Україніка у французькому медійному дискурсі: лінгвопрагматичний та когнітивний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

київський національний університет

ІМЕНІ тараса шевченка

Семида Оксана Володимирівна

УДК 811.133.1:070:32(477)

Україніка у французькому медійному дискурсі: лінгвопрагматичний та когнітивний аспекти

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

Сваткова Тетяна Дмитрівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри французької філології Інституту філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Чередниченко Олександр Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова;

кандидат філологічних наук, доцент

Морошкіна Галина Федорівна,

Запорізький національний університет,

декан факультету іноземної філології.

Захист відбудеться “23” квітня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, бульв. Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розіслано “6” березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к. філол. наук Клименко Л.В.

Загальна характеристика роботи

Комунікативно-дискурсивне спрямування філологічної науки на вивчення організації глобальної комунікативної взаємодії у сучасному суспільстві визначає зверненість до проблем формування дискурсу, способів його семантико-прагматичної організації, структури та функціонування. Дискурс досліджується з позицій психолінгвістики (В.В. Красних), прагмалінгвістики (Т.А. ван Дейк, М.Л. Макаров), когнітивної лінгвістики (В.А. Маслова, Т.А. ван Дейк), лінгвокультурології (В.І. Карасик, З.Д. Попова) тощо. Типологія дискурсів розробляється як вітчизняними, так і зарубіжними лінгвістами: аргументативний (А.Д. Бєлова), художній (В.Б. Бурбело), авторитарний (П.Г. Крючкова), правовий (Н.К. Кравченко), медичний (С.В. Вострова), політичний (Ф.С. Бацевич, Г.В. Вальчук, Р. Водак, Г.Г. Почепцов), медійний (В.З. Дем'янков, М.Н. Володіна, Г.Ф. Морошкіна, О.І. Чередниченко) тощо.

У контексті сучасних лінгвістичних досліджень набуває значення вивчення засобів масової інформації, що виступають не лише джерелом інформування, а й інструментом формування масової свідомості, поглядів, переконань, стратегій поведінки. Значного розвитку набувають лінгвістичний (А.Г. Алтунян, Х.П. Дацишин, В.З. Дем'янков, С.П. Коновець, О.О. Леонтьєв, К.С. Серажим, Г.О. Соболєва, О.І. Чередниченко, Г.Ю. Шевченко, Ж.-К. Бертран, Ф. Бретон, Ф. Евено, Ф. Шарадо, Ж. -М. Шарон, Ф. Шльосер та інші), соціальний та політичний (Г.Г. Почепцов, Е.В. Хілханова, І.Г. Ясавєєв, І.Ф. Ухванова-Шмигова та інші) аспекти вивчення ЗМІ. Розв'язання багатьох лінгвістичних проблем не уявляється сьогодні без звернення до когнітивних процесів, що лежать в основі побудови та розуміння дискурсу (С.А. Жаботинська, О.М. Кагановська, О.Є. Кібрик, О.С. Кубрякова, О.О. Селіванова, А.В. Скрипник, Н.А. Чабан). Незважаючи на велику кількість досліджень різних видів дискурсу, медійний дискурс, його лінгвопрагматичний і когнітивний аспекти залишаються недостатньо вивченими. Тому вбачається важливим вивчення цих аспектів, у яких приділено увагу розумінню механізмів моделювання реальності та текстотворення, виявленню прихованих змістів та інтенцій, досягненню прагматичних цілей, особливостям формування оцінки у дискурсі.

Актуальність роботи зумовлено спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення механізмів створення і подання інформації та її когнітивної презентації у медійному дискурсі. У зв'язку зі зростанням інтересу до ЗМІ та урізноманітненням їх досліджень, актуальним є вивчення україніки, яка представлена у дискурсі французької преси переважно суспільно-політичною тематикою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації” № 06 БФ 044-01, затвердженої Міністерством освіти і науки України. Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, протокол № 1 від 20 вересня 2004 року.

Мета дослідження полягає у розкритті лінгвопрагматичних і когнітивних особливостей сучасної суспільно-політичної україніки у французькому медійному дискурсі.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

1. Дати визначення дискурсу преси і з'ясувати його характеристики.

2. Дослідити лінгвопрагматичні та структурні особливості газетних статей як складових дискурсу преси.

3. Визначити лексико-стилістичні засоби актуалізації української тематики у дискурсі французької преси.

4. Дослідити роль вторинних номінацій, концептуальних метафор та українських реалій у формуванні картини української дійсності у французького адресата.

5. Розглянути когнітивні структури моделювання сучасної української суспільно-політичної тематики та виявити стереотипи її сприйняття французьким адресатом.

Об'єктом дослідження є дискурс французької преси.

Предметом дослідження виступають лінгвопрагматичні та когнітивні аспекти відображення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси.

Матеріалом для дослідження стали 460 текстів статей на українську суспільно-політичну тематику з французьких видань Le Monde, Le Monde Diplomatique, Le Figaro, Libйration, L'Express, La Tribune, L'Humanitй, Courrier International, Le Nouvel Observateur, опублікованих у 2004 - 2006 рр., оскільки цей період позначений важливими суспільно-політичними подіями в історії країни і є найбагатшим на матеріали про Україну у французькій пресі.

Методи дослідження. У роботі використано дескриптивний метод для опису мовних явищ у статтях на українську суспільно-політичну тематику; метод лінгвістичного спостереження для виявлення засобів відображення та інтенціонального наближення української тематики і метод концептуального аналізу для виявлення особливостей її подання французькому адресату; використано методи лексико-семантичного та стилістичного аналізу. З метою виявлення й аналізу текстових фрагментів, які містять необхідну інформацію, залучено контекстуально-інтерпретаційний аналіз. Використано елементи кількісного аналізу для встановлення частоти вживання лексичних, синтаксичних та структурних одиниць, характерних для дискурсу преси. У роботі з мовним матеріалом було застосовано індуктивний і дедуктивний підходи.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що у ній уперше вивчено лінгвопрагматичні й когнітивні особливості відображення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси; визначено засоби актуалізації цієї тематики; вивчено українські реалії, вторинні номінації та метафори як одиниці, що містять екстралінгвістичний компонент дискурсу; розроблено класифікацію вторинних номінацій українських політичних діячів; виявлено фреймову репрезентацію концептів Український народ та Вибори у дискурсі французької преси.

Теоретичне значення дослідження полягає у систематизації та розвитку положень теорії дискурсу. Отримані теоретичні результати можуть служити моделлю лінгвопрагматичного і когнітивного аналізу дискурсу преси, а також лінгвокультурологічного опису концептів.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів на лекційних і практичних заняттях зі стилістики та лексикології, у спецкурсах з дискурсології та перекладу. Практичний матеріал, представлений у дисертації, може бути використаний на заняттях з іноземної мови для розвитку іншомовної та культурологічної компетенції студентів.

Положення, що виносяться на захист:

1. Дискурс преси як різновид медійного дискурсу є особливим видом соціальної комунікації з власними лінгвістичними, прагматичними та структурними особливостями.

2. Прагматичне спрямування структурних компонентів газетних статей сприяє відображенню української тематики відповідно до статусу адресата та його фонових знань.

3. Засобами актуалізації української тематики у дискурсі французької преси є реалії, метафори, вторинні номінації, алюзії, порівняння, фразеологічні одиниці, мовні кліше.

4. Українська суспільно-політична тематика збагатила дискурс французької преси назвами українських реалій; їх відображення тісно пов'язане з проблемою перекладу.

5. Найбільш продуктивними сферами утворення концептуальних метафор для опису суспільно-політичних подій в Україні є “театр”, “гра в карти”, “сімейне життя”, “природна стихія”, “хвороба”, “війна”.

6. Специфіка сприйняття української тематики французьким адресатом втілюється у вторинних номінаціях українських політичних діячів. Вторинні номінації класифікуються за номінативними ознаками, утвореними на основі екстралінгвістичної інформації.

7. Особливості мовної презентації української суспільно-політичної тематики та стереотипи її сприйняття французьким адресатом представлені у концептах Український Народ та вибори.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені у доповідях на Міжнародній науковій конференції “Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (Київ, 11 жовтня 2005): Прагматична спрямованість заголовків у друкованому медійному дискурсі (на матеріалах французької преси); на IV Міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 1-3 лютого 2006): Метафоричні концепти зображення України у французькому медійному дискурсі; на VIII Міжнародній науково-методичній конференція “Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу” (Київ, 21-22 вересня 2007): Використання газетного дискурсу у навчанні іноземних мов.

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 6 публікаціях у фахових виданнях, затверджених постановами ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з них - 178 сторінок основного тексту. Список використаних джерел налічує 249 позицій. Кожен розділ складається з підрозділів і параграфів і супроводжується висновками. У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження і окреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об'єкт, предмет, з'ясовано методологічні засади, розкрито теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження медійного дискурсу” здійснено аналіз наукової літератури, наведено основні теоретичні положення та розглянуто підходи до аналізу дискурсу. Запропоновано визначення дискурсу преси, охарактеризовано його соціолінгвістичні та структурні особливості.

Термін “дискурс” розглядається як поєднання знакового змісту, соціальної дії, змістової єдності тексту і соціального контексту. Дослідження дискурсу дозволяє виявити взаємозв'язки між мовою та дійсністю. Складність вивчення медійного дискурсу пов'язана з прив'язаністю до каналу передавання інформації, поєднанням усного та письмового мовлення, колективністю створення та отримання текстів ЗМІ, жанровою різноманітністю, відсутністю зворотного зв'язку тощо. Усе це стимулює як пошук спільної теорії, яка б дозволила трактувати масову інформацію як єдиний дискурс ЗМІ, так і аналіз окремих “мов ЗМІ” - преси, радіо, телебачення. У дослідженні медійного дискурсу важливу роль відіграють фактори адресанта й адресата: саме на адресата орієнтується адресант при виборі тематики, мовних засобів та прийомів її подання. Психологічні особливості адресата, умови створення повідомлення та ознайомлення з ним, технічні особливості ЗМІ зумовлюють вимоги до подання інформації. До них належать: обмеження інформації у часі та просторі, існування різниці між вхідним матеріалом журналіста та кінцевим продуктом, дотримання стилю кожним окремим джерелом чи виданням. Кожен вид медійного дискурсу (дискурс радіо, дискурс телебачення, Інтернет-дискурс, дискурс преси) має індивідуальні особливості і може виступати окремим матеріалом для дослідження. У зв'язку з цим набуває значення виявлення та вивчення специфічних ознак кожного окремого виду ЗМІ.

Наукові дослідження з теорії дискурсу на сучасному етапі дозволили виділити дискурс преси (С.П. Коновець, І.В. Шкарбан). У дисертаційній роботі дискурс преси розглядається як особливий вид соціальної комунікації, у ході якої відбувається осмислення, відтворення та оцінка соціально значущої інформації або реальної дійсності. Він є інституційним письмовим дискурсом з власним адресатом, тематикою, жанрами та стилістичними особливостями, і виконує інформативно-агітаційну функцію. Для нього є характерним інформативність, впливовість, експресивність, оцінність, рекламність, а також простота та доступність, оскільки газета розрахована на неоднорідну аудиторію, на яку вона повинна вплинути та утримати її увагу. Особливостями дискурсу преси є “колективність” адресанта й адресата, різноманітність тематики, періодичність надходження інформації та аналітичність змісту, структурність і впорядкованість у поданні інформації.

З метою вивчення лінгвопрагматичних особливостей розглядається текстова складова дискурсу преси - газетна стаття, яка є формою відображення реальної дійсності, носієм, засобом накопичення та передавання соціально значущої інформації. Її аналіз здійснюється шляхом аналізу мовних лексико-семантичних та стилістичних засобів, що сприяють реалізації прагматичної мети дискурсу. Кількісно-якісний аналіз газетної лексики дозволяє говорити про значний відсоток у ній власних імен: топонімів, антропонімів, назв установ, партій та організацій, характерним є перенасиченість датами та абревіатурами. Спостерігається помітний відсоток абстрактних слів, неологізмів, інтернаціоналізмів, запозичень, а в плані конотації відзначається оцінна та експресивна лексика. Прагматичними компонентами дискурсу преси є власне прагматика тексту, взаємодія між адресантом і адресатом, прагматичні настанови, прагматичний зміст та програмований прагматичний ефект, контекст чи ситуація. Обмежена газетна площина обумовлює такі вимоги до статей: актуальність, стислість, зрозумілість, експресивність та цікавість. Тому вони набувають певної систематизації, структурної організації, що полягають, насамперед, у рубрикації, розподілі статей по сторінках і шпальтах. Тематика визначає певну структурованість газетного примірника. Так, є статті про політичні події, новини спорту, науки і культури, бізнесу, повідомлення про міжнародні події. Слід відзначити, що серед французьких друкованих інформаційних джерел (presse gйnйraliste) трапляються видання з чітким тематичним спрямуванням (presse spйcialisйe): економічним (Les Йchos, L'Entreprise), міжнародним (Courrier international, Le Monde diplomatique) чи спортивним (Йquipe). Дизайн примірника передбачає маніпуляцію різними за характером і розміром шрифтами, використання наочного ілюстративного матеріалу. Для дискурсу преси характерна жанрова різноманітність: інтерв'ю, хроніка, нарис, репортаж з місця подій, портрет, журналістське розслідування тощо.

Базисом для інтерпретації дискурсу, зокрема медійного, є когнітивні моделі, або концепти - універсальні одиниці когнітивного аналізу, за допомогою яких здійснюється зберігання і передавання інформації. У роботі за основу прийнято визначення Ю.С. Степанова: концепт - сукупність уявлень, знань і переживань, які супроводжують слово. Для опису концептів найбільш доцільним є використання фреймових структур.

У другому розділі “Лінгвопрагматичний аспект висвітлення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси” здійснено лінгвопрагматичний аналіз статей, досліджено прагматичні особливості їх структурних компонентів. Проаналізовано лексико-стилістичні засоби та визначено їх роль при висвітленні української тематики у дискурсі французької преси.

Основними засобами формування семантико-прагматичного змісту у дискурсі французької преси є лексичні та стилістичні засоби, які моделюють зміст висловлювання відповідно до прагматичних інтенцій адресанта. При висвітленні української суспільно-політичної тематики такими інтенціями є: комунікативна, інформативна, впливова, наближення тематики до адресата. Подаючи матеріал, адресант орієнтується на адресата, його інтереси, фонові знання, психолого-соціологічні характеристики. Реалізація інтенцій полягає у виборі лексичних засобів та синтаксичних структур організації висловлювання, а також у структурній організації інформації.

Дискурс преси будується за структурним та тематично-хронологічним принципами. Структурний принцип визначає організацію дискурсу в цілому та структурну організацію окремої статті як складової дискурсу преси. Тематично-хронологічний принцип зумовлюється появою певної теми та її послідовним і систематичним висвітленням. Так, у французькій пресі сучасна україніка представлена статтями, які можна розподілити на окремі цикли, підпорядковані тематично-хронологічному принципу: “Вибори Президента”, “Отруєння В. Ющенка”, “Помаранчева революція”, “Парламентські вибори”, “Газовий конфлікт”, “Криза в Україні”.

Газетна стаття є особливою текстовою формою, характерною для дискурсу преси. Вона складається з обов'язкових (рубрика, заголовок, основна та заключна частини) і факультативних (надзаголовок, підзаголовок, лід) компонентів, кожний з яких має свою прагматичну мету, що реалізується у лексико-стилістичній та синтаксичній оформленості. Рубрика є обов'язковим компонентом дискурсу преси, який у найзагальніших рисах розкриває тематичну спрямованість статті та зорієнтовує читача. Статті про Україну у французькій пресі найчастіше зустрічаються у таких рубриках: Monde, Йconomie, Politique, Ukraine, International, Europe, Russie - Ukraine. Прагматичною метою заголовка є номінація, створення реклами статті, інформування та емоційний вплив на читача. Інформаційне наповнення концентрується у невеликій кількості слів, де максимум змісту передано на обмеженій площині. Аналіз синтаксичної структури заголовків показав, що найбільш розповсюдженими є предикативні заголовки (46%), рідше трапляються називні (24%) і складені (20%). Найменше еліптичних (8%) і запитальних (2%) заголовків. Перевага у використанні певного типу заголовків пояснюється здатністю синтаксичної структури влучно втілити задум автора.

Надзаголовок і підзаголовок є факультативними компонентами, що мають коригуючий характер, конкретизуючи подію чи період та доповнюючи заголовок. Своєрідним введенням в основний зміст статті є лід. Він стисло знайомить з матеріалом статті, привертаючи увагу читача та змушуючи прочитати текст до кінця. В основній частині, яка реалізує пізнавально-інформативну функцію статті, подаються перипетії подій, фіксуються різні ситуації, виділяються окремі аспекти обраного сюжету. У ній вживаються відступи та різні тропи більшою мірою, ніж в інших структурних компонентах. Статті на українську тематику у французькій пресі призначені французькому адресату, якого необхідно ознайомити з важливими попередніми подіями, з краєзнавчими деталями, оскільки це те, що допомагає вірно зрозуміти зміст написаного, сформувати ставлення до подій. Тому журналісти нерідко відходять від основної теми, вводячи відступи - ретроспективні вставки, що відводять від сюжету завдяки перестановці часових планів. Огляд статей виявив, що відступи виконують такі функції: подають додаткову інформацію про учасників подій, висвітлюють другорядні події, створюють контрастність або аналогію з метою виразнішої характеристики сучасної ситуації.

Так, у франкомовних статтях зустрічаємо різні види відступів.

Історичні: en 1954, pour fкter le tricentenaire de l'йvйnement, Nikita Khrouchtchev, qui dirigeait alors l'URSS, fit cadeau de la Crimйe а l'Ukraine; порівняльні: en octobre, Krivorijstal, la premiиre aciйrie du pays acquise pour une somme dйrisoire par le gendre de Koutchma et un associй a йtй vendue six fois plus cher au leader mondial du secteur, Mittal, lors d'enchиres publiques);

біографічні: femme, qui vend des babioles а la sauvette, йcrase une larme en parlant de sa "vie de chien";

географічні: un petit village de l'est de l'Ukraine, а quelques dizaines de kilomиtres de la Russie… A cet endroit passait la frontiиre entre la Pologne et la Russie.

Характерно вживання відступів комплексного характеру: історично-біографічних, географічно-біографічних, лірично-географічних тощо. Наприклад: "Oщ est l'Ukraine? Lа, il y a les Polonais, lа les Russes, alors oщ est l'Ukraine?" A cet endroit passait en fait la frontiиre naturelle qui sйpare l'Europe de, dirais-je, la seconde partie de l'Eurasie" (лірично-географічний відступ). Важливу роль у створенні достовірності повідомлення та у формуванні ставлення до нього відіграють цитати. У середньому, на одну статтю обсягом 600 слів припадає 8-12 різних за розміром цитат.

Аналіз заключних частин статей показав, що найбільш уживаними є оцінні (30%), нейтральні (26%) та прогностичні (20%) кінцівки. Це свідчить про основну мету дискурсу - поінформувати та дати оцінку інформації. Зустрічаються фейлетонні (12%), спонукальні (8%), запитальні (4%) кінцівки, які вживаються, щоб підкреслити головну думку, загострити увагу на певних проблемах.

Досягненню прагматичної мети у кожному зі структурних компонентів статті сприяють лексико-стилістичні засоби, або прагматичні актуалізатори, серед яких найбільш поширеними є українські реалії, концептуальні метафори, порівняння, фразеологічні одиниці, мовні кліше, алюзії, алегорії, протиставлення та повтори. Вони є засобами створення оцінки подій, їх актуалізації та наближення до адресата.

Особливу увагу приділено українським реаліям та способам їх відтворення, оскільки вони відображають колорит української дійсності. У франкомовних статтях на українську тематику вживаються такі реалії: побутові (khata, salo, hrivna (gryvna), етнографічні (Tatar, moskaliki, сosaque de Zaporozhe), державно-адміністративні (Rada, parti prйsidentiel Notre Ukraine, Bloc Timochenko, SBU (Conseil national de sйcuritй), Banque centrale ukrainienne) та асоціативні реалії, пов'язані з історико-культурними подіями в Україні (orange amиre, parti blanc-bleu, cњur rouge, bandes jaunes de “Pora”). Поширеними є ономастичні реалії: антропоніми (Taras Chevtchenko, Bogdan Khmielnitski), топоніми (Maпdan Nezalejnosti, Dniepropetrovsk, Alouchta, Tchernobyl, mer Noir), назви державних установ, навчальних закладів (Naftogaz, l'Acadйmie Mohyla de Kiev). При відтворенні українських реалій найбільш вживаним є спосіб транслітерації чи транскрибування з елементами пояснення (salo - lard ukrainien, Pora! - Il est temps, C'est l'heure, Il est dйjа temps). Відзначається відсутність усталеної норми написання українських власних назв: Lйonid Kouchma - Leonid Koutchma, Sйbastopol - Sebastopol, Iekhanourov - Ekhanourov, Lytvyne - Litvine, а також запозичення російськомовного звучання українських топонімів (Kiev, Dniepr) та власних імен (Vladimir).

У дискурсі французької преси використовуються фразеологічні одиниці. Наприклад, використання міфологічного фразеологізму pomme de discorde (яблуко розбрату) характеризує ситуацію з укладанням газової угоди між Україною і Росією: l'accord gazier avec Moscou, pomme de discorde (Le Monde, 27.03.06). Перемогу “помаранчевої” революції у французькій пресі називають Пірровою перемогою (transformer ce succиs en une victiore а la Pyrrhus (Le Nouvel Observateur, 9 - 15.12.05.), що означає “перемога занадто дорогою ціною”. Рішення щодо дати вступу до НАТО образно зображується за допомогою фразеологізму “грецькі календи”, що означає “чекати, відкласти назавжди”: Viktor Ianoukovitch dispose d'une majoritй suffisante, il compte repousser aux calendes grecques l'adhйsion а l'OTAN (Le Nouvel Observateur, 06.03.06). Характерно виникнення кліше, пов'язаних з українською тематикою, та їх вживання у пресі: rйvolution orange, “dream team” orange, coalition orange, guerre de gaz , а також їх трансформацій у нові - guerre des phares.

Вживаються концептуальні метафори, джерелами яких є сфери: “театр”, “гра в карти”, “сімейне життя”, “природна стихія”, “хвороба”, “війна”. Продуктивним джерелом концептуальних метафор на українську суспільно-політичну тематику є сфера “театр”. У цих метафорах політики зображуються як актори чи ляльководи: il est probable qu'il [Viktor Ianoukovitch] tirera les ficelles en coulisse (Le Мonde, 26.07.06).

У межах сфери “гра в карти” характеризуються політичні відносини між Головою уряду та Президентом: Le prйsident rйformiste proeuropйen, Viktor Iouchtchenko, a finalement dйcidй de jouer son va-tout et de dissoudre la Rada (Le Monde, 04.04.06). За аналогією з грою в карти відтворюється виборчий процес в Україні: Pour le moment, Viktor Ianoukovitch joue, quant а lui, la carte russe (Le Monde, 20.11.04).

Українська влада зображується за допомогою концептуальних метафор зі сферою-джерелом “хвороба”. Такі аналогії дають можливість відтворити певні недоліки правління: L'administration, la justice restent gangrenйes (Le Monde, 13.02.06). Невдоволення окремих політичних сил передається використанням назви такої хвороби, як алергія: Ce camp se distingue surtout aujourd'hui par son allergie а la couleur orange (Express, 11.05.06).

Широко розповсюджено метафоричне зображення міжнародних та внутрішніх політичних відносин у межах сфери “сімейне життя”: signer le divorce entre Kiev et Moscou (Le Мonde, 02.08.06); une rйconciliation du "couple" infernal Iouchtchenko-Timochenko (Le Nouvel Оbservateur, 06.03.06). Відносини між Україною та Росією характеризуються також в межах сфери “війна”, наприклад: signer un armistice dans la guerre du gaz (Le Figaro, 04.01.06).

Метафоричне зображення політичної ситуації в Україні у дискурсі французької преси здійснюється за аналогією з природною стихією. Такі порівняння вживаються для характеристики масових народних виступів: les manoeuvres militaires … ont dйclenchй une tempкte de protestations en Crimйe (Le Мonde, 06.06.06); призначення нових керівників країни: la nomination d'un nouveau gouvernement, en octobre, a йtй saluйe par les analystes et les milieux d'affaires, qui espиrent une amйlioration du climat йconomique (Le Мonde, 23.11.05) тощо.

Зустрічаються розгорнуті метафори, що пронизують текстовий уривок чи увесь текст. Наприклад, жарт про газ: Grands amateurs d'anecdotes, les Russes en ont profitй pour lier les deux et multiplier les plaisanteries sur ces Ukrainiens dйsormais incapables de rouler а pleins gaz dans leurs voitures et contraints de boire du champagne... sans gaz (Le Figaro, 02.01.06), у якому зазначається, що українці в умовах газового конфлікту, з точки зору росіян, не лише не зможуть газувати на автомобілях, але й питимуть шампанське без газу.

Для зображення політичної влади та суспільно-політичних процесів в Україні використовуються метафоричні порівняння. Наприклад, процес поділу влади між Президентом і Прем'єр-міністром порівнюється з бійкою півнів: Le texte partage de faзon machiavйlique les pouvoirs entre le Prйsident et son Premier ministre… qui transforme les cohabitations en un incessant combat de coqs entre les deux tкtes de l'exйcutif (Le Мonde, 02.04.06). Після конституційної реформи в Україні у 2004 р. і зміни форми правління на парламентсько-президентську повноваження Президента порівнюються з шагреневою шкірою: alors que l'influence du Prйsident se rйduit comme peau de chagrin (Libйration, 02.04.06).

У дискурсі преси вживаються метонімії (visage du pouvoir n'a pas changй; tкte de la croisade), синекдохи (Moscou montre du muscle et fait sentir а Kiev; opposition envahit la rue) та антономасії. Наприклад: les Cassandre йvoquent les risques d'effusion de sang entre la partie occidentale, а forte majoritй catholique (Libйration, 22.11.04). Політиків, які пророкували кровопролиття під час “помаранчевої” революції асоціюють з Касандрою з грецької міфології, яка передбачила загибель Трої.

Україніка у дискурсі преси описується алюзіями на певні історичні та політичні події, літературні твори. Їх вживання відіграє важливе значення у розумінні натяків і формуванні оцінки ситуації. Зустрічаються алюзії на всесвітньовідомі твори шляхом перенесення описаної у них ситуації на українську сучасність. Прикладом є les illusions perdues - алюзія на твір О. Бальзака, що подає оцінку ситуації в Україні після проголошення незалежності. Бажання побороти бюрократизм у владних структурах описується за допомогою алюзії на всесвітньовідомий твір Ф. Кафки “Замок”: Millionnaire, dйputй, ministre, Ioula finira par fonder un parti politique d'opposition. Pour sortir son pays du chвteau de Kafka (Le Figaro, 26.11.04). Ситуація з відправкою уряду у відставку передається алюзією на п'єсу В. Шекспіра “Король Лір”: Pour reprendre la main et rйpondre а ceux qui l'accusent de se transformer en roi Lear, le prйsident a nommй hier un proche au poste de premier ministre par intйrim (Le Figaro, 09.09.05). Президента порівнюють зі славнозвісним королем Ліром, який віддаляє від себе близьких людей.

Вживаються також алегорії. Наприклад, алегоричний образ бабки з байки: les tйlйvisions ne manquent pas une occasion de fustiger le voisin ukrainien "qui pense а la rйvolution au printemps et se soucie du gaz une fois l'hiver venu" (Le Мonde, 27.12.05). Критикується ситуація, у якій опинилася Україна у розпалі опалювального сезону, без підписаного договору про постачання газу.

Характерним є вживання вторинних номінацій українських політиків. Формування номінацій має екстралінгвістичний характер і пов'язане з історичним, політичним та культурним контекстами. Цінність такого джерела концептуальної інформації полягає у тому, що закладена у назві ознака відображає найбільш стійкі уявлення про об'єкт у свідомості носіїв мови. Вторинні номінації українських політиків класифікуються за номінативними ознаками, утвореними на основі екстралінгвістичних знань про об'єкт. Це номінації за рисами характеру та зовнішності (petit bout de femme, bulldozer en jupons, la femme а la couronne de tresses blondes), за посадою або виконуваними функціями, приналежністю до певної партії чи організації (leader de la "Rйvolution orange", ancien adversaire bleu-blanc), за поглядами чи переконаннями політика (candidat de la nomenklatura postsoviйtique, leader pro-occidental de l'opposition), за подібністю до надприродних істот, історичних персоналій, всесвітньовідомих діячів (Jeanne ukrainienne, Evita Peron ukrainienne, Мarianne а la tresse, symbole du passй). Зустрічаються вторинні номінації топографічних об'єктів (Lviv, bastion nationaliste de l'ouest de l'Ukraine).

Протиставлення та повтори у французькому дискурсі преси функціонують для створення контрастності, уточнення та організації змісту тексту. Вони відіграють ключову роль у зображенні кандидатів на виборах в Україні, описові політичного курсу України тощо: Kiev entre Est et Ouest, gaz ou libertйe, une main de fer dans un gant de velours, pucelles de la politique.

У третьому розділі “Концептуалізація української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси” досліджено особливості вербалізації українських суспільно-політичних подій у французькій пресі, проаналізовано концепти Український Народ та Вибори, які дозволили виявити особливості мовного висвітлення української тематики.

Для опису концептів використано статичні та динамічні фрейми. Під статичними розуміються фрейми, які містять набір ознак та властивостей безвідносно до часу, а під динамічними - фрейми, які містять ознаки і дії, що розгортаються у часі. Фрейми представлено у вигляді слотів, наповненням яких є мінімальні текстові частини - пропозиції, що описують певну ознаку. Саме пропозиція трактується багатьма вченими як конститутивний елемент фрейму (Дж. Лакофф, Дж. Андерсен, Н.А. Чабан). Аналіз пропозицій дозволив виявити особливості мовного зображення України у дискурсі французької преси.

Аналіз концепту УКРАЇНСЬКИЙ Народ здійснено на основі визначення когнітивних характеристик актантів peuple, ukrainiens, йlectorat, йlecteurs, population, Ukraine, Est, Ouest. Характеристики цього концепту представлені у статичному фреймі УКРАЇНСЬКИЙ Народ як етнос, зміст якого розкривають слоти “Народ європейський”, “Народ активний”, “Народ розрізнений”, “Народ у стані кризи”, “Оцінка українського народу”. Вони містять стереотипні уявлення французів про український народ, його менталітет, умови життя, побут тощо. У дискурсі французької преси український народ характеризується за допомогою різнопланових предикатів: europйen, actif, grand partenaire stratйgique, libre, indйpendant, divisй, dйзu, privй de dйmocratie. Засобами вираження оцінки становища українського народу є оцінні прикметники та метафори. Оцінка також висловлюється у цитатах українських та закордонних політиків, пересічних українців.

Концепт ВИБОРИ моделюється за допомогою динамічних фреймів вибори президента, “Помаранчева революція”, парламентські вибори, газовий конфлікт та статичного фрейму Політичний курс. Ці фрейми перебувають у причинно-наслідковому зв'язку, відтворюючи реальне розгортання подій. Фрейми вибори президента та парламентські вибори моделюються за допомогою слотів “Кандидати на виборах”, “Характеристика виборів”, “Результати виборів”, “Оцінка виборів”. Специфікою виборів Президента у 2004 році стала наявність третього туру виборів (troisiиme tour, nouveau second tour). Слот “Іноземні спостерігачі” говорить про велике значення, яке надавалося присутності представників від інших країн. Іноземних спостерігачів метафорично порівнюють з хмарою сарани та стріляним горобцями: volontaires qui se sont abbatus sur l'Ukraine comme un nuage de sauterelles; vieux routiers des missions йlectorales. У визначеному контексті такі порівняння набувають позитивної оцінки, оскільки чисельність і досвід розглядаються як переваги. У дискурсі французької преси подаються діаметрально протилежні оцінки та ставлення до виборів. Процес виборів характеризується за допомогою предикатів: йquitable, transparent, ouvert, honnкte, calme, incertain, crucial, non dйmocratique, sous haute surveillance. Багато уваги приділено процедурі виборів та опису атмосфери і психологічного стану виборців.

Процес виборів відображено за допомогю використання таких концептуальних метафор: вибори - війна (le camp pro-russe est donnй vainqueur du scrutin; violente bataille йlectorale), вибори - судовий процес (les Ukrainiens йlisent leur Parlement et jugent la Rйvolution orange), вибори - театральне дійство (plusieurs scйnarios sont dиs lors possibles: le plus probable йtant une alliance entre Notre Ukraine et le Parti des Rйgions), вибори - гра в карти (jouer son va-tout).

Фрейми ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ та ГАЗОВИЙ КОНФЛІКТ формуються слотами, у яких характеризуються учасники, причини та розвиток і результати подій. Події революції описуються концептуальними метафорами. Революція - вестерн: le western colorй de nos petits йcrans, oщ s'affrontent le bon pro-occidental et le mйchant pro-russe Viktor Ianoukovitch (M.D., 01.05). “Помаранчева” революція порівнюється з класичним вестерном, у якому є поганий (mйchant pro-russe) і хороший герої (bon pro-occidental). Революція - природна стихія: l'Union Europйenne ne souhaite pas que les feux oranges allument l'incendie sur le fleuve bleu de “son” gaz naturel (M.D., 01.05). Вираз містить метафоричні образи feux orange та fleuve bleu. Помаранчевий колір зумовив порівняння “помаранчевої” революції з пожежею, полум'ям, а блакитний колір газу - його порівняння з водяним потоком. Революція - війна: la "rйvolution orange" en Ukraine a constituй une sorte de 11-Septembre pour la Russie (Le Monde, 07.11.05). “Помаранчеву” революцію за наслідками і масштабністю порівнюють з війною, яку ведуть терористи.

Відображення газового конфлікту пов'язано з актуалізацією лексики зі сфер газопостачання та економіки (payer le gaz, prйlever du gaz, voler le gaz, rйserver du gaz, consommer de gaz, depender du gaz), з вживанням власних назв: назв газових компаній (Gazprom, Naftogaz) і прізвищ їх керівників (Ivan Platchkov, Piotr Wozniak). Газові перемовини описуються за допомогою використання концептуальних метафор зі сфери-джерела “війна”: gaz est une armе, arme diplomatique . Газовий конфлікт порівнюється з холодним душем для України (nouvelle douche froide). З одного боку у порівнянні реалізується метафоричне значення “шок”, “несподіванка”, та пряма сема “холод”, що є наслідком відсутності газу, а з іншого боку вираз є алюзією на холодну війну.

У фреймі Політичний курс відображається політичний розвиток України. Він моделюється слотами “Курс демократичний”, “Курс на боротьбу з корупцією”, “Курс на євроінтеграцію та НАТО”, “Вступ до СОТ”. Фрейм характеризується предикатами: cap dйmocratique, projet unique, prioritй numйro un. Наповненням слотів є концептуальні метафори: курс - будівля (l'entrйe de l'Ukraine dans la nouvelle maison europйenne), курс - подорож (la voie proeuropйenne et proatlantique suivie par l'Ukraine depuis la Rйvolution orange serait poursuivie).

Аналіз концептів український народ та вибори дозволив виявити особливості мовного відображення українських суспільно-політичних подій у французькому медійному дискурсі та стереотипи їх сприйняття французьким адресатом.

Висновки

Розвиток сучасної лінгвістичної науки зумовлює інтегральне вивчення мови і мовленнєво-комунікативних процесів із застосуванням таких механізмів аналізу, які дають змогу комплексного вивчення мови і мовлення безвідривно від екстралінгвістичних складових та соціальних умов мовної взаємодії. У зв'язку з цим набуває актуальності дослідження дискурсу, оскільки у ньому втілюється взаємозв'язок між мовою та соціальною активністю людини. Складовими дискурсу є умови, цілі та обставини його створення. У дисертаційній роботі досліджено лінгвопрагматичний і когнітивний аспекти висвітлення україніки у медійному дискурсі. Вивчення цих аспектів полягає у дослідженні прагматичних особливостей статей та лексико-стилістичних засобів відображення українських суспільно-політичних подій у дискурсі, у розгляді когнітивних структур, що використовуються для побудови моделі сприйняття певної теми чи повідомлення.

Дискурс преси є особливим видом соціальної комунікації, у ході якої відбувається осмислення, відтворення та оцінка реальної дійсності або соціально значущої інформації. Він розглядається як різновид медійного дискурсу, інституційний письмовий дискурс з власним адресатом, тематикою, жанрами та стилістичними особливостями, що виконує інформативно-агітаційну функцію. Його особливості визначаються умовами створення інформаційних повідомлень, характеристиками адресанта й адресата, технічними особливостями джерела інформації. Для дискурсу преси характерна оцінність інформації, її аналітичність та регулярність надходження, систематизація та структурна організація, тематична різноманітність, різноманітність мовних засобів і прийомів при створенні повідомлення.

Складовою дискурсу преси є газетна стаття. Прагматична спрямованість статей на українську тематику характеризується орієнтованістю на французького адресата, що зумовлює подання інформації з урахуванням його фонових знань. Прагматична мета газетної статті втілена у кожному її структурному компоненті: заголовковому комплексі, ліді, відступі, основній і заключній частинах. У своїй структурно-змістовій єдності ці компоненти забезпечують реалізацію прагматичних інтенцій адресанта. При дослідженні заголовків виявлено, що найуживанішими є предикативні, називні, складені. Менш уживаними є еліптичні та запитальні заголовки. Основна частина реалізує інформативну та експресивно-оцінну функції, а відступи як структурна особливість газетної статті призначені для ознайомлення читача з важливими попередніми подіями, країнознавчими і біографічними деталями подій, висвітлених в основній частині. Для відображення української тематики є характерним вживання історичних, біографічних, географічних, порівняльних та комплексних відступів. Заключні частини мають таку типологію: оцінні, нейтральні, прогностичні, фейлетонні, спонукальні, запитальні.

Відображення україніки у дискурсі французької преси потребує вирішення проблеми міжмовної взаємодії, актуалізуючи вживання українських реалій, метафор, порівнянь, фразеологічних одиниць, мовних кліше та їх трансформацій тощо. Це так звані прагматичні актуалізатори читацької уваги, що комбіновано функціонують у кожному структурному компоненті статті та сприяють реалізації прагматичних інтенцій. У досліджених статтях широкого розповсюдження набувають українські реалії. Серед них найбільш вживаними є державно-адміністративні та ономастичні реалії, вживаються також побутові, етнографічні і політичні. Поширеним способом відтворення реалій є транслітерація з поясненням, що дозволяє зберегти національний колорит та донести їхнє семантичне значення у всій повноті. Особливостями транслітерації українських реалій є відсутність усталеного однозначного відтворення окремих букв та звуків, а також запозичення їх написання з російської мови. Використання російськомовних джерел інформації є причиною транскрибування російськомовного звучання деяких топонімів та антропонімів.

Для представлення україніки у дискурсі преси вживаються концептуальні метафори, сферами-джерелом яких є “театр”, “гра в карти”, “сімейне життя”, “природна стихія”, “хвороба”, “війна”. Поняття з цих сфер вживаються з метою характеристики влади та її діяльності, взаємовідносин з державами-сусідами, характеристики суспільно-політичного життя в Україні. Для дискурсу французької преси характерне вживання вторинних номінацій українських політичних діячів і топонімів, у яких втілено їхні стереотипні характеристики. Основою для класифікації вторинних номінацій українських політиків є риси зовнішності та характеру, погляди, переконання, подібність політиків до казкових і міфологічних істот, історичних персоналій. Вони містять екстралінгвістичну інформацію, на основі якої формується сприйняття образу України.

Аналіз концептів Український Народ та Вибори дозволив визначити особливості мовної презентації української тематики та неоднозначності її сприйняття. Так, український народ постає європейським, вільним, незалежним, працелюбним, розрізненим, ошуканим: europйen, actif, grand partenaire stratйgique, libre, indйpendant, divisй, dйзu, privй de dйmocratie. Що ж стосується виборчого процесу, то він описаний детально, з усіма особливостями його перебігу в Україні (три тури, характеристика кандидатів, опис виборчої атмосфери та подання результатів виборів). Процес виборів характеризується за допомогою предикатів ouvert, honnкte, calme, sous haute surveillance, incertain, crucial, non dйmocratique, йquitable, transparent та концептуальних метафор “вибори - війна”, “вибори - судовий процес”, “вибори - театральне дійство”. Події “помаранчевої” революції, газового конфлікту, а також спрямування політичного курсу України описуються такими концептуальними метафорами: революція - “вестерн”, “природна стихія”, “війна”, газові перемовини - “війна”, політичний курс - “будівля”, “подорож”, “війна”.

Дослідження лінгвопрагматичного та когнітивного аспектів дискурсу преси відкриває нові можливості для повного і багатогранного вивчення такого феномену як дискурс. Зокрема, застосовані у роботі підходи можуть бути ефективними для дослідження інших типів дискурсу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Семида О. В. Основні характеристики медійного дискурсу / О. В. Семида // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К. : Логос, 2005. - № 8. - С. 105-108.

2. Семида О. В. Особливості “помаранчевого дискурсу” (на матеріалах французької преси) / О. В. Семида // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : Бураго, 2005. - № 16. - С. 168-172.

3. Семида О. В. Особливості французького медійного дискурсу / О. В. Семида // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород : УНУ, 2006. - № 4. - С. 351-355.

4. Семида О. В. Українські реалії та способи їх передачі у франкомовних статях / О. В. Семида // Мовні і концептуальні картини світу - К. : Бураго, 2007. - № 21. - Ч. 3. - С. 94-99.

5. Семида О. В. Когнітивний підхід до аналізу образу України у французькому медійному дискурсі / О. В. Семида // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.- К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - № 2. - С. 135-138. - (Серія 9 : Сучасні тенденції розвитку мов).

6. Семида О. В. Фразеологічні одиниці як засіб актуалізації екстралінгвістичної інформації / О. В. Семида // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : Бураго, 2007. - № 23. - Ч. 3. - С. 20-24.

український дискурс французький преса

Анотація

Семида О.В. Україніка у французькому медійному дискурсі: лінгвопрагматичний та когнітивний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню французького медійного дискурсу та особливостям мовного відображення українських суспільно-політичних подій у ньому. Досліджено лінгвопрагматичні і когнітивні особливості газетних статей на сучасну українську тематику. У ході дослідження були виявлені такі прагматичні актуалізатори уваги адресата: концептуальні метафори, порівняння, фразеологічні одиниці, мовні кліше, реалії, алюзії, повтори, вторинні номінації тощо. Здійснено класифікацію вторинних номінацій українських політичних діячів на основі екстралінгвістичних номінативних ознак. Проведено фреймово-пропозиційне моделювання концептів український народ і вибори та розглянуто когнітивні метафоричні моделі їх презентації у дискурсі французької преси. Досліджено мовні особливості формування картини української сучасності та стереотипів сприйняття України у французького адресата.

Ключові слова: дискурс, україніка, прагматичний актуалізатор, концептуальна метафора, вторинна номінація, концепт, фрейм.

Summary

Semyda O.V. The Ukrainica in the French media discourse: lingvopragmatic and cognitive aspects. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology, Specialty 10.02.05 - Romance languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the French media discourse study, namely to the revealing modern social and political life in Ukraine. Lingvopragmatic and cognitive aspects of the newspaper articles on issues in Ukraine were studied. The following lexical and stylistic means used to highlight life in Ukraine were distinguished: conceptual metaphor, comparison, phraseological unit, clichй, realia, paraphrase, allusion, repetition of words and phrases. Classification of the paraphrases on the basis of extralinguistic nomination characteristics was suggested. Frame modeling of the concepts Ukrainian people and Election was done, their metaphorical representation models were revealed. The work examines linguistic specificity of the texts about modern Ukraine and stereotypes perception in the French media discourse.

Key words: discourse, Ukrainica, pragmatic means, conceptual metaphor, paraphrase, concept, frame.

Аннотация

Семида О.В. Украиника во французском медийном дискурсе: лингвопрагматический и когнитивный аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию языковых средств отображения современной социально-политической украиники во французском медийном дискурсе. В работе рассматривается дискурс прессы как разновидность медийного дискурса, особый вид социальной коммуникации, в ходе которой происходит осмысление, отображение и оценка социально значимой информации или действительности. Особенностями такого дискурса являются коллективность адресанта и адресата, стилистическое, жанровое и тематическое разнообразие, формирование оценки описанных событий.

В ходе исследования были выявлены структурный и тематико-хронологический принципы организации дискурса прессы. Структурный принцип реализуется в тематическом распределении статей по рубрикам и фиксированной структуре статьи, включающей заглавный комплекс, основную часть, отступление, заключительную часть. Тематико-хронологический принцип проявляется во временной последовательности отображения событий, связанных общей тематикой.