й англійської мов мають як схожість, так і відмінності, причому спільні риси домінують над відмінностями. До рис схожості відносяться: структура поля (ядро, периферія), їх ієрархія. Основні відмінності визначаються наявністю того чи іншого елемента польової організації, кількісними характеристиками, особливостями семантики й функціонування.

У досліджуваному матеріалі ізоморфізм виявляється якісно:

- у розподілі власномовної лексики в ядерній зоні, а запозиченої - на периферії семантичного поля;

- у наявності запозичень із певних мов: французької, німецької, грецької, голландської, латини та ін.

- у розподілі стилістично нейтральної лексики в ядерній зоні, а стилістично маркованої - на периферії СП.

Аломорфізм виявляється якісно:

- у наявності запозичень з окремих мов, з якими досліджувані мови мали близький культурно-історичний контакт, напр., в українській з російської, польської, литовської мов; в російській - з тюркських мов, а в англійській - з мов романської групи (напр., іспанської);

- у наявності в досліджуваних мовах безеквівалентних лексичних одиниць на позначення засобів пересування;

- у специфіці стереотипізації понять транспортної сфери представниками англійської, німецької, російської та української лінгвокультур;

- у різній мовній реалізації опозиції "СВІЙ-ЧУЖИЙ" (напр., лакунарна щодо західноєвропейських культур лексема іномарка у російській та українській лінгвокультурах).

Аломорфізм виявляється кількісно:

- у кількісному складі СП кожної із досліджуваних мов - кількість конституентів поля в сучасній німецькій мові (509) перевищує цей показник в сучасній англійській мові (415), а також є більшою за кількість складників аналізованих полів у російській (398) та українській (370) мовах;

- у різному співвідношенні власномовних і запозичених слів у структурі досліджуваного СП;

- у кількості запозичень з різних мов.

3. Найбільш вагомими для виявлення національно-культурної специфіки СП "Засоби пересування" в досліджуваних мовах є безеквівалентні лексичні одиниці. Вони важливі через наявність у значенні національно-культурного компонента, адже служать для позначення предметів, співвідносних з історією і культурою англійського, німецького, російського або українського народів, і є реаліями життя кожного з них.

Наповнення етноспецифічною лексикою СП "Засоби пересування" в досліджуваних мовах становить 10% від загальної кількості конституентів. Це свідчить про значну схожість у концептуальній будові транспортних систем англомовних, німецькомовних країн, Росії й України.

4. Зіставлення чотирьох мов виявило як існування семантично паралельних ФО, так і їх відсутність. Національна специфіка досліджуваних одиниць найбільшою мірою виявляється у вживанні слів з національно-культурним семантичним компонентом значення; у використанні власних назв; у семантичному обсязі слів, ідентичних у своєму основному значенні.

5. Запропонований у роботі комплексний підхід до зіставлення тезаурусів транспортної сфери у чотирьох мовах визначає й подальші напрями досліджень. Перспективи дослідження вбачаються в етимологічному аналізі лексики на позначення засобів пересування; вивченні словотвірних особливостей конституентів СП "Засоби пересування"; зіставленні еквонімів складників досліджуваних полів; порівнянні СП "Засоби пересування" в інших західногерманських та східнослов'янських мовах.



ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Тарасова В. В. Зіставні особливості семантики номінативних одиниць на позначення засобів пересування в сучасних англійській та німецькій мовах / В. В. Тарасова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць. Ї К. : Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; Логос, 2006. Ї Вип. 9. Ї С. 292Ї298.

2. Тарасова В. В. Лексико-семантичне поле "Засоби пересування" у світлі когнітивної лінгвістики / В. В. Тарасова // Вісник Житомирського державного університету. Ї 2006. Ї № 28. Ї C. 205Ї208.

3. Тарасова В. В. Этимологические особенности семантического пространства "Средства передвижения" в английском и русском языках / В. В. Тарасова // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. Ї Симферополь : Межвуз. центр "Крым", 2006. Ї № 82, т. 2. Ї С. 172Ї144.

4. Тарасова В. В. Перспективи використання польового підходу у зіставних дослідженнях лексико-семантичних систем мов (на матеріалі ЛСП "Засоби пересування" в ангійській, німецькій, російській та українській мовах) / В. В. Тарасова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. Ї К. : Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; Логос, 2006. Ї Вип. 18. Ї С. 284Ї290.

5. Тарасова В. В. Семантичні та структурні особливості фразеологічних одиниць з компонентом "засіб пересування" (на матеріалі сучасних англійської, німецької, російської та української мов) / В. В. Тарасова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - К. : ВПЦ Київський університет, 2007. Ї Вип. 21, ч. 3. Ї С. 179Ї184.

6. Тарасова В. В. Лексика стилістично зниженого тону в складі ЛСП "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах / В. В. Тарасова // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Ї 2007. Ї № 4. Ї С. 127Ї132.

7. Тарасова В. В. Особенности вербализации концепта СРЕДСТВО ПЕРЕДВИЖЕНИЯ в английском, немецком, русском и украинском языках / В. В. Тарасова // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. - Симферополь : межвуз. центр "Крым", 2007. Ї № 110, т. 2.Ї С. 213Ї216.

8. Тарасова В. В. Стилістична диференціація конституентів ЛСП "Засоби пересування" в сучасних англійській, російській та українській мовах / В. В. Тарасова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. Ї К. : ВПЦ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ, 2007. Ї Вип. 23, ч. 3. Ї С. 71Ї74.

9. Тарасова В. В. Етимологічні особливості складників лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській, російській та українській мовах / В. В. Тарасова // Проблеми зіставної семантики : зб. наук. статей. Ї К. : ВЦ КНЛУ, 2007. Ї Вип. 8. Ї С. 227Ї232.

10. Тарасова В. В. Зміни у конфігурації ЛСП "Засоби пересування" в англійській та російській мовах: зіставний аспект / В. В. Тарасова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. Ї К. : ВПЦ Київський університет, 2008. Ї Вип. 25, ч. 3. Ї С. 82Ї85.

11. Тарасова В. В. Концепт СРЕДСТВО ПЕРЕДВИЖЕНИЯ в английской и русской лингвокультурах / В. В. Тарасова // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. Ї Симферополь : Межвуз. центр "Крым", 2008. Ї № 142, т. 2. Ї С. 335Ї338.

12. Тарасова В. В. Лексична мікросистема на позначення засобів пересування в англійській та українській мовах / В. В. Тарасова // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Ї 2008. Ї № 4. Ї С. 390Ї395.

13. Тарасова В. В. Стилістична диференціація конституентів ЛСП "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах / В. В. Тарасова // Мова і культура. Ї К. : Видав. Дім Дмитра Бураго, 2008. Ї Вип. 10, т. V. Ї С. 71Ї74.

14. Тарасова В. В. Стилістичні особливості конституентів ЛСП "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій та українській мовах / В. В. Тарасова // Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. праць. Ї Ужгород : ТзОВ "Папірус-Ф", 2008. Ї Вип. 6. Ї С. 304Ї310.

15. Тарасова В. В. Вербальні параметри етнічних стереотипів (на матеріалі лексики транспортної семантики англійської, російської та української мов) / В. В. Тарасова // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Ї 2009. Ї № 5 . Ї С. 223Ї227.

16. Тарасова В. В. Відображення фрагменту дійсності "засоби пересування" у лексичних системах англійської, німецької, російської та української мов / В. В. Тарасова // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць. Ї К. : ВПЦ Київський університет, 2009. Ї Вип. 26, ч. 3. Ї С. 76Ї80.

17. Тарасова В. Прототипова організація семантичного простору "Засоби пересування" в сучасних англійській та німецькій мовах : зіставний аспект / В. Тарасова // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : IV міжвуз. конф. молодих учених, 1Ї3 лютого 2006 р. : матеріали доповідей : у 2 т. Ї Донецьк, 2006. Ї С. 156Ї159.

18. Тарасова В. В. Неологизмы транспортной сферы в русском и английском языках / В. В. Тарасова // Язык и дискурс в статике и динамике дискурс : междунар. науч. конф., 14Ї15 ноября 2008 г. : материалы докл. Ї Минск, 2008. Ї С. 48Ї50.



АНОТАЦІЇ

Тарасова В.В. Семантичне поле "Засоби пересування" в сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено зіставному дослідженню семантичного поля "Засоби пересування" англійської, німецької, російської та української мов.

За результатами аналізу доведено, що зіставлювані семантичні поля мають схожі та відмінні риси, причому спільність домінує над відмінностями. Спільними рисами є: структура поля, інвентар основних лексичних одиниць на позначення засобів пересування, їх ієрархія. Основні відмінності лексичних засобів у порівнюваних мовах визначено наявністю певних елементів польової організації, їх кількісними характеристиками, особливостями семантики та функціонування. Встановлені риси схожості зумовлені генетичною близькістю німецької та англійської мов, російської та української мов відповідно; їх відмінності пов'язано з особливостями системи та структури східнослов'янських та західногерманських мов, історико-культурними факторами.

Ключові слова: семантичне поле, засіб пересування, ядро поля, периферія поля, інтегральна сема, диференційна сема.

Тарасова В. В. Семантическое поле "Средства передвижения" в современных английском, немецком, русском и украинском языках. - Рукопись. ієрархія польовий кількісний функціонування

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2009.

Диссертация посвящена сопоставительному изучению семантического поля "Средства передвижения" в современных английском, немецком, русском и украинском языках.

На лексическом материале исследуются особенности структуры СП "Средства передвижения". Описывается состав поля каждого из исследуемых языков (3 основных микрополя, 13 ЛСГ, 9 лексико-семантических подгрупп). Наличием определенной структуры характеризуется не только поле в целом, но и входящие в него лексико-семантические группы. Ядро и периферия определяются для каждой группы отдельно с учетом следующих критериев:

...