Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

МОСЕЙЧУК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 811.111'373.72

СИСТЕМНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ОДНОСЛІВНИХ ІДІОМ

(на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

філологічних наук

ХАРКІВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор

СИНГАЇВСЬКА АНГЕЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА, завідувач кафедри англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету

кандидат філологічних наук ФЕЩЕНКО ЮЛІЯ ІВАНІВНА, старший викладач кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету

Захист відбудеться “7” квітня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за адресою 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано “6” березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ідіома англійський фразеологія публіцистичний

Реферована дисертація присвячена дослідженню форми, змісту та функцій однослівних ідіом сучасної англійської мови, що визначаються як похідні лексичні одиниці, значення яких утворюється шляхом концептуалізаційних зрушень у семантиці твірної основи/основ. Здійснений у роботі комплексний аналіз цього прошарку лексикону надає підстави для його визначення як мікросистеми у складі підсистеми ідіоматичних одиниць англійської мови.

У роботах вітчизняних і зарубіжних лінгвістів термін “ідіома” традиційно застосовується до словосполучень, що характеризуються конвенціональною стійкістю, ступінь якої може варіюватися, та переносним значенням принаймні одного з компонентів (О.В. Кунін, В.М. Телія, А.Н. Баранов, Д.О. Добровольський, Т.З. Черданцева, U. Weinreich, C. Fernando та ін.). Таке тлумачення поняття ідіоми передбачає віднесення ідіоматики до сфери компетенції фразеології.

Кардинальні зміни, яких лінгвістика зазнала під впливом загальної тенденції до антропологізації сучасних гуманітарних наук, зумовили зсув фокусу уваги дослідників зі структурно-формальних особливостей мовних одиниць на їх змістові властивості. У світлі цих змін на перший план при вивченні ідіом висуваються такі їх ознаки, як образність, експресивність, оцінність тощо. Ці ознаки, однак, притаманні не лише словосполученням, але й однослівним номінаціям.

До розгляду однослівних експресивно-образних номінацій лінгвісти зверталися неодноразово (О.В. Кунін, В.М. Телія, О.М. Вольф, О.А. Юріна, В.М. Савицький та ін.), але увага дослідників зосереджувалася переважно на стилістичних властивостях цих одиниць. Результати наукових розвідок останніх п'ятнадцяти років (Д.І. Квеселевич, Ю.А. Зацний Д.О. Добровольський, О.К. Бирих, С.С. Волков, Н.М. Кабанова, В.Є. Блінова, О.А. Юріна, В.М. Савицький) свідчать про те, що вивчення особливостей однослівних ідіом як мовних знаків є перспективним напрямком розвитку теорії ідіоматики. Місце цих одиниць у системі мови залишається сьогодні у багатьох аспектах відкритим питанням. Зокрема, нечітко визначено об'єктивно існуючі зв'язки між експресивно-образними словами і словосполученнями, відсутні роботи, в яких надається всебічна характеристика однослівних ідіом як мовних знаків.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається його належністю до сучасної функціональної парадигми лінгвістичного знання, в межах якої інтенсивно розвиваються когнітивно-семантичний та комунікативно-прагматичний напрями. Комплексний аналіз однослівних ідіом сучасної англійської мови, що висвітлює їх системні та функціональні характеристики, здатний посилити пояснювальний потенціал теорії ідіоматики на сучасному етапі її розвитку. Науковим запитам сьогодення відповідає й отримання нових відомостей про регулярні процеси збагачення мовних номінативних засобів при дотриманні принципу мовної економії.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. Тему затверджено вченою радою зазначеного університету 3 березня 2002 р., протокол № 7.

Метою дослідження є комплексне вивчення системних та функціональних властивостей однослівних ідіом сучасної англійської мови.

Поставлена мета досягається розв'язанням таких основних завдань:

уточнити зміст термінів “ідіома” й “ідіоматичність”, з'ясувати співвідношення фразеології й ідіоматики та на цьому теоретичному підґрунті виокремити категоріальні ознаки лексичних ідіоматичних одиниць;

класифікувати однослівні ідіоми сучасної англійської мови за формально-структурним критерієм та виявити основні словотворчі моделі цих одиниць;

розкрити семантичні особливості однослівних ідіом та з'ясувати когнітивні механізми формування їх значення;

систематизувати лексичні ідіоматичні одиниці за тематико-ідеографічним принципом;

виявити ознаки, притаманні англомовному публіцистичному дискурсу, та висвітлити специфіку дискурсної реалізації однослівних ідіом;

розкрити стильові особливості досліджуваних одиниць.

Об'єктом дослідження є однослівні ідіоматичні одиниці сучасної англійської мови.

Предметом аналізу є структурні, семантичні, словотворчі, тематико-ідеографічні, прагматичні та стильові характеристики однослівних ідіом, а також особливості їх функціонування в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі.

Матеріалом дослідження служили 815 однослівних ідіоматичних одиниць сучасної англійської мови, отриманих методом суцільної вибірки із 35 лексикографічних джерел, а також 3425 текстових фрагментів, відібраних із 23 англомовних періодичних видань 2000-2008 рр.

Загальнонауковим методологічним підґрунтям роботи є принцип антропоцентризму, відповідно до якого визначальну роль в усіх сферах діяльності людини відіграє суб'єктний чинник. Конкретно-науковою базою є функціональний підхід до вивчення мовних об'єктів, який дозволяє органічно поєднати постулати структурної та формально-логічної лінгвістики з когнітивними та комунікативними принципами при дослідженні однослівних ідіом. Згідно з настановами цього підходу, функціональне призначення мовної одиниці впливає на процеси формування її форми та значення. Важливе місце в описі однослівних ідіом сучасної англійської мови посідає принцип системності.

Дослідницькі завдання дисертації розв'язуються шляхом використання сукупності методів. На всіх етапах роботи послідовно застосовано індуктивний метод, відповідно до якого дослідження здійснено у напрямку “від аналізу конкретного матеріалу - до узагальнень та висновків”, а теоретичні положення ретельно обґрунтовано та проілюстровано мовними даними. Методи дериваційного аналізу і словотворчого моделювання служили інструментами виявлення шляхів утворення однослівних ідіом та упорядкування корпусу останніх за структурним принципом. Метод словникових дефініцій та пов'язаний з ним метод компонентного аналізу використано при встановленні словникового значення однослівних ідіом. Аналіз мовного матеріалу, здійснений у термінах концептуальних метафор (G. Lakoff, M.Johnson) і метонімій (Z. Kцvesces, G. Radden, K.-U. Panther), а також застосування методу концептуального моделювання актуального значення ідіом (А.Н. Баранов, Д.О. Добровольський) скеровано на виявлення когнітивних механізмів формування значення досліджуваних одиниць. До систематизації отриманих у такий спосіб даних застосовано метод фреймового моделювання. Використання методу контекстуального аналізу спрямоване на виявлення смислових обертонів, що однослівні ідіоми здатні актуалізувати в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі. Інтерпретаційний метод використано при тлумаченні змісту аналізованих одиниць у повноті їх дискурсних зв'язків та відношень.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено поняття однослівної ідіоми та з'ясовано її місце у підсистемі ідіоматики сучасної англійської мови; розроблено класифікації аналізованих одиниць за структурним, тематико-ідеографічним та стильовим критеріями; висвітлено особливості семантичної структури однослівних ідіом та розкрито когнітивні механізми формування їх значення; встановлено функціонально-прагматичні властивості цих одиниць у публіцистичному дискурсі. Наукова новизна дисертації увиразнюється тим, що однослівні ідіоми сучасної англійської мови не були дотепер об'єктом комплексного розгляду.

Наукова новизна одержаних результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:

Ідіоматика як підсистема лексикону охоплює всі види вторинних експресивних номінацій і представлена різними структурними типами мовних одиниць, у тому числі - і словом. Диференціація корпусу ідіом сучасної англійської мови на підставі критеріїв формального, семантичного і функціонального плану надає підстави для виокремлення прошарку однослівних ідіом, які за формою наближаються до слова, а за змістом і функцією - до ідіом-фразеологізмів.

Однослівна ідіома - це одно- або багатоосновна лексична одиниця, що характеризується структурно-семантичною цільнооформленістю, узуальною стійкістю, переосмисленим значенням, образністю, експресивністю, емотивною оцінністю та є продуктом креативної рефлексивно-номінативної діяльності носіїв мови, спрямованої на посилення регулятивного потенціалу мовного знака шляхом вторинної номінації.

Основними структурними різновидами однослівних ідіом сучасної англійської мови є односкладні та двоскладні іменники, прикметники й дієслова. Значна варіативність їх словотворчих моделей зумовлена такими процесами, як словоскладання, конверсія, афіксація, інкорпорація (універбація) та редуплікація. Утворення однослівних ідіом різних структурних типів та підтипів може бути результатом одного процесу або їх комбінування.

До формування значення англомовних однослівних ідіом залучаються когнітивні механізми метафоричного та метонімічного переносу, які можуть діяти разом, утворюючи сутність синкретичної природи - метафтонімію. Концептуалізаційні зсуви відбуваються у межах особливо значущих для життєдіяльності сучасної людини царин, таких як “Людина та її ознаки”, “Політика”, “Економіка та фінанси”, “Закон”, “Навчання” тощо.

4.1. Основними напрямками метафоричного перенесення при утворенні значення однослівних ідіом є такі:

ПРЕДМЕТ>ПРЕДМЕТ;

ПРЕДМЕТ/РЕЧОВИНА> ЛЮДИНА;

ПРЕДМЕТ/ТВАРИНА/РОСЛИНА>ОЗНАКА ЛЮДИНИ/ПРЕДМЕТА;

ЛЮДИНА> ЛЮДИНА;

ТВАРИНА>ЛЮДИНА;

РОСЛИНА>ЛЮДИНА.

Результатом процесу метафоричного мапування є образна метафора, гіпербола або літота.

4.2. При метонімічному мапуванні відбувається взаємодія між розумовими сутностями в межах однієї концептуальної царини за такими напрямками: ЧАСТИНА>ЦІЛЕ; ЕФЕКТ ДІЇ>СУБ'ЄКТ ДІЇ; ЗАЛУЧЕНИЙ ДО ДІЇ ОБ'ЄКТ>ДІЯ; ЗАЛУЧЕНИЙ ДО ДІЇ ОБ'ЄКТ>СУБ'ЄКТ ДІЇ; ІНІЦІЮЮЧА ДІЯ>РЕЗУЛЬТУЮЧИЙ СТАН; СПОСІБ ДІЇ>ДІЯ; ДІЯ>СПОСІБ ДІЇ; РЕЗУЛЬТАТ-ЕФЕКТ>ОБ'ЄКТ/ПОДІЯ/ЯВИЩЕ/ ОЗНАКА. Результатом процесу метонімічного мапування є такі різновиди образної метонімії, як синекдоха та металепсис.

4.3. Базовими структурами оформлення знань, закріплених за однослівними ідіомами, є посесивний та компаративний фрейми, співвідносні з концептуальною метонімією та метафорою відповідно.

5. Найбільш адекватним для дослідження однослівних ідіом є контекст публіцистичного дискурсу, оскільки останній характеризується широкими інтертекстуальними зв'язками та швидко реагує на зміни, що відбуваються у мові. У публіцистичному дискурсі однослівні ідіоми здатні виконувати низку різноманітних функцій, але провідною серед них є експресивна функція, що відіграє визначальну роль у процесі регуляції поведінки членів мовного колективу. Однослівні ідіоми є потужним засобом здійснення ідеологічного, психологічного, культурного та релігійного впливу при формуванні й зміні оцінок, думок, переконань та поведінки членів мовного колективу. Ці одиниці виступають у дискурсі як маркери іллокуції й інтенціональності та як засоби прагматичної когерентності дискурсу.

6. Стильове розшарування однослівних ідіом відбувається у трьох площинах: часовій (застарілі ідіоми або притаманні сучасному мовленню), власне стилістичній/реєстровій (“високе”, “нейтральне”, “значуща відсутність позначки”, “знижене”, “брутальне”, “непристойне”, “нецензурне”) та дискурсивній (родові позначки за варіантами англійської мови “американське”, “британське”, “австралійське”, “новозеландське”, “канадське” та видові позначки “книжне”, “журналізм” або “жаргонізм”). Основними реєстрами однослівних ідіом є фамільярно-розмовне і знижене розмовне мовлення.

Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлене тим, що комплексний розгляд однослівних ідіом сучасної англійської мови є внеском у розв'язання низки актуальних проблем антропологічно зорієнтованої лінгвістики, а результати багатоаспектного аналізу однослівних ідіом поглиблюють підвалини теорії ідіоматики сучасної англійської мови. Виявлення особливостей семантичної структури однослівних ідіом та тематико-ідеографічний розподіл їх корпусу розширюють наукові уявлення у сфері лінгвістичної семантики. Метафоричне та фреймове моделювання змісту аналізованих одиниць сприяє розбудові когнітивного підходу до мови. Виявлення словотворчих та структурних моделей однослівних ідіом збагачує наукове знання про формальну систему англійської мови. Висвітлення функціональних характеристик, прагматичних та стильових властивостей однослівних ідіом у публіцистичному дискурсі є внеском у дискурсологію, лінгвопрагматику та стилістику англійської мови.

Практична цінність роботи полягає в тому, що її теоретичні положення та емпіричні результати можуть знайти застосування у лексикографічний практиці, курсах лексикології (розділи “Фразеологія та ідіоматика”, “Лексична семантика”) та стилістики (розділи “Лексичні стилістичні засоби”, “Функціональні стилі”), спецкурсах із лінгвопрагматики, соціолінгвістики, когнітивної лінгвістики та дискурсології, практиці викладання англійської мови та перекладу, а також у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Апробація роботи. Основні положення дисертації було обговорено на відкритому засіданні кафедри англійської філології Житомирського державного університету імені І. Я. Франка (Житомир, 2008) та на 7 наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції “Слов'янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2004); Міжнародній науковій конференції “Слов'янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005); Наукових читаннях, присвячених пам'яті доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006, 2007); Другому всеукраїнському науковому форумі “Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст” (Харків, 2007); Всеукраїнській науковій конференції “Мовні і концептуальні картини світу” (Київ, 2007); Всеукраїнській науковій конференції “Слов'янська та германська лексикографія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2008).

Публікації. Основні положення й результати дослідження висвітлено у семи статтях у фахових виданнях ВАК України (з них 3 одноосібні статті загальним обсягом 1,32 др. арк. та 4 - у співавторстві (2,32 др. арк.), а також одних тезах Всеукраїнської наукової конференції (0,1 др. арк.). Загальний обсяг публікацій - 3,74 др. арк.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу і додатків. Загальний обсяг дисертації разом із бібліографією і додатками складає 235 сторінок, обсяг основного тексту - 177 сторінок. У додатках подано тематико-ідеографічну класифікацію однослівних ідіом. Бібліографія містить списки використаної літератури (345 позицій, з яких 51 - іноземними мовами), лексикографічних джерел (35 позицій) та джерел ілюстративного матеріалу (23 позиції).

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету
й завдання, об'єкт і предмет, охарактеризовано фактологічний матеріал і методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи, публікації за темою дисертації та особистий внесок дисертанта.

Перший розділ присвячено викладенню теоретичних та методологічних підвалин дослідження. У ньому визначено зміст поняття однослівної ідіоми та встановлено її категоріальні ознаки, з'ясовано принципи аналізу ідіоматичних одиниць; проаналізовано співвідношення змісту термінів “фразеологія” та “ідіоматика” та визначено місце мікросистеми однослівних ідіом у системі англійської мови; досліджено роль конотативної складової в семантиці однослівних ідіоматичних одиниць.

У другому розділі розглянуто словотворчі та структурні характеристики однослівних ідіом сучасної англійської мови, з'ясовано когнітивні механізми формування їх значення, подано фреймову модель актуального значення однослівних ідіом та класифіковано корпус досліджуваних одиниць за тематико-ідеографічним принципом.

Третій розділ містить аналіз особливостей публіцистичного дискурсу і зумовлених ними функціональних властивостей однослівних ідіом. Визначено роль цих одиниць у забезпеченні прагматичної когерентності дискурсу; висвітлено функціонально-прагматичні та стильові властивості однослівних ідіом, що актуалізуються у дискурсивних контекстах англомовної публіцистики.

У загальних висновках наведено основні підсумки дисертаційної роботи та окреслено перспективні напрями подальших наукових розробок.

Додатки містять ідеографічну класифікацію однослівних ідіом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади аналізу однослівних ідіом”. Плідна історія вивчення ідіоматичних одиниць знає численні визначення понять ідіоми та ідіоматичності (І.Є. Анічков, О.І. Смирницький, О.В. Кунін, Д.І. Квеселевич, Дж. Сейдл, У. Макморді, В.М. Телія, А.Н. Баранов, Д.О. Добровольський, Т.З. Черданцева, A.P. Cowie, R.W. Gibbs, J.E. O'Brien, С. Fernando, R. Moon та ін.).

У рамках структурно-семантичного напряму увага науковців зосереджена на формальних властивостях ідіоми, яка визначається з цих позицій як стійке словосполучення (іноді фразеологізм), значення котрого не виводиться зі значень його складових (Ch. Hockett, U. Weinreich, B. Fraser, A.P. Cowie, R. Mackin).

Прихильники функціонального підходу опікуються питанням про функціональне призначення ідіом, їх взаємодію з іншими одиницями в синтагматичному ланцюжку, наголошуючи на тому, що саме призначення ідіом об'єднує словосполучення різних структурних типів в один функціональний підклас і формує їх прагматичний профіль (О.К. Бирих, С.С. Волков, Н.М. Кабанова, А.В. Вернер). Комунікативне відгалуження функціонального підходу до вивчення ідіом пов'язане з прагматикою дискурсу, тобто із засобами вираження відповідних інтенцій та настанов. Із цього погляду ідіоми є носіями іллокутивної сили висловлювання, беруть участь у реалізації дискурсивних стратегій та підпорядковуються меті досягнення перлокутивного ефекту (А.П. Мартинюк, А.В. Федорюк).

У когнітивному напрямі функціоналізму ідіома розглядається як продукт когнітивної діяльності людини, а не лише як мовний знак. У світлі настанов когнітивного підходу ідіома постає як мовна одиниця, значення котрої зумовлене загальним знанням людини про світ, що утворює концептуальну систему (R.W. Gibbs, Z. Kцvecses, P. Szabу).

У річищі етнокультурного підходу досліджується національно-культурна специфіка ідіом, зумовлена тим, що вони містять у собі комплекс наївних уявлень носіїв мови про певний еталон, стереотип або концепт національної культури (О.Є. Чікіна, Л.Б. Копчук, В.М. Телія, В.І. Шаховський, А.Л. Афанасьєва, Н.Г. Брагіна, В.Г. Гак, І.Є. Денисенко, Д.О. Добровольський, Н.М. Кирилова, В.Т. Малигін).

Одним із дискусійних питань сучасної лінгвістики є співвідношення понять фразеології та ідіоматики, від вирішення якої залежить визначення мовного статусу однослівних ідіом (далі - ОІ).

Серед лінгвістів немає єдиної думки щодо того, які мовні одиниці входять до сфери компетенції фразеології. Представники вузького погляду на цю проблему (О.В. Кунін, В.П. Жуков, О.І. Молотков) уважають, що фразеологізмами є відтворені в мові стійкі сполучення слів, які мають хоча б один компонент, що зазнав семантичних трансформацій. Прихильники широкого погляду (М.М. Шанський, М.М. Копиленко, З.Д. Попова, С.Г. Гаврин, В.В. Хімік, В.М. Мокієнко) залучають до сфери фразеології всі стійкі сполучення слів незалежно від семантичних перетворень їх компонентів - фразеологізми-ідіоми, крилаті вирази, паремії, вигукові й модальні фразеологічні одиниці тощо.

Широкий підхід видається більш виваженим, адже фразеологія, за визначенням, є розділом мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, тобто відтворювані у готовому вигляді вислови. Про що переконливо свідчить сама назва цієї галузі мовознавства, що етимологічно сягає грецьких слів phrasis (вираз, вислів) та logos (поняття, вчення) (Толковый словарь иностранных слов), тобто фразеологія - це наука про “вислови, які втілюють поняття”.

При широкому підході у фразеологічному складі мови можна виокремити два сегменти, утворені сполученнями слів із переосмисленим компонентом/компонентами (ідіоматику) та висловами, що не зазнали семантичних трансформацій. З іншого боку, переосмисленню може піддаватися і значення однослівних мовних одиниць, тобто поняття ідіоматики, власне кажучи, виходить за межі фразеології.

Таким чином, фразеологія та ідіоматика мають, по-перше, зону перетину, до якої належать фразеологізми-ідіоми, по-друге, свої власні сфери компетенції. Їх співвідношення можна унаочнити в такий спосіб:

Умовні позначення: ідіоматичні одиниці фразеологічні одиниці

Отже, ідіоматика є прошарком лексикону мови, до складу якого входять різноструктурні вторинні експресивні номінації - слова, словосполучення та речення. При такому тлумаченні ідіоматика виходить за межі фразеології. Занадто вузьке і структурно лімітоване тлумачення поняття ідіоматики, яке панувало у фразеології з моменту її оформлення як мовознавчої науки до недавнього часу, є причиною того, що поняття ідіоми застосовувалося переважно до словосполучення (ідіоми-фразеологізми), у той час як однослівним ідіомам майже не приділялося уваги.

У кваліфікації однослівної номінації як ідіоми вирішальну роль відіграє блок конотативного значення, що породжує прагматичний потенціал ідіоми та вказує на її призначення. Денотація задає орієнтир у процесі номінації, створює й зберігає зв'язки між мисленням, мовою та дійсністю, визначає логіку просторово-часових відношень, у той час як конотація специфікує призначення ОІ, вказує на шляхи концептуалізації знань, визначає етнокультурну специфіку та стилістику ОІ. Завдяки конотації ОІ є ефективним засобом реалізації дискурсивних стратегій та відображення емоційних станів суб'єктів дискурсу.

Розділ 2. “Системні характеристики однослівних ідіом”. Серед способів транспозиції значення при утворенні англомовних ОІ провідне місце посідають метафоризація та метомінізація. Метафоричне та метонімічне мапування є когнітивними процесами, способами осмислення людиною власного досвіду освоєння світу (G. Lakoff, M. Johnson).

Основними метафоричними моделями, за якими утворюється значення ОІ сучасної англійської мови, є ПРЕДМЕТ>ПРЕДМЕТ, наприклад, box (телевізор, “ящик”), pancake (грим), bread/dough (гроші); ПРЕДМЕТ/РЕЧОВИНА>ЛЮДИНА, наприклад, fence (людина, що скуповує крадене), doormat (безхарактерна людина), battleaxe (сварлива жінка, що прагне тримати все під контролем), pawn (пішак), fatso/fatty (товстун, гладун), oily (єлейний, улесливий), thick (дурний); ПРЕДМЕТ/ ТВАРИНА/РОСЛИНА>ОЗНАКА ЛЮДИНИ/ПРЕДМЕТА, наприклад, mawkish (слізливий, сентиментальний), dovish (миролюбний), lousy (мерзенний), carrot (принада, приманка), peachy (приємний; чудовий), to mushroom (рости (швидко) як гриби), peanut (копійки, безцінь); ТВАРИНА>ЛЮДИНА, наприклад, gadfly (“критикан”, надокучлива людина), fishy (підозрілий, сумнівний), to bleat (нити, скаржитися), chicken (боягуз); РОСЛИНА>ЛЮДИНА, наприклад, lemon (щось неякісне, непривабливе, “халтура”), nut (ексцентричний дивак; божевільний), pansy (гомосексуаліст), weed (слабка людина), sappy (сентиментальний); ЛЮДИНА> ЛЮДИНА, наприклад, fiddler (шахрай), Nazi (жорстока, брутальна людина), man-eater (жінка, яка має багато коханців).

Вищерозглянуті родові концептуальні метафори можуть конкретизуватися у видових схемах метафоричного переносу. Так, родова концептуальна метафора ТВАРИНА>ЛЮДИНА конкретизується в таких схемах, як ГОЛОС ТВАРИНИ>ГОЛОС ЛЮДИНИ залежно від різноманітних фізичних та емоційних станів останньої, наприклад, to bleat (нити, скаржитися), та ПОВЕДІНКА ТВАРИНИ>ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ згідно з ситуацією, характером суспільної або професійної діяльності людини, наприклад, gadfly (“критикан”, надокучлива людина), chicken (боягуз).

Результатом метафоричної транспозиції при утворенні значення ОІ може бути гіпербола, наприклад, mammoth (велетенський), to lash/skewer (критикувати), do-or-die (вирішальний, останній, коли на кін поставлено все) та літота, наприклад, shrimp (крихітка; нікчема), pea-brained (дурний, розуму як у курки), peanuts (копійки, безцінь), nitwit (неук, дурень), minnow (дрібнота; карликова організація/підприємство). При гіперболічній та літотній номінації перенесення значення здійснюється як перебільшення/применшення якості ознаки до повної неправдоподібності.

На відміну від концептуальної метафори, яка поєднує різнорідні царини людського досвіду, метонімічне концептуальне мапування відбувається в межах однієї царини (Z. Kцvesces, G. Radden, K.-U. Panther). Основними метонімічними моделями, за якими утворюється значення англомовних ОІ, є: ЧАСТИНА>ЦІЛЕ, наприклад, loudmouth - крикун; ЕФЕКТ ДІЇ>СУБ'ЄКТ ДІЇ, наприклад, banger - драндулет, тарадайка (звуковий ефект (стукіт), що супроводжує старе або несправне авто під час пересування, є підставою позначення транспортного засобу, який продукує цей ефект); ЗАЛУЧЕНИЙ ДО ДІЇ ОБ'ЄКТ>ДІЯ, наприклад, to carpet - дати прочухана (килим є атрибутом приміщень керівників установ, де відбувається винесення догани); ЗАЛУЧЕНИЙ ДО ДІЇ ОБ'ЄКТ>СУБ'ЄКТ ДІЇ, наприклад, frog - француз (жаба є об'єктом, що вживається у їжу французами); ІНІЦІЮЮЧА ДІЯ>РЕЗУЛЬТУЮЧИЙ СТАН, наприклад, gatecrasher - незваний гість (для того щоб потрапити кудись, небажаний гість має спочатку вибити двері); СПОСІБ ДІЇ>ДІЯ, наприклад, buttonhole - затримати когось розмовою, приставати (тримаючись пальцями за петельки для ґудзиків, мовець не дає співрозмовникові можливості уникнути розмови); ДІЯ>СПОСІБ ДІЇ, наприклад, breakneck - стрімголов, із карколомною швидкістю (побутове знання, що, пересуваючись з великою швидкістю, можна отримати важкі тілесні ушкодження, є підставою для позначення відповідного способу дії); РЕЗУЛЬТАТ-ЕФЕКТ>ОБ'ЄКТ/ПОДІЯ/ ЯВИЩЕ/ ОЗНАКА, наприклад, blinder - яскрава подія, шоу, що може сильно вразити (засліпити) глядачів.

Шляхом перенесення значення за метонімічною моделлю утворюються образна метонімія, синекдоха та металепсис. Синекдоха є результатом перенесення назви цілого на його частину й навпаки, наприклад, nosey (людина, що скрізь суне свого носа), mouthy (балакучий, багатослівний), bluestocking (вчена, неемоційна жінка, педантка, “синя панчоха”), lazybones (ледар), brainy (тямовитий; тямущий; дотепний; розумний). Металепсис є результатом позначення однієї ситуації або явища через інші, що безпосередньо з ними пов'язані. Так, ситуацію можна позначити за передуючою дією/явищем, наприклад, to christen (використати щось вперше, “охрестити”), to gate (залишати студента після занять як покарання); за супровідною дією/явищем, наприклад, limey (англієць), kiwi (новозеландець), to croak (померти), fizz (шампанське) та за результатом, наприклад, pick-me-up (збудливий засіб/напій, щось таке, що підносить настрій).

У корпусі ОІ сучасної англійської мови зареєстровано випадки синкретизму метафоричного та метонімічного мапування - метафтонімії (L. Goossens), яку ілюструють такі приклади: empty-headed (пустоголовий; легковажний), light-fingered (злодійкуватий; нечистий на руку), sorehead (скиглій, буркотун), nitwit (неук, дурень), open-handed (щедрий), butterfingers (роззява, ґава; людина, в якої все з рук падає).

Операції над повсякденним знанням, шляхом яких утворюється значення ОІ, можуть бути досить складними. Розглянемо, приміром, процес формування значення ОІ rubberneck, для якої немає українського відповідника і зміст котрої описово можна передати у такий спосіб: “людина, яка їде в автомобілі та вивертає шию, намагаючись розглянути щось, особливо аварію” (a person who is looking around (turning their neck) at something, especially an accident while they are driving past (Longman Dictionary of Contemporary English). Повне розуміння змісту цієї ОІ потребує залучення позамовного знання, яке структурується розгалуженою міжфреймовою сіткою (типологію фреймів та принципи їх поєднання подано за С.А. Жаботинською). Основу міжфреймової сітки становлять два суміщених фрейми, що є підтипами акціонального фрейму: (1) схема процесу: АГЕНС (людина/a person) - ДІЄ¹ (їде/is driving) - ЛОКАТИВ (повз чогось/past something, especially an accident) та (2) схема дії: АГЕНС (людина/a person) - ДІЄ² на (дивиться на/is looking at) - ПАЦІЄНС (щось/something, especially an accident). Досвід пересування транспортом передбачає наявність у свідомості носія англійської мови енциклопедичного знання, що спостережуваний об'єкт досить швидко випадає з поля зору спостерігача, тобто, для того щоб продовжити спостерігати за ним, потрібно вивернути шию: чим триваліше спостереження, тим більш значним є вивертання шиї. Це досвідне знання структурується шляхом розгортання агентивного слоту, що є спільним для обох схем дії, у партитивну схему посесивного фрейму АГЕНС-ціле (людина/a person) має ЩОСЬ-частину (шию/a neck), а останній слот, у свою чергу, розгортається у компаративний фрейм (схема подібності) ЩОСЬ-компаратив (шия/a neck) є ніби ЩОСЬ-корелят (гума, каучук/rubber). Таким чином, значення ОІ rubberneck утворюється шляхом метонімічного мапування в межах партонімічного фрейму (ШИЯ замість ЛЮДИНИ) та метафоричного мапування в межах компаративного фрейму (ШИЯ є начебто ГУМА/КАУЧУК). Оскільки в англомовній лінгвокультурі не схвалюється надмірна цікавість індивідів до подій (особливо неприємних) у житті інших людей, феномен rubbernecking пов'язаний із негативною оцінкою.

Основними способами словотвору ОІ є словоскладання, наприклад, donkeywork (важка, неприємна праця), cakewalk (легка справа/завдання або перемога), bootleg (контрабандний), egghead (інтелектуал, розумник); конверсія, наприклад, to badger (цькувати; дражнити), to cow (залякувати; тероризувати; приборкувати), to paw (лапати, мацати), to ostrich (ховати голову в пісок); інкорпорація, наприклад, jack-in-office (самовпевнений/пихатий чиновник, бюрократ), down-to-earth (раціональний, практичний), off-the-cuff (імпровізований, непідготовлений, спонтанний); редуплікація, наприклад, ding-dong (сварка), the heebie-jeebies (стан сильної нервозності, мандраж), silly-billy (дурний, недоумкуватий; дурник); афіксація, наприклад, lamely (недоладно, незграбно, погано), sharpish (швидко, миттєво), drifter (перекотиполе, блукач, бурлака) та їх синкретичні різновиди, що ілюструють такі приклади: tight-fistedness (скнарість, жадність), backhander (хабар), gatecrasher (незваний гість). У більшості випадків формальні перетворення супроводжуються семантичними змінами.

Структурні різновиди ОІ представлені односкладними, наприклад, scrooge (скнара), softie (слабак, слинько); двоскладними, наприклад, redneck (селюк), big-headed (зарозумілий, чванливий); трискладними, наприклад, jack-in-office (бюрократ), touch-and-go (ризикований, небезпечний) та чотирискладними основами, наприклад, run-of-the-mill (ординарний, пересічний), hole-in-the-wall (лавка, забігайлівка). За своєю частиномовною належністю ОІ можуть бути іменниками, наприклад, shrimp (нікчема), rip-off (здирництво); прикметниками, наприклад, mousy (тихий, боязкий), hand-to-mouth (бідний, нужденний), прислівниками, наприклад, bang/plumb (прямо, точнісінько), bullheadedly (уперто), дієсловами, наприклад, needle (підбурювати; дратувати), bellyache (постійно скаржитися) або вигуками, наприклад, (bull! (безглуздя), bingo! (я переміг!/знайшов! правильно!), nuts! (нісенітниця! дурниці! казна-що!). Кількість частин мови, до яких належать ОІ, знижується пропорційно до зростання кількості складів. Так, якщо односкладні та двоскладні ОІ представлені всіма вищезазначеними частинами мови, то трискладні та чотирискладні ОІ можуть бути лише іменниками або прикметниками. Частиномовна належність ОІ, кількість її структурних компонентів та спосіб їх інтеграції зумовлюють надзвичайно широкий структурний спектр цих одиниць, який представлено в сучасній англійській мові 95 моделями.

Відповідно до тематико-ідеографічних параметрів ОІ співвідносні з найважливішими сферами людської діяльності (“Людина та її ознаки”, “Політика”, “Фінансово-економічна сфера”, “Кримінальна сфера”, “Навчання” тощо). Це пояснюється значною семантичною ємністю цих одиниць, з одного боку, та їх здатністю до мовної економії - з іншого. ОІ вживаються переважно в тих ситуаціях, де виникає необхідність надати стислу і влучну оцінку суб'єкту, об'єкту або явищу й у такий спосіб здійснити вплив на індивідуальну або масову свідомість. Системний статус ОІ підтверджується наявністю в межах підкласу ОІ таких парадигматичних зв'язків, як синонімія (наприклад, скаржитися: to bellyache, to bitch, to beef, to bleat, to grouse) та антонімія (наприклад, knockout (успіх) : turkey (провал), dovish (миролюбний) : hawkish (войовничо налаштований). Дослідження ідеографічних властивостей ОІ та їх лексикографічне подання потребують детальної розробки та можуть бути завданням окремого дисертаційного дослідження.

Розділ 3. "Функціонально-прагматичні та стильові характеристики однослівних ідіом". Прошарок ОІ сучасної англійської мови є надзвичайно динамічним у своєму розвитку і постійно поповнюється новими одиницями. Для розгляду функціональних особливостей ОІ було обрано публіцистичний дискурс, який становить собою гібридне утворення різних типів дискурсу та характеризується масовістю, лаконічністю, креативністю, прецедентністю, мовною грою, демократизацією у формах і засобах викладення матеріалу, плюралізацією думок, персоніфікацією автора, актуальною тематикою. Специфіка цієї дискурсної формації визначається тим, що знання в її межах структурується як призначене для використання сучасниками і звільнене від прагматики знання для історії, а роль суб'єкта є найбільш “еластичною” (О.Г. Ревзіна).

Ідіоматика взагалі та ОІ зокрема здатні здійснювати опосередкований вплив на адресата завдяки образності та емотивній оцінці, що експлікують ставлення адресанта до позначуваного. ОІ виконують функцію прихованих вказівок на те, як адресату слід розуміти повідомлення. Оскільки ці вказівки скеровані на емоції адресата, останній сприймає їх підсвідомо, але у нього складається оманливе враження незалежності формування думки та самостійності прийняття рішень.

У сучасному англомовному публіцистичному дискурсі ОІ виступають як знаки іллокуції, маркери інтенціональності та засоби прагматичної когерентності дискурсу. Притаманна ОІ внутрішня прагматика сприяє формуванню та розгортанню сукупної іллокутивної сили дискурсу. Для підтвердження цієї тези розглянемо скорочений варіант статті під назвою “Global Obesity”: <...> Television and air conditioning meant she spent hours lazing on the sofa, devouring sunflower seeds. Her farming weight - 45 kilos - spiked to 84. <...> In highly polluted areas, adults who want to exercise have to buy gym memberships; fears of crime and traffic keep kids in their yards. No wonder urban obesity rates are skyrocketing . <...> In some parts of the world, this `progress' has been so rapid that people have leapfrogged from famine to fat in a single generation. <...> Grazing is itself a recent American import to Europe which has always been a diehard three-meal-a-day zone. <...> As family life and work hours around the world start to look more American, eating habits are following suit. Portion sizes are ballooning <...> (Newsweek/August 11, 2003).

Автор занепокоєний станом здоров'я людей на початку третього тисячоліття. Зазначається, що у порівнянні з першою половиною ХХ ст. кількість людей з надмірною вагою стрімко зросла і це призвело до поширення захворювань, які на сьогодні є загрозою для всього людства.

ОІ diehard (непохитний, незмінний), що її застосовано до характеристики європейців, яким, за твердженням автора, традиційно притаманний здоровий спосіб життя, несе ностальгічні обертони, що пов'язане із прямим значенням твірних основ die (вмирати) і hard (важко). У висловлюванні In some parts of the world, this `progress' has been so rapid that people have leapfrogged from famine to fat in a single generation наголошується на швидких темпах розповсюдження жахливих наслідків ожиріння навіть у країнах, які нещодавно потерпали від голоду. Автор навмисно вдається до гіперболізації, щоб показати справжні масштаби та швидкість наближення катастрофічної небезпеки. Домінантою цього висловлювання є ОІ to leapfrog (здійснити величезний стрибок), що акцентує катастрофічну швидкість переходу населення країни від голодування до ожиріння. Оповідач жалкує про втрату колишніх традицій та нав'язування нових, до яких, зокрема, належить звичка безперервно їсти протягом дня, ніби худоба на пасовищі (grazing).

Провідну роль у розгортанні сукупної іллокутивної сили цього газетного повідомлення відіграють ОІ to spike (стрімко зростати), to skyrocket (стрімко зростати), to balloon (збільшуватися у багато разів), за допомогою яких автор з метою ефективного впливу на свідомість читачів унаочнює карколомну швидкість глобального поширення процесу ожиріння людства. Загалом, це газетне повідомлення можна визначити як макромовленнєвий акт попередження-поради. ОІ to spike (стрімко зростати), to skyrocket (стрімко зростати), to leapfrog (зробити величезний стрибок), to grazе (безперервно їсти протягом дня), diehard (непохитний, незмінний), to balloon (збільшуватися у багато разів) є вузлами, що проводять ідею стрімкого насування катастрофи крізь усе повідомлення та зв'язують його окремі частини в єдине ціле. Зазначені ОІ є семантично, стилістично та прагматично пов'язаними між собою. Це дозволяє їм функціонувати як системі підсилених сигналів тривоги й зумовлює іллокутивну когерентність дискурсу. Послідовність підсилених індикаторів інтенціональних станів автора, вербалізованих ОІ, підсвідомо привертає та утримує увагу читача, що, у свою чергу, забезпечує оптимальні умови для досягнення відповідного перлокутивного ефекту. Обґрунтовуючи факти, автор прагне надати їм оцінку та вплинути на читача з метою формування у свідомості останнього аналогічної оцінки.

ОІ здатні виконувати такі функції: номінативну (застосовані у дискурсі ОІ називають об'єкти, явища, дії, поняття, емоції тощо); експресивну, пор. емфазу ОІ pig-headed та її буквального відповідника stupidly stubborn), наприклад, <...> a privatisation going wrong which everyone said was going wrong ages ago but we were too pig-headed to listen (Telegraph/June 30, 2005); емотивно-оцінну (ставлення суб'єкта дискурсу до об'єкта повідомлення), наприклад, <...> Boris Yeltsin was a great politician but a lousy statesman (Telegraph/April 24, 2007]); характеризуючу (за допомогою яскравої ознаки висвітлюються певні якості), наприклад, We were accompanied by a mousy, nervous-smelling social worker (Guardian Unlimited/September 14, 2007); зображувальну (ОІ є засобом створення наочно-образних картин для зображення явищ, об'єктів, дій), наприклад, Nosey? We women are born that way (Daily Mail/November 23, 2006); мнемотехнічну (ОІ оптимізують процес запам'ятовування і, відповідно, привертають та утримують увагу суб'єкта дискурсу), наприклад, The media wants to hear how bad our political system is - well, I'm going to spoon-feed it to you (New York Times/September 25, 2005); евфемістичну (використання ОІ для приховування, маскування або виправдання справжнього стану речей), наприклад, It's great <...> the only problem is that light-fingered drinkers are tempted to nick them (Sunday Mirror/November 18, 2007); пейоративну (висвітлення зневаги, приниження, спрямування на негативну характеристику певного об'єкта), наприклад, <...> helped him get over the shock of seeing a tattooed porker in an England shirt (Guardian/April 20, 2007); ідентифікуючу (визначення соціального статусу суб'єктів дискурсу, їх фізичного та психічного стану, віку, статі, професійної приналежності), наприклад, `Yeah, I'm a southern redneck!' he jokes (The Times/January 30, 2007); криптолалічну (конспіративну), наприклад, People need me more than ever. That's why I didn't croak (The Chicago Tribune/February 10, 2008); гумористичну (вираження жартівливого ставлення суб'єкта дискурсу до предмета повідомлення), наприклад, There are cartwheeling dancers, roly-poly policemen and a 12ft-tall Big Fisherman who looks like a troll fed on steroids (The Times/December 26, 2007); кумулятивну (накопичення знань про соціальний досвід людства), наприклад, ОІ razor-sharp акумулює знання, що слова, подібно до гострого леза, можуть спричиняти біль та неприємності: But what it has to do with Monteverdi's razor-sharp satire on the triumph of lust over virtue in Nero's court is beyond my feeble comprehension (The Times/October 22, 2007); компресивну (передача максимальної кількості інформації за одиницю часу), наприклад, пор. ОІ battleaxe та відповідне словосполучення an argumentative domineering woman: Sir Ian McAllister was given a good going-over by seasoned battleaxe Gwyneth Dunwoody (The Times/January 24, 2008); когнітивну (ОІ є одним із засобів пізнання дійсності), наприклад, ОІ skyrocket, завдяки когнітивному механізму метафори, сприяє усвідомленню поняття “стрімко зростати”: America is on a great downswing <...> as inflation skyrockets and tens of millions of jobs are lost (Financial Times/December 18, 2007); моделюючу (концептуалізація та категоризація дійсності за певними метафоричними/метонімічними моделями), наприклад, метафорична модель ЛЮДИНА>ТВАРИНА: <...> one of the lovey-dovey couples arrives and they are soon holding hands across the table (Telegraph/July 28, 2001); естетичну (ОІ спрямована на влучність, ємкість, красу повідомлення), наприклад, Merrill Lynch asked a judge to help unmask a person who has been sending racially charged e-mails (Washington Post/October 28, 2007); етнокультурну (етноспецифічне висвітлення подій, явищ та об'єктів, що визначає спосіб концептуалізації й категоризації об'єктивної дійсності в межах певного етнокультурного осередку), наприклад, пор. укр. трутень та англ. sponger: <...> which he called “the story of a woman kicking a sponger out of her house” (The New York Times/February 27, 2005). Провідною функцією ОІ, що робить виправданим їх існування, є експресивна функція, яка, у свою чергу, уможливлює регуляцію поведінки членів англомовної лінгвокультурної спільноти.