Системні та функціональні особливості англомовних однослівних ідіом

Стильове розшарування ОІ має три аспекти: часовий, реєстровий та дискурсивний. За часовим аспектом ОІ поділяються на застарілі, наприклад, fiddlesticks! (дурниці!), milksop (безхарактерна людина) та притаманні сучасному мовленню, наприклад, mushroom (рости (швидко) як гриби), barfly (завсідник барів). Дискурсивні ознаки поділяються на родові (за варіантами англійської мови) та видові (“книжне”, наприклад, silver-tongued (красномовний), viper (змія, гадюка (про людину); “журналізм”, наприклад, umbrella (захист, протекція сильної держави), warmonger (підбурювач), teflon (невразливий політик) та “жаргонізм”/“сленг”, наприклад, (croak (померти), chin (теревенити, патякати). ОІ-жаргонізми можуть поділятися на дрібніші класи залежно від ознаки, покладеної в основу їх класифікації, наприклад, “молодіжний жаргон” (folks (батьки, “старі”), cool (гарний, чудовий, класний), chill (заспокоїтися, охолонути), “медичний жаргон” (slasher (хірург), knuckledragger (ортопед), banana (пацієнт, хворий на жовтяницю), “арго”, або “жаргон декласованих” (clay (гашиш високої якості), kingpin (велике цабе, головна фігура).

Серед власне стильових позначок, що використовуються для стильової диференціації ОІ, виділяються “високе”, наприклад, chameleon (хамелеон (про людину), eagle-eyed (гострозорий), pygmy (“пігмей”, нікчема); “нейтральне”, наприклад, to gatecrash (приходити/проходити без запрошення/квитка), off-the-cuff (спонтанний, непідготовлений), oily (єлейний, улесливий), paper-pusher (канцелярський щур); значуща відсутність позначки, наприклад, rip-off (здирництво), shilly-shally (нерішучий), slowcoach (млява, тупувата, відстала людина), sweet-talk (умовляти когось за допомогою лестощів); “знижене”, наприклад, pigheaded (упертий), stinker (мерзотник, покидьок, лайно), worm (хробак, нікчемна людина), fatso (товстун, кабан); “брутальне”, наприклад, shirt-lifter/pansy (гомосексуаліст), slapper (шльондра), fishwife (сварлива жінка), to paw (лапати, мацати); “непристойне”, наприклад, rat-arsed (вкрай п'яний), shithead (повний ідіот, дурло), shithole (брудне, неприємне місце), lard-ass (жирна свиня (про людину) та “нецензурне”, наприклад, spade/coon (нігер, чорнопикий), wetback (мексиканець-нелегал), pig (поліцейський).

Кордони позначок у межах зниженого реєстру мовлення відкриті для міграції одиниць, і тому не завжди є чіткими та визначеними. Але у світлі сучасної тенденції до загальносистемного зсуву в напрямку до знижених стилів, рухливості та нестабільності набуває й усереднена норма моралі та естетики, яка виступає гарантом і критерієм стильової диференціації мовних одиниць. Загальносистемний зсув у бік розмовності та субстандарту вимагає більш диференційованого підходу до зниженого реєстру мовлення і спричинює необхідність маркування знижених ОІ за допомогою позначок “знижене”, “брутальне”, “непристойне” або “нецензурне”.

ВИСНОВКИ

Дослідження однослівних ідіом стимулювалося усвідомленням того факту, що попри наявність численних праць, присвячених проблемам вивчення фразеології та ідіоматики, природа однослівної ідіоматики так і не знайшла свого задовільного висвітлення в наукових розвідках лінгвістичного спрямування. Існування прошарку однослівних ідіом у словниковому складі сучасної англійської мови свідчить про те, що в мові не існує чітко визначених меж між підкласами та групами її одиниць. Питання визначення кордонів ідіоматики тісно пов'язане з недискретною та градуальною природою самої мови, яка нерідко конфліктує з природною спрямованістю людської свідомості на категоризацію мовних фактів. Запроваджений у дисертації підхід до вивчення однослівної ідіоматики ґрунтується на тому, що поняття ідіоматики є ширшим за поняття фразеології, оскільки воно поширюється на одинці як синтаксичного, так і лексичного рівнів. З іншого боку, не всі фразеологізми є ідіомами: фразеологічні одиниці представляють такі підкласи, як зрощення, напівзрощення, єдності, напів'єдності та фразеологічні вирази ідіоматичного характеру. Усі зазначені підкласи ідіом-фразеологізмів разом із класом однослівних ідіом утворюють ідіоматичну систему мови. Провідними системними характеристиками ідіом є образність та яскраво виражена експресивна функція, адже всі ідіоми є прагматично навантаженими. Таким чином, доцільним видається індуктивний підхід до аналізу явища ідіоматики, тобто комплексне вивчення параметрів підкласів ідіом та побудова градуальної, різноструктурної системи ідіоматики.

Однослівні ідіоми наявні у різних сферах мовленнєвої діяльності людини, але саме публіцистичний дискурс є оптимальним контекстом для дослідження особливостей їх функціонування. На широке використання однослівних ідіом у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі вказують ознаки, що визначають його як сферу для здійснення різних видів впливу на формування й зміну оцінок, думок, переконань і поведінки людей. Однослівні ідіоми у публіцистичному дискурсі є носіями іллокуції, маркерами інтенціональних станів людини та засобами прагматичної когерентності дискурсу.

Когнітивними механізмами формування значення однослівних ідіом є метафора, метонімія та їх синкретичний різновид - метафтонімія. Основними структурами оформлення знань, закріплених за однослівними ідіомами, є посесивний та компаративний фрейми, співвідносні з концептуальною метонімією та метафорою відповідно. Значення однослівних ідіом утворюється в результаті взаємодії фреймів та окремих слотів і базується на комплексній операції над повсякденним знанням, в основі якого лежить буквальне прочитання ідіоми. Це знання забезпечує когнітивну базу для тлумачення однослівних ідіом і утворює план їх змісту.

У формуванні однослівних ідіом беруть участь такі словотворчі процеси, як словоскладання, конверсія, інкорпорація (універбація), афіксація та редуплікація. Майже всі формальні перетворення однослівних ідіом супроводжуються семантичною деривацією. У структурному відношенні однослівні ідіоми представлені односкладними, двоскладними, трискладними та чотирискладними основами, які можуть належати до частиномовних класів іменників, прикметників, прислівників, дієслів та вигуків.

Стильова диференціація однослівних ідіом здійснюється за часовим, власне стильовим (реєстровим) та дискурсивним критеріями. Дослідження стильових особливостей функціонування однослівних ідіом у публіцистичному дискурсі свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається тенденція до загального зниження регістру офіційного мовлення, популяризації субстандарту й активного проникнення його складових у масову культуру.

Таким чином, здійснений у дисертаційному дослідженні аналіз структурних, змістових та функціональних властивостей однослівних ідіом сучасної англійської мови доводить, що підставою для виокремлення мікросистеми однослівних ідіом у підсистемі ідіоматичних одиниць є різноманітні вияви дії антропофактору. Антропоцентричність однослівної ідіоматики визначається, насамперед, тим, що у формуванні значення відповідних одиниць провідна роль належить суб'єкту, який є носієм мовного і позамовного знання, поєднання якого у процесі дискурсивної діяльності забезпечує можливість досягнення взаємного розуміння між комунікантами і здійснення мовленнєвого впливу.

Перспективи розвитку дослідження вбачаємо у всебічному вивченні перекладацького та міжкультурного аспектів однослівних ідіом у різних типах дискурсу, а також у наукових розвідках етимологічного, лексикографічного та лінгводидактичного напрямів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Мосейчук О. М. Проблема визначення кордонів ідіоматики / О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2004. - №17. - C. 269-272.

Сингаївська А. В. Основні критерії визначення слова як одиниці лексичного рівня / А. В. Сингаївська, О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2005. - №23. - С. 34-38.

Сингаївська А. В. Функція, функціональність і функціональний клас: функціональний підхід до вивчення ідіоматики / А. В. Сингаївська, О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2006. - №27. - С. 55-59.

Мосейчук О. М. До питання про обсяг і природу ідіоматики / О. М. Мосейчук // Мовні і концептуальні картини світу : Зб. наук. пр. - Вип. 23 / 2. - К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2007. - С. 55-59.

Мосейчук О. М. Категоріальні ознаки однослівних ідіом / О. М. Мосейчук // Тези доповідей другого Всеукраїнського форуму “Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст”. - Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2007. - С. 53-54.

Сингаївська А. В. Ідіоматика в когнітивному аспекті / А. В. Сингаївська, О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2007. - №32. - С. 154-157.

Мосейчук О. М. Конотативна складова у семантиці однослівних ідіом / О. М. Мосейчук // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. - Вип. 12. - К. : Київський національний університет імені Т. Шевченка, 2007. - С. 266-271.

Сингаївська А. В. Функціональні характеристики однослівних ідіом / А. В. Сингаївська, О. М. Мосейчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Я. Франка. - 2008. - №39. - С. 181-186.

Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні статусу однослівних ідіом у системі ідіоматичних одиниць [1; 4]; визначенні категоріальних ознак однослівних ідіом [2; 5]; розробці класифікацій однослівних ідіом за словотворчою, структурною, тематико-ідеографічною ознаками та за стильовими сферами; виявленні механізмів формування значення однослівних ідіом [6; 7] та визначенні їх функціонально-прагматичних характеристик у публіцистичному дискурсі [3; 8].

АНОТАЦІЯ

Мосейчук О.М. Системні та функціональні особливості англомовних однослівних ідіом (на матеріалі сучасного публіцистичного дискурсу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009.

У дисертації визначено статус однослівних ідіом у підсистемі ідіоматичних одиниць сучасної англійської мови та виявлено особливості їх функціонування у публіцистичному дискурсі. З'ясовано зміст понять “ідіома” та “ідіоматичність”, встановлено співвідношення фразеології та ідіоматики та визначено категоріальні ознаки однослівних ідіом, провідною з яких є експресивність. Результати фреймового моделювання актуального значення однослівних ідіом свідчать про те, що базовими структурами оформлення знань, закріплених за ідіомами, є посесивний та компаративний фрейми, які співвідносяться з концептуальною метонімією та метафорою відповідно. Визначено, що актуальне значення однослівної ідіоми формується на основі міжслотових та міжфреймових відношень. Ідіоматизації підлягають сфери, що визначаються значущістю певного явища для життя і практичної діяльності людини. Встановлено, що однослівні ідіоми в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі виступають як знаки іллокуції, маркери інтенціональності та як засоби забезпечення прагматичної когерентності дискурсу. Визначено функції та розроблено словотворчу, структурну, тематико-ідеографічну та стильову класифікації однослівних ідіом.

Ключові слова: експресивність, ідіоматика, концептуальна метафора, концептуальна метонімія, однослівна ідіома, публіцистичний дискурс, фразеологія, фрейм.

АННОТАЦИЯ

Мосейчук А.М. Системные и функциональные особенности англоязычных однословных идиом (на материале современного публицистического дискурса). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2009.

В диссертации определен статус однословных идиом в подсистеме идиоматических единиц современного английского языка и выявлены особенности их функционирования в публицистическом дискурсе.

Исследование проведено на основе комплексной методики, которая включает следующие этапы: определение категориальных признаков однословной идиомы и структуры ее значения, выявление когнитивных механизмов концептуального переноса, разновидностями которого являются метафорическое и метонимическое картирование, фреймовое моделирование актуального значения однословных идиом, их словообразовательное моделирование, систематизация структурных моделей однословных идиом, классификация этих единиц в соответствии с тематико-идеографическим критерием, выявление функциональных особенностей однословных идиом в современном публицистическом дискурсе и описание их стилевых характеристик.

В диссертации доказано, что идиоматика как подсистема лексикона охватывает все виды вторичных экспрессивных номинаций и представлена разными структурными типами языковых единиц, в том числе, и словом. Однословная идиома определяется как единица лексического уровня (одно- или многоосновная), которая характеризуется структурно-семантической цельнооформленностью, узуальной стойкостью, переосмысленным значением, образностью, экспрессивностью, эмотивной оценочностью и является продуктом креативной рефлексивно-номинативной деятельности носителей языка, направленной на усиление регулятивного потенциала языкового знака путем вторичной номинации.

При рассмотрении формально-структурных особенностей однословных идиом современного английского языка установлены их основные структурные разновидности и частеречная принадлежность. Значительная вариативность словообразовательных моделей однословных идиом обусловлена процессами словосложения, конверсии, аффиксации, инкорпорации (универбации) и редупликации. Образование однословных идиом разных структурных типов и подтипов может быть результатом одного процесса или сочетания ряда процессов в различных комбинациях.

Анализ особенностей формирования значения однословных идиом позволил выявить роль когнитивных механизмов, представленных концептуальной метафорой, метонимией и метафтонимией. Метафорический перенос значения при формировании значения однословных идиом осуществляется в направлении от области-источника, в качестве которого могут выступать самые разнообразные сферы опыта человека, а также природная, техногенная и символическая среда его существования, к области-цели. Концептуальные метафоры, лежащие в основе значения однословных идиом, демонстрируют значительное разнообразие; соответствующие схемы концептуальных трансформаций могут детализироваться путем совмещения схем метафорического и метонимического переноса. Результатом процесса метафорического картирования являются образные метафоры, гиперболы, литоты. При метонимическом переносе значения концептуальные преобразования происходят в пределах одной семантической области, в качестве которой для однословных идиом выступают, как правило, наиболее важные для современного слова сферы: сам человек и окружающие его люди, политика, экономика, финансы, закон, учеба и т.д. Результатом процесса метонимического картирования являются образные метонимии, синекдохи, металепсис.

Анализ структур представления знаний, активируемых в сознании человека однословными идиомами, показал, что ими, как правило, выступают поссессивный и компаративный фреймы, на основе которых осуществляются процессы метафорического и метонимического картирования соответственно.

Установлено, что однословные идиомы в современном англоязычном публицистическом дискурсе выступают как знаки иллокуции, маркеры интенциональности, средства обеспечения прагматической когерентности дискурса и выполняют регулятивную функцию, осуществляя идеологическое, психологическое, культурное, религиозное воздействие на формирование и изменение оценок, мыслей, убеждений и поведения членов языкового коллектива.

Показано, что стилевое расслоение однословных идиом имеет три аспекта: временной, собственно стилевой (регистровый) и дискурсивный. Основной сферой употребления однословных идиом являются регистры фамильярно-разговорной и сниженной разговорной речи.

В исследовании доказано, что однословные идиомы образуют микросистему в подсистеме идиоматических единиц современного английского языка.

Ключевые слова: экспрессивность, идиоматика, концептуальная метафора, концептуальная метонимия, однословная идиома, публицистический дискурс, фразеология, фрейм.

ABSTRACT

Moseichuk O.M. Systemic and Functional Peculiarities of English One-Word Idioms in Modern Journalistic Discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Vasyl Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2009.

The dissertation elucidates the status of one-word idioms in the idiomatic subsystem of the English language and describes the functional properties which they reveal in the present-day English publicistic discourse. The notions of the idiom and idiomaticity have been specified, the interrelation between phraseology and idiomaticity has been clarified, and the categorial features of one-word idioms have been established, expressiveness being the key one among them. The results of modelling the actual meaning of one-word idioms as frame structures evidence the fundamental role of possessive and comparative frames in structuring the knowledge associated with these language units. This indicates that metaphoric and metonymic mappings are actively engaged in the processes of one-word idiom meaning formation. Idiomatisation processes have been shown to be especially active in the spheres which are of particular significance for people's lives. It has been ascertained that in the present-day English publicistic discourse one-word idioms function as illocution indicators, intentionality markers and means of providing pragmatic coherence of discourse. The functions of one-word idioms have been established and their word-building, structural, ideographic and stylistic classifications have been elaborated.

Keywords: expressiveness, idiomaticity, conceptual metaphor, conceptual metonymy, one-word idiom, journalistic discourse, phraseology, frame.

Размещено на Allbest.ru